Міжнародна трудова міграція



Скачати 109.57 Kb.
Дата конвертації12.04.2017
Розмір109.57 Kb.
Міжнародна трудова міграція
Термін “міграція” походить від італійського тщгайоп, що означає рух, переміщення. Міжнародна міграція робочої сили

(ІаЬоиг £огсе тідгаїіоп ) — це переміщення працездатного населения з одніег крагни в іншу в межах міжнародного ринку праці терміном більше року, обумовлене характером розвитку продуктивных сил та виробничих відносин, діею економічних законів.

Міжнародна міграція робочої сили є складовою міжна-родної міграції населения взагалі. Головні причини міграціг населения — економічні та соціальні, пов’язані з пошуком робота та вищих доходів. Помітну роль відіграють також політичні та воєнні причини (втеча від політичних пересліду-вань, евакуація тощо). За будь-яких причин і характера міжна-родної міграції населения вона призводить до зрушень на ринках праці відповідних країн і впливає на міжнародний ринок праці взагалі. Переселенські зрушення в цілому виникають, розвиваються та скорочуються в складній залежності від таких типових явищ, як економічні цикли, рух інвестицій, стан зайнятості та безробіття.

Інтенсивність, напрями та форми міжнародної міграції ро-бочої сили обумовлені такими основними взаємопов’язаними

факторами:

• нерівномірність економічного розвитку країн;

• прискорення інтернаціоналізації виробництва;

• нерівномірність процесів накопичення капіталу в різних країнах;

• зміни в розміщенні виробництва;

• кон’юнктура ринків праці та структура зайнятості;

• національні розбіжності в заробітній платі;

• етнічно-культурна близькість країни — об’єкта переселения.

Міжнародна міграція робочої сили складається з процесів еміграціг та імміграціг. Еміграція (еішдгаїіоп) — це виїзд працездатного населения з країни за її межі. Імміграція ( іттідгаГлава 5. Міжнародна трудова мграція

tion) — це в’їзд працездатного населення до країни із-за її меж. Особливе місце в міграційних процесах займає рееміграція (reеmigration) — це повернення емігрантів на батьківщину.

Різниця між потоками імміграції та еміграції називається міграційним сальдо (net migration) і показує обсяг чистої міграції. Сума цих потоків показує обсяг валової міграції.

Залежно від терміну переміщення міграція роз-поділяється на такі види:

• постійна (як правило, міжконтинентальна);

• тимчасова робота за кордоном протягом певного обме-женого часу з подальшим поверненням на батьківщину або переїздом в іншу країну;

• сезонна — щорічна еміграція на певний період з подаль-шим поверненням на батьківщину (як правило, для ви-конання робіт сезонного характеру, наприклад збір урожаю);

• маятникова — короткострокові періодичні (щорічні, щомісячні, щотижневі) поїздки до місця роботи за межі країни (при певних міжнародних угодах між країнами).

Міжнародні мігранти підрозділяються на п’ять основних категорій:

1) іммігранти, легально допущені в країну;

2) робітники-мігранти за контрактом;

3) нелегальні іммігранти;

4) особи, що просять політичного або економічного при-тулку;

5) біженці.

Історично трудова міграція, як правило, відбувається з еко-номічно менш розвинутих країн у більш розвинуті країни з ви-сокими темпами економічного зростання. У країнах, де зовнішня міграція набуває масового характеру, вона може суттєво впливати на загальну чисельність населення. На рубежі ХІХ—ХХ століть у США, Канаді, Австралії механічний приріст населення за рахунок міграції перевищував природний приріст. Зворотний приклад являє собою Ірландія, яка пережила три хвилі масової еміграції. Причиною першої був картопляний го-101

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

лод 40-х років ХІХ ст. В результаті з 1840 до 1900 р. чисельність населення країни зменшилася з 8,2 до 4,5 млн чоловік.

Розрізняють вимушену та добровільну міграцію. Прикладом вимушеної міграції може бути вивезення з Африки до Америки в XVI—XIX ст. десятків мільйонів негрів-рабів, або де-портація до Німеччини 9—10 млн людей з окупованих нею країн у роки Другої світової війни.

Добровільна міграція має два види. По-перше, це пересе-ленська міграція, яка спрямована в країни зі значними нео-своєними територіями. Тільки за перші 40 років ХХ ст. до Америки з Європи виїхало майже 40 млн чоловік. Найбільша кількість емігрантів (до 20 млн чол.) виїхала з Великобританії. Мігранти розселялися в США, Канаді, Бразилії, Аргентині, Австралії, Південній Африці. По-друге, — міграція, пов’язана з договірною контрактацією робочої сили.

У сучасних умовах можна виділити такі країни та регіони, що є “територіями тяжіння” міграції з інших країн:

• США, Канада і Австралія. США щорічно приймають іммігрантів більше, ніж усі інші країни, разом узяті. Ос-новні потоки малокваліфікованої робочої сили направ-ляються до США з ближніх латиноамериканських країн. Висококваліфіковані робітники емігрують до США практично з усіх країн світу. Міграційне сальдо становить у США близько 0,5 млн чоловік щорічно;

• Західна Європа. Імміграція до Західної Європи оцінюється на рівні 180 тис. чол. щороку. Її джерелами є арабські країни Північної Африки та Близького Сходу, країни Африки, що лежать на південь від Сахари, східноєвропейські країни та країни СНД;

• Близький Схід. Нафтовидобувні країни цього регіону використовують дешеву іноземну робочу силу із сусідніх арабських країн, а також з Індії, Бангладеш, Кореї, Філіппін на важких низькооплачуваних роботах.

Великомасштабність світової міграції трудових ресурсів — одна з найважливіших особливостей сучасності. Трудова міграція набула глобального характеру. На кінець ХХ ст. в

Глава 5. Міжнародна трудова мграція

світі нараховувалось близько 50 млн трудящих-мігрантів. Причому якщо в 50—70 роках ХХ ст. основні міграційні потоки рухались із країн, що розвиваються, в розвинуті країни, то, починаючи з 80-х років, формується міграційний потік, напри-клад, у країни ОПЕК та нові індустріальні країни. Разом з міграцією капіталів мігрує й робоча сила з країн Західної Європи, США та Японії. Наприклад, сьома в світі за вироб-ництвом персональних комп’ютерів тайванська ТНК “Ейсер” вимушена ввозити філіппінських робітників для складання комп’ютерів на її тайванських підприємствах та робітників з Індонезії для роботи на її підприємствах в Малайзії.

У 90-х роках XХ ст. новим феноменом стала інтен-сифікація трудової міграції між країнами, що розвиваються. У Латинській Америці потоки іммігрантів направляються в Аргентину та Мексику, в Африці — в Нігерію, ПАР, Берег Сло-нової Кості. У зв’язку зі швидким розвитком нових індустріальних країн до цих країн значно збільшився потік емігрантів, що наймаються на тимчасові роботи.

Однією з важливих особливостей сучасної міжнародної міграції стала активна участь держави в регулюванні відносин між капіталом та іноземною робочою силою. Держава дає дозвіл на в’їзд та слідкує за терміном виїзду іммігрантів, нама-гається створювати сприятливі умови для праці іноземних робітників, особливо висококваліфікованих.

Міжнародна міграція висококваліфікованих спеціалістів отримала назву “втеча умів” (brain drain). Початок її було по-кладено після Другої світової війни, коли з Німеччини до США було вивезено декілька тисяч спеціалістів у галузі фізи-ки, ракетобудування та ін. Кульмінації “втеча умів” досягла в 60—70 роках ХХ ст., коли в пошуках кращих умов праці і ви-щого рівня життя вчені, інженери та інші спеціалісти високої кваліфікації переселяються з Західної Європи до США. У 80-х роках збільшилась еміграція спеціалістів з країн, що розви-ваються. У 90-х роках до традиційних потоків “brain drain” приєдналась “втеча умів” із країн Центральної та Східної Європи, а також із Співдружності Незалежних Держав.

Наслідки для країн імміграції

1.  Країни імміграції мають суттєві вигоди від підготовки спеціа
лістів іншими країнами. Так, за сучасними оцінками, чиста вигода
для країни, що приймає, від залучення одного "середнього" вчено-
го-гуманітарія становить 230 тис. дол. США, вченого у галузі су
спільних наук — 235 тис. дол., інженера — 253 тис. дол., лікаря —
646 тис. дол.

2.  Фірми країн імміграції мають економію як за рахунок ниж


чої оплати праці іммігрантів, так і за рахунок того, що праця іно
земних робітників дає змогу знизити загальний рівень заробітної
плати.

3.  Робітники-емігранти сприяють омолодженню структури трудо


вих ресурсів країн імміграції.

4.  Грошові перекази емігрантів на батьківщину сприяють розши


ренню реалізації товарів країн імміграції за кордоном.

Разом з тим наплив робітників з-за кордону ускладнює проблему зайнятості в країні, негативно впливає на економічне становище місцевих працівників. Поряд з економічними, виникають соціальні, культурні, правові та інші проблеми.

Наслідки для країн еміграції

Для країн еміграції повернення досвідчених кваліфікованих робітників після роботи за кордоном сприяє розвитку національної економіки. Для деяких з цих країн грошові перекази емігрантів є основним джерелом валютних надходжень, яке перевищує надходження валюти від експорту товарів.

Водночас еміграція завдає шкоди країнам, оскільки національна економіка втрачає наймобільнішу і, як правило, найкращу частину трудових ресурсів. Це веде до старіння структури трудових ресурсів.

Серйозною є проблема реадаптації робітників, які повертаються після роботи за кордоном і відвикли від місцевих умов праці та життя.

Особливо негативні наслідки для країн еміграції має відплив висококваліфікованих спеціалістів та вчених. Тому уряди цих країн намагаються проводити політику гальмування такого процесу.

 

Економічні ефекти міграції



Міждержавні переміщення робочої сили можуть мати різні економічні наслідки та призводити до виникнення досить складних проблем у країнах — експортерах та країнах — імпортерах робочої сили.

Для аналізу економічних наслідків міжнародної міграції робочої сили скористаємося простою економічною схемою імміграції, зображеною на рис. 1.9.1, та зробимо такі припущення:

1)  головною та єдиною причиною міжнародної міграції є різний
рівень середньої реальної заробітної плати у різних країнах;

2)  у світі є дві країни: країна 1 з низькими доходами та трудови


ми ресурсами у розмірі ОС, яка є експортером робочої сили; країна
2 з високими доходами та трудовими ресурсами у розмірі О'С\ яка
є імпортером робочої сили;

3)  прямі Dl та D2 показують попит на робочу силу відповідно у


країні 1 та країні 2;

4)  якщо міжнародної трудової міграції не існує, то обидві краї


ни використовують весь наявний у них запас трудових ресурсів
всередині країн та забезпечують середній рівень реальної зарплати
у розмірі відповідно Р та F;

5)  міжнародна міграція не веде ні до яких витрат;

6)  у жодній з країн закони не перешкоджають міжнародній
міграції.

Оскільки середня реальна заробітна пл£та у двох країнах різна і обмеження на вільне міжнародне переміщення робочої сили в них відсутні, робітники з країни 1 будуть емігрувати в країну 2 доти, доки заробітна плата в обох країнах не всгановиться на однаково-



http://buklib.net/image/24/image065.jpg
му рівні Рт. Кількість робітників-емігрантів із країни 1 в країну 2 у такому випадку буде дорівнювати FC (C'F1).

Еміграція робочої сили із країни 1 буде мати такі наслідки для її економіки:

1) середній рівень реальної заробітної плати зросте з Р до Р ;

2)    обсяг національного продукту (сума граничного продукту,


створеного робочою силою у грошовому виразі) зменшиться з ОАВС
до OADF;

3) загальний фонд заробітної плати (ставки заробітної плати,


помножені на кількість працівників) зміниться з ОРВС до OPmDF;

4) дохід бізнесу (підприємців), який дорівнює різниці обсягу на


ціонального продукту та загального фонду заробітної плати,
зменшиться з РАВ до PmAD.

Імміграція робочої сили у країну 2 буде мати такі наслідки для її економіки:

1)  середній рівень реальної заробітної плати впаде з Р' до Рт;

2)  обсяг національного продукту збільшиться з О'А'В'С до


O'A'D'F';

3)  загальний фонд заробітної плати зміниться з О'Р'В'С до


О'Р D'F';

4)  дохід бізнесу (підприємців) збільшиться з Р'А'В' до PmA'D'.

З погляду усього світу (обох країн) міжнародна міграція робочої сили з країни 1 до країни 2 приведе до зростання реального обсягу національного продукту у всьому світі з (ОАВС + О'А'В'С) до (OADF + O'A'D'F), тому що приріст національного продукту C'B'D'F' у країні 2 перевищує втрати національного продукту FDBC у країні 1. Отже, можна зробити висновок: усунення законодавчих бар'єрів для міжнародного руху робочої сили збільшує економічну ефективність у всьому світі. Увесь світ виграє завдяки тому, що люди можуть вільно переїхати до тієї країни, де вони зможуть зробити вагоміший внесок у світове виробництво. Міжнародна міграція дає змогу виробляти більший обсяг національного продукту з тим самим обсягом ресурсів.

Під час розгляду економічних аспектів міграції робочої сили для спрощення аналізу були зроблені деякі припущення, відкинуті деталі, які можуть вплинути на остаточні висновки. Розглянемо вплив цих додаткових чинників.

і. Витрати міграції. Міжнародна міграція спричиняє витрати, пов'язані з переїздом та перевезенням особистого майна, альтернативні витрати, викликані втратою доходу під час переїзду та влаштування у країні, що приймає, витрати, пов'язані з адаптацією до нової культури, мови, клімату тощо. Якщо ці витрати перевищують вигоди, які принесе висока заробітна плата у країні, що приймає, то

потенційний емігрант відмовляється від еміграції. Для схеми (рис. 18) наявність витрат міграції означає, що експорт робочої сили з країни 1 до країни 2 не досягне рівня FC {= CF'), за якого заробітні плати у них зрівняються. Зарплата у країні 2 залишиться вищою, ніж у країні 1, І більше того, вигода від еміграції для усього світу буде менша.

2.  Грошові перекази. Країна — експортер робочої сили зазви
чай отримує своєрідну плату за такий експорт у вигляді переказів
назад на батьківщину частини доходів емігрантів своїм сім'ям. Це
призводить до перерозподілу чистої вигоди від еміграції між краї
ною — експортером і країною — імпортером робочої сили. Гро
шові перекази емігрантів, що працюють у країні 2, призведуть до
того, що приріст обсягу національного продукту в країні 2 та втра
ти в обсязі національного продукту в країні 1 будуть меншими, ніж
це зображено на рис. 18.

3.  Зворотні потоки. Повертаючись на батьківщину, емігранти


привозять з собою значні матеріальні цінності та солідну робочу
кваліфікацію та/або управлінський досвід, який вони потім вико
ристовують у своїй країні. Отже, зворотні потоки, тобто повернення
емігрантів додому із заробітків за кордоном, з часом змінюють
співвідношення вигод та втрат у країні 1 та країні 2. Проте дуже
часто емігранти, набути досвід та кваліфікацію, залишаються у
країні, що приймає. До того ж здебільшого країну залишають най-
кваліфікованіші працівники, тобто відбувається "відплив умів", що
призводить до зниження технологічного потенціалу країн — екс
портерів робочої сили, падіння їх загального наукового та куль
турного рівня.

4.  Безробіття. Частою причиною міграції є не відмінності у


рівнях заробітної плати у різних країнах, а хронічне безробіття або
неповна зайнятість. Внаслідок цього країна 1 виграє від еміграції
безробітних, тому що вони не беруть ніякої участі у створенні на
ціонального продукту країни 1 та живуть на трансфертні платежі
за рахунок тих, що працюють. Добробут громадян країни 1
збільшиться на суму цих трансфертних платежів, якщо безробітні
емігрують до країни 2, І навпаки, якщо робітники-емігранти не
зможуть знайти роботу в країні 2 та будуть отримувати засоби до
існування за рахунок тих, що працюють у країні 2, то середні ре
альні доходи робітників країни 2 зменшаться.

5.  Фіскальні аспекти. Вплив іммігрантів на податкові надхо


дження та державні втрати країни, що приймає, залежить від
характеристик самих іммігрантів. Якщо іммігранти молоді, квалі
фіковані, освічені, володіють мовою країни, що приймає, то вони
знайдуть собі відповідну роботу І будуть платити великі податки.

Якщо іммігранти не кваліфіковані, не знають мови, то їм буде потрібна державна або доброчинна допомога протягом декількох років, щоб вивчити мову та асимілюватись.



Проблема Імміграції ускладнюється цілою низкою позаекономічних чинників. Масову міграцію завжди супроводжують зростання соціальної напруги у суспільстві, злочинності, конфлікти на расовому, національному чи релігійному грунті та інші негативні явища.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал