Методичні рекомендації для позааудиторної підготовки студентів V курсу до практичних занятть



Скачати 449.78 Kb.
Дата конвертації03.03.2017
Розмір449.78 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

ДЗ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

МОЗ УКРАЇНИ»


КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ІМУНОЛОГІЇ,

ВІРУСОЛОГІЇ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЇ

Доцент к.м.н Л.М.Сладкова

Доцент к.м.н. Г.М.Дараган

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ

СТУДЕНТІВ V КУРСУ

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЬ

З ЕПІДЕМІОЛОГІЇ

Навчальний посібник

Рецензент:

зав.каф., доцент к.м.н.

Д.О.Степанський
м. Дніпропетровськ 2015

«Затверджено»

на методичній нараді

каф. мікробіології, вірусології,

імунології і епідеміології



завідувач кафедри

к.мед.н., доцент Д.О.Степанський

_______________________

«____»___________2015 р.

Методичні рекомендації переглянуті

доц. к.м.н. Сладковою Л.М.

доц.к.м.н. .Дараган Г.М.
Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № 1від «31» серпня 2015р.

Зав. каф. к.мед.н., доцент Д.О. Степанський

________________________

Перезатверджено

на засіданні кафедри

протокол № 1 від серпня 2016р.

Зав. каф. к.мед.н., доцент Д.О. Степанський

_____________________________

Перезатверджено

на засіданні кафедри

протокол № ___від___серпня 20__р.

Зав. каф. к.мед.н., доцент Д.О. Степанський

_____________________________

Перезатверджено

на засіданні кафедри

протокол № ___від___серпня 20__р.

Зав. каф. к.мед.н., доцент Д.О. Степанський



_____________________________

  1. ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД ПРИ ГРИПІ.

( 1 година).
1.Актуальність теми: Щорічні сезонні епідемії грипу є серйозною проблемою охорони здоров я, оскільки уражається велика кількість людей, виникають тяжкі захворювання і летальні завершення, особливо в групах медичного ризику. Епідемічні ускладнення мають виражений негативний вплив на економіку внаслідок ураження працездатного населення.. Серед актуальних нових (емерджентних) вірусів грипу, патогенних для людини, що з’явилися останнього часу, слід відмітити вірус пандемічного грипу А(Н1N1) (2009); пташині віруси грипу А(Н5N1) (1997); А (Н9N2) (1998); А(Н7N7) (2003); А(Н7N3 )(2004); А(Н7N9 ), А( Н10N8) (2013); А (Н5N6) (2015).Незважаючи на те, що вірус А( Н1N1) після пандемії 2009-2010 рр. був віднесений до сезонних, епідемічний підйом грипу, викликаний у 2014-2015 р. цим вірусом в Україні, показав тенденцію до зростання його патогенного потенціалу на тлі збереження антигенних властивостей. На 25.02.2016 р. було зареєстровано 338 летальних випадків. Цього сезону в Україні проти грипу було щеплено всього 0,3% населення, що не може вплинути на інтенсивність епідемічного процессу.

Віруси гриппу людей, птахів та ссавців потребують постійного епідеміологічного нагляду як на національному рівні, так і у світовому масштабі, з відповідним вірусологічним моніторингом та відбором штамів-кандидатів до створення високоефективних вакцин у разі набуття тим чи іншим вірусом здатності до швидкої передачі від людини до людини. Прогнозування актуальних епідемічних штамів вірусів грипу є підґрунтям створення вакцин проти грипу на наступний епідемічний сезон, що і визначає епідеміологічну ефективність вакцинації



2. Конкретні цілі: На основі знання основних характеристик епідемічного процесу грипу вміти організовувати заходи профілактики та боротьби з цим інфекційним захворюванням, враховуючи тип епідемічного осередку.
3. Підготовка до практичного заняття передбачає теоретичну підготовку в обсязі питань, які необхідно засвоїти до теми; вміння на основі теоретичних знань розв’язувати тестові завдання, а також ситуаційні завдання для використання в практичної діяльності постановки епідеміологічного діагнозу та проведення комплексу необхідних профілактичних та протиепідемічних заходів, які будуть спрямовані на інфекційну захворюваність з метою стабілізації, зниження її.
4. Матеріали для самостійної роботи студентів.

4.1 Тестові завдання:

  1. Що характерно для епідеміології сучасного грипу?

а) відсутність сезонності;

б) тривалі інтервали між окремими епідеміями;*

в) весняно-літня сезонність;

г) циркуляція в популяції людини одночасно кількох серотипів вірусу грипу;*

д) тотальна сприйнятливість.

2. Коли хворий на грип є найбільше заразним:

а) в перші 3-4 дня захворювання;*

б) протягом усього захворювання;

в) в період реконвалесценції;

г) на 5 день захворювання;

д) в продромальний період.

3. Назвіть провідні напрями епідеміологічного нагляду за інфекціями дихальних шляхів:

а) вивчення санітарно-гігієнічного стану території та епідемічної ситуації;

б) вивчення епідемічної ситуації та стану імунопрофілактики населення;*

в) вивчення демографічних процесів та стану імунопрофілактики населення;

г) вивчення демографічних процесів і санітарно-гігієнічного стану території;

д) вивчення санітарно-гігієнічного стану території та соціально-економічних процесів.
.4. Найбільшу епідеміологічну значимість мають збудники грипу, які стосуються:

а) серотипу вірусу грипу А; *

б))серотипу вірусу грипу В;

в)) серотипу вірусу грипу С;

г) грипоподібним вірусам
5. Основне джерело збудника грипу:

 а) людина, хвора на грип; *

б) людина з персистенциєю віруса грипу:

в) вірусоносій;

г) домашні тварини і птахи;

д) всі вище перераховане.


6.Противовірусний захист від грипу визначає:

а) рівень гуморальних антитіл (IgM та IgG); *

б) рівень секреторних антитіл (IgА); *

в) клітинний імунітет; *

г) рівень нормальних ізогемаглютинінів;

д) групова належність крові людини по системі АВО.


7. При грипі А в період підйому захворюваності:

а) як правило, переважає один антигенний варіант збудника; *

б) домінуючий варіант збудника має екзогенне походження; *

в) уражаються всі вікові групи, крім осіб похилого віку, які пережили попередні пандемії грипу; *

г) досить висока точність прогнозу поширення захворюваності населення; *

.8.Особливості епідеміології грипу В включають:

а) періодичні підйоми захворюваності з інтервалом 3-4 роки; *

б) ендогенне походження антигенного варіанту збудника; *

в) переважну захворюваність дітей; *

г) труднощі прогнозування поширення захворюваності серед населення. *

д) всі вище перелічене

9. Основні профілактичні заходи при грипі:

а) імунізація в передепідемічний період груп підвищеного ризику; *

б) застосування імуномодулюючих препаратів; *

в) лікування хворих;

г) проведення осередкової дезінфекції, носіння захисних масок при догляді за хворими


10.Назвіть резервуар вірусу пташиного грипу:

а) грунт; б) фруктові кажани; в) лисиці; г) людина; д) дикі водоплавні птахи.*


4.2 Ситуаційні завдання

Завдання1. У школі, де навчається 672 учні, 2 лютого на занятті відсутні 230 учнів. Через захворювання на грип.

1.Які заходи необхідно запровадити для припинення епідемічного підвищення захворюваності?

2.Хто запроваджує ці протиепідемічні заходи?

3.Які препарати доцільно використати для захисту школярів, які зазнали ризику інфікування?



Завдання 2.У дошкільному дитячому закладі виник осередок грипу, де захворіла дитина 4 річного віку.

1.Зазначте заходи, які проводять під час епідеміологічного обстеження осередку з метою виявлення джерела збудника інфекції.

2.Організуйте заходи щодо осіб, які контактували з хворим.

3. Які терміни спостереження за осередком?



Завдання 3. Діагноз «грип» було поставлено 15-річному школяреві. У сім ї є брат 8 місяців та сестра 2 років.

1.Які протиепідемічні заходи необхідно провести щодо осіб, які зазнали ризику інфікування та проживають разом із захворілим на грип?

2.Які протиепідемічні заходи необхідно провести за місцем навчання школяра?

3.Який термін спостереження в епідемічному осередку?



5. Оцінювання самостійної роботи проводиться шляхом включення тестів з теми до банку тестів підсумкового заняття.

6 . Питання для самоконтролю

1.Стандарт визначення захворювання на грип.

2. Епідеміологічно важливі ознаки збудника.

3. Резервуари і джерела збудника грипу.

4. Період заразливості джерела збуднику грипу.

5. Механізм, шляхи та фактори передачі збудника грипу.

6. Прояви епідемічного процесу грипу.

7. Профілактичні та протиепідемічні заходи при грипі.


7. Рекомендована література:

Базова:

1. Епідеміологія за редакцією І.П. Колеснікової, Вінниця, «Нова книга». 2012 – 570с.

2. Епідеміологія /За редакцією Гоца Ю.Д., Колеснікової І.П., Мохорта Г.А. – Київ: «Асканія», 2007.

3. Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П., Спеціальна епідеміологія / Навчальний посібник – Київ ВСВ «Медицина», 2014.- 344с.

4. Дикий Б. М., Никифорова Т. О. Эпидемиология. М. Ивано-Франковск, 2006р.

5. Р.Л.Зуева, Р.Х.Яфаев. Эпидемиология. Санкт-Петербург,Фолиант,2006. – 746с.


Допоміжна:

1. Ющюк Н.Д., Мартынов Ю.В. Эпидемиология: Учебн. Пособие. – 2-е издан. перераб. и доп. – М.: Медицина, 2003. – 448 с.


2. Закон України від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» зі змінами і доповненнями.

3. Закон України від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» зі змінами і доповненнями.

4. Офіційний сайт МОЗ України // www.moz.gov.ua

2.ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА

ЕПІДЕМІОЛОГІЧ НИЙ НАГЛЯД ПРИ ЛЕПТОСПІРОЗІ.

( 1 година)

1.Актуальність теми:

Лептоспіроз включений ВООЗ до переліку найважливіших інфекційних захворювань із групи зооантропонозів. Проблема лептоспірозу є актуальною для України, що пов’ язано зі значним поширенням природних та антропургічних осередків цього захворювання. Із року в рік на території України відзначається достатньо високий показник захворюваності на лептоспіроз. Так, у 2015 році на теренах нашої держави зареєстровано 301 випадок лептоспірозу., що становить 0,7 на 100 тисяч населення. У період 2013-2015 рр. в Україні зареєстровано 1133 випадки лептоспірозу. Найбільша їх кількість зафіксована в 2014 році- 474.Медична і соціальна актуальність лептоспірозу визначається інтенсивним проникненням його в ті регіони, де раніше ця патологія не реєструвалася, залученням в епідемічний процес різних контингентів населення та значним ростом захворюваності та смертності від цієї інфекції. В умовах сьогодення відбуваються постійні зміни в епідеміології лептоспірозів, а їх вивчення є важливим для розуміння закономірності циркуляції патогенних лептоспір, що відображається на особливостях перебігу хвороби та підходах у лікуванні. Таким чином, лептоспіроз - актуальна інфекційна патологія, що потребує проведення профілактичних заходів у комплексі із фахівцями ветеринарної медицини, а саме – виконання систематичних дератизаційних робіт, особливо на об’єктах підвищеного ризику та населених пунктах, організації навчання медичних працівників з питань ранньої діагностики лептоспірозу, санітарно-освітньої роботи у групах ризику.


2. Конкретні цілі: На основі знання основних характеристик епідемічного процесу лептоспірозу вміти організовувати заходи профілактики та боротьби з цим небезпечним інфекційним захворюванням, враховуючи тип епідемічного осередку.

3. Підготовка до практичного заняття передбачає теоретичну підготовку в обсязі питань, які необхідно засвоїти до теми; вміння на основі теоретичних знань розв’язувати тестові завдання, а також ситуаційні завдання для використання в практичної діяльності постановки епідеміологічного діагнозу та проведення комплексу необхідних профілактичних та протиепідемічних заходів, які будуть спрямовані на інфекційну захворюваність з метою стабілізації, зниження її.
4. Матеріали для самостійної роботи студентів.

4.1 Тестові завдання:

1.Лептоспіри тривалий час зберігаються в оточуючому середовищі:

а) високій вологості;* б) низькій вологості; в) високій солоності води;

г) високій солоності грунту; д) все вище перелічене

2.Джерелом збуднику лептоспірозу для людини можуть бути

а) людина; б) птахи; в) рептилії та риби; г)гризуни та сільськогосподарські тварини*


3.Головними носіями лептоспір в антропургічних осередках є:

а) щури сірі*; б) коні; в) дрібно-рогата худоба; г) собаки

4.Лептоспіри проникають в організм людини через:

а) шкірні покриви (пошкоджені і неушкоджені) *

б) слизові оболонки порожнини рота; *

в) шлунково-кишковий тракт; *

г) легені;

д) слизові оболонки очей і носа


5.Ознаки початкового періоду захворювання:

а) лихоманка;

б) виражені болі в литкових м'язах;

в) гіперемія і одутлість особи;

г) ін'єкція судин склер, гіперемія кон'юнктиви;

д) всі вище перераховане *


6.Шляхи передачі збудника лептоспірозу:

а) водний,харчовий, побутовий*;

б) водний, трансмісивний, статевий;

в)побутовий, статевий, трансмісивний;

г) статевий, харчовий, побутовий
7.Госпіталізація при лептоспірозі:

а) обов’язкова за медичними показаннями; *

б) не обов ‘язкова;

в) на розгляд епідеміолога;

г) обов’язкова при групових захворюваннях

д) обов’язкова при іктерогеморагічному лептоспірозі


8.Захворювання людей на лептоспіроз найчастіше спостерігаються в:

а) зимово-весняний період; б) весняно- літній період;

в) літньо- осінній період* г) осінньо-зимовий період.
9.Медичний нагляд при лептоспірозі проводиться з метою:

а) виявлення джерела збудника;

б) своєчасної діагностики нових випадків захворювання;*

в) виявлення іктерогеморагічного лептоспірозу;

г) виявлення легких і стертих форм лептоспірозу.
10.При диспансерному нагляді за особами, які хворіли на лептоспіроз, лабораторно досліджується:

а) кров*; б) ліквор; в) кал; г) жовч



4.2 Ситуаційні завдання

Завдання1. До інфекційного шпиталю поступив рядовий К. з діагнозом лептоспіроз. При проведенні епідеміологічного обстеження виявлено, що зараження «мабуть» виникло під час купання рядового К. в озері, розташованого за межами частин на відстані 500 м. На березі цього озера знаходиться при кухонне господарство частини, де живе велика кількість сірих щурів, які є джерелом лепто спір. В приміщення свинарника на при кухонному господарстві щури проникають через дірки в цементній підлозі. Велика кількість гризунів виявлена на березі озера. Які заходи необхідно провести в даній ситуації.?

Завдання2. Хворому було поставлено діагноз «лептоспіроз». При зборі епідеміологічного анамнезу, на які питання необхідно привернути увагу для встановлення вірогідного шляху передачі.

Завдання3. В населеному пункті С. зареєстровано 3 випадки лептоспірозу. Які протиепідемічні заходи необхідно провести в осередку лептоспірозу.

5. Оцінювання самостійної роботи проводиться шляхом включення тестів з теми до банку тестів підсумкового заняття.

6 . Питання для самоконтролю

1.Дайте визначення захворювання на лептоспіроз.

2. Охарактеризуйте популяції:

2.1.збудника;

2.3.хазяіна.

3. Суть теоретичної основи розвитку епідемічного процесу лептоспірозу:

3.1.теорія механізму передачі;

3.2.теорія саморегуляції;.

3.3.теорія природної осередковості.

4. Прояви епідемічного процессу при лептоспірозі.

5. Організація профілактичних захолів при лептоспірозі.

6. Організація протиепідемічних заходів при лептоспірозі.



7. Рекомендована література:

Базова:

1. Епідеміологія за редакцією І.П. Колеснікової, Вінниця, «Нова книга». 2012 – 570с.

2. Епідеміологія /За редакцією Гоца Ю.Д., Колеснікової І.П., Мохорта Г.А. – Київ: «Асканія», 2007.

3. Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П., Спеціальна епідеміологія / Навчальний посібник – Київ ВСВ «Медицина», 2014.- 344с.

4. Дикий Б. М., Никифорова Т. О. Эпидемиология. М. Ивано-Франковск, 2006р.

46с.
Допоміжна:

1. Закон України від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» зі змінами і доповненнями.

2. Закон України від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» зі змінами і доповненнями.

3. Офіційний сайт МОЗ України // www.moz.gov.ua

4. Р.Л.Зуева, Р.Х.Яфаев. Эпидемиология. Санкт-Петербург,Фолиант,2006. – 746с


3. ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД

ПРИ ЛИХОМАНКАХ МАРБУРГ, ЕБОЛА ТА ЛАСА.

( 1 година)
1.Актуальність теми: Геморагічна гарячка Ласса (ГГЛасса) – гостре зооантропонозне особливо небезпечне інфекційне захворювання з високим епідемічним потенціалом, що характеризується геморагічним синдромом, ексудативним фарингітом,летальністю 30-50%. Метою епідеміологічного нагляду є раннє виявлення захворювання, швидке проведення розслідування і лабораторного підтвердження для запобігання розвитку епідемії з наступним поширенням інфекції у міжнародних масштабах. Епідеміологічний нагляд здійснюють для виявлення як спорадичних, так і групових захворювань на ендемічних територіях поширення багато соскових щурів; в інших державах він входить до регламенту захисту території від занесення особливо небезпечних інфекцій шляхом раннього виявлення завезених випадків ГГ Ласса з ендемічних територій.

Хвороба, спричинена вірусом Ебола (ХВЕ) - гостре зооантропонозне особливо небезпечне інфекційне захворювання з групи контактних інфекцій, що перебігає з вираженим геморагічним та інтоксикаційним синдромами, ураженням органів травлення і дихання з високою часткою летальних завершень. Оперативний нагляд здійснюють за син дромальним принципом, як і для інших геморачних гарячок, у тому числі у пунктах перетину кордону. На ендемічних територіях важливим блоком є проведення моніторингу серед тварин, що можуть бути потенційними джерелами збудника інфекції ХВЕ. По вертикалі органів Державної санітарно-епідеміологічної служби України і до ВООЗ направляють щоденно інформацію,що включає дані про випадки захворювань, сумарну кількість летальних завершень, кількість госпіталізованих пацієнтів тощо.

Геморагічна гарячка Марбург (ГГМарбург) – гостре зооантропонозне особливо небезпечне інфекційне захворювання з високим епідемічним потенціалом, що характеризується геморагічним синдромом, високою температурою тіла,сильним болем у голові, міалгіями, фарингітом., висипкою, 20-70-% закінчується летально. Епідеміологічний нагляд аналогічний до такого при хворобі, спричиненого вірусом Ебола.

2. Конкретні цілі: На основі знання основних характеристик епідемічного процесу лихоманок Ласса, Марбург і Ебола вміти організовувати заходи профілактики та боротьби з цими особливо небезпечними інфекційним захворюванням, враховуючи тип епідемічного осередку.
3. Підготовка до практичного заняття передбачає теоретичну підготовку в обсязі питань, які необхідно засвоїти до теми; вміння на основі теоретичних знань розв’язувати тестові завдання, а також ситуаційні завдання для використання в практичної діяльності постановки епідеміологічного діагнозу та проведення комплексу необхідних профілактичних та протиепідемічних заходів, які будуть спрямовані на інфекційну захворюваність з метою стабілізації, зниження її.
4. Матеріали для самостійной роботи студентів.

4.1 Тестові завдання:

1.Який спосіб зараження геморагічною гарячкою Ебола спостерігається найчастіше :

а) аерозольний; б) аліментарний; в) парентеральний;*

г) вертикаьний; д) транмісивний

2. Який спосіб зараження геморагічною гарячкою Марбург спостерігається найчастіше :

а) через повітря; б) через сечу; в) через кров;* г) через сперму; д) через укуси членистоногих


3. Який спосіб зараження людини геморагічною гарячкою Ласса від щурів:

а) аерозольний; б) парентеральний; в) аліментарний;*

г) вертикальний; д) трансмісивний

4. Оберіть чинники ризику інфікування вірусом Ебола:.

а) проживання на території з помірним кліматом;

б) туризм до екваторіальних країн Африки та Азії;

в) робота у забійних цехах;

г) проведення медичних маніпуляцій

д) туризм до екваторіальних країн Африки та Азії; проведення медичних маніпуляцій
5. Куди ізолюють хворого на хворобу, спричинену вірусом Ебола?

а) до реанімаційного відділення;

б) до боксу с негативним атмосферним тиском*;

в) до напівбоксованої палати;

г) до окремої палати хірургічного відділення;

д) до окремої палати соматичного відділення;


6. Назвіть групи ризику щодо інфікування вірусом геморагічної гарячки Марбург:

а) туристи-мисливці на ендемічних територіях;

б) робітники золото видобувних шахт Аляски;

в) працівники лісозаготівельної промисловості України;

г) працівники розплідників мавп; *.

д) працівники харчової промисловості.


7. В осередку геморагічної лихоманки Марбург не проводять:

а) специфічної планової імунопрофілактики; *

б) комплексного дозорного епідеміологічного нагляду на ендемічних територіях;

в) санітарно-освітньої роботи серед населення під час спалахів;

г) тестування, знезараження та карантинізацію препаратів крові, трансплантантів;

д) знезараження виділень від хворих.


8. Зараження людей збудником лихоманки Марбурга настало через:

а) укуси комарів;

б) харчові продукти;

в) укуси кліщів;

г) при попаданні на мікротравми шкіри інфікованої крові;*

д) повітря.


9.Перехворілого на гарячку Ебола виписують:

а) не раніше 3 тижнів перебування у лікарні;

б) не раніше 2 тижнів перебування у лікарні ;

в) не раніше 6 тижнів перебування у лікарні ;

г) не раніше 4 тижнів перебування у лікарні

д) не раніше 5 тижнів перебування у лікарні


10.Карантин для тих, хто спілкувався зі хворим на гарячку Ласа, після госпіталізації останнього хворого, триває:

а) 2 тижні; б) 3 тижні ;* в) 1 тиждень ; г) до місяця д) 4 тижня



4.2 Ситуаційні завдання

Завдання1. Отримано виклик додому до хворого з вираженим інтоксикаційним синдромом (температура тіла 39,4, головний біль, біль у животі, горлі, кон’юнктивіт), який 2 дні тому повернувся з Кенії, де працював у розпліднику мавп. За даними ВООЗ у цьому регіоні виник спалах геморагічної гарячки Марбург.

1.Оцініть епідемічну небезпеку хворого для оточуючих з урахуванням періоду заразливості при цьому захворюванні.

2.Організуйте транспортування хворого до стаціонару.

3.Який порядок проведення протиепідемічних заходів в осередку захворювання?


Завдання2. Хворому було поставлено діагноз ГРВІ. На наступний день стан хворого погіршився. Захворювання проявилося лихоманкою, геморагічним синдромом, ураженням дихальної системи. При зборі епідеміологічного анамнезу з’ясовано, що хворий С. 4 дні тому повернувся зі службового відрядження в Судан. Серологічним дослідженням крові хворого виявили антитіла до вірусу геморагічної лихоманки Ебола. Визначте обсяг протиепідемічних заходів

Завдання3. В населеному пункті Н. зареєстровано 1 випадок лихоманки Ласса у чоловіка 40 років, який повернувся 3 тижні тому із Серра-Леоне. Які протиепідемічні заходи необхідно провести в осередку.

5. Оцінювання самостійної роботи проводиться шляхом включення тестів з теми до банку тестів підсумкового заняття.

6 . Питання для самоконтролю

1.Дайте визначення лихоманкам Ласса, Ебола і Марбурга.

2. Охарактеризуйте популяції:

2.1.збудника;

2.2.переносника;

2.3.хазяіна.

3. Суть теоретичної основи розвитку епідемічного процесу при лихоманках Ласса, Ебола і Марбурга:

3.1.теорія механізму передачі;

3.2.теорія саморегуляції;.

3.3.теорія природної осередковості.

4. Прояви епідемічного процессу при лихоманках Ласса, Ебола і Марбурга:.

5. Організація профілактичних захолів при лихоманках Ласса, Ебола і Марбурга:

6. Організація протиепідемічних заходів при лихоманках Ласса, Ебола і Марбурга:

7. Рекомендована література:

Базова:

1. Епідеміологія за редакцією І.П. Колеснікової, Вінниця, «Нова книга». 2012 – 570с.

2. Епідеміологія /За редакцією Гоца Ю.Д., Колеснікової І.П., Мохорта Г.А. – Київ: «Асканія», 2007.

3. Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П., Спеціальна епідеміологія / Навчальний посібник – Київ ВСВ «Медицина», 2014.- 344с.

4. Дикий Б. М., Никифорова Т. О. Эпидемиология. М. Ивано-Франковск, 2006р.

46с.
Допоміжна:



  1. Прудкина Н.С. Кровососущие двукрылые насекомые: фауна, биология, экология,

медико-ветеринарное значение. – Харьков, 2011. – 296 с.

2. Закон України від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» зі змінами і доповненнями.

3. Закон України від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» зі змінами і доповненнями.

4. Офіційний сайт МОЗ України // www.moz.gov.ua

5. Р.Л.Зуева, Р.Х.Яфаев. Эпидемиология. Санкт-Петербург,Фолиант,2006. – 746с
4.ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД

ПРИ ПОЛІОМІЕЛІТІ.

( 1 година)
1.Актуальність теми: У світі триває кампанія щодо глобальної ліквідації поліомієліту на планеті. За 26 років реалізації Глобальної ініціативи щодо ліквідації поліомієліту (ГІЛП) кількість випадків захворювань зменшилося на 99%, а більшість країн світу набули статус держав вільних від поліомієліту. Усі держави продовжили проводити масову імунопрофілактику проти поліомієліту і активний епідеміологічний нагляд для недопущення повернення цього захворювання.

Україна була сертифікована як країна вільна від поліомієліту в червні 2002 року. Однак, нещодавно Україна стала єдиною Європейською країною, яка була внесена незалежним Бюро моніторингу ГІЛП у список 13 «червоних країн» світу, що мають високий ризик виникнення спалаху поліомієліту. Це сталося через недостатній рівень охоплення дитячих контингентів плановими профілактичними щепленнями. Особливу стурбованість викликав факт виявлення у 2015 році двох випадків захворювань у дітей на Закарпатті, зумовлених штамами дериватів вакцинних поліовірусів. Відповідно до обраних стратегій елімінації поліомієліту, в нашій державі проводиться активний епідеміологічний нагляд за всіма гострими млявими паралічами (ГМП) з відповідним якісним вірусологічним обстеженням хворих. Показник ГМП на 100 тис. дитячого населення (до 15 років) є індикатором чутливості епідеміологічного нагляду. Важливим компонентом епідеміологічного нагляду є вірусологічний моніторинг об єктів зовнішнього середовища, обстеження хворих із діагнозами, щ о не виключають поліомієліту, вивчення стану колективного імунітету.



2. Конкретні цілі: На основі знання основних характеристик епідемічного процесу поліомієліту вміти організовувати заходи профілактики та боротьби з цим небезпечним інфекційним захворюванням, враховуючи тип епідемічного осередку.

3. Підготовка до практичного заняття передбачає теоретичну підготовку в обсязі питань, які необхідно засвоїти до теми; вміння на основі теоретичних знань розв’язувати тестові завдання, а також ситуаційні завдання для використання в практичної діяльності постановки епідеміологічного діагнозу та проведення комплексу необхідних профілактичних та протиепідемічних заходів, які будуть спрямовані на інфекційну захворюваність з метою стабілізації, зниження її.

4. Матеріали для самостійної роботи студентів.

4.1 Тестові завдання:

1.Збудник поліомієліту відноситься до родини:

а) риновірусів; б) рабдовірусів; в) ентеровірусів;*

г) поксвірусів; д) параміксовірусів

2.Матеріалом для лабораторної діагностики поліомієліту є:

а) ліквор; * б) сеча; в) слиз із верхніх дихальних шляхів*;

г) фекалії, кров;* д) все вище перелічене

3 Які бувають клінічні форми поліомієліту:

а) гепатолієнальні б) інапарантні в) менінгеальні;

г)паралітичні д) інапарантні, менінгеальні,паралітичні *

4. Передача збудника поліомієліту відбувається через:.

а) харчові продукті*; б) повітря*; в) предмети побуту*;

г) укуси москітів; д) воду*.
5. Який захід найбільш ефективний в контролі епідемічного процесу при поліомієліті: .

а) карантин, ізоляція; б) вакцинопрофілактика*;

в) дезінфекція; г) карантин, ізоляція, дезінфекція;

д) карантин, ізоляція; вакцинопрофілактика*;


6. Епідеміологічний нагляд при поліомієліті включає:

а) контроль за повнотою охоплення вакцинопрофілактикою*;

б) контроль за циркуляцією поліовірусів серед людей та в природному середовищі;

в) контроль імунного статусу населення, раннє виявлення хворих з гострою вірусною патологією; *.

г) контроль якості стерилізаційного режиму в лікувально-профілактичних закладах.

д) контроль за повнотою охоплення вакцинопрофілактикою; за циркуляцією поліовірусів серед людей та в природному середовищі; імунного статусу населення, раннє виявлення хворих з гострою вірусною патологією; *.


7. Домінуючий механізм передачі поліомієліту:

а) крапельний; б) парентеральний; в) фекально-оральний; *

г) контактно-побутовий, д) вертикальний.
8.Домінуючий захід з профілактики поліомієліту:

а) виявлення та контроль всіх випадків поліоміелітоподібних захворювань;

б) контроль за циркуляцією «дикого» поліовірусу;

в) імунопрофілактика інфекції *;

г) профілактична дезінфекція;

д) вогнищева дезінфекція.


9.Стандартне визначення випадку гострого паралітичного поліомієліту:

а) випадок гострого млявого спинального паралічу, що виник між 4 і 30 днем після прийому живої поліомієлітної вакцини, при якому виділено вірус поліомієліту вакцинного походження;

б) випадок гострого млявого спинального паралічу, при якому виділено «дикий« вірус поліомієліту; *

в) випадок гострого млявого спинального паралічу, що виник не пізніше 60 дня після контакту з щепленим живою поліомієлітною вакциною, при якому у хворого виділений вірус поліомієліту вакцинного походження .;

г) випадок гострого млявого спинального паралічу, при якому обстеження було проведено в повному обсязі або зовсім не проводилося ,але спостерігаються залишкові мляві паралічі до 60-го дня з моменту їх виникнення;

д) випадок гострого млявого спинального паралічу, при якому обстеження було проведено в повному обсязі або зовсім не проводилося, але спостерігаються залишкові мляві паралічі до 45-го дня з моменту їх виникнення


10.Показання для проведення масової додаткової імунізації проти поліомієліту:

а) менше 95% рівень охоплення щепленням проти поліомієліту дітей;

б) реєстрація випадків захворювання, які викликані «диким» поліовірусом;

в) виділення «дикого» вірусу поліомієліту від людей і з об'єктів навколишнього середовища ;

г) незадовільне проведення роботи по виявленню хворих в'ялим паралічем;

д) всі вище перераховане.


4.2 Ситуаційні завдання

Завдання1. До дитячого відділення лікарні госпіталізовано дитину, 9 років з ознаками млявого паралічу, лабораторно верифіковано поліомієліт. З епідеміологічного анамнезу відомо, що дитина з батьками перебувала в Індії, звідки вони повернулися за 4 дні до виникнення симптомів захворювання. У сім ї є ще син 3-річного віку, який відвідує дитячий дошкільний заклад, мати працює бухгалтером, батько-приватний підприємець.

1.Яка причина захворювання цієї дитини?

2.Який порядок госпіталізації та виписування хворих на поліомієліт?

3.Назвіть основні протиепідемічні заходи в осередку хвороби?



Завдання2. Хворому було поставлено діагноз «поліомієліт». При зборі епідеміологічного анамнезу, на які питання необхідно привернути увагу для встановлення вірогідного шляху передачі.

Завдання3. Назвіть основний профілактичний захід щодо запобігання виникнення поліомієліту.(препарат, схеми введення, дози).

5. Оцінювання самостійної роботи проводиться шляхом включення тестів з теми до банку тестів підсумкового заняття.

6 . Питання для самоконтролю

1.Стандарт визначення захворювання на поліомієліт.

2. Охарактеризуйте популяції:

2.1.збудника;

2.2.хазяіна.

3. Суть теоретичної основи розвитку епідемічного процесу поліоміеліту:

3.1.теорія механізму передачі;

3.2.теорія саморегуляції;.

4. Прояви епідемічного процессу при поліоміеліті.

5. Організація профілактичних захолів при поліоміеліті.

6. Організація протиепідемічних заходів при поліоміеліті.

7. Рекомендована література:

Базова:

1.Епідеміологія за редакцією І.П. Колеснікової, Вінниця, «Нова книга». 2012 – 570с.

2.Поліомієліт.(епідеміологія,клініка, діагностика,лікування та профілактика).Навчальний посібник.- Харків,2010.-С. 41.

3.Епідеміологія /За редакцією Гоца Ю.Д., Колеснікової І.П., Мохорта Г.А. – Київ: «Асканія», 2007.

4.Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П., Спеціальна епідеміологія / Навчальний посібник – Київ ВСВ «Медицина», 2014.- 344с.

5.Наказ МОЗ №196 від 14.09.1998 «Про посилення заходів щодо попередження захворювань на поліомієліт в Україні».

6.Задорожна В.І., Бондаренко В.І.Глобальна ліквідація поліомієліту:успіхи та проблеми// Сучасніінфекції.-2013-№2-с.12-18.

7.Подаваленко А.П.,Задорожна В.І. Імунопрофілактика в практиці сімейного лікаря.//Харків:Фоліо,2008.-221 с.



Допоміжна:

1. Закон України від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» зі змінами і доповненнями.

2. Закон України від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» зі змінами і доповненнями.

3. Офіційний сайт МОЗ України // www.moz.gov.ua

4. Р.Л.Зуева, Р.Х.Яфаев. Эпидемиология. Санкт-Петербург,Фолиант,2006. – 746с

5.ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА

ЕПІДЕМІОЛОГІЧ НИЙ НАГЛЯД

ПРИ ХОЛЕРІ. ( 1 година)

1.Актуальність теми:

З давніх часів холера існувала в Індії й періодично розповсюджувалась в інші країни. До ХІХ ст.. виноси інфекції зам межи історичного осередку мали характер епідемій. З 1817 до 1927 р. спостерігалось 6 пандемій холери, які охоплювали багато країн на різних континентах. Всі ці пандемії були викликані класичним холерним вібріоном. Постійно реєструються спалахи холери різної інтенсивності і в сучасних умовах -7-ї пандемії. 7 пандемія холери почалась в 1961 році і триває дотепер. За період з 1961 -1972 рр. епідемічні осередки холери виникли у понад 50 країнах світу. Пандемією охоплено більше 180 країн. З 1970 р. реєструється в Україні. За даними ВООЗ, протягом 7-ї пандемії холери у світі зареєстровано понад 5 млн. випадків захворювання, понад 200000 осіб померло, летальність приблизно 4,8%.



2. Конкретні цілі: На основі знання епідеміологічних особливостей холери та системи профілактичних та протиепідемічних заходів при цій інфекції провести необхідні заходи при підозрі на холеру та виявленні хворого.

3. Підготовка до практичного заняття передбачає теоретичну підготовку в обсязі питань, які необхідно засвоїти до теми; вміння на основі теоретичних знань розв’язувати тестові завдання, а також ситуаційні завдання для використання в практичної діяльності постановки епідеміологічного діагнозу та проведення комплексу необхідних профілактичних та протиепідемічних заходів, які будуть спрямовані на інфекційну захворюваність з метою стабілізації, зниження її.
4. Матеріали для самостійної роботи студентів.

4.1 Тестові завдання:

1.Токсини холерного вібріону:

А) екзотоксин;

B) ендотоксин;

С) ферменти;

D) низькомолекулярні метаболіти;

E) все вище перелічене*
2.Начальні прояви холери:

А) діарея;*

B) висока лихоманка;

С) перймоподібні болі в животі;

D) багаторазова блювота;

E) судоми.


3.Холеру диференцюють з:

А) шигельозами;

B) харчовою токсикоінфекцією,, сальмонельозом;

С) отруєннями важкими металами та грибами;

D) ротавірусним гастроентеритом;

E) все вище перелічене*.


4.Заключний діагноз холери ставлять на основі позитивних результатів лабораторних досліджень:

А) бактеріоскопічних;

B) бактеріологічних;*

С) серологічних;

D) імунологічних;

E) біохімічних.


5.Які чиники ризику інфікування збудником холери:

А) вживання великої кількості солодощів;

B) переохолодження;

С) фекальне забруднення морської води в рекреаційній зоні;*

D) проїзд у громадському транспорті;

E) гемотрансфузії.


6.Яка ознака характерна для водних епідемій:

А) різноманітність чинників передачі;

B) каскадність виникнення епідемічних ускладнень;*

С) виникнення захворювань переважно у дітей раннього віку;

D) виникнення захворювань переважно серед осіб жіночої статі;

E) одномоментність і масовість ураження.


7.В осередку холери не проводять:

А) завершальну дезінфекцію;

B) профілактичне лікування контактних;

С) вакцинопрофілактику контактних;*

D) обмежувальні заходи;

E) поточну дезінфекцію.


8. До особливостей епідемічного процесу холери в сучасних умовах належить:

А) низький відсоток легких форм;

B) висока летальність;

С) відсутність феномена «айсберга»;

D) «укорінення» збудника на деяких територіях;*

E) однакове співвідношення легких форм та носійства.


9.Тривалість максимального іінкубаційного періоду при холері складає:

А) декілька годин;

B) 5 днів*;

С) 14 днів;

D) 21 день;

E) 2-3 тижні


10.Контингент хворих при занесенні холери на інтактні території:

А) робітники харчових об єктів;

B) особи старшого віку та ослаблені;

С) особи активного віку*;

D) діти до 14 років;

E) немовлята.


Ситуаційні завдання

Завдання1. До інфекційного відділення направлено хворого 28 років з діагнозом «холера?», який повернувся 2 дні тому з м. Маріуполя, де реєструвалися випадки захворювання на холеру.

1.Які підстави були в лікаря для становлення такого діагнозу?

2.Які протиепідемічні заходи необхідно провести в осередку?

3.Хто організовує та проводить обмежувально-ізоляційні заходи в осередку?



Завдання 2.В приймальне відділення одної із лікарень доставлено хворого з частим стулом у вигляді мутної рідини, два рази була блювота. Хворіє 8 годин. За 3 дні повернувся із рідного кишлака, де був на весіллі. Згаданий кишлак розташований в прикордонній зоні на березі річки. В прикордонній країні за даними ВООЗ є випадки захворювання на холеру. Вода для пиття поступає в місцевий водоспад із річки, підлягає хлоруванню, але в постачанні хлорного вапна були збої. За останні 2 місяці зареєстровано 95 випадків шлунково-кишкових захворювань. Ніхто із захворівших не був госпіталізований. За цей час було 5 летальних випадків, трупи було поховано без розтину.

На весіллі були присутні 150-200 чоловік, але чи були серед них хворі не відомо.

1.Вкажіть вірогідний шлях передачі збудника.

2.Які заходи необхідно провести.



5. Оцінювання самостійної роботи проводиться шляхом включення тестів з теми до банку тестів підсумкового заняття.

6 . Питання для самоконтролю

1.Дайте визначення «холери» як інфекційного захворювання.

2. Охарактеризуйте популяції:

2.1.збудника;

2.2.хазяїна

3. Суть теоретичної основи розвитку епідемічного процесу холери:

3.1.теорія механізму передачі;

3.2.теорія саморегуляції.

4. Прояви епідемічного процессу при холері.

5. Організація профілактичних захолів при холері.

6. Організація протиепідемічних заходів при холері.

7. Рекомендована література:
Базова:

1. Епідеміологія за редакцією І.П. Колеснікової, Вінниця, «Нова книга». 2012 – 570с.

2. Епідеміологія /За редакцією Гоца Ю.Д., Колеснікової І.П., Мохорта Г.А. – Київ: «Асканія», 2007.

3. Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П., Спеціальна епідеміологія / Навчальний посібник – Київ ВСВ «Медицина», 2014.- 344с.

4. Дикий Б. М., Никифорова Т. О. Эпидемиология. М. Ивано-Франковск, 2006р.

46с.
Допоміжна:

1.Прудкина Н.С. Кровососущие двукрылые насекомые: фауна, биология, экология,

медико-ветеринарное значение. – Харьков, 2011. – 296 с.

2. Закон України від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» зі змінами і доповненнями.

3. Закон України від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» зі змінами і доповненнями.

4. Офіційний сайт МОЗ України // www.moz.gov.ua

5. Р.Л.Зуева, Р.Х.Яфаев. Эпидемиология. Санкт-Петербург,Фолиант,2006. – 746с

6. .ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД

ПРИ ЧУМІ.( 1 година)

1.Актуальність теми: Природні осередки чуми займають 6-7 % суходолу земної кулі і зареєстровані на усіх континентах, виключаючи Австралію та Антарктиду. В останні 50-60 років захворюваність у світі значно знизилась: в окремі роки офіційно зареєстрована кількість випадків чуми складає від кількох десятків до кількох тисяч випадків на рік у близько 50 країнах світу. Такі великі відмінності в інцидентності чуми значною мірою залежать від коливань у чисельності популяцій гризунів –природних джерел збудника інфекції – та від ступеня розвитку в цих популяціях епізоотій. Захворювання людей реєструються тільки на території природних осередків чуми, практично всі випадки представлені бубонними формами. Вагома частина випадків захворювання на чуму і зараз залишається поза офіційною звітністю.

2. Конкретні цілі: На основі знання основних характеристик епідемічного процесу чуми вміти організовувати заходи профілактики та боротьби з цим особливо небезпечним інфекційним захворюванням, враховуючи тип епідемічного осередку.

3. Підготовка до практичного заняття передбачає теоретичну підготовку в обсязі питань, які необхідно засвоїти до теми; вміння на основі теоретичних знань розв’язувати тестові завдання, а також ситуаційні завдання для використання в практичної діяльності постановки епідеміологічного діагнозу та проведення комплексу необхідних профілактичних та протиепідемічних заходів, які будуть спрямовані на інфекційну захворюваність з метою стабілізації, зниження її.

4. Матеріали для самостійної роботи студентів.

4.1 Тестові завдання:

1.Який максимальний інкубаційний період при чумі :

а) 6 діб; * б) 9-16 діб; в)2-5 діб; г) 3-7 діб; д) 17-21 доба

2.Які переносники беруть участь в передачі збудника чуми:

а) блохи; * б) комарі; в) кліщі; г) клопи; д) воші
3 Трансмісивний механізм передачі збудників означає поширення їх:

а) комарами; * б) кліщами; *в) предметами навколишнього середовища;

г) блохами; * д) вошами. *

4. Яка сезонність характерна для природно-осередкових інфекцій з трансмісивним механізмом передачі збудника інфекцій в помірних широтах:.

а) осінньо-зимова; б) зимова; в) зимово-весняна;

г) весняно-літньо-осіння* д) не характерно.

5. До професійних груп ризику виникнення природно-осередкових інфекцій з трансмісивним механізмом передачі належать: .

а) касири; б) водії вантажних автомобілів;

в) вихователі ДДЗ; г) кондитери; д) геологи. *
6. В осередку чуми медичний персонал зобов’ язаний працювати в:

а) захисному халаті; б) респіратори; в) гумових чоботах;

г) захисному костюмі І типу; *. д) окулярах.
7. Методи лабораторної діагностики чуми, яку мають основне значення:

а) бактеріологічний; * б) бактеріоскопічний; в) біологічний; *

г) серологічний; д) імунологічний.

8. Підозру на чуму викликають:

а) проживання в регіоні, ендемічному по чумі;

б) гострий гарячковий стан з явищем нейротоксікоза;

в) геморагічні прояви;

г) регіонарний лімфоденіт з периаденитом;

д) весь комплекс перерахованих фактів.
9.Через кілька днів після завершення термінової антибіотикопрофілактики проводиться вакцинація населення в осередку чуми:

а) через 3 доби; б) через 2 доби;* в) через 1 добу; г) негайно; д) через тиждень

10.Особи. які спілкувались з хворим на чуму, ізолюються:

а) до 1 місяця;

б) на 2 тижні;

в) на 6 днів*;

г) на тиждень;

д) на 21 день


4.2 Ситуаційні завдання

Завдання1. Лікар «швидкої допомоги», якого викликали до хворого, поставив первинний діагноз «чума». Які вимоги до ізоляції хворого та спостереження за контактними особами.

Завдання2. Хворому було поставлено діагноз «чума, бубонна форма» При зборі епідеміологічного анамнезу, на які питання необхідно привернути увагу для встановлення вірогідного шляху передачі.

Завдання3. В населеному пункті Н. зареєстровано 1 випадок бубонної форми чуми у чоловіка 40 років, який повернувся 4 доби тому із Мозамбіку. Які протиепідемічні заходи необхідно провести в осередку.

5. Оцінювання самостійної роботи проводиться шляхом включення тестів з теми до банку тестів підсумкового заняття.

6 . Питання для самоконтролю

1.Дайте визначення стандартного, ймовірного і підтвердженого випадку чуми.

2. Охарактеризуйте популяції:

2.1.збудника;

2.2.переносника;

2.3.хазяіна.

3. Суть теоретичної основи розвитку епідемічного процесу чуми:

3.1.теорія механізму передачі;

3.2.теорія саморегуляції;.

3.3.теорія природної осередковості.

4. Прояви епідемічного процессу при чумі.

5. Організація профілактичних захолів при чумі.

6. Організація протиепідемічних заходів при чумі.

7. Рекомендована література:

Базова:

1. Епідеміологія за редакцією І.П. Колеснікової, Вінниця, «Нова книга». 2012 – 570с.

2. Епідеміологія /За редакцією Гоца Ю.Д., Колеснікової І.П., Мохорта Г.А. – Київ: «Асканія», 2007.

3. Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П., Спеціальна епідеміологія / Навчальний посібник – Київ ВСВ «Медицина», 2014.- 344с.

4. Дикий Б. М., Никифорова Т. О. Эпидемиология. М. Ивано-Франковск, 2006р.

46с.
Допоміжна:

1. Закон України від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» зі змінами і доповненнями.

2. Закон України від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» зі змінами і доповненнями.

3. Офіційний сайт МОЗ України // www.moz.gov.ua

4. Р.Л.Зуева, Р.Х.Яфаев. Эпидемиология. Санкт-Петербург,Фолиант,2006. – 746с



ТЕМА 7. ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД

ПРИ БОТУЛІЗМІ ТА САЛЬМОНЕЛЬОЗІ.( 1 година

1.Актуальність теми: Захворювання на сальмонельоз зареєстровані на всій земній кулі. Сальмонельоз займає одне із центральних місць в етіологічній структурі діарейних захворювань, характеризується переважним ураженням тонкого кишечника, перебігає у вигляді гастроінтестинальних форм, рідше - у вигляді генералізованих форм.

Ситуація щодо захворюваності на сальмонельоз в більшості економічно розвинутих країн і в Україні визначається як несприятлива і має тенденцію до погіршення. Згідно епідпрогнозу ВООЗ передбачається ймовірний ріст захворюваності на сальмонельоз у всіх країнах світу. Виникнення сальмонельозу пов’язане з вживанням харчових продуктів, забруднених сальмонелою, а також із госпітальною інфекцією, частіше серед дітей до 2 років.

Ботулізм належить до захворювань, які мають повсюдне поширення. Щорічно у світі реєструється до 20 тис. випадків, із яких до 1 тис. у дітей. Підвищена захворюваність реєструється на Далекому Сході, Китаї, Алясці, Північній Америці, низці країн Європи та Південної Америки. Останнім часом ботулізм частіше спостерігається у країнах з розвиненим домашнім консервуванням риби (Японія, Канада, США), овочів ( США), свинини (Франція) і т.д. В Україні протягом останніх 40 років рівень захворюваності на ботулізм збільшився в 7 разів. Ендемічними територіями є лісостепова і степова зони України, де наявні адекватні клімато-географічні умови для вегетації збудника.
2. Конкретні цілі: На основі знання основних характеристик епідемічного процесу сальмонельозу і ботулізму вміти організовувати заходи профілактики та боротьби з ними.
3. Підготовка до практичного заняття передбачає: теоретичну підготовку в обсязі питань, що необхідно засвоїти до теми; вміння на основі теоретичних знань розв’язувати тестові завдання, а також ситуаційні завдання для використання в практичної діяльності задля постановки епідеміологічного діагнозу, проведення комплексу необхідних профілактичних і протиепідемічних заходів, що будуть спрямовані на попередження інфекційної захворюваності з метою її стабілізації і зниження.
4. Матеріали для самостійної роботи студентів.

4.1 Тестові завдання:

1. Які дані мають суттєве значення в епідеміологічному анамнезі:

а) при бруцельозі – контакт з хворою людиною;

б) при дифтерії – вживання води відкритого водоймища;

в) при сказі – під час проведення земляних робіт;

г) при сальмонельозі – вживання яєць качки;*

д) при туляремії – контакт з хворою людиною.

2. Збудник ботулізму:

а) є аеробом;

б) розмножується у продуктах харчування при відсутності доступу повітря;*

в) розмножується в організмі людини;

г) розмножується у воді;

д) розмножується у продуктах харчування при створенні аеробних умов.
3. Вкажіть правильну відповідь при ботулізмі:

а) джерелом і резервуаром збуднику є хвора людина;

б) джерелом і резервуаром збуднику є субстрати неживої природи і організми більшості тварин, птахів і риб;*

в) резервуаром збуднику є тварини;

г) характерна літня сезонність;

д) зараження відбувається частіше при вживанні консервів фабричного виробництва.

4. Фактором передачі при ботулізмі може бути (вкажіть неправильну відповідь):

а) ковбаса копчена;

б) ікра кабачкова;

в) сир;*


г) риба копчена;

д) гриби консервовані.


5. Терміни інкубаційного періоду при ботулізмі залежать від:

а) дози токсину;*

б) наявності імунітету;

в) рН-шлункового вмісту;

г) значного забруднення харчових виробів спорами;

д) вірулентності збуднику.


6. Вкажіть тривалість інкубаційного періоду ботулізму:

а) від кількох годин до 10-14 днів;* б) 7 днів; в) 2-12 годин; г) 1-2 дні; д) 10-14 днів.


7. Який з перелічених методів діагностики має значення при постановці клінічного діагнозу ботулізма?

а) клініко-епідеміологічний;* б) мікроскопічний; в) серологічний; г) імунологічний;

д) бактеріологічний.
8. До якої групи інфекцій за екологічною класифікаціє відноситься ботулізм?

а) антропоноз; б) зооантропоноз; в) сапроноз; * г) зооноз;д) зоосапроноз.

9. Захворювання при якому хворий є заразним для контактних осіб:

а) ботулізм; б) бруцельоз; в) лептоспіроз; г) сальмонельоз* д) туляремія;


10. Вкажіть провідну ланку епідпроцесу при сальмонельозі для здійснення протиепідемічних заходів.

а) джерело збуднику; б) механізм передачі;* в) медичний нагляд за контактними;

г) резервуар збуднику; д) сприйнятливий організм.



4.2 Ситуаційні завдання

Завдання 1. Пацієнт К. 20 років, хворіє другий день. З початку зауважив, що не може читати газетний шрифт і букви зливаються, потім відмічав «сітку», «туман» перед очима, двоїння предметів. На наступний день з’явилася сухість у роті, утрудненне ковтання (вода виливалася через ніс), мова стала невиразною. Відмічав м’язову слабкість. Свідомість ясна. Температура тіла не підвищувалася. За добу до хвороби вживав гриби домашнього засолу, домашній сир, молоко. Відвідував родичів, на подвір’ ї яких грався з домашнім котом. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз за клініко-епідеміологічними даними.

а) енцефаліт; б) сказ; в) отруєння грибами; г) ботулізм; * д) менінгіт.



Завдання 2. До окуліста звернувся хворий зі скаргами на двоїння в очах, блювання, пронос. Запідозривши ботулізм, лікар направив хворого медичним транспортом до інфекційного відділення, де з епідеміологічного анамнезу було встановлено що 3 дні тому хворий був на дні народження у друга. Вкажіть можливі чинники передачі збуднику ботулізму:

а) консерви домашнього приготування, молоко, бринза, в’ялені м’ясні вироби;

б) копчені і в’ялені м’ясні вироби, свіжі салати, гриби консервовані;

в) консерви домашнього приготування, копчені і в’ялені м’ясні і рибні вироби, гриби консервовані;*

г) копчені і в’ялені рибні вироби, сир, гриби консервовані;

д) сир, масло вершкове, гриби консервовані, копчені і в’ялені рибні вироби.



Завдання 3. До центральної районної лікарні протягом доби госпіталізовано 8 осіб з ознаками гострої кишкової інфекції середньої тяжкості. З епідемічного анамнезу відомо, що вони разом святкували день народження. При приготуванні крему для кондитерських виробів використовували качині яйця. Бактеріологічно у всіх хворих підтверджено сальмонельоз, спричинений S. Typhimurium.

1. Хто у даному випадку був джерелом збудника інфекції і що послужило чинником передачі збудника інфекції?

2. Які протиепідемічні заходи необхідно провести?

5. Оцінювання самостійної роботи проводиться шляхом включення тестів з теми до банку тестів підсумкового заняття.

6 . Питання для самоконтролю:

1.Стардарт визначення захворювання: «сальмонельоз», « ботулізм».

2. Епідеміологічно важливі ознаки збудників сальмонельозу і ботулізму.

3. Резервуари і джерела збудника сальмонельозу і ботулізму.

4. Структура паразитарної системи при сальмонельозі і ботулізмі.

5. Механізм, шляхи та чинники передачі збудників сальмонельозу і у ботулізму.

6. Прояви епідемічного процесу сальмонельозу, ботулізму.

7. Профілактичні та протиепідемічні заходи при сальмонельозі і ботулізмі.

8. Основні компоненти епідеміологічного нагляду при сальмонельозі і ботулізмі.
7. Рекомендована література:
Базова:

1. Епідеміологія за редакцією І.П. Колеснікової, Вінниця, «Нова книга». 2012 – 570с.

2. Епідеміологія / За редакцією Гоца Ю.Д., Колеснікової І.П., Мохорта Г.А. – Київ: «Асканія», 2007.

3. Спеціальна епідеміологія: навч. посіб. / Н.О. Виноград, З.П. Василишин, Л.П. Козак. – К.: ВСВ «Медицина», 2014. – 344с.

4. Дикий Б. М., Никифорова Т. О. Эпидемиология. м. Ивано-Франковск, 2006р.

5. Р.Л. Зуева, Р.Х. Яфаев Эпидемиология. Санкт-Петербург, Фолиант, 2006. – 746с.


Допоміжна:

1. Ющюк Н.Д., Мартынов Ю.В. Эпидемиология: Учебн. Пособие. – 2-е издан. перераб. и доп. – М.: Медицина, 2003. – 448 с.

2. Закон України від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» зі змінами і доповненнями.

3. Закон України від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» зі змінами і доповненнями.



4. Офіційний сайт МОЗ України // www.moz.gov.ua

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал