Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики ціннісні орієнтації сучасної української молоді Щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України про становище молоді в Україні



Pdf просмотр
Сторінка5/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір3.67 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
2.4. Професійне самовизначення та плани трудової кар’єри
Зайнятість. За даними Державної служби статистики України, у
2015 р. налічувалося 6 789,1 тис. економічно активних осіб віком 15–34 роки (утому числі 5 887,9 тис. зайнятих і 901,2 тис. безробітних, що становило 39% загальної чисельності економічно активного населення працездатного віку (у 2015 р. цей показник становив 40,2%, у 2012 р.
– 41,1%). Скорочення кількості економічно активного населення, а особливо осіб 15–34 років, відбувається внаслідок демографічної кризи, а в 2014 і 2015 рр. – через неврахованість мешканців тимчасово окупованої території АР Крим та зони проведення антитерористичної операції на частині території Донецької та Луганської областей.
У 2014–2015 рр. рівень економічної активності як серед усіх вікових груп молоді, такі серед економічно активного населення віком
15–70 років не змінився. Найнижчим рівень економічної активності є
серед наймолодшої вікової групи (15–24 роки, де й відбулося найбільше скорочення цього показника (43% – у 2008 р, 38,4% – у 2014 р, 36,3% – у
2015 р 40
, що зумовлено їхнім більшим залученням до процесу навчання і здобуття освіти. В інших вікових групах молоді рівень економічної активності знизився пропорційно до рівня економічної активності всього населення віком 15–70 років (Рис. 2.4.1).
У 2015 р. відбулося значне скорочення рівня економічної активності міської молодів наймолодшій віковій групі (33,5% проти 37,0% у 2014 р. У вікових групах 25–29 років і 30–34 роки порівняно з 2014 р. рівень економічної активності майже не змінився.
*
Дані за 2014–2015 рр. наведено без урахування тимчасово окупованої території АР
Крим і м. Севастополя та зони проведення антитерористичної операції на частині території
Донецької та Луганської областей.
Рис. 2.4.1. Рівень економічної активності молоді за віковими групами, 2005–2015 рр., %
(за даними Державної служби статистики України)
Рівень зайнятості у 2015 р. серед молоді старших вікових груп порівняно з попереднім роком, коли відбулося зниження цього показника, не змінився і становив 71,8% серед річних і 74,3% серед річних. Проте рівень зайнятості молоді віком 15–24 роки продовжував зменшуватися від 29,5% у 2014 р. до 28,2% у 2015 р 41 Економічна активність населення України 2015. Статистичний збірник. – Державна служба статистики України. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://ukrstat.org/
41
Економічна активність населення України 2015. Статистичний збірник. – Державна служба статистики України. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://ukrstat.org/
У 2014 і 2015 рр. показники рівня зайнятості серед молоді, які всього працездатного населення, сягнули найнижчої позначки за останні десять років (Рис. 2.4.2). Таке зниження рівня зайнятості пояснюється складною економічною та політичною ситуацією в країні збройним конфліктом на сході України, що призводить до скорочення виробництва у цьому регіоні погіршення умов залучення додаткового фінансування до сірої зони та території Донецької та Луганської областей, які підконтрольні Україні проблем, які виникають на ринку праці по всій території країни. Також вагоме навантаження на ринок праці в країні здійснює значна кількість внутрішньо переміщених осіб з частини території Донецької та Луганської областей та Криму (станом на 1 серпня 2016 р. взято на облік понад 1,7 млн переселенців або 1,4 млн сімей з Донбасу та Криму
42
)
* Дані за 2014–2015 рр. наведено без урахування тимчасово окупованої території АР
Крим там. Севастополя та зони проведення антитерористичної операції на частині території
Донецької та Луганської областей.
Рис. 2.4.2. Рівень зайнятості молоді за віковими групами, 2005–2015 рр., %
(за даними Державної служби статистики України)
У 2015 р. рівень зайнятості серед молодих жінок і чоловіків продовжував знижуватися в усіх вікових групах окрім жінок вікової групи 25–29 років (у 2014 р. – 62,7%, у 2015 р. – 63,1%). Це можна пов’язати з тим, що ця вікова група є однією з найбільш активних щодо дітонародження, аур. інтенсивність народжень в Україні
42
Офіційний сайт Міністерства соціальної політики України. Електронний ресурс. – Режим доступу www.mlsp.gov.ua.
зменшилась в усіх п’ятирічних групах жінок та сумарний коефіцієнт народжуваності становив 1,363, тоді яку р. він дорівнював Якщо порівнювати рівень зайнятості української молоді віком 15–
24 роки з рівнем зайнятості молоді відповідної вікової групи в країнах Євросоюзу, то рівень зайнятості молодів Україні в 2015 р. був нижчим
(28,2%), ніж в країнах ЄС (33,0%)
43
. У 2011–2013 рр. рівень зайнятості української молоді віком 15–24 роки перевищував відповідний показник серед європейської молоді.
Рис. 2.4.3. Рівень зайнятості у віці 15–24 років в Україні та країнах
Європейського Союзу за статтю, 2010–2015 рр., %
(за даними Державної служби статистики України)
За даними Державної служби статистики України, у 2015 р, які в попередні роки, за професійними групами наймолодша група молоді віком 15–24 роки переважно представлена в найпростіших професіях
(307,5 тис. осіб або 20,5% від загальної кількості молоді відповідної
43
Економічна активність населення України 2015. Статистичний збірник. – Державна служба статистики України. Електронний ресурс. – Режим доступу : Економічна активність населення України 2015. Статистичний збірник. – Державна служба статистики України. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://ukrstat.org/
вікової групи) та серед працівників сфери торгівлі та послуг (278,6 тис. осіб або 18,6%). Це пояснюється відсутністю досвіду та низькою кваліфікацією молоді віком 15–24 роки, ніж старших вікових груп молодих людей. Молодь вікових груп 25–29 років і 30–34 роки найбільше працює професіоналами (541,6 тис. осіб або 21,1% та 533,7 тис. осіб або
20,9%), а також працівниками сфери торгівлі та послуг (423,6 тис. осіб або 16,5% та 394,5 тис. осіб або 15,4%). Найменше молодь представлена серед кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибацтва (Табл. 2.4.1).
Таблиця 2.4.1
Зайняте населення за професійними групами за віком у 2015 р, тис. осіб
(за даними Державної служби статистики України)
Усе
населення
Вік, років
15–24
25–29
30–34
Усього, тис. осіб
16443,2
1500,3
2562,7
2558,1
у тому числі за професійними групами:
законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі 64,2 174,1 професіонали 221,9 541,6 фахівці 202,4 339,2 технічні службовці 66,2 112,9 працівники сфери торгівлі та послуг 278,6 423,4 кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства 17,2 21,6 кваліфіковані робітники з інструментом 213,1 344,7 робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування 129,2 250,1 найпростіші професії 307,5 355,1 Зростає залученість молоді до військової служби у Збройних Силах України. Заданими Міністерства оборони України, попри значне зростання кількості військовослужбовців у 2014 р. (2014 року – 250 тис. осіб (204 тис. осіб – військовослужбовці, 46 тис. осіб – цивільні працівники, 2013 року – 165 тис. осіб (120,9 тис. осіб – військовослужбовці, 44,6 тис. осіб
– цивільні працівники, уроці їхня чисельність не змінилася. Так, на кінець 2015 р. кількість військовослужбовців становила 250 тис. осіб
(204 тис. осіб – військовослужбовці, 46 тис. осіб – цивільні працівники Розраховано автором.
46
Біла книга – 2014. Збройні Сили України. – К Міністерство оборони України, 2015. – 85 с. Електронний ресурс. – Режим доступу http://www.mil.gov.ua/content/files/whitebook/WB_2014.pdf.
Нарощування контрактної складової Збройних Сил України дало змогу у 2015 р. відібрати та укласти контракти з 16,1 тис. осіб, утому числі з цивільної молоді (на вакантні посади) – 11,5 тис. осіб
(71,4% від загальної кількості укладених контрактів) (204 тис. осіб – військовослужбовці, 46 тис. осіб – цивільні працівники)
47
Економічна та політична криза в Україні зумовлена не лише зовнішніми чинниками (агресія збоку Російської Федерації, жорстка торгова конкуренція в ЄС тощо, алей внутрішніми (падіння обсягів виробництва, зниження рівня життя населення, зростання рівня безробіття тощо, які призводять до зростання рівня нестандартної зайнятості неформальна, неповна, тимчасова, віддалена) серед населення, а особливо серед молоді. Бажання до більш високого матеріального забезпечення життя спонукає молодих людей до пошуку додаткових джерел доходів. Одним з таких джерел є неформальна зайнятість, яка охоплює усі неформальні робочі місця яку неформальному, такі офіційному (формальному) секторах економіки. Заданими Державної служби статистики України, у 2015 р. рівень участі населення у неформальному секторі економіки становив 26,2% проти 22,9% у 2012 р. Найвищий її рівень (36,1%) був характерним для осіб віком 15–24 роки, що обумовлено насамперед можливостями отримання молоддю додаткового заробітку під час здобуття освіти. Зі збільшенням віку молоді цей показник зменшується 25–29 років –
26,8%, 30–34 роки – Тимчасова зайнятість є значним сегментом робочої сили на ринках праці багатьох країн світу. В Україні рівень непостійної зайнятості швидко зростає з 0,4% у 2004 р. до 4,6% у 2013 р За результатами соціологічного дослідження Молодь України 12% молоді має тимчасову роботу, 48% – постійну, 21% – навчається, а 9% молодих людей тимчасово не працюють, але шукають роботу. Крім того, є частка молоді, яка не працює, не навчається тане шукає роботу – 3%. Тимчасову роботу частіше має молодь віком 20–24 роки (17%), ніж старші вікові групи, що пояснюється відсутністю досвіду роботи та низькою кваліфікацією після закінчення навчання. Чоловіки частіше, ніж жінки мають тимчасову роботу. Серед молоді, яка навчається у вищих навчальних закладах, мають тимчасову роботу 8,4% опитаних.
47
Біла книга – 2014. Збройні Сили України. – К Міністерство оборони України, 2015. – 85 с. Електронний ресурс. – Режим доступу http://www.mil.gov.ua/content/files/whitebook/WB_2014.pdf.
48
Економічна активність населення України 2015. Статистичний збірник. – Державна служба статистики України. Електронний ресурс. — Режим доступу Гук Л.П. Державне регулювання нестандартної зайнятості дис. канд. екон. наук 08.00.03 / Гук Лариса Павлівна. – К, 2015. – 221 с.
50
«Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
Складна економічна ситуація, яка склалася в останні роки в Україні, та активний розвиток і поширення інформаційно-комунікаційних технологій призвели до значної зміни у функціонуванні ринку праці на глобальному та національному рівнях. Під впливом інтенсивного розвитку інформаційних технологій відбуваються зміни у структурі та формах зайнятості, підвищується мобільність робочої сили, зростають потреби у підвищенні ефективності праці та виникає й ще одна форма нестандартної зайнятості – дистанційна. За результатами соціологічного дослідження, проведеного GFK Україна у 2016 р, 21% підприємств в Україні використовують таку форму зайнятості, як дистанційна. Значну частку дистанційних співробітників складають особи віком 25–33 рокита особи віком 33–42 роки (42%). Особи 18–25 років становлять 10% від загальної кількості дистанційних співробітників, 26% – особи старші
42 років. Основними сферами діяльності дистанційних співробітників, за результатами опитування керівників підприємств, є фінанси (33%) та
ІТ-технології (Така форма зайнятості має багато переваг знижуються затрати на оренду офісу, оснащення робочого місця, можливість залучити висококваліфікованого спеціаліста, можливість розширити географію найму співробітників, можливість мати виконавця для робіт, які виникають епізодично.
Результати соціологічного дослідження Цінності української молоді свідчать, що серед працюючої молоді 80% респондентів має повну зайнятість, 12% – неповну. До того ж, серед працюючої частини молоді нараховується 2,2% фрилансерів/е-лансерів, а також
1% працівників, які залучені до дистанційної зайнятості. Зокрема, 8% усіх опитаних впродовж останніх 12 місяців мали постійну додаткову роботу, а 17% – тимчасову. Частіше мають додаткову роботу чоловіки, ніж жінки 9% чоловіків і 7% жінок мали постійну додаткову роботу, 20% чоловіків і 14% жінок – тимчасову. Що стосується вікового розподілу, то до постійних додаткових підробітків більше схильні молоді особи віком 25–34 роки (мали постійну додаткову роботу впродовж останніх
12 місяців – 4% річних, 6% річних, 9% річних і 11% річних, а до тимчасових додаткових підробітків – молодь у віці
20–24 роки (мають тимчасову додаткову роботу впродовж останніх 12 місяців – 13% річних, 23% річних, 15% річних і 18%
30–34-річних).
Якщо проаналізувати наявність додаткової роботи серед працюючої та непрацюючої молоді, то найбільшу частку серед тих, хто має як
51
Дистанционная занятость: способ сэкономить в кризис или точка роста? – GFK Україна. Електронний ресурс. – Режим доступу http://www.slideshare.net/bitrixcmsl/ss-59075712 Цінності української молоді. – Центр незалежних соціологічних досліджень Омега. – 2016 р.
тимчасову, такі додаткову роботу, складають молоді особи, які мають постійну роботу, а також ті, що навчаються та ті, хто має тимчасову роботу (Рис. 2.4.4). Тобто можна стверджувати, що додаткові доходи поширені переважно серед економічно активних груп молоді.
Рис. 2.4.4. Наявність додаткової роботи серед молоді віком 14–34 роки залежно від зайнятості, %
(за даними Державної служби статистики України)
Серед видів додаткових підробітків, які мали молоді особи впродовж останніх 12 місяців, більшою мірою поширені надання послуг (репетиторство, ремонти, таксування, прибирання) (21% від тих, хто мав додаткову роботу, надання послуг приватним або державним підприємствам у якості найманого працівника (18%), підробітки через Інтернет (16%), літні або сезонні підробітки (16%), інші види послуг приватним особам (14%) та інші види неофіційної трудової діяльності
(12%) та інше.
Таким чином, останніми роками відбувається скорочення кількості економічно активного населення, а особливо осіб 15–34 років, внаслідок демографічної кризи та неврахованості мешканців тимчасово окупованої території і зони проведення антитерористичної операції. У 2014–2015 рр. рівень економічної активності серед усіх вікових груп молоді не змінився, проте є значно нижчим за показники 2011–2013 рр. Останніми роками спостерігається зростання нестандартної зайнятості серед молоді, зокрема однією з таких форм зайнятості є неформальна зайнятість. Тимчасова зайнятість є значним сегментом
робочої сили на молодіжному ринку праці (12% молоді віком 14–34 роки. Найбільше до такої форми зайнятості залучена молодь віком 20–
24 роки (17%), чоловіки та студенти, які навчаються у вищих навчальних закладах (8,4%). Крім того, складна економічна ситуація спонукає молодь до додаткових підробітків .
Безробіття та економічна неактивність. За даними Державної служби статистики України, у 2015 р. рівень безробіття молодів Україні за методологією МОП був вищим у всіх вікових групах за рівень безробіття населення віком 15–70 років (9,1%). Найнижчий рівень безробіття серед молоді зафіксовано у віковій групі 30–34 роки (9,7%), а найвищий – серед молоді віком 15–24 роки (22,4%), що пов’язано з відсутністю досвіду роботи, відповідних професійних навичок, складністю працевлаштування на перше робоче місце (Рис. 2.4.5).
* Дані за 2014–2015 рр. наведено без урахування тимчасово окупованої території АР
Крим і м. Севастополя та зони проведення антитерористичної операції на частині території
Донецької та Луганської областей.
Рис. 2.4.5. Рівень безробіття молоді (за методологією МОП) за віковими групами,
2005–2015 рр., %
(за даними Державної служби статистики України)
Рівень безробіття у 2015 р. серед сільської молодіє вищим у старших вікових групах, ніж серед таких же мешканців міст, тоді як серед молоді віком 15–20 років найвищим цей показник є для міської молоді, ніж сільської, проте у 2014 р. рівень безробіття серед мешканців місті сіл у наймолодшій групі був однаковим.
У 2014–2015 рр. в країнах Європейського Союзу спостерігалося зниження рівня безробіття молоді віком 15–24 роки після періоду найбільшого загострення проблеми безробіття серед молодів період
кризи. Рівень молодіжного безробіття у країнах Євросоюзу зростав протягом 2004–2013 рр., а в Україні був значно нижчим за європейський, тоді як, починаючи з 2014 р. показник безробіття серед молоді віком
15–24 роки зріс з 17,0% у 2013 р. до 23,1% у 2014 р. та 22,4% у 2015 р. Однак в окремих країнах ЄС рівень безробіття у 2015 р. серед молоді у кілька разів перевищував відповідний показник в Україні у Греції –
49,8%, в Іспанії – 48,3%, в Італії – 40,3%, в Хорватії – 43,0%, на Кіпрі –
32,8%, в Португалії – 32,0%, що є наслідком низького рівня економічного зростання цих країну кризовий період.
За адміністративними даними державної служби зайнятості, у
2015 р. кількість зареєстрованих безробітних, які перебували на обліку протягом усього року становила 1 435 тис. осіб (у 2014 р. – 1 468 тис. осіб, з них 626 тис. осіб у віці до 35 років (у 2014 р. – 669 тис. осіб. Частка молоді у віці до 35 років, яка зареєстрована у державній службі зайнятості як безробітна, у 2015 р. дещо скоротилася і становила 43,6% загальної кількості зареєстрованих безробітних усіх вікових груп, тоді яку р. їх частка складала 45,6% (Рис. 2.4.6).
*
Дані за 2014–2015 рр. наведено без урахування тимчасово окупованої території АР
Крим і м. Севастополя та зони проведення антитерористичної операції на частині території
Донецької та Луганської областей 2013
53
Рис. 2.4.6. Рівень зареєстрованого безробіття молоді за віковими групами та статтю,
2013–2015 рр., %
(за даними Державної служби статистики України)
53
У зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2013 року Закону України Про зайнятість населення переглянута методологія системи показників держслужби зайнятості. Зокрема, внаслідок зміни терміну надання статусу безробітного незайнятим громадянам ( з го дня реєстрації) показник кількість незайнятих трудовою діяльністю громадян, які перебували на обліку в держслужбі зайнятості, починаючи з 2013 року не розробляється. Замість нього використовується показник кількість зареєстрованих безробітних».
Заданими Державної служби зайнятості, у 2015 р. серед зареєстрованих безробітних у віці до 35 років, які мали професійний досвід, кожний п’ятий раніше працював в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів 17,0% – у сільському, лісовому та рибному господарстві 16,7% – у сфері державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування 14,4% – у переробній промисловості 6,3% – у фінансовій та страховій діяльності
54
Для подолання проблеми безробіття, зокрема серед молоді, державною службою зайнятості здійснюються заходи активної політики сприяння зайнятості населення. У 2015 р. працевлаштовано 177 835 осіб віком до 35 років, що значно менше, ніжу попередні роки (у 2014 р.
– 211 385 осіб, у 2013 р. – 234 495 осіб 55
. Упродовж 2013–2015 рр. зменшується частка працевлаштованої молоді віком до 35 років від загальної кількості молоді, зареєстрованої у державній службі зайнятості у 2013 р. – 33,6%, у 2014 р. – 31,6%, у 2015 р. – Про зниження ефективності роботи державної служби зайнятості також свідчать показники працевлаштування соціально незахищених категорій молоді. Упродовж 2013–2015 рр. у 20 разів зменшилась кількість працевлаштованої молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, та в 24,5 рази – дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (Табл. 2.4.2).
Таблиця 2.4.2
Працевлаштування соціально незахищеної молоді, осіб
(за даними Державної служби статистики)
Категорії соціально незахищеної молоді
2013
2014*
2015*
Молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх навчальних закладах 102 Молодь, яка закінчила або припинила навчання у вищих та професійно-технічних закладах освіти 6681 Молодь, яка звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка вперше приймається на роботу 237 230
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування 15 2
* Дані за 2014–2015 рік наведено без урахування тимчасово окупованої території АР
Крим і м. Севастополя та зони проведення антитерористичної операції на частині території
Донецької та Луганської областей.
54
Інформація Державної служби зайнятості Молодь на ринку праці». [Електронний ресурс. – Режим доступу http://www.dcz.gov.ua/control/uk/statdatacatalog/list/category?cat_id=30543 Інформація Державної служби зайнятості Молодь на ринку праці. Електронний ресурс. – Режим доступу http://www.dcz.gov.ua/control/uk/statdatacatalog/list/category?cat_id=30543
Зменшення кількості зареєстрованих безробітних осіб, а особливо молоді віком до 35 років, пов’язано не з покращенням ситуації на ринку праці Україні, а, перш за все, з вивільненням висококваліфікованих спеціалістів, яким центри зайнятості не можуть допомогти з пошуком роботи, тому що там переважно пропонуються низькооплачувані вакансії, та низьким рівнем довіри до цих служб.
Так, результати соціологічного дослідження Молодь України свідчать, що лише 20% від тих, хто не працював та активно шукав роботу (або 2% від загальної кількості опитаних, на момент опитування перебувало на обліку в державній службі зайнятості. Серед основних причин неперебування на обліку в центрі зайнятості респонденти, які не працювали та активно шукали роботу, зазначили не звертались, бо не вірять, що центри зайнятості можуть їм допомогти – 35% опитаних, туди важко дістатися – 35%, не мали такої потреби – 32%, звертались, але центр не допоміг працевлаштуватися – 21% та інше.
Серед української молоді поширене безробіття. За результатами соціологічного дослідження Молодь України, cеред тих, хто тимчасово не працює, але активно шукає роботу, найбільше молодих осіб, які не працюють впродовж 12 місяців та більше (34,7%). 34% не працюють впродовж 1–3 місяців, 20% – впродовж періоду від 4 до 6 місяців, а 6% шукають роботу впродовж двох років і довше. Основними причинами безробіття є звільнення з попереднього місця роботи внаслідок скорочення штату чи закриття підприємства (29%) або те, що молоді люди недавно закінчили навчання (20%). Серед труднощів, які найчастіше виникають у тих, хто активно шукає роботу – пропозиції з низькою заробітною платою (63%) та повна відсутність вакансій
(40%), пропозиції роботи не за фахом (27%), пропозиції неофіційного працевлаштування (неофіційна виплата всієї або частини заробітної плати) (24%), пропозиції робочих місць більш низької кваліфікації, ніж вони мають зараз (Викликає занепокоєння висока частка осіб, які не мають роботи і не займаються її пошуками, тобто не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні. Кількість економічно неактивної молоді віком 15–34 роки у 2015 р. становила 4 006,7 тис. осіб, тоді яку р. їх кількість становила 4 421,4 тис. осіб. Найвищий рівень економічної неактивності зафіксовано серед річної молоді. Це пов’язано з методологічними особливостями, тому щодо економічно неактивного населення включаються студенти (учні) денної форми навчання Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
57
«Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
58
Економічна активність населення України 2015. Доповідь Державної служби статистики. Електронний ресурс].
59
Інформаційні матеріали Інституту економіки та прогнозування НАН України Молодіжний сегмент ринку праці та економічні орієнтації сучасної української молоді».
Рівень безробіття молодів Україні за методологією МОП у 2015 р. найнижчим є серед вікових груп 30–34 роки, а найвищий – серед молоді віком 15–24 роки, що пов’язано з відсутністю досвіду роботи та складністю працевлаштування на перше робоче місце.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал