Конспект лекцій. Чернівці 2015 2



Pdf просмотр
Сторінка2/12
Дата конвертації14.07.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Тема 2. Концепції, стандарти комп’ютерних мереж, модель OSI
2.1 Модель OSI.
2.2 Інкапсуляція даних.
2.3 Взаємодія рівнів .

2.1 Модель OSI та інкапсуляція даних
Структура моделі OSI
За довгі роки існування комп’ютерних мереж була створена -ве лика кількість різних мережевих протоколів. Мережевий протокол – це набір правил, що дозволяє здійснювати з’єднання та обмін даними між двома і більше включеними в мережу пристроями. Протоколи бу-вають як відкриті
(опубліковані для безкоштовного застосування), так і закриті (розроблені комерційними компаніями, що вимагають ліцен-зування для використання).
Однак усі ці протоколи прийнято співвідносити з так званою еталонною
моделлю взаємодії відкритих систем (Open Systems Interconnection Reference
Model), або просто моделлю OSI. Її опис був опублікований у 1984 р.

25
Міжнародною організацією зі стандартизації (International Standards
Organization, ISO), тому для неї часто використовується інша назва: модель
ISO/OSI. Ця модель являє собою набір специфікацій, які описують мережі з неоднорідними при-строями, вимоги до них, а також способи їх взаємодії.
Модель OSI має вертикальну структуру, у якій усі мережеві фун-кції розподілені між сімома рівнями (рис. 2.1). Кожному такому рів-ню суворо відповідають певні операції, пристрої та протоколи.
Реальна взаємодія рівнів, тобто передача інформації усередині одного комп’ютера, можлива тільки по вертикалі та тільки із сусідні-ми рівнями, які розташовані вище або нижче.
Логічна взаємодія (відповідно до правил того або іншого прото-колу) виконується горизонтально з аналогічним рівнем іншого комп’ютера на протилежному кінці лінії зв’язку. Кожний більш висо-кий рівень користується послугами більш низького рівня,знаючи, у якому вигляді і яким способом (тобто через який інтерфейс) потрібно передати йому дані.
Завдання більш низького рівня – прийняти дані, додати свою інфо- рмацію (наприклад, адресну, яка необхідна для правильної взаємодії з аналогічним рівнем на іншому комп’ютері) і передати дані далі. Тільки дійшовши до найнижчого, фізичного рівня, мережевої моделі, інформа-ція попадає в середовище передачі та досягає комп’ютера-одержувача. У ньому вона проходить крізь усі рівні у зворотному порядку,поки не до-сягне того ж рівня, з якого була передана комп’ютером-відправником.
Тепер познайомимося ближче з рівнями моделіOSI і визначимо мережеві послуги, які вони надають суміжним рівням.
Рівні моделі OSI
Рівень 0. Він не визначений у загальній схемі (див. рис. 2.2.1), але досить важливий для розуміння. Тут представлені посередники, якими власне і відбувається передача сигналів: кабелі різних типів, радіосиг-нали, ІЧ- сигнали і т.д. На цьому рівні нічого не описується, рівень 0 надає фізичному рівню 1 тільки середовище передачі.
Рівень 1 – Фізичний (Physical). Тут здійснюється передача не- структурованого потоку бітів, отриманих від канального рівня2, по фізичному середовищу, наприклад, у вигляді електричних або світло-вих сигналів. При прийомі/отриманні з лінії зв’язку дані декодуються та передаються для подальшої обробки канальному рівню.Фізичний рівень відповідає за підтримку зв’язку (link), тобто здійснює інтерфейс між мережевим носієм та мережевим пристроєм. На цьому рівні рег- ламентуються напруги, частоти, довжини хвиль, типи конекторів, чи-сло й

26 функціональність контактів, схеми кодування сигналів тощо.
Рис. 2.1. Взаємодія між рівнями моделі OSI
Рівень 2 – Канальний (Data Link). Забезпечує безпомилкову передачу
даних, отриманих від мережевого рівня 3, через фізичний рівень 1, який сам по собі відсутності помилок не гарантує та може видозмі-нювати дані.
Інформація на цьому рівні розміщується кадрахв (frames), де на початку
заголовку кадру) розміщується адреса одер-жувача та відправника, а також керуюча інформація, а наприкінці – контрольна сума, яка дозволяє виявити виникаючі при передачі помилки (рис. 2.2).

27
Рис.2.2. Структура кадру
При одержанні даних на канальному рівні визначається початок і кінець кадру в потоці бітів. Сам кадр виймається з потоку та перевіря-ється на наявність помилок. Пошкоджені при передачі кадри, а також кадри, для яких не отримане підтвердження про прийняття, пересила-ються заново
(ретранслюються). Але функція виправлення помилок за рахунок повторної передачі пошкоджених кадрів є необов’язковою, тому у деяких реалізаціях канального рівня вона відсутня, наприклад, у Ethernet, Token Ring, FDDI.
Також на канальному рівні забезпечу-ється керування доступом до середовища передачі.
Канальний рівень досить складний, тому у відповідності до стандартів
IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineers), випу щених в лютому 1980 р. у рамках ―Проекту 802” (Project 802), його часто розбивають на два підрівні(рис. 2.3): управління доступом до середовища (Media Access Control
– MAC) і управління логічним зв’язком (Logical Link Control – LLC).

Рівень MAC забезпечує спільний доступ мережевих адаптерів до фізичного рівня, визначення меж кадрів, розпізнавання адрес призна-чення
кадрів (ці адреси часто називають фізичними,або MAC-адресами).
Рівень LLC, який діє над рівнем MAC, відповідає за встановлення каналу зв’язку та за безпомилкову відправку й приймання повідом-лень із даними.
Рис. 2.3. Розділення канального рівня на підрівні LLC та MAC
Рівень 3 – Мережевий (Network). Цей рівень забезпечує доставку даних між двома вузлами в мережі.Повідомлення мережевого рівня називають

28
пакетами (packets). Головна задача мережевого рівня– це пошук маршруту від одного комп’ютера до іншого і передача пакета цим маршрутом. Пакет узагальнено складається із заголовка і поля даних. У полі даних розміщується сегмент транспортного рівня,а за-головок містить службову
інформацію, а також адреси відправника та одержувача. На мережевому рівні вводиться адресація комп’ютерів. Адреси мережевого рівня називають логічними адресами,оскільки адресація не залежить від апаратного забезпечення.Адресація мере-жевого рівня ієрархічна, адреса складається мінімум з двох частин– номера мережі і номера вузла у цій мережі. Передача даних між мере-жами здійснюється за допомогою спеціальних пристроїв,які назива-ються маршрутизаторами. Основні задачі маршрутизатора – визна- чення маршруту і комутація пакета.Задача вибору маршруту називається
маршрутизацією.
Рівень 4 – Транспортний (Transport). Цей рівень пов’язує більш високі рівні, які сильно залежать від додатків, з нижніми рівнями, які більше прив’язані до ліній зв’язку.На транспортному рівні відбува-ється розбиття потоку даних на сегменти при відправленні даних або збирання вихідного потоку даних із сегментів при прийманні.Сегме-нтом називається блок даних транспортного рівня. Транспортний рі-вень призначений для доставки даних без помилок, втрат і дублюван-ня в тій послідовності,у якій вони були передані.Він забезпечує передачу даних між двома додатками з необхідним рівнем надійності. Протоколи транспортного рівня, які гарантують надійну доставку да-них, встановлюють перед обміном даними віртуальне з’єднання та у випадку втрати або пошкодження сегментів повторно їх відправляють
(наприклад, TCP). Протоколи ненадійної доставки не ретранслюють дані
(наприклад, UDP).
Рівень 5 – Сеансовий (Session). Дозволяє двом мережевим додат-кам на різних комп’ютерах встановлювати, підтримувати й завершу-вати з’єднання, яке називається мережевим сеансом. Цей рівень та-кож відповідає за відновлення аварійно перерваних сеансів зв’язку. Крім того, на п’ятому рівні виконується перетворення зручних для людей імен комп’ютерів у мережеві адреси (розпізнавання імен), а та-кож реалізуються функції захисту сеансу.
Рівень 6 – Рівень представлення даних(Presentation). Визначає формати переданої між комп’ютерами інформації.Тут вирішуються такі завдання, як перекодування, стиск і розпакування даних, шифру-вання й дешифрування, підтримка мережевих файлових систем і т.д.
Рівень 7 – Прикладний, або Рівень додатків (Application). Забезпечує
інтерфейс взаємодії програм, які працюють на комп’ютерах у мережі. Саме за

29 допомогою цих програм користувач одержує доступ до таких мережевих послуг, як обмін файлами, передача електронної пошти, віддалений термінальний доступ і т.д.
2.2. Інкапсуляція даних
Щоб зрозуміти структуру та принципи функціонування мережі, необхідно усвідомити, що будь-який обмін даними в мережі здійснюється від джерела до одержувача (рис. 2.4). Інформацію, відправлену в мережу, називають даними, або пакетами даних.Якщо один комп’ютер (джерело) бажає послати дані іншому комп’ютеру(одер-жувачу), то дані спочатку повинні бути зібрані в пакети в процесіін-капсуляції, тобто перед відправленням у мережу комп’ютер поміщує дані у заголовок конкретного протоколу. Цей процес можна порівняти з підготовкою бандеролі до відправлення– обернути вміст папером, вкласти в транспортний конверт, вказати адресу відправника й одер-жувача, наклеїти марки й кинути в поштову скриньку.
Кожний рівень еталонної моделі залежить від послуг нижнього рівня.
Щоб забезпечити ці послуги, нижній рівень за допомогою про-цесу
інкапсуляції розміщує PDU (Protocol Data Unit – узагальнена назва
фрагменту даних на різних рівнях моделіOSI), отриманий від верхнього рівня, у своє поле даних. Потім можуть додаватися заголовки й трейлери, необхідні рівню для реалізації своїх функцій. Згодом, у міру переміщення даних униз по рівнях моделіOSI, до них будуть прикрі-плюватися додаткові заголовки й трейлери.
Наприклад, мережевий рівень забезпечує підтримку рівня пред- ставлення даних, який, у свою чергу, передає дані в міжмережеву під- систему (рис. 2.5).





Рис. 2.4. Рух пакетів у мережі

30

Завданням мережевого рівня є переміщення даних через мереже-вий комплекс. Для виконання цього завдання дані інкапсулюються в заголовок, який містить інформацію, необхідну для виконання пере-дачі, наприклад, логічні адреси відправника та одержувача(IP-адреси).
У свою чергу, канальний рівень слугує для підтримки мережево-го рівня
(рис. 2.6) та інкапсулює інформацію від мережевого рівня в кадри. Заголовок кадру містить дані(наприклад, фізичні адреси), не-обхідні канальному рівню для виконання його функцій.




Рис. 2.5. Інкапсуляція даних в мережевий заголовок







Рис. 2.6. Розміщення інформації в кадрі

31
Фізичний рівень слугує для підтримки канального рівня.Кадри канального рівня перетворюються в послідовність нулів і одиниць для передачі фізичними каналами (як правило, кабелями) (рис. 2.7).
При виконанні мережами послуг користувачам, потік і вид упакування
інформації змінюється. У наведеному на рис. 2.8 прикладі ін-капсуляції мають місце п’ять зазначених нижче етапів перетворення.








Рис. 2.7. Перетворення кадру в послідовність нулів і одиниць






Рис. 2.8. Додавання нових заголовків та трейлерів

32 1. Формування даних. Коли користувач відправляє повідомлення електронною поштою, алфавітно-цифрові символи повідомлення пе- ретворюються в дані, які можуть переміщуватися в мережевому ком- плексі.
2.
Пакування даних для наскрізного транспортування. Для передачі даних через мережевий комплекс вони відповідним чином упако-вуються.
Завдяки використанню сегментів транспортна функція гара-нтує надійне з’єднання хост-машин,що беруть участь в обміні повідомленнями, на обох кінцях поштової системи.
3.
Додавання мережевої адреси в заголовок(IP-адреси). Дані розміщуються в пакеті або дейтаграмі, яка містить мережевий заголовок з
логічними адресами відправника й одержувача. Ці адреси допомага- ють мережевим пристроям передавати пакети через мережу обраним шляхом.
4.
Додавання локальної адреси в канальний заголовок(MAC-
адреси). Кожен мережевий пристрій повинен помістити пакети в кадр.
Кадри дозволяють взаємодіяти з найближчим, безпосередньо підклю- ченим, мережевим пристроєм у каналі. Кожен пристрій, який перебу-ває на шляху руху даних мережею,вимагає формування кадрів для з’єднання з наступним пристроєм.
5.
Перетворення в послідовність бітів при передачі. Для передачі
фізичними каналами (як правило, кабелями) кадр повинен бути перет- ворений у послідовність одиниць і нулів. Функція тактування дає мо- жливість пристроям розрізняти ці біти в процесі їх переміщення в се- редовищі передачі даних. Середовище на різних ділянках шляху проходження може змінюватися. Наприклад, повідомлення електрон-ної пошти може виходити із локальної мережі, потім перетинати магі-стральну мережу комплексу будинків і далі виходити в глобальну ме-режу, доки не дійде до одержувача,який перебуває у віддаленій локальній мережі.
Таким чином, при передачі даних від відправника до одержувача дані спочатку надходять на прикладний рівень, з прикладного – на рі-вень представлення, з рівня представлення на сеансовий,а далі – на транспортний рівень. На транспортному рівні потік даних розбивається на сегменти. На мережевому рівні сегмент інкапсулюється в пакет,на канальному рівні пакет інкапсулюється в кадр, а кадр на фізичному рі-вні біт за бітом передається через середовище передачі даних. Одержу- вачздійснює зворотний процес(декапсуляцію), тобто з кадра витягується пакет, з пакета витягується сегмент. На транспортному рівні із сегментів

33 збирається вихідний потік даних, після чого дані передають-ся на сеансовий рівень, далі – на рівень представлення, далі – на прик-ладний рівень. Прикладний рівень передає дані з додатка одержувачу.
2.3. Взаємодія рівнів
Модель OSI представляє хоча й дуже важливу, але тільки одну з багатьох моделей комунікацій. Ці моделі й пов'язані з ними стеки протоколів можуть відрізнятися кількістю рівнів, їхніми функціями
(рис. 2.1), форматами повідомлень, сервісами, які надаються на верхніх рівнях і інших параметрах.
Процес передачі. Сформована інформація починає свій шлях на верхівці стека передавального вузла на Прикладному рівні. Потім дані передаються Представницькому рівню й продовжують рух по стеку до
Фізичного рівня, де вони посилають у мережу у вигляді закінченого
інформаційного сигналу (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Функції рівнів еталонної моделі OSI
Рівень
Функції
1 2
Фізичний (Рівень 1)
Реалізує фізичне середовище передачі сигналу
(наприклад, кабельну систему).
Перетворює дані в переданий сигнал, що відповідає фізичному середовищу.
Посилає сигнал по фізичному середовищу. Розпізнає фізичну структуру мережі.
Виявляє помилки передачі.
Визначає рівні напруги, використовувані для передачі цифрових сигналів і синхронізації переданих пакетів.
Визначає тип сигналу – цифровий або аналоговий

1 2

34

Канальний (Рівень 2)
Утворює фрейми даних відповідного формату з урахуванням типу мережі.
Генерує контрольні суми.
Виявляє помилки, перевіряючи контрольні суми. Повторно посилає дані при наявності помилок.
Ініціює канал зв'язку й забезпечує його безперебійну роботу, що гарантує фізичну надійність комунікацій між вузлами. Аналізує адреси пристроїв. Підтверджує прийом фреймів

Мережний (Рівень 3)
Визначає мережний маршрут для передачі пакетів. Дозволяє зменшити ймовірність перевантаженості мережі.Реалізує віртуальні канали (маршрути). Маршрутизує пакети в інші мережі.Виконує перетворення між протоколами
Транспортний
(Рівень 4)
Забезпечує надійність передачі пакетів між вузлами.
Забезпечує правильний порядок передачі й прийому пакетів даних.
Підтверджує прийом пакета.Відслідковує помилки передачі пакетів і повторно посилає погані пакети.Розбиває більші фрагменти даних і збирає їх на прийомному вузлі в мережах, що використовують різні протоколи.
Сеансовий (Рівень 5)
Ініціює канал зв'язку.
Перевіряє стан установленого каналу зв'язку.
У кожний момент часу визначає черговість роботи вузлів
(наприклад, який вузол першим починає передачу даних).
Розриває канал після закінчення сеансу зв'язку. Перетворює адреси вузлів
Представницький
(Рівень 6)
Перетворює дані у формат, зрозумілий для приймаючого вузла (наприклад, перекодує символи EBCDIC в ASCII).
Виконує шифрування даних. Виконує стиск даних
Прикладний
(Рівень 7)
Забезпечує спільний доступ до вилучених дисків. Забезпечує спільний доступ до вилучених принтерів.
Обробляє повідомлення електронної пошти.Забезпечує роботу служб передачі файлів. Забезпечує роботу служб керування файлами. Забезпечує роботу служб емуляції терміналів

35

Рис. 2.9. Передача пакетів інформації по рівням
Приймаючий вузол одержує дані на фізичному рівні (на самому нижньому рівні стека), а потім для перевірки фреймів передає окремі порції інформації канальному рівню, що визначає, чи адресований конкретний фрейм мережному інтерфейсу даного вузла. Канальний рівень діє як листоноша, що переглядає всю пошту й вибирає листи, відправлені на конкретну адресу. Листи із цією адресою забираються й передаються конкретному адресатові, що проживає за даною адресою. Інші листи відправляються далі доти, поки не знайдуть свого адресата.
Коли канальний рівень виявляє фрейм, адресований даній робочій станції, він передає його мережному рівню, що відсортовує призначену йому інформацію й посилає дані, що залишилися, вище по стеку. Однак перед тим, як фрейм буде переданий від канального рівня до мережного, канальний рівень перевірить контрольну суму (CRC) і визначить цілісність фрейму.
Кожний рівень стека діє як самостійний модуль, що виконує одну основну функцію, і кожний рівень має власний формат команд передачі даних, обумовлений відповідним протоколом.
Протоколи, використовувані для зв'язку функцій, що відносяться до того ж рівня, називаються протоколами взаємодії рівноправних систем (peer protocol) або одноранговими протоколами. Однорангові протоколи дозволяють деякому рівню на передавальному вузлі взаємодіяти з таким же рівнем

36 приймаючого вузла. Наприклад, коли канальний рівень передавального вузла генерує контрольні суми, він використовує одноранговий протокол, що буде зрозумілий канальному рівню приймаючого вузла.
Між рівнями інформація передається за допомогою команд, які називаються примітивами (primitive) (рис. 2.10). Передана інформація називається протокольною одиницею обміну або модулем даних
протоколу (protocol data unit, PDU).
Рис. 2.10. Передача інформації між рівнями
Коли дані надходять від одного рівня до іншого (більш високого або більш низького), до модуля PDU додається нова керуюча інформація.
Після того, як на деякому рівні сформований модуль PDU, він пересилається аналогічному рівню взаємодіючого вузла за допомогою однорангових протоколів (рис. 2.11). Разом з тим, коли модуль PDU готовий до передачі наступному рівню, який йде перед рівнем, додає до цього модуля команди пересилання.

37

Рис. 2.11. Передача модуля PDU за допомогою однорангових
протоколів
Принципи побудови складених мереж
Мережний рівень, у першу чергу, повинен надавати кошти для рішення наступних завдань: доставки пакетів у мережі з довільною топологією; структуризації мережі шляхом надійної локалізації трафіка; узгодження різних протоколів канального рівня.
Локалізація трафіка й ізоляція мереж
Трафік у мережі складається випадковим образом, однак у ньому відбиті й деякі закономірності. Як правило, деякі користувачі, що працюють над загальним завданням (наприклад, співробітники одного відділу) найчастіше звертаються із запитами або один від одного, або до загального сервера, і тільки
іноді вони випробовують необхідність доступу до ресурсів комп'ютерів іншого відділу. Бажано, щоб структура мережі відповідала структурі інформаційних потоків. Залежно від мережного трафіка комп'ютери в мережі можуть бути розділені на групи (сегменти мережі). Комп'ютери поєднуються в групу, якщо більша частина породжуваних ними повідомлень адресована комп'ютерам цієї ж групи.
Для поділу мережі на сегменти використовуються мости й комутатори.
Вони екранують локальний трафік усередині сегмента, не передаючи за його межі ніяких кадрів, крім тих, які адресовані комп'ютерам, що перебувають в
інших сегментах. Тим самим, мережа розпадається на окремі підмережі. Це дозволяє більш раціонально вибирати пропускну здатність наявних ліній зв'язку

38 з огляду на інтенсивність трафіка усередині кожної групи, а також активність обміну даними між групами.
Однак локалізація трафіка засобами мостів і комутаторів має істотні обмеження.
З одного боку, логічні сегменти мережі, розташовані між мостами, недостатньо ізольовані один від одного, а саме, вони не захищені від, так званих, широкомовних штормів.
Якщо яка-небудь станція посилає широкомовне повідомлення, то це повідомлення передається всім станціям усіх логічних сегментів мережі. Захист від широкомовних штормів у мережах, побудованих на основі мостів, має кількісний, а не якісний характер: адміністратор просто обмежує кількість широкомовних пакетів, що дозволяється генерувати деякому вузлу.
З
іншого боку, використання механізму віртуальних сегментів, реалізованого в комутаторах локальних мереж, приводить до повної локалізації трафіка – такі сегменти повністю ізольовані один від одного, навіть відносно широкомовних кадрів. Тому в мережах, побудованих тільки на мостах і комутаторах, комп'ютери, що належать різним віртуальним сегментам, не утворять єдиної мережі.
Наведені недоліки мостів і комутаторів пов'язані з тим, що вони працюють за протоколами канального рівня, у яких у явному вигляді не визначається поняття частини мережі (або підмережі, або сегмента), яке можна було б використовувати при структуризації великої мережі. Замість того, щоб удосконалити канальний рівень, розроблювачі мережних технологій вирішили доручити завдання побудови складеної мережі новому рівню – мережному.
Узгодження протоколів канального рівня
Сучасні обчислювальні мережі часто будуються з використанням декількох різних базових технологій – Ethernet, Token Ring або FDDI. Така неоднорідність виникає або при об'єднанні вже існуючих раніше мереж, що використовують у своїх транспортних підсистемах різні протоколи канального рівня, або при переході до нових технологій, таких, як Fast Ethernet або 100 VG-
AnyLAN.
Саме для утворення єдиної транспортної системи, що поєднує кілька мереж з різними принципами передачі інформації між кінцевими вузлами, і служить мережний рівень. Коли дві або більше мережі організують спільну транспортну службу, то такий режим взаємодії звичайно називають
міжмережною взаємодією (internetworking). Для позначення складеної мережі в англомовній літературі часто також використовується термін інтермережа

39
(internetwork або internet).
Створення складної структурованої мережі, що інтегрує різні базові технології, може здійснюватися й засобами канального рівня: для цього можуть бути використані деякі типи мостів і комутаторів. Однак можливістю трансляції протоколів канального рівня володіють далеко не всі типи мостів і комутаторів, до того ж можливості ці обмежені. Зокрема, у поєднуваних мережах повинні збігатися максимальні розміри полів даних у кадрах, тому що канальні протоколи, як правило, не підтримують функції фрагментації пакетів.
Маршрутизація в мережах з довільною топологією
Серед протоколів канального рівня деякі забезпечують доставку даних у мережах з довільною топологією, але тільки між парою сусідніх вузлів
(наприклад, протокол PPP), а деякі – між будь-якими вузлами (наприклад,
Ethernet), але при цьому мережа повинна мати топологію певного й досить простого типу, наприклад, деревоподібну.
При об'єднанні в мережу декількох сегментів за допомогою марнотратів або комутаторів продовжують діяти обмеження на її топологію: у мережі, що вийшла, повинні бути відсутні петлі. Дійсно, міст або його функціональний аналог – комутатор – можуть вирішувати завдання доставки пакета адресатові тільки тоді, коли між відправником і одержувачем існує єдиний шлях. У той же час наявність надлишкових зв'язків, які й утворять петлі, часто необхідна для кращого балансування навантаження, а також для підвищення надійності мережі за рахунок існування альтернативного маршруту на додаток до основного.
Мережний рівень дозволяє передавати дані між будь-якими, довільно зв'язаними вузлами мережі.
Реалізація протоколу мережного рівня має на увазі наявність у мережі спеціального пристрою – маршрутизатора.
Маршрутизатори поєднують окремі мережі в загальну складену мережу (рис.
2.3.4). Внутрішня структура кожної мережі не показана, тому що вона не має значення при розгляді мережного протоколу. До кожного маршрутизатора можуть бути приєднані кілька мереж (принаймні, дві).



40




Рис. 2.3.4 Архітектура складеної мережі
У складних складених мережах майже завжди існує кілька альтернативних маршрутів для передачі пакетів між двома кінцевими вузлами. Завдання вибору маршрутів з декількох можливих вирішують маршрутизатори, а також кінцеві вузли.
Маршрут – це послідовність маршрутизаторів, які повинен пройти пакет від відправника до пункту призначення.
Маршрутизатор вибирає маршрут на підставі свого подання про поточну конфігурацію мережі й відповідного критерію вибору маршруту.
Звичайно як критерій виступає час проходження маршруту, що у локальних мережах збігається з довжиною маршруту, вимірюваною в кількості пройдених вузлів маршрутизації (у глобальних мережах приймається в розрахунок і час передачі пакета по кожній лінії зв'язку).
Мережний рівень і модель OSI
У моделі OSI, яка називається також моделлю взаємодії відкритих систем
(Open Systems Interconnection – OSI) і розроблена Міжнародною Організацією зі
Стандартів (International Organization for Standardization ISO), засоби мережної взаємодії діляться на сім рівнів, для яких визначені стандартні назви й функції.
Мережний рівень займає в моделі OSI проміжне положення: до його послуг звертаються протоколи прикладного рівня, сеансового рівня й рівня подання.
Для виконання своїх функцій мережний рівень викликає функції канального рівня, який, у свою чергу, звертається до засобів фізичного рівня.
Рівні та засоби моделі OSI наведені в табл. 2.2



41
Таблиця 2.2
Мережні апаратні й програмні засоби, пов'язані з різними рівнями
моделі OSI
Рівень
OSI
Мережні апаратні й програмні засоби
Прикладний
Прикладні програмні
інтерфейси, браузери
Інтернету, програми передачі повідомлень і електронної пошти, програми вилученого доступу до комп'ютерів і шлюзи
Представниць кий
Програми перетворення й шифрування даних, програми форматування графіки (наприклад, для перетворення в GIF- і JPG-файли), а також шлюзи
Сеансовий
Програмні драйвери мережного встаткування, програмне забезпечення для пошуку
імен комп'ютерів, засоби для напів- і повнодуплексного режиму роботи, засоби вилученого виклику процедур
(RPC) для запуску програм на вилученому комп'ютері, а також шлюзи
Транспортний
Програмні драйвери мережного встаткування, програми й засоби керування потоком даних, а також шлюзи
Мережний
Шлюзи, маршрутизатори, протоколи маршрутизації, мости з вихідними маршрутами й комутатори Рівня 3
Канальний
Мережні адаптери, інтелектуальні концентратори й мости, комутатори Рівня 2 і шлюзи
Фізичний
Кабельна система, кабельні рознімання, мультиплексори, трансмітери й ресивери, пасивні й активні концентратори, репітери й шлюзи



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал