Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики ціннісні орієнтації сучасної української молоді Щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України про становище молоді в Україні



Pdf просмотр
Сторінка7/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір3.67 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   18
(Рис. 2.5.2)
90
Рис. 2.5.2. Розподіл відповідей респондентів на запитання Чи можете Ви легко
дозволити собі наступне, %
Таким чином, протягом останніх двох років економічне становище в Україні погіршилося. Попри незначне зростання середньомісячного загального доходу домогосподарств, значно впала середня номінальна заробітна плата у доларовому еквіваленті, знизилася самооцінка рівня доходів населення, змінилася структура грошових доходів. Населення України починає економити на найнеобхідніших речах одязі та взутті, їжі, ліках та медичних послугах. Для молоді меншою мірою, ніж для Цінності української молоді. – Центр незалежних соціологічних досліджень Омега. –
2016 р.
90
«Цінності української молоді. – Центр незалежних соціологічних досліджень Омега. –
2016 р.
старших вікових груп населення, притаманне скорочення витратна найнеобхідніших речах. Молоді люди віком 18–29 років скорочують свої грошові витрати на відвідуванні кафе, ресторанів, на своєму дозвіллі, а також на підвищенні свого освітнього та кваліфікаційного рівня. Своє матеріальне становище молодь оцінює на середньому рівні по країні, дещо нижчим цей показник є серед сільської молоді. Основними джерелами матеріального забезпечення молодого покоління переважно є допомога близьких та заробітна плата. Молодь, переважно, впевнена втому, що зможе досягти бажаного фінансового становища в Україні, проте іншій частині молоді заважають цього досягти нестабільність економіки в країні та неможливість чесно заробляти.
Житлові умови є вагомим чинником добробуту населення та предметом першої життєвої необхідності. Заданими Державної служби статистики України, у 2015 р. загальна площа житлового фонду України становила 973,8 млн мур млн м, утому числі міський
– 592,5 млн м, сільський – 381,3 млн м. У розрахунку на одного жителя рівень забезпеченості житлом в Україні у 2015 р. становив 22,7 м
2
загальної площі, тоді яку р. цей показник становив 21,3 м
2
За результатами обстеження домогосподарств, середній розмір загальної площі на одну особу у 2015 р. становить 23,8 м, аур м
2
91
, а середній розмір житлової площі на одну особу – відповідно
15,7 мім. Порівняно з 2012 р. середній розмір житлової площі на одну особу зріс з 15,3 м
2
* Без урахування частини зони проведення антитерористичної операції.
Рис. 2.5.3. Прийняття в експлуатацію загальної площі житла
та кількість збудованих квартир
(за даними Державної служби статистики України)
91
Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України уроці (заданими вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України)
92
Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України уроці (заданими вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України)
Важливим показником розвитку ринку житла є щорічне прийняття в експлуатацію загальної площі житла та кількість збудованих квартир. В Україні щороку зростає кількість збудованих квартир (з 66 тис. одиниць у
2009 р. до 120 тис. одиниць 2015 р) та загальна площа житла, прийнятого в експлуатацію (з 9741 млн мур. до 11044 млн м у 2015 р.)
93
Ці дані свідчить про зростання рівня забезпеченості житлом в Україні, проте наявна ситуація з житлом для пересічних громадян дещо інша – у країні існує серйозна житлова криза. Результати обстеження домогосподарств свідчать, що у 2015 р.
94,1% (у 2014 р. – 94,3%) домогосподарств були забезпечені окремим житлом (мали окрему квартиру або індивідуальний будинок, 2,1% мешкали в частині індивідуального будинку, 3,2% – в гуртожитках, 0,6%
– у комунальній квартирі
94
Особливо гостро житлова проблема стосується молодого покоління. Заданими вибіркового обстеження Державної служби статистики України, 60,9% домогосподарств, які складаються виключно з осіб, молодших 35 років, мешкають в окремій квартирі, 13,3% сімей, де є діти, а дорослі мають вік до 35 років, мешкають у гуртожитках
95
За результатами соціологічного дослідження Молодь України, 45% представників української молоді живе з батьками,
32% респондентів мають власну окрему квартиру або будинок, а 12% винаймають житло. Кількість молоді, що мешкає у батьків, з віком зменшується (60% серед 18–24 роки, 43% – 25–29 років, 30% – 30–34 роки, а частка тих, хто має власне житло, зростає (14% серед 18–24 роки, 36% – 25–29 років, 51% – 30–34 роки. Крім того, не мають можливість мати окрему власну квартиру/
будинок в найближчі п’ять років аж 67% молоді з тих, хто немає власної квартири/будинку, і тільки 15% – впевнені, що в них є така можливість
(17% – вагаються з відповіддю. Протягом тривалого часу в Україні реалізуються декілька державних програм, основною метою яких є поліпшення житлових умов громадян, зокрема Державна програма забезпечення молоді житлом на 2013–2017 рокита Державна цільова соціально-економічна програма будівництва придбання) доступного житла.
93
Україна в цифрах. Статистичний збірник. 2015 рік. Електронний ресурс – Режим доступу http://www.ukrstat.gov.ua/
94
Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України уроці (заданими вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України) Електронний ресурс – Режим доступу http://www.ukrstat.gov.ua/
95
Національно-патріотичне виховання – державний пріоритет національної безпеки. Щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України про становище молодів Україні (за підсумками 2014 року Держ. ін-т сімейної та молодіжної політики [редкол.: Жданов І. О, гол. ред. колег, Бєляєва І. І, Митрофанський С.В. та ін.]. – К, 2015. – 200 с.
96
«Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
Станом на 08 липня 2016 р. в єдиній інформаційно-аналітичній системі автоматизації обліку кредитування молодіжного житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву зареєстровано
12 тис. кандидатів, які бажають отримати власне житло. За період з
2005 пороки надано 5 068 пільгових довготермінових кредитів на будівництво та придбання житла молодим сім’ям з державного та місцевих бюджетів різних рівнів на загальну суму понад 1280 млн грн
98
(Табл. 2.5.4). Щороку кількість наданих пільгових кредитів скорочується, тому що Державна програма забезпечення молоді житлом на 2013–
2017 рр. постійно недофінансується.
Таблиця 2.5.4
Показники реалізації програми пільгового довготермінового кредитування
молодих сімей у 2005–2015 роках
(за даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України)
Рік
Обсяги фінансування програми
пільгового кредитування молодих
сімей (млн. грн.)
Кількість наданих
пільгових кредитів
(сумарне число)
2005
131,39 1089
2006
125,29 646
2007
145,72 632
2008
133,34 486
2009
59,94 224
2010
84,01 297
2011
131,64 444
2012
119,53 359
2013
141,81 407
2014
84,02 253
2015
123,64 231
Разом
1280,34
5068
Належне фінансування механізму надання пільгових довгострокових кредитів дозволить вирішити питання соціально-економічних, житлових, демографічних проблем держави, зменшити відтік молоді закордон, стимулювати народжуваність в країні та підвищити впевненість молоді Інформаційні матеріали Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України щодо підготовки щорічної Державної доповіді Верховній Раді України та Президенту України про становище молодів Україні за підсумками 2015 року.
98
Інформаційні матеріали Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України щодо підготовки щорічної Державної доповіді Верховній Раді України та Президенту України про становище молодів Україні за підсумками 2015 року.
у майбутньому. Проте існують деякі проблеми значна частка молоді не знає про існування послуг Фонду молодіжного житлового кредитування, а також недуже довіряє таким програмам.
Так, за результатами соціологічного дослідження Молодь України, лише 2% молоді коли-небудь користувалися послугами Фонду молодіжного житлового кредитування, тоді як 97% опитаних не користувались і не користуються такими послугами (1% – важко відповісти. Основними причинами, через які молодь не користується послугами Фонду молодіжного житлового кредитування, названі такі невідомо про діяльність цього Фонду (48%), не вірять в ефективність його роботи 19% опитаних, через корупцію (10%), через непрозорі рішення щодо надання кредитів (Отже, ринок житла в Україні щороку збільшується, проте наявна ситуація з житлом для пересічних громадян дещо інша – у країні існує серйозна житлова криза. Значна частина населення потребує поліпшення житлових умов як через низьку якість житлового фонду України, такі недостатній рівень забезпечення населення окремою кімнатою. Найбільш гостро житлова проблема торкається молодого покоління. Так, більшість молоді мешкає разом з батьками, а можливість мати окрему власну квартиру/будинок для них є маловірогідною. Щороку знижується фінансування програми забезпечення молоді та молодих сімей житлом.
2.6. Погляди молоді на шлюбі сім’ю
Погляди молоді на інститут сім’ї, форми шлюбних відносин, народження та виховання дітей, роль кожного з подружжя у соціалізації підростаючих дітей відіграють ключову роль для функціонування держави. Без приросту населення саме існування держави стає неможливим. Кожна доповідь про становище молоді так чи інакше розкриває питання матримоніальної поведінки молодого покоління, яка детермінується, передовсім, ціннісною ієрархією. Особливість ситуації країн так званого Старого світу, до яких, безперечно, відноситься й Україна, полягає втому, що інститут сім’ї упродовж періоду після закінчення Другої світової війни зазнав стрімких фундаментальних метаморфозі перетворень. Процес атомізації сімейної структури, лібералізації та глобалізації суспільства найсуттєвіше відбився на матримоніальній поведінці населення. Разом з цим в Україні відбулися дві складні соціально-політичні трансформації 1991 та 2014 років. Лише за одне покоління в суспільній свідомості здобули схвалення та фактично вкоренилися нові форми шлюбно-сімейних відносин полюсно змінилися акценти у виконанні родиною соціальних і індивідуально-особистісних функцій відчутно зріс вік вступу до шлюбу та знизилася індивідуальна потреба в дітях. Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
Найсуттєвішими характеристиками сучасного інституту сім’ї в Україні є нестабільність шлюбів, плюралізація форм шлюбних відносин, високий рівень однодітності та добровільної бездітності, знижена виховна та соціалізуюча функція сім’ї. Експерти констатують, що у свідомості молоді вже сформувався поділ між сімейними і шлюбними відносинами. Тобто сімейні стосунки не ототожнюються зі шлюбними. Аморфна система цінностей упродовж кінця ХХ на початку ХХІ ст. не давала чіткої відповіді на запити молоді щодо статусу сім’ї, вимоги суспільства до неї, престижність шлюбу і відповідальності чоловіка та дружини за нього, рольового розподілу всім ї та відповідальності за її функціонування та збереження і т.п. Сучасне покоління не може орієнтуватися на досвід батьківських сімей, оскільки період нестабільності в суспільних відносинах, що триває з х років, деформував ці образи. Дослідники сучасної сім’ї зазвичай вказують на її структурну нестійкість, ціннісно-нормативну девіантність, малодітність/
однодітність, зростанні числа розлучень, поширення такого явища, як соціальне сирітство при наявності живих і дієздатних батьків, легітимізацію позашлюбних сексуальних стосунків і безсімейного батьківства (що характеризується тезою – народити дитину для себе. Разом з тим, значна частина науковців стверджують, що лише традиційна сім’я може надійним чином забезпечити відтворення демографічної структури суспільства. У разі, якщо демографічна криза триватиме й надалі, це може викликати труднощі у функціонуванні суспільства на всіх його рівнях. Разом з тим, в процесі атомізації суспільства та суспільно- політичних трансформацій престиж сім’ї як малої соціальної групи зберігається в якості однієї з найважливіших життєвих цінностей молоді.
Протидіючи кризі цілісності і соціальної ідентичності в сучасному суспільстві, сім’я залишається одним із внутрішніх стабілізаторів, які утримують суспільство в більш-менш стійкому стані і стають духовним джерелом і механізмом суспільної інтеграції.
Ставлення молоді до інституту сім’ї.
За результатами соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України за 1994–2014 рр. цінність сім’ї/сімейного способу життя та благополуччя дітей у 2009, 2012 та 2014 роках є домінантними цінностями. Опитування, проведене влітку 2016 року Центром незалежних соціологічних досліджень Омега на замовлення Міністерства молоді та спорту України ілюструє, що 71,7% Дані соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України за 2009–2014 рр. Вибіркові сукупності молодих респондентів (18–35 р) становили у 2009 р. – 539 осіб, 2012 р. –
548 осіб, 2014 р. – 615 осіб.
101
«Цінності української молоді. – Центр незалежних соціологічних досліджень Омега. –
2016 р.
респондентів найбільше прагнуть у своєму житті досягти сімейного щастя. Характерно, що всі інші стратегічні життєві цілі та цінності відстають на порядок нижче. Зазначимо, що цінності сімейного життя розглядаються як складне, інтегроване утворення, яке охоплює стійку позитивну мотивацію на створення сім’ї (шлюбу, актуалізацію знань, соціальних умінь і навичок, необхідних для реалізації функцій сім’ї, розвиток особистісних якостей сім’янина, здатність до емпатійного розуміння партнера та конструктивну поведінку у взаєминах. До цінностей сімейного життя відноситься також цінність шлюбу як форми організації сім’ї, прагнення народження та виховання дитини/дітей у офіційному шлюбі, довіра та любов, взаємоповага та взаєморозуміння у родині.
Наведений вище висновок ґрунтується на узагальнених результатах різних досліджень за п’ятнадцять років. Наприклад, опитування Ціннісні орієнтації молоді, здійснений Українським інститутом соціальних досліджень у грудні 1997 р, показало, що на першому місці серед речей, особливо значущих для молодих людей є сім’я та родичі. Так, лише 5% молодих людей вважали створення сім’ї непотрібним. Натомість дуже важливою для себе сімʼю зазначили 85 % опитаних. У відповідь на запитання Для чого люди створюють сім’ю?» молоді люди визначили такі позиції
• потреба у спільному житті з близькою, дорогою людиною – 76%;
• народження та виховання дітей – 74%;
• бажання уникнути самотності – На наступних за значущістю місцях взаємодопомога – 28%, легалізація сексуальних стосунків – 18%, спільне ведення домашнього господарства – 16% й покращення власного матеріального добробуту – У 2015 р метою створення сім’ї серед молоді також залишалося народження і виховання дітей (77%) та кохання і бажання жити з близькою людиною (81%) проти менш значущих цілей покращення матеріального становища (12%), спільного ведення домашнього господарства (З роками основний тренд щодо цінності інституту сім’ї дещо змінюється. Наприклад, за результатами дослідження, проведеного Державним інститутом розвитку сім’ї та молодів році, цінність інституту сім’ї в системі ціннісних орієнтацій молоді перемістилася з першої позиції на третю (4,84 – середньо виважений бал за п’ятибальною шкалою. Перші дві позиції у ціннісній ієрархії посіли міцне здоров’я
(4,89) та моральний добробут (Динаміка зміни ціннісних орієнтацій молоді зберігається й за Ціннісні орієнтації молоді. – Український інститут соціальних досліджень. – 1997 р.
103
«Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
результатами соціально-демографічного дослідження Молодь в Україні спосіб життя і ціннісні орієнтації (2010 р. Уроці найбільш важливим для молоді у віці 15–34 років є здоров’я – 99 %, утому числі
87% – дуже важливим. Родина за своєю значущістю посідала друге місце.
Суб’єктивну значимість інституту сім’ї визначили 81 % молодих людей. Аналізуючи наскільки сім’я є важливою для сучасної української молоді, необхідно враховувати гендерні відмінності у їхній матримоніальній поведінці. У щорічній Державній доповіді про становище сімей в Україні за період 2000–2009 років стверджується, що для жінок сім’я складає більшу цінність, ніж для чоловіків.
Таблиця 2.6.1
Цінності українських жінок та чоловіків, 2007 р.
Цінності
Чоловіки
Жінки
%
місце в
ієрархії
%
місце в
ієрархії
Створення сім’ї
49 2
80 Матеріальне забезпечення сім’ї
51 1
35 Щастя власних дітей 5
77 Власне здоров’я
43 4
40 Відвертість у взаєминах 6
39 Наявність постійної роботи 3
19 Спокій і затишок у родині 10 41 Професійне зростання 7
8 Наявність власного помешкання 9
14 Задоволення сексуальних потреб 8
10 Цікава і творча робота 11 16 Власний зовнішній вигляд 16 37 Кохання 15 34 Добре харчування 10 Цікаве та веселе дозвілля 13 Участь у громадському житті 14 Культурне та духовне самовдосконалення 17 10 Постійне підвищення рівня знань 16 Інше 18 На підставі наявних досліджень можна стверджувати, що сам факт створення сім’ї є дуже важливим як для жінок (перше місце у структурі Молодь України спосіб життя та ціннісні орієнтації. – Центр Соціальний моніторинг. –
2010 р. Становище сімей в Україні (за підсумками 2000-2009 років Щорічна державна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище сімей та стан реалізації державної сімейної політики Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, Державний інститут розвитку сім’ї та молоді. – К, 2010
загальних цінностей, такі для чоловіків (друге місце. Але інші цінності, що пов’язані з сімейним життям, мають доволі різне значення для жінок і чоловіків, що обумовлено відмінностями у виконанні ролей чоловіка та дружини. У порядку зменшення значущості для жінок найбільш важливі такі сімейні цінності, як щастя власних дітей, спокій і затишок у родині, відвертість у взаєминах, матеріальне забезпечення сім’ї», кохання, наявність власного помешкання, задоволення сексуальних потреб, добре харчування, цікаве та веселе дозвілля».
У чоловіків ієрархія цінностей стосовно сімейного життя має значно інший вигляд. Цінності сімейного життя (у порядку зменшення значущості) визначені у такій послідовності матеріальне забезпечення сім’ї», щастя власних дітей, відвертість у взаєминах, задоволення сексуальних потреб, наявність власного помешкання, добре харчування, цікаве та веселе дозвілля, «кохання».
Отже, структура сімейних цінностей жінок спрямована переважно на емоційну підтримку членів родини та піклування про них. Але тривожним сигналом може бути одна обставина ті цінності, що є важливими суто для щастя жінки у якості члена подружжя, займають далеко не перші місця. Такі складові сімейного життя, як кохання, задоволення сексуальних потреб та цікаве, веселе дозвілля є важливими його компонентами. Вони мають велике значення у виникненні почуття задоволеності як своїм шлюбом, такі загальній задоволеності життям, утому числі особистим. Відповіді жінок свідчать, щоці аспекти сімейного життя знаходяться у жінок на останніх місцях.
Структура сімейних цінностей чоловіків має матеріально- прагматичний характер. Перше місце серед всіх сімейних цінностей займає матеріальне забезпечення родини, а останнє – кохання. Щастя власних дітей для чоловіків також важливе, які для жінок. Цікаво, що таку цінність, як відвертість у взаєминах, чоловіки теж ставлять на одне з перших місць. Ціннісні орієнтації молодої людини, зокрема система сімейних цінностей, формуються у дитячому та підлітковому віці. Результати дослідження Інституту проблем виховання НАПН України
106
демонструють, що шкільна молодь має специфічні погляди на шлюб, сім’ю, сімейні цінності та майбутні подружні стосунки. З одного боку, старшокласники декларують сприйняття соціально важливих норм
106
Науково-дослідна робота Формування сімейних цінностей у дітей шкільного віку в сучасних соціокультурних умовах. Роботою охоплено 10-11 класи експериментальних загальноосвітніх закладів Київської, Житомирської та Дніпропетровської областей. У контексті окресленої тематики дослідження проводилося у х класах (165 учнів) та х класах (153 учня, з метою розкриття ставлення старшокласників до шлюбно-сімейних взаємин, цінностей, традицій, розуміння сутності таких понять як сім’я, шлюб, цінності сімейного життя, усвідомлення своєї соціальної ролі як майбутнього сім’янина.
та цінностей стосовно сім’ї та шлюбу. З іншого – спостерігається невідповідність у розумінні ролі шлюбу, дітонародження для функціонування і розвитку кожної людської особистості та суспільства в цілому.
Старшокласники по-різному трактують ключові поняття. Пояснюючи своє розуміння сім’ї, учнів основному відзначали приналежність особистості до інституту сім’ї, вказуючи, що це тато, мама та дитина (діти, інколи бабуся, дідусь, рідні (у т.ч. брати, сестри, найдорожчі люди тощо. 10,1% старшокласників сприймають сім’ю як опору, модель союзу, єдине ціле, те, що немає матеріального підґрунтя, основне середовище для розвитку дитини. 15,6% опитаних переконані, що моральна та духовна сфери взаємин є надзвичайно важливими цінностями сучасної сім’ї поряд із любов’ю, коханням і повагою одне одного. 34,2% опитаних молодих людей сприймають сім’ю як спосіб задоволення власних егоїстичних потреб. Висловлюючи своє ставлення до шлюбу, 23,8% опитаних розуміють його як союз людей, узаконення стосунків, спільне рішення людей, поєднання (об’єднання) чоловіка і жінки у єдине ціле. Лише
3% підлітків сприймають шлюб як партнерський союз, побудований на основі кохання, доброї волі, відповідальності, законності, тобто такий, що офіційно зареєстрований. У той же час 55,4% опитаних вказують, що шлюб є формальним способом оформлення стосунків й сприймається як несерйозне/необов’язкове. Найважливішими цінностями сучасної сім’ї старшокласники визнають взаєморозуміння, довіру, вірність, повагу, любов, злагоду
(26,6% відповідей. Менш значущими є підтримка, гармонія у взаєминах, культура, традиції, згуртованість, взаємна відповідальність (6,8% відповідей. Закономірно, що у ранньому юнацькому віці потреба в дітях ще нереалізована повною мірою переважна більшість старшокласників не налаштована на народження дітей. Результати опитування засвідчили, що вагомим чинником, який визначає рівень амбіцій і життєві стратегії сучасної молодіє матеріальне становище сім’ї. Уже нарівні бажань наявна різниця між дітьми із сімей із різним рівнем статків. У дітей із забезпечених сімей цінність матеріальне благополуччя» превалює над цінностями любов та взаєморозуміння.
Шлюбна поведінка молоді.
Збалансованість чисельності чоловіків і жінок у відповідних вікових групах є необхідною умовою реалізації молоддю певних демографічних функцій, як-от: створення сімей, народження і виховання дітей та ін. Особливої актуальності це набуває в сучасних умовах, коли все більша частина молоді відкладає шлюб до закінчення періоду навчання, здобуття професії, працевлаштування.
На кінець 2015 року в матримоніальній поведінці молоді України зберігається високий рівень шлюбності. Порівнюючи показники шлюбності України з ідентичними у країнах ЄС, можемо зробити такі висновки майже 80% чоловіків і 85% жінок, які реєструють шлюб,
– це особи віком до 35 років. Щодо перших шлюбів – ці показники перевищують 90% (Табл. 2.6.2).
Таблиця 2.6.2


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал