Методичні вказівки до практичних занять для студентів фармацевтичного факультету з біології з основами генетики



Сторінка1/4
Дата конвертації03.04.2017
Розмір0.96 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4
Міністерство охорони здоров’я України

Івано-Франківська національний медичний університет

Кафедра медичної біології і медичної генетики


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до практичних занять

для студентів фармацевтичного факультету

з біології з основами генетики

Івано-Франківськ

2016
Методичні рекомендації підготували: зав.каф. проф.

Ковальчук Л.Є., доценти Телюк П.М.,

Козовий Р.В, Довганич Н. В., асистент Передерко Л. П

Обговорені та затверджені на засіданні кафедри медичної біології і медичної генетики 31 серпня 2016 р.(протокол № 1).


Затверджені цикловою методичною комісією

Методичні вказівки складені відповідно до типової програми для студентів вищих фармацевтичних навчальних закладів та фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів Ш-ІV рівнів акредитації

Рецензент: Заяць М. В.

ПЕРЕДМОВА

Біологія з основами генетики – це комплексна дисципліна про закономірності розвитку життя, будову і життєдіяльність людського організму на всіх рівнях організації живого, вплив на людину факторів навколишнього середовища. Біологія з основами генетики забезпечує високий рівень загальнобіологічної підготовки; закладає студентам фундамент для подальшого засвоєння ними знань із профільних природничо-наукових і професійно-практичних дисциплін. Вона викладається відповідно до освітньо-професійної програми, а також освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки спеціалістів. Грунтуючись на досягненнях хімії, фізики та окремих медико-біологічних дисциплін, курс повинен наближати студентів до проблем сучасної фармації.

Навчання студентів на кафедрі медичної біології передбачає дві основні цілі:


  1. Забезпечити високий рівень загальнобіологічної підготовки, оскільки фармація органічно входить до природничо-наукових дисциплін.

  2. Досягти чіткої професійної орієнтації студентів першого курсу, заклавши фундамент їхнього навчання на профільних фармацевтичних кафедрах.

Для реалізації вказаних цілей передбачається комплексний підхід до вивчення організації живої матерії на всіх рівнях організації. Це дозволяє визначити завдання біології як наукового напряму і навчальної дисципліни, проаналізувати вплив на здоров’я людини молекулярно-генетичних, клітинних, онтогенетичних і екологічних факторів.

Для фармацевта людина є головним об’єктом діяльності, тому поряд із знанням загальнобіологічних закономірностей живого в курсі біології з основами генетики особливе місце посідає вивчення взаємозв’язків людини та довкілля, впливу останнього на стан спадкового апарату та здоров’я, чутливості до лікарських середників. Особливість дисципліни полягає також у специфіці професійної підготовки майбутніх провізорів, орієнтованих на знання взаємовідношень: лікарські засоби – людина.




Орієнтовний перелік практичних навичок, якими

повинен оволодіти студент


  • диференціювати компоненти клітин;

  • скласти ідіограму хромосом людини;

  • ідентифікувати первинну структуру, кількість амінокислот, молекулярну масу поліпептида за структурою гена, що його кодує;

  • проаналізувати послідовність етапів регуляції експресії генів;

  • визначити тип успадкування менделюючих ознак людини;

  • передбачити генотипи та фенотипи нащадків за генотипами батьків;

  • виключити батьківство при визначенні груп крові батьків і дитини;

  • аналізувати складні механізми спадкування ознак у людини;

  • розробити заходи для зниження ступеня прояву патологічного стану у хворих зі спадковою патологією;

  • розрахувати ймовірність прояву спадкових хвороб у нащадків залежно від пенетрантності гена;

  • диференціювати хромосомні хвороби людини;

  • побудувати та провести генеалогічний аналіз родоводів зі спадковою хворобою;

  • розрахувати роль спадковості та умов середовища у розвитку ознак (за результатами близнюкового аналізу);

  • вирахувати генетичний склад популяцій людей;

  • засвоїти основоположні принципи регенерації та трансплантації;

  • визначити місце біологічного об’єкта в системі живої природи;

  • обґрунтувати приналежність паразитарних хвороб людини до групи трансмісивних і природноосередкових;

  • діагностувати на макро- і мікропрепаратах збудників та переносників збудників паразитарних хвороб;

  • визначити видову належність збудників протозоозів;

  • ідентифікувати різні стадії життєвого циклу паразитів людини;

  • обґрунтувати методи лабораторної діагностики паразитарних хвороб;

  • визначити видову належність гельмінтів і їх яєць;

  • визначити видову належність переносників збудників інфекцій.

  • доводити ефективність методів профілактики паразитарних хвороб, базуючись на способах зараження ними;

  • передбачити вплив факторів довкілля на організм людини.


уміти:

  • вирішувати ситуаційні задачі з основних розділів дисципліни;

  • аналізувати структуру генів про- та еукаріотив;

  • визначати типи спадкування менделюючих ознак людини;

  • вибрати відповідні методи вивчення спадковості людини для діагностики різних спадкових хвороб;

  • провести генеалогічний аналіз родоводів зі спадковою хворобою;

  • вираховувати генетичний склад популяції людей;

  • обгрунтовувати методи діагностики і заходи профілактики паразитарних хвороб людини;

  • передбачати вплив факторів довкілля на організм людини;


оволодіти навичками:

  • техніки мікроскопування;

  • виготовлення тимчасових мікропрепаратів;

  • побудови та генеалогічного аналізу родоводів людей;

  • аналізу ідіограм;

  • визначення ймовірності спадкування груп крові за системами АВ0 і Rh;

  • визначення видової належності збудників протозоонозів;

  • визначення видової належності гельмінтів та їхніх яєць;

  • визначення видової належності переносників збудників інфекцій.


Оцінювання засвоєння поточного матеріалу на практичних заняттях модуля - 1

За тестовий контроль студент може отримати максимально 5 балів (10 тестових завдань, по 0.5 балів за кожне).

За усне опитування студент може максимально набрати 3 бали:

3 бали - за повну і правильну відповідь;

2 бали - при незначних помилках у відповіді;

1 бал - при допущенні суттєвих помилок у відповіді;

0 балів - при відсутності знань на питання.

За засвоєння практичних навичок студент може набрати максимально 2 бали:

2 балів - за правильне вирішення всіх ситуаційних задач, або повну і правильну характеристику мікропрепарату;

1 бал - при допущенні окремих помилок у вирішенні задач або характеристиці та суттєвих помилок в позначеннях мікропрепарата;



0 балів - відсутнє вирішення задач, або не виконане завдання по мікропрепаратах.

Підсумковий модульний контроль проводиться на останньому (контрольному) занятті модуля. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю становить 80 балів. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.
Практичне заняття № 1
Тема

РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВОГО

ОПТИЧНІ СИСТЕМИ В БІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
Актуальність теми: для формування цілісного уявлення про загальні закономірності будови і життєдіяльності живих організмів необхідно розуміти рівні організації живого. Оскільки сучасна медицина вивчає всі процеси життєдіяльності на рівні клітини, знання її будови і функції необхідні для лікаря будь-якої професії. Вміння працювати з мікроскопічною технікою дозволить в майбутньому засвоїти матеріал гістології, цитології та патологічної анатомії.

Навчальні цілі: Знати:

  • значення мікроскопічної техніки для роботи з біологічними об'єктами;

  • складові частини мікроскопа:

  • правила роботи із світловим мікроскопом.

Вміти:

  • користуватися світловим мікроскопом;

  • виготовляти тимчасові мікропрепарати;

  • розглянути під мікроскопом особливості будови рослинних і тваринних клітин.


І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

    1. Світлова мікроскопія - один з основних методів вивчення біологічних об'єктів, тому знання будови мікроскопа, оволодіння технікою мікроскопування необхідне для занять з курсу біології, для практичної роботи лікаря. Необхідним елементом мікроскопічного вивчення об'єкта є його зарисування в альбом, що дає можливість краще зрозуміти і закріпити в пам"яті будову об'єкта, форму окремих структур, їх взаємне розміщення.

    2. Записати в альбомі правила роботи з мікроскопом.


П. Контрольні питання теми:

      1. Місце і завдання біології в системі медичної освіти. Значення біології для фармакологічної освіти.

      2. Рівні організації живого.

      3. Значення мікроскопічної техніки.

      4. Складові частини світлового мікроскопа.

      5. Правила роботи з мікроскопом.

      6. Методика виготовлення тимчасових препаратів.

      7. Правила оформлення лабораторних робіт.




        1. Самостійна ауднторна робота на занятті:

Матеріал та обладнання: мікроскопи, предметні та покривні скельця, склянка з водою, цибуля, водний розчин йоду, фільтрувальний папір, елодея, скальпелі, препарувальні голки, таблиці будови рослинних і тваринних клітин, мікропрепарати тваринних клітин.

Завдання.



          1. Клітини плівки цибулі.

Із вгнутої дольки луски цибулини зняти плівку, помістити її в краплю води на предметне скло, нанести розчин йоду, накрити покривним скельцем. Розглянути препарат при малому і великому збільшеннях. Звернути увагу на контурність оболонки клітин, зернистість цитоплазми, форму ядра, а також незабарвлені вакуолі. Зарисувати декілька клітин (клітинну стінку) при великому збільшенні. Позначити на малюнку оболонку, цитоплазму, ядро, вакуолі (якщо їх видно), ядерця.

          1. Клітини тваринних організмів.

Звернути увагу на різну форму клітин. Зарисувати декілька клітин. Позначити клітинну мембрану, цитоплазму, ядро.


        1. Питання для самоконтролю знань:

          1. Назвіть різні види мікроскопів.

          2. Чим відрізняється світловий мікроскоп від електронного?

          3. Вкажіть елементи механічної, оптичної і освітлювальної частин мікроскопа.

          4. Чому зображення об'єкта під великим збільшенням може бути нечітким?

          5. В яких випадках застосовується імерсійний об'єктив?

Література

1. Медична біологія / За ред. В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. Підручник. Вінниця: Нова книга, 2009. – 608 с.

2. Пішак В. П., Захарчук О. І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004.– 579 с.

3. Пішак В. П., Мещишин І. Ф., Пішак О. В. Основи медичної генетики: Підручник. – Чернівці, 2000. – 248 с.



  1. Кулікова Н. А., Ковальчук Л. Є. Медична генетика: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 173 с.

  2. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / За ред. проф. В. Ф. Москаленка, проф. О. П. Волосовця, проф. І. Є. Булах, проф. О. П. Яворського, проф. О. В. Романенка, доц. Л. І. Остапюк. – К.: Медицина, 2004. – 368 с.; С. 9-41.

  3. Медична біологія: Навчальний посібник до практичних занять / За ред. Романенка О. В. – К.: Здоров’я, 2005. – 372 с.

  4. Сорокман Т. В., Пішак В. П., та ін. Клінічна генетика. – Чернівці: Медуніверситет, 2006. – 449 с.

  5. Конспект лекцій.



Практичне заняття № 2
Тема: МОРФОЛОГІЯ КЛІТИНИ. ХІМІЧНИЙ СКЛАД І СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ЦИТОПЛАЗМИ
Актуальність теми: Для формування цілісного уявлення про загальні закономірності будови і життєдіяльності живих організмів необхідно розуміти рівні організації живого. Сучасна фармація вивчає вплив лікарських препаратів на рівні клітини, знання її будови, функції та хімічної організації необхідні для розуміння причин шляхів реалізації та способів корекції будь-якої патології, оскільки джерело останньої завжди знаходиться в клітині, а також для засвоєння сучасних методів біотехнології.

Навчальні цілі:

Знати:

  • основні положення клітинної теорії;

  • відмінності між про- та евкаріотичними клітинами;

  • особливості будови та функції органел клітини;

  • структуру і функції клітинних мембран;

  • принцип компартментації;

- механізми транспорту речовин крізь плазмолему
Вміти:

  • - розкрити основні положення клітинної теорії;

  • пов'язати функції клітинних органел з їх структурою;

  • ідентифікувати на препаратах клітинні органели.

. малювати схему рідинно-мозаїчної моделі мембрани;

- пов'язати будову біологічної мембрани з механізмами транспорту речовин


І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи: Замалювати схему будови евкаріотичної клітини і позначити її основні органели.
ІІ. Контрольні питання теми:

1. Клітина - структурна і функціональна одиниця живого. Про- та евкаріоти.

2. Структура і функція основних органел клітини. Клітинні включення.

3. Будова біологічних мембран. Транспортні процеси через плазматичні мембрани.

4. Основні хімічні компоненти клітини.

5. Функції біологічних мембран.

6. Міжклітинні контакти.

ІІІ. Самостійна аудиторна робота студента:

Матеріал та обладнання: мікроскопи, предметні та покривні скельця, склянка з водою, цибуля, розчин йоду, фільтрувальний папір, елодея, скальпелі, препарувальні голки, таблиці будови рослинних і тваринних клітин, мікропрепарати тваринних клітин.

Завдання:

1. Хлоропласти в клітинах листка елодеї.

Помістити частину листка елодеї в краплю води на предметному склі, накрити покривним скельцем. Знайти клітини з незначною кількістю хлоропластів, звернути увагу на рух цитоплазми - циклоз. Зарисувати при великому збільшенні декілька клітин, позначити оболонку, цитоплазму, хлоропласти.

2. Вивчення осмосу в живих рослинних клітинах. Візьміть смужку епідермісу з вігнутої частини луски цибулини. Швидко перенесіть її на предметне скло у 2-3 краплі дистильованої води. Обережно покрийте покривним склом і розгляньте як виглядають клітини під мікроскопом. Замалюйте.

Відділіть іншу смужку епідермісу і повторіть усю процедуру, використовуючи замість води ІМ розчин сахарози. Поспостерігайте за клітинами протягом 15 хв. Замалюйте зміни, які ви зауважили в одній чи декількох типових клітинах. На всіх малюнках позначити: клітинну стінку, цитоплазму, вакуоль, ядро, ядерця.

ІV. Питання для самоконтролю знань:

1. Назвіть основні відмінності про- та евкаріотичних клітин.

2. Вкажіть основні положення гіпотези про будову елементарної біологічної мембрани.

3. Що таке хвороби нагромадження, з якими клітинними елементами вони повязані?

4. Вкажіть роль основних хімічних компонентів клітини.
Література

1. Медична біологія / За ред. В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. Підручник. Вінниця: Нова книга, 2009. – 608 с.

2. Пішак В. П., Захарчук О. І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004.– 579 с.

3. Пішак В. П., Мещишин І. Ф., Пішак О. В. Основи медичної генетики: Підручник. – Чернівці, 2000. – 248 с.



  1. Кулікова Н. А., Ковальчук Л. Є. Медична генетика: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 173 с.

  2. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / За ред. проф. В. Ф. Москаленка, проф. О. П. Волосовця, проф. І. Є. Булах, проф. О. П. Яворського, проф. О. В. Романенка, доц. Л. І. Остапюк. – К.: Медицина, 2004. – 368 с.; С. 9-41.

  3. Медична біологія: Навчальний посібник до практичних занять / За ред. Романенка О. В. – К.: Здоров’я, 2005. – 372 с.

  4. Сорокман Т. В., Пішак В. П., та ін. Клінічна генетика. – Чернівці: Медуніверситет, 2006. – 449 с.

  5. Конспект лекцій.


Практичне заняття № 3
СПАДКОВИЙ АПАРАТ КЛІТИНИ. МОРФОЛОГІЯ ХРОМОСОМ

КАРІОТИП ЛЮДИНИ

МОЛЕКУЛЯРНІ ОСНОВИ БУДОВИ ГЕНА

Актуальність теми: особливості будови нуклеїнових кислот тісно повязані з виконуваними функціями матеріальних носіїв спадкової інформації. Знання хімічного складу та просторової структури ДНК і РНК забезпечують основу для подальшого вивчення процесів, що відбуваються на рівні молекул та їх комплексів у клітині. Ієрархічна організація хроматину (ДНК і білків-гістонів) забезпечує компактизацію і впорядкованість процесів збереження, передачі і реалізації спадкової інформації. Знання особливостей будови хромосом та каріотипу людини в цілому необхідне для розуміння причин і механізмів виникнення хромосомних і геномних мутацій як джерела хромосомних хвороб.

Навчальні цілі:

Знати:

- хімічний склад нуклеїнових кислот;

- просторову структуру ДНК;

- особливості процесу редуплікації ДНК;

- рівні упаковки ДНК;

- будову типової метафазної хромосоми;

- загальні принципи класифікації хромосом;

- класифікацію хромосом каріотипу людини за денверською та

парижською системами;

Вміти:

- розв'язувати задачі з молекулярної біології;

- зарисувати схему будови нуклеосоми;

- зарисувати структуру типової метафазної хромосоми;

- класифікувати хромосоми людини.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

1. Нарисувати схему типової метафазної хромосоми і позначити її основні частини.

2. Розв'яжіть задачу:

Фрагмент ланцюга ДНК має наступний нуклеотидний склад: Т-Т-Г-Ц-А-Т-А-Ц-Г-Ц-Г. Визначити послідовність нуклеотидів у другому ланцюзі. Обрахувати у відсотках вміст кожного виду нуклеотидів у цьому фрагменті та коефіцієнт специфічності Кc = (А+Т)(Г+Ц).


П. Контрольні питання теми:

1. Характеристика і функціональне значення молекул ДНК; види РНК.

2. Морфологія хромосом та її зміни в клітинному циклі.

3. Хімічний склад хромосом.

4. Молекулярна структура хромосом, поняття про нуклеосому.

5. Основні принципи класифікації хромосом людини. Правила хромосом.

6.Методи вивчення каріотипу людини.


ІІІ. Самостійна аудиторна робота студента :

Матеріали та обладнання: мікроскопи, таблиці. Мікропрепарати: політенні хромосоми комах, хромосомні набори каріотипу людини. Набори ситуаційних задач.


Завдання:

1. Нормальний каріотип людини.

На мікропрепараті культури клітин знайти скупчення хромосом, розташовані поза клітинами (метафазну пластинку) при малому збільшенні. Встановіть велике збільшення (якщо необхідно, використовуйте імерсійний об'єктив). Розгляньте хромосоми. Замалюйте. Позначте мета- , субмета- та акроцентричні хромосоми. Спробуйте підрахувати кількість хромосом, зверніть увагу на парність хромосом у каріотипі.

2Розв'язування задач на визначення нуклеотидного складу, довжини і маси фрагментів молекул ДНК і РНК.

3. Побудова ідеограми відповідно до Денверської класифікації хромосом
ІV. Питання для самоконтролю знань:

1. За якими ознаками класифікують хромосоми?

2. Роль ев- і гетерохроматину в хромосомах.

3. Будова нуклеосоми.

4. Відмінності хромосомних і геномних мутацій.

5. Чому механізм подвоєння молекули ДНК називають напівконсервативним?


Література

1. Медична біологія / За ред. В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. Підручник. Вінниця: Нова книга, 2009. – 608 с.

2. Пішак В. П., Захарчук О. І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004.– 579 с.

3. Пішак В. П., Мещишин І. Ф., Пішак О. В. Основи медичної генетики: Підручник. – Чернівці, 2000. – 248 с.



  1. Кулікова Н. А., Ковальчук Л. Є. Медична генетика: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 173 с.

  2. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / За ред. проф. В. Ф. Москаленка, проф. О. П. Волосовця, проф. І. Є. Булах, проф. О. П. Яворського, проф. О. В. Романенка, доц. Л. І. Остапюк. – К.: Медицина, 2004. – 368 с.; С. 9-41.

  3. Медична біологія: Навчальний посібник до практичних занять / За ред. Романенка О. В. – К.: Здоров’я, 2005. – 372 с.

  4. Сорокман Т. В., Пішак В. П., та ін. Клінічна генетика. – Чернівці: Медуніверситет, 2006. – 449 с.

  5. Конспект лекцій.


Практичне заняття № 4
ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОКУ ІНФОРМАЦІЇ У КЛІТИНІ

РЕГУЛЯЦІЯ ЕКСПРЕСІЇ ГЕНІВ

ГЕНИ СТРУКТУРНІ, РЕГУЛЯТОРНІ, тРНК, рРНК

МОЛЕКУЛЯРНІ МЕХАНІЗМИ МІНЛИВОСТІ
Актуальність теми: процеси декодування та реалізаціїї спадкової інформації забезпечують утворення конкретного фенотипу за детермінованим генотипом. Утворення поліпептиду на основі генетичної інформації, що міститься в нуклеїнових кислотах – багатоетапний та надзвичайно складний процес. Він першою чергою зв'язаний з особливостями організації генів у про- та евкаріотичних організмів, чим і зумовлені відмінності у механізмах їх експресії.

Навчальні цілі:

Знати:

- властивості генетичного коду;

- будову генів про- та евкаріот;

- етапи дозрівання проматричної РНК евкаріот;

- етапи і механізми трансляції;

Вміти:

- скласти схему будови генів прокаріот;

- скласти схему будови генів евкаріот;

- скласти схему процесингу про мРНК.

І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

Розв'яжіть задачі:



  1. Фрагмент кодуючого ланцюга ДНК має наступну послідовність нуклеотидів: ААА-ГАТ-ЦАЦ-АТА-ТТТ-ЦГА. Напишіть фрагмент молекули поліпептида, який закодований на цій ділянці.

2. Поліпептид має наступний порядок амінокислот: тре-сер-асп-тир-сер-ліз-глу-глн. Визначте первинну структуру фрагменту молекули ДНК, що його кодує.

3. Замалювати схеми будову генів про- та евкаріот.


ІІ. Контрольні питання теми:

1.Генетичний код і його властивості.

2. Ген - функціональна одиниця спадковості. Класифікація генів.

3. Структурні та регуляторні гени. Гени тРНК, рРНК.

4. Будова про- і евкаріотичних генів.

5. Мобільні генетичні елементи

6. Етапи реалізації спадкової інформації: транскрипція, процесинг, трансляція

7. Концепція оперона.

8. Регуляція експресії генів у евкаріотів.
ІІІ. Самостійна аудиторна робота на занятті:

Розв'язування задач на визначення первинної структури генів за первинною структурою поліпептидів і навпаки.


IV. Питання для самоконтролю знань:

1. Які основні зони виділяють в молекулі т-РНК?

2. Скільки і які активні ділянки розрізняють у рибосомі?

3. Які функції виконує ТАТА-блок у евкаріотичному гені?

4. Охарактеризуйте процесинг.

5. Вкажіть стани регуляції експресії генів у евкаріот.


Література

1. Медична біологія / За ред. В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. Підручник. Вінниця: Нова книга, 2009. – 608 с.

2. Пішак В. П., Захарчук О. І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004.– 579 с.

3. Пішак В. П., Мещишин І. Ф., Пішак О. В. Основи медичної генетики: Підручник. – Чернівці, 2000. – 248 с.



  1. Кулікова Н. А., Ковальчук Л. Є. Медична генетика: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 173 с.

  2. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / За ред. проф. В. Ф. Москаленка, проф. О. П. Волосовця, проф. І. Є. Булах, проф. О. П. Яворського, проф. О. В. Романенка, доц. Л. І. Остапюк. – К.: Медицина, 2004. – 368 с.; С. 9-41.

  3. Медична біологія: Навчальний посібник до практичних занять / За ред. Романенка О. В. – К.: Здоров’я, 2005. – 372 с.

  4. Сорокман Т. В., Пішак В. П., та ін. Клінічна генетика. – Чернівці: Медуніверситет, 2006. – 449 с.

  5. Конспект лекцій.


Практична робота № 5
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ КЛІТИНИ

ПОДІЛ КЛІТИНИ
Актуальність теми: в процесі розмноження здійснюється передача генетичної інформації від батьківського покоління до нащадків, що забезпечує неперервність існування, підтримання сталої кількості або збільшення клітинної популяції. Здатність клітин до проліферації зумовлює процеси росту і розвитку організму та регенеративні механізми. В основі цього феномену лежить здатність клітин до самовідтворення. Практично, кожна клітина регулярно проходить мітотичний поділ, який є складовою частиною життєвого циклу клітини та забезпечує утворення нових клітин.

Навчальні цілі: Знати'.

  • життєвий цикл клітини та його періодизацію;

  • мітотичний поділ та його періодизацію;

  • характеристику фаз мітозу;

  • особливості мейозу.

Вміти:

  • визначати на препаратах стадію мітозу;

  • охарактеризувати поведінку хромосом під час мітозу;

  • характеризувати І і II поділ мейозу



І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

Заповнити таблицю «Характеристика мітозу і мейозу»

№ п/п

Фаза клітинного циклу

Мітоз

Мейоз

І поділ

II поділ

1

Інтерфаза










2

Профаза










3

Метафаза










4

Анафаза










5

Телофаза











II. Контрольні питання теми:

  1. Життєвий цикл клітини, його загальна характеристика.

  2. Морфо-фізіологічні особливості мітотичного циклу.




  1. Порушення мітозу. Соматичні мутації.

  2. Життя клітин поза організмом, культивування та клонування клітини.

  3. Цитогенетична характеристика мейозу.

  4. Біологічне значення мейозу.


Самостійна ауднторна робота на занятті:

Завдання:

1. Мітоз у рослинних клітинах (апікальна коренева меристема цибулі).

На постійному гістологічному препараті спочатку на малому, а потім на великому збільшенні знайдіть ділянку, де є клітини у різних стадіях мітозу. Зарисуйте. Позначте: інтерфазні, профазні, метафазні, анафазні і телофазні клітини; ядра, ядерця, хромосоми, каріоплазму, цитоплазму, клітинні стінки.




    1. Питання для самоконтролю знань:

      1. Вкажіть форми безстатевого розмноження в одноклітинних та багатоклітинних організмів.

      2. Порівняйте особливості безстатевого і статевого розмноження.

      3. В чому полягають особливості клітин у G0 періоді?

      4. Яка фаза мітозу є найкоротшою?

      5. Особливості профази І мейозу.



Література

1. Медична біологія / За ред. В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. Підручник. Вінниця: Нова книга, 2009. – 608 с.

2. Пішак В. П., Захарчук О. І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004.– 579 с.

3. Пішак В. П., Мещишин І. Ф., Пішак О. В. Основи медичної генетики: Підручник. – Чернівці, 2000. – 248 с.

4.Кулікова Н. А., Ковальчук Л. Є. Медична генетика: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 173 с.

5. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / За ред. проф. В. Ф. Москаленка, проф. О. П. Волосовця, проф. І. Є. Булах, проф. О. П. Яворського, проф. О. В. Романенка, доц. Л. І. Остапюк. – К.: Медицина, 2004. – 368 с.; С. 9-41.

6. Медична біологія: Навчальний посібник до практичних занять / За ред. Романенка О. В. – К.: Здоров’я, 2005. – 372 с.

7. Сорокман Т. В., Пішак В. П., та ін. Клінічна генетика. – Чернівці: Медуніверситет, 2006. – 449 с.

8. Конспект лекцій.
Практичне заняття № 6
ОСОБЛИВОСТІ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

ПРОЯВИ ОСНОВНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ УСПАДКУВАННЯ

НА ПРИКЛАДІ МЕНДЕЛЮЮЧИХ ОЗНАК

(МОНО- І ПОЛІГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ)
Актуальність теми: закономірності успадкування, які були відкриті Г. Менделем, лежать в основі генетичних процесів, пов'язаних з підтриманням кількісної і якісної наступності живої природи. Знання законів успадкування дають змогу прогнозувати ймовірності прояву спадкових хвороб у людини.

Навчальні цілі:

Знати:

- основні поняття генетики;

- закони Г. Менделя;

- аналізуюче і зворотне схрещування;

- гіпотезу чистоти гамет.

Вміти:

- розв'язувати ситуаційні задачі з генетики людини на моно- і полігібридне схрещування.


І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

Розв'язати ситуаційні задачі:

1. Скільки типів гамет утворюють особини з генотипом АА, аа, Аа, ВВ, Ааbb, AaBb, AaBbCc?

2. Полідактилія (шестипалість) і короткозорість передаються як домінантні аутосомні ознаки. Яка імовірність народження дітей без аномалій в сім'ї, якщо обоє батьків мають обидві вади, але є гетерозиготними за обома ознаками.

3. Астигматизм (порушення рефракції ока) і гемералопія (куряча сліпота) - аутосомно-домінантні ознаки. Батько страждає астигматизмом, а мати - гемералопією. При яких генотипах батьків у сім'ї можуть бути здорові діти?
ІІ. Контрольні питання теми:

1. Предмет, завдання, методи генетики людини та медичної генетики.

2. Моногенне схрещування.

3. Аналізуюче схрещування.

4. Закономірності успадкування ознак при дигібридному та полігібридному схрещуванні.

5. Менделюючі ознаки людини. Моногенні хвороби




ІІІ. Самостійна аудиторна робота:

Матеріал та обладнання: таблиці, схеми, набори задач.

Завдання :

1. Визначення типів гамет у гомо- та гетерозигот за однією, двома та більшою кількістю ознак.

2. Вирішення задач на визначення генотипу та фенотипу нащадків за генотипом батьків при моно- та дигібридному схрещуванні.

3. Вирішення задач на визначення генотипу батьків за фенотипом дітей при моно- та дигібридному схрещуванні.


ІV. Питання для самоконтролю знань:

1. Скільки спадкових факторів (алельних генів) кожної ознаки містять гамети?

2. Який генотип особини, з якою схрещують досліджену особину при аналізуючому схрещуванні?

3. В чому полягають докази незалежного успадкування ознак?

4. За яких умов діє закон незалежного успадкування ознак?

5.Поясніть менделівські формули розщеплення з точки зору теорії ймовірності.


Література

1. Медична біологія / За ред. В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. Підручник. Вінниця: Нова книга, 2009. – 608 с.

2. Пішак В. П., Захарчук О. І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004.– 579 с.

3. . Пішак В. П., Мещишин І. Ф., Пішак О. В. Основи медичної генетики: Підручник. – Чернівці, 2000. – 248 с.



  1. Кулікова Н. А., Ковальчук Л. Є. Медична генетика: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 173 с.

  2. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / За ред. проф. В. Ф. Москаленка, проф. О. П. Волосовця, проф. І. Є. Булах, проф. О. П. Яворського, проф. О. В. Романенка, доц. Л. І. Остапюк. – К.: Медицина, 2004. – 368 с.; С. 9-41.

  3. Медична біологія: Навчальний посібник до практичних занять / За ред. Романенка О. В. – К.: Здоров’я, 2005. – 372 с.

  4. Сорокман Т. В., Пішак В. П., та ін. Клінічна генетика. – Чернівці: Медуніверситет, 2006. – 449 с.

  5. Конспект лекцій.

Практичне заняття № 7

ВЗАЄМОДІЯ АЛЕЛЬНИХ І НЕАЛЕЛЬНИХ ГЕНІВ

МНОЖИННИЙ АЛЕЛІЗМ. ГЕНЕТИКА ГРУП КРОВІ

ЯВИЩЕ ПЛЕЙОТРОПІЇ
Актуальність теми: розвиток будь-яких ознак в організмі є наслідком складних взаємовідносин між генами, точніше між продуктами їхньої діяльності - білками-ферментами. Вивчення цих явищ допоможе розкрити складні механізми успадкування ознак у людини, в тому числі, багатьох спадкових хвороб, їх прогнозування і лікування.

Навчальні цілі:

Знати:

- явище множинного алелізму;

- закономірності спадкування при взаємодії алельних генів;

- закономірності успадкування при взаємодії неалельних генів.



Вміти:

- розв"язувати ситуаційні задачі з успадкування груп крові за системою АВО;

- розв'язувати ситуаційні задачі з успадкування ознак при неповному домінуванні, на множинний алелізм;

- розв"язувати ситуаційні задачі при взаємодії неалельних генів.



І. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

Розв'язати ситуаційні задачі:

1. В пологовому будинку переплутали двох хлопчиків, батьки одного із них мають 1 та IV групи крові, другого - П та Ш. Діти мають 1 та 1У групи крові. Визначте хто чий син. Які алелі детермінують групи крові в системі АВО? Як вони називаються? Назвіть форми взаємодії між цими генами.

2. У людини одна з форм спадкової глухоти визначається двома рецесивними незчепленими алелями d i e. Для нормального слуху необхідна наявність двох домінантних алелей (ДЕ), один з яких визначає розвиток завитки, а другий - слухового нерва. У сім'ї батьки глухі, а двоє їхніх дітей з нормальним слухом. Визначте генотипи членів сім'ї. Як взаємодіють ці два домінантні неалельні гени



ІІ. Контрольні питання теми:

1. Взаємодія генів однієї алельної пари: домінування, неповне домінування, наддомінування, кодомінування, алельне виключення.

2. Явище множинного алелізму, механізм виникнення, приклади у людини.

3. Закономірності успадкування при комплементарній взаємодії генів.

4. Епістаз як механізм відхилення від законів Менделя.

5. Полігенне успадкування кількісних ознак.

6. Визначення і характеристика явища плейотропії, приклади у людини.
ІІІ. Самостійна аудиторна робота студента:

Матеріал та обладнання: таблиці, схеми, набори задач.

Завдання.

1.Розв'язування задач на множинний алелізм і неповне домінування.

2.Розв'язування ситуаційних задач на комплементарний тип взаємодії генів, явище епістазу, полімерії , плейотропії.
ІV. Питання для самоконтролю знань:

1. Наведіть приклади домінантних та рецесивних ознак у людини.

2. Які ознаки у людини успадковуються по типу неповного домінування та кодомінування?

3. Наведіть приклади успадкування ознак за принципом комплементарності у людини.

4. Поняття про епістатичний і гіпостатичний гени.

5. Які ознаки у людини успадковуються по типу полімерії і епістазу?


Література

1. Медична біологія / За ред. В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. Підручник. Вінниця: Нова книга, 2009. – 608 с.

2. Пішак В. П., Захарчук О. І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004.– 579 с.

3. Пішак В. П., Мещишин І. Ф., Пішак О. В. Основи медичної генетики: Підручник. – Чернівці, 2000. – 248 с.



  1. Кулікова Н. А., Ковальчук Л. Є. Медична генетика: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 173 с.

  2. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / За ред. проф. В. Ф. Москаленка, проф. О. П. Волосовця, проф. І. Є. Булах, проф. О. П. Яворського, проф. О. В. Романенка, доц. Л. І. Остапюк. – К.: Медицина, 2004. – 368 с.; С. 9-41.

  3. Медична біологія: Навчальний посібник до практичних занять / За ред. Романенка О. В. – К.: Здоров’я, 2005. – 372 с.

  4. Сорокман Т. В., Пішак В. П., та ін. Клінічна генетика. – Чернівці: Медуніверситет, 2006. – 449 с.

  5. Конспект лекцій.



Практичне заняття № 8


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал