Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики ціннісні орієнтації сучасної української молоді Щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України про становище молоді в Україні



Pdf просмотр
Сторінка4/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір3.67 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
Число хворих з уперше вжитті встановленим діагнозом,
узятих під диспансерний нагляд наркологічними закладами
(за даними Міністерства охорони здоров’я)
Роки
Диспансерна і профілактична
групи нагляду
Диспансерна група
абсолютні числа
показник на 100
тисяч населення
віком 15–35
років
абсолютні числа
показник на 100
тисяч населення
віком 15–35
років
2010 85093 624,5 19125 140,4 2011 81959 610,9 18298 136,4 2012 74903 568,4 16768 127,2 2013 67073 516,6 15032 115,8 2014 55550 460,0 12500 103,5 2015 52986 449,1 11386 Кількість хворих молодих людей, які перебували під диспансерним наглядом у наркологічних закладах на кінець 2015 року, становила 234 030 осіб уроці особи. З них із діагнозом хронічний алкогольний синдром (алкоголізм) – 113 559 осіб (962,5 осібна тис. населення віком 15–35 років, з діагнозом розлади психіки від уживання наркотичних речовин (наркоманія) – 33 231 особа (281,7 осібна тис. населення віком 15–35 років.
Таблиця 2.2.4
Число хворих під диспансерним наглядом у наркологічнихзакладах на кінець року
(за даними Міністерства охорони здоров’я)
Роки
Диспансерна і профілактична
групи нагляду
Диспансерна група
абсолютні числа
показник на 100
тис. населення
віком 15–35
років
абсолютні числа
показник на 100
тис. населення
віком 15–35
років
2010 317689 2331,6 192446 1412,4 2011 309746 2308,8 187548 1397,9 2012 294738 2236.4 181510 1377,3 2013 286396 2206,0 177882 1370,1 2014 241582 2000,5 152875 1265.9 2015 234030 1983,6 148922 Щорічне зменшення показників поширеності наркологічних розладів серед молодіє обнадійливою тенденцію. Поряд з тим, враховуючи відносні показники, рівень алко- та наркотичної залежності
серед молодіє досить високим і потребує проведення профілактичних та інформаційних заходів у молодіжному середовищі.
Захворюваність молоді на соціально небезпечні хвороби.
Україна залишається лідером за рівнями захворюваності на ВІЛ-
інфекцію та туберкульоз.
За даними ВООЗ в Україні, розрахункова поширеність і захворюваність на туберкульоз з 2007 р. мають тенденцію до зниження щорічно в середньому на 4,4% і 3,3%, відповідно
15
У 2015 р. захворюваність на туберкульоз, що включає нові випадки та рецидиви, серед усього населення України становила 70,5 на 100 тис. населення (2014 р. – 71,2). Розрахунок показника здійснювався на все населення країни, включно з тимчасово окупованими територіями Луганської та Донецької областей. Розрахунок показників захворюваності Донецької та Луганської областей у 2015 р. здійснювався лише для населення територій, контрольованих Урядом України.
Серед молоді віком 15–35 років цей показник захворюваності на туберкульозу році становив 64,6 на 100 тис. населення відповідного віку (2014 р. – 70,3). Захворюваність молоді становила 31,9% від загальної кількості захворювань.
Таблиця 2.2.5
Захворюваність молоді віком 15–34 роки на туберкульоз
(за даними Міністерства охорони здоров’я)
Роки
Туберкульоз
% до заг. кільк. захв.
на ТБС
абсолютні числа
на 100 тис.
населення
2010
11928 87,5 38,1
2011
11557 86,1 37,7
2012
11273 85,5 36,4
2013
10555 81,3 34,2
2014
8495 70,3 33,3
2015
7617 64,6 Аналіз соціальної структури нових випадків захворювання на туберкульозу р. демонструє, що серед пацієнтів, які вперше захворіли на туберкульоз, майже 75% становили представники соціально незахищених верств населення (58,4% – непрацюючі працездатного віку,
15
Туберкульоз в Україні (Аналітично-статистичний довідник, Міністерство охорони здоров’я,
2016 р. Електронний ресурс. – Режим доступу http://ucdc.gov.ua/pages/diseases/tuberculosis/
surveillance/statistical-information

41 12,2% – пенсіонери, 1% – особи, які повернулися з місць позбавлення волі, 2,5% – без постійного місця проживання)
16
Серед нових випадків захворювання на туберкульоз 12,5% становлять хворі, які зловживають алкоголем, а також 3,0% – споживачі
ін’єкційних наркотиків, що свідчить про нагальну потребу подальшого розвитку в країні освітньо-профілактичних програм та заходів щодо соціальної підтримки пацієнтів із забезпеченням активної участі інститутів громадянського суспільства.
Україна залишається лідером у Європі за масштабами поширення
ВІЛ-інфекції. За темпами розвитку епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Європі та світі наша країна є другою та п’ятою відповідно і посідає 22-ге рейтингове місце серед х країн світу за оціночною кількістю людей, які живуть з ВІЛ. За оцінками експертів UNAIDS, в Україні з ВІЛ-інфекцією живе близько 290 тисяч осіб. І лише кожен другий знає про свій діагноз – станом на 1 січня 2016 року на обліку в Україні перебувало 126 604 ВІЛ- позитивних пацієнти
17
У 2012 році вперше в історії України епідемія ВІЛ/СНІДу сповільнилася – заданими офіційної статистики темпи поширення ВІЛ-
інфекції (кількість нових випадків ВІЛ) виявилися нижчими, ніжу році. Це стало результатом роботи національних програм з уразливими групами і масштабних інформаційних кампаній з профілактики ВІЛ/
СНІДу. У 2013–2015 рр. через скорочення програм по боротьбі зі СНІДом темпи епідемії знову почали зростати.
За даними Українського центру контролю за соціально небезпечними захворюваннями Міністерства охорони здоров’я України, починаючи з 2013 року спостерігається зростання показника поширеності ВІЛ-
інфекції та СНІДу серед молоді. Таку віковій категорії 15–17 років уроці показник поширеності ВІЛ-інфекції становив 32,6 на 100 тис. населення відповідного віку проти 31,4 уроці, та 22,8 у віковій категорій 18–24 роки 243,2, 226,0, 206,5 відповідно. Показники поширеності СНІД демонструють також тенденції зростання. Серед вікової групи 15–17 років показник поширеності СНІД на кінець 2015 року становив 10,5 на 100 тис. населення відповідного віку, уроці у 2013 р. – 6,5, у віковій категорії 18–24 роки відповідно 13,3, 12,9, 11, 9 на 100 тис. молоді відповідного віку.
16
Туберкульоз в Україні (Аналітично-статистичний довідник, Міністерство охорони здоров’я,
2016 р. Електронний ресурс. – Режим доступу http://ucdc.gov.ua/pages/diseases/tuberculosis/
surveillance/statistical-information
17
СНІД в Україні статистика нар. Електронний ресурс. – Режим доступу http://
www.antiaids.org/ukr/news/aids_stat/snd-v-ukran-statistika-na-01072016-11017.html

42
Таблиця 2.2.6
Поширеність ВІЛ-інфекції та СНІД серед дітей та молоді
(за даними Українського центру контролю за соціально небезпечними захворюваннями
МОЗ України)
2010
2011
2012
2013
2014*
2015**
Поширеність ВІЛ-інфекції (абс. ч. на кінець року)***
0–14 років 9513 9793 9890 9466 8229 15–17 років 247 270 312 390 380 18–24 років 19867 14058 13778 13626 13918
Поширеність ВІЛ-інфекції (на 100 тис. населення )
0–14 років 146,4 149,9 149,4 149,0 127,6 15–17 років 16,4 18,7 22,8 31,4 32,6 18–24 років 267,3 200,2 206,5 226,0 243,2
Поширеність СНІДу (абс. ч. на кінець року)
0–14 років 757 819 819 721 687 15–17 років 20 42 89 110 122 18–24 років 1096 703 797 776 761
Поширеність СНІДу (на 100 тис. населення на кінець року)
0–14 років 11,7 12,5 12,4 11,3 10,7 15–17 років 1,3 2,9 6,5 8,9 10,5 18–24 років 14,7 10,0 11,9 12,9 13,3
*2014 рік – без урахування даних АР Крим там. Севастополь
**2015 рік – без урахування даних АР Крим там. Севастополь та частини зони
проведення антитерористичної операції з 2015 року
***Поширеність ВІЛ 0–14 років включає дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками,
у яких ВІЛ-статус уточнюється до 18 місяців життя
**** Коливання кількості у групі 18–24 років пов’язано з переїздом у вікову групу 25 років
і старші
За даними Державної служби статистики переважним шляхом передачі ВІЛ-інфекції в Україні є статевий – 54%, парентеральний становить 38%, від ВІЛ-інфікованої матері до дитини – 7%. Найбільшою захворюваність на ВІЛ-інфекцію серед молоді 15–17 років є у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській областях
18
Загрозлива тенденція поширення ВІЛ-інфекції та захворювання СНІД серед населення України, зокрема і у молодіжному середовищі потребує впровадження нагальних державних заходів, спрямованих на профілактику та попередження захворювання молоді на соціально небезпечні хвороби Статистичний бюлетень Заклади охорони здоров’я та захворюваність населення України уроці Державна служба статистики. -К, 2016, С. 90

43
Протиправна поведінка молоді.
Однією із соціально небезпечних явищ, що негативно впливає на розвиток і формування молодої особистості, є протиправна поведінка.
У 2015 році Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи проведено опитування старшокласників і студентів ПТНЗ/ ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації на тему Молодь і протиправна поведінка. Аналіз причині факторів, які створюють причини для прояву девіантної поведінки і протиправних дій, вказують на підтверджені статистикою дані проте, що більшість злочинів скоюють у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, про що вказали 88% опитаних. Економічне розшарування суспільства призвело до значного збідніння населення, тому питання матеріального забезпечення визнане як фактор скоєння правопорушень – 65%. Найменше впливають на скоєння правопорушень, на думку респондентів суспільні та політичні процеси – 34%, незнання законодавства – 32%. За результатами роботи Національної поліції України у навчальних закладах виявлено 442 випадків кримінальних правопорушень, пов’язаних з наркотиками, серед яких 126 – збут наркотиків, 15 – схиляння неповнолітньої молоді до вживання наркотичних засобів, 12
– збут сильнодіючих та отруйних лікарських засобів, 277 – пов’язаних зі зберіганням наркотиків без мети збуту. З метою популяризації здорового способу життя, відповідального ставлення до здоров’я та формування свідомого протистояння наркотикам під патронатом Національної поліції організовано проведення аматорського турніру з кікбоксингу «PLECHO, К проти наркотиків, у якому брали участь понад 300 спортсменів. Також Національною поліцією України ініційовано проведення руху Майбутнє без наркотиків, пріоритетом якого є протидія втягненню молодів немедичне вживання наркотиків та профілактика вживання наркотиків і поширенню наркозлочинності. Упродовж 2015 року проведено майже
10 тис. зустрічей з учнівською молоддю з питань роз’яснення шкоди від уживання наркотиків та основних засад антинаркотичного законодавства. Згідно з Планом співпраці між представництвом міжнародної організації Право на здоров’я» в Україні та Державною пенітенціарною службою України уроці реалізується спільний проект
«Просвітницько-профілактична програма Сходинки для неповнолітніх та молоді, які перебувають у конфлікті з законом, що спрямований на попередження ризикованої поведінки неповнолітніх.
Формування здорового способу життя.
Проведені Інститутом педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України дослідження щодо характеристики інформаційних джерел,
19
Молодь і протиправна поведінка. – Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи. – 2015 р.
якими користуються молоді люди підліткового віку, зокрема, показали джерела звідки вони отримують інформацію щодо збереження свого здоров’я та здоровий спосіб життя. На запитання – Звідки Ви отримуєте інформацію про здоров’я та здоровий спосіб життя отримано такі відповіді від батьків, родичів – 87,3%, від вчителів – 66,7%, від медичних працівників – 61,4%, з телебачення, газет та журналів – 60,3%, з Інтернету – 46,1%, від друзів – 27,3%, від тренера – наставника –
25,1%, з книг, брошур – 24,7%, з інших джерел – 3,4%. Звертає на себе увагу збереження у дітей авторитету інформативної ролі сім’ї, школи та медичних працівників. Важливими інформаційними ресурсами все ще залишаються телебачення, газети та журнали. Ознакою вияву довіри до батьків можуть слугувати дані проте, що 11,6% підлітків ніколи не вступають в суперечки з батьками, 64,0% вказали, що сперечаються з батьками лише інколи, 15,4 % – часто і лише 3,4 % – постійно.
На підвищення рівня поінформованості старшокласників про шкідливість вживання алкоголю шляхом розвитку співпраці педагогів, учнів і батьків спрямована інформаційно-освітня протиалкогольна програма Сімейна розмова, яка реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України, Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Національної академії педагогічних наук України на базі навчальних закладів у 10 областях України Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Кіровоградській,
Івано-Франківській, Харківській, Львівській, Чернігівській, Миколаївській, Чернівецькій там. Києві. Уроках у програмі брали участь 31 412 старшокласників і 813 педагогічних працівників. За результатами щорічного моніторингу діяльності психологічної служби системи освіти такі напрями роботи, як профілактика шкідливих звичок, формування навичок ЗСЖ, проблеми насилля та питання, пов’язані з асоціальними проявами у поведінці за запитами старшокласників складає майже 9% від загальної кількості звернень.
Основними запитами старшокласників до практичних психологів і соціальних педагогів є такі проблеми у стосунках з однолітками
– 13,27%; проблеми профорієнтації – 11,4%; проблеми стосунків з батьками – 8,64%; ознайомлення з результатами власної діагностики та соціально-психологічних досліджень – 6,27%; побудова взаємовідносин з протилежною статтю – 6,04%; проблеми у взаєминах «вчитель-учень»
– 6,01%; підготовка до ЗНО, ДПА – 4,77%; труднощі у навчанні – 4,47%; самовдосконалення (пізнання себе, власних здібностей, можливостей, розвиток пізнавальної сфери, компетенцій) – 4,41%. Переживання кризових, стресових станів, емоційні проблеми складають майже 5% від загальної кількості звернень.
Сучасний стан здоров’я населення України характеризується вкрай високими показниками захворюваності та смертності, низьким рівнем
тривалості життя, відсутністю можливості отримувати належну медичну допомогу. За станом здоров’я громадян Україна посідає одне з найнижчих рейтингових місць у європейському регіоні. У рейтингу стану здоров’я громадян різних країн світу, визначеному Агентством Bloomberg уроці, Україна посіла те місце серед ти взятих до оцінки країн світу після країн пострадянського простору – Грузії, Вірменії, Латвії, Литви, Таджикистану, Узбекистану, Білорусі, Росії. Уроці Україна не змінила своїх позицій і так само знаходиться в рейтингу на 99 місці.
21
На разі цінність здоров’я, розуміння важливості дотримання здорового способу життя входить до пріоритетних цінностей української молоді. Одним із основних завдань Стратегії сталого розвитку Україна –
2020», затвердженої Указом Президента України від 12 січня 2015 року
№ 5, є створення оптимальних умов для реалізації потенціалу кожного громадянина впродовж всього життя та досягнення адекватних стандартів якості життя та благополуччя, підвищення особистої відповідальності громадян за власне здоров’я. Орієнтиром у проведенні такої роботи є програма Європейського Союзу Європейська стратегія здоров’я – На сьогодні в Україні є потреба формування міжсекторального та міжгалузевого підходу у проведенні профілактичних заходів щодо збереження здоров’я молодого покоління, усунення або зменшення факторів ризикованої поведінки, створення умов щодо забезпечення можливостей для молоді вести активний здоровий спосіб життя, формування відповідального ставлення молодої людини до власного здоров’я. Така робота вимагає з одного боку фінансових вкладень та нормативно-правового забезпечення, з іншого – забезпечення управлінських спроможностей розвитку діяльності з питань здорового способу життя молоді, зменшення поширення соціально небезпечних хвороб серед молоді, цілеспрямованої, спільної та системної роботи всіх структурних молодіжних та соціальних інституцій як на загальнодержавному, такі на регіональному рівні, створення інформаційного простору та соціально-економічних умов, сприятливих для здоров’я, формування позитивно спрямованої позиції молоді щодо способу життя. Забезпечувати високий рівень втілення поставлених завдань мають як професіонали, такі молодь як повноправний партнер розвитку молодіжної політики в Україні Рекомендації парламентських слухань на тему Про реформу охорони здоров’я в Україні, схвалені постановою Верховної Ради України від 21.04.2016 р. № 1338-VIII
21
Bloomberg rankings the world's healthiest countries. Електронний ресурс. – Режим доступу http://www.bloomberg.com/businessweek/bloomberg/pdfs/WORLDS_HEALTHIEST_COUNTRIES_
V2.pdf

46
2.3. Цінність освіти та орієнтація на майбутню спеціальність
За результатами дослідження Молодь України, для 43% молодих людей у віці 14–19 років найголовнішим пріоритетом є здобуття освіти (включно із самоосвітою. З віком здобуття освіти втрачає свою пріоритетність для 12% молоді віком 20–24 рокита молоді віком
25–34 рок освіта є життєвим пріоритетом.
Для задоволення освітніх потреб молоді і здобуття професійних навичок в країні діє розгалужена система професійно-технічних та вищих навчальних закладів. Тенденції розвитку економіки країни свідчать проте, що ринок праці потребує та в подальшому буде потребувати кваліфікованої робочої сили. У той же час протягом останніх років спостерігається суттєве скорочення кількості професійно-технічних навчальних закладів та кількості учнів, які в них навчаються. З 2010 р. кількість ПТНЗ скоротилася до 798 у
2015 р. проти 940 закладів урна, а чисельність учнів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) скоротилась майже на третину – на 27% (Табл.2.3.1). Це скорочення пояснюється тим, що частина ПТНЗ реорганізована у вищі навчальні заклади І–ІІ рівнів акредитації, та втратою абітурієнтами інтересу до професійної освіти.
Таблиця 2.3.1
Динаміка мережі професійно-технічних навчальних закладів
та чисельності учнів в них
(за даними Державної служби статистики України)
Кількість
професійно-
технічних
навчальних закладів
Кількість учнів
Випущено за рік
2010
940 416469 237003
2011
940 394186 229044
2012
937 405967 194798
2013
933 375586 217670
2014
814 315591 182012
2015
798 304113 Мережа професійно-технічних навчальних закладів включає вищі професійні училища – 160, центри професійно-технічної освіти – 67, професійні ліцеї – 370, професійно-технічні училища – 91, навчальні центри при кримінально-виконавчих установах закритого типу – 65, структурні підрозділи вищих навчальних закладів – Незважаючи нате, що ринок праці потребує кваліфікованих
22
Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
робітників, у 2014/15 навчальному році лише вісім з десяти випускників
(79,1%) ПТНЗ були працевлаштовані за здобутою професією.
У 2015 р. продовжився процес реформування вищої освіти, що передбачає підвищення її якості, надання вищим навчальним закладам автономії, оптимізацію їх мережі, підвищення академічної мобільності студентів і викладачів, інтеграцію України до світової науки.
У 2015 р. продовжилась тенденція попередніх років щодо скорочення кількості вищих навчальних закладів та студентів, які в них навчаються (Табл. 2.3.2). Чисельність молоді, яка вступила до вузів ІІІ–
ІV рівнів акредитації у 2015 р, становила 259 904 особи і була меншою, ніжу р. на 11% (291 647 осіб.
Таблиця 2.3.2
Динаміка мережі вищих навчальних закладів І–ІV рівнів акредитації та
чисельності студентів за період з 2005 пороки
(за даними Державної служби статистики України)
Кількість
вищих
навчальних
закладів
Державної
та
комунальної
форми
власності
Приватної
форми
власності
ВНЗ І–ІІ
рівнів
акредитації
ВНЗ ІІІ–
ІV рівнів
акредитації
Кількість
студентів
2005/06
951 749 202 606 345 2709161
2006/07
920 721 199 570 350 2786582
2007/08
904 702 202 553 351 2813798
2008/09
881 685 196 528 353 2763873
2009/10
861 674 187 511 350 2599426
2010/11
813 637 176 483 330 2418111
2011/12
805 633 172 479 326 2246363
2012/13
785 619 166 469 316 2106174
2013/14
767 609 158 458 309 1992882
2014/15
664 520 144 387 277 1689226
2015/16
659 525 134 371 288 Серед 659 вищих навчальних закладів, які функціонували уроці переміщені з окупованих територій Донбасу та Криму.
У 2015 р. запроваджено нову процедуру вступу до вузів абітурієнтів з Криму та окупованих територій Донбасу. Свідоцтво про середню освіту українського зразка вони мали можливість отримати, здавши державну підсумкову атестацію екстерном водній зі 190 спеціально визначених шкіл на підконтрольній території. Заданими Міністерства освіти і науки України, студентами у 2015\2016 н.р. змогли стати 963 абітурієнти з Криму, 14 709 абітурієнтів з Донецької області та 5791 абітурієнт з Луганської області (враховані як території, підконтрольні українській владі, такі окуповані).
Орієнтація молодих людей на здобуття вищої освіти обумовлена,
в першу чергу, можливістю кращого працевлаштування. Так, за результатами соціологічного дослідження «Соціально-економічний портрет студентів (2016 р на запитання Чому Ви здобуваєте вищу освіту половина опитаних студентів (50%) відповіли, що прагнуть отримати знання та навички, які стануть в нагоді під час роботи, 51% вбачають, що вища освіта надає можливість отримати хорошу роботу в майбутньому. Трохи більше третини молоді (38%) здобувають вищу освіту для особистісного та інтелектуального розвитку. Водночас третина студентів (32%) відповіли, що хочуть просто отримати диплом провищу освіту, тому що наполягали батьки (8%) та щоб переїхати в інше місто
(6%). Найбільш популярними при виборі спеціальності залишаються такі галузі знань, як економіка і підприємництво, право, гуманітарні науки тощо (Табл. 2.3.3.). Слід відмітити, що уроці найбільше зросла частка тих, хто обрав інформатику та обчислювальну техніку, трохи знизилася популярність такої галузі знань, як економіка і підприємництво. За результатами дослідження «Соціально-економічний портрет студентів (2016 р, на вибір спеціальності впливали здебільшого власні уподобання студентів. Так, більшість студентів (50%) обрала спеціальність, бо цікавляться нею, майже третина (29%) – враховували престижність професії, можливість працевлаштування та гарного заробітку. В той же час, 16% обирали професію за порадою батьків, знайомих, відповідно до вартості навчання та можливості навчання за рахунок державного замовлення.
24
Таблиця 2.3.3.
Найбільш популярні галузі знань серед тих, хто вступив у ВНЗ ІІІ–ІV рівнів
акредитації на початок 2015/2016 навчального року
(за даними Державної служби статистики України)
2014/2015
2015/2016
кількість, осіб від прийнятих на навчання кількість, осіб від прийнятих на навчання економіка і підприємництво 154 15,1 36 553 право 494 8,4 20 801 транспорті транспортна інфраструктура 571 5
13 384 інформатика та обчислювальна техніка 990 4,8 14 114 медицина 635 4
11 459 педагогічна освіта 001 5,1 13 566 гуманітарні науки 440 6
14 890 5,7 23
«Соціально-економічний портрет студентів. – GfK Ukraine. – 2016 р.
24
«Соціально-економічний портрет студентів. – GfK Ukraine. – 2016 р.
Подібні тенденції спостерігалися і у 2015 р. Опитування молоді Молодь України засвідчило, що 49% української молоді, обираючи спеціальність, на якій вони планували навчатися, орієнтувалися на спеціальності, які відповідають їхнім інтересам, захопленням, здібностям, 30% – на спеціальності, які забезпечать гідний заробіток. Кожна десята молода людина (11%) орієнтувалася на можливість отримати вищу освіту безкоштовно. Проте слід врахувати, що за результатами соціологічного дослідження Вища освіта в Україні громадська думка студентів, проведеного уроці, впевнені, що у майбутньому працюватимуть за отриманою спеціальністю, майже половина студентів (46%), а третина опитаних (34%) – працюватимуть за спеціальністю у разі гідної оплати. За спеціальністю здебільшого збираються працювати студенти-митці
(57%), а студенти технічного профілю, навпаки, найменше налаштовані на роботу за обраною професією – лише 34% планують працювати за фахом, а 41% – залежно від майбутньої зарплати. Відповідно лише 11% студентів під час навчання працюють (підробляють) у сфері, що пов’язана з майбутнім фахом. Незважаючи на складні соціально-економічні і політичні умови, частка студентів, які отримують вищу освіту за рахунок коштів державного бюджету, збільшується – у 2010/2011 н.р. 42% студентів ВНЗ
І–ІV рівнів акредитації навчалися за рахунок коштів державного бюджету, у 2015/2016 н.р – 45,6% (у 2014/2015 н.р. – 44,5%), у ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації – 44,8% та 47,2% відповідно (у 2014/2015 н.р. – 46,1%). Уроці студентів вузів зараховано на бюджетна контракт
– 38%. Розподіл місць державного замовлення між галузями знань протягом останніх років фактично не змінюється на денній формі навчання – інженерія (34%), суспільні науки (19%), гуманітарні науки
(12%); на заочній – суспільні науки (35%), інженерія (20%), гуманітарні науки (12%), педагогіка (12%)
27
. Цей розподіл жодним чином не враховує ні існуючі потреби ринку праці, ні загальні тенденції зміни ринку праці в найближчій перспективі, що поглиблює значний розрив між освітою та ринком праці в країні.
Під час вибору вищих навчальних закладів молодь в основному орієнтується на високий рівень викладання, його престижність та рейтинг
(25% респондентів, 16% та 16% відповідно. У той же час значний вплив має зручне розташування навчального закладу, його територіальна
25
Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р Вища освіта в Україні громадська думка студентів. – Фонд Демократичні ініціативи
ім. Ілька Кучеріва, фірма «Юкрейніансоціолоджі сервіс. – 2015 р.
27
Освіта в Україні. 2015 р. Збірник. Аналітичний центр SEDOS. – 2016 р. – С. Електронний ресурс. – Режим доступу http://cedos.org.ua/data/pdfs/osvitaua_250416_updated.pdf
доступність (24%) та можливість отримати освіту безкоштовно (Значна частка українських студентів навчається закордоном. У 2013/2014 н.р. закордоном навчалось 46 591 особа, більшість (14 951 особа) – у Польщі (українські студенти складають 42% від усіх іноземних студентів, які навчаються у Польщі. Значна частка українців навчалися також у Німеччині (9 212 осіб, Канаді (2 053 особи, Чехії
(2 019 осіб, Італії (1 894 особи. Збільшилася, у порівнянні з 2011/2012 н.р., чисельність українських студентів у російських вузах на 1 292 особи в Росії навчалося 6 029 осіб, що на думку експертів, може відбуватися за рахунок студентів з окупованих територій Донбасу та Криму
29
Соціологічні дослідження свідчать, що більшість студентів (у 2015 р. –
69%, у 2011 р. – 55%) хотіли б навчатися закордоном (найбільше – ті, що навчаються за технічним профілем, майже 80%). Основна перешкода навчанню закордоном нестача коштів, на це вказали 71% студентів уроці (уроці таких було 52%), та недостатнє знання іноземних мову році – Заданими інтернет-дослідження British Council, проведеного уроці молодих людей планували навчатися закордоном (найбільше серед тих, хто планували зробити це найближчим часом – молодь із загальною освітою – 8%), ще 44% молоді висловили зацікавленість у цьому. Здебільшого молодь планувала отримати закордоном вищу освіту основну – 34% або додаткову – 44%) в таких країнах, як Великобританія
(43%), США (38%), Німеччина (33%), Польща (26%) та Канада (25%). Серед мотивів навчання закордоном переважали бажання досконало вивчити англійську мову (50%), отримати якісно вищу освіту (47%), знайти роботу закордоном) або знайти роботу в Україні (Заданими Державної служби статистики, у 2014/2015 навчальному році з України вперше виїхало на навчання більше студентів, ніж приїхало іноземних студентів на навчання до українських вузів. У 2015/2016 н.р. в Україні навчалося 53 372 іноземних студенти, майже третина (28%)
– це студенти з пострадянських країн, переважно з Туркменістану (9 972 особи, Азербайджану (9 706 осіб, Узбекистану (2 047 осіб, Росії
(1 489 осіб) та Грузії (1 012 осіб. Крім того, значна частка іноземних студентів з країн Азії та Африки Індії (4 773 особи, Нігерії (3 252 особи, Марокко (2 348 осіб, Іраку (2 101 особа, Йорданії (2 090 осіб) тощо. Більше половини студентів-іноземців отримували освіту за медичними
28
Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р Освіта в Україні. 2015 р. Збірник. Аналітичний центр SEDOS. – 2016 р. – С. Електронний ресурс. – Режим доступу http://cedos.org.ua/data/pdfs/osvitaua_250416_updated.pdf
30
Вища освіта в Україні громадська думка студентів. – Фонд Демократичні ініціативи
ім. Ілька Кучеріва, фірма «Юкрейніансоціолоджі сервіс. – 2015 р.
31
Прагнення, бачення розвитку і погляди української молоді. – GfK Ukraine. – 2014 р.
переважно вихідці з Азії та Африки) та економічними (студенти з пострадянського простору) спеціальностями. Заданими соціологічного дослідження Молодь України,
83% молоді, які отримали вищу освіту, задоволені її рівнем. Проте 60% української молоді, які ще навчаються у вузах, та 55% тих, хто закінчив вузи, хотіли б мати більш високий рівень освіти. Серед основних мотивів особиста потреба у підвищенні рівня освіти – 53%, можливість влаштуватися на більш престижну роботу – 53%, можливість більш високого заробітку – 50%. Ці дані можуть свідчити проте, що молоді люди, які отримали вищу освіту, розуміють необхідність постійного підвищення рівня кваліфікації, здобуття нових знань, що постійно оновлюються. В зарубіжних країнах ці потреби задовольняє розгалужена система навчання протягом життя, яка активно функціонує в багатьох країнах світу. В Україні ж молоді люди здебільшого займаються самоосвітою. Так, за результатами соціологічного дослідження Молодь України, 62% молодих людей протягом останніх 5 років займалися підвищенням свого особистісного і професійного рівня самостійно, 27% навчалися на інтернет-курсах. Лише
22% отримали знання за навчальними програмами в закладах формальної освіти, 12% – на тематичних курсах, що проводилися неурядовими організаціями, 10% – на курсах, організованих державними закладами роботи з молоддю (молодіжні центри, центри зайнятості тощо. Така ж динаміка у виборі форм навчання простежувалася і у тих молодих людей, хто планував підвищити свій особистісний або професійний рівень знань протягом найближчого року 56% – самостійно, 31% – на інтернет-курсах,
18% – в закладах формальної освіти, 16% – на тематичних курсах, що проводяться неурядовими організаціями, 11% – на курсах, організованих державними закладами роботи з молоддю. Здебільшого молоді люди займалися самовдосконаленням особистості, особистісним розвитком (40%), самовдосконаленням у сфері професійних інтересів (23%), отримання трудових навичок (19%). Майже третина (31%) вдосконалювали загальні навички користування комп’ютером, майже кожен четвертий (22%) – навички користування спеціальним програмним забезпеченням, та майже стільки ж –21% підвищували комп’ютерну грамотність. Популярним у частини молоді було також вивчення та вдосконалення знань з англійської (20%) та інших іноземних мов (Щодо планів на підвищення особистісних або професійних навичок найближчим часом, то значно менше, порівняно з показниками попередніх п’яти років, молоді люди планували займатися самовдосконаленням особистості, особистісним розвитком (27%), вп’ятеро зменшилася Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
частка тих, хто планував вдосконалювати загальні навички користування комп’ютером (7%), удвічі тих, хто планував вдосконалювати навички користування спеціальним програмним забезпеченням – 11%, та тих, хто планував підвищувати комп’ютерну грамотність (12%). Натомість збільшилася частка молоді, хто планував оволодіти англійською (27%) та іншими іноземними мовами (11%), майже удвічі більше молодих людей планували зайнятися організацією або розвитком власного бізнесу (з 6% до 11%). Тривогу викликає той факт, що значна частина молоді (21%) не підвищувала за останні п’ять років і не планувала (24%) підвищувати свої особистісні та професійні навички. Розрив між системою освіти і ринком праці, відсутність чітких орієнтирів при виборі спеціальності та розуміння необхідності постійного вдосконалення професійних знань і навичок призводять до того, що тільки половина (51%) молодих людей працює за фахом і лише
35% обрали цікаву роботу та її відповідність здібностям серед трьох найважливіших аспектів роботи
33
Протягом останніх років відбулися позитивні зрушення в усвідомленні молодими людьми важливості освіти під час пошуків робочого місця. За результати соціологічних досліджень, серед студентів переважає точка зору, що по закінченні вузів для знаходження роботи потрібно мати добру освіту, високий рівень знань (45%), а не покладатися на знайомства та зв’язки (36%), в той часу році ситуація була зворотною студенти більше покладалися назв язки (43%), ніжна освіту Однією з головних проблем освітив Україні залишається її якість. За результатами соціологічного дослідження Вища освіта в Україні громадська думка студентів, більшість українських студентів оцінюють якість вищої освітив Україні нижче середнього – у 2,8 бала за бальною шкалою (уроці цей показник складав 3,5 бала. Найбільш серйозними проблемами вищої освіти більшість студентів вважає невизнання дипломів більшості українських вузів у світі (51%), невідповідність викладання вимогам ринку праці (41%), корумпованість викладацького складу вузів (39%), низький рівень якості освітив українських вузах порівняно зі світовим рівнем (Відповідність програм навчання потребам економіки країни можливо забезпечити шляхом розвитку наукових досліджень в
33
Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р Вища освіта в Україні громадська думка студентів. – Фонд Демократичні ініціативи
ім. Ілька Кучеріва, фірма «Юкрейніансоціолоджі сервіс. – 2015 р Вища освіта в Україні громадська думка студентів. – Фонд Демократичні ініціативи
ім. Ілька Кучеріва, фірма «Юкрейніансоціолоджі сервіс. – 2015 р.
університетах та посилення партнерства університетів та бізнесу у галузі наукових досліджень та розробок. Рівень співпраці бізнесу з університетами на сьогодні є критично низьким і негативно впливає не лишена якість підготовки студентів, ай на інноваційність економіки країни. У Глобальному індексі конкурентоспроможності (The Global
Competitiveness Index) 2014–2015 рр. Україна за показником Співпраця університетів та бізнесу у галузі досліджень та розробок зайняла е місце проти го місця у 2009–2010 рр. (зі 140 можливих. Значною проблемою освіти країни залишається її корумпованість. Згідно зданими Барометру світової корупції Transparency International за 2013 рік, 43% опитаних українців вважають освітню систему надзвичайно корумпованою. На думку 25% студентів, в останні роки з поширенням корупції в їх вузах нічого не змінилося, 10,5% вважає, що випадків корупції стало менше, 5% – стало більше. І лише 13% студентів стверджують, що в їхніх вузах і раніше не було, і зараз немає корупції. У цілому, з випадками корупції у вузах безпосередньо стикалися
34% студентів, ще 26% чули про це від інших.
37
На думку майже половини студентів (47%), головною причиною існування корупції у вузах лінощі самих студентів, їхнє небажання вчитися. Значна частина студентів (44%) вказали на знецінення самої вищої освіти (студенту потрібний лише дипломна недостатню оплату праці викладачів
38
Ключовим фактором, який впливає на якість вищої освітив Україні, є низький рівень матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів. Ця проблема з кожним роком загострюється, оскільки левова частка коштів спрямовується на виплату стипендій, зарплати викладачам та персоналу, оплату комунальних платежів тощо. У 2015 р. лише 3,5% коштів у державних навчальних закладах спрямовувалося на матеріально- технічне переоснащення, ремонт приміщень, закупівлю транспортних засобів, техніки. На думку експертів, без збільшення видатків наці потреби вищі навчальні заклади не зможуть готувати сучасного рівня фахівців в інженерії, природничих спеціальностях, медицині
39
Отже освіта є одним з найголовніших пріоритетів для молоді у віці
14–19 років. Численні соціологічні дослідження свідчать, що молодь орієнтується на здобуття вищої освітив силу того, що освіта надає
36
Transparency International: Ми маємо рецепт подолання корупції в освіті. Електронний ресурс Режим доступу http://ti-ukraine.org/news/3005/html
37
Вища освіта в Україні громадська думка студентів. – Фонд Демократичні ініціативи
ім. Ілька Кучеріва, фірма «Юкрейніансоціолоджі сервіс. – 2015 р.
38
«Вища освіта в Україні громадська думка студентів. – Фонд Демократичні ініціативи
ім. Ілька Кучеріва, фірма «Юкрейніансоціолоджі сервіс. – 2015 р.
39
Освіта в Україні р. Збірник. Аналітичний центр SEDOS. – 2016 р. – С. 7, 28. Електронний ресурс. – Режим доступу http://cedos.org.ua/data/pdfs/osvitaua_250416_updated.pdf
можливість кращого працевлаштування. Також простежується орієнтація частини української молоді отримати освіту закордоном, що дозволить їм досконало оволодіти іноземною мовою та залишитися там працювати. На вибір спеціальності впливають здебільшого власні уподобання студентів та можливість мати гарний заробіток. При цьому, кожна десята молода людина при виборі спеціальності орієнтується на можливість отримання освіти безкоштовно. При виборі вищих навчальних закладів молодь, в основному, орієнтується на високий рівень викладання, територіальну доступність закладу та можливість отримати освіту безкоштовно. Здебільшого українська молодь підвищує свій особистісний та професійний рівень, займаючись самоосвітою. Проте потрібно звернути увагу на той факт, що майже кожна п’ята молода людина не підвищувала і не планує підвищувати особистісні та професійні навички, що, безумовно, негативно впливає на рівень її конкурентоспроможності на ринку праці.
Проблемним питанням залишається рівень якості освітив Україні. Студенти називають такі найбільш суттєві проблеми вищої освіти невизнання дипломів більшості українських вузів у світі, невідповідність викладання вимогам ринку праці, корумпованість викладацького складу вузів, низький рівень якості освітив українських вузах порівняно зі світовим рівнем.
Наведені дані свідчать про необхідність реформування системи вищої освітив Україні, механізму державного замовлення, в основі якого повинна бути оптимізація підготовки фахівців відповідно до існуючих і прогнозованих потреб ринку праці. Одним із пріоритетів державної політики в сфері освіти повинно стати також формування системи навчання впродовж життя.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал