Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель



Скачати 69.35 Kb.
Дата конвертації30.03.2017
Розмір69.35 Kb.
ТипУрок
Тема уроку: Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель.
Мета: дослідити як у складних умовах, після укладення Люблінської унії, жило і розвивалась більшість українських земель, які опинились у складі Речі Посполитої і що ж саме призвело до чималих змін у становищі українського населення.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: карта (атлас), підручник, документи з підручника.

Основні терміни та поняття: федеративна держава, шляхетська демократія.


Персоналії: Сигізмунт ІІ Август.
Хід уроку.

І. Організація класу до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Які українські землі на середину ХVІ століття перебували під польською владою?

  2. Які українські землі на середину ХVІ століття входили до Великого князівства Литовського?

  3. Порівняйте становище українських земель під польською та литовською владою



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми та завдання уроку.

План.

  1. Передумови укладення Люблінської унії.

  2. Люблінський сейм 1569 року.

  3. Суспільно політичні зміни на українських землях після Люблінької унії



ІV. Сприйняття нового навчального матеріалу.

Проблемне питання. Якими були передумови об´єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського?



  1. Передумови укладення Люблінської унії.

60 - ті роки ХVІ ст.. стали періодом важливих змін для українських земель. Пов’язаних з об´єднанням Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдине державне утворення.

У цей час Велике князівство литовське дуже послабилося. Литва, зазнавши поразки в московсько – литовських війнах кінця ХV – першої половини ХVІ ст.. утратила значну частину своєї території. Із 1561 року Литва брала активну участь у Лівонській війні проти Московської держави. Унаслідок отриманих поразок литовська сторона опинилася в стані глибокої кризи і прагнула отримати воєнну допомогу від Польщі. Зі свого боку Польське королівство сподівалося скористатися ослабленням Литви, щоб реалізувати свої плани просування на слов´янський Схід.

Ідея об´єднання Литви і Польщі мала прихильників в обох державах, проте відрізнялася за змістом. Литовські магнати, були прихильниками незалежності й погоджувалися на об´єднання «двох рівних» за умовами існування окремого сейму й забезпечення свого привілейованого становища в державі. Натомість середня і дрібна шляхта, незадоволена пануванням магнатів, сподівалася, що внаслідок об´єднання здобуде такі ж самі привілеї, якими користувалася у своїй державі польська шляхта. В од єднанні двох держав польські магнати вбачали можливість отримання нових земель й залежних селян.

Українське шляхетство також мало свою позицію. Воно в цілому схвально ставилося до об´єднання Литви та Польщі, розраховуючи, що це допоможе надійно захистити південні рубежі від турецько – татарських нападів і припинить шляхетські наїзди (збройні напади) у польсько – українському прикордонні. Об´єднання двох держав відповідало економічним інтересам української шляхти, оскільки через Польщу проходили торгівельні шляхи до країн Західної Європи. Українські князі пропонували об´єднати Польщу, Литву і Україну на рівних правах.



Бесіда за запитаннями.

  1. Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561 року?

  2. Якою була позиція українських князів щодо можливого обєднання Польщі й Литви?


2.Люблінський сейм 1569 року.

Для вирішення питання об´єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в польському місті Любліні в 1569 році зібрався спільний сейм представників привілейованих станів обох держав. Гострі суперечки щодо форми об´єднання тривали півроку. Литовська сторона виступала за створення федеративної держави, а польська – іконпорацію (включення) Литви до складу Польщі.

Переконавшись, що польська сторона не збирається зважати на пропозиції , литовська делегація залишила сейм, щоб зірвати його роботу. У відповідь на це польський сенат закликав готуватися до війни з Литвою і зажадав від короля Сигізмунда ІІ Августа прийняти рішення про включення до Польщі Волині й Підляшшя. Оголосивши про приєднання цих земель, польський король зажадав від шляхти, яка мала там маєтки, прибути до Любліна і присягнути Польщі. Пізніше король видав привілеї про проведення під свою владу Брацлавщини й Київщини.

Литовська делегація змушена була підкоритися польській стороні, повернутися на сейм і погодитися на вилучення зі складу своєї держави зазначених українських земель.

1 липня 1569 року в Любліні було укладено унію про об´єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського у федеративну державу «двох народів» Річ Посполиту (дослівно республіку).

Бесіда за запитаннями


  1. Що таке федеративна держава?

  2. Коли було укладено Люблінську унію?

  3. Які українські землі, за Люблінською унією, перейшли під польську владу?

3. Суспільно політичні зміни на українських землях після Люблінької унії
На українських землях, які відійшли до Польщі, було запроваджено польський адміністративно – територіальний устрій. Вони поділялися на воєводства , очолюваними воєводами. Воєводства поділялися на повіти де головними були старости. У воєводствах періодично скликалися шляхетські сеймики.

Було створено систему шляхетських станових судів. У гродських судах цивільні й кримінальні справи розглядали старости. Земські суди складалися із судді, підсудка й писаря та обиралися на сеймиках шляхтою.

Для України Люблінська унія мала як позитивні, так і негативні наслідки. Так більшість українських земель були об’єднані в межах однієї держави. На приєднаних до Польського королівства українських землях було збережено судочинство за нормами Литовських статутів. Представники українських князів і шляхти отримали виключне право обіймати посади в місцевих адміністраціях незалежно від віросповідання. Завдяки Люблінській унії українські землі залучилися до нових форм суспільного життя: «шляхетської демократії», місцевого самоврядування, станового судочинства. Через Польщу на українські землі поширився західноєвропейський культурний вплив.

Водночас необхідність брати участь у роботі сеймиків, Вального сейму, спілкування з польськими урядовцями спричиняли полонізацію й денаціоналізацію української шляхти. Люблінська унія відкрила можливість наділяти маєтками на ново приєднаних територіях польську шляхту. Виникнення на українських землях володінь польських магнатів спричинило закріпачення селянства. Третій Литовський статут 1588 року запровадив для різних категорій залежних селян кріпосне право. Унаслідок цього було закріплено законом створення єдиного стану кріпосних селян. Унія привела др. Втрати Україною державності. Водночас переважна більшість українського населення стала зазнавати дедалі більше національно – релігійних утисків.

Бесіда за запитаннями.


  1. Назвіть воєводства, утворені польською владою на українських землях.

  2. Схарактеризуйте адміністративно – політичний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.


V. Узагальнення та систематизація знань.

Перегляд ілюстрованого фільму з телепроекту телекомпанії Інтер

Бесіда за запитаннями

  1. Якими були передумови укладення Люблінської унії.

  2. Визначте основні відмінності в позиції польської, литовської та української сторін щодо об´єднання Польщі й Литви.

  3. Як було укладено Люблінську унію?

  4. Визначте за картою назви й центри воєводств, створених польською владою на українських землях, отриманих за Люблінською унією.

  5. Учні діляться на два варіанти. Потрібно скласти таблицю «Наслідки Люблінської унії для українських земель».

І варіант ІІ варіант

Позитивні наслідки

Негативні наслідки










  1. Тестові завдання

1.Галичина стала перебувати під владою Польщі з :

А) 1380 р. Б) 1387 р. В) 1389 р.

2. В 1430 році під владою Польщі опинилась:

А) Західне Поділля; Б) Закарпаття; В) Підляшшя.

3. Кревська унія була укладена між:

А) Польщею та Угорщиною;

Б) Угорщиною та Великим князівством Литовським;

В) Великим князівством Литовським та Польщею.

4. Перший Литовський статут було видано:

А) 1525 р.; Б) 1529 р.; В) 1540 р.

5. Київським воєводою з 1525 р. був:

А) В.К.Острозький; Б) К.Острозький В) Стефан Баторій

6. Сигизмунд ІІ Август був польським королем в період:

А) 1540-1569 рр.; Б) 1548-1572 рр.; В)1560-1578 рр.

7. Становий представницький орган, що мав законодавчі повноваження і відігравав велику роль в Польщі, особливо з 1573 р.:

А) Сенат; Б) Рада; В) Сейм.

8. У Великому князівстві Литовському запровадження виборних судів відбулося за:

А) Першим Литовським статутом;

Б) Другим Литовським статутом;

В) Універсалом Сигизмунда ІІ Августа.

9.Підляшшя та Волинь були приєднані до Польського королівства у:

А) січні 1569 р.; Б) березні 1569 р.; В) липні 1569 р.


10. Люблінський сейм розпочав свою роботу:

А) 10 січня 1569 р.; Б) 1 липня 1569 р.; В) 6 жовтня 1569 р.

11. Річ Посполита була укладена внаслідок укладання:

А) Кревської унії; Б) Городельської унії; В) Люблінської унії.

12. Люблінська унія була підписана:

А) 1566 р.; Б) 1569 р.; В) 1596 р.


VІ. Підсумки уроку.

У 60 – х роках ХVІ століття сформувалися передумови для обєднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу. Проте бачення форми і змісту майбутнього державного обєднання в його учасників суттєво відрізнялося.



Унаслідок укладення Люблінської унії на карті Європи зявилась нова держава – Річ Посполита. Більшість українських земель, за люблінською унією, опинилося під польською владою, що спричинило чимало змін у становищі їх населення.
І. Домашнє завдання

  1. Опрацювати текст підручника

  2. Записати в зошит та вивчити значення основних термінів та понять.

  3. Позначити на контурні карті кордони Речі Посполитої та землі які до неї ввійшли в ХVІ столітті.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал