Issn 2219-9365 Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах



Скачати 103.14 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації11.05.2017
Розмір103.14 Kb.
Прецизійні вимірювання та новітні технології
ISSN 2219-9365

Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах
№ 1’ 2011
259
ПРЕЦИЗІЙНІ ВИМІРЮВАННЯ ТА НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ
УДК 374.3.018: 371.311.3/.314.6
А.В. АНОСОВА
Інститут проблем виховання НАПН України
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ У НАВЧАЛЬНО-
ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
У статті обґрунтовується ефективність та доцільність впровадження у навчально­виховний процес
позашкільних навчальних закладів методу телекомунікаційних проектів, висвітлено окремі теоретичні та
практичні аспекти використання методу.
Article proves the efficiency and feasibility of introduction the method of telecommunication projects in the
educational process of out­of­school institutions, describes some theoretical and practical aspects of using this method.
Ключові слова інтерактивні технології, проектне навчання, метод проектів, телекомунікаційні проекти, Інтернет.
Вступ.
Виклики ХХІ століття, процеси реформування освітив Україні зумовлюють необхідність докорінних зміну справі навчання, виховання й розвитку громадян нової генерації, здатних до інноваційного типу життя, активно реагувати на зміни, повноцінно жити й активно діяти у новому світі, постійно самовдосконалюватися [2, 29]. Очевидно, що сучасна молодь постала перед завданням адаптуватися до нового соціального середовища, де інформація і наукове знання визначають стратегію розвитку як суспільства в цілому, такі окремо взятої особистості. Важко переоцінити роль освіти у вирішенні цього завдання, оскільки саме від її розвитку залежить здатність суспільства створювати, споживати і застосовувати нові знання. У час планетарних процесів глобалізації та інформатизації необхідно допомогти молодій людині не загубитися у складному світі, спрямувавши опанування нею новітніх технологій на примноження культурних надбань людства, збагачення свого внутрішнього світу морально-духовними цінностями, продуктивну та миролюбиву життєдіяльність, приділивши особливу увагу формуванню ментального імунітету як запоруки психічного здоров’я особистості.
Вербицький ВВ. зазначає, що одним із актуальних завдань психолого-педагогічної науки і практики є вирішення проблем пошуку адекватних психологічних засобів і технологій, спрямованих на виховання в дітей і молоді суспільно значущих й морально-духовних цінностей, інтеграції сучасних навчально-розвивальних технологій. Тенденція розвитку змісту освітнього процесу в позашкільних навчальних закладах полягає у формуванні базових компетентностей, розширенні спектра реалізації індивідуальних освітніх можливостей і траєкторій учнів [2, 30]. Метою даної статті є обґрунтування ефективності та доцільності впровадження у навчально- виховний процес позашкільного навчального закладу методу телекомунікаційних проектів. Сучасні тенденції розвитку позашкільної освіти вимагають активного впровадження у навчально- виховний процес інтерактивних технологій, які передбачають використання рольових і ділових ігор, моделювання життєвих ситуацій, проведення обговорень, диспутів, що сприятиме розвитку критичного мислення учнів. При цьому роль педагога – фасилітаційна, тобто спрямовуюча на обмін інформацією, власним життєвим досвідом, на активізацію аналізу досягнень і невдач, теоретико-практичний синтез тощо. Одним із таких інтерактивних методів є метод проектів, в основі якого – практична спрямованість на результат, який можна побачити, осмислити, застосувати на практиці. Проблеми проектного навчання освітлюються в роботах Полат ЄС, Єрмакова І.Г., Матвєєвої Л.К.,
Бєлявцевої Т.В., Лобас ТО, Вєтрової І.Г., Вербенко В.А., Вербицького ВВ, Елькіна М, Ящук С, Даніліної
Т.П., Моргорської Є.В. та інших. Особливості учнівської телекомунікаційної діяльності, педагогічні умови використання методу телекомунікаційних проектів розкриваються у працях Морзе Н.В., Дементієвської
Н.П. Питання створення та розвитку інформаційно-навчального середовища освітньої системи висвітлюють
В.Г. Кремень, НІ. Клокар, ТО. Пушкарьова тощо. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують упродовж певного відрізку часу, та спрямований на розв’язання певної проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, аз іншого, інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, технології, мистецтва. Результати виконаних проектів повинні бути відчутними, тобто якщо робота ведеться над теоретичною проблемою, то має бути її конкретне розв’язання, якщо над практичною – конкретний результат, готовий до впровадження [7; 8]. Для досягнення результату учні мають пройти етапи усвідомлення та осмислення проблеми, самостійного розроблення варіантів вирішення, використовуючи наявні та здобуваючи нові знання, прогнозування очікуваних результатів, самооцінки вході реалізації проекту, внесення корективів у план дій, аналізу досягнутого, рефлексії.
Прецизійні вимірювання та новітні технології
260
ISSN 2219-9365

Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах
№ 1’ 2011
Нагадаємо основні ознаки проектної діяльності
- наявність чітко означених змін (перехід системи з дійсного стану у бажаний
- обмеженість у часі (є чіткі терміни початку і закінчення проекту, у меті (вона стосується даного проекту, а недіяльності закладу в цілому, у просторі змін (межі системи, що змінюється, окреслені, у ресурсах (об’єм ресурсів, які виділяються для проекту, завжди обмежений
- унікальність (зміни, що здійснюються в межах проекту, вданій системі відбуваються вперше і лише один раз регулярне функціонування системи з набутими змінами знаходиться вже за часовими межами проекту
- проект має бути призначений для вирішення актуальної для учнів проблеми і отриманий продукт має забезпечувати її рішення [3, 44].
Основна частина.
Одним із достатньо нових типів проектів, що востаннє десятиріччя у зв’язку з бурхливими процесами інформатизації та комп’ютеризації освітньої галузі почали використовувати українські педагоги та педагоги-позашкільники зокрема, є телекомунікаційні проекти. Використання телекомунікаційних технологій у навчально-виховному процесі позашкільного закладу освіти дозволяє йому, з одного боку, асимілювати основні принципи функціонування інформаційного суспільства, аз іншого – активно впливати на морально-ціннісний зміст життя молодої людини, яка з кожним днем стає все більш залежною від оперативного знаходження, засвоєння і використання інформації. Телекомунікаційні освітні технології основані переважно на використанні супутникових засобів передачі даних та глобальних і локальних комп’ютерних мереж, для забезпечення взаємодії учнів з педагогом і між собою, доступу учнів до інформаційних освітніх ресурсів, які представлені у вигляді цифрових бібліотек, відеолекцій та інших засобів навчання. Позашкільний навчальний заклад для впровадження у навчально-виховний процес телекомунікаційних технологій може використовувати або всесвітню мережу Інтернет, або локальні комп’ютерні мережі. Мережа Інтернету порівнянні з іншими телекомунікаціями та мережами є найбільш поширеною і перспективною в освіті не тільки завдяки її доступності, порівняно невисокій вартості та широкому використанню в різних галузях науки, техніки і життя, а найбільше – завдяки її унікальним дидактичним можливостям. Смульсон МЛ
акцентує увагу на таких дидактичних можливостях всесвітньої мережі Інтернет
- оперативна передача інформації на будь-яку дистанцію будь-якого обсягу і будь-якого вигляду, а саме візуальної і звукової, статичної і динамічної, текстової і графічної
- швидка зміна інформації через мережу Інтернет зі свого робочого місця (або домашнього персонального комп’ютера);
- збереження інформації протягом необхідного часу, можливість її редагування, обробки, друкування тощо
- наявність доступу до різноманітних джерел інформації, у першу чергу веб-сайтів, баз даних, інформаційних порталів тощо і робота з цією інформацією
- організація Інтернет-конференцій, утому числі в режимі реального часу, аудіоконференцій і відеоконференцій
- діалог з будь-яким партнером, комп’ютер (чи інший пристрій) якого підключений до мережі Інтернет
- пошук необхідної інформації
- перенесення отриманих матеріалів на власний цифровий носій та подальша робота з ними у зручний для користувача часі спосіб тощо [10]. Отже, для освітньої системи має велике значення той факт, що Інтернет суттєво знизив часові, просторові і фінансові бар’єри розповсюдження інформації, створив власні інтегровані інформаційні структури. Крім того, маємо усвідомлювати, що на сьогодні вже виросло покоління українців, які не уявляють свого життя без комп’ютера, Інтернету, мобільного зв’язку. Ефективним у навчальному процесі, як свідчить світовий досвід, є використання саме комунікаційних можливостей всесвітньої мережі, тобто спеціально організованої навчальної діяльності, в якій учасники з різних регіонів міста, країни, різних країн світу разом співпрацюють над цікавою для всіх проблемою, навчальним завданням, обмінюючись за допомогою швидкодіючої мережі не тільки результатами своєї діяльності, ай методами дослідження, обговорюючи проміжні результати, спілкуючись з опонентами і однодумцями. Найбільш цікавим для освіти виявилася організація спільних проектів на основі співпраці учнів різних шкіл, місті країн. Вже з успіхом працюють декілька освітніх європейських та світових мереж, які залучають дітей та педагогічних працівників до навчання комп’ютерним мережам і в комп’ютерних мережах [5]. Робота у телекомунікаційних мережах дозволяє використовувати розмаїття засобів і форм самостійної пізнавальної, науково-дослідницької і практично-творчої роботи учнів і базується на багатогранному спілкуванні, на вільному обміні думками, ідеями, інформацією, на бажанні пізнати нове та розширити власний світогляд. Телекомунікаційну проектну діяльність розглядаємо як багаторівневу соціокультурну та психолого-
Прецизійні вимірювання та новітні технології
ISSN 2219-9365

Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах
№ 1’ 2011
261
педагогічну систему розвивальних середовищ, яка формує творчо та соціально активну особистість, дозволяє їй реалізувати свій потенціал, задовольнити особистісні навчальні потреби. Вона базується на
Інтернет-комунікаціях та функціонує здебільшого за допомогою телекомунікаційних мереж. Навчальний телекомунікаційний проект – це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп’ютерної телекомунікації, яка має спільну мету – дослідження деякої проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, направлена на досягнення спільного результату діяльності [4]. Як зазначає Дементієвська Н.П. тематика і зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їх виконання цілком природно вимагало залучення комп’ютерних телекомунікацій. Робота в телекомунікаційних проектах спонукає учнів працювати над розвитком власної моралі, інтелекту, культурного рівня, вчитись самостійно здобувати нові знання і вміння поряд з умінням реагувати на швидкозмінні умови навколишнього світу. Водночас телекомунікації залишаються областю інформаційних технологій, темп розвитку яких набагато випереджає темп створення методик їхнього використання в навчальному процесі, а існуючі педагогічні дослідження не встигають проаналізувати нові методи, форми і засоби навчання. З 2003 на базі Центру творчості дітей та юнацтва Соняшник м. Білої Церкви Київської області, який є базовим закладом наукової лабораторії позашкільної освіти Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, проводиться експериментальне дослідження особливостей використання методу телекомунікаційних проектів в навчально-виховному процесі, апробація організаційних форм впровадження означеного методу, перевірка методики виховання комунікативної культури старшокласників засобами телекомунікаційних проектів. Однією з ефективних форм телекомунікаційної проектної діяльності виявилась організація на базі позашкільного навчального закладу клубу телекомунікаційних проектів, до роботи якого залучаються як гуртківці, які відвідують заняття інших творчих об’єднань закладу, такі учні загальноосвітніх навчальних закладів міста, які відвідують лише заняття клубу. Авторська програма клубу (Аносова А.В.) затверджена науково-методичною радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (протокол № 5 від 27.05.2010), надрукована у фаховому періодичному виданні «Позашкілля» [1], увійшла до навчально-методичного посібника Діяльність позашкільного навчального закладу в режимі інноваційного розвитку [6]. Програма клубу, яка розрахована на учнів 8-11 класів, має мету залучення старшокласників до творчої, пізнавальної та організаторської діяльності для забезпечення їхнього особистісного зростання, розвитку життєвих компетентностей та комунікативної культури. Основними завданнями клубної роботи визначено
- ознайомлення учнів з принципами роботи всесвітніх та національних телекомунікаційних мереж
- формування у вихованців уміння працювати у телекомунікаційних проектах, ініціювати та створювати власні проекти
- оволодіння компетентним використанням ресурсів всесвітньої мережі Інтернет на основі поважного ставлення до авторської інформації
- підвищення медіа грамотності учнів
- розвиток комунікативних вмінь та навичок
- формування критичного і системного мислення
- виховання почуття колективізму, відповідальності, вміння працювати в команді
- сприяння соціалізації та формуванню лідерських якостей членів клубу. Програмою клубу передбачено
- застосування телекомунікаційних технологій під час навчальних занять
- комбінування різних форм подання інформації
- варіативність під час роботи з телекомунікаційними технологіями – від кількох хвилин до повного заняття (залежно від рівня комп’ютерної грамотності учасників
- можливість вибору етапу заняття для використання телекомунікаційних технологій (на початку, всередині, упродовж всього заняття, наприкінці
- різноманітність цільового спрямування використання телекомунікаційних технологій. Необхідними ресурсами для організації діяльності клубу телекомунікаційних проектів у позашкільному начальному закладі є лише підключення до мережі Інтернет (хоча б одного комп’ютера) та години гурткової роботи (за можливості. З досвіду практичної діяльності зазначимо, що організувати телекомунікаційну проектну діяльність з учнями можна і без створення окремого творчого об’єднання, проте це значно ускладнює ритм роботи та спілкування з вихованцями. Також важливим є рівень володіння комп’ютерними технологіями, навичками роботи в Інтернеті педагога, який буде координувати проектну діяльність в закладі або буде керівником клубу телекомунікаційних проектів. Телекомунікаційна проектна діяльність, за умови, що вона носить системний характер, базується на внутрішній мотивації учасників та організована у постійному та зручному для всіх ритмі, забезпечує природну зацікавленість членів клубу, а також учнів інших творчих об’єднань закладу в участі у різноманітних проектах, стимулює до створення та реалізації телекомунікаційних проектів за власної ініціативи, дозволяє досягнути стійких умінь і навичок роботи у телекомунікаційних мережах, підвищує
Прецизійні вимірювання та новітні технології
262
ISSN 2219-9365

Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах
№ 1’ 2011
відповідальність членів клубу за результати своєї діяльності, активізує прагнення учнів до самореалізації у спільній діяльності. Значна кількість телекомунікаційних проектів реалізується в ЦТДЮ Соняшник завдяки участі у програмі I*EARN (International Education and Resource Network) – міжнародній освітній та ресурсній мережі, яка працює в Україні з 1998 року. Зараз мережа об’єднує учасників зі 100 країн світу, які разом співпрацюють у громадянських, екологічних, наукових та художніх проектах. Національна мережа Україна об’єднує зараз близько сотні навчальних закладів з різних регіонів України. Проте, звичайно, найбільш цінними і значущими є проекти, ініційовані вихованцями ЦТДЮ Соняшник. Опис деяких з реалізованих проектів наводимо уданій публікації.
Проект Двір мого дитинства»
– соціальна ініціатива небайдужих юних білоцерківців до проблеми дворів, у яких проходить дитинство більшості дітлахів і які занедбані, неохайні, а інколи, навіть небезпечні. Проект передбачав наступну діяльність фотографування дворів міста, спілкування з їх жителями опитування, збір цікавих дворових історій, відомостей про відомих людей, що жили і живуть у наших дворах створення фотовиставки обмін між учасниками проекту найкращими фото дворів та оформлення виставки у своєму навчальному закладі взаємодія з організаціями, органами місцевого самоврядування щодо покращення стану дитячих майданчиків та дворів міста. Участь у проекті взяли школярі з 12 навчальних закладів 8 областей України. Практичними результатами проекту стали збірник творів, віршів та світлин про двори дитинства учасників проектів, а також відремонтовані лавочки, пофарбовані дитячі каруселі у багатьох дворах міст України. Крім того учасники набули досвіду соціальних дій, взаємодії з органами місцевого самоврядування, продемонстрували свою активну соціальну позицію.
Проект Життя очима молодих»
передбачав створення його учасниками позитивного іміджу сучасної молодої людини та сприяв формуванню їхньої комунікативної культури. Учні, беручи участь у різноманітних видах діяльності (обговорення, круглі столи, диспути, конференції (втому числі, Інтернет- конференції, чат-сесії, рольові ігри, презентації, написання роздумів, аналіз літературних джерел) шукали відповіді на запитання Що таке успіх і як його досягнути Як співвідносяться між собою вірність і любов Чому одні люди ставляться до тебе дружньо, з повагою, а інші – вороже і прискіпливо Чому ти до когось ставишся з любов’ю і радієш зустрічі, а присутність інших викликає неприязнь Чи потрібні вжитті людини такі якості як миролюбство, правдивість, вдячність, відповідальність Результатом проекту стала міська учнівська конференція Життя очима молодих, діючий учнівський форум з однойменною назвою, звітна публікація учасників проекту.

Висновки.
Стрімкий розвиток телекомунікаційних технологій, всесвітньої мережі Інтернет, їх активне використання в освітньому процесі доводять, що самі по собі технології не можуть вирішити основних завдань сучасної національної освіти підвищити її якість, виховати людину гуманну, культурну, здатну саморозвиватись та самовдосконалюватись. Для цього необхідні нові методичні форми, нові науково- практичні підходи і методи, навчальні матеріали, налагодження оперативного обміну інформацією між різними освітніми ланками щодо використання означених технологій, формування сталого Інтранет-середовища як окремого закладу освіти, такі регіону, системна підготовка і перепідготовка педагогічних кадрів. З огляду на вищезазначене, телекомунікаційна проектна діяльність постає як така, що здатна поєднати в собі і виховний, і навчальний аспекти освітнього процесу, а також забезпечити підвищення фахових компетентностей педагогів, які будуть включені у цю діяльність. Залучення позашкільним навчальним закладом учнів до участі у телекомунікаційних проектах дозволить формувати в них навички системного та критичного мислення, осмислення інформації, яку вони отримують з мережі Інтернет, та перетворення її у власні знання, сформує ціннісне ставлення до авторської інформації та авторського права, навчить швидко і адекватно реагувати на постійні зміни інформаційного суспільства. Групова і міжособистісна взаємодія, яка є обов’язковим атрибутом проектної діяльності, сприятиме розвитку самостійності, відповідальності, вміння працювати в команді та приймати рішення, набуттю досвіду соціальних дій. Метод телекомунікаційних проектів відкриває широкі педагогічні можливості для формування комунікативної культури старшокласників. Саме тому до напрямів подальших досліджень відносимо перевірку педагогічних умов формування комунікативної культури старшокласників засобами телекомунікаційних проектів у позашкільних навчальних закладах.
Література
1. Аносова А. В. Телекомунікаційні проекти в діяльності позашкільного закладу. / А. В. Аносова //
Позашкілля. – 2008. – № 4 (016). – С. 31-38.
2. Вербицький ВВ. Прогностичні орієнтири інноваційного розвитку позашкільного закладу еколого-натуралістичного спрямування. / ВВ. Вербицький // Рідна школа. – 2009. – № 8-9. – С. 28-32 3. Данилина, Т. П. Проектная деятельность учащихся / Т. П. Данилина, Е. В. Моргорская // Методист. – 2008. – № 5. – С. 44-48.
4. Дементієвська Н. П. Телекомунікаційні проекти. Стан та перспективи. / Н. П. Дементієвська, Н.
Прецизійні вимірювання та новітні технології
ISSN 2219-9365

Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах
№ 1’ 2011
263
В. Морзе // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 1999. – № 4. – С. 12-19.
5. Дементієвська Н. П. Застосування методу телекомунікаційних проектів в загальноосвітніх навчальних закладах України // Комп’ютерно-інформаційні і комунікаційні технології б. тез міжнародної науково-практичної конференції. – Косів, 2003.
6. Діяльність позашкільного навчального закладу в режимі інноваційного розвитку навчально- методичний посібник / за ред. В. Д. Гутник, А. В. Аносової. – Біла Церква КОІПОПК, 2010. – 241 с.
7. Лагута СМ. Упровадження методу проектів у класно-урочну систему. / СМ. Лагута //
Постметодика. – 2006. – № 1 (65). – С. 30-31.
8. Мартинець Л. Методика формування ділових якостей старшокласників засобами проектної діяльності. / Л. Мартинець // Рідна школа. – 2010. – № 3. – С. 53-57.
9. Полат Е. С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. – М
Издательский центр «Академия», 2001. – 272 с.
10. Телекомунікаційні технології у навчальному процесі методичні рекомендації режим доступу Електронний ресурс навчально-методичні рекомендації лабораторії нових інформаційних технологій навчання Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / за ред. Смульсон МЛ Режим доступу http://www.psy-science.com.ua/Recommendation/ Надійшла до редакції
5.2.2011 р.
УДК 37.033
В.Г. БЕДНІНА
Полтавський обласний еколого-натуралістичного центр учнівської молоді
ВІД "ЕФІРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ" ДО СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ
У статті розкриваються основні етапи розвитку дистанційної освіти. Обговорюється можливість
використання в дослідницько­експериментальній роботі учнів інформаційних ресурсів всесвітньої мережі
Інтернет, висвітлюється можливість застосування в позашкільній освіти Української науково­освітньої
телекомунікаційної мережі УРАН. Автор зосереджує увагу на необхідності створення комп’ютерної програми для
позашкільної освіти і розкриває основні завдання і напрямки цієї програми. У статті визначаються основні базові
складові мережі інформаційного середовища позашкільних навчальних закладів та розкриваються основні функції
і завдання цих складових, а також способи їх застосування.
The article describes the main stages of development of distance education. The possibility of use in research and
experimental work of students of information resources through the Internet, highlights the possibility of in­school education
of the Ukrainian scientific­educational network URAN. The author focuses on the need for a computer program for school
education and focuses on the main tasks and directions of the program. The article identifies the main components of the
basic network information environment­school educational institutions and reveals the main functions and tasks of these
components and methods of their use.
Ключові слова дистанційна освіта, інформаційно‐телекомунікаційні технології, інформаційна мережа, позашкільна освіта.
Вступ.
Стрімкий розвиток всіх сфер життєдіяльності суспільства, поява нових інформаційних технологій і новітніх засобів телекомунікацій пред’являють вищі вимоги до якості освіти, стимулюючи потребу в підготовці компетентних професіоналів. Одним з найважливіших чинників розвитку стає безперервна освіта. Знання не можна розглядати як щось разі назавжди придбане, як багатство, накопичене в школі, позашкільній освіті, вузі. Сучасній людині мало знати і уміти, потрібно безперервно поповнювати свої знання. Доцільно розглянути ідею дистанційної освіти, основними рисами якої є гнучкість, адаптивність, модульність, економічна ефективність, орієнтація на споживача, опора на сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології. Дистанційне навчання – це освітній процес, що відбувається на відстані. Воно особливо ефективне для учнів сільської місцевості, які віддалені від Центрів позашкільної освіти. Прообразом дистанційної освіти прийнято вважати заочну освіту, яка існує вже близько 150 років. У 1856 р. в Німеччині Чарльз Тусен, викладач французької мови Берлінського університету, і Густав
Лангеншейдт, член Берлінського суспільства сучасних мов, відкрили заочні курси з іноземної мови. Ними був розроблений метод використання поштового зв’язку для розсилки методичних вказівок, контрольних робіт і відповіді на виконані учнями завдання. У і роки в різних країнах за підтримкою ЮНЕСКО стали розвиватися нові форми освіти. Наприклад, в 1963 році англійський прем’єр-міністр Г. Вільсон запропонував ідею ефірного університету як об’єднання учбових закладів, що використовують радіо і телебачення для заочного навчання і доставки викладачів додому. В результаті об’єднаних зусиль учених і політиків в 1969 році був створений Відкритий університет, що використовує, по термінології ЮНЕСКО, назву дистанційної освіти.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал