Мінченко Т. А., методист українознавства нмцвр іппочо



Скачати 201.54 Kb.
Дата конвертації13.02.2017
Розмір201.54 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
Методичні рекомендації щодо викладання українознавства у 2016/2017 н.р.

Мінченко Т.А.,

методист українознавства НМЦВР ІППОЧО

Українознавство є потужним засобом виховання та розвитку нової української людини, яка бере безпосередньо участь у розбудові сучасного громадянського суспільства та відродженні культурних і духовних цінностей.

Програма українознавства особлива своїм глибоким філософським змістом та інтеграційним характером і розвитком історичної долі українського народу; формуванням духовно багатої особистості; цілісним уявленням про світ, глибокими патріотичними почуттями та розвиненою національною самосвідомістю майбутнього громадянина України.

Сьогодення вимагає змістовної організації і проведення українознавчої роботи в навчально-виховних закладах області, оновлення змісту, форм і методів.

Продовж 2015/2016 навчального року національно-патріотичне виховання учнівської молоді було скоординовано на виконання та реалізацію заходів Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та Указу Президента України від 13.10.2015 №580/2015 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки».

Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки (далі — Стратегія) розроблена відповідно до положень Конституції України, законів України «Про освіту», «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років», Постанови Верховної Ради України від 12 травня 2015 року № 373-УІІІ «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» та інших нормативно - правових актів, а також на основі аналізу стану і проблем національно-патріотичного виховання в Україні за часів її незалежності.

В області склалася система організаційно-педагогічної роботи розбудови регіональної української національної школи, для цього розроблена Стратегія виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2025 роки.



В основі системи національно-патріотичного виховання - ідея зміцнення української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства, формування патріотизму у дітей та молоді.

Чинники національно-патріотичного виховання дітей та молоді:



  • приклади героїчної боротьби українського народу за самовизначення і творення власної держави, ідеалів свободи, соборності та державності, успадкованих, зокрема, від княжої доби, українських козаків, Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху в Україні;

  • мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013-2014 роках, учасників антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях;

  • героїзму українців, які боролися в арміях держав-учасників антигітлерівської коаліції та в Рухах Опору нацистській Німеччині та її союзникам під час Другої світової війни 1939-1945 років, учасників міжнародних операцій з підтримки миру і безпеки;

  • шанобливе ставлення до пам’яті про жертв комуністичного та інших тоталітарних режимів в Україні, зокрема жертв Голодомору, політичних репресій і депортацій;

  • поширення інформації про досягнення наших співвітчизників та їх внесок у скарбницю світової цивілізації, зокрема у сферах освіти, науки, культури, мистецтва, спорту.

З метою вирішення основних завдань інтегрованого курсу «Українознавство» в 2015/2016 н.р. проведено такі заходи:

- обласний етап Міжнародного конкурсу українознавства, в якому взяли участь 50 учнів, з них 24 учні стали переможцями;

- команда школярів області брала участь в Міжнародному конкурсі з українознавства в м. Києві, де виборола 2 призові місця;

- підготовлено 12 науково-дослідницьких робіт на Міжнародний конкурс з українознавства;

- 4200 учнів взяли участь у Всеукраїнському конкурсі «Соняшник» – дипломом І ступеня Всеукраїнського рівня нагороджено 217 учнів, дипломом ІІст. – 295 учнів, дипломом ІІІст.-288. Кращі координатори Всеукраїнської гри «Соняшник»: Коваль Ю.С., вчитель українознавства Глибоцької загальноосвітноої школа І-ІІІ ст. Глибоцької ЗОШ І-ІІІст.;

Окйай Х. М., вчитель української мови та літератури ЗОШ №8 І-ІІІ ст. Чернівецької міської ради; Равлюк Б. Б., вчитель української мови та літератури ЗОШ №24 І-ІІІ ст.ім. О. Кобилянської Чернівецької міської ради; Кушнір Н.М, вчитель української мови та літератури ЗОШ №8 І-ІІІ ст. №28 Чернівецької міської ради;

- У VІ Всеукраїнському конкурсі фахової майстерності для вчителів-україністів «Соняшник-учитель» (наказ Міністерства освіти і науки від 31.10.2014 №1/9-568) взяли участь 326 учителів, які вибороли 6 призових місць.



Педагоги шкіл області мали змогу взяти участь в педагогічних читаннях з таких проблем: «Омелян Попович – батько українського шкільництва на Буковині», присвячено 85-річчю з дня його смерті, «Євген Коновалець – і наша доба», присв. 125 від дня його народження. 35 вчителів-майстринь області поділилися своїми персональними експозиціями, представили вироби декоративно-прикладного мистецтва на педагогічно-учнівській мистецькій акції «Вишивані і рукотворні дивотвори Буковини».

Вивчено і узагальнено передовий педагогічний досвід вчителя українознавства Ленківської ЗОШ І-ІІІст. Дєдова І.Н. з проблеми: «Українознавча основа структурування знань та виховного процесу в українській національній школі».

Видано посібники:«Українознавча основа структурування знань та виховного процесу в українській національній школі» – узагальнення передового досвіду вчителя українознавства Ленковецького НВК Кельменецького району Дєдова Ігоря Никаноровича ( упорядник Мінченко Т.А), матеріали педагогічних читань «Омелян Попович – батько українського шкільництва на Буковині» ( упорядник Мінченко Т.А.), «Україна і світ» Українознавство. 11 клас»)( упор.Мінченко ТА., Ковальчук Г.М.), «Магічний світ Буковинської писанки» (упорядник Мінченко Т.А.).

Підготовлено до друку посібники: «Народжені творити красу» (матеріали про учасників педагогічно-учнівської мистецької акції «Над світом українським вишивка цвіте», «Євген Коновалець – і наша доба» ( матеріали педагогічних читань, присвячених 125-річчя від дня народження Євгена Коновальця».

Проведено обласні та районні семінари для вчителів українознавства: обласний семінар для методистів РМК/ММК, які відповідають за українознавство на тему: «Роль музеїв у процесі розвитку матеріальної і духовної сфери народної культури» на базі ЗНЗ Кельменецького району та районний семінар «Проектна діяльність у процесі вивчення українознавства (Іспаська ЗОШ І-ІІІст. Вижницького району).

Основними недоліками у викладанні українознавства у 2015-2016 в н/р були:


  • відсутність належного контролю за викладанням уроків українознавства;

  • недостатньо заслуховувався в ЗНЗ стан викладання українознавства на педагогічних радах, методичних секціях;

  • не в усіх НВЗ обладнані куточки, кабінети українознавства;

Всю роботу українознавства в 2016/2017 н.р спрямувати на:

1. Інтенсивне впровадження вивчення українознавства в навчальних закладах, підвищення рівня зацікавленості педагогів і учнів предметом.

2. Успішне впровадження і вдосконалення вивчення українознавства, створення навчальної бази з українознавства : пошуки та впровадження фольклорних та етнографічних матеріалів, участі в проекті «Історико-краєзнавчий портрет Чернівеччини», узагальнення і використання в науковій та в навчально-виховній роботі перевиданих книжок, присвячених історії рідного краю.

3.Наповнення викладання загальноосвітніх предметів естетичним змістом, впровадження у практику шкільного життя факультативів за вибором стосовно різних видів мистецтва: літератури, музики, хорового співу, образотворчого і прикладного мистецтва, архітектури, театру, кіно, дбайливе врахування в цій роботі національних художніх традицій, особливостей національної культури, специфіки мистецького досвіду Буковинського краю.

У 2016/2017 н.р. викладання курсу «Українознавство» у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах Чернівецької області здійснюється на основі навчально-виховних програм, розроблених Національним науково-дослідним інститутом українознавства МОН України і затверджених комісією з української літератури Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України, зокрема:

– програма виховання дітей дошкільного віку «Українотворець»(автори: Кононенко П.П., Касян Л.Г., Семенюченко О.В.), рекомендовано вченою радою Національного науково-дослідного інституту українознавства та комісією МОНМС України (протокол №4 від 14.06. 2012 р.);

– програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українознавство», 1-4 класи (автори – Кононенко П.П., Присяжна Т.М.), рекомендованої вченою радою Національного науково-дослідного інституту українознавства та комісією з української літератури Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (протокол №14.1/12-Г- 686 від 27.12. 2013р.);

– програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українознавство», 5-12 класи (автори – Кононенко П.П., Касян Л.Г., Семенюченко О.В.), рекомендована Міністерством освіти і науки України (протокол №1 від 26 березня 2014 року).

Ці програми віддзеркалюють цілісність викладання українознавства від дошкілля до старшої школи, реалізують принципи неперервності та наступності освіти.

Зміст курсу структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем з метою глибшого проникнення в сутність явищ і процесів. Навчальний матеріал викладено за тематичними блоками: «Я - українець», «Моя родина, мій рід», «Мій український народ», «Моя держава - Україна», «Україна та українці в світі». Це відповідає процесу соціалізації дітей, а саме: пізнанню себе, свого найближчого оточення (родина), ознайомленню з більш об'ємним довкіллям (український народ, Україна) та його включення до Світу загалом.

Навчальний курс «Українознавство» є інтегрованим. У ньому поєднані знання з історії, археології, антропології, лінгвістики, етнографії, фольклору, правознавства, міфології, релігієзнавства, культурології, економіки, філософії, політології, етики, естетики, педагогіки, природознавства.

У межах кожного тематичного блоку вчителі повинні звертати увагу на такі змістові лінії: національне природне довкілля, мову і традиційну культуру українського народу, визначні особистості та дати історичної ґенези українців, їхню роль у світовому просторі.

У кожному класі необхідно подавати знання концентрично, за визначеними темами в певній системі і цілісності, з поступовим ускладненням матеріалу, відповідно до вікових особливостей.

Особливо це стосується дітей- дошкільнят, яким потрібно закласти основи знань про землю, де вони народилися, про їхніх предків, рід, родину, про те, ким вони є.

Виховання дітей дошкільного віку бажано проводити за програмою «Українотворець», яка розроблена цими ж авторами, відповідно до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Метою та завданням програми «Українотворець» є сприяння становленню кожної дитини як гармонійно розвиненої особистості, усвідомлення її як творця себе, своєї родини, держави, світу. Програма «Українотворець» враховує досвід і традиції української народної та академічної педагогіки, ґрунтується на принципах і засадах міжнародних конвенцій про дітей, Конституції України, є засобом створення міцного підґрунтя для подальшого виховання патріота, громадянина української держави, свідомого державотворця.

Запропонована програмою гнучка і чітка система роботи за змістовими блоками-сферами «Українці», «Природа України», «Я-українець. Я-українка», «Українська культура».


З огляду на це маємо подбати про максимальне використання програми “Українотворець” у вирішенні завдань етнопедагогіки.

Допоможе раціоналізувати освітній процес музейна педагогіка з її різноманітними формами і засобами.

Метод проектів, модульні блоки, інтерактивні технології дадуть можливість дитині входити в світ етнографії, поступово ускладнюючи завдання, отримуючи все нову й нову інформацію, всмоктуючи в себе дорогоцінні перлини народного досвіду.

Наступним кроком у покращенні роботи має стати організація дієвих екологічних стежин, урізноманітнення їх маршрутів, краєзнавчо-туристичних походів, залучення до природоохоронної діяльності.

Досягнути дієвої співпраці з родинами вихованців можливо завдяки активному використанню інформаційних технологій: розробленням власного сайту дитсадка і особистих сімейних сторінок, де можуть відбуватися обміни досвідом, взаємодії в різних народознавчих проектах. Досягненню позитивного результату сприятиме проведення усних журналів, зустрічей поколінь: дітей, батьків, дідусів, прадідусів, а також спільне творення мистецьких робіт, добрих справ, випуск родинних газет.

Особливе місце в навчально-виховному процесі посідає початкова школа. Це база підгрунтя всього подальшого навчання і виховання дитини. До того ж емоційна чутливість мислення й обмежені інтелектуальні можливості дітей молодшого шкільного віку вимагають виважено і ґрунтовно підходити до питань формування особистості.



Пропонована програма з українознавства для 1-11 класів загальноосвітніх шкіл відповідає Державному стандарту початкової загальної освіти, зберігає наступність і послідовність між довкіллям (програма виховання дітей дошкільного віку «Українотворець»), основною та старшою школою і є особистісно орієнтованою.

Зміст тематичних блоків, зазначених у програмі, спирається на знання з предметів «Українська мова» «Літературне читання», «Природознавство» навчального курсу «Я у Світі». Проте не дублює предметів, а виводить отримані знання на більш широкий рівень узагальнення, надає навчальному матеріалу цілісності, системності в осягненні феномену України та українського буття.

Навчальний курс українознавства особливий і вимагає від учителя глибоких знань. Наприклад, у початковій школі природознавчий аспект знань про Батьківщину поєднується із суспільствознавчим та культурологічним. А це не лише уявлення про географічне положення України і неповторність українського довкілля, яке має визначальний вплив на формування духовного світу українця; це і традиції українського національного господарювання, житлобудування, харчування, особливості національного здорового способу життя; рідна мова та ставлення до неї. Українські народні та державні свята, своєрідність української родини; історія українського державотворення; народна та державна символіка України; історична пам’ять народу та його світочі; основні моральні засади українського народу, які визначають поведінку людини в суспільстві; міжнародна діяльність українства і його роль в історії тощо. Це в комплексі сприяє формуванню міжпредметної та громадянської компетентностей учнів.

На допомогу вчителям зміст програми «Українознавство.1-4 класи» містить оновлений список джерел та ілюстративного матеріалу (журнал «Українознавство». – 2012 №3)

Не варто штучно насаджувати знання. Вивчення тем цього блоку має спиратися на знайоме дитині соціоприродне довкілля й доповнюватися знаннями українських традицій, національних особливостей, питомих рис українця. Ми підтримуємо творчий пошук і нестандартні рішення педагогів.

У програмі зазначено загальну кількість годин на вивчення кожного тематичного блоку. Проте якщо вчитель відчуває потребу поглибити зміст навчального матеріалу або певні теми викликали особливий інтерес школярів, то програмовий матеріал можна доповнювати.

Уроки поєднуються із безпосереднім природним довкіллям, відвідуванням історичних пам’яток та закладів культури, зустрічами з батьками, народними умільцями, митцями, героями праці, письменниками, педагогами, визначними людьми своєї місцевості.

Під час структурування навчального матеріалу в програмі враховано принципи наступності та послідовності між початковою та старшою школою.

Для кожного класу в програмі вказано загальну кількість годин (усього 35, 1 година на тиждень), години на вивчення кожного з тематичних блоків, уроки тематичного оцінювання та узагальнення навчальних досягнень учнів. Запропонована кількість годин на вивчення кожної теми є орієнтовною, вчитель може її змінювати у межах 35 годин річних. Резервний час він може використовувати на власний розсуд.

Під час оцінювання досягнень учнів з українознавства вчитель звертає увагу на гармонійне поєднання:


  • знань, умінь, навичок;

  • емоційно-ціннісного ставлення учня до себе, своєї родини, народу, держави, світу та Всесвіту;

  • творчої діяльності.

Оцінювання здійснюється за 12-бальною системою Навчальні досягнення учнів з українознавства можуть бути рівнорівневі.

Залежно від рівнів навчальних досягнень учитель здійснює оцінювання учнів у вивченні українознавства. Критерії оцінювання наведено у програмі.

Українська школа – родина – і початкова, і середня, і вища школа – маєють поєднувати гуманістичні і правові засади, патріотизм і професіоналізм, вітчизняний і зарубіжний досвід, – і тому її домінантою має стати людинознавство, що є ядром українознавства та світознавства, котрі стануть джерелом самореалізації та життєтворчості

Варто збільшити кількість спеціальних та нормативних курсів з української мови, культури, українознавства, історії.

У загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах області необхідно розвивати мережу гуртків декоративно-прикладного мистецтва: художньої обробки соломи, деревини гончарства, лозоплетіння, народної вишивки, ткацтва, художньої кераміки та ін. Потрібно більше уваги звертати на проблему інтегрування українознавства з історією України, географією, українською мовою та літературою, а також з іншими предметами, зокрема, уроками художньої праці, музики, образотворчого мистецтва, риторики.

Рекомендуємо вчителям на уроках практикували елементи нестандартності, інсценізувати обряди, вивчати забуті пісні, запрошувати місцевих умільців, виконавців, збирачів народної мудрості, проводити уроки-захисти рефератів, уроки-конкурси. Ці уроки рекомендуємо проводити у краєзнавчих музеях, кабінетах українознавства, обласному музеї етнографії, архітектури і побуту.



Рекомендуємо введення факультативів, гуртків, програм, схвалених Вченою радою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, а саме:

«Музеєзнавство» (І.Н. Дєдов, вчитель історії та українознавства Ленковецького ЗНЗ Кельменецького району), «Спадщина поколінь»(С.О. Паліс, вчитель української мови та літератури, українознавства Мамаївського ЗНЗ І–ІІІ ст. №2 Кіцманського району),: «Писанкарство на Буковині» (Г.М. Вережак, керівник студії «Писанка» Яблуницької ЗОШ І-ІІ ст. Путильського району), «Художня вишивка» (О.В. Трофанюк, керівник гуртка Новодністровського Будинку дитячої творчості), «Рукоділля» (Ж.В. Даниляк, керівник гуртка «Рукоділля» міського палацу дітей та юнацтва м. Чернівців, «Кераміка» (В.В. Пастушак, керівник гуртка «Кераміка» Хотинського районного будинку дітей та учнівської молоді, «У світі дизайну» (А.Л. Руснак, керівник гуртка «Юний дизайнер» обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини», «Чарівна ниточка» (Г.В. Горобієвська, керівник гуртків Кельменецького районного дитячо-юнацького центру), «Бісероплетіння» (керівник гуртка О.В.Трофанюк Новодністровського будинку дитячої творчості», авторська програма «Вмілі руки», керівник гуртка Ж.В.Даниляк Чернівецького міського палацу дітей і юнацтва Чернівецького міського палацу дітей і юнацтва», «Дивосвіт» (керівник творчої майстерні Н.Д.Бойчук (поробки з природного матеріалу), «Літературне краєзнавство», (З.М. Одинак керівник гуртка) Чернівецького міського палацу дітей і юнацтва, програма курсу за вибором для учнів 8(9) класу ЗНЗ «Звичаї та обряди українського народу в контексті художньої літератури» ( упор. Алла Ткач, Ніні Клим), програма гуртка «Вишиванка»( укл. Л.О.Скрипа, методист Сторожинецького ЦДЮТ), навчальна програма літературного етноекологічноо гуртка для учнів 5 класу позашкільних та ЗНЗ «Буковина обрядова» ( укл. М.В.Цуркан, Т.В.Голубчик, І.Є.Чифурко, Мінченко Т.А.).



Адміністраціям шкіл слід більше уваги приділяти підбору кадрів учителів, навчально-методичному забезпеченню з українознавства. Учитель українознавства має бути, насамперед, творчою особистістю. Уроки українознавства – це уроки любові до ближнього, до свого міста чи села, до своєї вулиці, до батьків та Батьківщини. Учитель українознавства повинен мати вищу освіту, досконало знати історію України, захоплюватися краєзнавчою та пошуковою роботою, багато займатися самостійно.

Координаційним центром виховної діяльності повинні стати кабінети українознавства, шкільні музеї, які радимо створити у кожному навчально-виховному закладі. Вони можуть використовуватись для проведення уроків, семінарських і факультативних занять, читання лекцій, історико-краєзнавчих, літературно-фольклорних та інших гуртків і об’єднань, круглих столів, організації зустрічей, конкурсів, диспутів, конференцій та ін.

Головними, постійно діючими експозиціями є ті, що висвітлюють головні аспекти українського народознавства:

«Історія України», «Національна культура», «Побут і господарство українців», «Громада та її звичаї в Україні», «Фольклор», «Сімейні звичаї та обряди», «Народний календар», «Національне вбрання», «Народні знання», «Світогляд та вірування українців».

Вибираючи профілі та жанри шкільного музею, необхідно врахувати реальні потреби конкретної школи.

Відомі музеєзнавці Є.Л.Галкіна і Ю.Юхневич рекомендують створення таких музеїв: музей-експозиція (виставка), музей-майстерня (студія), музей-лабораторія, музей-клуб, музей-театр, музей-екскурсійне бюро, музей-ярмарок та ін.

Зміст культурно-освітньої діяльності шкільного музею виражається в формах організації роботи з учнівською аудиторією, взаємодії з навчально-виховним процесом. (журнал «Шкільний світ», №4(660), лютий 2013).

Вже стало традиційним у жовтні (другий тиждень) проведення тижня українознавства, під час якого бажано організувати і провести такі заходи:

Години мужності: «Їм у віках судилося безсмертя», «Майдан: революція гідності», до Дня соборності України, Дня пам’яті героїв Крут, Небесної Сотні, бійців АТО. Під час проведення таких уроків рекомендуємо провести зустрічі із ветеранами Великої Вітчизняної війни, акцію «Зірка пам’яті», «Пам’ятати – означає шанувати та берегти» (журнал «Виховна робота в школі» №5 травень 2016р. ст. 18-20).

У рамках тижня українознавства, літератури рідного краю рекомендуємо провести уроки пам’яті, книжкові виставки, зустрічі з митцями слова: Б.Мельничуком, В.Китайгородською, М.Лазаруком, директором музею О.Кобилянської, поетом В.Вознюком.

Всебічному розвитку пізнавальних інтересів учнів сприяє і проектна діяльність, яка спрямована на дослідно-пошукову роботу.

Рекомендуємо створити такі проекти: «Україна – держава європейська» за такими напрямками: «Свята моя, Київська Русь», «Україна славний край козачий», «З історії державних символів», «Майбутнє України в наших руках». «Берегині українського роду» за такими напрямками: «Стежками жіночих письменницьких доль», «Рушники це матусі моєї роки», «Рідна матінка моя», «Вам, берегині роду!».
.Визначні дати року:

13 вересня – День українського кіно

15 вересня – Міжнародний день миру

1 жовтня – Міжнародний день музики

14жовтня– Свято Покрови Богородиці та День українського козацтва

9 листопада – День української мови та писемності

20 листопада – Всесвітній день дитини

28 листопада –День пам’яті жертв Голодомору

3 грудня – Міжнародний день інвалідів

6 грудня – День Збройних Сил України

19 грудня – День Святого Миколая

7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці

26 квітня – День Чорнобильської трагедії

18 травня – Міжнародний день музеїв

18 травня – День пам’яті жертв політичних репресій

28 червня – День Конституції України



Обрядові заходи: «Віночок вити – життя любити» (журнал «Школа», №1(85), січень 2013. стор.74.), «Возвеличуємо Христове воскресення» (журнал «Початкова школа» №4 2013 р.стор.63, «Калина –символ рідної землі», «Вже Різдво прийшло до хати, всім пора колядувати» ( журнал за січень 2016р.ст. 46-47), «Недалечко червоне яєчко», «Вишита сорочка аж до поясочка»( журнал «Шкільна бібліотека», №9-10, стор.99), «Купальські свята – це легенда» (журнал«Шкільна бібліотека», №5 2015р.ст.29-30.).

Уроки-свята: «Подорож по Україні», урок-телепередачу «Казки маленькі, а розуму в них багато», «Доля мови – доля народу», «Тернистий шлях становлення української мови», «Провідники української нації у ХХ ст.», «Глибинні корені українського слова», «Берегині рідного краю» (журнал «Шкільна бібліотека», №9-10 2013р).

Години спілкування з учнями: «Бути на Землі Людиною», «Нашому роду нема переводу», «Родині ми складаємо славу нині», «Вшанування символів України», «Рушник, що вміє розмовляти», «Уклін тобі, людино праці».

Конкурси: «Різдвяний подарунок» (виготовлення новорічних прикрас), конкурс-гра «Україно моя - я для тебе живу» (журнал «Шкільна бібліотека №7 2015р), «Ми козацького роду діти», гра-подорож «Україна – славний край козацький», «Ярмарок професій», «Мандрівки сторінками усних журналів: «Україна – держава європейська» (ж-л «Шкільна бібліотека» №2, 2015р), «День Європи в Україні», «Україна – наш спільний дім», «Глибинна течія пам’яті».

Майстер-класи: виготовлення привітальної листівки до Великодня, «Паперові фантазії», «Вишивка стрічками», українська символіка у флористиці.

Перевагу слід надавати активним формам роботи, що передбачають самостійну або спільну роботу, набуття дітьми та учнівською молоддю соціального досвіду; сприяють формуванню національної свідомості, критичного мислення, ініціативності, творчого підходу до справи, відповідальності за свої дії та вчинки: участь у Всеукраїнській акції «Лист пораненому», у благодійних акціях «Діти Буковини – воїнам АТО», «Сітка-оберіг», «Оберіг для солдата», «Янгол у моєму житті», «Подарунки для воїнів АТО від Миколая», «Лелеченя добра» .

З метою реалізації Регіональної концепції виховної діяльності навчальних закладів Чернівецької області на 2012–2015 роки в умовах розвитку української державності в навчальних закладах рекомендуємо створити проект національного виховання «Сім духовних святинь малої Батьківщини».

Під час викладання українознавства рекомендується використовувати такі підручники та посібники: підручник «Українознавство» (П.П. Кононенко), «Українознавство» (в 2-х книгах, В.С. Крисаченко), науковий громадсько-політичний культурно-мистецький релігійно-філософський педагогічний журнал «Українознавство» НДІУ МОН України, журнал «Берегиня», «Жива вода», «Буковинський журнал», підручник «Народознавство. Українознавство» (Г.К. Кожолянко), «Слово» (Н.Поклад, М.Кононенко), «Українознавство» для учнів 1-4 класів (З.О. Сергійчук), «Дивосвіт» (Н.С. Іватьо), «Живиця» для учнів 2(1) класів (Н.С. Іватьо), хрестоматія для учнів 5-11 класів «Український фольклор» (О.Ю. Бріцина, Г.В. Довженко), посібник «Уроки українознавства. З досвіду роботи вчителів українознавства Чернівецької області» (Т.А. Мінченко), «Засіймо Українонькою в душах» (уроки українознавства в 5 класі, Т.А. Мінченко, Г.П. Числаш), «Українознавство в системі освіти Буковини» (науково-методичний вісник, Т.А. Мінченко), «Цілюще джерело української історії» (уроки українознавства в 6 класі, Т.А. Мінченко, А.В. Ткач), «Слідами історії державності України» (уроки українознавства в 7 класі, Т.А. Мінченко, А.В. Ткач), «Українська культура» (підручник, 8 клас, Т.А. Мінченко, Д.М. Препеліца), «Буковинська скриня» (посібник, Т.А. Мінченко), «Українознавство. Я – українець» (посібник 9 кл., Т.А. Мінченко, Д.М. Препеліца, Г.К. Ковальчук, Н.К. Дорожкіна), «Українознавство. З Україною у серці» (посібник 10 кл., Т.А.Мінченко. Г.М.Ковальчук), «Україна і світ» Українознавство» ( посібник 11кл. упор.Мінченко ТА., Ковальчук Г.М.).

«Ігри та конкурси з українознавства»(навчальний посібник, Т.А.Мінченко. І.Н.Дєдов).



Основні напрямки роботи методичних об’єднань вчителів українознавства на 2016/2017 навчальний рік:

Предмет і завдання курсу українознавства.

Українознавство як філософія свідомого українця.

Українознавство – це пізнавальні екскурсії в музеї культурної спадщини України.

Україна очима українських митців.

Українознавство як наука про Україну й українство.

Значення предмета «Українознавство» та його зв’язок із іншими дисциплінами.

Українські традиційні обереги-символи: батьківська хата, материнська пісня, рушник, сорочка-вишиванка – одвічні духовні святині українського народу.

Народні ремесла та промисли як унікальний вид народного мистецтва українців.

Обряди, звичаї, традиції як невід’ємна складова духовної культури українців.

Мова – душа й ознака народу, оберіг історичної пам’яті народу.

У 2016/2017 н.р. слід відзначити такі дати:

18 серпня – 160 років від дня народження письменника, громадського діяча, першого Президента Буковини Омельяна Олександровича Поповича (1856-1930)

27 серпня – 160 років від дня народження українського письменника Івана Франка (1856-1916);

31 серпня – 150 років від дня народження історика, фольклориста та етнографа Раймунда-Фрідріха Кайндля (1866-1950);

29 вересня - 150 років від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського (1866–1934), українського історика, державного, громадського та політичного діяча, першого Президента Української Народної Республіки;

13 вересня – 90 років від дня народження засновника і диригента Чернівецького хору «Гомін Буковини» Святослава Васильовича Мельничука (1926);

7 жовтня – 90 років від дня народження народознавця, етнографа, фольклориста, заслуженого працівника культури України Авксентія Федоровича Яківчука (1926-2006);

14 жовтня – 100 років з дня смерті українського письменника Данила Юрійовича Харов’юка (1883-1916);
27 листопада – 55 років від дня народження оперного співака, заслуженого артиста України (1998), лауреата Національної премії України ім.Т.Шевченка(2000) Андрія Семеновича Шкургана (1961);

30 листопада - 65 років від дня народження Назарія Назаровича Яремчука (1951–1995), українського естрадного співака (тенор), народного артиста України, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка;

8 грудня - 40 років від дня народження Марії Степанівни Крушельницької (дівоче прізвище — Слобода; псевдоніми і криптоніми — Слободівна, Марія Слободівна, Марія Степанівна, Слобода-Крушельницька Марія) (1876-1935), української акторки, письменниці, громадської діячки.

Думаймо про Україну. Будьмо її патріотами не на словах, а на ділі. Дбаймо про формування національної самосвідомості підростаючого покоління, бо це – нелегка справа. А інтегрований курс «Українознавство» сприяє цьому.



Вся українознавча робота повинна бути спрямована на те, щоб учні глибше пізнали українознавство, як науку любові і життєтворчості.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал