Конкурсі «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу 2012»



Скачати 254.79 Kb.
Дата конвертації19.06.2017
Розмір254.79 Kb.
ТипКонкурс

oformlenie-13
Роботи

учнів Сватівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 8

для участі у конкурсі

«Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу - 2012»buch89daqgkrxz


pic_0035pic_0031pic_0035pic_00314082

97896646508751211041721195


312 (3)







c:\documents and settings\хозяин\рабочий стол\презентация1.jpg

c:\documents and settings\хозяин\рабочий стол\презентация12.jpg

c:\documents and settings\хозяин\рабочий стол\презентация13.jpg

Учасники конкурсу
4-А клас 4-Б клас


  1. Бондарєв Олександр 1. Глущенко Ігор

  2. Ірха Анастасія 2. Ємел'янова Вікторія

3. Ляхов Олексій 3. Ковач Анжела

  1. Кушнарьова Аліна. 4. Кудлай Яна

  2. Шевцова Дар'я 5. Міщенко Анастасія

6. Шкута Софія 6. Міщенко Олександра

7. Окорокова Катерина

8. Трехлеб Максим

9. Хольматов Нікіта6e5342180423



5-Б клас


  1. Алдакімова Еліна

  2. Беденко Софія

  3. Боярський Ігор

  4. Гвоздюкова Марія

  5. Погорєлова Дар’я

  6. Потопа Влад

  7. Путненко Іван

  8. Серебрякова Єлизавета

4-А клас 4-Б клас


Окорокова Катерина

Ірха

Анастасія



Ляхов

Олексій

Хольматов

Нікіта


5-Б клас


Серебрякова

Єлизавета

Алдакімова

Еліна



star5

star5


star5star520_10_6fd05_bf3af521_xl



e:\2.jpg

Ірха Анастасія


Ірха Анастасія одна з найкращих учениць 4-А класу Сватівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 8. Вона – зірка знань класу. Дуже талановита і світла, з витонченими почуттями та вишуканим художнім смаком. Чутлива до прекрасного, чуйна до людей, вона глибоко, серйозно сприймає довкілля: красу природи, мистецтво, людські вчинки та стосунки.

ЛіліяЛапіна



«Дуже довга казка»
Коли у класі оголосили конкурс на «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу», я зраділа. Я люблю читати і завжди відшукую на полицях бібліотеки щось новеньке, чого я ще не читала.

Мені було цікаво читати книгу Лілії Лапіної «Дуже довга казка». Це щось зовсім нове для мене. В її казках так незвичайно написано про те, про що ми всі знаємо з дитинства. От, наприклад, «Казка про доброго чарівника Тото-Маглоса». Знайомі усім з дитинства щітка, паста, жуйка та стоматолог, тільки закодовані. Ця історія спонукає нас до здорового способу життя А казочка про подорож Краплинки – не що інше, як колообіг води у природі (ми ж вчили про це на уроці природознавства!). А легенда про Подорожник мене просто зачарувала! Я ніколи не замислювалась про цю рослину: ну росте собі при дорозі і нехай росте. А тепер я думаю, що варто придивитись і до інших рослин, можливо і вони колись рятували чиїсь життя. Мені дуже сподобались історії Лілії Лапіної. Вона так майстерно і цікаво розповіла про звичайнісінькі речі, змусила задуматись над такими речами як самопожертва, повага, щира дружба, любов до батьківщини і рідного дому.

Своїм друзям я раджу прочитати ці історії. Багато часу це у вас не забере і вони обов'язково вам сподобаються.

Леся Вороніна.

«Хлюсь та інші».
Казка Лесі Вороніної «Хлюсь та інші» викликала у мене здивування і здалася мені не дуже зрозумілою і, що головне, не зовсім доброю, хоча й закінчується все так, як і повинно у казках - добре. Єдине, що я зрозуміла з цієї історії, це те, що світ, в якому я живу – фантастичний, незвичайний і чарівний. Варто озирнутись навколо і додати трохи фантазії – і ось тобі скрізь і всюди ходять, плюхаються, висять головою донизу дивні і дещо кумедні істоти. У воді з бульбашками мешкає зеленкуватий опецькуватий водяник на ім'я Хлюсь, білі жаби насправді зовсім не жаби, а прибульці Дрон і Круць з іншої планети, мильні бульки, у яких можна літати, як на повітряній кулі, коти-вегетаріанці з блакитними папугами. Історія про блакитного папугу мене вкрай засмутила. У мене теж є вдома кіт Мурко, але він зовсім не такий підступний як Кузьма. Не викликали моєї симпатії і білі жаби-прибульці, особливо Дрон, дуже вже він уїдливий, нахабний і зовсім невихований. Я сподівалась, що книжка з такими яскравими ілюстраціями і чудернацькою назвою виявиться веселішою, оптимістичнішою, добрішою.
Ольга Бусенко.

«Паперовий янгол»
Книжка Ольги Бусенко «Паперовий янгол» мені дуже сподобалась. Вона складається з кількох історій і всі вони сповнені світла, любові і краси. Я люблю малювати, а тому мені дуже сподобалась ідея авторки - спочатку Яринка починає малювати щось на аркуші паперу, а потім в її уяві починає оживати ціла історія. Це так цікаво! Адже ми звикли спочатку писати історії, а вже потім малювати до них картинки. А тут усе навпаки.

Герої історій, яких вигадує Яринка до своїх малюнків, такі різні. Але у всіх них є багато спільного: вони вміють дружити і цінувати своїх друзів, раді прийти на допомогу іншим, вміють співчувати (а в наш час це така рідкість!). Принцеса і Пірат – справжні друзі, і ніякі коти-пакосники не змогли стати їм на заваді. Сусіди пан Хо-Хо і пан Хе-хе – такі різні: пан Хо-Хо – веселий, життєрадісний оптиміст, а пан Хе-Хе – безрадісний та похмурий буркотун. Та й він змінився, коли одного ранку побачив під дверима свого будинку маленьке цуценя – воно зробило його найщасливішою людиною на світі. Веселуни-опудала Середа і Вареник - найкрасивіші опудала, яких я коли-небудь бачила. Й тільки дитяча фантазія могла наділити їх такими іменами. Історія про злого крокодила навчить нас тому, що не треба злитися на інших, якщо у тебе щось не виходить. Спробуй поглянути на все з іншого боку, і рішення обов'язково знайдеться.

Мені дуже сподобались історії дівчинки Яринки. Сподіваюсь, що незабаром Ольга Бусенко напише продовження нових історій з Яринкою.

Ірха Анастасія, 4-А клас Сватівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 8

Бондарєва Інесса Олександрівна, класний керівник.

Окорокова О.В., бібліотекар.




e:\1.jpg


Ляхов

Олексій


Ляхов Олексій – учень 4-А класу Сватівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 8. Олексій – жвавий та кмітливий хлопчик. Захоплюється танцями, добре співає. Ініціативний, завжди бере участь у шкільних та позашкільних заходах. Має багато друзів та успішно навчається.

Лілія Лапіна.



«Дуже довга казка»

Нещодавно я прочитав книгу Лілії Лапіної «Дуже довга казка». Найбільше з цієї книги мені вразила казка про чарівника Тото-Маглоса. Казкові незвичайні герої навчали мене не лінитися, не забувати чистити зуби та не забувати про своїх друзів. Я не хочу бути схожим на лінивого багача, який втратив усіх своїх друзів. Краще вже зустрічатися із сестрами Щікат та Апсат (щіткою і пастою). Ці маленькі сміливі сестри разом зі своїм братом Акжуєм (жуйкою) перемогли трьох чудовиськ і допомогли багачу дістатись до чарівника Тото-Маглоса (стоматолога). Мені дуже сподобалась ця казка – вона не тільки цікава, а й повчальна, та більш за все мені сподобалось, що всі герої цієї казки були зашифрованими. Чарівник Тото-Маглос – це не хто інший, як всім відомий стоматолог, а сестри Щікат та Апсат – це добре всім знайомі зубна щітка та зубна паста, а чудовисько Акірес – це карієс, боротися з яким допомагають сестри Щікат та Апсат і їхній брат Акжуй (жуйка). Ось так цікаво Лілія Лапіна нагадала дітям те, як важливо не забувати піклуватись про своє здоров'я.

Галина Малик.

Вуйко Йой та Лишиня.
Казка Галини Малик «Вуйко Йой та Лишиня» виявилась дуже веселою і цікавою. В цій казці такі яскраві та незвичайні герої – особливо вуйко Йой. Він захоплює читача своєю добротою та вмінням розповідати казки, яких він знає безліч. А ще у казці дуже красиво описана природа – такий надзвичайний ліс і казкові жителі усього лісу. Ця книга сповнена світла, радості, доброти, в ній зовсім немає негативних персонажів.

Коли я читав цю книгу, я ніби відчував себе у компанії вуйка Йоя та його друзів, так само переймався турботою про його хатинку, чи знайде він свого друга Лишиню, чи придумає Йой, як допомогти Рукаселю не зникнути зовсім.

Я дуже сподіваюсь, що незабаром буде продовження незвичайних пригод вуйка Йоя, Лишині, Крота Степановича, Рукаселя і всіх їх друзів. Дуже хочеться дізнатися, в які ще історії може потрапити вуйко Йой.

Леся Вороніна



«Хлюсь та інші»
Я завжди мріяв про цікаву подорож, про фантастичні пригоди. Разом з книжкою Лесі Вороніної «Хлюсь та інші» я мандрував у незвичайні міста, познайомився з Хлюсем та дівчинкою Мар'янкою, літав до Печери.

Але, крім приємних моментів, були й мандри, які викликали в мене жах. Так шкода стало Мар'янку, коли Подвійний-оселедець її запрограмував та керував волею дівчинки. Та все скінчилося, коли Мар'янка зрозуміла, що в неї є велика сила, яку подарувала їй Стугна. Хлюсь поряд з мандрівницею теж був героєм. Завдяки своїй сміливості та кмітливості, друзі потрапили до Печери, де на них чекав порятунок.

Я вважаю, що дуже важливо мати вірного друга, який буде поруч у скрутну хвилину. Я зрозумів, що всі неприємності можна подолати, якщо є кріпка дружба.

Дітям, які люблять читати про незвичайні подорожі та фантастичні пригоди ця книга дуже сподобається.



Ляхов Олексій, 4-А клас Сватівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 8

Бондарєва Інесса Олександрівна, класний керівник

Окорокова О.В., бібліотекар




c:\users\хозяин\desktop\dsc_0054.jpg



Окорокова

Катерина



Окорокова Катерина навчається у 4-Б класі Сватівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 8. Дівчина-непосидючка, але дуже старанна і сумлінна учениця. Вона встигає все - читати, малювати, займатися спортом, брати участь у всіх конкурсах, які проходять у школі, їздити на цікаві екскурсії та ще силу-силенну всіляких справ.


Галина Малик.

«Вуйко Йой та Лишиня»
Я дуже люблю читати. В нашій бібліотеці я одного разу побачила книжку із серії «Сучасна дитяча проза» і вирішила її прочитати. Це була книга Ольги Бусенко «Паперовий янгол». Вона була першою. Потім були й інші книги з цієї ж серії: це книга Галини Малик «Вуйко Йой та Лишиня», і книга Лілії Лапіної «Дуже довга казка», і «Країна поламаних іграшок», «Хлюсь та інші», «Капосні капці» Богдана Жолдака.

Дуже теплі почуття викликала у мене історія про «вуйка Йоя та Лишиню» Галини Малик. Сторінки книги горталися так непомітно і швидко, так хотілося швидше дізнатися, що ж далі буде з дивакуватим вуйком, який кожну мить промовляв оте своє «йой». Мені дуже сподобались його зворушливі та такі повчальні казочки. Цей твір – без негативних героїв, подорож і пригоди вуйка викликають тільки симпатію. Стільки світла й добра на кожній сторінці! Наче в тебе перед очима лежить осяяна сонячним промінням галявина, а на ній хатинка, вуйко, який постійно намагається заховати свій неслухняний великий палець – усе таке живе, таке реальне, що до всього хочеться доторкнутися. Як би ще й зуміти відчути колір пахощів, як це робив вуйко Йой.

Своїм друзям я обов'язково запропоную прочитати цю історію.

Ольга Бусенко.



«Паперовий янгол»
Книга Ольги Бусенко «Паперовий янгол» вразила мене надзвичайно. Я й сама люблю малювати, а тому мені дуже сподобалась історія дівчинки Яринки, яка до своїх малюнків вигадувала історії, а її бабуся їх записувала. Треба обов'язково й собі так спробувати.

Особливо ж мене зворушила історія «Злого крокодила» – так хлопчик Вова із Яринчиної історії підписав свій малюнок. Виявляється, навіть злі крокодили стають добрими і чемними, коли їх про це попросити. Бабуся вчила Яринку бути стриманою, ввічливою, старанною – усього того, чого навчають нас і батьки вдома, і вчителі у школі.

Я з великим задоволенням читала історії з цієї книги, бо дівчинка Яринка – головна героїня твору - така ж, як і ми з вами – весела та вигадлива. Ну хто, крім нас, малечі, може придумувати імена опудалам, та ще й які! Середа і Вареник!

Я хочу попросити автора цієї книги – Ольгу Бусенко – щоб вона обов'язково написала нову книгу про нові історії від Яринки. Буду їх чекати з нетерпінням!


Наталка Сняданко.

«Країна поламаних іграшок та інші пригоди»
Книга Наталки Сняданко «Країна поламаних іграшок та інші пригоди» мені дуже сподобалась. Ви запитаєте чому? Та тому, що усі ми в дитинстві були вередливими та неслухняними дітьми, які не дуже любили наводити лад у своїх кімнатах та у своїх речах, у всіх нас у дитинстві були улюблені іграшки (у мене, до речі, й досі є такі, хоча я навчаюсь уже в 4 класі!). І знаєте, мені навіть стало соромно за те, що в дитинстві я була таким же неслухом, як і Матвійко. Шкода, що у мене не було такого друга, як свинка Параска, яка взялася за виховання Матвійка.

Це дуже добра і повчальна історія. У нашій школі часто проходять акції «Подаруй улюблену іграшку дітям». Після того, як прочитала історію Матвійка про подорож до Країни поламаних іграшок, куди вони літали разом з Параскою, я зрозуміла, що на світі є багато дітей, у яких взагалі немає ніяких іграшок. А дітям без них ніяк не можна. Я обов’язково відремонтую свої старі іграшки і подарую їх іншим дітям – хочу, щоб і в них було щасливе дитинство. Можливо, якась моя іграшка подарує часточку моєї душі і стане справжнім і улюбленим другом якоїсь іншої дівчинки, і вона ніколи не буде з нею розлучатись.

А для себе я твердо вирішила: тепер я завжди буду виконувати усе, що кажуть мені батьки і взагалі візьмуся за своє самовиховання. А ще дуже хочеться дізнатись про інші пригоди Матвійка і Параски і про те, яким став Матвійко, коли пішов до школи.
Окорокова Катерина, 4-Б клас Сватівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 8

Кісельова Лариса Василівна, класний керівник


c:\users\хозяин\desktop\dsc_0226.jpg


Хольматов

Нікіта

Хольматов Нікіта навчається у 4-Б класі Сватівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 8. Цілеспрямований, наполегливий хлопець. До навчання ставиться дуже серйозно і відповідально, завжди бере участь у всіляких конкурсах Захоплюється музикою, танцями, читанням художньої літератури. Йому на все вистачає часу.






Леся Вороніна.



«Хлюсь та інші».

Коли у класі оголосили конкурс на «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу» я одразу зголосився взяти у ньому участь. І не пожалкував – виявляється цікавих книжок є так багато на світі. Та найбільше мені сподобалася книга Лесі Вороніної «Хлюсь та інші».

Незвичайний чарівний світ, де сновигають кумедні чарівні істоти, де у воді з бульбашками опиняється зеленкуватий опецькуватий водяник на ім'я Хлюсь, а білі жаби – насправді прибульці з іншої планети, які сплять головою донизу, щоб зберегти вічну молодість – таке не може не захопити.

Читаєш книгу і поринаєш у дивний фантастичний світ і відчуваєш, як до тебе посміхаються чарівні герої – домашні улюбленці коти-вегетаріанці, папуги-феномени та інші кмітливі звірята.

У мене вдома є акваріум, але в ньому живуть справжнісінькі риби, а так хочеться, щоб там жив Хлюсь, приходив до мене у снах, і ми з ним побували б не тільки в печері на річці Стугна, а облетіли д у мильній бульбашці усю земну кулю і побували б на інших планетах.

Я дуже люблю комп’ютерні ігри і хочу навчитися програмувати тільки добрі ігри. Мені не зовсім сподобалось, що Подвійний хотів запрограмувати невеличку всесвітню катастрофу, щоб знищити мавок, водяників і потерчат. А Хлюсь – молодець, бо він врятував Мар’янку, хоч здавався таким маленьким, безпорадним і слабким серед велетенських пультів та екранів. Та й Мар’янка молодець, не дала дограти Подвійному його страшну гру: перетворити себе на комп'ютерну ляльку. Й допомогла річці Стугні, Хлюсеві й усім великим і малим мешканцям Печери.


Лілія Лапіна.

«Дуже довга казка»
У книжці Лілії Лапіної «Дуже довга казка» шість цікавих і зовсім різних історій. Це і казка про те, «Як півник співати навчився», яка вчить нас тому, що кожен повинен сумлінно виконувати свої обов’язки, не тільки гратися, а й добре вчитися.

Дуже цікавою виявилась казка «Про доброго чарівника Тото-Маглоса». Виявилось, що всі казкові герої – Щікат, Акірес, Тото-Маглос – ніхто інші, як зашифровані предмети особистої гігієни, яких ми всі знаємо, бо всі кожного ранку і кожного вечора обов'язково вмиваються та чистять зуби. Крім цього, ця історія вчить нас поважати роботу інших людей, за добро віддячувати добром і цінувати щиру дружбу.

Історія про чарівне яблуко, яке надкусила Даринка, а після цього з розумниці, красуні з доброю вдачею перетворилася на злу, ліниву та неслухняну дівчину. Та кінець у цієї казки був щасливий, але ж так і повинно бути у казках: добро і кохання завжди перемагають.

Та найбільше мені сподобалась «Дуже довга казка». Історія двох молодих людей, які пройшли через великі випробування і довели всім, що краще рідної домівки та щирого кохання немає нічого в цілім світі, мене дуже зворушила. Але ж так і є насправді - ріднішого місця на землі, ніж батьківська домівка, немає.

Я хочу сказати авторці цих історій, щоб вона не зупинялась на цих казках, а писала нові і такі ж цікаві історії. А всім своїм друзям раджу обов'язково прочитати цю книжку.
Ольга Бусенко.

«Паперовий янгол»
Я впевнений, читаючи казку Ольги Бусенко «Паперовий янгол», вам неодмінно захочеться заплющити очі і уявити героїв та їхні пригоди. Перегорнувши останню сторінку книги, я на мить засумував. Мені одразу стало не вистачати Яринки, чудової дівчинки, яка оповідає кожну історію. Книжка мені дуже сподобалася, вразила своєю незвичністю. Сподобались і яскраві та дотепні ілюстрації. Завдяки їм, книжку було читати ще цікавіше.

Книга складається з окремих казкових історій, але усі казки різні: одна розповідає про рослини, інша про тварин, а ще інша про кольорові хмаринки та про ляльок, які оживають опівночі. Всі вони навчають нас бути дружніми, вірними й люблячими, закликають нас жити й радіти кожному дню. У Яринки всі персонажі наче справжні і вміють по-справжньому дружити: собачки Пірат і Принцеса, троль Ганс і киця Муся, опудала Вареник і Середа, Дівчинка-Волошка і чорний котик із білою лапкою... Автор з любов’ю та ніжністю ставиться до своїх персонажів, кожного з них зображує добрим, справедливим та мудрим. Тут все зле зникає, а добро і правда залишаються.

За свою чесність і порядність дівчинка отримала подяку і подарунок – чудового паперового янгола і враз відчула себе дуже щасливою. Завдяки сміливості Мишка та Вовчика, була визволена дівчинка-Волошка з полону із підземного замку. А подорож з маленькою феєю мене так захопила, що я і сам почав чекати на казковий сон, щоб милуватися Києвом, їсти цукерки та морозиво з моїми друзями.

Раджу всім, хто любить цікаві пригоди та вміє мріяти, одного вечора замість вже звичної гри на комп’ютері, прочитати цю захоплюючу казку. Я впевнений, що ця історія не залишить нікого байдужим і буде тримати в полоні захоплення від самого початку і до останніх рядків. Ці вигадані історії вчать своїх читачів знаходити правильний вибір в різних ситуаціях, бути добрим, порядним, уміти дружити.


Хольматов Нікіта, 4-Б клас Сватівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 8

Кісельова Лариса Василівна, класний керівник

Окорокова О.В,. бібліотекар




c:\documents and settings\хозяин\рабочий стол\dsc_0005.jpg



Алдакімова Еліна

Алдакімова Еліна навчається у 5-Б класі Сватівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 8. Еліна цікавиться буквально усім на світі: вона і танцює, і співає, дуже любить робити щось своїми руками і, звичайно ж, любить читати. Все, за що вона береться, обов'язково доводить до кінця, дуже організована і відповідальна дівчинка.




Лілія Лапіна.

Дуже довга казка

Одного разу я зайшла до бібліотеки, щоб взяти якусь цікаву книжку. Бібліотекар запропонувала мені прочитати книгу Лілії Лапіної «Дуже довга казка». Я одразу погодилась і не пожалкувала. Книга виявилася дуже цікавою, повчальною та фантастичною.

Я так захопилась книгою, що ніби сама потрапила до казки та разом з персонажами долала злого чарівника Акіреса, допомагала півнику вчитися співати, рятувала дівчину від болотяного царя, мандрувала разом з Краплинкою Веселинкою, допомагала Велемиру та Даринці боротися із закляттям, воювала з Пітоном ХІІІ та сумувала за Іваном Подорожником. І, як завжди буває у казках, добро перемогло, а зло було покарано.

Коли я закінчила читати казку, я зрозуміла, що до всього, чому нас вчать дорослі, слід прислухатися і виконувати, і я хочу, щоб усі діти зрозуміли, що:



  1. Лінощі до добра ніколи не доводять.

  2. За добро треба віддячувати добром, а щиру дружбу цінувати понад усе.

  3. Всі свої обов’язки треба старанно виконувати.

  4. Безсмертна пам’ять про людську доброту, якій немає меж.

Я впевнена, що ця книга нікого не залишить байдужим. Всім дітям я раджу обов’язково прочитати її. Гарний настрій та яскраві враження гарантовано!

Наталка Сняданко.



«Країна поламаних іграшок та інші подорожі».
Я часто відвідую дитячу районну бібліотеку. Одного разу я довго вагалася, яку ж книжку мені почитати, і бібліотекар мені порадила взяти казку Наталки Сняданко «Країна поламаних іграшок та інші пригоди». Спочатку я подумала, що це книга для зовсім маленьких діточок, та виявилося, що вона повчальна, цікава і зовсім не для дошкільнят.

Я була вражена чіткою послідовністю дій, вчинками героїв, фантастичними назвами країн. Спочатку Матвійко, головний герой цієї казки, був вередливим, не дуже вихованим хлопчиком. Та потім, як за його виховання взялася подарована свинка Парася, він став чемним, справедливим, чесним та перестав лінитися і вередувати.

Після такого самоперевиховання батьки та всі рідні Матвійка були дуже здивовані, бо ж Матвійко не завжди старанно виконував свої обов'язки. Та після того, як він побував у країні поламаних іграшок разом з Параскою, Матвійко зовсім змінився: він став дуже обережно ставитися до своїх речей, особливо до іграшок, перестав ображати свою маленьку сестричку, бо зрозумів, що вона хоче лише погратися з ним і зовсім не намагається зламати його іграшки.

Раджу всім прочитати цю книгу і ви отримаєте масу задоволення і позитиву!


Галина Малик.

Вуйко Йой та Лишиня.
Коли я прочитала казку Галини Малик «Вуйко Йой та Лишиня», мені здалося, що це найвеселіша історія, яку я колись читала. Я читала багато казок, і героїв, схожих на вуйка Йоя, я вже зустрічала, та більше за всіх він нагадав мені домовичка Кузьку (мій улюблений мультик). Та все ж таки наш вуйко – такий колоритний герой! Такий собі лісовичок-домовичок – мудрий і добрий. Він шляхетний і вихований, болісно переживає за своїх друзів і щиро хоче їм допомогти. Вуйко Йой дуже любить природу, навіть знає, як пахнуть кольори. Уявіть собі, як це цікаво – знати, що ніжно-салатовим кольором пахне м’ята, а чебрець пахне червоним у чорну крапочку кольором, схожим на крила у сонечка! Це так захопливо, відгадати, яким кольором може пахнути барвінок чи петрів батіг, а яким кольором пахне осінь? Щоб уміти таке, треба любити природу так, як любить її вуйко Йой. А ще Йой – дуже добрий чоловічок. Він хоч і ображається інколи на свого ліпшого друга Лишиню, який, до речі не дуже вихований і примхливий, та все одно переживає за нього і дуже за ним сумує. І в той же час вуйко Йой такий кумедний! Весь час «йойкає» та намагається заховати свого неслухняного великого пальця.

Я вважаю, якщо таких книг, як «вуйко Йой та Лишиня» буде більше, то й на світі стане світліше і тепліше, бо ця історія вчить нас бути оптимістами, буди добрішими один до одного, ніколи не злитися, тому що із злюками ніхто не хоче спілкуватися – з ними сумно й не цікаво.

Я хочу порекомендувати прочитати цю історію своїм друзям і своїм однокласникам, тому що у вуйка Йоя є чому повчитись. А Галину Малик хочу попросити, щоб вона не зупинялась на цій історії, а писала про нові пригоди вуйка та його друзів.

Алдакімова Еліна, 5-Б клас Сватівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 8

Горобець Ольга Петрівна, вчитель української мови та літератури

Окорокова О. В., бібліотекар


f:\фото конкурс\1.jpg



Серебрякова Ліза

Серебрякова Ліза – учениця 5-Б класу. Серйозна та відповідальна Ліза – перший помічник своєї вчительки Данілової Галини Олексіївни. Працьовита, старанна, сумлінна, допитлива, щира, намагається в усьому знайти позитивні сторони. Обожнює читати і уявляти себе героїнею казок.



Олена Бусенко.

Паперовий янгол
Одного чудового дня я завітала до бібліотеки. Там я знайшла дуже цікаву книгу – «Паперовий янгол», автором якої є Ольга Бусенко. Читала я її з великим задоволенням та захопленням.

В цій книжці багато казок. Це казка і про паперового янгола, якого дівчинка Яринка знайшла в гілках клену, а потім знайшлася господиня янгола., і про пана Хе-хе, який за все своє життя жодного разу не посміхнувся і тільки під старість у нього з’явилося цуценя, яке його розвеселило, казка про дивакувату бабцю, яка робила іграшки, а потім вночі з ними гралася. Це і казка про собак Пірата і Принцесу, які написали на дошках свої «бажання» і закопали їх в землю, а бешкетники коти, виривши їх із землі, хотіли зробити зло. А вийшло зовсім навпаки, бо ж усі дізналися про міцну собачу дружбу. А казка про гнома, який попався Яринці в коробці з шоколадом і став їй за кращого друга, моя улюблена.

Це книжка про чудеса, які завжди поряд з нами, і варто нам тільки забажати, і вони обов’язково здійсняться. Коли я читала цю книгу, то почувала себе так, ніби я зовсім у іншому світі – чарівному, світлому, затишному та трішки пухнастому. Я вважаю, що таких книжок для дітей варто писати більше, бо вони вчать добрим речам – бути добрим, цінувати дружбу, допомагати людям.

Богдан Жолдак.



«Капосні капці»
Книга Богдана Жолдака «Капосні капці» була новою книгою із серії «Сучасна дитяча проза». Минулого року я вже читала книжки цієї серії, а от «Капосних капців» тоді дістати мені не пощастило. І от у цьому році наш бібліотекар принесла нам читати нові книжки і я з великим задоволенням зголосилася взяти участь і у цьогорічному конкурсі на «Найкращий відгук».

Отже, «Капосні капці». Цікавою була вже сама назва. Як можуть звичайні капці бути капосними, - питала я в самої себе? Виявилося, що можуть, та ще й як! Якого тільки лиха не наробили ті капці у славному місті Києві! А бідолашний Омелько постраждав через них більше за всіх. Але ж він тільки хотів, щоб його омріяна дівчина Одарка пішла танцювати з ним, а не з Дем'яном, в якого були гарні шкіряні чоботи. Врешті-решт Омелько виправив усе, що встигли наробити його чарівні капці, навіть врятував місто від вогню та нападників, яких, до речі, ці самі капці сюди ж і привели. І більше ніколи не надягав їх на себе.

А я зробила висновок: не все те, що чарівне, виявляється корисним. Треба сподіватися не чарівні паличкі та інші чарівні речі, а досягати усе самому, своїми власними силами. Я вважаю, що Омелько врешті зрозумів, що він може багато чого добитися в цьому житті сам, варто тільки цього дуже сильно бажати, а от капці допомогли йому це зрозуміти, нехай навіть встигли при цьому наставити йому стільки синців і завдати стільки прикростей.

А своїм одноліткам можу порадити одне – прочитайте і ви не пожалкуєте! Книга обов'язково вам сподобається.



Наталка Сняданко.

«Країна поламаних іграшок»
Якщо чесно, то мені не дуже хотілося читати книгу Наталки Сняданко «Країна поламаних іграшок та інші пригоди». Дуже вже дитячою здалася мені назва книги, та й малюнок на обкладинці був уже зовсім для дітлахів. Та все ж я себе пересилила і відкрила першу сторінку – так, з цікавості. А закрила книгу тільки після того, як прочитала її. Ця історія виявилася зовсім не для малюків, хоч і розповідає авторка про маленького хлопчика, який тільки ходить у дитсадок, а не в школу, як я. Матвійко, так звати хлопчика з цієї історії, отримав на день народження у подарунок незвичайну іграшку – свинку Параску. Він навіть не здогадувався, який подарунок він отримав – свинка виявилась не звичайною іграшкою: уві сні вона подорожувала з Матвійком у незвичайні світи. Вона стала хлопчику справжнім другом, вчила бути його сміливим, відвертим, чесним. Матвійко, а разом з ним і я, зрозумів, що своєю поведінкою, а він же був дуже неслухняним хлопчиком і любив інколи повередувати, він дуже засмучує своїх батьків, ображає маленьку сестричку, яка просто хоче з ним погратися, бо їй нудно. Йому стало дуже соромно, що й він так само, як і багато інших дітей, кидають свої іграшки після того, як вони їм набридають, навіть на задумуючись про те, що ж ці покинуті іграшки відчувають. Завдяки Парасці, Матвійко став чемним, вихованим. Він зрозумів, що не можна залишати друзів у біді, зрозумів, що не хоче бути «руйначем», тобто тим, хто вміє тільки все ламати і зовсім не поважає чужої праці. Матвійко мінявся на моїх очах, а разом з ним і я розуміла, що не можна зупинятися на досягнутому, потрібно весь час працювати над собою, вдосконалюватись, завжди думати про те, як твої вчинки відіб'ються на інших людях, особливо на твоїх рідних. Це була дуже повчальна історія, вона змусила мене замислитись над багатьма речами, яким я досі не надавала ніякого значення. Ось такою серйозною виявилась така дитяча книжечка.

Серебрякова Єлизавета, 5-Б клас Сватівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 8

Горобець Ольга Петрівна, вчитель української мови та літератури

Окорокова О. В., бібліотекар




Відгуки учасників конкурсу


Паперовий янгол
… Казки дівчинки Яринки вчать нас дружби, вірності, співчуття до ближнього. Сподіваюся, що мої однолітки обов’язково прочитають цю казку і не залишаться байдужими.
Гвоздюкова Марія

5-Б клас
62069741_u_16

Країна поламаних іграшок та інші пригоди
… я немов би сама поступово вчилася самостійності, охайності, бережливого ставлення до речей, щедрості та вміння ділитися з іншими не тільки своїми речами, а й часточкою своєї душі..

Беденко Софія

5-Б клас
62069741_u_16


Вуйко Йой та Лишиня
… казка виховує в нас любов до природи, рідної землі, чуйності до інших, взаємоповаги. Треба бути уважним до своїх друзів та пробачати їм дрібні примхи.

Трехлеб Максим

4-Б клас

Паперовий янгол
… історії про добрих людей, які усміхаються, веселяться, мріють. Не треба бути злим, підступним, жадібним. А треба робити добрі вчинки, думати про інших. Вірте у мрію і чудеса.
Путненко Іван

5-Б клас

Капосні капці

… в житті потрібно всього добиватися своїми силами, а не чекати, доки чарівник або його чарівна паличка все зробить в житті за тебе…


Кушнарьова Аліна

4-А клас



Хлюсь та інші
… Прочитавши цю казку, я зрозумів, що немає меж фантазії: водяники, білі жабки, мильні повітряні бульбашки – і все це довкола нас, тільки озирнись, придивись уважніше, і все воно поряд з тобою. Тому я раджу всім прочитати цю казку.
Глущенко Ігор

4-Б клас



Казка

про доброго чарівника Тото-Маглоса
… головні герої вчаться бути добрими, щирими та чесними. Завдяки цій казці я замислилася – а чи я б змогла прийти своєму другу на допомогу?..
Шкута Софія

4-А клас


prof



Казка

про доброго чарівника Тото-Маглоса
… головні герої вчаться бути добрими, щирими та чесними. Завдяки цій казці я замислилася – а чи я б змогла прийти своєму другу на допомогу?..
Шкута Софія

4-А клас




Ілюстрації

юних художників

до прочитаних творів
62069741_u_16 62069741_u_16




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал