Методичні вказівки для доаудиторної підготовки до практичних занять на курсах тематичного удосконалення лікарів «віл-інфекція/снід. Дотестове та післятестове консультування на віл-інфекцію»



Сторінка3/4
Дата конвертації14.03.2017
Розмір0.69 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4

Еталони правильних відповідей

1 – а; 2 – з; 3 – в; 4 – б; 5 – а; 6 – е; 7 – а, б, в, г; 8 – а, б; 9 – в; 10 – д.


3.3 Задачі для самоконтролю

Задача 1

Під час огляду вагітної Д. у кабінеті лікар призначив їй обстеження на ВІЛ-інфекцію. Порадив підійти до маніпуляційного кабінету і сказав, що направлення віднесе медична сестра.

Які етичні принципи порушив лікар?
Задача 2

Група молодих людей прийшла в районну лікарню у зв’язку зі зверненням лікаря до населення здати кров для переливання пацієнту В., який потрапив у автомобільну аварію, отримав струс головного мозку, відкритий перелом стегна і втратив близько 300–400 мл крові. У всіх 10 студентів взяли кров, провели дослідження на ВІЛ шляхом використання швидких тестів і, після проведеної операції, провели пряме переливання відповідної групи крові пацієнту.

Визначте правильну тактику лікаря і виправте помилки, висвітлені у задачі.
Задача 3

Учень 10-го класу анонімно звернувся в кабінет «Довіра» з метою обстеження на ВІЛ. Результат тесту позитивний.

Назвіть юридичні особливості консультування дітей підліткового віку.
Еталони відповідей до задач

Задача 1

Принципи конфіденційності, достовірності та повноти інформації, професійної досконалості.


Задача 2

Групі молодих людей, які прийшли в районну лікарню, не провели консультування у зв’язку з тестуванням на ВІЛ, а отже, не провели відбір осіб, які мали ризики інфікування ВІЛ, у т. ч. у період «сероконверсійного вікна». Пряме переливання крові не було показаним, оскільки втрата 300–400 мл крові не є реальною загрозою життю людини. Ризик інфікування ВІЛ у даному випадку значний.


Задача 3

Під час звернення пацієнта до кабінету «Довіра», консультант повинен запитати вік особи і попередити, що медичний огляд неповнолітніх віком до 18 років і осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними, проводиться на прохання чи за згодою їх законних представників, які мають право бути присутніми під час проведення такого огляду.


Список рекомендованої літератури

1. Запорожан В. М. ВІЛ-інфекція і СНІД : посібник / В. М. Запорожан, М. Л. Аряєв. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К. : Здоров'я, 2004. – 636 с.

2. Дзюблик І. В. Базові питання добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію : навчальний посібник для лікарів / І. В. Дзюблик – К., 2007. – 171 с.

3. Руководство по вопросам ВИЧ-тестирования и консультирования по инициативе медицинских работников в лечебно-профилактических учреждениях ВООЗ/ЮНЕЙДС. – 2007. – 68 с.

4. Інфекційні хвороби: класифікація, схеми діагностики та лікування : навч. посіб. / М. Д. Чемич, Н. І. Ільїна, В. В Захлєбаєва, І. О. Троцька. – Суми : СумДУ, 2010. – 272 с.

5. Чемич М. Д. Інфекційні хвороби: тестові завдання / М. Д. Чемич, Н. І. Ільїна. – Суми, 2002. – С. 199 – 201.



7 ПРОЦЕДУРА ТЕСТУВАННЯ. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ
Тривалість – 4 години.
1 Актуальність теми. Сьогодні СНІД є новою формою надзвичайної ситуації у планетарному масштабі, безпрецедентною загрозою людському розвитку. Епідемія ВІЛ-інфекції – унікальне в історії людства явище за швидкістю поширення, масштабами та глибиною наслідків. За останніми даними, від СНІД у світі померло більше 20 млн людей, а з ВІЛ живе майже 40 млн. Найбільшу загрозу хвороба має для країн Південної Африки, Південної Америки, Південно-Східної Азії. У Східній Європі та Центральній Азії темпи розвитку епідемії продовжують зростати, кількість інфікованих досягло 1,5 млн осіб; у Російській Федерації, Україні, країнах Балтії, Білорусі та Казахстані показник поширеності ВІЛ перевищив 1 % населення у віці 15–49 років, що, з погляду епідеміології, дозволяє характеризувати ситуацію в цих країнах як концентровану стадію епідемії. Це означає, що епідемія сконцентрована здебільшого у так званих групах ризику. В глобальному масштабі ВІЛ/СНІД займає четверте місце серед причин смертності, насамперед серед осіб молодого віку. Епідемія ВІЛ-інфекції розпочалася в Україні у 1995 році, коли вірус імунодефіциту людини потрапив у середовище споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН). До цього часу (1987–1994 рр.) в країні реєструвалися поодинокі випадки інфікування, джерелом інфекції були переважно іноземні студенти, що приїхали в навчальні заклади України з Африки. Починаючи з 1995 року, поширення ВІЛ набуло характеру епідемії, масштаб якої став реальною загрозою розвитку нашого суспільства, а темпи її – найвищими в Європі. Щомісяця через мережу спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів – центрів профілактики СНІД – виявляється понад 1000 нових випадків інфікування, кожного дня 38 осіб заражається ВІЛ, а 8 — помирає від СНІДу.
2 Навчальні цілі заняття

2.1 Лікар повинен знати:

● особливості імунної відповіді організму при інфікуванні ВІЛ;

● клінічні прояви хвороби залежно від її стадії;

● діагностику ВІЛ-інфекції;

● алгоритм обстеження хворого на ВІЛ-інфекцію/СНІД.
2.2 Лікар повинен вміти:

● дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на ВІЛ-інфекцію/СНІД;

● обстежити хворого, виявити основні симптоми і синдроми, обґрунтувати клінічний діагноз;

● скласти план лабораторного обстеження хворого;

● інтерпретувати результати лабораторного обстеження.
3 Матеріали для самоконтролю.

3.1 Питання для самоконтролю:

● показання для тестування на ВІЛ;

● мета тестування на ВІЛ;

● види тестування на ВІЛ;

● тести для виявлення антитіл до ВІЛ;

● порядок тестування на ВІЛ;

● особливості застосування ІФА для тестування на ВІЛ;

● роль імунного блотингу в тестуванні на ВІЛ;

● полімеразна ланцюгова реакція в діагностиці ВІЛ-інфекції;

● оцінка результатів тестування на ВІЛ.


3.2 Тести для самоконтролю

Вибрати правильні відповіді.

1 Види тестування на ВІЛ, крім:

а) добровільного;

б) обов’язкового;

в) примусового;

г) затвердженого законодавчо.


2 Групи осіб, яким необхідне обов'язкове тестування на ВІЛ, крім:

а) вагітних;

б) хворих на ВГС, ВГВ;

в) хворих на цукровий діабет;

г) донорів крові.
3 У разі негативного результату тестування на ВІЛ повторний аналіз можна провести через:

а) 3 місяці;

б) 4 – 6 тижнів;

в) 3 – 4 тижні;

г) 1 – 2 тижні.
4 ПЛР використовується, крім:

а) визначення та контролю вірусного навантаження;

б) у службах переливання крові;

в) визначення функції активності нейтрофілів;

г) визначення ВІЛ-статусу новонароджених, які народилися від ВІЛ-інфікованих матерів.
5 Мінімальний проміжок часу необхідний для виявлення у крові антитіл до ВІЛ після першого контакту з вірусом:

а) 2 тижні;

б) 7 тижнів;

в) 10 тижнів;

г) 5 тижнів.
6 Методом діагностики ВІЛ є:

а) РІФ;


б) ІФА;

в) РЗК;


г) РНГА.
7 Результати тесту Елайза можна отримати через:

а) 1 тиждень;

б) 15 днів;

в) 2 – 4 дні;

г) 1 місяць.
8 Фактори, що можуть негативно вплинути на точність результатів тесту, крім:

а) наявності автоімунного захворювання, лейкемії чи сифілісу;

б) вживання їжі перед проведенням тесту;

в) вживання кортикостероїдів;

г) великої кількості алкоголю в крові.
9 Щоб впевнитися у ВІЛ-негативному статусі, необхідно отримати негативні результати тестів через:

а) 6 місяців;

б) 3 місяці;

в) 4 місяці;

г) 2 місяці.
10 Результати тесту на ВІЛ можуть бути всі, крім:

а) негативних;

б) сумнівних;

в) слабо позитивних;

г) позитивних.
Еталони правильних відповідей

1 – г; 2 – в; 3 – б; 4 – в; 5 – а; 6 – б; 7 – в; 8 – б; 9 – а; 10 – в.


3.3 Задачі для самоконтролю

Задача 1

Хворий, 34 років, упродовж 6 місяців відзначає підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, профузні нічні поти, втрату маси тіла. Декілька днів тому з’явилися задишка, тривкий, набридливий кашель сухого характеру. Під час огляду виявлені ціаноз, збільшені пахвові, шийні, підщелепні лімфатичні вузли, різнокаліберні вологі хрипи в обох легенях, гепатоспленомегалія. В анамнезі у хворого гемотрансфузії з приводу перфорації виразки шлунка.

Ваш діагноз?

Хто входить до групи підвищеного ризику захворювання?


Задача 2

Хвора З., 28 років, госпіталізована в інфекційне відділення у зв’язку з довготривалою гарячкою. Турбує нічна пітливість, за останні 4 місяця схудла на 6 кг. Веде безладне статеве життя. Під час огляду відмічено збільшення усіх лімфатичних вузлів, гепатолієнальний синдром, на шкірі – плями синюшного кольору, в легенях – дрібнопухирчасті хрипи.

Попередній діагноз.

План обстеження


Задача 3

До лікаря-терапевта звернувся чоловік зі скаргами на поступове підвищення температури, часті проноси, зниження ваги. З'явилися набряки нижніх кінцівок, лімфовузли збільшені. Раніше нічим, окрім ГРЗ, не хворів. Декілька місяців тому хворий повернувся з відрядження з Центральної Африки. Перебуваючи у відрядженні, він травмувався і 8 днів був у госпіталі. Оцінюючи анамнез і клінічну картину, лікар запідозрив у хворого СНІД.

Як підтвердити або спростувати клінічний діагноз?

Які препарати необхідно застосувати, якщо діагноз підтвердиться?


Еталони правильних відповідей

Задача 1

1 ВІЛ-інфекція/СНІД.

2 Донори крові; люди, що ведуть безладне статеве життя; наркомани; повії, гомосексуалісти.
Задача 2

1 Необхідно запідозрити СНІД.

2 Для підтвердження діагнозу необхідно провести додаткове дослідження клітинного імунітету, визначення антитіл до ВІЛ.
Задача 3

1 За допомогою ІФА, РІА або імуноблотингу.

2 Антиретровірусна терапія – зидовудин, ламівудин, нелфінавір, індинавір.
Список рекомендованої літератури

1. Наказ МОЗ України № 415 від 19.08.2005 Про порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію.

2. Дзюблик І. В. – Базові питання добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію / А. М. Щербінська, Т. А. Александріна – Київ, 2007.

3. Наказ МОЗ 740/1030/4 23.11.2007 “Про заходи щодо організації профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, медичної допомоги і соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей та їх сімей”.

4. Наказ № 716 від 14.11.2007 “Про затвердження клінічного протоколу "Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини”.

5. Запорожан В. М. ВІЛ-інфекція і СНІД : посібник / В. М. Запорожан, М. Л. Аряєв. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К. : Здоров'я, 2004. - 636 с.

6. Малый В. П. ВИЧ / СПИД / В. П Малый. - М.: ЭКСМО, 2009. – 672 с.

7. Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: у 3 т. / Ж. І. Возіанова. – К.: Здоров’я, 2002. – Т. 2. – С. 482 –506.

8. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині /за редакцією М. А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – С. 179 – 189.


8 СУПЕРВІЗІЯ, МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ ДКТ
Тривалість – 2 години.
1 Актуальність теми. Супервізія повинна забезпечувати удосконалення знань та навичок консультанта шляхом здійснення керівництва, надання методичної допомоги та підтримки консультанта для надання консультаційних послуг високої якості та поліпшення менеджменту служб ДКТ.

Супервізор виконує ключову роль в реалізації послуг ДКТ, виявляє та аналізує проблеми, з якими стикаються консультанти, і надає рекомендації щодо їх вирішення.


2 Навчальні цілі заняття

2.1 Лікар повинен знати:

● правила та принципи проведення ДКТ;

● правила післятестового консультування;

● алгоритм до тестового та післятестового консультування.


2.2 Лікар повинен вміти:

● забезпечити суворий порядок консультування;

● забезпечити контроль якості консультування, удосконалення навичок консультування;

● здійснювати операційний контроль за наданням консультаційних послуг;

● інформувати з правових питань, пов’язаних з проблемами ВІЛ-інфекції/СНІДу;

● оцінювати індивідуальний ризик інфікування ВІЛ, сприяти формуванню у пацієнта власної оцінки ступеня особистого ризику інфікування ВІЛ.



3 Матеріали для самоконтролю

3.1 Питання для самоконтролю

1 Алгоритм обстеження при попередньому діагнозі ВІЛ-інфекція.

2 Специфічна діагностика ВІЛ-інфекції.

3 Передтестове консультування : мета, принципи.

4 Мета та правила післятестового консультування.

5 Тактика лікаря загальної практики при лабораторному підтвердженні діагнозу „ВІЛ-інфекція”.

6 Матеріально-технічне забезпечення пунктів проведення ДТК.

7 Особливості консультування різних груп населення.


3.2 Тести для самоконтролю

Вибрати правильні відповіді

1 Хто не входить до групи підвищеного ризику захворювання на СНІД:

а) наркомани;

б) люди з безладним статевим життям;

в) немає правильної відповіді;

г) гомосексуалісти?


2 Скільки стадій розрізняють у клінічній картині ВІЛ-інфекції/СНІДу:

а) 2;


б) 3;

в) 4;


г) 5;

д) 6?
3 Збудник ВІЛ-інфекції:

а) найпростіші;

б) вірус;

в) рикетсії;

г) бактерії.

4 До якої родини вірусів відносять збудник ВІЛ-інфекції:

а) флавівірусів;

б) ретровірусів;

в) пікорнавірусів;

г) ортоміксовірусів;

д) параміксовірусів?


5 Джерелом збудника при ВІЛ-інфекції є:

а) ВІЛ-інфікований у стадії безсимптомного носійства;

б) ВІЛ-інфікований у стадії персистуючої генералізованої лімфаденопатії;

в) хворий у ІІІ стадії ВІЛ-інфекції;

г) хворий на СНІД у термінальній стадії;

д) усі відповіді правильні?


6 В яких біологічних рідинах ВІЛ найбільша концентрація:

а) крові;

б) спермі;

в) цервікальному секреті;

г) слині;

д) потових виділеннях?


7 Які клінічні прояви характерні для ВІЛ-інфекції:

а) мононуклеозоподібний синдром;

б) грипоподібний синдром;

в) гастроінтестинальний синдром;

г) генералізована лімфаденопатія;

д) усі вищезазначені?


8 Джерелом ВIЛ-iнфекцiї можуть бути:

а) хворі на різні форми ВIЛ-iнфекцiї;

б) комахи;

в) людиноподiбнi мавпи;

г) вірусоносії та хворі на різні формами ВIЛ-iнфекцiї та СНIДу?

9 В якій iз бiологiчних рiдин органiзму можна визначити ВIЛ:

а) в крові;

б) визначення ВІЛ можливе лише в стадії СНІДу;

в) у слині, сечі, випорожненнях;

г) у поті, слізній рідині;

д) в усiх рiдинах органiзму?
10 Мiсце диференцiювання зрiлих Т-лiмфоцитiв:

а) сироватка кровi;

б) кiстковий мозок;

в) лiмфатичний вузол;

г) тимус.
Еталони правильних відповідей
1 – в; 2 – в; 3 – б; 4 – б; 5 – д; 6 – а; 7 – д; 8 – г; 9 – а; 10 – г.
3.3 Завдання для самоконтролю

Задача 1

Хворий, 19 років, упродовж 6 місяців відзначає підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, профузний нічний піт, втрату маси тіла. Кілька днів тому з’явилася задишка. Докучливий сухий кашель. Під час огляду виявлено ціаноз, збільшені пахвові, шийні, підщелепні лімфатичні вузли, різнокаліберні вологі хрипи в обох легенях, гепатоспленомегалія. В анамнезі гемотрансфузії з приводу перфоративної виразки шлунка. Сформулюйте діагноз.


Задача 2

До спеціалізованого інфекційного відділення звернувся хворий Н., 28 років, зі скаргами на загальну слабість, втомлюваність, щоденне підвищення температури тіла до 37,4 –37,8 0С у другій половині дня, пітливість, профузний нічний піт, симетричне збільшення потиличних лімфовузлів до розмірів сливи, втрату маси тіла (до 5 кг). Хворий повідомив, що захворювання розпочалося із симптомів ГРЗ. За 4 дні ознаки ГРЗ зникли, натомість збільшилися потиличні лімфовузли. Температура залишилась попередньою. Хворий оперативні втручання, гемотрансфузії та маніпуляції заперечує. Згадав, що напередодні нового року в перукарні йому лезом багаторазового використання поранили шкіру на шиї. Під час огляду: стан середньої тяжкості, органи ССС та дихання без особливостей. Печінка +1,0 см. Сечовипускання не порушене. Живіт при пальпації м'який, неболючий, симптом Пастернацького негативний. Відмічається помірне збільшення до розмірів гороху пахових, пахвинних, над- і підщелепних, завушних лімфовузлів, потиличні збільшені до розмірів сливи. Лімфовузли не спаяні зі шкірою, не болючі. Неврологічний і психічний статус не змінені.

1 Встановити попередній діагноз.

2 Який прогноз захворювання?


Задача 3

Хвора 31 року, без постійного місця проживання, скаржиться на послаблення випорожнень упродовж 2 місяців, втрату ваги на 13 кг, слабість, постійну субфебрильну температуру, рецидивний герпес. Під час огляду герпетичні висипання на губах, генералізована лімфаденопатія, збільшення печінки на 2 см. Аналіз крові: ер. – 4.4х10 в 12/л, гемоглобін – 115 мг/л, ШОЕ – 15 мм/год., л – 10х10 в 9/л, е – 3%, п/я – 7 %, с/я – 66 %, л – 20 %, м – 4 %.

1 Установити попередній діагноз.

2 Які дослідження необхідно провести в першу чергу?


Еталони правильних відповідей

Задача 1

ВІЛ/СНІД, 4-та стадія, пневмоцистна пневмонія.


Задача 2

1 ВІЛ/СНІД клінічно. Стадія власне СНІДу, лімфогранулематоз.

2 Прогноз захворювання несприятливий.
Задача 3

1 ВІЛ/СНІД клінічно, стадія СНІДу (ІФА).

2 Виявлення антитіл до ВІЛ-інфекції, біопсія лімфатичного вузла.
Список рекомендованої літератури

1. ВІЛ-інфекція в Україні // Інформаційний бюлетень Міністерства охорони здоров’я України. – 2010. – № 33. – 72 с.

2. ВІЛ-інфекція в Україні // Інформаційний бюлетень Міністерства охорони здоров’я України. – 2009. - № 32. – 75 с.

3. Наказ МОЗ України від 12.12.2003 р. № 580 «Про удосконалення лікування хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД».

4. Запорожан В. М. ВІЛ-інфекція і СНІД : посібник / В. М. Запорожан, М. Л. Аряєв. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К. : Здоров'я, 2004. – 636 с.

5. Малый В. П. ВИЧ/СПИД / В. П. Малый. – М.: ЭКСМО, 2009. – 672 с.

6. Закон України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення».

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2026 «Питання запобігання та захисту населення від ВІЛ-інфекції та СНІД».




9 ПОСТКОНТАКТНА ПРОФІЛАКТИКА ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ ТА СНІДу
Тривалість – 4 години.
1 Актуальність теми. В умовах стрімкого поширення ВІЛ-інфекції серед населення, враховуючи аспекти професійної діяльності, медичні працівники належать до групи ризику щодо інфікування ВІЛ. Щороку в Україні близько 5 тис. медичних працівників набувають статусу потерпілих під час виконання ними професійних обов’язків на робочому місці. Все це зумовлює необхідність удосконалення існуючих та пошуку нових запобіжних заходів. Після контакту рани з ВІЛ-інфікованою кров'ю імовірність інфікування ВІЛ у середньому становить приблизно 0,3 % (95 % довірчий інтервал (ДІ): 0,2 – 0,5 %). Ризик інфікування після потрапляння ВІЛ-інфікованої крові на неушкоджені слизові оболонки становить приблизно 0,09 % (95 % ДІ: 0,006 – 0,5 %). Ризик інфікування після контакту неушкодженої шкіри з ВІЛ-інфікованою кров'ю або контакту з іншими біологічними рідинами, що містять вірус, не встановлений.
2 Навчальні цілі заняття

2.1 Лікар повинен знати:

• комплекс заходів щодо попередження ВІЛ-інфікування медичних працівників після контакту з ВІЛ;

• універсальні заходи безпеки при ВІЛ-інфекції;

• техніку безпеки при інвазивних маніпуляціях;

• загальну і специфічну профілактику ВІЛ-інфекції.
2.2 Лікар повинен вміти:

• дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого;

• зібрати анамнез хвороби та оцінити епідеміологічні дані;

• оформити медичну документацію за фактом установлення попереднього діагнозу «ВІЛ-інфекція/СНІД»;

• призначати АРТ медичним працівникам у разі аварії на робочому місці.
3.Матеріали для самоконтролю

3.1 Питання для самоконтролю

1 Фактори передавання ВІЛ-інфекції.

2 Групи високого ризику.

3 Загальна профілактика ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

4 Заходи у разі контамінації заразним матеріалом на робочому місці.
3.2 Тести для самоконтролю

1 Збудник ВІЛ-інфекції передається такими шляхами, за винятком:

а) через їжу та посуд;

б) через плаценту від матері до дитини;

в) під час статевого контакту;

г) під час переливання крові;

д) через нестерильний медичний інструментарій.
2 Хто не входить до групи підвищеного ризику захворювання на ВІЛ/СНІД:

а) наркомани;

б) люди з безладним статевим життям;

в) реципієнти крові;

г) немає правильної відповіді;

д) усі відповіді правильні?


3 У яких біологічних рідинах ВІЛ міститься в недостатній для інфікування кількості:

а) у крові (0,1 мл);

б) у спермі;

в) у секреті піхви;

г) у слині;

д) у материнському молоці.


4 В якiй iз бiологiчних рiдин органiзму ВIЛ-інфекція наявна в найбiльшiй концентрацiї:

а) у грудному молоці;

б) у слині;

в) у поті;

г ) у спермі;

д) у крові?


5 До малих ознак СНІДу належить все, крім:

а) тривалого кашлю;

б) утрати маси тіла більше 10 % вихідної;

в) герпесу зостера в анамнезі;

г) ротоглоткового кандидозу;

д) генералізованої лімфаденопатії.


6 Коли починають вироблятись антитіла до ВІЛ:

а) на першому тижні після зараження;

б) від 3 тижнів до 3 місяців;

в) через 6 місяців після зараження;

г) через 1 рік?
7 Скільки необхідно провести ІФА досліджень для встановлення остаточного діагнозу ВІЛ-інфекції:

а) 1;


б) не менше 2;

в) не менше 3;

г) не менше 4;

д) не менше 5?


8 Для лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу варто застосовувати:

а) ацикловір;

б) рибавірин;

в) азидотимідин;

г) нітрофурани;

д) усе, крім нітрофуранів.


9 Як довго хворі підлягають диспансерному спостереженню при ВІЛ/СНІДі:

а) 5 років;

б) 3 роки;

в) упродовж;

г) 6 місяців;

д) 6 років?


10 Важливими діагностичними білками оболонки вірусу імунодефіциту людини є:

а) Gp41, gp120;

б) P24, P18;

в) P7, P9;

г) P17, gp41;

д) все правильно.


Еталони правильних відповідей

1 – в; 2 – д; 3 – г; 4 – д; 5 – в; 6 – б; 7 – б; 8 – д; 9 – в; 10 – а.


3.3 Завдання для самоконтролю

Задача 1

Хворий Н., 25 років, який повернувся із США 2 роки тому, відзначає періодичне підвищення температури до 37,5 – 38 0С упродовж одного місяця, погане загальне самопочуття, схуднення. Під час огляду виявлено генералізовану лімфаденопатію, гепатоспленомегалію. В клінічному аналізі крові: лейкопенія – 2,2х109 г/л, ШОЕ – 70 мм/год, Hb – 98 г/л, ер. – 3,1х1012/л.

1 Сформулюйте діагноз.

2 План обстеження.


Задача 2

Хвора К., 28 років, звернулася до лікаря гінеколога із скаргами на біль, неприємні відчуття, печію в ділянці зовнішніх статевих органів, періодичне підвищення температури до 37,5 0С. В анамнезі: працює в нічному барі, має позашлюбні статеві відносини. Під час огляду виявлено герпетичний висип у ділянці зовнішніх статевих органів. У крові: лейкоцити – 6,5х109 /л, ШОЕ – 18мм/год.

1 Сформулювати діагноз.

2 Які захворювання необхідно виключити при встановленні діагнозу.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал