Методичні рекомендації щодо удосконалення професійної майстерності молодих педагогів



Скачати 128.89 Kb.
Дата конвертації20.03.2017
Розмір128.89 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
Методичні рекомендації щодо удосконалення

професійної майстерності молодих педагогів


Куриш Н.К., завідувач НМЦ менеджменту та координації діяльності РМК/ММК

Ткачук П.С., методист НМЦ менеджменту та координації діяльності РМК/ММК
Сучасна доба ставить нові вимоги до вчителя. Суспільству потрібен вчитель-професіонал з високою науково-теоретичною, методичною, психолого-педагогічною, теоретичною і практичною підготовкою, здатний до безперервного навчання, творчості і постійного самовдосконалення. У структурі системи професійної підготовки педагогів особливої актуальності набуває післявузівська діяльність молодого вчителя, його адаптація до професії педагога. Професійне становлення особистості педагога – довготривалий процес. Від того, як пройдуть перші роки вчителя-початківця, залежить стабільність педагогічних кадрів, їх якісний склад, результативність навчально-виховного процесу в школі. Основною метою науково-методичної роботи з молодими педагогами є забезпечення зростання їх фахового рівня, надання кожному вчителю широких можливостей для удосконалення професійної підготовки, формування вміння прогнозувати свою професійну діяльність.

Професійне становлення та зростання молодого вчителя відбувається умовно протягом трьох етапів адаптації.



На першому етапі адаптації відбувається ознайомлення молодого вчителя з вимогами до професійної діяльності, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного закладу.

Другий етап пов'язаний із процесом подолання труднощів навчально-виховної діяльності й початком формування майстерності молодого вчителя.

Третій етап – це етап високої адаптованості, він є результатом ефективності у діяльності молодого вчителя на попередньому етапі. Для цього стану характерний високий рівень самостійності молодого вчителя, його творчий підхід до навчально-виховної діяльності.

На всіх трьох етапах молодий вчитель відчуває протиріччя між зростаючими вимогами до професійної майстерності педагогів та недостатнім рівнем власної кваліфікації. Тому вчитель-початківець потребує особливої уваги з боку адміністрації, педагогічного колективу.

У бесіді з молодими вчителями з΄ясовують їхні нахили, бажання, інтереси, роблять висновок, якої допомоги потребує кожен із них, як найраціональніше використати їхні можливості.

Заняття з молодими вчителями можуть вести директор школи та його заступники, вчителі-методисти, найбільш кваліфіковані педагоги, шкільний психолог. Рекомендується залучати й працівників рай/міськметодкабінетів, Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області тощо.

Сучасному молодому вчителю потрібна конкретна допомога в підвищенні рівня його психологічної культури та педагогічного мислення. Вміння психологічно обґрунтувати зміст навчальних програм з кожного предмета, практичне оволодіння знаннями психологічних механізмів навчальної роботи, методикою психолого-педагогічних спостережень за процесом розвитку особистості учнів, діагностико-прогностична діяльність значною мірою залежать від сформованості в учителя психологічної готовності до навчально-виховної роботи.

Для якісної та ефективної роботи з молодими вчителями пропонуємо такі форми роботи: наставництво та школа молодого вчителя.



Наставництво – це одна з форм підвищення кваліфікації молодих вчителів, які мають стаж роботи до 3-х років або малодосвідчених вчителів які потребують методичної допомоги, та новопризначених вчителів школи.

Роботу наставника з підшефним слід починати з довірливої бесіди, часто в присутності одного з членів адміністрації. Варто визначити напрямки допомоги, можливості раціонального залучення вчителя-початківця до позакласної та позашкільної роботи.

Слід ознайомити початківця з обладнанням шкільного методичного кабінету, матеріалами шкільної бібліотеки тощо, дати стислу характеристику класів, у яких йому доведеться працювати.

Наступний етап – складання плану роботи молодого вчителя і наставника на три роки з урахуванням його потреб і можливостей.



Орієнтовний план роботи молодого вчителя географії та наставника

І рік навчання




Зміст роботи

Термін

Виконавець

1.

Психологічний комфорт молодого вчителя у школі. (співбесіди, індивідуальні консультації, анкетування )

серпень

заст. дир. з НВД,

психолог


2.

Практична робота: складання календарних та поурочних планів; бесіда за змістом пояснювальних записок до програм, вивчення структур програм.

серпень

заст. дир. з НВД, наставник

3.

Ознайомлення молодого педагога із системою роботи в школі (план роботи, робота над науково - методичною проблемою школи). Практична робота: складання плану-уроку; типи та структура уроків; розгляд системи опитування учнів, перевірка знань, умінь та навиків; критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.

вересень

заст. дир. з НВД, наставник


4.

Майстер-клас «Планування і методичне забезпечення сучасного уроку».

вересень

наставник

5.

Організація, підготовка і проведення занять з туристичного гуртка.

жовтень

наставник

6.

Ознайомлення з методичними рекомендаціями викладання географії та організації учнівських екскурсій.

жовтень

наставник

7.

Відвідування уроків наставника із їх детальним аналізом.

листопад–грудень

лютий-березень



молодий учитель

8.

Відвідування уроків молодого вчителя наставником.

протягом року

наставник

9

Створення належного психологічного клімату в учнівському колективі.

Формування навичок самоаналізу уроку.



січень

наставник

10

Вимоги до санітарно-гігієнічного режиму на уроці.

Основні вимоги до формування загально- навчальних умінь та навичок учнів.



лютий

заст. дир. з НВД, наставник

11.

Підготовка та проведення тижня молодого учителя «Я крокую до майстерності»

квітень

заст. дир. з НВД, наставник


12.

Презентація самоосвіти молодого вчителя: «Чого я навчилася?»

травень

наставник

13

Звіт учителя-стажиста і його наставника про хід стажування.

травень

наставник, стажист

У складанні плану та його реалізації велику допомогу надає наставник, який при цьому використовує різноманітні форми.

У перші два-три місяці уроки молодого вчителя відвідують лише наставники та їхні колеги, адже відомо, що присутність на уроці керівника школи надто хвилює початківців, а дружні зауваження колег він сприймає значно лояльніше.

Наставникам під час спостереження й аналізу уроків початківців слід використовувати систему тематичних пам΄яток.

Наставник, готуючись із початківцем до проведенням уроків, працюючи над розробкою поурочних планів, рекомендує початківцю використовувати ряд рекомендацій та порад

Адміністрації школи необхідно налагодити систематичну роботу з наставниками, періодично проводити для них семінари-практикуми, в ході яких можна, зокрема, розглянути питання:

– складання орієнтовного індивідуального плану молодого вчителя;

– зміст і форми роботи наставника з молодим учителем;

– навчання молодих вчителів навичок самоаналізу уроку:

– форми та методи впровадження досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду в практичну діяльність молодого вчителя;

методика складання проекту підсумкової характеристики вчителя;

– обмін досвідом звітування тощо.



Школа молодого вчителя (далі ШМВ) – одна з форм підвищення кваліфікації молодих учителів, які мають педагогічний стаж роботи до 3-х років, яка покликана формувати його майстерність, творчу індивідуальність.

Така форма методичної роботи організовується на базі навчального закладу, де працює досвічений вчитель з даного фаху, який має досвід наставницької роботи. Керівник школи складає навчальний план і програму занять, розраховану на 3-5 років.



Завдання діяльності ШМВ:

  • формування вмінь застосовувати теоретичні знання, одержані під час навчання у ВНЗ, у конкретній практичній діяльності;

  • створення умов для швидкої та ефективної адаптації молодих освітян до професійної діяльності в умовах зміни вимог до фахових компетенцій;

  • набуття молодими та новопризначеними педагогами теорії та практики щодо організації навчально-виховної діяльності у класі;

  • вивчення молодими педагогами перспективного педагогічного досвіду;

  • ознайомлення із сучасними методами і прийомами навчання, формами організації навчальної діяльності дітей на уроці, інноваційними педагогічними технологіями;

  • ознайомлення із сучасними засобами навчання, засвоєння методики їх використання;

  • ознайомлення із психолого-педагогічними особливостями роботи з обдарованими учнями та дітьми з особливими потребами;

  • формування позитивних комунікативних якостей;

  • формування спрямованості особистості молодого педагога на безперервне професійно-педагогічне самовдосконалення.

Основні напрями роботи

1. Здійснення заходів з поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України.

2. Вивчення теорії, практики та методики виховання, психології, етики, аналіз програмних документів з питань виховної роботи, формування у молодих учителів необхідних умінь і навичок.

3. Поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів.

4.Науково-методична робота з вивчення узагальненого передового педагогічного досвіду, визначення шляхів творчого його використання.

5.Здійснення заходів щодо підвищення освітнього, науково-методичного та культурного рівня молодого вчителя.

6.Організація проведення семінарів, оглядів, конкурсів, екскурсій, вечорів відпочинку, спортивних змагань тощо.

Основні форми навчально-методичної роботи в Школі молодого вчителя:

– відвідування уроків і позакласних заходів, які проводять керівник школи (перший рік навчання), інші досвідчені вчителі (другий-третій рік навчання);

– індивідуальні консультації;

– практичні заняття, на яких здійснюється моделювання та обговорення запропонованих моделей уроків, позаурочних заходів, виготовлення зразків дидактичних матеріалів;

– співбесіди з керівником ШМВ, методистом РМК, за круглим столом. Робота «Школи молодого вчителя» регламентована законами України та основними нормативними документами в галузі освіти: «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указами Президента: «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті та іншими діючими документами.

Важливу роль у становленні та формуванні молодого вчителя відіграє самоосвітня робота молодого вчителя, яка передбачає поточне і перспективне планування; підбір раціональних форм та засобів засвоєння і збереження інформації; оволодіння методикою аналізу і способами узагальнення свого та колективного досвіду; поступового освоєння методів дослідницької та експериментальної діяльності.

Самоосвітня діяльність включає науково-дослідницьку експериментальну роботу з певної проблеми; вивчення наукової, педагогічної, психологічної та методичної літератури; участь у колективних та групових формах методичної роботи навчального закладу та районного методичного кабінету; вивчення педагогічного досвіду (безпосередньо – колег у навчальному закладі, опосередковано – через літературу); практичну апробацію власних матеріалів.

План самоосвіти педагога повинен містити:


  • перелік літератури, яку планується опрацювати;

  • визначені форми самоосвіти;

  • термін завершення роботи;

  • передбачувані результати (підготовка доповіді, виступ на засіданні МО, поурочне планування, опис досвіду роботи, оформлення результатів у вигляді звітів і т.д.)

Матеріал, зібраний в процесі самоосвіти, доцільно розподіляти за окремими темами:

    • нормативні документи(державний стандарт, посадові інструкції…);

  • підвищення науково-теоретичного рівня, поглиблення знань з предмета (новини науки,цікаві факти, дослідження…);

  • методичне викладання предмета (методи,форми, технології викладання…);

  • питання педагогіки і психології (вимоги до сучасного уроку, психологічний супровід навчального процесу);

  • виховна робота(розробки позакласних заходів…);

  • робота в міжкурсовий період (напрацювання, досягнення, друкування…).

Індивідуальна науково-методична робота – усвідомлена, цілеспрямована, планомірна та безперервна праця молодих педагогів щодо вдосконалення їхньої теоретичної і практичної підготовки, необхідної для практичної діяльності.

Працюючи над індивідуальною науково-методичною темою (проблемою), вчитель поглиблено і цілеспрямовано аналізує всі джерела науково-методичної інформації, особливо отриманої в ході курсової перепідготовки, участі в роботі семінарів, у процесі консультацій, шляхом читання психолого-педагогічної літератури з проблеми, ознайомлення з передовим педагогічним досвідом. При цьому вчитель набуває навичок аналізу змісту публікацій та педагогічної практики, навчається прийомів науково-дослідної діяльності, вчиться оформляти і подавати результати індивідуальної роботи над темою (проблемою).



Алгоритм роботи педагога над індивідуальною науково-методичною темою (проблемою):

  1. Вибір теми (проблеми) індивідуальної науково-методичної роботи:

  • ознайомлення з літературою;

  • ознайомлення з нормативними документами;

  • вивчення передового педагогічного досвіду з проблеми дослідження.

2. Детальне ознайомлення з проблемою за допомогою літературних джерел:

  • складання картотеки літературних джерел;

  • виписки з літературних джерел.

3. Уточнення теми і розробка попереднього варіанту плану індивідуальної науково-методичної роботи:

  • обгрунтування вибору теми;

  • актуальність і новизна;

  • добір адекватних методів та засобів пошукової діяльності;

  • формулювання мети та завдань роботи:

  • розробка календарного плану індивідуальної роботи.

  1. Формулювання припущень, добір та розробка моделей, інноваційних технологій педагогічної діяльності.

  2. Впровадження інновацій у практику власної педагогічної діяльності.

  3. Аналіз та оцінка результатів роботи над індивідуальною науково-методичною темою, формулювання висновків та пропозицій.

  4. Літературне оформлення роботи, звіт про отримані результати перед колегами.

Професійному становленню молодого вчителя значною мірою сприяє добре налагоджена система внутрішньо шкільного контролю за його роботою, при цьому перевагу слід надавати оглядовому та запобіжному контролю. Оглядовий контроль, необхідний для загального ознайомлення із професійним рівнем роботи молодого вчителя, слід відвідати 2-4 уроки з однієї теми. Це дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації навчально-виховного процесу. Мета запобіжного контролю, який проводять звичайно у жовтні, визначити можливі помилки у подальшій роботі вчителя і намагатися запобігти їм.

У квітні слід перевірити, як молодий вчитель працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та запобіжного контролю.

Протягом другого року роботи молодого спеціаліста використовують персональний контроль, який передбачає вивчення всієї системи діяльності вчителя. На третій рік здійснюється фронтальний та класно-узагальнювальний контроль.






Завідувач НМЦ менеджменту та з

координації діяльності РМК/ММК Куриш Н.К.


Методист НМЦ менеджменту та

з координації діяльності РМК/ММК Ткачук П.С.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал