Кафедра журналістики Синтаксис тексту



Сторінка9/12
Дата конвертації23.02.2017
Розмір2.16 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Складні синтаксичні цілі зі з’єднувальними відношеннями

Складні синтаксичні цілі зі з’єднувальними відношеннями являють собою поєднання речень, взаємодія смислів яких формує єдиний, цілісний, неподільний щодо контекстного змісту смисл, утілений в характеризовану єдністю синтаксичну форму (що потверджується спостережуваними між реченнями синтаксичними зв’язками та відношеннями). Такі складні синтаксичні цілі утворюються на основі розглянутих конкретних різновидів з’єднувальних відношень.

1. Це складні синтаксичні цілі з перелічуваними відношеннями речень. Наприклад: У тваринному світі добре розвинуте й довгострокове прогнозування. Багато звірів і птахів, завчасно передчуваючи круту зиму, роблять великі запаси кормів, ретельно утеплюють зимову квартиру. Перед сніжною зимою у білок менше комірок на землі - з-під глибокого снігу не дістати літніх запасів. Передчуваючи, що зима буде м’якою, деякі перелітні птахи зостаються зимувати на батьківщині. Перед мокрою, затяжною осінню миші влаштовують гнізда у вершечках копиць. Перед прохолодним літом птахи в’ють гнізда на сонячному боці дерева; Хтось із космонавтів назвав станцію маленькою рукотворною планетою, і ось, виявляється, як і довкола планет, у станції є газова оболонка. Якась частка повітря виходить із космічного апарата в момент викидання відходів, під час експериментів у шлюзовій камері, виходів екіпажів у відкритий космос. Часом атмосфера забруднюється викидами працюючих мікродвигунів; щось притягується до станції з довколишнього простору; Майно - цієї сім’ї? Звичайне, гадаю, для сімей такого достатку майно. Квартира - державна. Машина найпершої моделі. Дача в одному з приміських сіл. Що ще? Книжки. Кольоровий телевізор. Меблі - хороші, хоч аж ніяк не крик моди.

У наведених фрагментах маємо складні синтаксичні цілі з перелічувальними відношеннями. В першому фрагменті ССЦ з перелічувальними відношеннями утворюють три речення (до них приєднуються ще два супровідно-пояснювальних речення. Смисл цілої групи речень виражає єдине підтвердження думки, висловленої в реченні (Багато звірів і птахів, завчасно передчуваючи круту зиму, роблять великі запаси кормів, ретельно утеплюють зимню квартиру). Тобто зміст усіх речень підпорядкований одному предметові мовлення - підтвердженню досто вірності висловленого судження. Під предметом мовлення ми розуміємо зміст окремого, самостійно значущого в контексті аспекту дійсності, про який, природно, мовиться (факт здійснення, існування чого-небудь; подія в її розвитку; характеристика кого-, чого-небудь; пояснення чого-небудь; підтвердження чого-небудь; конкретизація чого-небудь і т.д.). У тексті є головні, є другорядні предмети мовлення. Ці характеристики визначаються за ступенем співвіднесеності предметів мовлення з темою мовленнєвого утвору.

У другому фрагменті складне синтаксичне ціле містить три речення. Всі вони в сукупності виражають зміст, котрий слугує для того, щоб дати пояснення, чому довкола станції "Салют" є газова оболонка (як і довкола планет). Тобто і в цьому випадку зміст ССЦ присвячений одному предметові мовлення - поясненню чогось.

У третьому фрагменті складне синтаксичне ціле вбирає в себе шість речень (запитальне речення Що ще? виступає засобом зв’язку перелічуваних речень). Речення, що повідомляють про наявність певного майна та деякі його характеристики, разом узяті, формують зміст цілісного предмета мовлення - аргументування судження про те, що майно сім’ї було звичайним.

Отже, бачимо, що в результаті з’єднання речень, що перебувають у перелічувальних відношеннях, утворюється складне синтаксичне ціле як самостійна семантико-синтаксична одиниця, котра виражає зміст логічної єдності.

2. У результаті з’єднання речень утворюються складні синтаксичні цілі з протиставними відношеннями речень. Вони також являють собою семантико-синтаксичну єдність, бо суть повідомлення про яке-небудь явище якраз і полягає у відображенні притаманної йому суперечності. Порівняйте: Тепер усі з тривогою говорять про забруднення морів та океанів, отруєння й грунту, й повітря шкідливими відходами. Та мало хто називає імена справжніх винуватців, коли йдеться пр воєнний бізнес; Подібно до ковдри,сніг зберігає тепло. Проте він, відбиваючи променисте тепло сонця, не затримує його при землі. Антарктида особливо холодна тому, що дев’яносто вісім процентів тепла відбиває в космос своїми снігами; Справді, такий ось жанр... З одного боку, його нагороджують схвальним епітетом "інтелектуальний", з іншого - вважають Попелюшкою й квапляться начепити вбивчий ярлик: жанр вторинний, позалітературний, не повсюдний... Перше складне синтаксичне ціле виражає єдиний смисл - характеристику якоюсь мірою парадоксального стану справ у галузі вирішення екологічних проблем. Друге ССЦ з протиставними відношеннями слугує для вираження характеристики одного й того ж предмета, під одним і тим же кутом зору сніг і тепло землі, що виявляє єдність суперечливих явищ. У третьому фрагменті йдеться про стан справ з оцінкою науково-фантастичних творів. Як бачимо, й він не характеризується однозначністю. Таким чином, якщо в усіх наведених випадках вилучити речення, що створюють протиставлення, або навіть просто їх не брати до уваги, визначаючи предмет мовлення, то зміст цього предмета мовлення буде необ’єктивним, викривленим. Наведемо приклад, у якому спеціально підкреслено єдність внутрішньо суперечливого змісту складного синтаксичного цілого: Балерина продемонструвала блискучу майстерність акторського перевтілення. Протягом вистави вона по суті справи танцює дві протилежні партії, створюючи проте єдиний образ. Ефектно-елегантна примадонна, що "вміє яскраво й сміливо себе "подати", й скромна, ніжна дівчина, що прагне щирості, чистоти почуттів, котру вабить і лякає те нове життя, що вириє за стінами вар’єте.

Сполучення двох номінативних речень, які характеризують протилежні за втілюваною суттю сценічні образи, слугують для того, щоб передати єдину думку про багатоплановість мистецької майстерності (Ефектно-елегантна примадонна, нір вміє яскраво й сміливо себе "подати", й скромна, ніжна, дівчина, ш,о прагне щирості, чистоти почуттів...). Така спрямованість поєднання речень, котре реалізує думку про творчі можливості балерини, значною мірою підготовлена попередніми словами продемонструвала блискучу майстерність акторського перевтілення; танцює дві протилежні партії, створюючи проте єдиний образ.

Є складним синтаксичним цілим і сполучення речень, об’єднаних протиставно-градаційними відношеннями, що являють собою своєрідне переплетіння відношень переліку й протиставлення. Порівняйте: ...Коли ми розкрили конверт зі старанно виведеною на ньому адресою "США, Північна Кароліна, місто Ролі" й учиталися в листа, який захопив увагу буквально з перших рядків, ми зрозуміли: він адресований не тільки нам, журналістам... Спостереження, роздуми й факти, що заповнили собою два з половиною щільно віддрукованих на машинці аркуші, гідні того, щоб поділитися ними з нашими читачами. Наведене складне синтаксичне ціле виражає єдиний зміст - листа з Америки адресовано не тільки журналістам газети, а й, можливо, всім її читачам. Природно, що тільки в нерозривній єдності сполучуваних речень складається цей смисл. Конструкцією, синонімічною до розглядуваного ССЦ, може бути складносурядне речення з градаційними відношеннями частин.

3. Черговий різновид являють собою складні синтаксичні цілі з відношеннями зіставлення між реченнями. Наприклад: Раніше птахи високо пролітали над пісками, прямуючи до далеких оазисів. Тепер же серед барханів облюбували місця для гніздування пелікани, баклани, білі та сірі чаплі, лебеді. А в очеретяних заростях множиться стадо ондатр; Прикладна математика потрібна інженерові, нотна грамота - музикантові. А загальна культура й пов’язане з нею розуміння людей, розуміння законів щастя необхідні всім: й інженерові, й музикантові, й полководцю... Перше ССЦ складається з двох речень (плюс третє приєднувальне A в очеретяних заростях множиться стадо ондатр, котре слугує для розширення змісту другого речення). В цьому складному синтаксичному цілому йдеться про зміну екологічного "стану справ", яка випливає з того, що було раніше і є тепер. Природно, що роз’єднані речення, не зв’язані, зіставними відношеннями, містили б окремо звичайне повідомлення про стан справ у якийсь час. У другому прикладі йдеться про особливу значущість для людини загальної культури. Цей єдиний смисл формується завдяки зіставленню змісту речень, котрі розкривають необхідність для певних соціально-професійних груп тих чи інших видів знань. Зміст третього речення, яке передає думку про всеосяжний характер загальної культури, ЇЇ переважне значення, став стрижневим у формуванні цілісного змісту ССЦ (А загальна культура й пов’язане з нею розуміння людей, розуміння законів щастя необхідні всім). Та вся повнота смислу сформувалася на основі цілісної єдності речень.

4. Складні синтаксичні цілі з розділювальними відношеннями. Сама їхня смислова природа полягає в необхідності сполучення речень для формування смислів "чергування", "взаємовилучення", "вибору" дій, подій, явищ і т.д. Порівняйте: На які ж доходи живе стара так відверто розкішна? А ось цього ніхто сказати не може. Тут, як мовиться, можливі варіанти. Може, вона "лівачить" на своїх "Жигулях". Може, "виступає посередницею" на квітковому базарі. А може, дає гроші під проценти, - трапляється й таке; "Нічого подібного не було в лінгвістиці за останні п’ятдесят років", - стверджує західнонімецький лінгвіст О.Семереньї. "Монографія "стане настільною книгою істориків культури та мовознавства" - це найцінніше визнання, бо належить воно опонентам. Одначе всі крапки над "і" поставить час. Або - ще один голос із минулого; Можна обійтися без пташиного молока, а також без багатьох напоїв. Або, скажімо, без морського гребінця, ананасів і навіть рябчиків - обходяться ж вегетаріанці взагалі без м’яса. Ну а без чого - не можна?

Перший фрагмент: ідеться про категорію людей, символічно представлених в образі старої, котра розбагатіла "без будь-якої допомоги архаїчної рибки". Складне синтаксичне ціле виражає суть - "припущення про доходи старої". Сполучення речень дає змогу передати варіантність припущення (у зв’язку з відсутністю точної інформації), й це створює реальний цілісний зміст, що об’єднує набір повідомлень про різні дії для збагачення й водночас надає змогу якогось вибору. Тобто ми хочемо сказати, що цей смисл ССЦ знову-таки єдиний, складений його характер відображує реальну взаємодію окремих, але не наділених самостійною функцією в контексті смислів речень, що входять до цього ССЦ.

Другий фрагмент: у ньому частково подані висловлювання про значення нової монографії, присвяченої проблемам прамови та історичної родини індоєвропейців. Висловлюється сучасна точка зору, а остаточна оцінка, як зазначає автор, іще попереду. І якраз ця думка про остаточну оцінку виражена в складному синтаксичному цілому з розділювальними відношеннями. Тільки сукупний (мисл речень відображує думку про те, що залежить ця оцінка й від майбутніх дослідників, і від надходження нових фактів "палеоархеонаук". Та, можливо, щось із цих джерел значущішим, - виниклий зміст передається розділювальними відношеннями й набуває у зв’язку з цим відтінків здогадності.

Третій фрагмент: смисл його полягає в жартівливому обговоренні без чого можна обійтися й без чого не можна (цей другий аспект лише накреслений, далі в тексті йде його розробка). Так ось частина, в якій з’ясовується, без чого можна обійтися, і є синтаксичним цілим, що складається з двох речень, сполучених розділювальними відношеннями, й ще одного речення, котре виходить за межі нашого "цьогохвилинного" інтересу (воно слугує для аргументації того, що можна обійтися навіть без рябчиків).

Смисл без чого можна обійтися охоплює обидва речення, кожне з них робить свій внесок у його формування. Своєрідність цього смислу і якоюсь мірою досягнення комічного ефекту полягає в чергуванні повідомлень про "можливість" відмови від аж надто недоступних наїдків.

5. Складні синтаксичні цілі з відношеннями просторово-буттєвої супозиції речень. Ці побудови слугують для того, щоб повідомити, який вигляд має яке-небудь місце, приміщення, для того, щоб намалювати мовними засобами якусь картину буття, скомпоновану з різних деталей, дати опис складного за характером об’єкта. Наприклад: Разом із конструктором піднімаємося сходами. Через коридор холодильної камери потрапляємо в простору кабіну. В центрі - папівокругла чорна ручка контролера, основного інструмента регулювання швидкості й потужності. Вгорі - мініатюрний дублер шляхового світлофора, який автоматично відтворює кольорову гаму світлофорів на маршруті. Праворуч швидкостемір. Унизу - кран для екстреного гальмування поїзда...; Кивком голови він показує в куток кімнати, де на килимі вишикувалося вигадливо грізне іграшкове воїнство. Ось робот із мордою хижого лева, в руці у нього пломеніючий меч. Ось схожий на панцир рицаря танк, що строчить із автомата. Ось напівконик - напівлітак, ощетинений ракетами. Начебто зійшли ці чудовиська з похмурих полотен Босха, написаних у той час, коли палали багаття інквизиції й косила людей чума, зійшли, оснастившися знаряддями знищення кінця XX століття; Минуле... Воно бачиться мовби в перевернутий бінокль: віддалилося, та не втратило своєї чіткості. Чорні кибитки, наче здмухнуті вітром галчині гнізда. Висушене сонцем і злигоднями обличчя дехканина, який дибає за омачем - середньовічною сохою. Скрипить чигир - водоналивне колесо, найскладніша в ту пору техніка землероба. І віслюк дріботить по жовтій куряві дороги... Складне синтаксичне ціле в першому фрагменті містить опис кабіни нового тепловоза. З одного боку, погляд начебто зупиняється на окремих приладах, але їхнє існування внесене до загального огляду, що створює в той же час цілісне уявлення про оснащеність кабіни, й саме це, а не повідомлення про окремі деталі, є одним із предметів мовлення в інформації про новий тепловоз. Другий фрагмент: у ньому складне синтаксичне ціле слугує для конкретизації повідомлення ...вишикувалося вигадливо грізне іграшкове воїнство. Опис цього воїнства і є змістом ССЦ, Після нього йдуть речення, що виражають роздуми з приводу побаченого (Начебто зійшлися ці чудовиська...). Йдеться про сукупний збірний об’єкт (іграшкове воїнство), і його опис являє собою єдине ціле.

Третій фрагмент: його зміст полягає в описі своєрідної символічної картини (звернімо увагу, що до складу ССЦ вкраплені речення іншого призначення, пояснювальні: середньовічною сохою; водоналивне колесо). Єдність опису підкреслюється реченням теми Минуле..., повідомленням про сприйняття образне, зриме (Воно бачиться мовби в перевернутий бінокль...). Природно, що й у цьому випадку предметом мовлення є опис цілісної картини, а він, як було сказано, - зміст аналізованого ССЦ.

6. Складні синтаксичні цілі з відношеннями часової супозиції речень, їхнє значення полягає у відображенні змісту події в розвитку, епізоду, якогось періоду діяльності життя і т.д. Це розчленовані явища дійсності, кожний момент у них становить конкретну дію того чи іншого учасника, але сама по собі вона ізольована від суміжних із ним дій і не є достатнім матеріалом для предмета мовлення. Необхідна сукупність усіх речень, що описують розвиток дій у якомусь цілісному, незважаючи на розчленований характер, явищі. Розглянемо приклади: На зйомці для "Світу тварин" зустріли зайця, молодого, не випробуваного життям підлітка. Спробував звір утікати, одначе не знав іще заєць, ш.р оператор Яків Посольський також уміє бігати. Зупинився заєць і став спостерігати: що буде? Камера прозумкотіла здалеку, потім посунулася ближче, потім нависла над самим, вухом. І заєць вирішив за себе постати. Спершу він ворухнув лапкою, потім зробив випад у бік камери, потім, слушно вирішивши, що вразливе місце у зумкочучого звіра - око, кинувся в об’єктив. Рятуючи ніжні скельця, оператор підскочив, але розлютований зайчисько жадав перемоги повної. Він відбігав і з силою кидався на Яшкові ноги. Врятували оператора "броньовані" штани під назвою "джинси" й напівжартівливі, напівсерйозні зойки про допомогу. Ми реготалися, спостерігаючи, як переможець спокійно почистив одну об одну лапки й одразу ж заходився закусувати стебельцем щавлю; Семирічний Пітер лежить на підлозі, ввіп’явшися очима в екран телевізора. "Стріляй! - кричить він. - Скоріше ж стріляй!". Білі кеди Пітера молотять у збудженні по синтетичному килиму. І, мовби почувши його наказ, оптиміст, гігантський робот, озброєний лазерною гарматою, встромлює сліпучий промінь у представника злих сил - мегатрона. "Так йому, так! - торжествує Пітер. - Добивай монстра!"

Перший фрагмент - аналізоване ССЦ - являє собою опис епізоду з "хоробрим" зайцем. Починається він реченням Спробував звір утікати й триває до кінця фрагмента (три речення одначе не знав іще заєць.:, І заєць вирішив за себе постати. Врятували оператора "броньовані" штани... випадають зі структури ССЦ з часовою супозицією, бо постають украпленнями іншого порядку - передають судження з приводу спостережуваного). Речення, котрі входять до складу ССЦ, слугують для повідомлення про хід дій, які стосуються однієї цілісної події. Замітка називається "Хоробрий заєць", природно, предмет мовлення - оповідь про рішучу поведінку зайця - якраз і є таким, щоб дати необхідну інформацію, що підтверджує винесену в заголовок характеристику.

Другий фрагмент являє собою сценку, в якій розповідається про те, як дивиться передачу по телевізору американський школяр. Перше речення вводить у суть епізоду. Далі в часовій послідовності повідомляється про мовленнєві дії Пітера й про те, що відбувається на синтетичному килимі. Все це слугує для розширення повідомлення про мовленєєву дію. Вона не є безпосереднім структурним елементом ССЦ з часовою співпозицією речень. Ця частина сукупності конструкцій, що входять до неї, й реалізує зміст сценки.

7. Складні синтаксичні цілі з відношенням уведення речень. Це такі єдності, в яких є "підготовча" та базова частини, семантико-синтаксична організація якої полягає у властивості включати, поглинати структуру "підготовчого" речення, що не має самостійного значення в контексті. Стрижневим елементом цієї побудови є, природно, друга частина, яка немовби втягує в себе винесене в препозитивну фразу чи в препозитивну позицію в одній і тій же фразі речення. Наприклад: Здається, академік Колмогоров сказав, що в математиці на хороший результат потрібно десять тисяч годин роботи, роздумів, пошуків виходу з чергового глухого кута. Й тому талант у науці - це на вісімдесят, ні на дев’яносто п’ять відсотків - звичайнісіньке працелюбство й наполегливість; На жаль, завжди знаходяться люди, готові скористатися з ситуації "поточного моменту" у власних дрібних, егоїстичних інтересах. Ведеться боротьба з пияцтвом, і ось під цим прикриттям дехто намагається схитрувати, звести особисті рахунки. Вони не від того, щоб суворі заходи, справедливо передбачені проти порушників трудової дисципліни та громадського порядку, обернути проти власних "кривдників"; Багато знахідок протягом тривалого часу не можуть пробитись у виробництво, втрачають новизну. Тому й виходить, що деякі підприємства чорної металургії, вугільної промисловості, транспорту роками не можуть впровадити нову техніку; В чудесному й шаленому світі шахів немає меж. Шахи невичерпні. Саме так - "Невичерпні шахи" - й назвали свою нову книгу трикратний чемпіон світу гросмейстер Анатолій Карпов і математик, кандидат технічних наук...

Перший фрагмент: спостережуване складне синтаксичне ціле виражає зміст, що об’єднує зміст двох речень, - неподільний, цілісний смисл (виходячи з того, що, як сказав академік Колмогоров, у математиці на хороший результат потрібно десять тисяч годин роботи, роздумів, пошуків виходу з чергового глухого кута, слід вважати, що талант у науці - це... на дев’яносто п’ять відсотків звичайнісіньке працелюбство й наполегливість). ССЦ має основне значення висновку, який, природно, обов’язково чимось зумовлений і тільки в єдності із зумовленою частиною виражає притаманну йому логічну структуру.

Другий фрагмент: складне синтаксичне ціле оформлене в одній фразі. Базова частина і ось під цим прикриттям дехто намагається хитрувати, звести особисті рахунки, передбачає введення в її структуру змісту попереднього речення Ведеться боротьба з пияцтвом, яке не має самостійного значення. В контексті йдеться про певну категорію людей, котрі пристосовуються до будь-яких ситуацій. Отже, смисл усіх повідомлень спрямований на те, щоб охарактеризувати їх, розповісти про їхні дії, вчинки.

Третій фрагмент: у цьому ССЦ йдеться про стан справ, зумовлений деякими фактами. Тобто цілісний смисл сформувався завдяки з’єднанню зумовлювального речення, й того, що виражає підсумок. Синонімом цієї конструкції могло б бути складнопідрядне речення з причишю-наслідковими відношеннями частин (оскільки багато знахідок протягом тривалого часу.., тому й виходить, що...).

Четвертий фрагмент узятий із рецензії, в якій дається оцінка книги про шахи. Головними предметами мови виступають повідомлення про цю книгу. Й виокремлене складне синтаксичні ) ціле також містить повідомлення такої тематичної спрямованості. Винесення в препозицію окремого речення дає змогу "винахідливіше" виразити смисл (ця конструкція ускладнена ще й уточненням - наведенням дослівної назви книги: "Невичерпні шахи").

Серед ССЦ з відношеннями введення широко представлені в публіцистиці конструкції зі значенням умовиводу, тобто такі, що слугують для вираження цілісних логічних одиниць висновку, на основі якихось даних. Мовленнєві смисли, що їм відповідають, теж мають характеризуватися цілісністю й неподільністю, бути сукупними, сумарними щодо змісту речень, котрі входять до ССЦ. Порівняйте: Спеціалістам-початківцям часом не вистачає життєвого гарту, досвіду, вміння долати труднощі. Ось чому їхні перші самостійні кроки потребують підтримки. Як зазначалося на нараді працівників вищої школи, навчальний заклад має "супроводжувати" своїх плеканців упродовж усього життя. Ректорам необхідно налагодити й постійно вдосконалювати систему спілкування з випускниками, спиратися на їхній практичний досвід; Можливості фабрик, зайнятих переробкою побутових та інших відходів, невеликі. Слід, очевидно, поміркувати про розвиток підприємств цього профілю, нарощування їхніх потужностей; Іноді підлітковий і юнацький вік називають трудним. Я б назвав його складним... Значить, і твори, звернені до цього віку, мають проникати в саму суть, углиб складностей, що не полишають людину, про яку прийнято говорити: "Вже не дитина, та ще й не дорослий"; Каталізатори прогресу зможуть виконувати свої функції тільки за умови своєчасної підготовки й перепідготовки кадрів спеціалістів і керівників. Ось чому необхідно прискорити перебудову навчання в інженерних та економічних вузах, в інститутах підвищення кваліфікації керівних працівників. У всіх наведених фрагментах виділені ССЦ мають значення логічного висновку: 1 - про необхідність підтримки в становленні молодих спеціалістів, 2 - про необхідність удосконалення системи спілкування з випускниками, 3 - про доцільність розвитку підприємств, зайнятих переробкою відходів; 4 - про те, якими мають бути твори для юнацького віку; 5 - про необхідність прискорити перебудову навчання в інженерних та економічних вузах. Ці висновки мають зумовлений, мотивований характер, і семантико-синтаксична структура мовної побудови відображує цю логіко-смислову єдність.

Таким чином, бачимо, що розглянуті складні синтаксичні цілі слугують для вираження елементарного мовленнєвого смислу, тобто неподільного, цілісно найменшого в умовах контексту. Отже, вони співвідносяться із самостійно значущим у контексті окремим реченням. Відмінність полягає в тому, що в реченні єдиний смисл подано нерозчленованим, а в складному синтаксичному цілому - розчленовано, шляхом взаємодії смислів речень, що входять до нього. Розглянемо далі два фрагменти. В одному зазначається факт спостереження за чимось, а в другому )також ідеться про спостереження автора, але те, що відбувається, показане в його конкретному розвитку. Тому в першому випадку смисл "факт спостереження за чимось" передається одним реченням, а в другому конкретизований зміст "спостережувана поведінка птаха" - складним синтаксичним цілим, що складається з речень, з’єднаних відношеннями часового співположення (приєднуються до цього ССЦ та речення іншого плану, що слугують для розширення, пояснення і тлі., - вони не підкреслені, але в основі оповіді перебувають ССЦ, що цікавлять нас). Порівняйте: "...Три години стежимо за кожним рухом реставраторів і робітників, які знімають попід самою стелею з величезних гаків картину, тканину, що уберігає її зі зворотного боку, дошки, що скріплюють раму з боків, затискачі. Найменше "хвилювання " полотна загрожує наслідками; Сірий співочий дрізд, його називають іще горобинником, як тільки пo-справжньому заосеніло, внадився в наш город. Що його там привернуло? Чорноплідна крихка, налита солодким соком горобина.
Прилітав він не зразу в город, а немовби спроквола підбирався до нього, хитрував: спершу сідав на високу гілку тополі, що вже скинула листя, оглядався, чи немає якоїсь перешкоди. І, якщо обстановка дозволяла, пірнав на березу - вона біля самої огорожі. А тут тільки спікіруй і клюй ягоди на вибір. Мені було цікаво спостерігати за в’юнким дроздом, зате бабуся Марфа лаяла й соромила птаха, ляскала в долоні, лякала, відганяла... Дрізд відлітав і зразу ж повертався. Скінчилося тим, що одного разу господиня вийшла з корзиною та обібрала ягоди.
- Тепер, безсовісний, літай, скільки схочеш.
Дрізд прилітав. І клював ягоди. Ні, ні, не пропущені в час збирання. Це я тайкома його пригощав: вішав на галузку гроно-друге - чи багато птахові треба?


Таким чином, ми зіставляємо перше речення з першого фрагмента й ССЦ з другого фрагмента, що складається з речень, у яких повідомляється про дії дрозда та реакцію господині. Йдеться про повадки птаха в конкретній ситуації. Тільки розповідь про всю ситуацію (сірий співочий дрізд... унадився в наш город) розкриває смисл: яка поведінка птаха в спостережуваних умовах. Це і є головний предмет мовлення в усьому фрагменті, про його вибір ми дізнаємося з першого абзаца, що передує аналізованому ССЦ. Речення з першого фрагмента теж містить висловлювання про предмет мовлення, має самостійне значення. Друге речення в цьому фрагменті не входить в обсяг основного предмета мовлення, а має супровідно-розширювальний характер, тобто повідомляє подробицю, деталь, другорядний предмет мовлення (що "обслуговує" основний). В обох прикладах семантико-синтаксичпі одиниці - речення та складне синтаксичне ціле - виконують функцію елементарного висловлювання про предмет мовлення (але в одному випадку це нерозчленоване висловлювання, в іншому ж - розчленоване ).

Зіставимо в аналогічному плані одиниці, шр мають описову семантику. Ми беремо два приклади з описовим висловлюванням, знову одне - речення, друге - ССЦ. Деяка їхня схожість полягає в тому, що опис спостережуваного дано в "срібних" тонах. Порівняйте: Срібною сережкою завис у небі місяць. Він повернувся до хлопців у Західну півкулю. Що ж, заслужена нагорода. Ще трохи, й полярна ніч почне гаснути. Лижники взяли курс на "СП-27"; Маківку зими за її іскристі, сяючі сніги називають срібною. Тепер у лісопарку саме срібна пора. Променистий покрив, підсинений морозцем, укутав землю. Запах снігу, гіркуваті аромати сосни.

Перший фрагмент: описове значення має перше речення Срібною сережкою завис у небі місяць. Наступне, розширювального значення, переводить уже на інший предмет мовлення. В другому фрагменті опис створюється з допомогою складного синтаксичного цілого. Про його зміст "попереджує" речення Тепер у лісопарку саме срібна пора. Й далі йде єдність із трьох речень, що розкривають те, який же вигляд має лісопарк срібної пори: Променистий покрив, підсинений морозцем, укутав землю. Запах снігу, гіркуваті аромати сосни (два номінативні речення подані в одні фразі). Як бачимо, і речення, й складне синтаксичне ціле виражають семантику опису. Крім того, їх зближує те, що вони передають думку в єдиному (самостійно цілісному) явищі. Та вся справа в тому, що це різні реальні явища. В першому випадку мовиться про зовнішній вигляд, етап одного предмета (місяця), в другому про стан природи, складніший за компонентами, котрі до нього входять, і ця особливість проявилася у використанні не одного, а трьох речень. Але стан предмета й стан природи мислиться в кожному випадку як єдине явище, тому смислова структура ССЦ набуває цілісного, неподільного характеру.

Формування семантико-синтаксичних одиниць пов’язане з особливостями розумової діяльності людини. З одного боку, в них знаходить відображення така категорія, як акт мислення, що являє собою одиничний вияв розумової діяльності, спрямованої на встановлення зв’язків, котрі характеризують наявність об’єкта дійсності. Один акт мислення знаходить вираження в реченні. Крім того, в свідомості людини існує логічна картина світу, що склалася в процесі багатовікового пізнання, життєвої практики. В цій картині, зокрема, виділені як окремі самостійні явища, про які ми думаємо, повідомляємо, на основі спостереження яких робимо висновки, судимо про щось і т.д. Це наприклад: чиясь дія, форма існування чогось, стан кого-, чого-небудь, характеристика кого-, чого-небудь, процес, факт, стан справ, картина, пейзаж, зовнішній вигляд, портрет, неможливість чогось, необхідність чогось, властивість кого-, чого-небудь, відмінність кого-, чого-небудь, вибір із чогось, здійснення чогось і т.д. У складі цих явищі дійсності є прості й складні, крім того, на загальну картину накладаються певні конкретні уточнення - часові, ситуативні, в тому числі й суб’єктивні. Для однієї людини стан справ як явище постає однозначним, повідомлення про нього відображує тільки один акт мислення, інша ж бачить його в різноманітності вияву, а це вимагає в мовленнєвому викладі застосування одиниць, що поєднують вираження кількох актів мислення. Тобто, в одному випадку, якщо явище має нерозчленований характер, для повідомлення про нього достатньо одного речення, що перебуває у співвідношенні з одним актом мислення. Якщо ж явище складене, розчленоване, то необхідним є поєднання речень (тобто складне синтаксичне ціле), щоб виразити думку про це явище.

Предметом мовлення звичайно є зміст думки про окремий аспект, явище дійсності, позначене самостійністю в плані тематичного розвитку тексту, тобто в тематичній організації контексту (ті змістові аспекти, про які йдеться). Дуже часто предмет мовлення збігається з мисленим змістом, що відображує окремі явища дійсності, "занесені" в загальну логічну картину світу (наприклад: подія, процес, пейзаж, портрет, зіставлення й т.п.). Та особливості побудови тексту залежать не тільки від характеру явища, про яке мовиться, а й від намірів автора, його підходу до розкриття теми. Про можливості глибокого осмислення плину, ходу явищ дійсності та відображення цього в структурі тексту свідчать, наприклад, особливості членування тексту на глави в романі Л.М.Толстого ’’Війна і мир". У цілому ряді випадків тут дві окремі глави являють собою в сукупності умисно розчленовану оповідь про цілісну подію (наприклад, глава VII закінчується: "Так просимо ж обідати до нас", - сказав він, а VIII починається: Запало мовчання). І.Р.Гальперін, звернувши увагу на ці риси індивідуальної манери Л.М.Толстого, слушно зазначає, що таким чином виділяються ті частини події, ті дії персонажів, котрі набувають своєрідної цілісності, самостійності, а перенесення оповіді з однієї "ділянки" події на іншу дає змогу побачити її в усій об’ємності, в усій її реальній глибині й характеристичній значущост"[67].

Особливо часто варіюються предмети мовлення в разі переліку - багато явищ можна осмислити як такі, що складаються із взаємозв’язаних частин, котрі несуть у собі смислові компоненти цілого. Наприклад, про причину чого-небудь можна сказати одним реченням, а можна використати ряд речень із перелічувальними відношеннями, назвавши таким чином кілька причинних "граней", що розкривають у сукупності цілісне значення причини. Як наприклад: Не варто драматизувати обстановку, - заспокоють нас. Ми починаємо будувати нову школу, й через рік-другий у класах стане просторіше". Так само приблизно відповідає міськвиконком і обуреним батькам, у яких є всі підстави не вірити в обіцянки.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал