Кравченко О. В., архітектор Анотація. Візуально-просторова гармонізація порушеного міського середовища



Скачати 86.17 Kb.
Дата конвертації27.03.2017
Розмір86.17 Kb.
УДК 711.4:504.05

ВІЗУАЛЬНО-ПРОСТОРОВА ГАРМОНІЗАЦІЯ

ПОРУШЕНОГО МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА.

Чемакіна О.В., кандидат архітектури, доцент

Національний авіаційний університет



Кравченко О.В. , архітектор

Анотація. Візуально-просторова гармонізація порушеного міського середовища. Наведено результати дослідження з виявлення специфіки моделювання зорового сприйняття порушеного міського середовища, вироблення рекомендацій по методиці візуально-просторової гармонізації композиції містобудівних утворень, що містять порушені території.

Ключові слова: порушене міське середовище, реабілітація, візуально-просторова гармонізація, містобудівні утворення, що містять порушені території.

Аннотация. Визуально пространственная гармонизация нарушенной городской среды. Приведены результаты исследования из выявления специфики моделирования зрительного восприятия нарушенной городской среды, выработки рекомендаций, по методике визуально пространственной гармонизации композиции градостроительных образований, которые содержат нарушенные территории.

Ключевые слова: нарушена городская среда, реабилитация, визуально пространственная гармонизация, градостроительные образования, содержащие нарушенные территории.

Annotation. By sight spatial harmonization of the broken city environment. Research results are resulted from the exposure of specific of design of visuognosis of the broken city environment, rule-making, on a method by sight spatial harmonizations of composition of town-planning educations which contain the broken territories.

Keywords: a city environment, rehabilitation, is broken, by sight spatial harmonization, town-planning educations which contain the broken territories.
Візуальний образ порушеного міського середовища — це результат візуального сприйняття його компонентів, самобутній і регіональний вигляд яких формує в свідомості людини певний естетичний образ.

Аналіз досліджень і публікацій. У напрямі дослідження закономірностей візуального сприйняття архітектурних об’єктів та містобудівних утворень працювали багато вчених, найбільш значущі роботи, які дозволили виділити основні установки по візуально-просторовій гармонізаці порушеного міського середовища належать Е.Л.Беляєвій, З.Н.Яргіній, Д. Лінчеві, В.Г.Глазичеву, І.ГЛежаві, В.Т. Шимко, В.М.Розіну.

Аналіз праць вітчизняних і зарубіжних учених по сприйняттю міського середовища свідчить про відсутність окремих досліджень щодо сприйняття простору містобудівних систем вугледобувних регіонів, але дозволяє виділити аспекти візуального сприйняття порушеного міського середовища:

- психофізіологічний аспект сприйняття порушеного міського середовища як фізично існуючої реальності з властивими тільки для неї об’єктами з їх масою, об'ємом, розмірами, розташуванням в міському просторі, фактурою, світлом і кольором, а також емоційним впливом.

- естетичний аспект сприйняття порушеного міського середовища як цілеспрямоване і цілісне сприйняття естетичної цінності його компонентів, виходячи з життєвого досвіду суб'єкта, його естетичних смаків і ціннісніх орієнтацій, загального стану культури суспільства.

- художньо-образний аспект сприйняття порушеного міського середовища як процес осмислення його містобудівної композиції, самобутньої образної виразності системостворюючих компонентів – порушених територій і техногенних ландшафтів.

Постановка проблеми. Побудова теоретичної основи методики візуально-просторової гармонізації порушеного міського середовища на наступних положеннях:

- цілісний самобутній образ порушеного міського середовища поєднує в своїй просторово-часовій динаміці виразність системостворюючих компонентів – порушених територій і техногенних ландшафтів;

- вигляд компонентів порушеного міського середовища віддзеркалює народно-господарські, національно-культурні і природно-кліматичні особливості регіону;

- візуально-просторова гармонізація порушеного міського середовища є пролонгованим процесом його загальної реабілітації і відкритий до подальших змін.



Мета – виявлення специфіки моделювання зорового сприйняття порушеного міського середовища, вироблення рекомендацій по методиці візуально-просторової гармонізації композиції містобудівних утворень, що містять порушені території.

Результати дослідження. Теоретико-пізнавальна цінність дослідження – наукова розробка поняття порушеного міського середовища, визначення основних видів його структур, систематизація використовуваних термінів, пов'язаних з системним підходом до реабілітації порушеного міського середовища. Аналітична частина розкриває загальні механізми формування порушеного міського середовища і демонструє основоположне значення поняття реабілітації порушеного міського середовища в концепції містобудівного використання порушених територій.

Як основа візуально-просторової гармонізації порушеного міського середовища висунуто положення впорядкування системи взаємозв’язків відкритих, забудованих і техногенних просторів у містобудівних системах вугледобувних регіонів. Для цього використано загальну методику візуального аналізу міського середовища і його компонентів. До складу концепції реабілітації порушеного міського середовища для аналізу об'ємно-просторової структури містобудівних утворень, які містять порушені території і основних аспектів об'ємно-просторових зв'язків введено графоаналітичний метод, який складається з наступних етапів:

- графічного зіставлення шляхом нанесення на існуючу структуру генпланів містобудівних систем вугледобувних регіонів даних і основних етапів виникнення і розвитку порушених територій;

- розробки і порівняльного аналізу картин видових перспектив містобудівних утворень, які містять порушені території;

- аналізу стану об'ємно-просторової композиції містобудівних утворень, які містять порушені території у взаємозв'язку з міською панорамою, локальними ансамблями міських просторів в всіх формах сприйняття (силует, маса, деталі) і зі всіх рівнів (точок, зон) візуального сприйняття для визначення ролі порушених територій в формуванні образу міста;

- описового порівняльного аналізу.

Дослідження проводилося по містобудівних, структурно-функціональних, планувальних, об'ємно-просторових характеристиках містобудівних утворень, які містять порушені територі.

У дослідженні містобудівних умов розглянуто внутрішні і зовнішні зв'язки містобудівних утворень, які містять порушені територі. Під зовнішніми зв'язками малося на увазі їх місце по функціональних, планувальних, об'ємно-просторових характеристиках в системі міста; під внутрішніми локальна взаємодія вище перелічених характеристик.

Визначення специфіки об'ємно-просторових зв'язків порушеного міського середовища включає наступні аспекти:

- встановлення типів просторів містобудівних утворень, що містять порушені території та їхній просторовий характер;

- специфіку композиційних прийомів становлення і еволюції містобудівних утворень, що містять порушені території;

- природно-ландшафтні характеристики містобудівних утворень, що містять порушені території;

- аналіз особливостей побудови об'ємно-просторової композиції містобудівних утворень, що містять порушені території та її структурних елементів на всіх рівнях візуального сприйняття;

- аналіз просторово-видових якостей порушеного міського середовища.

Проведення зазначених етапів аналізу об'ємно-просторових зв'язків порушеного міського середовища дозволило визначити містобудівні вимоги до його візуально-просторової гармонізації в результаті оцінки зовнішніх і внутрішніх зв'язків.

Основна вимога до розвитку об'ємно-просторової композиції порушеного міського середовища - максимальне використовування самобутньої специфіки середовища вугледобувних регіонів і, як наслідок, реабілітація візуально-просторових зв’язків містобудівних утворень, що містять порушені території з відтворенням і гармонізацією втрачених містобудівних якостей або створенням нових.

Визначення основних напрямів візуально-просторової гармонізації об'емно-просторової структури містобудівних утворень, що містять порушені території включає схему впливу об'єктивних чинників на містобудівне використання порушених територій і рекомендовані принципи реалізації у візуально-просторовій гармонізації порушеного міського середовища їхнього містобудівного потенціалу і потенціалу містобудівних зв’язків.

Застосування рекомендованої загальної методики дослідження і візуально-просторової гармонізації порушеного міського середовища, що виконується на основі аналізу і виявлення особливостей містобудівного потенціалу і потенціалу містобудівних зв’язків порушених територій і сучасних вимог до їхнього використання у концепції реабілітації, дає можливість відновити систему доречних принципів:

- однорідності середовища по функції і геометричним характеристикам;

- цілісності просторової організації через гармонізацію просторів, їхню пропорційну відповідність з міським середовищем;

- системної побудови композиції порушеного міського середовища як візуально-просторову гармонізацію його головних і другорядних елементів по пропорційних відносинах об'ємів і просторів;

- визначення і організації рівнів зорового сприйняття композиції порушеного міського середовища шляхом з'ясування і аналізу елементів містобудівних утворень, що містять порушені території;

Дія всіх принципів регламентується інженерними, горно-геологічними, містобудівними, функціональними чинниками.

Розв'язання основних задач містобудівного використання містобудівного потенціалу і потенціалу містобудівних зв’язків порушених територій з урахуванням специфіки конкретних умов населених місць може йти різними шляхами: відтворення втрачених якостей містобудівних утворень, що містять порушені території; збереження колишніх якостей з частковою візуально-просторовою гармонізацією порушеного міського середовища; збереження колишніх якостей і включення нових елементів порушеного міського середовища.

При розкритті побудови композиції порушеного міського середовища і закономірностей його візуально-просторової гармонізації разом з традиційними методами дослідження застосовувалася вироблена в рамках системного підходу методика, що припускає:

- виділення з множини образно, стилістично, композиційно, функціонально однорідних компонентів порушеного міського середовища схеми містобудівного використання порушених територій, що дозволяє вивести їх як інваріант;

- розгляд порушеного міського середовища як простір реалізації концепції його реабілітації, важливою частиною якої виступає візуально-просторова гармонізація містобудівних утворень, що містять порушені території.

Конкретизація даного положення дозволяє розглянути структуру порушеного міського середовища як основу індивідуальних концепцій формоутворення. Спектр можливих варіантів використання структури простору розгортається між двома протилежними методами: організацією (статична концепція) і структуризацією (динамічна концепція) просторів.



Висновки.

Візуально-просторова гармонізація є частиною змісту концепції порушеного міського середовища і стала можливою в ряду інших заходів після теоретичного обгрунтування цього процесу, яке дозволило сформулювати методику і розробити послідовність і зміст її проектних дій, а також логічно включити дану методику в систему містобудівного проектування.

Обгрунтовано поняття візуального образу порушеного міського середовища, як результату візуального сприйняття його компонентів, самобутній і регіональний вигляд яких формує в свідомості людини певний естетичний образ.

Аналіз досліджень процесу візуального сприйняття міського середовища вітчизняних і зарубіжних учених дозволив встановити, що він складається з трьох взаимодоповнюючих один одного аспектів: психофізіологічного, естетичного і художньо-образного; практично відсутні дослідження по сприйняттю порушеного міського середовища.

Специфіка сприйняття порушеного міського середовища полягає в поєднанні в своїй просторово-часовій динаміці самобутньої виразності системостворюючих компонентів – порушених територій і техногенних ландшафтів.

Результати системного аналізу порушеного міського середовища і дослідження шляхів досягнення його гармонійного і самобутнього вигляду дозволили розробити методику візуально-проторової гармонізації у загальній концепції реабілітації порушеного міського середовища і в загальній стадійній системі містобудівного проектування для проектної розробки і реалізації.


Література:

  1. Демин Н.М. Управление развитием градостроительных систем. – К.: Будівельник, 1991. – 183 с.

  2. Лаврик Г.И., Демин Н.М. Методологические основы районной планировки. – М.: Стройиздат, 1975. – 96 с.

  3. Фильваров Г.И. Социально-пространственная организация производственного комплекса крупного города // Градостроительство. – Киев, Будивельник, 1983. – Вып. 36.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал