Методичні вказівки до проходження виробничої практики „ Догляд за хворими



Сторінка1/7
Дата конвертації07.03.2017
Розмір1.23 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Міністерство охорони здоров’я України

Сумський державний університет

3271 Методичні вказівки

до проходження виробничої практики

Догляд за хворими”

з навчальної дисципліни „Пропедевтична педіатрія”

(згідно з умовами Болонського процесу)

для студентів спеціальності 7.110101 “Лікувальна справа”

денної форми навчання

Суми


Сумський державний університет

2012


Методичні вказівки до проходження виробничої практики „Догляд за хворими”з навчальної дисципліни „Пропедевтична педіатрія” (згідно з умовами Болонського процесу) / укладачі: О. І. Сміян, П. І. Січненко, В. А. Горбась. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 124 с.

Кафедра педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтичної педіатрії і дитячих інфекцій

Практичне заняття на тему

«Структура дитячих лікувально-профілактичних закладів, особливості організації їх роботи. Статистичні показники роботи. Групи здоров`я дітей»
Місце проведення заняття: міська дитяча клінічна лікарня, відділення СМДКЛ, навчальна кімната.

АКТУАЛЬНІСТЬ: однією з основних галузей охорони здоров'я населення України є охорона материнства і дитинства. Лікувально-профілактична допомога дітям − невід'ємна частина цієї галузі, система, яка має забезпечувати організацію медичного спостереження за здоровими дітьми і підлітками та надавати їм кваліфіковану медичну допомогу. Для розуміння основ лікувально-профілактичної роботи необхідно знати особливості структури дитячих лікувально-діагностичних закладів, обсяг і форми роботи дільничного лікаря-педіатра, групи здоров'я дітей, основні статистичні показники.

ЗАГАЛЬНА МЕТА − знати організацію медичної допомоги дітям в Україні. Вивчити основні статистичні показники.

КОНКРЕТНІ ЦІЛІ

Студент повинен знати:


  1. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні.

  2. Основні етапи медичного обслуговування дитячого населення в умовах міста і села.

  3. Структуру дитячих лікувально-профілактичних закладів, особливості організації їх роботи.

  4. Основні функціональні обов'язки педіатра.

  5. Диспансерне спостереження і реабілітація дітей в умовах поліклініки.

  6. Обсяг і форми роботи лікаря-педіатра.

  7. Санітарно-освітню роботу в педіатричній практиці.

  8. Основні статистичні показники діяльності дитячих лікувально-профілактичних закладів.

  9. Принципи етики і деонтології в клінічній педіатрії.

Уміти:

  1. Орієнтуватися в структурній організації лікувально-діагностичних дитячих закладів.

  2. Оцінити стан здоров'я дитини.

  3. Диференціювати основні статистичні показники.

  4. Скласти план диспансерного нагляду за дитиною.

БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ НАВИЧКИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

(міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навички


Організація охорони здоров’я

Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні.

Структура дитячих лікувально-профілактичних закладів, особливості організації їх роботи




ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ роботи ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТА ДО ЗАНЯТТЯ

Теоретичні питання до заняття:

1. Вивчити етапи медичного обслуговування сільського і міського дитячого населення.

2. Ознайомитися із структурою дитячої лікарні та поліклініки:

а) принципи роботи приймального відділення;

б) принципи роботи реєстратури поліклініки;

в) структура лікувальних відділень;

г) робота допоміжних служб;

ґ) основні функції педіатра;

д) основні форми роботи педіатра.

3. Поняття про здоров'я:

а) визначення ВООЗ;

б) критерії оцінки здоров’я.

4. Вивчити основні статистичні показники діяльності дитячих лікувально-профілактичних закладів:

а) захворюваність;

б) індекс здоров’я;

в) первинна і загальна захворюваність;

г) рівень народжуваності;

ґ) смертність немовлят;

д) якість діагностики на догоспітальному етапі;

е) показник ефективності диспансеризації.



КОРОТКИЙ ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ

Етапи медичного обслуговування дітей:

  1. В умовах міста:

- дільничний лікар-педіатр;

- сімейний лікар;

- консультація спеціалістів вузького профілю та обстеження в діагностичних кабінетах;

-стаціонарне обстеження і лікування в міських лікарнях;

- обласні лікарні;

- республіканські лікарні;

- міжобласні, республіканські спеціалізовані центри.


  1. В умовах сільської місцевості:

- фельдшерсько-акушерський пункт;

- сільська амбулаторія;

- дільнична лікарня;

- санаторії матері і дитини;

- пансіонати;

- поліклінічна допомога на курортах.

3. Реабілітаційне лікування дитячого населення – забезпечення медичної допомоги дітям від народження до 18 років.

Структура дитячих лікувально-діагностичних закладів.

1. Дитяча поліклініка:



    • реєстратура;

    • фільтр із боксами та ізолятор;

    • кабінет здорової дитини;

    • кабінети педіатрів та інших спеціалістів;

    • кабінет щеплення;

    • кабінет інфекційних захворювань;

    • відділення відновного лікування;

    • лікувально-діагностичні кабінети: рентген-кабінет, лабораторія, кабінет функціональної діагностики, процедурні;

    • кабінет медичної статистики;

    • відділення приймання та виписування хворих.

2. Основні структурні підрозділи стаціонару лікарні:

- лікувальні відділення;



  • лікувально-діагностичні відділення;

  • допоміжні відділення та служби;

  • адміністративно-господарська служба.

3. Види дитячих лікарень:

  • багатопрофільні;

  • спеціалізовані (інфекційні, туберкульозні,

психіатричні, відновного лікування).

4. Особливість лікувальних відділень у великих стаціонарах:

- для хворих новонароджених дітей;

- спеціалізовані дитячі відділення (отоларингологічне, очне, хірургічне, неврологічне тощо);

- реанімаційне відділення для новонароджених.

5. Особливості організації роботи відділень у дитячих стаціонарах:

- можливість перебування матері з хворою дитиною;

- принцип одночасного заповнення палат;

- передбачення у відділеннях їдалень, кімнат для ігор, шкільних занять;

- наявність педагогів-методистів.



Робота дільничного педіатра

Напрямки і обсяг роботи дільничного педіатра

Форми роботи

Обсяг

1

2

Профілактична робота

Профілактичні заходи з охорони плода і новонародженого. Динамічне спостереження за дітьми І і II груп здоров'я. Профілактика рахіту, гіпотрофії, анемії. Організація раціонального вигодовування. Підготовка дітей до вступу до ДДЗ і школи. Організація комплексних диспансерних оглядів

Лікувальна робота

Надання медичної допомоги дітям, які гостро захворіли

Організаційна робота


Диспансерне спостереження за дітьми з груп ризику. Аналіз і планування роботи. Робота з медичною документацією.

Робота з дільничною медичною сестрою. Контроль за диспансеризацією лікарями-спеціалістами. Планування і проведення профілактичних щеплень




1

2

Протиепідемічна робота

Спостереження за хворими з інфекційною патологією вдома та їх лікування, за необхідності – госпіталізація. Реєстрація інфекційних захворювань (термінове повідомлення в СЕС). Робота у вогнищі інфекції та ізоляція хворих, спостереження за контактними і реконвалесцентами, зняття їх з обліку. Робота з санактивом. Санітарна освіта

Санітарно-освітня робота

Заняття на курсах підвищення кваліфікації.

Впровадження передових форм роботи



Підвищення кваліфікації

Курси підвищення кваліфікації. Самоосвіта

Якість роботи дільничного лікаря-педіатра

1. Розподіл дітей 1-го і 2-го року життя за групами ризику.

2. Кількість хворих на диспансерному обліку.

3. Процент дітей 1-го року життя, які перебували на грудному вигодовуванні до 4 міс.

4. Охоплення дітей профілактичними щепленнями.

5. Кількість скарг населення.

6. Розходження діагнозів поліклініки і стаціонару



Поняття про здоров'я дітей

Визначення за ВООЗ: «Здоров'я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних вад».



Критерії оцінки здоров'я:

- наявність чи відсутність хронічних захворювань;

- досягнутий рівень фізичного (за регіональними даними) та нервово-психічного розвитку;

- ступінь гармонійного розвитку дитини;

- рівень функціонального стану основних систем організму;

- ступінь резистентності організму до несприятливих впливів довкілля.



Основні статистичні показники діяльності дитячих лікувально-діагностичних закладів:

Смертність немовлят = Кількість дітей, які померли у віці до 1 року в даному році : 2/3 новонароджених, які народилися живими в поточному році + 1/3 н/н, які народилися живими в минулому році · 1000.

Індекс здоров'я = Кількість дітей, які не хворіли на 1-му році життя : кількість дітей, які досягли 1-го року життя, · 1000.

Норма − 20−25. Аналогічно вираховують індекс здоров'я для дітей 2-го року життя.



Народжуваність = Кількість народжених : середньорічна кількість населення · 1000.

Первинна захворюваність = Кількість дітей, які вперше захворіли в поточному році : середньорічна кількість дитячого населення · 1000.

Загальна захворюваність = Кількість усіх зареєстрованих хворих дітей у поточному році : середньорічна кількість дитячого населення · 1000.

Обсяг диспансерного спостереження за дітьми =

Кількість хворих дітей, які перебувають на диспансерному спостереженні впродовж 1року : середня кількість дітей на дільниці · 1000.



Ефективність диспансеризації = Кількість хворих дітей, знятих із диспансерного обліку в зв'язку з покращанням стану здоров'я : кількість хворих дітей, які перебувають на обліку з початку року, · 1000.

Від 20.03.2008р. Наказом Міністерства охорони здоров’я України №149 «Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3-х років» клінічний протокол розроблено з метою впровадження уніфікованої системи заходів щодо формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей раннього віку.


АЛГОРИТМ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

І етап. Ознайомитись із структурою дитячих лікувально-профілактичних закладів на прикладі дитячої обласної (районної) поліклініки та лікарні.

II етап. У статистично-методичному кабінеті лікарні ознайомитися із звітною документацією лікаря-педіатра, із статистичними звітами роботи лікувально-профілактичних закладів.

III етап. Бесіда з хворою дитиною та її матір'ю, визначення критеріїв оцінки стану здоров'я дитини та її належності до певної групи здоров'я.


МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача. До стаціонару обласної дитячої лікарні "швидкою допомогою" доставлений хлопчик 7 років з підозрою на гострий апендицит. З анамнезу відомо, що сестра хлопчика в даний момент хвора на вітряну віспу.

Завдання: 1. У яке відділення лікарні госпіталізувати хлопчика?

Еталон відповіді: 1. У бокс інфекційно-діагностичного відділення, оскільки хлопчик контактний з вітряної віспи.


Практичне заняття на тему

«Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів. Госпіталізація хворих до дитячої лікарні. Організація роботи приймального відділення. Огляд на педикульоз. Санітарна обробка і транспортування хворих. Організація роботи медичного персоналу дитячого відділення. Медична документація молодшої медичної сестри, правила ведення»
Місце проведення заняття: міська дитяча клінічна лікарня, відділення СМДКЛ, навчальна кімната. Кількість годин – 4 год.

АКТУАЛЬНІСТЬ: підтримання необхідного санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у дитячих лікувально-профілактичних закладах відіграє вагому роль у догляді за дітьми, запобіганні багатьом захворюванням.

ЗАГАЛЬНА МЕТА – вивчити організацію санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів дитячих лікувально-профілактичних закладів, особливості роботи приймального відділення дитячої лікарні.

КОНКРЕТНІ ЦІЛІ

Студент повинен знати:

  1. Правила санітарно-гігієнічного режиму в дитячих лікувальних і профілактичних закладах (загальна гігієна).

  2. Основні вимоги до обладнання групових приміщень для дітей (гігієна дітей і підлітків).

  3. Особливості санітарно-гігієнічного режиму для дітей різного віку (гігієна дітей і підлітків).

  4. Роботу приймального відділення.

  5. Принципи санітарної обробки хворих.

  6. Правила транспортування хворих.

  7. Протиепідемічний режим дитячої лікарні.

Уміти:

  1. Дотримуватися правил санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у дитячих лікувально-профілактичних закладах.

  2. Організувати санітарно-гігієнічний режим дня для дітей різного віку.

  3. Провести санітарну обробку дитини, заходи при виявленні педикульозу.

  4. Транспортувати хворих із різною патологією у відділення лікарні.

  5. Провести вологе прибирання приміщень, попередньо приготувавши дезінфекційні розчини.

БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навички

Загальна гігієна.

Гігієна дітей і підлітків.



Правила санітарно-гігієнічного режиму в дитячих лікувальних і профілактичних закладах.

Особливості санітарно- гігієнічно-го режиму для дітей різного віку




ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ роботи ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТА ДО ЗАНЯТТЯ

І. Теоретичні питання до заняття:

  1. Вивчити санітарно-гігієнічний режим у групових приміщеннях для дітей:

а) складові частини групових приміщень для дітей;

б) освітлення;

в) температура в приміщеннях;

г) вимоги до меблів для дітей;

д) прибирання приміщень.


  1. Засвоїти санітарно-гігієнічний режим у дитячій лікарні:

а) відділення для новонароджених дітей;

б) палати для старших дітей;

в) операційний блок;

г) санвузол.



  1. Вивчити роботу приймального відділення дитячої лікарні:

а) реєстрація;

б) лікарський огляд;

в) санітарна обробка;

г) заходи при виявленні педикульозу.



  1. Вивчити особливості транспортування хворих у відділення:

а) залежно від віку;

б) залежно від тяжкості стану.



  1. Засвоїти заходи протиепідемічного режиму дитячої лікарні:

а) огляд хворих;

б) санітарна обробка хворих;

в) виявлення педикульозу та заходи його ліквідації;

г) прибирання приміщень.



ІІ. Основні накази, що регламентують роботу лікувальних установ:

  1. Наказ МОЗ СРСР № 288 від 23.03.76 «Про санітарно-протиепідемічний режим і охорону праці персоналу педіатричних лікарень (відділень)».

  2. Наказ МОЗ України № 38 від 28.03.94 «Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом».

  3. Наказ МОЗ СРСР № 916 від 04.08.83 «Про санітарно-протиепідемічний режим і охорону праці персоналу інфекційних лікарень (відділень)».

КОРОТКИЙ ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ

І. Санітарно-гігієнічний режим групових приміщень для дітей дошкільних закладів.



Принцип групової ізоляції

У кожній дитячій групі:

  • окремий вхід і приміщення;

  • обладнання;

  • персонал

Склад групового приміщення

  • роздягальня;

  • ігрова-їдальня;

  • спальня-веранда;

  • туалетна кімната

Основні елементи мікроклімату приміщень

  • освітлення − природне, штучне;

  • вентиляція − найкраще фрамуга;

  • площа − 2,2 м2 на кожну дитину;

температурний режим : ігрова, їдальня, ізолятор, медична кімната, туалет − 20−22 С; спальня, веранда, музична кімната – 18 С

Вимоги до меблів для дітей

  • у туалетних кімнатах − розміри меблів відповідають зросту і силі дітей згідно з ГОСТ 19301.1-73 та

ГОСТ 19301.2-73;

  • відстань між столами − не менше 0,5 м;

  • відстань столів від вікна − 1 м;

  • стаціонарні ліжка встановлюють узголів’ям до вікна;

  • у роздягальні − індивідуальні шафи з полицями для головних уборів;

  • настінні вішалки з індивідуальними рушниками;

  • на стінах − барвисті малюнки, доступні розумінню дитини

Основні правила прибирання приміщень

обов’язкове вологе, при відкритих вікнах, не менше 2 разів на день

Санітарна обробка приміщень

Миття:

  • щоденно − фарбовані підлоги гарячою водою;

  • паркет − двічі на місяць;

  • фарбовані панелі − 1 раз на 3 дні;

  • панелі, підвіконня, двері,

радіатори − 1 раз на місяць.

Протирання:



  • щоденно − меблі, батареї, ліжка;

  • 1 раз на місяць − віконні стекла і світильники.

Генеральне прибирання − 1 раз на місяць

Санітарна обробка санвузла

  • підлоги миють гарячою водою з лугом, протирають ганчіркою, змоченою 1% розчином хлорного вапна;

  • унітази миють лужним мильним розчином або 1% освітленим розчином хлорного вапна; 2 рази на місяць обробляють щіткою, змоченою у 2% розчині хлористоводневої кислоти, ополіскують;

весь інвентар маркований, для кожного приміщення окремий

ІІ. Санітарно-гігієнічний режим у школах

Організація оточуючого середовища в школах

  • навчально-дослідницька зона;

  • фізкультурно-спортивна зона;

  • зона початкової військової підготовки;

  • зона відпочинку;

  • господарська зона

Приміщення школи

  • навчальні секції для 1−4-х класів;

  • навчальні секції для 5−11-х класів;

  • приміщення для трудового навчання і професійної підготовки;

  • навчально-спортивне приміщення;

  • приміщення культурно-масового призначення;

  • приміщення для роботи гуртків;

  • приміщення для організації

продовженого дня;

приміщення загального призна-чення: актова зала, бібліотека, адміністративно-господарські, медичного обслуговування, санвузли, вестибюль з гардеробом



Санітарні правила і норми до навчально-виховних приміщень для учнів 1-х класів


  • класна кімната − 2,4 м2 на 1 учня;

  • спальна кімната − 2 м2 на 1 учня;

  • ігрова кімната − 2 м2 на 1 учня;

  • гардероб для верхнього одягу;

столова або окремо виділені столи в загальній обідній залі

Гігієнічні вимоги до навчальних меблів і обладнання

  • меблі повинні бути зручними, забезпечувати збереження правильної робочої постави;

  • меблі підібрані правильно, якщо висота сидіння стільця дорівнює висоті гомілки зі ступнею у взутті, а глибина на 5−6 см менша від довжини стегна;

  • висота кришки стола повинна бути на 5−6 см вища від ліктя дитини, яка сидить з опущеними руками;

  • стілець повинен бути засунутий за край стола на 4−8 см

Контроль за санітарним станом школи

  • при вході в школу встановлюють решітки для очищення взуття;

  • у тамбурі повинні бути коврики і віник;

  • застосування змінного взуття;

  • температура приміщень:

у класах і кабінетах − 17−21 С;

у майстернях з обробки металу



і дерева − 16−18 С;

  • у спортивному залі − 15−17 С;

  • у душових − 25 С;

  • в актовій залі − 17−20 С;

  • у спальних приміщеннях − 16−18 С;

  • у вестибюлі та гардеробі − 16−19 С;

  • у санвузлах − 17−21 С;

  • прибирання класів і кабінетів: після останнього уроку і повторно після закінчення підготовки уроків і роботи гуртків; коридори і санвузли прибирають після кожної перерви; ігрові − в кінці дня; столова − після кожного вживання їжі; гардеробні − після початку заняття кожної зміни; актова зала − в кінці дня;

  • вологе прибирання спортивної зали проводять не менше 2 разів на день; мати вибивають на відкритому повітрі не рідше 1 разу на тиждень

ІІІ. Санітарно-гігієнічний режим дитячої лікарні

Санітарно-гігієнічний режим палат для новонароджених

  • циклічність заповнення палат, палати просторі, світлі, добре провітрювані; 2,5 м на одне ліжко у фізіологічному відділенні; 4,5 м − в обсерваційному відділенні;

  • обладнання: функціональні ліжка, бак для брудної білизни, повивальний столик, пристрій для проведення кисневої терапії;

  • набір предметів догляду: емальований посуд для сосок, пляшечки, щітки, резинові балони для клізми, шпателі, шприци;

  • 3−5 разів на день вологе прибирання із застосуванням дезінфекційних засобів;

  • провітрювання кілька разів на день;

  • температура повітря 22 С, відносна вологість повітря 60%;

  • протирання ліжечка щоденно 0,5% розчином хлораміну;

  • дезінфекція матраців у дезкамері після виписування кожного новонародженого;

  • протирання повивального столика 0,5% розчином хлораміну або 3% розчином перекису водню після кожної дитини

Санітарно-гігієнічний режим палат для старших дітей

  • обладнання: ліжка, приліжкові тумбочки або столики, стільці, загальний стіл, вішалка для халатів, бачок для сміття, настінний термометр;

  • на кожного хворого в палаті повинно бути 25 м3 повітря, або 7 м2 на одне ліжко, при висоті стіни 3,5 м;

  • ліжка розставляють паралельно зовнішній стіні з вікнами; відстань між ліжками близько 1 м; вікна палат орієнтовані на південь або південний схід;

  • у плановому порядку 1 раз на тиждень дітей миють під душем або у ванні; після кожного хворого ванну миють і дезінфі-кують розчином хлораміну;

  • освітлення палат − електричне і природне, на лампах матові плафони;

  • електричні розетки, вимикачі на недоступній для дітей висоті;

  • температура повітря 18−20 С;

  • провітрювання: взимку − 2−3 рази на день, влітку − цілодобово;

  • прибирання

ІV. Робота приймального відділення

Приміщення приймального

відділення



- реєстратура;

- оглядові кабінети;

- санпропускник


Відділення

- ургентна лабораторія;

- рентген-кабінет



Послідовність роботи приймального відділення


- реєстрація хворих;

- лікарський огляд;

- санітарна обробка;

- оформлення відповідної документації;

- транспортування


Транспортуван-ня хворих

у відділення



- пішки, у супроводі медичного працівника − при легких та середньотяжких формах хвороби;

- на руках − дітей перших двох років життя;

- на кріслі-каталці − ослаблених хворих;

- на носилках, встановлених на каталці − тяжкохворих



Заходи протиепідеміч-ного режиму дитячої лікарні

- огляд шкіри, слизових оболонок, термометрія;

- огляд для виявлення інфекційних захворювань у боксованих кабінетах;

- обробка меблів, предметів огляду кожної дитини дезінфекційним розчином;

- виявлення педикульозу;

- санітарна обробка хворих;

- вологе прибирання приміщення із застосуванням дезінфекційних засобів



Санітарна обробка при виявленні педикульозу


- при виявленні вошей голови − обробка волосяної частини одним із засобів: 0,15% розчином водно-емульсійного карбофосу; 5% маззю метилацетофосу; 0,25% водно-емульсійним дикрезилом; 10% водно-мильно-нафтовою емульсією; підігрітим до 27−30 °С столовим оцтом; дустовим милом; 50% мильно-сольвентовою патою: «Нитифор», «Бензил-бензоат», «Лонгацефт», «Педицид», «Пара-плюс» − аерозоль;

- при виявленні вошей на тілі та білизні − обробка одягу дезінфекційним розчином: гексахлораном; 0,5% карбофосом; 1% аустофосом; обробка білизни в дезінсекційній камері;

- гоління волосся на тілі;

- обробка шкіри одним із дезінсек-ційних засобів;

- на титульному аркуші медичної картки відмітка «Р+»



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал