Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики ціннісні орієнтації сучасної української молоді Щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України про становище молоді в Україні



Pdf просмотр
Сторінка6/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір3.67 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
Ставлення до праці та її цінність серед молодого покоління
можна оцінити за трьома основними показниками 1) трудова діяльність в загальній системі цінностей молоді 2) престижі певний суспільний статус професій або трудової діяльності 3) зміст та умови праці, трудова поведінка, оцінка працівником трудової ситуації.
Трудова діяльність в загальній системі цінностей молоді займає одне з провідних місць. Так, за результатами соціологічного дослідження Молодь України, другу позицію серед пріоритетів ужитті молоді займає робота 44% молоді віком 14–34 роки зазначили, що основним пріоритетом у їхньому житті наданий момент є пошук та/або досягнення певних результатів у роботі. Третю позицію займає також пріоритет, пов’язаний з роботою 36% опитаних вказали на заробляння/отримання достатньої кількості грошей. Пріоритет заробляння достатньої кількості грошей серед молодого покоління зростає зі збільшенням віку респондентів 14–19 років – 25%, 20–24 роки – 36%, 25–29 років – 39%,
30–34 роки – 41%. Він також має більше значення для чоловічої статі
40% чоловіків і 32% жінок обрали цей варіант відповіді.
Престиж і певний суспільний статус професій вжитті молоді має значну роль при виборі майбутньої спеціальності або місця роботи. Заданими Міністерства освіти і науки України, у 2016 р, які в попередні роки, абітурієнти переважно обирали гуманітарні та суспільствознавчі спеціальності. Найбільш популярними серед молоді при вступі на бакалаврату р. були філологія – 108 184 заяви, право – 105 347, менеджмент – 70 785 заяв, комп’ютерні науки та інформаційні технології
– 64811, середня освіта – 54 377, економіка – 50 782, психологія – 49 141 Заданими Дослідницького центру Міжнародного кадрового порталу hh.ua, найпрестижнішими професіями виявилися програміст/
ІТ-спеціаліст (62%), підприємець, бізнесмен (29%), керівник, директор
(28%), юрист, адвокат, прокурор (27%). Серед найменш престижних професій респонденти виділяли водіїв/таксистів, робочі професії сантехнік, токар, слюсар та ін.), працівників сфери послуг (повар, перукар, офіціант та ін.)
62
. Найбільше вакансій пропонується за такими Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
61
Стаття першого заступника Міністра освіти і науки Інни Совсун тижневику Дзеркало тижня № 27 від 6 серпня 2016 Електронний ресурс. – Режим доступу http://mon.gov.ua/usi- Рейтинг найпрестижніших професій 2015». – Дослідницький центр Міжнародного кадрового порталу hh.ua. – 2015 р.
спеціальностями, як сфера торгівлі, інформаційні технології, маркетинг і реклама та адміністративний персонал. Таким чином, молодь продовжує обирати професії, які є найпрестижнішими з точки зору молоді, а не ті, на які є запит від роботодавців.
За результатами соціологічного дослідження Цінності української молоді, найбільш привабливими професіями для молоді віком 14–34 роки є бізнесмен/підприємець, юрист, лікар, спеціаліст з програмного забезпечення і комп’ютерної техніки, державний службовець та інші. До того ж, ці професії, на думку молодих людей, забезпечують успіх особистості у майбутньому (Рис. 2.4.7).
Рис. 2.4.7. Привабливість та престижність професій серед молоді віком 14–34
роки, % (Респонденти могли обрати три варіанти відповіді, тому сума відповідей
не дорівнює 100%)
63
Кто сейчас нужен стране Електронний ресурс. – Режим доступу https://hh.ua/article/19016 64
Цінності української молоді. – Центр незалежних соціологічних досліджень Омега. –
2016 р.
Основним показником ставлення до праці є загальне задоволення
або незадоволення працею та її умовами (заробітною платою, змістом праці, виробничими умовами тощо. Найважливішим у роботі, за результатами соціологічного дослідження Молодь України, для працюючої молодіє хороша оплата праці (50%), зручний графік роботи
(22%), цікава робота (21%), гарантована робота (15%), можливість чогось досягти (14%). Чоловіки найбільше цінують в роботі хорошу оплату праці та гарантованість роботи, а жінки – цікавість і зручний графік. Щодо трудової поведінки сучасної молоді, то 47% української молоді змінювали місця основної роботи, а 47% його не змінювали. Зі збільшенням віку зростає ймовірність зміни місця роботи, що є природно. Серед тих, хто змінював місце роботи, 26% робили це двічі, 25% – один раз, позмінювали місце роботи тричі або чотири і більше разів. Сучасна молодь частіше змінює місця роботи, порівняно з 2007 роком, кількість молоді, яка не змінювала місце основної трудової діяльності, становила 66% опитаних, а 34% – змінювала
66
Переважно молодь звільняється з роботи через її малооплачуваність.
Так, у 2015 р. серед основних причин зміни роботи 42% молоді з числа тих, кому доводилось змінювати роботу, зазначили, що робота була мало оплачувана (у 2007 р. – 55% серед тих, хто змінював місце роботи. Також молодь в роботі цінує перспективу кваліфікаційного росту та задовільну організацію та умови праці, через відсутність яких схильна змінювати роботу (відповідно 20% і 17%). Для чоловіків малооплачуваність їхньої роботи була найбільшим чинником для зміни роботи, ніж для жінок відповідно 46% і 37%). Серед жінок переважають сімейні або життєві обставини, пов’язані з переїздом цю відповідь відмітили 24% молодих жінок та 11% молодих чоловіків. На думку молодих безробітних віком 15–29 років, доступ до привабливих робочих місць є обмеженим через їх недостатній досвід роботи (29%), недостатню кількість робочих місць (26%) та низьку заробітну плату на наявних робочих місцях (21%). Молоді безробітні досить прагматично сприймають свої нинішні здобутки у вигляді наявної освіти та набутого досвіду. Вірогідно, що вони шукають роботу заради підвищення рівня власного добробуту, набуття трудового досвіду та перспектив подальшого свого руху на ринку праці.
За результатами соціологічного дослідження Молодь України Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
66
«Молодь України червень 2007 р. – Державний інститут сімейної та молодіжної політики. –
2007 р.
67
Перехід на ринок праці молоді України / Елла Лібанова, Олександр Цимбал, Лариса Лісогор, Ірина Марченко, Олег Ярош, Міжнародне бюро праці, Програма молодіжної зайнятості, Департамент політики зайнятості. – Женева МОП, 2014

69 2015»
68
, 38% представників української молоді хотіли б особисто стати підприємцями, відкрити власний бізнес, проте їм заважають різні обставини, 4% – вже є підприємцями (6% серед чоловіків і 3% серед жінок, 11% планують стати підприємцями, а 29% – не хочуть бути підприємцями (26% чоловіків і 33% жінок).
Серед причин, які заважають організації власної справи або створенню власного підприємства, молодь вказала на складну економічну і політичну ситуацію і відсутність первинного капіталу (по
54% опитаних, а також високі податки (41%), бюрократичні перепони
(34%), недоступність кредиту з прийнятними умовами (23%), відсутність зв’язків (19%) та інше. Також про амбітні плани молоді свідчать результати дослідження Перехідна ринок праці молоді України. Так, 33,6% респондентів бажають працювати на себе та власний бізнес. Окрім того, безробітна молодь досить часто шукає стабільну роботу з високим рівнем оплати праці. Про це свідчить те, що 29,8% безробітних хоче працювати на велику приватну компанію та 20,5% на державу державний сектор. Лише 10% бажають працювати на малу або середню компанію, 2% на міжнародну або некомерційну організацію, 2% на сімейне підприємство чи господарство. Серед безробітних також є незначна частка тих, хто не хоче працювати (1%).
Перше робоче місце. Після отримання освіти кожна молода людина стикається з невизначеністю свого професійного майбутнього та труднощами у пошуках свого першого робочого місця. Вибір майбутньої посади та місця праці є найважливішим і складним рішенням для молодої людини. Так, результати дослідження Цінності української молоді»
70
свідчать, що своє перше робоче місце молодь віком 14–34 роки переважно отримує за допомогою друзів або знайомих (47% від працюючої молоді) та через батьків або родичів (24%). Досить рідко молоді люди знаходить першу роботу через об’яву, яка була розміщена в мережі Інтернет (10% від працюючої молоді, через об’яву в засобах масової інформації (7,2%), за направленням з місця навчання (вузу) (6,1%) та через службу зайнятості Цінність праці є одним з основних пріоритетів ужитті сучасної української молоді. Результати соціологічних опитувань свідчать про переважання економічних інтересів молоді у сфері трудових відносин, а Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
69
Перехід на ринок праці молоді України / Елла Лібанова, Олександр Цимбал, Лариса Лісогор, Ірина Марченко і Олег Ярош, Міжнародне бюро праці, Програма молодіжної зайнятості, Департамент політики зайнятості. – Женева МОП, 2014 Цінності української молоді. – Центр незалежних соціологічних досліджень Омега. –
2016 р.
також про добре виражені інтереси в плані побудови кар’єри й відносно роботи над іншими проблемами. До основних характеристик привабливої для молоді роботи є її високооплачуваність, цікавість та зручний графік. Для чоловіків більше цікава оплата праці та гарантованість роботи, а жінок цікавить також зручний графік.
Трудова та освітня мобільність. За даними Міністерства соціальної політики України, урна території інших країн тимчасово офіційно працювали 76,9 тис. громадян України уроці тис. осіб. Закраїнами призначення трудові мігранти, які шукали роботу через ліцензовані суб’єкти господарювання, переважно обирають країни ЄС. Що стосується молоді, то Міністерством соціальної політики України збирається розподіл для вікової групи 18–27 років. Таким чином, у 2015 р. кількість трудових мігрантів віком 18–27 років, які шукали роботу через ліцензовані суб’єкти господарювання, становила 21,5 тис. осіб (Табл. 2.4.3). Порівняно з попереднім роком їх кількість маже не змінилася, проте зросла частка молоді порівняно з 2013 р. (з 25,9% у
2013 р. до 27,6% у 2014 р) та знизилася порівняно з 2012 р. (29,6%).
Таблиця 2.4.3
Кількість громадян України, офіційно працевлаштованих за кордоном,
за віком (осіб)
(за даними Міністерства соціальної політики щодо надання суб’єктами
господарської діяльності громадянам України послуг з посередництва у
працевлаштуванні на роботу закордоном на підставі відповідної ліцензії)
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Усього
56549 61369 73184 80374 74510 80401 84547 86723 83409 78022
у тому числі за віком:
з 18 до 28 років
12795 15801 21574 22266 20774 22975 24422 25650 21568 з 28 до 40 років 22140 24471 27089 25645 27604 28352 28846 30116 26899 40 років і більше 23428 27139 31019 28091 29822 31773 32227 31725 29606
Про реальні масштаби трудової міграції говорити важко, тому що значна частка українських трудових мігрантів працює закордоном неофіційно. Деякі уявлення про реальні трудові міграції можна відстежити за результатами соціологічних досліджень. Кількість зовнішніх та внутрішніх трудових мігрантів в Україні можна оцінити
71
Зовнішня трудова міграція Електронний ресурс. – Режим доступу http://www.dcz.
gov.ua/statdatacatalog/document?id=350816
за результатами проведення опитування українських трудових мігрантів і домогосподарств в Україні, проведеного уроці. Так, обсяг зовнішніх трудових міграцій в період обстеження оцінено у
688 тис. осіб, з них довгострокові трудові мігранти – 423,0 тис. осіб, короткострокові трудові мігранти – 264,4 тис. осіб. До короткострокових і довгострокових зовнішніх трудових міграцій залучена майже однакова кількість молоді віком 18–29 років (відповідно 23,3% та 23,2%)
73
. Варто зауважити, що кількість трудових мігрантів, які вирішили не повертатися на батьківщину, вдвічі вища серед трудових мігрантів у віковій групі 18–
29 років (30%) порівняно з віковою групою 45–65 років (Висловили бажання найближчим часом здійснити зовнішні трудові міграції 310 тис. осіб, з них довгострокові – 117,3 тис. осіб, короткострокові – 192,6 тис. осіб. Майже половину потенційних трудових мігрантів складає молодь у віці 18–29 років.
Кількість осіб, які здобували освіту закордоном, на момент проведення дослідження, оцінено у 25,4 тис. Переважну більшість становили мешканці міст (69%) та особи у віці 18–29 років (79%). Найбільш популярною країною серед українських студентів є Польща
(31,8%). Серед інших країн освітньої міграції української молоді виділяються Російська Федерація (10,5%), Іспанія (8,4%), Білорусь
(5,9%), США (5,2%), Велика Британія (4,8%), Китай (4,8%), Німеччина
(3,5%), Канада (3,2%) та інші країни світу
75
Найбільш масовими переміщеннями для України є внутрішні міграції, які переважно відбуваються у напрямку «село–місто». Обсяги внутрішньої трудової міграції, за результатами дослідження, оцінено в 1,6 млн осіб. Внутрішня трудова міграція розподіляється на внутрішньорегіональну та міжрегіональну міграції. Більш масовою є внутрішньорегіональна трудова міграція, яка відбувається в межах однієї області сільське населення та населення малих міст здійснює поїздки на роботу в сусідні міські населені пункти, які пропонують більш привабливі можливості для працевлаштування та поліпшення рівня життя. Так, кількість поїздок у великі міста є значно вищою (55%) порівняно з Міграція як чинник розвитку в Україні. Дослідження фінансових надходжень, пов’язаних з міграцією, та їхнього впливу на розвиток в Україні. У рамках проекту Дослідження та діалог щодо політики у сфері міграції і грошових переказів в Україні за фінансової підтримки Уряду Канади. Представництво МОМ в Україні. – К 2016. – 116 с. [Електронний ресурс – Режим доступу Там само.
74
Там само.
75
Там само
76
Там само
поїздками у середні та малі міста (34%) або у сільську місцевість (Міжрегіональна міграція в Україні складає більше третини усіх потоків внутрішньої міграції (у 2010 р. – 40%, у 2012 р. – 42%, у 2013 р.
– 42%
78
). Найбільш привабливими для молоді, які для всього населення, останнім часом залишаються Київ, Одеса, Харків, Дніпро, Львів
79
Про міграційні наміри молоді свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного компанією GFK Ukraine у 2015 р. Так, більше половини молоді у віці 14–34 роки заявили, що хотіли б емігрувати з України (55%), причому 4% – планують це зробити найближчим часом, 13% – шукають таку можливість, а 38% – хотіли б повчитися або попрацювати закордоном якийсь час, але потім повернулися б в Україну. І лише 44% опитаної молоді хочуть жити в Україні. Серед причин еміграції молоддю, яка планує найближчим часом це зробити або шукає такі можливості, зазначені такі чинники в Україні зараз немає таких можливостей для роботи, як в інших країнах (58%) та немає реальної демократії і законності (56%), щоб заробити грошей/заради матеріального добробуту (48%), військові дії на сході України (33%), одержати досвід життя в іншій країні (20%), через загрозу власному життю, життю близьких (18%) та інші.
80
Таким чином, молодь є досить активною у трудовій міграції. Половину потенційних зовнішніх трудових мігрантів складають особи віком 18–29 років. Щодо освітньої міграції, то дані демонструють зростання кількості української молоді, яка навчається у закордонних університетах, переважно ці потоки спрямовані до Польщі, Російської Федерації, Німеччини, Іспанії, США.
2.5. Матеріально-економічне забезпечення
Матеріальне становище молоді залежить передусім від рівня її економічної активності, оскільки саме доходи від зайнятості забезпечують можливості розширеного відтворення робочої сили та створення сім’ї.
За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств Державної служби статистики України, середньомісячні загальні доходи одного господарства за 9 місяців 2015 р. склали 4 945 грн (міське
77
Міграція як чинник розвитку в Україні. Дослідження фінансових надходжень, пов’язаних з міграцією, та їхнього впливу на розвиток в Україні. У рамках проекту Дослідження та діалог щодо політики у сфері міграції і грошових переказів в Україні за фінансової підтримки Уряду Канади. Представництво МОМ в Україні. К 2016. – 116 с. [Електронний ресурс – Режим доступу Розраховано заданими Державної служби статистики України Tilikina N. (2016) Forced Migration as a Major Reason for Internal and External Migration in
Ukraine/ EUREKA: Social and Humanities. – VOL 4, NO 5(30). – P. Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р
домогосподарство – 4 958 грн, сільське – 4921 грн)
81
, у 2014 р. цей показник був дещо нижчим – 4471 грн (відповідно 4 522 грн і 4 367 грн)
82
Проте середньодушові доходи домогосподарству січні–вересні 2015 р, порівняно з аналогічним періодом 2014 р, зросли меншими темпами, ніж індекс споживчих цін (відповідно 113% проти 150%), тоді яку попередньому році це співвідношення було меншим (відповідно 104% проти 112%). Це свідчить про погіршення економічного становища домогосподарств протягом останніх двох років, що зумовлено складними економічними умовами, тимчасовою окупацією частини Донецької та Луганської областей та АР Крим. Аналіз самооцінки рівня доходів домогосподарств протягом року свідчить про зниження рівня матеріального забезпечення населення України протягом останніх двох років. Так, частка домогосподарств, яким було достатньо доходів і вони зробили заощадження скоротилася з 10,7% у 2013 р. до 6,2% ура тих, кому було достатньо, але заощадження не робили – з 50,9% у 2013 р. до 45,7% у 2015 р. (Рис. 2.5.1). До того ж зросла частка домогосподарств, які постійно відмовляли собі в найнеобхіднішому, крім харчування, з 34,9% у 2013 р. до 43,2% у
2015 р
83
* Без урахування частини зони проведення антитерористичної операції
Рис. 2.5.1. Розподіл домогосподарств за самооцінкою рівня їх доходів протягом року, %
(за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств)
81
Соціально-економічне становище домогосподарств України за 9 місяців 2015 року (заданими вибіркового обстеження умов життя домогосподарств)
82
Соціально-економічне становище домогосподарств України уроці (заданими вибіркового обстеження умов життя домогосподарств Самооцінка домогосподарствами України рівня своїх доходів (заданими вибіркового опитування домогосподарству січні 2015 року)
Протягом останніх років значно змінилася структура сукупних ресурсів домогосподарств та скоротилися їхні грошові доходи. Так, якщо у 2014 р. грошові доходи домогосподарств складали 91,2% від їх сукупних ресурсів, то у 2015 р. цей показник становив 89,4% (Табл. 2.5.1). Також скоротилися доходи від оплати праці з 50,6% у 2013 р. до 47,2% у 2015 р Натомість зросли грошові доходи відпродажу сільськогосподарської продукції та грошова допомога від родичів, інших осіб та інші грошові доходи.
Таблиця 2.5.1
Структура сукупних ресурсів домогосподарств, %
(за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств)
2012
2013
2014*
2015*
Грошові доходи 90,8 91,2 89,4
- оплата праці 50,6 48,8 47,2
- доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості
4,1 4,1 5,2 5,5
- доходи відпродажу сільськогосподарської продукції 2,8 3,2 3,4
- пенсії, стипендії, соціальні допомоги, надані готівкою 27,1 27,0 25,2
- грошова допомога від родичів, інших осіб та інші грошові доходи 6,2 7,0 Вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель
3,8 3,9 4,6 Пільги та субсидії безготівкові на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії, палива 0,4 0,4 Пільги безготівкові на оплату товарів та послуг з охорони здоров’я, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо, на оплату послуг транспорту, зв’язку
0,5 0,5 0,4 Інші надходження 4,4 3,4 3,8
* Без урахування частини зони проведення антитерористичної операції.
У 2015 р. середня номінальна заробітна плата у доларовому еквіваленті за офіційним курсом Нацбанку України становила 192 долари США, що значно нижче, ніжу попередні роки (у 2014 р. – 292,3 доларів США, у 2013 р. 408,5 долара США. Така ситуація значним Структура сукупних ресурсів. Електронний ресурс – Режим доступу http://www.ukrstat.gov.ua/
85
Бєлєнок О, Бова А. Споживча поведінка населення України / Українське суспільство моніторинг соціальних змін. – Вип. 2(16). – Інститут соціології НАН України, 2015. – 524 с.
чином вплинула на споживання товарів та послуг населення України. Так, за результатами соціологічного дослідження Омнібус, основними статтями економії стали одяг та взуття (59,1% серед усіх опитаних, 56,3% серед молоді віком 18–29 років, їжа (відповідно 42,5% і 33,7%), дорогі товари тривалого користування (відповідно 36,1% і 35,7%), ліки та медичні послуги (відповідно 32,5% і 22,1%). Молоді люди віком 18–29 років більше за всіх опитаних почали економити на відвідуванні ресторанів, інших закладів громадського харчування (35,2% серед молоді віком 18–29 років, 29,4% серед усіх опитаних, витратах на поїздки по Україні чи закордон (відповідно 31,6% і 26,5%), дозвіллі, хобі, книгах, газетах, журналах (відповідно 26% і 21,2%), витратах на освіту, підвищення кваліфікації (відповідно 13,4% і За результатами соціологічного дослідження Молодь України, у середньому для домогосподарств, в яких проживає молодь, джерелом доходів є заробітна плата та гонорари за оплачувану роботу
(38%), доходи інших членів родини, грошова допомога від батьків, інших родичів, що працюють в Україні (26%) та доходи чоловіка або дружини
(23%).
Таблиця 2.5.2
Розподіл відповідей на запитання З яких джерел Ви і ті, хто проживає з Вами
та веде спільне господарство, отримуєте дохід – якщо усю суму, отриману за
місяць, взяти за 100%?», середній відсоток серед усіх респондентів
Серед усіх
Ваша заробітна платня, гонорари за оплачувану роботу Дохід інших членів родини, грошова допомога від дітей, батьків, інших родичів, що працюють в Україні
26
Дохід чоловіка/дружини
23
Грошові перекази від родичів, що працюють поза межами України Доходи від підприємницької діяльності Доходи відпродажу сільськогосподарської продукції Відсотки від депозитів, цінних паперів
1
Стипендія
2
Державна допомога (на дитину тощо, пенсія, яку отримуєте ви особисто
4
Грошова допомога волонтерів, благодійних організацій
-
Щодо фінансового становища молоді, то у 2015 р. більшість представників вікової групи 14–34 роки визначили, що у цілому на життя їм вистачає, але придбання речей тривалого вжитку, таких, як меблі, холодильник, телевізор, уже викликає труднощі (42%). Частка тих, кому вистачає лишена харчування та на придбання необхідних недорогих Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
речей, становила 37%, а частка тих, кому не вистачає навіть на необхідні продукти – 9%. Порівнюючи ці показники з 2002 р. серед молоді віком 14–28 років можна стверджувати, що економічне становище молоді у 2015 р. дещо покращилося.
Таблиця 2.5.3
Розподіл відповідей на запитання Що Ви можете сказати про фінансове
становище Вашої сім’ї або вас особисто, якщо ви мешкаєте окремо, %
2002
87
2015
88
Ледве зводимо кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти Вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей У цілому на життя вистачає, але придбання речей тривалого вжитку, таких, як меблі, холодильник, телевізор, уже викликає труднощі Живемо забезпечено, але зробити деякі покупки ми поки що не в змозі (купити квартиру, автомобіль тощо Ми можемо собі дозволити придбати практично все, що хочемо 1
Важко відповісти
1
3
Молодь віком 14–19 років більш позитивно оцінює своє матеріальне становище, ніж представники старшого віку 49% осіб наймолодшої вікової групи вважають, що їм на життя вистачає, але придбання речей тривалого вжитку, таких, як меблі, холодильник, телевізор, уже викликає труднощі, а серед старших вікових груп таких менше (відповідно 38%,
41%, Частка молоді, яка впевнена, що зможе досягнути бажаного фінансового становища в Україні, становить 15%, а тих, хто скоріше за все досягне – 28%. 11% опитаних вважають, що точно не досягнуть бажаного фінансового становища в Україні, а 27% – що скоріше всього не досягнуть. Частка чоловіків, впевнених в досягненні свого бажаного фінансового становища в Україні, вища (46%), за частку впевнених в цьому жінок (41%). Це скоріше свідчить не про більший оптимізм чоловіків, а проте, що в нашій країні чоловіки мають більший доступ до робочих місце та високої заробітної плати. І тільки 1% молоді, як чоловічої, такі жіночої статі, вже досягли бажаного фінансового становища в Україні. Настрої, цінності та орієнтації української молоді червень 2002 р. – Український інститут соціологічних досліджень. – 2002 р
88
«Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р
За результатами дослідження Цінності української молоді, 28% молоді віком 14–34 роки задоволені своїм матеріальним становищем, тоді як 72% – незадоволені. Найбільш задоволеною своїм матеріальним становищем виявлена наймолодша вікова група молоді – 14–19 років
(39%), найменш задоволеними є особи більш старших вікових груп (20–
24 роки – 24%, 25–29 років – 25%, 30–34 роки – Про складне матеріальне становище молоді також свідчать відповіді респондентів на запитання щодо можливості для молодої людини придбати певні речі або оплатити певні послуги. Так, лише 55% молоді може собі дозволити вживати кожного дня тваринний білок (м’ясо, курку або рибу, 64% – спроможна оплатити оренду або рахунки за комунальні послуги, а 42% – може собі дозволити непередбачувані витрати


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал