Культура мови як запорука успішної професійної комунікації



Скачати 25.02 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації14.07.2017
Розмір25.02 Kb.

198
Культура мови як запорука
успішної професійної комунікації
Геннадій Вознюк, Зоряна Куньч
Кафедра української мови, Національний університет “Львівська політехніка”,
УКРАЇНА, м.Львів, вул.С.Бандери, 12, E-mail: zorjana.kunch@gmail.com
The article emphasizes that increasing of linguistic culture provides a high level of
communication that is the key to successful professional activity. It suggests the most
important ways to improve personal language culture - the decalogue of speech culture.
Ключові слова

культура мови, професійна комунікація, шляхи вдосконалення особистої культури мови, декалог культури мовлення, норми літературної мови.
I.
Вступ
Культура мови – це проблема, що так чи інакше наявна в кожній національній спільноті і стає предметом публічного обговорення та пильної уваги мовознавців і взагалі людей, небайдужих до виражальних можливостей слова або до престижу своєї мови. Адже літературна мова в усіх народів відрізняється від розмовної, “народної” і потребує постійного дбайливого догляду, культивування. Як справедливо зазначає Т.Б. Гриценко, “якщо людина володіє культурою мовлення, то про неї кажуть, що це людина розвинутого інтелекту і високої загальної культури” [1, с. 50]. Науковці переконливо доводять, що культура мови має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовленнєвого спілкування, ефективне здійснення мовних функцій, ошляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства загалом, через культуру мовлення відбувається вдосконалення мови [2, С. 208–209].
II.
Підвищення мовної
культури як передумова успішної
комунікації
Для багатьох категорій мовців підвищення власної мовної культури – це один із професійних обов’язків, зокрема й для керівників різного рівня,
інженерів, службовців, чиє професійне життя пов’язане з комунікацією.
Пропонуємо декалог культури мовлення, тобто окреслюємо десять найважливіших шляхів вдосконалення особистої культури мови:

Виробляти стійкі навички мовленнєвого самоконтролю й самоаналізу, пам’ятаючи відомий вислів Вольтера, що будь-яка чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано висловлена.

Активно опрацьовувати навчальні матеріали з правопису, стилістики та культури мови, словники й довідники різних типів.

Вивчати мовлення майстрів слова (письменників, науковців, ораторів, акторів), використовувати їхній досвід у власній практиці.
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua

199

Читати вголос (особливо прозові тексти) із дотриманням усіх аспектів нормативності (орфоепії та наголошування), використовуючи при цьому сучасні технічні засоби, зокрема аудіо- та відеозаписи.

Заучувати напам’ять художні та публіцистичні твори, що значно збагачує лексичний запас, дає змогу засвоїти поширені мовні конструкції.

Насичувати пам’ять фразеологізмами, ідіомами, крилатими висловами, які дають змогу зробити своє мовлення яскравішим, точнішим, дотепнішим і навіть лаконічнішим.

Виробити звичку говорити неквапливо, не ковтаючи слів, із логічними та виражальними паузами.

Привчати себе до систематичного запису власних думок та спостережень, щоденникових записів, ведення хроніки тощо.

Виробити звичку читати «із олівцем у руках», занотовуючи окремі фрази, афоризми, думки тощо, щоби згодом опрацювати їх.

Не допускати, щоб цікаві літературні новинки оминали вашу увагу.
Висновок
Отже, сучасний висококваліфікований фахівець-інженер, покликаний вирішувати нагальні виробничо-технологічні проблеми, здійснювати науково-дослідний пошук з метою вдосконалення технологій, виконувати функції керівника колективу, не може обійтися без досконалого володіння всіма засобами мовного спілкування. Тому сучасна гуманітарна підготовка в негуманітарному вищому навчальному закладі має передбачати не лише вивчення української мови (за професійним спрямуванням), але й обов’язкове засвоєння низки інших дисциплін, які ставлять за мету навчити студента секретів мовної комунікації, дати йому навички підготовки виробничої наради, усного публічного виступу, формулювання тез наукової публікації, проведення зустрічі з діловими партнерами тощо. Зважаючи на те, що від культури мовлення безпосередньо залежить і культура та розвиток мислення, і культура спілкування, необхідно збільшити у вищих навчальних закладах обсяг викладання мовних дисциплін, доповнивши їх такими важливими складовими, як «риторика», «основи мовного етикету», «культура ділового спілкування» тощо і затвердивши ці курси як обов’язковий компонент для навчальних планів бакалаврської підготовки всіх вищих навчальних закладів України.
Література
1. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення / Т.Б. Гриценко. – Київ:
Центр навчальної літератури, 2003. – 268 с.
2. Іванишин В. Мова і нація / Василь Іванишин, Ярослав Радевич-Винницький. –
Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1994. – 218 с.
Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал