Інститут філології та соціальних комунікацій



Скачати 247.22 Kb.
Дата конвертації09.05.2017
Розмір247.22 Kb.
БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ


КАФЕДРА РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

«Затверджую»

Директор інституту філології

та соціальних комунікацій БДПУ



Харлан О.Д.

« » 2011 р.



Навчально-методичний комплекс

навчальної дисципліни

ВСТУП ДО ГЕРМАНІСТИКИ


(за кредитно-трансферною системою)

Галузь: філологія

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

Напрям підготовки: 6.02.03.03 Філологія. Мова і література (англійська та болгарська)

Курс: І

Семестр: 1



Форма навчання: денна

Загальна кількість годин: 60

Кредитів: 2

Змістових модулів: 4

Лекцій: 20 годин

Практичних занять: 16 годин

Самостійна робота: 24 години

Вид контролю: залік



2011 р.

Практичне заняття № 1

Тема: Вступ до германістики як наукова дисципліна, її предмет і завдання. Загальна характеристика германських мов.
Мета: презентувати «Вступ до германістики» як наукову дисципліну; окреслити її предмет та завдання; ознайомити із загальною характеристикою сучасних германських мов; формувати лінгвокраїнознавчу компетенцію.
План

  1. Зміст, обсяг і завдання курсу, зв’язок з іншими науковими дисциплінами.

  2. Основні джерела історичного вивчення англійської мови.

  3. Місце і роль курсу «Вступ до германістики» у формуванні фахової підготовки філологів.

  4. Класифікація сучасних германських мов; області їхнього розповсюдження.


Ключові поняття: орфографія, морфологія, синтаксис, зовнішні й внутрішні закономірності розвитку мови, поняття системних змін у мові, періодизація.
Методичні рекомендації
У процесі підготовки до практичного заняття студенти мають детально опрацювати основну та додаткову літературу запропоновану в теоретичній частині змістового модуля. Крім того, слід звернути особливу увагу на зв'язок німецької мови з індоєвропейською гілкою мов, на причини мовних змін, на позамовні та внутрішньомовні закономірності розвитку мови, на фонетичні та морфологічні зміни, на зв'язок курсу з іншими науками.
Завдання для самостійної роботи


  1. Законспектувати §1, 2 [5, С. 5 – 6]; §6 [16, С. 27 – 31].

  2. Підготувати реферати на теми (за вибором): «Ареали розповсюдження сучасних германських мов», «Теорія «германської» раси та її недоліки»; «Мови груп «кентум» (германські мови) та «сатем» (слов’янські мови)».


Питання для самоперевірки


    1. Найдавніші історичні джерела відомостей про германців.

    2. Класифікація сучасних германських мов.

    3. Ареали розповсюдження сучасних германських мов.

    4. Поняття про мови груп "кентум" і "сатем". Германські мови як мови групи "кентум", слов'янські мови як мови групи "сатем".

Список літератури з дисципліни

Основна література

1. Левицкий В.В. Введение в германскую филологию. Сборник задач. – К.: Вища школа, 1981. – 75 с.

2. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2008. – 528 с.

3. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу «Вступ до германського мовознавства». Посібник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006. – 264 с.
Додаткова література
4. Аракин Д. История английского языка. – М., 2003.

  1. Арсеньева М.Г., Белашова С.П., Берков В.П. Введение в германскую филологию. – М., 2003.

  2. Бруннер К. История английского языка. – М., 2006.

  3. Голицинский Ю.Б. Великобритания. – СПб.: КАРО, 2006.

  4. Голицинский Ю.Б. США. – СПб.: КАРО, 2006.

  5. Гухман Н.Н. Готский язык. – М., 1998.

  6. Жирмунский В.М. Введение в сравнительно-историческое изучение германских языков. – М. – Л., 1964. – 272 с.

  7. Иванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка. Учебник. Хрестоматия. Словарь. – СПб., 2001.

  8. Ильин Б.А. История английского языка. – М., 1968.

  9. Матвеева Е.А. История английского языка. Учебное пособие.– М., 2006.

  10. Потапова И.А., Беляева Т.М. Английский за пределами Англии.- Л., 1961.

  11. Смирницкий А.И. Древнеанглийский язык. – М., 1995.

  12. Хлебникова Е. Б. Введение в германскую филологию и историю языка. – Калиин, 1975. – 184 с.

  13. Чувакин А.А., Кощей Л.Н., Морозов В.Д. Основы научного исследования по филологии. – Барнаул, 1990.

  14. Lehmann W.P. Historical Linguistics. – N.Y., 1973.

  15. Baugh A., Cable T.A. History of the English language. – Lo

Практичне заняття № 2

Тема: Історія германської філології: утворення германських держав та виникнення германських мов. Готи, вандали, бургунди, франки, інгвеони.

Мета: формувати базові знання з дисципліни «Вступ до германістики» та історії германських мов; формувати лінгвокраїнознавчу компетенцію студентів-германістів.

План

  1. Утворення германських держав та виникнення германських мов.

  2. Загальногерманський період, давньогерманські племена й діалекти: готи, вандали, бургунди, франки, інгвеони.

  3. Скандинавські племена та народності.



Ключові поняття: інгвеони, іствеони, готи, вандали, бургунди, франки, плем’я, народність, держава.
Методичні рекомендації
У процесі підготовки до практичного заняття студенти мають детально опрацювати основну та додаткову літературу запропоновану в теоретичній частині змістового модуля. Крім того студенти повинні звернути увагу на особливості утворення германських племен; на різні погляди вчених щодо розселення індоєвропейців в V-III ст. до н. е.; розглянути терміни «прагерманська» та «загальногерманська». Особливу увагу звернути на фонетичну та граматичну будови прагерманської мови.
Завдання для самостійної роботи


  1. Законспектувати §3 – 6 [5, С. 7 – 15].

  2. Підготувати реферати на теми (за вибором): «Герули й гепіди»; «Лангобарди й інші гермінонські племена».


Питання для самоперевірки

1. Германці й римляни.

2. Суспільний лад та господарський уклад давніх германців.

3. Звичаї та побут германців.

4. Міфологія і релігія давніх германців.

5. Утворення германських держав та народностей.



6. Утворення германських мов та ареал їх розповсюдження.

Список літератури з дисципліни

Основна література

1. Левицкий В.В. Введение в германскую филологию. Сборник задач. – К.: Вища школа, 1981. – 75 с.

2. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця, НОВА КНИГА, 2008. – 528 с.

3. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу «Вступ до германського мовознавства». Посібник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006. – 264 с.
Додаткова література


  1. Аракин .Д. История английского языка. – М., 2003.

  2. Арсеньева М.Г., Белашова С.П., Берков В.П. Введение в германскую филологию. – М., 2003.

  3. Бруннер К. История английского языка. – М., 2006.

  4. Голицинский Ю.Б. Великобритания. – СПб.: КАРО, 2006.

  5. Голицинский Ю.Б. США. – СПб.: КАРО, 2006.

  6. Гухман Н.Н. Готский язык. – М., 1998.

  7. Жирмунский В.М. Введение в сравнительно-истоическое изучение германских языков. – М. – Л., 1964. – 272 с.

  8. Иванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка. Учебник. Хрестоматия. Словарь. – СПб., 2001.

  9. Ильин Б.А. История английского языка. – М., 1968.

  10. Матвеева Е.А. История английского языка. Учебное пособие.– М., 2006.

  11. Потапова И.А., Беляева Т.М. Английский за пределами Англии.- Л., 1961.

  12. Смирницкий А.И. Древнеанглийский язык. – М., 1995.

  13. Хлебникова Е. Б. Введение в германскую филологию и историю языка. – Калиин, 1975. – 184 с.

  14. Чувакин А.А., Кощей Л.Н., Морозов В.Д. Основы научного исследования по филологии. – Барнаул, 1990.

  15. Lehmann W.P. Historical Linguistics. – N.Y., 1973.

  16. Baugh A., Cable T.A. History of the English language. – London, 1978.

Практичне заняття № 3

Тема: Писемність давніх германців.

Мета: охарактеризувати особливості виникнення та розвитку писемності давніх германців; формувати лінгвокраїнознавчу компетенцію студентів-германістів.

План

  1. Рунічне письмо.

  2. Готське письмо.

  3. Пам’ятки готської писемності.

  4. Латинське письмо.


Ключові поняття: молодші руни, старші руни, готський алфавіт, писемні пам’ятки, латинське письмо, давньогерманська поезія.

Методичні рекомендації
У процесі підготовки до практичного заняття студенти мають детально опрацювати основну та додаткову літературу запропоновану в теоретичній частині змістового модуля. Крім того вони повинні звернути увагу на особливості виникнення та розвитку писемності давніх германців, розглянувши три основні види письма: рунічне, готське та латинське. Особливу увагу слід приділити походженню готського письма та пам’ятки готської писемності; виникненню латинської писемності в германців та ознайомити студентів з давньогерманськими пам’ятками на основі латинської писемності. Окремим питанням розглянути особливості давньогерманської поезії.
Завдання для самостійної роботи


  1. Законспектувати §110 – 132 [5, С. 167 – 213].

  2. Підготувати реферати на теми (за вибором): «Культура та писемність давніх германців»; «Найважливіші пам’ятки германських мов та їх характеристика»; «Особливості давньогерманської поезії».


Питання для самоперевірки


  1. Походження рунічного письма.

  2. Мова рунічних написів.

  3. Молодші та старші руни.

  4. Походження готського письма.

  5. Пам’ятки готської писемності.

  6. Виникнення латинської писемності в германців.

  7. Давньогерманські пам’ятки на основі латинської писемності.


Список літератури з дисципліни

Основна література

1. Левицкий В.В. Введение в германскую филологию. Сборник задач. – К.: Вища школа, 1981. – 75 с.

2. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця, НОВА КНИГА, 2008. – 528 с.

3. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу «Вступ до германського мовознавства». Посібник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006. – 264 с.

Додаткова література

4. Аракин .Д. История английского языка. – М., 2003.

5. Арсеньева М.Г., Белашова С.П., Берков В.П. Введение в германскую филологию. – М., 2003.

  1. Бруннер К. История английского языка. – М., 2006.

  2. Голицинский Ю.Б. Великобритания. – СПб.: КАРО, 2006.

  3. Голицинский Ю.Б. США. – СПб.: КАРО, 2006.

  4. Гухман Н.Н. Готский язык. – М., 1998.

  5. Жирмунский В.М. Введение в сравнительно-истоическое изучение германских языков. – М. – Л., 1964. – 272 с.

  6. Иванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка. Учебник. Хрестоматия. Словарь. – СПб., 2001.

  7. Ильин Б.А. История английского языка. – М., 1968.

  8. Матвеева Е.А. История английского языка. Учебное пособие.– М., 2006.

  9. Потапова И.А., Беляева Т.М. Английский за пределами Англии.- Л., 1961.

  10. Смирницкий А.И. Древнеанглийский язык. – М., 1995.

  11. Хлебникова Е. Б. Введение в германскую филологию и историю языка. – Калиин, 1975. – 184 с.

  12. Чувакин А.А., Кощей Л.Н., Морозов В.Д. Основы научного исследования по филологии. – Барнаул, 1990.

  13. Lehmann W.P. Historical Linguistics. – N.Y., 1973.

  14. Baugh A., Cable T.A. History of the English language. – London, 1978.

Практичне заняття № 4

Тема: Характеристика сучасних германських мов. Періодизація історії англійської мови. Англійська мова: загальні відомості.

Мета: ознайомити з сучасними германськими мовами та їх основними характерними особливостями; дати загальну характеристику англійської мови; ознайомити з періодизацією англійської мови за основними періодами; формувати лінгвокраїнознавчу компетенцію студентів-германістів.

План

  1. Давньоанглійський, середньоанглійський та новоанглійський періоди розвитку англійської мови.

  2. Літературна англійська мова.

  3. Діалекти та варіанти англійської мови.

  4. Дж. Чосер та його вплив на формування літературної англійської мови.

  5. В. Шекспір та його місце в англійській літературі.


Ключові поняття: сучасні германські мови, періодизація, давньоанглійський, середньоанглійський, новоанглійський періоди, літературна англійська мова, діалектне членування.
Методичні рекомендації
У процесі підготовки до практичного заняття студенти мають детально опрацювати основну та додаткову літературу, запропоновану в теоретичній частині змістового модуля. Крім того студенти мають ознайомитися з характеристикою сучасних германських мов та періодизацією історії англійської мови. Особливу увагу приділити давньоанглійському, середньоанглійському та новоанглійському періодам розвитку англійської мови. Окремим питанням розглянути діалектне членування англійської мови та формування літературної англійської мови.
Завдання для самостійної роботи


  1. Підготувати реферати на теми (за вибором): «»Дж. Чосер та розвиток літературної англійської мови»; «Дж. Чосер як один з найвідоміших і найвидатніших англійських поетів епохи Середньовіччя»; «Морфологічні особливості поетичної мови В. Шекспіра»; «Поезії В. Шекспіра: мова та стиль».


Питання для самоперевірки

  1. Сучасні германські мови та їх походження.

  2. Сучасна англійська мова та сфера її поширення.

  3. Діалектне членування англійської мовної області.

  4. Які форми існування сучасної мови Ви знаєте?

  5. Що таке територіальні діалекти? Причина їх існування. Наведіть приклади.

  6. Чому існують варіанти англійської мови? Охарактеризуйте їх.

  7. В чому проявляються зв'язки германських мов з індоєвропейською?


Список літератури з дисципліни

Основна література

1. Левицкий В.В. Введение в германскую филологию. Сборник задач. – К.: Вища школа, 1981. – 75 с.

2. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця, НОВА КНИГА, 2008. – 528 с.

3. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу «Вступ до германського мовознавства». Посібник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006. – 264 с.

Додаткова література


  1. Аракин .Д. История английского языка. – М., 2003.

  2. Арсеньева М.Г., Белашова С.П., Берков В.П. Введение в германскую филологию. – М., 2003.

  3. Бруннер К. История английского языка. – М., 2006.

  4. Голицинский Ю.Б. Великобритания. – СПб.: КАРО, 2006.

  5. Голицинский Ю.Б. США. – СПб.: КАРО, 2006.

  6. Гухман Н.Н. Готский язык. – М., 1998.

  7. Жирмунский В.М. Введение в сравнительно-истоическое изучение германских языков. – М. – Л., 1964. – 272 с.

  8. Иванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка. Учебник. Хрестоматия. Словарь. – СПб., 2001.

  9. Ильин Б.А. История английского языка. – М., 1968.

  10. Матвеева Е.А. История английского языка. Учебное пособие.– М., 2006.

  11. Потапова И.А., Беляева Т.М. Английский за пределами Англии.- Л., 1961.

  12. Смирницкий А.И. Древнеанглийский язык. – М., 1995.

  13. Хлебникова Е. Б. Введение в германскую филологию и историю языка. – Калиин, 1975. – 184 с.

  14. Чувакин А.А., Кощей Л.Н., Морозов В.Д. Основы научного исследования по филологии. – Барнаул, 1990.

  15. Lehmann W.P. Historical Linguistics. – N.Y., 1973.

  16. Baugh A., Cable T.A. History of the English language. – London, 1978.


Практичне заняття № 5

Тема: Основи порівняльної фонетики германських мов.

Мета: розглянути та проаналізувати основні характеристики порівняльної фонетики германських мов; навчити студентів використовувати набуті знання у порівнянні: германські мови та індоєвропейська мова-основа; формувати лінгвокраїнознавчу компетенцію студентів-германістів.

План

  1. Основні риси фонетичної будови індоєвропейської мови-основи.

  2. Фонологічна система індоєвропейської прамови.

  3. Рефлекси індоєвропейських голосних і приголосних в основних групах індоєвропейських мов.


Ключові поняття: індоєвропейська мова-основа, фонетична будова, фонологічна система, рефлекси голосних і приголосних, система консонантизму та вокалізму, пересув приголосних, ротацизм.
Методичні рекомендації
У процесі підготовки до практичного заняття студенти мають детально опрацювати основну та додаткову літературу, запропоновану в теоретичній частині змістового модуля. Крім того студенти мають ознайомитися з фонологічною та фонетичною будовою індоєвропейської прамови; загальною характеристикою германської системи вокалізму та консонантизму, першого (германського) та другого (верхньонімецького) пересуву приголосних; законом ротацизму та законом Гольцмана.

Завдання для самостійної роботи


  1. Розв’язати наступні етимологічні задачі: 3.3.3; 3.3.4; 3.3.7; 3.3.11 [3, С. 21].

  2. Законспектувати §1.4 – 1.5.8 [2, С. 186 – 191].

  3. Підготувати реферати на теми (за вибором): «Фонетичні особливості давньоанглійської мови. Вокалізм. Консонантизм»; «Фонетичні зміни в середньоанглійський період»; «Новоанглійський період. Зміни у фонетичній системі мови».



Питання для самоперевірки



  1. Основні риси фонетичної будови індоєвропейської мови-основи.

  2. Фонологічна система індоєвропейської прамови.

  3. Загальна характеристика германської системи вокалізму.

  4. Загальна характеристика германської системи консонантизму.

  5. Перший германський персув приголосних (закон Я. Гримма).

  6. Другий (верхньонімецький) пересув приголосних (закон К. Верненра).

  7. Ротацизм.

  8. Закон Гольцмана.

  9. Асимілятивні процеси в системі консонантизму.

Список літератури з дисципліни

Основна література

1. Левицкий В.В. Введение в германскую филологию. Сборник задач. – К.: Вища школа, 1981. – 75 с.

2. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця, НОВА КНИГА, 2008. – 528 с.

3. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу «Вступ до германського мовознавства». Посібник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006. – 264 с.

Додаткова література


  1. Аракин .Д. История английского языка. – М., 2003.

  2. Арсеньева М.Г., Белашова С.П., Берков В.П. Введение в германскую филологию. – М., 2003.

  3. Бруннер К. История английского языка. – М., 2006.

  4. Голицинский Ю.Б. Великобритания. – СПб.: КАРО, 2006.

  5. Голицинский Ю.Б. США. – СПб.: КАРО, 2006.

  6. Гухман Н.Н. Готский язык. – М., 1998.

  7. Жирмунский В.М. Введение в сравнительно-истоическое изучение германских языков. – М. – Л., 1964. – 272 с.

  8. Иванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка. Учебник. Хрестоматия. Словарь. – СПб., 2001.

  9. Ильин Б.А. История английского языка. – М., 1968.

  10. Матвеева Е.А. История английского языка. Учебное пособие.– М., 2006.

  11. Потапова И.А., Беляева Т.М. Английский за пределами Англии.- Л., 1961.

  12. Смирницкий А.И. Древнеанглийский язык. – М., 1995.

  13. Хлебникова Е. Б. Введение в германскую филологию и историю языка. – Калиин, 1975. – 184 с.

  14. Чувакин А.А., Кощей Л.Н., Морозов В.Д. Основы научного исследования по филологии. – Барнаул, 1990.

  15. Lehmann W.P. Historical Linguistics. – N.Y., 1973.

  16. Baugh A., Cable T.A. History of the English language. – London, 1978.


Практичне заняття № 6

Тема: Основні особливості давньогерманського синтаксису.

Мета: розглянути та вивчити основні характеристики давньогерманського синтаксису; ознайомити студентів з порядком слів у простому реченні в давньогерманскьких мовах; пояснити виникнення складного речення в давньогерманських мовах та проаналізувати типи підрядних речень; формувати лінгвокраїнознавчу компетенцію студентів-германістів.

План

  1. Просте речення в давньогерманських мовах:

    1. Структура простого речення.

    2. Порядок слів у простому реченні.

    3. Члени речення.

  2. Складне речення:

    1. Виникнення складного речення.

    2. Основні типи підрядних речень.


Ключові поняття: давньогерманський синтаксис, просте речення, порядок слів у реченні, члени речення, складне речення, типи підрядних речень.

Методичні рекомендації
У процесі підготовки до практичного заняття студенти мають детально опрацювати основну та додаткову літературу, запропоновану в теоретичній частині змістового модуля. Крім того студенти мають ознайомитися з особливостями давньогерманського синтаксису, а саме: просте та складне речення, порядок слів у реченні, типи підрядних речень. Особливу увагу приділити дієприкметниковим зворотам та особливостям вираження й уживання членів речення. Окремим питанням розглянути сполучники давньогерманських мов.

Завдання для самостійної роботи


  1. Розв’язати наступні етимологічні задачі: 3.2.5; 3.2.11; 3.2.12; 3.2.13 [3, С. 20 – 21].

  2. Законспектувати §3.1. – 3.6 [2, С. 466 – 470].

  3. Підготувати реферати на теми (за вибором): «Синтаксичні звороти простого речення в давньогерманських мовах»; «Тенденції розвитку простого речення в давньогерманських мовах»; «Походження сполучників у германських мовах».



Питання для самоперевірки



    1. Просте речення у давньогерманських мовах.

    2. Особливості вираження й уживання членів речення.

    3. Прямий та інвертований порядок слів.

    4. Дієприкметникові звороти.

    5. Вираження заперечення.

    6. Давньогерманське складне речення: його виникнення та розвиток, типи підрядних речень.

    7. Сполучники в давньогерманських мовах.


Список літератури з дисципліни

Основна література

1. Левицкий В.В. Введение в германскую филологию. Сборник задач. – К.: Вища школа, 1981. – 75 с.

2. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця, НОВА КНИГА, 2008. – 528 с.

3. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу «Вступ до германського мовознавства». Посібник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006. – 264 с.

Додаткова література

    1. Аракин .Д. История английского языка. – М., 2003.

    2. Арсеньева М.Г., Белашова С.П., Берков В.П. Введение в германскую филологию. – М., 2003.

  1. Бруннер К. История английского языка. – М., 2006.

  2. Голицинский Ю.Б. Великобритания. – СПб.: КАРО, 2006.

  3. Голицинский Ю.Б. США. – СПб.: КАРО, 2006.

  4. Гухман Н.Н. Готский язык. – М., 1998.

  5. Жирмунский В.М. Введение в сравнительно-истоическое изучение германских языков. – М. – Л., 1964. – 272 с.

  6. Иванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка. Учебник. Хрестоматия. Словарь. – СПб., 2001.

  7. Ильин Б.А. История английского языка. – М., 1968.

  8. Матвеева Е.А. История английского языка. Учебное пособие.– М., 2006.

  9. Потапова И.А., Беляева Т.М. Английский за пределами Англии.- Л., 1961.

  10. Смирницкий А.И. Древнеанглийский язык. – М., 1995.

  11. Хлебникова Е. Б. Введение в германскую филологию и историю языка. – Калиин, 1975. – 184 с.

  12. Чувакин А.А., Кощей Л.Н., Морозов В.Д. Основы научного исследования по филологии. – Барнаул, 1990.

  13. Lehmann W.P. Historical Linguistics. – N.Y., 1973.

  14. Baugh A., Cable T.A. History of the English language. – London, 1978.


Практичне заняття № 7-8

Тема: Лексичний склад германських мов.

Мета: ознайомити студентів з основними лексичними явищами германських мов; формувати вміння синтезувати та порівнювати особливості лексичного складу індоєвропейської та сучасних германських мов; формувати лінгвокраїнознавчу компетенцію студентів-германістів.

План

  1. Мовна картина світу в давніх германців:

    1. Міфопоетична модель Всесвіту.

    2. Людина, люди, народ.

    3. Шлюб та сім’я.

  2. Семантичні зміни в германській лексиці:

    1. Семантичні закони в германській лексиці.

    2. Семантичні процеси в лексиці германських мов.


Ключові поняття: лексичний склад германських мов, мовна картина світу, семантичні закони, семантичні зміни, найдавніші запозичення, власні імена, одиниці виміру.

Методичні рекомендації
У процесі підготовки до практичного заняття студенти мають детально опрацювати основну та додаткову літературу, запропоновану в теоретичній частині змістового модуля. Крім того студенти мають ознайомитися з лексикою германських мов, оволодіти вмінням аналізувати та порівнювати лексичний склад давньогерманських та сучасних германських мов. Особливу увагу приділити семантичним законам та семантичним процесам в лексиці германських мов. Окремим питанням розглянути словотворення прикметників та дієслів.

Завдання для самостійної роботи


  1. Розв’язати наступні етимологічні задачі: 3.4.3; 3.4.7; 3.5.3; 3.5.6 [3, С. 25, 28].

  2. Законспектувати §4.1. – 4.4 [2, С. 470 – 479].

  3. Підготувати реферати на теми (за вибором): «Терміни спорідненості у мовній картині світу давніх германців»; «Тваринний і рослинний світи у давніх германців: їх вплив на свідомість прагерманців»; «Часопростір у міфопоетичній моделі світу давніх германців»; «Табу в лексиці германських мов».



Питання для самоперевірки



        1. Міфопоетична модель Всесвіту в давніх германців.

        2. Тріада «Людина-люди-народ» у мовній картині світу германців.

        3. Поняття «шлюбу» та «родини» у свідомості давніх германців.

        4. Семантичні закони в германській лексиці.

        5. Семантичні процеси в лексиці германських мов.

        6. Найдавніші запозичення у германську мову.

        7. Власні імена.

        8. Одиниці виміру у давньогерманській мові.

        9. Словотворення у давньогерманській мові.

        10. Словотворення прикметників.

        11. Словотворення дієслів.

Список літератури з дисципліни

Основна література

1. Левицкий В.В. Введение в германскую филологию. Сборник задач. – К.: Вища школа, 1981. – 75 с.

2. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця, НОВА КНИГА, 2008. – 528 с.

3. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу «Вступ до германського мовознавства». Посібник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006. – 264 с.

Додаткова література


  1. Аракин .Д. История английского языка. – М., 2003.

  2. Арсеньева М.Г., Белашова С.П., Берков В.П. Введение в германскую филологию. – М., 2003.

  3. Бруннер К. История английского языка. – М., 2006.

  4. Голицинский Ю.Б. Великобритания. – СПб.: КАРО, 2006.

  5. Голицинский Ю.Б. США. – СПб.: КАРО, 2006.

  6. Гухман Н.Н. Готский язык. – М., 1998.

  7. Жирмунский В.М. Введение в сравнительно-историческое изучение германских языков. – М. – Л., 1964. – 272 с.

  8. Иванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка. Учебник. Хрестоматия. Словарь. – СПб., 2001.

  9. Ильин Б.А. История английского языка. – М., 1968.

  10. Матвеева Е.А. История английского языка. Учебное пособие.– М., 2006.

  11. Потапова И.А., Беляева Т.М. Английский за пределами Англии.- Л., 1961.

  12. Смирницкий А.И. Древнеанглийский язык. – М., 1995.

  13. Хлебникова Е. Б. Введение в германскую филологию и историю языка. – Калиин, 1975. – 184 с.

  14. Чувакин А.А., Кощей Л.Н., Морозов В.Д. Основы научного исследования по филологии. – Барнаул, 1990.

  15. Lehmann W.P. Historical Linguistics. – N.Y., 1973.

  16. Baugh A., Cable T.A. History of the English language. – London, 1978.


Методичні рекомендації до написання реферату

Реферат становить собою критичний (письмовий) огляд і вивчення ряду публікацій учених методами наукового опрацювання літератури.

Здебільшого реферат готується за кількома джерелами (книгами, статтями тощо). З них робляться виписки, складається план опрацьованого матеріалу. Особлива увага звертається на нове, оригінальне у кожній роботі, присвяченій розгляданій проблемі. Згруповані за змістом виписки допомагають глибоко осмислити дібраний матеріал, визначити у ньому головне і другорядне.

При написанні реферату слід пам'ятати про його структуру, яка включає вступ (розкривається актуальність теми, може висвітлюватися історія питання, здійснюється короткий огляд літератури тощо), основну частину (стислий, але достатньо повний переказ суті наукової інформації теми), заключну частину (формулюється зауваження, загальні висновки тощо).

Не слід переповідати зміст кількох статей чи розділів, бо одні й ті ж думки повторюватимуться кілька разів, буде кілька схожих висновків. Виклад матеріалу треба здійснювати після узагальнення у доступній для всіх студентів формі, пам'ятаючи про особливості наукового стилю мовлення. Досить часто студенти виголошують свій реферат на занятті, тому варто наблизити текст до усного мовлення: ввести звертання до слухачів (як ви знаєте, як відомо, друзі тощо), використовувати вставні словосполучення (можна сказати, як кажуть у таких випадках), залучити, по можливості, наочні посібники (схеми, малюнки, таблиці); реферат краще переказувати, а не читати (для цього можна до заняття скласти розгорнутий план-конспект на 2-3 сторінки, маючи максимальний обсяг реферату - до 10 сторінок).

Вимоги до оформлення реферату.

У рефераті має бути належним чином оформлена титульна сторінка (назва установи, тема, дані про автора).

Реферат повинен бути написаний чітким, зрозумілим для сприйняття почерком або віддрукованим. Текст пишуть лише з одного боку сторінки, залишаючи зліва поля. Як правило, реферат пишеться своїми словами. Точні визначення і цитати вводяться тільки ті, що мають особливе значення у розкритті теми, або такі, що автор реферату заперечує. При цьому цитати та посилання повинні бути правильно оформленими.



У кінці роботи подається список використаної літератури, оформлений відповідно до вимог.

Таким чином, реферат – це самостійна робота студента, при виконанні якої він користується методами наукового опрацювання літератури. Хоч автор і може викладати у рефераті матеріали власних наукових спостережень, все ж в основі лежать результати чужих досліджень, тобто реферат - це компілятивна робота.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал