Конспект лекцій з дисципліни культурологія для студентів 2 курсу денної І 1 курсу заочної форм навчання



Pdf просмотр
Сторінка6/8
Дата конвертації07.03.2017
Розмір5.06 Kb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8
Наука

У ХIХ – на поч. ХХ ст. з’явилася професійна українська наука. Праці українських учених отримали визнання у світі. До визначних українських істориків того часу належать М. Маркевич, М. Максимович, П. Куліш, Д. Багалій, Д. Яворницький, М. Грушевський, А. Скальковський та ін. Зростала й нова генерація українських істориків, представлена іменами І. Джиджори, І. Крип’якевича, В. Липинського та ін. Внесли значний вкладу розвиток світової науки праці антрополога та археолога Ф. Вовка, філолога- сходознавця А. Кримського, економіста


77 М. Туган-Барановського, математика М. Остроградського, етнографа та мандрівника М. Миклухи-Маклая, географа та мореплавця Ю. Лисянського, військового інженера-ракетника О. Засядька, лікаря-акушера Н. Амбродик-
Максимовича, лікаря-хірурга Д. Велланського, авіаконструктора І. Сікорського, фізика І. Пулюя , вченого-мислителя В. Вернадського та багатьох інших.
Література

У ХIХ – на поч. ХХ ст. з’явилася класична, європейського та світового рівня українська література. До видатних українських літераторів того часу належали Т. Шевченко, Є. Гребінка, І. Нечуй-Левицький, П. Мирний, М. Коцюбинський, Леся Українка, І. Франко, Б.Грінченко, О. Олесь, В. Винниченко, Ю. Федькович, В. Стефаник та ін.
Театр

На межі Х – ХIХ ст. з’явився професійний український театр. Біля його витоків стояли М. Гоголь, М. Щепкін , К. Соленик. Перший постійний театр на підросійській Україні почав діяти у 1789 р. умісті Харкові. Продовжив розвиватися і аматорський театр. На Західній Україні перший український аматорський театр почав діяти в
1794 р, але українською мовою спектаклі почали грати тільки у 1834 р. Цей театр був створений студентами Львівської духовної семінарії. Визначну роль установленні українського театру в Галичині відіграв священник І. Озаркевич. У 1864 р. у Львові було відкрито перший український професійний театр О. Бачинського. Корифеями українського театру стали драматурги та актори М. Кропивницький, брати та сестри Тобілевичі, які діяли під псевдонімами І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський, М Садовський, С. Садовська-Барілотті), М. Старицький, Л. Cтарицька-Черняхівська, Л. Яновська, М. Заньковецька, Г. Затиркевич. На родючому українському театральному ґрунті виросло українське кіно.


78 У передреволюційні роки у Лоцманській Кам’янці було знято перший український кінофільм Напад орди на Січ. Широковідомими в Російській імперії стають кіноактори-українці, серед них зірка німого кіно В. Холодна.
Музика

Х1Х ст. стає часом появи класичної української музики та опери. Видатні українські композитори та співаки активно пропагували українську народну пісню. Найвідомішими українськими композиторами того часу були С. Гулак-
Артемовський, М. Вербицький,М. Лисенко, М. Леонтовиx, К. Стеценко, О. Кошиць та ін. Розквітнув талант всесвітньовідомих українських співаків О. Мишуги та С. Крушельницької.
Живопис

В Україні тривав розвиток іконописних традицій, бурхливо набирало сили світське образотворче мистецтво. Видатними українськими художниками того часу були
В.Боровиковський,
Т.Шевченко,
М.Ярошенко,
С.Васильківський, Г. Нарбут, М. Пимоненко, М. Бойчук, Д. Бурлюк, Л.
Долинський, І. Труш, О. Кульчицька, О. Новаківський та багато інших. З тогочасною Україною пов’язана творчість відомих художників І. Рєпіна, М.
Врубеля, К. Малевича. Були значні досягнення і в монументальній скульптурі. Відомими українськими скульпторами того часу стали І. Мартос та М. Паращук .
Архітектура

Прискорення урбанізації змусило владу провести значні змінив забудові населених пунктів. Спершу в моді був класичний стиль, за яким було забудовано Одесу, Миколаїв, Херсон, Катеринослав та інші міста. На Західній Україні з традиційною міською забудовою не було потреби в рішучих змінах, тому всі новації в архітектурі виносили за межі історичного ядра міст. У цей час особливий внесок у розвиток містобудування в Україні зробили архітектори Т. де Томон, В. Беретті, А. Меленський та скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт, О. Тон. З кін. Х ст. настає період особливого захоплення парками


79 та декоративними садами, які виникають практично при кожній садибі більш- менш багатого поміщика. Їх створюють під впливом ідей романтизму. У першій половині ХIХ ст. на зміну класицизму приходить московський руський) стиль. В Австрійській імперії стали популярними романський та готичний стилі (зазвичай у модернізованому вигляді, а в українських землях Габсбургів до них примішувався візантійський стиль. Пізніше в обох імперіях запанував еклектичний стиль, і в цьому потоці важко було знайти своє обличчя українським національним традиціям. Проте вони все ж знайшли яскравий вияву творчості архітектора В. Кричевського . Україна того часу стала джерелом натхнення для багатьох митців - росіян, євреїв, поляків за походженням.
5.

Сучасна українська культура
Входження в ринок виявилося для установі закладів культури складною справою. Водночас виникло багато фондів, асоціацій, товариств, які прагнули відродити національні культурні традиції. Зокрема, велику роботу проводив очолюваний упродовж багатьох років Б.Олійником Фонд культури. Масштабну діяльність розгорнув українсько-американський фонд Відродження, головним співзасновником якого є відомий бізнесмен Дж. Сорос. Відкрився доступ до цінностей світової культури, раніше неможливий через ідеологічні заборони. Однак в Україну передусім ринула низькопробна масова культура, що пропагує насилля, секс, розбещеність, уседозволеність, бездуховність. Відсутність імунітету до антикультури створило серйозну загрозу для морального здоров’я нації.
Освіта

Успадкований від радянської доби освітній потенціал залишається високим. Навчання і виховання учнів у загальноосвітніх школах здійснює близько
500 тис. учителів і вихователів, з яких близько 90 відсотків – з вищою освітою. Однак загальноосвітня школа має важкорозв’язувані проблеми, особливо у сільській місцевості.


80 Мережа вищих навчальних закладів швидко розширювалася, хоча далеко не завжди розширення є обґрунтованим під кутом зору якісних показників. Великою подією культурного життя стало відкриття в 1992 р. Києво-
Могилянської академії. У сучасних умовах раніше отримана освіта швидко старіє. Через це в багатьох сферах діяльності загострюються проблеми професійної придатності фахівців. Тому актуальними завданнями є створення ефективної системи безперервної освіти, підвищення ефективності існуючої системи післядипломної освіти, створення національної інформаційної освітньої мережі.
Наукові
дослідження
Досягнення української науки пов’язані, передусім, із результатами діяльності Академії наук, яка в 1994 р. одержала статус Національної. Незважаючи на істотні втрати, фундаментальна наука ще забезпечує високий рівень досліджень. Розгорнуто цікавій перспективні роботи в галузі енергетики, екології, геології, клітинної біології, генної інженерії, в широкому спектрі фізико-хімічних проблем, дослідження, пов’язані з освоєнням космічного простору. Відбулися великі зрушення в гуманітарних науках. Вчені-гуманітарії зробили вагомий внесок у державотворчий процес. Створено понад чотири десятки нових напрямів гуманітарних досліджень.
Література
і мистецтво
Найбільш популярним жанром письменництва стала художня публіцистика. Багато письменників взагалі перетворилося на політиків і майже відійшло від творчої роботи. Деякі з них успішно поєднували творчість із громадською й державною діяльністю І. Дзюба, І. Драч, Р. Іваничук, Д. Павличко, Ю. Щербак та ін. До нас повернулися твори В. Винниченка, М. Зерова, М. Куліша, Є. Маланюка. Українські читачі вперше дістали можливість ознайомитися з творчістю літераторів української діаспори – І. Багряного, В. Барки, О. Ольжича, У. Самчука.


81 Збільшується кількість театрів, переважно за рахунок появи нових театрів-студій. Творча самостійність художніх колективів сприяє збагаченню тематики театрального мистецтва. Розвиток сучасного театру пов'язаний з новаторською діяльністю таких режисерів, як Р. Віктюк, А. Жолдак, М. Резнікович. Розвивається українське образотворче мистецтво. Твори художників популяризують на виставках, кількість яких неухильно зростає. Музичне мистецтво істотно підупало. Криза особливо позначається на колективах, у яких через специфіку жанру налічуються десятки митців – оперних трупах, оркестрах, хорових капелах. На Заході такі колективи теж не можуть вижити без постійної й значної фінансової підтримки збоку держави.
Запитання для самоконтролю
1. Які народи проживали на території найдавнішої України
2. Якими джерелами користуються вчені для реконструкції картини культурного життя найдавнішого слов’янства?
3. Охарактеризуйте культуру періоду Київської Русі та
Галицько-Волинського князівства.
4. Які здобутки найдавнішої української книжності та освіти вам відомі
5. Опишіть досягнення архітектури київського та галицько-волинського періоду.
6. Який історико-політичний зміст вкладають у поняття «козацько- гетьманська доба Які політико-правові засади становили ідеал українства у цей період
7. Опишіть роль братству збереженні та розвитку національної культури.
8. Охарактеризуйте Відродження в Україні.
9. Які твори української архітектури, скульптури та малярства свідчать про розвиток українського мистецтва у період перебування України у складі Російської та Австро-Угорської імперій
10. Яких висот досягли українська наука і освіта у ХХ ст.?


82 11. Висловіть ваше розуміння перспективи розвитку сучасної української культури.
12. Охарактеризуйте українське мистецтво ХХ ст.
Теми рефератів
Стародавня культура східних слов’ян. Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен. Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі. Мислителі Київської Русі. Книжкова справа. Образотворче мистецтво Київської Русі. Архітектура Київської Русі і Галицько-Волинського князівства.
Соціально-політична і культурна ситуація в польсько-литовську добу. Освіта і книгодрукування в Х – Х ст. Козацтво як явище історії та культури. Українське бароко. Українське мистецтво Х1Х ст. Відродження української культури. Український театр. Українська музика. Гуманізм українського неоромантизму.
Національно-культурне піднесеннях рр. ХХ ст. в Україні. Література й театр на тлі нових національних реалій. Сучасна українська культура. Культура української діаспори.
Літературні джерела
Білецький ПО. Нариси з історії українського мистецтва .- К, 1981.
Греченко В, Чорний І. Історія світової та української культури. – К, 2001.
Закович ММ, Зязюн І.А. Українська та зарубіжна культура- К, 2005. Культурне Відродження в Україні історія і сучасність- Тернопіль, 1993. Митці України Енциклопедичний довідник. – К, 1992.


83
Лекція 7: Сучасна культура
Основні поняття та терміни
- масова культура
- елітарна культура
- модернізм.
План заняття
1.
Загальні риси сучасної культури.
2.
Матеріальна культура.
3.
Духовна культура.
4.
Сучасне мистецтво. Модернізм.
5.
Масова та елітарна культура.
1.

Загальні риси сучасної культури
Сучасна культура має ознаки, що сформувалися у культурі минулого
ХІХ ст. Розвиток світової матеріальної і духовної культури здійснювався різними шляхами. Посилилася диференціація країн на багаті та бідні, а також розвинуті і слаборозвинуті. Збереглися демократичні і диктаторські типи державного управління. Необхідно відмітити дві важливі тенденції розвитку сучасної світової культури. Перша являє собою локалізацію національних культур. Друга характеризує інтеграційні процеси різних культур в єдину планетарну культуру. Локалізація культур простежується у виборі соціокультурного розвитку, що має за основу національно – державні інтереси, історико- культурні традиції, інші процеси, які виявляють етнічні спільноти. Інтеграція є процесом об’єднання окремих національних культур, створення спільних стандартів, зразків, загальнорозповсюджених видів мистецтва, способу життя, дозвілля. Загальні тенденції розвитку світової культури
- виникнення і постійне ускладнення науково-технічного прогресу
- формування інформаційного суспільства і інформаційної культури


84
- посилення гуманізації
- виникнення глобальних проблем. Загальні тенденції розвитку світової культури конкретизуються у матеріальній і духовній культурі.
2.

Матеріальна культура
Для матеріальної культури передусім характерний розвиток науково – технічного прогресу у матеріальному виробництві. Техніка сьогодні розуміється багатопланово. Техніка - це предмети і процеси людської діяльності (будівельна техніка, електротехніка, а також у сфері органічної природи (техніка сільського господарства, медична техніка, біотехнологія. Техніка включає і сферу людської діяльності, що спрямована на зміцнення природи у відповідності з потребами людей (екологічна техніка, техніка вивчення Землі, світового океану, біосфери. Технічний процес сьогодні виражають у значній кількості предметів, створених людиною, які використовують у процесі трудової діяльності, у безлічі способів і форм творчості. Технічний процес розповсюджується і на сферу духовної культури, на розумовий процес. Однак досягнення науки у техніці мають бути контрольованими, щоб виключити негативні наслідки створення роботів, штучного інтелекту, нанотехнологій.
ХХ ст. стало важливим етапом у розвитку матеріальної культури світового співтовариства. Створення залізниць, автомобіля,технічних засобів зв’язку, відкриття електроенергії - були пов’язані з кінцем XIX – початком
XX ст. У ХХ ст. були створені більш складні технічні транспортні засоби, автоматизовані виробництва, були досягнуті успіхи у біотехнології та генній інженерії. Був відкритий і отримав широкого розповсюдження новий вид енергії – атомний. Був винайдений комп’ютер; електронна техніка пройшла у своєму розвитку декілька поколінь. Людина освоїла космос, створила космічні засоби зв’язку, космічні технології. Матеріальна культура світового співтовариства значно ускладнилася, стала більш наукомісткою, потребує


85 нових матеріалів, фінансових вкладень, кваліфікованих працівників і керівників. Розвиток світової культури характеризується нерівномірністю. Традиційним став розподіл на розвинені країни, та ті, що розвиваються. За оцінками ООН сьогодні з 174 країн за індексом людського розвитку 45 - віднесені до розвинутих, 94 - до країн, що розвиваються і 35 держав є відсталими. Одним із головних показників ступеню розвитку матеріальної культури є прибуток на одну людину. Таким чином, матеріально – виробнича сфера виступає основною. Матеріальна культура все більше залежить від характеру природокористування. ХХ ст. демонструвало переважно хижацьке освоєння і використання природи. Насправді відношення до природи має бути обережним і уважним. У зв’язку з нераціональним використанням природи виникли глобальні проблеми. Їх можна вирішити тільки спільними зусиллями усіх країн. До глобальних проблем відносять забруднення повітря, води потепління клімату ерозію ґрунту; зменшення різноманітності флори і фауни тощо. Удосконалення матеріальної культури має бути зорієнтовано на людину, на рівень та якість її життя. Головною цінністю і метою має стати людина.
3.

Духовна культура
Сучасна духовна культура розвивається багатопланово. До неї відносяться
- наукова система знань. Досягла високого рівня досконалості. Виникли нові напрями дослідження буття, історії суспільства, культури, розповсюдження освіченості.
- свобода вибору світоглядних позицій. Розвинуті суспільства дійшли висновку, що свобода совісті та її реалізація на практиці є важливою умовою гуманістичної культури.
- освіта.


86 Сьогодні по-різному представлена у країнах. Близько 1 млрд. чоловік дорослих не вміють читати і писати. У бідних країнах 250 млн. дітей у віці від
5 до 14 років не можуть вчитися, а працюють. У деяких школах зберігається фізичне покарання для учнів. У світі існує декілька високоякісних систем освіти (європейська, японська, пострадянська. Традиційно освітніми країнами вважають США, Велику Британію, Францію, Німеччину, Росію, Україну. Освіченість і вихованість складають сутність духовної культури особистості.
- правова регуляція. Уній реалізується відношення громадян до права, їх світоглядна позиція.
-
інформаційна культура. Інформаційна сфера існувала завжди. Але самостійний статус вона набула зі створенням технічних систем отримання, обробки, зберігання і використання інформації. Перший комп’ютер був створений у р, транзистору р. Автоматизація в комп’ютерних системах затвердилася наприкінці х рр. Експертно-контрольні системи створені в р.
Комп’ютерна техніка розвивається надзвичайно швидкими темпами. Тому
ХХ ст. часто називають інформаційним.
4.

Сучасне мистецтво. Модернізм
Якісні зміни пройшли у мистецтві – поезії, живописі, інших видах образотворчого мистецтва, цирку та естраді. Виникли нові види мистецтва – кіно, телевізійне, комп’ютерне (віртуальне. Швидкими темпами розвиваються архітектура, дизайн, художня фотографія, хореографія, театр. Зберегло свої позиції класичне мистецтво. Характерною ознакою європейського мистецтва став модернізм. Поява модернізму обумовлена соціокультурною ситуацією того часу (криза культури, в основі якої соціально-економічні причини. Протиріччя кін. Х1Х- поч. ХХ ст. підштовхнули художників відмовитися від реалістичного зображення дійсності. До того ж винайдені фотографія і кіно краще впоралися з цією задачею. Отже,


87 модернізм (англ. – сучасний) – сукупність напрямків, що склалися у мистецтві ХХ ст. Модернізм як явище культури має свої особливості кризовий характер. теоретичність. Звернення до філософських основ. Теоретичною базою стали такі філософські течії, як філософія життя, інтуїтивізм, фрейдизм, феноменологія. пошук нових образотворчих форм. Мистецтво відмовляється наслідувати природі, намагається подібно науці проникнути у приховане, незриме. елітарний характер. Намагання переробити суспільство, звернення до мас. Центрами модернізму дослідники вважають Францію, Німеччину, Італію і Росію. Першою течією у модернізмі став кубізм (картина П. Пікассо
«Авінйонські дівчата. Пізніше модернізм розповсюджувався на інші сфери культури театр, скульптуру, літературу, музику. Кожен напрямок модернізму мав свої особливості і представників Кубізм - П. Пікассо, Р. Делоне, Ж. Брак (живопис Футуризм - Дж. Северіні (живопис, В. Маяковський, В. Хлєбніков література Експресіонізм - Е. Мунк, О. Дікс, Г. Гросс, Е. Кірхнер (живопис Абстракціонізм - В. Кандінський, П. Мондріан (живопис
Супрематізм – К. Малевич (живопис Сюрреалізм - С. Далі (живопис Фовізм - А. Матисс, А. Дерен, М. Вламінк (живопис.
5.

Масова та елітарна культура Відносне розшарування культури на культуру усіх і культуру обраних існувало завжди. Навіть в первісні часи шамани й жерці складали культурну еліту, володіючи особливими пізнаннями, які виходили за межі загальноплемінної культури. З появою писемності виникло розрізнення між


88 елітарною культурою освічених людей і фольклорною народною. У ХХ ст. це розрізнення отримало форму елітарної й масової культури. Елітарна (франц. - відбірний, найкращий) культура зорієнтована на сприйняття елітою як кращої частини суспільства. Вона включає образотворчі види мистецтва, літературу, музику і призначена для вищих прошарків суспільства.
Об’єм інформації, що міститься в сучасних наукових виданнях, надзвичайно важкий зміст сучасного мистецтва, складність сприймання, вимагають певних розумових зусиль і відповідного рівня знань. Не маючи ніяких знань у галузі історії, мистецтва, естетики, літературознавства, культурології, важко у повній мірі оцінити багато видатних шедеврів літератури. Наприклад, Джойса, Гессена, Боргеса, Хаколі – поетів-символістів; музики – Стравінського, Малера, Шнітке, Дебюсі; живопису класичного і модерного, кіно – Тарковського чи Сакурова. Висока культура стала спеціалізованою. Час енциклопедично освічених універсалів, відчуваючих себе як вдома в усіх сферах культури, пройшов. У кожній галузі культури тепер є своя, порівняно нечисельна еліта. Для масової культури характерним є загальнодоступність, легкість сприймання, спрощеність, розважальність. Її світ багатоликий пригодницька і детективна література, любовна лірика, кінематографія з бійками, вампірами, вбивцями, еротикою, поп-музика, рок, реп, популярні нариси про наукові, навколонаукові і псевдонаукові справи, зразки техніки, сенсаційні новини, реклама, спорт, містика. Масова культура не вимагає від людини ні знань, ні роздумів. Навпаки, під її впливом вона деградує. Бо її знання спираються на безпосередні емоційні реакції. Тому недивно, що вона звертається до древніх міфів з їх ірраціонально-емоційним настроєм і створенням нових міфів, що сприймаються також безпосередньо – нерозумом, а серцем (чаклунство, астрологія, гадання, віра в чудеса, расистські, націонал-соціалістичні, більшовицькі утопії. У масовій культурі протистоять дві тенденції. Одна спирається на примітивні відчуття й бажання майже до біологічних інстинктів (секс, агресія, і у своєму крайньому відображенні породжує контркультуру і антикультуру войовничо-вульгарну та ворожу до існуючих у світі порядків загалом. Інша з


89 урахуванням властивого простим людям бажання підвищити свій соціальний статусі освітній рівень (популяризація науки, комікси із стислим викладенням сюжетів творів класичної літератури тощо. До кінця ХХ ст. друга тенденція помітно посилилася і культурологи стали казати про зростання мідкультури – культури середнього рівня. Проте розрізнення між масовою та елітарною культурою так само залишається гострою проблемою.
Запитання для самоконтролю
1.
Назвіть загальні риси сучасної культури. Охарактеризуйте сучасну матеріальну культуру. Розкрийте основні складові сучасної духовної культури.
4.
Проаналізуйте стан мистецтва ХХ ст. Поясніть причини виникнення і сутність модернізму. Що таке масова і елітарна культура
Теми рефератів
Сучасна матеріальна культура. Духовна культура ХХ ст. Інформаційна культура. Сучасне класичне мистецтво. Глобальні проблеми людства. Історія виникнення модернізму. Еволюція модернізму. Масова та елітарна культура.
Літературні джерела
Ивбулис В.Я. Модернизм и постмодернизм.- М.
Куликов И. Философия и искусство модернизма.- М.
Полевой В. ХХ век: изобразительное искусство и архитектура стран и народов мира- М.
Самосознание европейской культуры ХХ века.- М.



90

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автохтони – перші мешканці країни чиїх нащадки (у протилежність народам, що прибули надану територію. Грецька назва автохтони відповідає римській аборигени.
Академізм – художня школа в мистецтві ХIХ – ХХ ст., спрямована на збереження і відтворення творчих здобутків своїх попередників. Іноді це призводило до догматичного наслідування форм, стильових прийомів, канонів минулого мистецтва, до еклектизму.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал