Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики ціннісні орієнтації сучасної української молоді Щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України про становище молоді в Україні



Pdf просмотр
Сторінка8/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір3.67 Kb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18
Розподіл за віком осіб, які взяли шлюбу тому числі перший шлюб,
в Україні у 2000–2015 рр., %
(за даними Державної служби статистики України)
2000
2005
2010
2011
2012
2013
2014
2015
всі шлюби
чоловіки
до 25 47,7 40,6 34,4 33,0 31,3 29,1 28,2 до 35 80,3 79,9 79,5 79,8 78,7 78,2 77,1 76,9 35 і старше 20,1 20,5 20,2 21,3 21,8 22,9 23,1
жінки
до 25 64,5 60,1 53,6 52,4 50,0 47,6 46,2 45,7 30–34 84,6 85,4 85,8 85,9 85,1 84,6 83,6 83,4 35 і старше 14,6 14,2 14,1 14,9 15,4 16,4 16,6
перші шлюби
чоловіки
до 25 63,3 53,5 44,6 42,6 40,9 38,2 37,4 до 35 94,7 94,4 93,3 93,2 92,5 92,2 91,6 91,1 35 і старше 5,6 6,7 6,8 7,5 7,8 8,4 8,9
жінки
до 25 82,3 76,6 67,5 65,7 63,5 61,0 60,0 до 35 96,5 97,0 96,6 96,5 96,1 95,8 95,4 95,1 35 і старше 3,0 3,4 3,5 3,9 4,2 4,6 Упродовж останніх п’ятнадцяти років інтенсивність шлюбності молоді дещо підвищилась, про що свідчить крива загального коефіцієнту шлюбності молоді (кількість шлюбів на 1000 осіб віком 15–34 рокита її логарифмічний тренд (Рис. 2.6.1). Слід підкреслити, що в 2014–2015 рр. кількість зареєстрованих шлюбів не тільки не зменшилась, а навіть зросла (окрім територій, які зараз непідконтрольні Уряду України, що свідчить про налаштованість молоді на шлюбі створення власної сім’ї навіть в складних умовах військових дійна сході країни та економічних негараздів.

88
Рис. 2.6.1. Загальний коефіцієнт шлюбності молоді 15–34 років
в Україні у 2000–2015 рр., %
Як уже зазначалося, пролонгована модернізація українського суспільства, вплив лібералізації, індивідуалізації, глобалізації впливають на шлюбно-сімейну поведінку молоді. Упродовж 25 років постійно змінюється вікова модель шлюбності в сучасних умовах все більша частина молоді відкладає шлюб до закінчення періоду навчання, опанування професією, працевлаштування тощо. Зростає як середній, такі медіанний вік взяття шлюбу, утому числі першого (Табл. 2.6.3). Так, середній вік взяття шлюбу зароки підвищився у чоловіків з
29,4 до 31,1 років, жінок – з 26,5 до 28,4, медіанний – відповідно з 25,3 до 28,1 таз до 25,7 років.
Таблиця 2.6.3
Середній та медіанний вік осіб, які взяли шлюбу тому числі перший шлюб, в
Україні у 2000–2015 рр.
(за даними Державної служби статистики України)
Середній вік
Медіанний вік
Всі шлюби
Всі шлюби
Перші шлюби
чоловіки
жінки
чоловіки
жінки
чоловіки
жінки
2000 29,36 26,52 25,23 22,62 25,27 22,61 2001 29,58 26,68 25,42 22,76 25,60 22,80 2002 29,54 26,57 25,54 22,81 25,75 22,85 2003 29,45 26,48 25,57 22,87 25,83 22,97 2004 30,06 27,08 25,80 23,10 26,11 23,24 2005 29,99 27,03 25,92 23,26 26,28 23,48

89 2006 29,75 26,82 25,91 23,33 26,22 23,49 2007 29,63 26,77 26,00 23,47 26,29 23,69 2008 30,18 27,31 26,27 23,69 26,62 24,03 2009 30,35 27,44 26,52 23,98 26,89 24,34 2010 30,32 27,43 26,69 24,17 27,03 24,54 2011 30,27 27,43 26,82 24,33 27,17 24,69 2012 30,62 27,82 27,03 24,57 27,47 25,00 2013 30,89 28,08 27,30 24,80 27,78 25,34 2014 31,06 28,29 27,40 24,90 28,01 25,57 2015 31,14 28,38 27,58 25,06 28,11 Змінюється розподіл осіб, які беруть шлюб, за віком. З кожним роком серед молоді зменшується частка тих, хто реєструє шлюбу віці до
20 років, і зростає частка 25–29 і річних. Традиційно жінки беруть шлюбу більш ранньому віці (Рис. 2.6.2).
Рис. 2.6.2. Розподіл молоді, яка взяла шлюбу роках,
за віковими групами, %
Продовження таблиці 2.6.3
Ранні шлюби (наречена віком до 18 років) стають нетиповим явищем у 2014 і 2015 роках вони складали менше 1% всіх зареєстрованих шлюбів, дещо більше їх у сільській місцевості – майже 2%. Це є наслідком зміни всього стилю життя української молоді, хоча певний вплив мав і ухвалений уроці Закон Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо підвищення шлюбного віку, яким підвищено шлюбний вік жінок до 18 років, тобто встановлено однаковий шлюбний вік для чоловіків та жінок.
Попри збільшення кількості цивільних шлюбів в Україні, молодь практично не змінила своє ставлення до цього явища. Так, якщо у
2002 р 51% опитаної молоді ставилися позитивно до цивільних шлюбів, 26% вважали це за можливе, але не для себе, 15% – ставилися негативно, а 3% вважали цивільні шлюби аморальним явищем, то у
2015 р.
108
ці показники майже не змінилися. Позитивно ставляться до цивільних шлюбів у 2015 р. 47% молоді, 23% – вважають за можливе, але не для себе, негативно ставляться щодо цього явища 18% опитаних, а також аморальними вважають цивільні шлюби 3% опитаних.
Таким чином, офіційно зареєстрований шлюб все ще залишається в країні основною формою шлюбних відносин. Разом з тим різні форми шлюбного партнерства стали поширеним явищем. Шлюбне партнерство без реєстрації найчастіше декларується як випробувальний етапу стосунках, після якого пара вирішує, реєструвати їм шлюб чи розірвати. Для значної частини сучасної молоді шлях до подружнього життя починається зі стійких інтимних стосунків, потім пара починає жити разом (це вже незареєстроване шлюбне партнерство. Якщо, за думкою молодих людей, їх спільне співжиття оцінюється як успішне/добре, пара офіційно реєструє шлюб.
Вибір стилю шлюбної поведінки визначається світоглядом партнерів, їх ставленням до традицій, планами щодо народження дітей, разом з тим значним є і вплив матеріальних умов, можливість вирішити житлові проблеми тощо.
Однією з гострих проблем розвитку сім’ї в Україні є нестабільність шлюбних відносин, висока ймовірність розпаду сім’ї внаслідок розлучення подружньої пари. Вже у віці 25–34 роки майже кожен десятий молодий українець має негативний досвід подружнього життя, тобто є розлученим. У 2015 р. 11% шлюбів молодих чоловіків і 15% шлюбів молодих жінок були повторними. Отже, розлучення з подальшим вступом у новий шлюбне є рідкістю для української молоді. Головною причиною розлучення є напруження у морально-психологічних, емоційних стосунках подружжя конфлікт інтересів, відчуженість у сімейних стосунках, і це напруження Настрої, цінності та орієнтації української молоді червень 2002 р. – Український інститут соціологічних досліджень. – К, 2002 р. Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
підсилюється невирішеністю матеріальних і житлових проблем. Крім того, однією з поширених причин розлучення залишається асоціальна поведінка одного з партнерів, як правило – алкоголізм чоловіка.
Дітородні орієнтації.
Народження та виховання дітей залишається пріоритетною цінністю української молоді (48%)
109
. Щодо кількості дітей, то 53% опитаних молодих людей хотіли б мати двох дітей, 14% трьох, 13% – одну і 2% – чотирьох. Лише по 1% молодих чоловіків та жінок не хочуть мати дітей взагалі, а 22% чоловіків і 11% жінок не визначились, чи хочуть вони мати дітей і скільки.
Порівняно з 2007 р у 2015 р. майже вдвічі зменшилася частка молоді, яка бажає мати одну дитину, а також незначним чином скоротилася частка опитаних, які бажають мати двох дітей. Однак у 2015 р. виявлена значна частка респондентів, які вагаються з відповіддю щодо кількості дітей (17%).
Рис. 2.6.3. Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети
Скільки дітей Ви хотіли б мати, %
Також серед української молоді не виявлено зростання частки тих, хто не бажає мати дітей, тобто «чайлдфрі» – ідеології, яка останніми роками розповсюджується в європейській та американській культурах.
Народжуваність в Україні на початку нового тисячоліття характеризувалася різноспрямованими змінами підвищення народжуваності протягом 2002–2009 рр. змінилося її коливанням, при цьому у 2010 і 2011 роках чисельність новонароджених була нижчою за рівень 2009 р, аур. вона різко збільшилася і досягла найбільшого значення за весь період зростання народжуваності. У 2013 р. знову відбулося зниження чисельності новонароджених це зниження посилилося у 2014 і 2015 рр. через анексію АР Крим та воєнні події на сході України (Рис. 2.6.4). Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
110
«Молодь України червень 2007 р. – Державний інститут сімейної та молодіжної політики.
– 2007 р.

92
0
100
200
300
400
500
600
20 00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 20 08 20 09 20 10 20 11 20 12 20 13 20 14 20 15
т
ис
. о
сі
б

*Без урахування тимчасово окупованої території АР Кримі м. Севастополя та частини
зони проведення антитерористичної операції.
Рис. 2.6.4. Чисельність народжених в Україні у 2005–2015 роках
(за даними Державної служби статистики України у 2014–2015 рр.)
У 2014 р. чисельність народжених в Україні становила 465,9 тис, із них 412,5 тис. дітей народжені у жінок віком 15–34 роки у 2015 р. чисельність новонароджених дорівнювала 411,8 тис. дітей (без урахування тимчасово окупованої території АР Кримі м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції, із них 364,5 тис, або 88,5%, народжені молодими жінками. Зауважимо, що у 2001 р. майже
95% дітей народилося саме у жінок віком 15–34 роки. Показник сумарної народжуваності протягом останніх трьох років, попри незначні коливання, залишається сталим нарівні дитини в розрахунку на одну жінку (Рис. 2.6.5). Хоча цей вище рівня показника
2006 року (1,3), все ж таки необхідно визнати, що Україна ще далека від досягнення природного рівня заміщення (2,1).
* Без урахування тимчасово окупованої території АР Кримі м. Севастополя та частини
зони проведення антитерористичної операції
Рис. 2.6.5. Сумарний коефіцієнт народжуваності на одну жінку, осіб
(число народжених на 1 000 жінок)
(за даними Державної служби статистики України)
Традиційно найбільш активним дітородним віком у складі репродуктивного контингенту жінок в Україні є вік 20–24 роки. Однак уроці показник народжуваності 25–29 річних жінок досяг рівня
20–24 річних (відповідно по 93,6 живонароджених на 1 000 жінок відповідного віку, аз року вікові коефіцієнти народжуваності
111
цих груп несуттєво різняться між собою. У деяких європейських країнах інтенсивність народжень у жінок віком 25–29 років значно перевищує ту, що притаманна річним жінкам, зокрема, у Нідерландах і Данії коефіцієнт народжуваності жінок віком 25–29 років більше, ніж втричі, перевищує відповідний показнику жінок 20–24 роки, у Швейцарії та Бельгії – у 2,6–2,7 разів, у Швеції, Норвегії, Греції – у 2,5 рази. На Рис. 2.6.6 видно, що інтенсивність дітонародження в Україні у річних жінок значно перевищує ту, що має місце в розвинених європейських країнах. Зокрема, коефіцієнт народжуваності цієї вікової групи жінок в Україні втричі перевищує відповідний показник в Швейцарії, Іспанії, Італії.
Рис. 2.6.6. Коефіцієнт народжуваності у жінок віком 20–24 роки в Україні
та європейських країнах у 2014 р.
(за даними Eurostat)
112


111
Кількість живонароджених на 1 000 жінок відповідного віку
112
Офіційний сайт Eurostat Електронний ресурс. – Режим доступу http://epp.eurostat.ec.europa.
eu/portal/page/portal/population/data/database)
Однак, якщо розглянути і порівняти по країнах коефіцієнти народжуваності жінок віком 25–29 років, то ситуація суттєво змінюється Україна вжене є лідером за інтенсивністю народжуваності у цій групі жінок й змістилася на середні позиції рейтингу країн за дітородною активністю жінок віком 25–29 років (Рис. 2.6.7). Ще більші контрасти спостерігаються при порівнянні рівня народжуваності у жінок віком 30–
34 роки. Зазначене вказує, що процес старіння материнства розпочався в Україні значно пізніше і відбувається повільніше, ніж в інших європейських країнах. Із проникненням в нашу країну західних стандартів життя, згідно з якими необхідно спершу набути самостійності та матеріального благополуччя і лише потім народжувати дитину, молодь все більше відкладає народження дітей. Про це свідчить продовження уроці тенденції попередніх років щодо зростання внеску старших вікових груп жінок у сумарну народжуваність в Україні (Рис. 2.6.8). Так, внесок 25–29 річних матерів зріс з 28,7% уроці до 33,7% уроці річних – з 14,8 % до 22,2% та 35–49 річних – з 6% до 11,5% відповідно.
Рис. 2.6.7. Коефіцієнт народжуваності у жінок віком 25–29 років в Україні
та європейських країнах у 2014 р.
(за даними Eurostat)
113
Ще одним чинником, що стримує підвищення народжуваності в нашій країні, є зменшення останніми рокам чисельності жінок найбільш активного дітородного віку 20–29 років (Рис. 2.6.8). Зниження з 2012 року частки жінок 20–29 років у складі репродуктивного контингенту Там само
жінок після тривалого зростання зумовлене вступом у дітородний вік поколінь дівчат, народжених у кризові ті роки, занизького рівня народжуваності в Україні.
Однак слід відзначити, що спостерігається підвищення частки серед жінок репродуктивного віку молодіжної групи віком 30–34 роки (з
13,6% на початок 2006 року дона початок 2016 року) (Рис. 2.6.8). Безперечно це є позитивним фактором динаміки народжуваності, оскільки сприяє збільшенню кількості новонароджених (особливо в умовах старіння материнства в Україні.
10
13
16
19
22
25
28
31
34
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015*
2016*
%
частка жінок віком 20-29 років серед жінок 15-49 років
частка жінок віком 30-34 років серед жінок 15-49 років
частка жінок віком 15-49 років у всьому населенні
* Без урахування тимчасово окупованої території АР Кримі м. Севастополя та частини
зони проведення антитерористичної операції
Рис. 2.6.8. Частка жінок дітородного віку в населенні та частка жінок віком 20–29
років та 30–34 роки серед жінок репродуктивного віку в Україні у 2005–2016 рр. , %
(на початок року) (за даними Державної служби статистики України)
Важливою структурною характеристикою народжуваності є черговість народження. Для України характерна значна частка перших дітей у складі новонароджених, причому вона відчутно перевищує питому вагу дітей другої черговості (Табл. 2.6.3). Навіть у 2013 р, після тривалого зниження питомої ваги первістків і суттєвого зростання дітей другої черговості народження, перевищення становило 10,7%. Частка дітей другої черговості народження у 2013 р. булана рівні 36,4%, аур. ця частка зменшилася до 35,0%.

96
Таблиця 2.6.3
Структура народжених за черговістю народження в Україні
Перші
Другі
Треті
Четверті
П'яті й більше
Усі новонароджені 60,0 29,6 6,4 2,0 2,0 2006 56,8 32,6 6,9 1,9 1,7 2010 50,9 35,2 9,3 2,6 2,0 2013 47,1 36,4 10,9 3,2 2,5 2015 49,5 35,0 10,0 3,0 Новонароджені у жінок віком 15–34 роки 62,4 29,4 5,4 1,5 1,1 2006 59,8 31,9 5,8 1,5 1,0 2010 54,4 34,6 7,8 2,0 1,2 2013 51,0 35,8 9,2 2,4 1,6 2015 53,6 34,2 8,3 2,3 Як результат поширення громадянських шлюбів є показник народження дітей матерями, які не перебувають у офіційному шлюбі. На сьогодні в Україні кожна п’ята дитина (у 2015 р. 20,5%, утому числі у міських поселеннях – 20,0%, у сільській місцевості – 23,1%) народжується у матерів, які не перебувають у офіційному шлюбі. Кількість дітей народжених у матерів, які не перебували в зареєстрованому шлюбі, у
2015 р. становила майже 84,8 тис осіб.
Загальна тенденція зниження цінності сім’ї в системі життєвих цінностей української молоді свідчить проте, що Україна, які більшість розвинутих країн, переживає інституціональну кризу сім’ї. Тому в найближчій перспективі не варто очікувати виходу країни з демографічної кризи. Змінити цей негативний прогноз можливо лише за умови негайного вироблення сімейноорієнтованої державної стратегії, невід’ємною частиною якою буде цілеспрямована політика формування сімейних цінностей та підвищення престижу повної дво-, три- та більше дітної сім’ї. Обов’язковою складовою цієї стратегії має стати система підготовки підростаючого покоління до сімейного життя, починаючи з початкової школи. Модернізація сімейної політики має ґрунтуватися на адекватному уявленні про сучасні і перспективні тенденції трансформації інституту сім’ї, а також враховувати відмінності матримоніальних і дітородних орієнтацій різних груп населення. Стратегічною метою модернізованої сімейної політики в Україні має бути зміцнення інституту сім’ї, прискорення виходу з демографічної кризи завдяки популяризації та підтримки повної, середньодітної, соціально-економічної та духовно самодостатньої родини.

97
2.7. Соціокультурні запити молоді
Соціокультурні цінності формують єдність і визначають напрямок історичного розвитку. Усвідомлення людиною себе частиною певної культури та національності є важливим при виборі напрямку майбутнього розвитку держави та свого місця серед народів світу. Молодь – найбільш динамічна частина суспільства, і саме змінив середовищі молодіє основою трансформації суспільства в цілому і визначення напрямку його подальшого розвитку та місця серед інших країн світу.
Організація дозвілля.
Показником існуючих цінностей та прагнень молодіє культурні запити та практика проведення власного дозвілля і потреби в його якісних змінах. Змістовне дозвілля є одним із засобів відновлення після трудових буднів, процесом саморозвитку і відчуттям задоволення від життя. Заданими соціологічного дослідження Молодь України, цікаве дозвілля як ціннісний життєвий пріоритет є важливим для 15% молоді. Причому значимість його спадає з віком цінність цікавого дозвілля визначили 19% молодих людей віком 14–19 років, в той час як серед 30–34 річних таких лише Проведення вільного часу сучасною молоддю, переважно, має пасивний характер. Щодня або майже щодня 56% молоді дивляться телевізор, 52% – прослуховують музику, подивляться вдома фільми або спілкуються з друзями на сайтах соціальних мереж, 39% читають новини або іншу інформацію в Інтернеті, 36% зустрічаються і спілкуються з друзями. Щодо того якими видами діяльності молоді люди надають перевагу принаймні раз на тиждень, то це в першу чергу особисті зустрічі та спілкування з друзями або знайомими (44%), перегляд вдома кінофільмів
(38%), читання журналів і газет (29%), підтримання хорошої фізичної форми (заняття вправами або спортивні ігри (29%)), прослуховування музики (28%). Найбільш поширеними видами діяльності, якими молодь займається принаймні один раз на місяць, третина опитаних (33%) назвали проведення часу на свіжому повітрі (відвідування парку, пляжу, виїзд на природу або проведення часу на відкритому повітрі,
30% – вдосконалення побуту або ремонтні роботи у себе вдома, кожен четвертий (по 25%) – читання журналів, газет або відвідання кафе, барів, ресторанів. Лише час від часу (рідше ніж раз на місяць) молоді люди подорожують по Україні (56%), відвідують концерти або шоу (48%), музеї або художні виставки (46%), ходять у кіно (45%), відвідують спортивні заходи як вболівальники (36%), ходять до нічних/танцювальних клубів або караоке-барів (34%), ходять до театру (Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
Дослідження дозволило відстежити, які види проведення вільного часує недоступними або обмеженими для молодих людей через брак коштів (на квитки, втому числі на транспортна певні матеріали, спорядження, додаткові програмні пакети, зв’язок тощо. У першу чергу молодь не може собі дозволити подорожувати закордон, про це вказали дві третини респондентів (62%). На другому місці подорожі Україною, які не може собі дозволити половина молоді (50%), яка взяла участь у опитуванні. Не вистачає коштів на відвідання концертів або шоу третині
(35%) молодих людей, а 27% обмежені у відвідуванні кіно. Загалом, лише 18% молоді зазначили, що їм вистачає коштів на всі бажані види дозвілля.
Рис. 2.7.1. Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети Чиє в цьому
переліку такі види дозвілля, якими Ви хотіли б займатись або займатись частіше,
але Вам не вистачає на це коштів, %
(на графіку показані альтернативи, які обрало принаймні 3% опитаних)
Щодо активного проведення вільного часу, підтримки належної фізичної форми, то лише 18% молоді щодня займалися фізичними вправами або спортивними іграми, 29% – принаймні раз на тиждень, а 17% відповіли, що ніколи таким чином не проводили вільний час. Відвідували спортивну секцію щодня – 6%, а щотижня – 12 % молодих людей, більше половини (56%) – ніколи не відвідували спортивну секцію. Майже третина респондентів (30%) зауважили дефіцит власних коштів для відвідування спортивних клубів, фітнес-центрів та на придбання необхідного одягу, інвентарю. У той же час серед бажаних видів дозвілля, які за наявності матеріальної можливості, хочуть частіше відвідувати спортивну секцію лише 12% молодих людей, займатися вправами або грати в спортивні ігри – 14%. Щодо культурних запитів, то мало представників української молоді відвідує театр принаймні раз на місяць таким чином проводять вільний час 9% молодих людей, третина (32%) ходить до театру рідше ніж раз на місяць, 54% ніколи не ходить до театру. При цьому лише
18% молоді відмовляють собі у відвідуванні театру через брак коштів. Порівняно з театром, музеї та художні виставки молодь відвідує трохи частіше принаймні раз на місяць – 12% молоді, рідше, ніж раз на місяць
– 42%. Не відвідує музеї та художні виставки 39% молодих людей.
Ніколи не читають книжок 17% молодих людей і стільки ж читають їх щодня (17%), майже кожен четвертий (23%) – рідше, ніж раз на місяць. Проте, що не вистачає коштів на задоволення потребу читанні, заявили лише 6% респондентів.
Для забезпечення змістовного дозвілля і культурного розвитку молоді України в країні діє розгалужена мережа бібліотек (17272, з них
13710 в сільській місцевості, професійних театрів (140) та концертних організацій (83), а також 564 музеї
115
Релігія і церква в структурі ціннісних орієнтацій молоді.
Релігія – особлива форма усвідомлення світу, основою якої є віра в надприродне, і яка включає в себе сукупність моральних нормі типів поведінки, обрядів, культових дій та об’єднання людей в організації церкву, релігійну громаду. Релігійна свідомість є найдавнішою посеред інших видів людської свідомості. Релігія є не лише основою суспільства
– вона визначає його характер та спрямованість, культурні, духовні та моральні цінності. Нині Україна переживає складний процес трансформації, який Інформаційні матеріали Міністерства культури України для підготовки щорічної Державної доповіді Верховній Раді України та Президенту України про становище молодів Україні за підсумками року.
116
Письменна А.В., Слободянюк А.В. Ставлення до релігії. Електронний ресурс – Режим доступу http://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/11436/Письменна.
pdf?sequence=1&isAllowed=y
супроводжується не тільки матеріально-фінансовою, ай духовно- моральною кризою. На сьогодні гостро стоїть питання щодо відродження духовних цінностей у підростаючого покоління. Процес формування духовності молоді нерозривно пов’язаний з релігійними цінностями.
За даними соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України щодо ціннісних пріоритетів молоді сучасної України за 2009–
2014 рр., участь молоді у релігійному житті (регулярне відвідування церкви, богослужінь, дотримання обрядів) займає 19 місце із 20 розглянутих цінностей. Це свідчить, що релігія як цінність ужитті молодої людини відіграє посередню роль, хоча в останні роки спостерігається зростання її значимості. Таку році індекс ціннісного пріоритету участі молоді у релігійному житті складав 2,52 бали (середньозважений бал за п’ятибальною шкалою) і був малозначимою цінністю. Вже уроці цей показник суттєво зріс (на 0,66 бали) і складав 3,18 бали, отже, релігійні переконання ввійшли до сукупності цінностей середньої важливості у рейтингу життєвих пріоритетів української молоді
117
Як найактивніша частина соціуму, молодь визначає перспективи розвитку суспільства. Одночасно, не маючи достатнього життєвого і соціального досвіду, практичних навичок, молодь намагається пристосовуватися до тих умов, які оточують її в існуючому соціумі, де в духовному відношенні все більше відчувається вплив релігії
118
Згідно зданими дослідження TNS MMI, близько 56% українців вважають себе віруючими, за останні 4 роки цей показник зріс на Зазвичай у європейських країнах рівень релігійності старшого покоління значно вищий, ніж молоді. В Україні така тенденція зберігається, проте різниця між віковими групами не є суттєвою. Так, за результатами дослідження 2013 року соціологічної служби Центру Разумкова серед респондентів віком 18–29 років, частка віруючих складала 62,4%, 30–39 років – 63,7%, 40–49 років – 65,1%, 50–59 років – 68,5 % та 60 років і старше – 73,1%
120
. Результати соціологічного опитування 2016 року
121
доводять, що на сьогоднішній день віруючими вважають себе 74% молодих людей. Проте, не дивлячись нате, що частка віруючих серед молодіє значною, віра в Бога не відноситься до домінуючих ціннісних орієнтацій української молоді. Інститут соціології національної академії наук України Ціннісні пріоритети молоді України за період 2009-2014 рр. Аналітична записка. – К. – 2016.
118
Балух В. Релігійність молоді загальноукраїнський і регіональний аспект/В. Балух//Релігія та соціум – 2010. – № 2 (4) – С. 117-119 Релігія вжитті громадян України у що вірять українці Електронний ресурс – Режим доступу Релігійність українців рівень, характер, ставлення до окремих аспектів церковно-релігійної ситуації і державно- конфесійних відносин. Цінності української молоді. – Центр незалежних соціологічних досліджень Омега. –
2016 р.
Незмінним атрибутом релігійності є молитва. Щодо використання релігійних атрибутів, на противагу релігійності, спостерігається суттєва різниця між різними віковими групами українців. Літні люди значно частіше моляться вдома, ніж молодь. Відсоток людей найстаршої вікової категорії, які молилися вдома бодай один раз упродовж останнього тижня, майже удвічі переважає аналогічний показник серед молоді
66% респондентів віком 70 років і старше та 34% респондентів 18–29 років. Однак, відмінність у показниках молитви вдома є меншою для цих вікових категорій, якщо поглянути в перспективі місяця 76% респондентів 70 років і старше та 54% віком 18–29 років молилися бодай один раз упродовж останнього місяця

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал