Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики ціннісні орієнтації сучасної української молоді Щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України про становище молоді в Україні



Pdf просмотр
Сторінка3/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір3.67 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
Рис. 2.1.1. Розподіл відповідей на запитання Будь ласка, оберіть від однієї до трьох
основних цілей чи пріоритетів у Вашому житті станом наданий момент,
% серед усіх респондентів
Водночас, соціологічне опитування не підтвердило стереотипне уявлення, що пошук близької людини і одруження є більш значущим для жінок – 21% чоловіків та 21% жінок назвали цей життєвий пріоритет. Також не знайшов підтвердження стереотип, що жінки більшою мірою прагнуть офіційно зареєструвати шлюб з тих, хто живе у цивільному шлюбі (11% серед опитаних молодих людей, кожен п’ятий чоловік і стільки ж жінок стверджували, що саме вони особисто не бажають реєструвати шлюб. У той же час 58% молодих людей, які живуть у цивільному шлюбі, планують зареєструвати шлюбу майбутньому (63% чоловіків і 52% жінок. Основними пріоритетами ужитті української молоді передусім є народження та виховання дітей, забезпечення їм освіти (48%), робота та/
або улюблене заняття (44%), заробляння/отримання достатньої кількості грошей (36%). Така трійка цілей та пріоритетів характерна для старших вікових категорій молоді (25–34 роки, тоді як для респондентів 20–
24 років на першому місці стоїть робота або улюблене заняття, а для респондентів 14–19 років – здобуття освіти та робота або улюблене заняття. З віком знижується пріоритетність пошуку коханого (-ної), а також добрих друзів (що закономірно, адже з віком багато молодих людей досягають цих цілей) і підвищується пріоритетність цілей, пов’язаних з дітьми, зароблянням грошей та здоров’ям. Для жінок більш пріоритетними, ніж для чоловіків, є життєві цілі щодо народження та виховання дітей (61% жінок проти 36% чоловіків) та здоров’я (23% проти 16%). Натомість для чоловіків більш пріоритетними є робота або улюблене заняття (48% чоловіків проти 41% жінок, заробляння грошей (40% проти 32%), свобода і незалежність у рішеннях і вчинках (22% проти 14%), високий соціальний статус, кар’єра, влада
(14% проти Уявлення проте, чого прагнуть досягти у своєму житті молоді люди, надають результати соціологічного опитування молоді, проведеного Центром Омега урна замовлення Міністерства молоді та спорту України. Так, майже 72% молодих людей на перше місце серед життєвих цілей ставлять сімейне щастя. Наступними, за зниженням рейтингу, визначено такі важливі життєві складові, як кар’єра (48%), власна незалежність (38%), можливість реалізувати власний потенціал
(32%) та багатство (25%). А от щодо слави та влади, то тих, хто прагне саме цього, виявилося достатньо мало 4 та 5% відповідно. Цінності української молоді. – Центр незалежних соціологічних досліджень Омега. –
2016 р.

28
Рис. 2.1.2. Розподіл відповідей на запитання Чого найбільше Ви хотіли б
досягти ужитті

Здоровий спосіб життя, матеріальне становище та досягнення поставленої мети складають трикутник основних найважливіших завдань, які молоді люди вважають головним для себе наданий момент часу (56 та 54% відповідно. Непокоїть молодь війна та військовий конфліктна Сході країни 40% молодих людей вказали саме на мирта спокійна українській землі (Рис. 2.1.3).
Рис. 2.1.3. Розподіл відповідей на запитання:
«Що з переліченого нижче є для Вас найважливішим зараз, %
Що стосується найголовніших складових для молоді у найближчі
3 роки, то трикутник основних найважливіших завдань молоді люди для себе вимальовують таким чином матеріальне становище (49%) – народження та виховання дітей (46%) – власне здоров’я (43%).
Рис. 2.1.4. Розподіл відповідей на запитання Що з переліченого нижче буде
найважливішим для Вас у найближчі 3 роки, %
Реалізацію поставлених цілей та завдань молоді люди вважають більшою мірою залежною від них самих. Такої думки дотримується більшість опитаних молодих людей – 54% (варіанти відповіді Здебільшого від Вас та Більшою мірою від Вас, ніж від зовнішніх обставин. А от тих, хто покладається переважно на зовнішні обставини, виявилося 14%.

Рис. 2.1.5. Розподіл відповідей на запитання:
«Від чого залежить те, як складається Ваше життя, %
Отже, за результатами наведених даних можна зробити такі висновки суттєво підвищилися показники таких ціннісних пріоритетів української молоді, як державна незалежність України, мирта спокій в країні, демократичний розвиток країни, свобода слова, демократичний контроль рішень влади, національно-культурне відродження, соціальна рівність, участь у релігійному житті, участь у політичному житті. Практично не змінили свої індекси такі ціннісні пріоритети, як благополуччя дітей, індивідуальна самостійність, культурна компетентність, морально- психологічний стану суспільстві, створення рівних можливостей для всіх, можливість підприємницької ініціативи. Серед найважливіших життєвих пріоритетів для молоді залишаються міцне здоров’я, міцна сім’я, матеріальний добробут, цікава робота, суспільне визнання та підвищення освітнього рівня.
2.2. Спосіб життя молодих людей
Здоров’я молодого населення є найвищою цінністю суспільного та соціально-економічного розвитку будь-якої країни. Якщо розглядати взаємозв’язок між способом життя та здоров’ям, то він найбільш повно виражається у понятті здоровий спосіб життя. Це поняття об’єднує все, що сприяє виконанню людиною професійних, громадських та побутових функцій в оптимальних для здоров’я умовах і відображає орієнтованість діяльності особистості у напрямі формування, збереження та зміцнення як індивідуального, такі громадського здоров’я. Здоров’я людини, в першу чергу, залежить від стилю життя, який переважно носить індивідуальний характер та визначається історичними, національними традиціями (менталітет) та особистісними нахилами (спосіб) людини
5
Стан здоров’я молоді.
За результатами вибіркового опитування членів домогосподарств, проведеного Державною службою статистики України у жовтні 2015 року, самооцінка стану здоров’я населенням України є такою як добрий стан власного здоров’я оцінюють 49,8% респондентів, як задовільний – 40,5%, як поганий – В той же час, заданими соціологічного дослідження Молодь України здоров’я (дотримання здорового способу життя, подолання певної хвороби тощо) є значущим для 19% загалу опитаних. Із
5
Формування здорового способу життя Навч. посібн. для слухачів курсів підвищення кваліфікації державних службовців О.Яременко, О.Вакуленко, Л.Жаліло, Н.Комарова та ін. – К Український ін-т соціальних досліджень, 2000 р Статистичний збірник Самооцінка населенням стану здоров’я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги уроці (заданими вибіркового опитування домогосподарству жовтні 2015 року. – Державна служба статистики:К., 2016, С Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
збільшенням віку цінність здоров’я підвищується здоровий спосіб життя є цінністю для 14% молоді віком 14 – 19 років, а у віковій когорті 30–34 роки цей показник становить 23%. Щодо гендерних особливостей, то для молодих жінок цінності, пов’язані із здоров’ям є більш пріоритетними, ніж для чоловіків (23% проти 16%)
8
Результати дослідження Цінності української молоді свідчать, що майже половина молоді (47,8%) оцінюють власний стан здоров’я як добрий. І менше одного відсотка говорять про його поганий стан. Здоровими вважають себе молоді люди віком 14–19 років (майже дві третини серед опитаних, більш свідомо до оцінки власного здоров’я підходять молоді люди старших вікових категорій. Так, серед 25–29- річних найбільшу кількість відповідей щодо оцінки власного здоров’я була відповідь скоріше добре, ніж погане (37,7%). Варто також зазначити, що з віком, на думку респондентів, стан здоров’я погіршується.
Таблиця 2.2.1
Розподіл відповідей на запитання Як Ви оцінюєте стан свого здоров’я?»

(% серед усіх респондентів)
14–19
років
20–24
роки
25–29
років
30–34
роки
Разом
Добре
59,9 52,0 44,1 38,6 47,8
Скоріше добре, ніж погане
26,2 31,9 37,6 33,7 32,8
Задовільно
12,7 13,3 16,5 23,4 16,8
Скоріше погане, ніж добре
0,4 2,5 1,2 2,7 1,8
Погане
0,8 0,4 0,6 1,5 0,8
Показники здоров’я (оцінка свого здоров’я молоддю).
Найбільш здоровою є молодь, яка проживає у сільській місцевості
– 56,8%. Разом з тим, вони й мають трохи більше проблем, пов’язаних зі здоров’ям (1,1% проти 0,7% серед міської молоді. Гендерна складова
55,1% юнаків і 40,2% дівчат наголосили нагарному стані свого здоров’я. Проте оцінка стану здоров’я як скоріше погане, ніж добре переважає вдвічі у дівчат (2,4%), ніжу юнаків (Переважно українська молодь вважає свій спосіб життя здоровим
26% визнали, що дотримуються повністю здорового способу життя, а
51% вважають, що дотримуються скоріше здорового, ніж нездорового
8
Цінності української молоді. – Центр незалежних соціологічних досліджень Омега. – 2016 р
способу життя. Кожен п’ятий серед опитаних (20%) не вважає свій спосіб життя здоровим (відповіді скоріше ні, ніж такі «ні»)
9
На жаль, в Україні не проводиться медичного моніторингу стану здоров’я населення. Медичні показники щодо здоров’я молодіє вибірковими і стосуються окремих вікових категорій (переважно підлітковий вік. Наукові дослідження Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України з вивчення стану здоров’я молоді підліткового віку свідчать, що серед підлітків
37,4% мали гармонічний фізичний розвиток, до групи здорових можна було віднести лише біля 20% підлітків. Дослідження функціонального стану серцево-судинної системи показало, що у понад 57% школярів 9–11 класів виявлені знижені фізичні можливості, у 25,2% підлітків встановлено незадовільну адаптацію, у
73,7% скарги на втому у процесі шкільного навчання. За результатами досліджень встановлено, що провідними факторами здоров’я дітей і молодіє фізичне виховання, дотримання режиму праці і відпочинку та раціональне харчування.
За даними Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України майже 80% учнів 9–11 класів у зв’язку з відхиленнями у стані здоров’я мають обмеження у виборі професій, у 65% випадків вони обумовлені наявністю хронічних хвороб. Виявлення закономірностей функціонального стану організму молодої людини, яка навчається за певною спеціальністю, є необхідною умовою його професійної адаптації до існуючих умов навчання та виробничої діяльності.
За результатами опитування школярів підліткового віку загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва, проведеного Інститутом педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України встановлено, що найбільш важливими факторами, які, на думку підлітків, сприяють збереженню здоров’я, є раціональний режим сну – 54,8±3,48% дітей, прогулянки на свіжому повітрі – 51,8±3,49%, відпочинок на курорті –
49,2±3,50%, заняття спортом або фізкультурою – 47,8±3,49%, відмова від куріння – 45,4±3,49%, покращення якості харчування – 42,7±3,46% та зменшення рівня психоемоційної напруги – 41,4±3,45%. Українська молодь загалом розуміє, що потрібно робити, щоб бути здоровими часто ходять пішки (46%), не мають шкідливих звичок
(44%), намагаються правильно харчуватися (42%), займаються спортом, фітнесом, йогою тощо (24%), регулярно роблять фізичні вправи (19%), бігають (15%). 11% молоді для того, щоб бути здоровими, проходять профілактичні обстеження у лікарні/поліклініці, а 9 % вживають вітаміни, біоенергетичні добавки. Лише 10 % молодих людей нічого не роблять для підтримки свого здоров’я.
9
«Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.

33
4
0,7
9
10
11
15
19
24
42
44
46
Важко відповісти
Інше
Вживаю вітаміни, БАДи
Нічого не роблю
Проходжу профілактичні обстеження у
лікарні/поліклініці
Бігаю
Регулярно роблю зарядку, фізичні вправи
Займаюсь спортом, фітнесом, йогою тощо
Намагаюсь правильно харчуватися
Не маю шкідливих звичок
Часто ходжу пішки
Рис.2.2.1. Розподіл відповідей респондентів на запитання
«Що Виробите, щоб бути здоровим, %
(сума відповідей не дорівнює 100%, оскільки наведено розподіл ствердних відповідей
респондент мав змогу обрати декілька варіантів відповідей)
Заняття спортом.
Одним із факторів, що сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, є рухова активність, заняття спортом.
Переважно українська молодь вважає, що в Україні є або скоріше є, ніж немає необхідних умов для реалізації права на заняття різними видами рухової активності, спортом (75%). Натомість 9% стверджують, що таких умов скоріше немає або немає. Найчастіше негативна оцінка пояснюється браком безкоштовних секцій або високою вартістю занять, повною відсутністю спортивних секцій чи занять. Дві третини молодих людей (68%) упродовж останніх 12 місяців, що передували опитуванню, хоча б раз займалися спортом або різними видами рухової активності у вільний час, взагалі не займалися спортом упродовж року 26%. Із числа тих, хто бодай раз займався якимось із видів спорту або рухової активності протягом року, 45% опитаних надавали перевагу фітнесу та фізичним вправам, 30% – бігу, 25% грали у футбол,
23% займалися плаванням, а 21% надають перевагу велосипедному спорту. Менш популярні серед української молоді волейбол (11%), йога і баскетбол (по 6%)
10 10
Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.

34
Рис.2.2.2. Розподіл відповідей респондентів на запитання Яким саме спортом
Ви займались (протягом останніх 12 міс, % (сума відповідей не дорівнює 100%,
оскільки наведено розподіл відповідей тих, хто хоч раз займалися спортом впродовж
останніх 12 місяців респондент мав змогу обрати декілька варіантів відповідей)
Переважна більшість молоді, що займалися будь-яким видом спорту впродовж останніх 12 місяців, займалися цим самостійно (70%), кожен четвертий (24 %) – у спортивних клубах, секціях, фітнес-центрах з оплатою послугу неформальних групах без тренера та інструктора без оплати послугу спортивних клубах, колективах фізичної культури, секціях без оплати послуг, 6 % – займалися руховою активністю у будинках відпочинку, туристичних базах, санаторіях, готелях. У спортивних змаганнях та масових спортивних заходах брали участь
6% молоді (організованих державними установами та громадськими організаціями – 4 %, приватними організаціями або спонсорами – 2%).
Таблиця 2.2.2
Розподіл відповідей на запитання У складі яких організаційних структур Ви
займалися спортом (різними видами рухової активності) протягом останніх 12
місяців у свій вільний час?»,
% (сума відповідей не дорівнює 100%, оскільки наведено розподіл ствердних
відповідей; респондент мав змогу обрати декілька варіантів відповідей)
Самостійні заняття
70
Спортивні клуби, секції, фітнес-центри з оплатою послуг
24
Неформальні групи без тренера та інструктора без оплати послуг
15
Спортивні клуби, колективи фізичної культури, секції без оплати послуг
10
Будинки відпочинку, туристичні бази, санаторії, готелі
6
Спортивні змагання та масові спортивні заходи, які проводилися державними органами управління та/або громадськими організаціями (спортивними товариствами, федераціями, клубами тощо)
4
Спортивні змагання та масові спортивні заходи, які проводилися приватними організаціями або спонсорами
2
Щодо часу, витраченого на фізичні навантаження, то серед молодих людей, які займалися спортом протягом останнього року, що передував опитуванню, займалися спортом або активними фізичними вправами приблизно годину – 28%, від 2 до 3 годин – 31%, від 4 до 6 годин – 17%, 7 годині більше – 11%. Крім того, 11% опитаних впродовж останніх семи днів взагалі не займалися спортом
11
Неготовність витрачати час на будь-які фізичні вправи прослідковується і за результатами опитування 2016 року. Більше третини молоді (40,7%) не займаються спортивними вправами взагалі, причому майже не відмінно різниться кількість такої молоді у містах
(40,2%) та сільській місцевості (41,6%). Кількість незайнятих фізичними навантаженнями осіб зростає з віком молодої людини – з 32,0 % серед молоді віком 14–19 років до 47,7% серед молоді 30–34 роки. Слід зазначити, що майже третина молодих людей відводять для занять спортом лише 1 годину на тиждень (29,1%), а активними видами спорту займається 2–3 години на тиждень 16,4% молодих людей.
12
Таблиця 2.2.3

Розподіл відповідей на запитання Скільки годин Ви витрачаєте на будь-які фізичні
вправи або будь-який активний вид спорту протягом останнього тижня (7 днів)?», %

14–19 років роки років роки
Разом
Жодної
32,1 38,4 42,1 47,7 Приблизно годину 29,0 30,6 26,4 Приблизно від 2 до 3 годин 18,6 15,6 12,2 Приблизно від 4 до 6 годин 6,1 5,9 6,4 6,5 7 годині більше 3,6 3,2 3,6 Важко відповісти 4,3 2,6 3,6 Щодо гендерних особливостей, то найбільш активними є юнаки
– 64% сказали, що займаються різними видами спорту та фізичними вправами. Серед дівчат таких трохи менше – Молоді заважає займатися спортом або різними видами рухової
11
Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р Цінності української молоді. – Центр незалежних соціологічних досліджень Омега. –
2016 р.
Продовження таблиці 2.2.2
активності відсутність вільного часу (40%), дефіцит власних коштів для відвідування спортивних закладів (30%), невміння організувати себе та свої заняття спортом (14%). На недостатню кількість спортивних клубів, фітнес-центрів та відсутність таких неподалік від дому або місця навчання/роботи вказали 11% опитаних, на низький рівень благоустрою та комфортності існуючих спортивних споруд – 8%. 4% молодих людей займатися спортом не дозволяє здоров’я. Нічого не заважає займатися спортом 26% опитаних молодих людей.
Шкідливі звички.
Негативно впливають на здоров’я молоді шкідливі звички паління, вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин.
За результатами соціологічного дослідження Молодь України, більшість молодих людей не палять (72%), з них не палять на час опитування тане долучалися до цієї шкідливої звички й раніше половина – 54% (64% жінок і 44% чоловіків, а 19 % палили раніше, але відмовилися від цього. Впродовж останніх 30 днів перед опитуванням 28% молоді викурюють одну або декілька цигарок на добу, з них 4% палили менше ти цигарок на добу 7% – 5-10; 10% – 11-20 ;
3% – більше 20 цигарок на добу 4% – курили люльку, кальян або інше
13
За результатами дослідження 2016 року, ніколи не палили 50,8% молоді (64,5% жінок і 37,3% чоловіків. Причому 40,8% молодих чоловіків палять щодня, серед жінок таких 14,1%. Переважно палить молодь, яка проживає умісті (у сільській місцевості палять 37,4% молодих людей).
Таблиця 2.2.4
Розподіл відповідей на запитання
Чи палили Ви цигарки хоча б один раз впродовж 30 днів?», %
14–19
років
20–24
роки
25–29
років
30–34
роки
Разом
Так, щодня 26,5 33,5 36,2 Так, протягом місяця 8,6 6,8 6,1 Ні, не палив впродовж останніх 30 днів, але палив раніше 15,4 15,0 13,7 Ні, я ніколи не палив
73,4 48,0 43,2 43,5 Важко відповісти Не пам’ятаю
0,4 1,4 1,5 0,6 Дві третини молоді (67%), хто палить, висловили бажання кинути
13
Цінності української молоді. – Центр незалежних соціологічних досліджень Омега. –
2016 р.
курити, проте кожен з них має певні перепони половині (53%) не вистачає сили волі 9% молоді не вистачає коштів на відповідні засоби 5% стають на перепоні інші бар’єри. Не хотіли кинути палити 29% респондентів- курців
14
Щодо вживання алкогольних напоїв, то переважна більшість молоді
(73%) не вживали алкогольні напої взагалі або вживають їх рідше, ніж раз на тиждень (86% молодих жінок та 60% чоловіків. Загалом 27% молодих людей (40% чоловіків і 14% жінок) протягом останнього тижня вживали алкогольні напої хоча б одного виду. 3% молодих людей (5% чоловіків і 1% жінок) вживали алкогольні напої щодня. Більше половини молоді зазначили, що впродовж останніх 30 днів вживали алкогольні напої рідше одного разу на місяць. Найбільш вживаним напоєм серед молодіє пиво проте, що вживали його щотижня, вказали 22% молодих людей, водночас вино, шампанське або міцні алкогольні напої (горілка, коньяк, віскі) щотижня вживали по 5%, слабоалкогольні напої, коктейлі або самогон – по 3%.
Рис.2.2.3. Розподіл відповідей респондентів на запитання Як часто протягом
останнього місяця [30 днів Ви вживали, % серед усіх респондентів
Дані опитування 2016 року свідчать, що ніколи не вживали наркотики 96% річних молодих людей, 91% – річних, 87,1%
– річних і 83,9% – річних. Серед молоді, яка проживає умісті вживають наркотики, 6,1% такої молоді проживають у сільській місцевості (з них 16,3% чоловіків, 6,6% – жінок. Спроби вживати наркотичні засоби мали переважно молоді люди віком 30–35 років (10,9%), декілька разів вживала переважно річна молодь –
3,2%. Щодо видів наркотиків, то такі види, як канабіс, план, драп, молочко вживали найбільше молоді люди 30–34 років (3%).
14
Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р

38
Таблиця 2.2.
Розподіл відповідей на запитання
Чи пробували Ви протягом життя наркотики?», %
14–19 років роки років роки
Разом
Ніколи
96,0 91,0 87,1 83,9 Один раз спробував(ла)
2,0 5,7 8,8 10,9 Вживаю наркотики час від часу 2,2 0,6 2,7 Вживав наркотики декілька разів 1,1 3,2 2,4 Вживаю наркотики регулярно 0
0,3 Подібні тенденції підтверджують дослідження Українського
Науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи серед старшокласників. Так 39,6% заперечили вживання цигарок (60,4%
– зазначили вживання від інколи до щоденно, міцних алкогольних напоїв – 51% (проти 49%), пива або інших слабоалкогольних напоїв –
32% (проти 68%), наркотиків – 93% (проти 7%). Вражає кількість дітей, які спробували міцний алкоголь і цигарки (49% і 60,4% відповідно. За таких даних питання впровадження просвітницьких протиалкогольних програм набуває надзвичайної актуальності.
Що стосується знань правових аспектів вживання алкогольних напоїв та настання кримінальної або адміністративної відповідальності за такі дії, то тут підлітки продемонстрували доволі низький рівень обізнаності – 28–39%. Єдині питання, на які були одержані більш- менш упевнені відповіді, це проте, що стан сп’яніння є обтяжуючою обставиною при скоєнні злочину – 69,66% (зростання на 13,39%), і про легальну можливість придбання алкоголю після 18 років – 92,78% зростання майже на 7,48%). Вочевидь, питання правової просвіти у цьому аспекті залишаються актуальними в умовах навчальних закладів. Стосовно того, хто здійснює найбільший вплив на молодь щодо вживання або невживання алкоголю, то відповіді респондентів розподілилися таким чином батьки і найближчі родичі – 30,32%; вчителі, викладачі та адміністрація навчального закладу – 18,97%; близькі друзі – 14,9%; інформація зі ЗМІ – близько 13,44%, уроки Основи здоров’я», валеології і т.п. – 13,17%; лікарі – 5,7%, знайомі – Заданими Міністерства охорони здоров’я, в останні роки спостерігається зниження показників захворюваності на наркотичні розлади серед молоді. Уроці уперше вжитті діагнози гострі психотичні алкогольні розлади, хронічні алкогольні синдроми, розлади психіки від уживання наркотичних речовин або тютюну встановлено
52 986 особам віком 15–35 років, вони взяті під диспансерний нагляд
наркологічними закладами (у 2014 р. – 55 550 осіб. З них із синдромом залежності – 113 386 осіб (2014 р. – 12500).
Таблиця 2.2.3


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал