Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики ціннісні орієнтації сучасної української молоді Щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України про становище молоді в Україні



Pdf просмотр
Сторінка2/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір3.67 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
(Табл. 1.4). Так, серед тих, хто загинув уроці внаслідок воєнних дій, молодь становила 42%.

14
Таблиця 1.4
Ієрархія окремих причин смерті в структурі смертності від зовнішніх
причин серед молодіжних вікових груп населення України у 2015 р.*
(за даними Державної служби статистики України)
Вік, років
Місце в структурі смертності від зовнішніх причин
І
ІІ
ІІІ
IV
V
15–19
Транспортні нещасні випадки
Навмисне само- ушкодження
Ушкодження з невизначеним наміром
Наслідки нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження
Ушкодження внаслідок воєнних дій
20–24
Ушкодження внаслідок воєнних дій
Ушкодження з невизначеним наміром
Наслідки нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження
25–29
Навмисне само- ушкодження
Транспортні нещасні випадки
Ушкодження з невизначеним наміром
Ушкодження внаслідок воєнних дій
30–34
* Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Кримі м. Севастополя
та частини зони проведення антитерористичної операції
Вагому роль у структурі смертності молоді відіграють інфекційні захворювання. Вони посідають друге місце у структурі причин смерті жінок та третє у чоловіків. Уже традиційно основні втрати, що спричинені інфекційними хворобами, зумовлені СНІДом та туберкульозом. Якщо для всього населення майже половину смертей внаслідок інфекційних і паразитарних хвороб формує туберкульоз, то для молоді – майже 2/3 смертей обумовлено СНІДом. Серед усіх померлих від СНІДу в Україні уроці частка осіб віком 15–34 роки становила 27,9 % уроці, уроці, від туберкульозу – 14,8% уроці, уроці Сьогодні в нашій країні найбільшу частку передчасної смертності зумовлюють хвороби системи кровообігу (949,8 осібна тис. населення. Хоча у структурі смертності молоді віком 14–34 роки вони і посідають друге місце, однак показник значно нижчий від загального і становить всього 18,1 осібна тис. населення. Слід зазначити, що хвороби системи кровообігу майже утричі частіше стають причиною смертей молодих чоловіків, аніж молодих жінок.
Міграція молоді. У контексті міграції молоді люди визнані однією з найбільш мобільних демографічних груп. Особливістю міграційного руху молодого населення України є його орієнтація на високорозвинені
регіони, а основним напрямком залишається переміщення населення з регіональної периферії до обласних центрів та їх приміських зон. Така тенденція не лише зумовлює демографічні диспропорції, зокрема старіння населення, в сільській місцевості та малих містах, ай пришвидшує процеси депопуляції на окремих територіях.
Максимальна міграційна активність молоді притаманна періоду
2002–2007 рр., а пік припадав нарік тис. осіб. Починаючи із 2013 року міграційний оборот молодого населення України різко починає скорочуватися і уроці цей показник досяг свого мінімуму
(593,9 тис. осіб) (Рис. 1.7). Відповідно до статистичних даних, частка молоді у загальному міграційному обороті України уроці становила
56,4%.
Рис. 1.7. Міграційний оборот молодого населення України зароками, тис. осіб
(за даними Державної служби статистики України)
Сальдо міграції молоді України на початку ХХІ століття було від’ємним і лише уроці набуло додатних значень (Табл. 1.5). Зокрема, міграційне сальдо чоловічого населення стало додатним трохи раніше – уроці. Загальний міграційний приріст населення країни за рахунок молодих мігрантів уроці забезпечувався майже на 36,0%, уроці на 37,5%, уроці на 33,8%, уроці на 56,4%, уроці на 48,1%, а вже уроці на 42,9%. Крім того, біля 83,0% міграційного приросту населення у віці 15–34 років зумовлено міграцією чоловіків.

16
Таблиця 1.5
Сальдо міграції чоловіків і жінок віком 15–34 років
в Україні у 2002–2015 рр., тис. осіб
(за даними Державної служби статистики України)
Роки
Обидві статті
Чоловіки
Жінки
2002
-11,0
-4,1
-6,9 2003
-8,9
-3,5
-5,5 2004
-4,0
-1,1
-2,9 2005
-0,2 0,9
-1,1 2006 5,1 4,5 0,6 2007 6,3 5,7 0,6 2008 4,5 3,5 1,0 2009 3,3 2,4 0,9 2010 5,0 3,2 1,8 2011 5,3 3,0 2,3 2012 45,4 33,2 12,2 2013 18,0 12,4 5,6 2014 11,6 7,4 4,2 2015 6,1 3,5 Коефіцієнт сальдо міграцій населення України в 2015 році був додатним і становив 0,2%, а коефіцієнт сальдо міграції молоді віком 15–
34 років складав 0,05%.
Статевовікова піраміда (Рис. 1.8) чітко свідчить про два піки міграційної активності молоді – у 17 та уроки. Перший пік активності припадає на етап, коли річні чоловіки і жінки закінчують навчання у загальноосвітніх навчальних закладах і включаються в навчальну міграцію. Другий піку якому беруть участь переважно випускники ВНЗ, пов’язаний із подальшою міграцію з метою пошуку роботи та працевлаштування. Найбільшою мобільністю вирізняється молодь віком від 17 до 23 років. У віці 23–26 років активність молодих мігрантів серед жіночого населення перевищує відповідні показники серед чоловіків, але, починаючи з річного віку, тренд знову набуває попередніх співвідношень, коли частка мігрантів-чоловіків переважає над часткою мігрантів-жінок.

17
Рис. 1.8. Статевовікова піраміда міграційно активної молоді у віці 15–34 років в
Україні уроці (усі потоки, % загального міграційного обороту
(за даними Державної служби статистики України)
Крім того, у загальному міграційному обороті досить висока частка молодих осіб задіяна саме в міжрегіональній міграції та міграції до країн далекого зарубіжжя, що, знову ж таки, відбувається на фоні навчання та працевлаштування. Варто зауважити, що бажання отримати високоякісну освіту у закордонних навчальних закладах з метою підвищення своєї конкурентоспроможності на ринку праці є найважливішим чинником міграції української молоді закордон. У внутрішньорегіональних міграційних переміщеннях молоді активнішу участь беруть молоді жінки (їх частка серед молодих мігрантів у відповідному потоці становить 57,0%), тоді як частка чоловіків найвища у міграціях до країн близького і далекого зарубіжжя (62,3% та 71,7% серед мігруючої молоді відповідно).
Міжрегіональні потоки міграції молоді спрямовані, в основному, до найбільш економічно розвинутих регіонів України, які володіють високим інноваційним та науковим потенціалом (Київська, Харківська, Дніпропетровська, Одеська області тощо.

18
Таблиця 1.6
Частка молоді віком 15–34 років серед мігрантів
у різних міграційних потоках, 2014 рік, %
(за даними Державної служби статистики України)
Міграційні потоки
Частка молоді
серед усіх
мігрантів
З них
Молоді
чоловіки
Молоді
жінки
Внутрішньорегіональна міграція 23,3 Міжрегіональна міграція 30,1 Близьке зарубіжжя 31,1 Далеке зарубіжжя 47,6 Загалом у внутрішніх міграційних потоках бере участь 89,7% мігруючої молоді, тоді як лише 10,3% молодих мігрантів беруть участь у зовнішній міграції. Потрібно підкреслити, що порівняно із 2013 р. у
2015 р. зовнішня міграційна активність молоді скоротилася на 37,8%. Це можна пояснити змінами у структурі міграційних потоків. Так, починаючи з 2014 р, міграційний оборот молодого населення України різко починає скорочуватися та у 2015 р. цей показник сягає свого мінімуму (593,9 тис. осіб. У 2014 р. істотно знижується відтік молоді з сільської місцевості якщо у 2013 р. міграційний приріст сільської молоді становив -12 145 осіб, то у 2014 р. – -5 134 особи, аур осіб. Міграційний приріст молодів містах порівняно з 2013 р. (30 150 осіб) також скоротився майже удвічі і становив 16 207 осіб у 2014 р. і 14 373 особи у 2015 р.
Таким чином, упродовж 2014–2015 рр. відбулися певні зміни у міграційних потоках молоді, але особливістю цих міграцій залишається орієнтація на високорозвинені регіони (Київська, Харківська, Дніпропетровська, Одеська області тощо, а саме до обласних центрів та їх приміських зон. Міграційний оборот молодого населення скорочувався, починаючи з 2013 р. та у 2015 р. досяг свого мінімального значення. Істотно знизився міграційний оборот молоді з сільської місцевості та знизився приріст молодів містах.
Найбільша міграційна активність серед молодого покоління припадає на річний вік, коли відбувається включення молодів навчальну міграцію, та річний вік, коли починається пошук роботи та працевлаштування. До того ж, для чоловіків більше притаманна міграція до країн ближнього та дальнього зарубіжжя, а для жінок внутрішньорегіональні міграційні переміщення.
Отже, демографічна ситуація уроці характеризувалась такими позитивними проявами, як сталість показника сумарної народжуваності, зниження показників смертності у всіх вікових групах молоді. Однак все ще зберігаються такі негативні тенденції попередніх років, як зниження питомої ваги молодів загальній кількості населення, старіння молодіжного контингенту внаслідок перерозподілу у віковому складі молоді на користь порівняно старших вікових груп, занадто висока частка зовнішніх причин смерті у причинній структурі смертності молоді, висока передчасна смертність чоловічого контингенту. Останнє свідчить про необхідність вжиття дієвих заходів щодо зменшення передчасної смертності чоловіків.

20
РОЗДІЛ 2.
ЦІННОСТІ ТА ЗАПИТИ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ
2.1. Життєві пріоритети української молоді
Соціальне самопочуття молодіє одним із головних показників розвитку суспільства. Для того, щоб формування молоді відбувалося адекватно до суспільних процесів, необхідно визначити її роль і місце в суспільстві, з’ясувати проблеми та життєві пріоритети, серед яких є традиційні – кохання, дружба, пошуки сенсу життя, створення сім’ї тощо. Не менш актуальними є здоров’я, освіта, спілкування молоді з дорослими й однолітками. Вивчаючи молодіжні проблеми, неможливо обійтися простим констатуванням позитивних чи тривожних фактів життєдіяльності молодих людей, потрібен глибокий системний аналіз молодіжного буття. Молодь є енергійною, рушійною силою, що займає важливе місце у розвитку суспільства. Вивчення її світогляду, з огляду на визначальну роль для майбутнього розвитку суспільства, є нагальною проблемою. Поведінка молодого покоління детермінується, передовсім, ціннісною ієрархією усвідомлені дії людини й сприйняття оточуючого обумовлені суб’єктивованими цінностями.
Необхідно усвідомлювати, що процес засвоєння цінностей, формування ціннісної ієрархії тривалий. Він розпочинається з моменту народження дитини й триває протягом усього її життя. Науковими дослідженнями встановлено, що ціннісні оцінки, вибір, настанови людей базуються на їхньому преференційному мисленні. Характерною особливістю цього мислення є те, що воно вбирає в себе не тільки належне, алей можливе і бажане, тому пов’язується з відносно незалежним, вільним вибором людини. При цьому йдеться непросто про конкретні бажані явища чи предмети, а про ті, що варто бажати. Це означає, що в людському житті одні цінності набувають пріоритетності, стають провідними у сприйнятті явищі подій навколишнього світу, інші – свою колишню пріоритетність можуть втрачати, ставати менш значущими для особистості. Саме такі складні психологічні процеси обумовлюють формування та поступову трансформацію цінностей окремої людини або населення будь-якої країни, утворюють суб’єктивну ціннісну ієрархію.
У системі цінностей кожної особистості, тим більше молодої людини, яка щойно розпочинає самостійне життя, можна вирізнити пріоритетні/домінантні цінності. Це пріоритетне ядро ціннісної ієрархії.
1
Ручка А.О. Ціннісні пріоритети населення України за умов суспільних трансформацій. Українське суспільство 20 років незалежності. Соціологічний моніторинг. Том 1. Аналітичні матеріали- К Інститут соціології. – 2011. – 570 с.
Друге місце за пріоритетністю належить субдомінантним цінностям, які можуть згодом переміщатися як до складу ціннісного ядра, такі у напрямі напівпериферії ціннісної системи. Цінності середньої важливості, що становить саме ціннісну напівпериферію, посідають за пріоритетністю третє місце у межах ціннісної системи. Вони можуть переміщатися як до складу субдомінантних цінностей, такі на периферію ціннісної системи. Останнє, четверте, місце за ієрархією займають малозначимі (наданий час) цінності, які є периферією ціннісної системи. Ядро ціннісної системи та її периферія не є вічними, їх елементи або вся система в цілому можуть також змінювати у часі свою пріоритетність.
Як показує досвід, зміна ціннісних пріоритетів на індивідуально- особистому рівні не завжди відбувається синхронно з макрозмінами в політиці, економіці, соціокультурній сфері. Спрямованість, змісті темп даних макрозмін можуть сприйматися різними поколіннями людей по-різному. І це, так чи інакше відбивається на ціннісній ієрархії представників цих поколінь. Окрім того, характер ціннісних пріоритетів зумовлюється належністю людей до тих чи інших соціальних груп та субкультур. Цінності виступають фундаментом, мотиваційною основою поведінки будь-якої особистості. Ціннісні орієнтації розглядаються як результат виховання і соціалізації підростаючого покоління. Для об’єктивного опису його трансформацій необхідно здійснювати постійний моніторинг, спираючись на результати якого можна цілком обґрунтовано робити об’єктивні висновки, прогнози та рекомендації. На жаль, за весь період незалежності постійних лонгітютних досліджень у країні не здійснюється. Зазначимо, що від 1991 року вже виросло одне
(25 років) покоління, котре саме зараз вступає в найактивнішу фазу свого сімейного, соціально-політичного та культурного життя. Тому зробити висновки щодо їхньої ціннісної ієрархії можливо лишена підставі даних епізодичних локальних соціологічних і психологічних досліджень, думок деяких експертів, емпіричних спостережень та індивідуальних дослідженнях науковців.
Ієрархічний порядок і динаміка ціннісних пріоритетів сучасної української молоді розраховані за результатами соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України за 2009–2014 рр.
(Табл. 2.1.1)
2
. Згідно з моделлю дослідження ціннісних пріоритетів, молодим людям пропонувалось оцінити важливість особисто для
себе певного списку цінностей за п’ятибальною шкалою, де 1 бал означає зовсім неважливо бали – скоріше неважливо бали –
2
Тут і далі наводяться дані соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України за
2009–2014 рр. Вибіркові сукупності молодих респондентів (18–35 р) становили у 2009 р. – 539 осіб, 2012 р. – 548 осіб, 2014 р. – 615 осіб.
важко відповісти, важливо чині бали – скоріше неважливо балів – дуже важливо. Індекси ціннісних пріоритетів розраховано як середньозважені бали за п’ятибальною шкалою.
Ціннісні пріоритети, індекси яких знаходяться в інтервалі 4,5–5 балів, віднесено до сукупності (синдром) домінантних цінностей. У
2009 р. в молодіжному середовищі домінантними були 5 цінностей, пов’язаних зі здоров’ям, сім’єю, матеріальним добробутом, дітьми і цікавою роботою. У 2012 і 2014 роках серед молоді домінантними були наступні 4 цінності міцне здоров’я, міцна сім’я, благополуччя дітей і матеріальний добробут.
Ціннісні пріоритети, індекси яких знаходяться в інтервалі 4 –
4,49 балів, відносяться до субдомінантних цінностей. До них у 2009 р. увійшли 4 цінності суспільне визнання, створення в суспільстві рівних можливостей для всіх, сприятливий морально-психологічний стану суспільстві і підвищення освітнього рівня. У 2012 р. ця сукупність охоплювала уже 5 цінностей, а саме цікава робота, суспільне визнання, створення в суспільстві рівних можливостей для всіх, підвищення освітнього рівня, сприятливий морально-психологічний стану суспільстві. У 2014 р. сукупність субдомінантних цінностей молоді охоплювала вже 9 цінностей (із 20 цінностей за списком, а саме цікава робота, державна незалежність України, створення в суспільстві рівних можливостей для всіх, сприятливий морально-психологічний стану суспільстві, підвищення освітнього рівня, суспільне визнання, демократичний розвиток країни, можливість висловлювати думки з політичних та інших питань, не побоюючись за особисту свободу свобода слова, відсутність значного соціального розшарування (багаті
– бідні, вищі – нижчі верстви суспільства).
Таблиця 2.1.1
Динаміка ціннісних пріоритетів молоді сучасної України
за період 2009–2014 рр.
(середньозважені бали за п’ятибальною шкалою)
(розраховано Інститутом соціології НАН України за результатами соціологічного
моніторингу за 2009–2014 рр.)
Цінності
2009
2012
2014
Пріоритетні цінності
Міцне здоров’я
4,86 4,74 4,74 Міцна сім’я
4,86 4,73 4,71**
Благополуччя дітей 4,64 Матеріальний добробут 4,55 4,54**
Субдомінантні цінності
Цікава робота 4,42 Державна незалежність України 3,96 Створення в суспільстві рівних можливостей для всіх 4,05 4,21
Сприятливий морально-психологічний стану суспільстві
4,19 4,0 Підвищення освітнього рівня (інтелектуальний розвиток 4,04 Суспільне визнання (повага друзів, колег, співгромадян 4,07 Демократичний розвиток країни 3,72 Можливість висловлювати думки з політичних та інших питань, не побоюючись за особисту свободу 3,77 Відсутність значного соціального розшарування (багаті – бідні, вищі – нижчі верстви суспільства 3,84 4,02**
Цінності середньої важливості
Незалежність у справах, судженнях, вчинках 3,84 3,98
Національно-культурне відродження 3,78 Розширення культурного кругозору, залучення до культурних цінностей (через мистецтво, художню творчість, хобі тощо 3,74 Можливість підприємницької ініціативи (створення приватних підприємств, заняття бізнесом, фермерство 3,63 Можливість критики і демократичного контролю рішень владних структур 3,54 3,80**
Малозначимі цінності
Участь у релігійному житті (регулярне відвідування церкви, богослужінь, дотримання обрядів 3,18 Участь у діяльності політичних партій і громадських організацій 2,88 3,02**
Примітка: статистично значущі відмінності середньозважених балів
фіксуються зарядками між 2009 і 2014 (* – нарівні нарівні 1%).
Ціннісні пріоритети, індекси яких знаходяться в інтервалі 3,0–3,99 балів, складають сукупність цінностей середньої важливості. Згідно з індивідуальними індексами, у 2009 р. таких цінностей було 9 (2012 р. –
10, а 2014 р. – тільки 7). Це означає, що за п’ять років частка ціннісних пріоритетів середньої важливості у середовищі української молоді суттєво скоротилася.
У 2009 р. в молодіжному середовищі виявилося 2 малозначимих
цінності, а саме участь у релігійному житті та участь у політичному житті. У 2012 р. такий статус мала лише цінність участі у політичному житті. Під час Революції Гідності 2014 р. участь у політичному житті набула в середовищі української молоді статусу цінності середньої важливості.
Проведений аналіз динаміки ціннісних пріоритетів молодів Україні свідчить, що за період 2009 – 2014 рр. ряд ціннісних молодіжних пріоритетів суттєво підвищили свої індекси.Серед них державна незалежність України, демократичний розвиток країни, свобода слова, демократичний контроль рішень влади, національно-культурне відродження, соціальна рівність, участь у релігійному житті, участь
Продовження таблиці 2.1.1
у політичному житті. В той же час інші ціннісні пріоритети молоді за вказаний період суттєво понизили свої індекси, а саме міцне здоров’я, міцна сім’я, матеріальний добробут, цікава робота, суспільне визнання, підвищення освітнього рівня. Практично не змінили свої індекси такі ціннісні пріоритети, як благополуччя дітей, індивідуальна самостійність, культурна компетентність, морально-психологічний стану суспільстві, створення рівних можливостей для всіх, можливість підприємницької
ініціативи.
Якщо згрупувати усі молодіжні пріоритети відповідно до їхньої функціональної однорідності, то серед них можна виокремити чотири групи цінностей відповідно до їх функціонального призначення. Перша група – Безпека – охоплює вітальні цінності (або цінності життя здоров’я, сім’я, діти, добробут. Функціональне призначення цієї ціннісної сукупності – гарантування безпеки людини, людського життя, його відтворення. Друга група цінностей – Самореалізація – охоплює самореалізаційні цінності, які передовсім забезпечують людський розвиток цікава робота, суспільне визнання, індивідуальна самостійність, інтелектуальний розвиток, культурна компетентність. Функціональне призначення цих цінностей полягає у забезпеченні саморозвитку людини, саморегуляції її здібностей і талантів у різноманітних сферах людського життя. Третя група – Соціальний комфорт – охоплює різноманітні просоціальні цінності (егалітарні, комунікаційні, традиційні, релігійні. Вони покликані забезпечувати комфорт (в широкому розумінні) у взаємовідносинах між людьми з приводу набуття можливостей для реалізації їхніх інтересів, прагнень, дотримання традицій, уникнення конфліктів, пошуку життєвих смислів тощо. Йдеться про такі цінності, як сприятливий морально-психологічний стану суспільстві, створення рівних можливостей для всіх, соціальна рівність, національно-культурне відродження, участь у релігійному житті. Четверта група під назвою Демократія охоплює демократичні політико-громадянські цінності державна незалежність України, демократичний розвиток країни, свобода слова, демократичний контроль рішень влади, підприємницька ініціатива, участь у політичному житті. Їхнє функціональне призначення полягає у забезпеченні повноцінної участі громадян у політико- громадському житті країни.
Ієрархічний порядок і динаміка зміни ціннісних груп відповідного функціонального призначення у середовищі української молоді за період
2009 – 2014 рр. наведена у Таблиці 2.1.2.

25
Таблиця 2.1.2
Динаміка ціннісних сукупностей української молоді відповідно до їх функціонального
призначення за період 2009–2014 рр.
(агреговані середньозважені бали за п’ятибальною шкалою)
(розраховано Інститутом соціології НАН України
за результатами соціологічного моніторингу за 2009–2014 рр.)
Ціннісні сукупності
2009
2012
2014
«Безпека» (вітальні цінності або цінності життя 4,66 Самореалізація (самореалізаційні цінності 4,02 Соціальний комфорт (просоціальні цінності 3,77 Демократія (демократичні політико- громадянські цінності 3,58 За період 2009 – 2014 рр. ієрархія функціональних цінностей молоді не змінилася пріоритет серед функціональних ціннісних груп займають вітальні цінності (група "Безпека. У той же час за означений період спостерігається суттєве зростання індексів просоціальних і демократичних політико-громадянських цінностей. Не викликає жодних сумнівів, що зростання просоціальних та демократичних ціннісних орієнтацій української молоді пов’язане із надзвичайною ситуацією в Україні, починаючи з 2014 року анексія Криму збоку Росії, АТО на сході України та поява великої кількості переселенців, біженців, підвищені очікування населення, втому числі й молоді, щодо впровадження принципів демократії та демократичних практик. Що стосується зниження у молодіжному середовищі вітальних і, особливо, самореалізаційних цінностей, то це потребує подальших досліджень і поглибленої соціологічної аналітики.
Життєві пріоритети української молоді можна оцінити за результатами соціологічного дослідження "Молодь України, проведеного компанією GfK Ukraine
3
на замовлення Міністерства молоді та спорту таза фінансової підтримки агенції ООН в Україні. Так, молоді українці визначали першочергові цілі та пріоритети у своєму житті. Зокрема народження та виховання дітей є пріоритетним у 48% молодих людей, які взяли участь у опитуванні, робота (пошук та/або досягнення певних результатів уній) є важливою для 44%, заробляння/отримання достатньої кількості грошей обрали 36%, пошук коханої людини та/
або одруження – 21%, здоров’я (дотримання здорового способу життя, подолання певної хвороби тощо) – 19%, свободу і незалежність в своїх рішеннях та вчинках – 18%, здобуття освіти (включно із самоосвітою) –
15% і стільки ж – цікаве дозвілля (15%). Закономірно, що життєві цілі і пріоритети молоді змінюються
3
Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
з віком для молодих людей у віці 14–19 років основними життєвими пріоритетами є освіта і робота, для людей у віці 20–24 років – робота, для молоді 24–34 років життєві пріоритети, у першу чергу, пов’язані з народженням та вихованням дітей. З віком знижується пріоритетність пошуку коханої людини або одруження (найчастіше тому, що молоді люди досягають цієї цілі) і підвищується значимість цілей, пов’язаних з дітьми, зароблянням грошей та здоров’ям. Якщо розглянути гендерні особливості, то для жінок більш пріоритетними, ніж для чоловіків, є життєві цілі, пов’язані з дітьми (їх назвали 61% жінок проти 36% чоловіків) та здоров’ям (23% проти 16%). Натомість для чоловіків більш пріоритетними є робота (цей життєвий пріоритет вказали 48% чоловіків проти 41% жінок, заробляння грошей
(40% проти 32%), свобода і незалежність у рішеннях і вчинках (22% проти 14%), високий соціальний статус, кар’єра, влада (14% проти 10%).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал