І. Д. Звєрєвої та Ж. В. Петрочко



Pdf просмотр
Сторінка6/38
Дата конвертації13.03.2017
Розмір4.42 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38
Гейткіпінг як нова філософія, концепція та механізм ухвалення рішень
в інтересах дітей
Важливу роль відіграє залучення до складу КЗД поряд із персоналом, який відповідає за надання послуг на місцевому рівні, незалежного експерта. Участь батьків у роботі комісій також вважається важливою, тому що забезпечує розуміння усвідомлення ними ухвалених рішень. Це допомагає органам влади більш чутливо планувати надання послуг і поширити надання альтернативних послугу світлі визначених потреб. Таким чином, робота КЗД щодо запобігання влаштуванню дитини в заклад передбачає комплекс заходів/дій, серед яких детальний розгляд кожного окремого випадку зви- значенням, перш за все, альтернативних шляхів вирішення проблем дитинина рівні громади, підтримки сім’ї, забезпечення доступності сім’ї до послуг і програм усіх служб, що діють на території моніторингу процесу.
Не має залишатися поза увагою такий важливий інструмент гейткіпінгу, як удосконалення процедури закриття випадку, що передбачає не лише оцінку результатів проведеної роботи, алей визначення певних запасних шляхів підтримки позитивного впливу, моніторинг стабільності змінна краще в життєвій ситуації клієнта.
Таким чином, гейткіпінг передбачає якісні змінив системі захисту дітей, зокрема створення нових служб, нових механізмів ухвалення рішень, нових ролей для персоналу, забезпечення міжсекторної і міжвідомчої взаємодії. У соціальній сфері гейткіпінг гарантує адресність та якість послуг, що надаються клієнтам. Це ефективний й фундаментальний принцип роботи з різними цільовими групами користувачів соціальних послуг, що об’єднує такі технології, як оцінка потреб, раннє втручання, ведення випадку, активізація громад тощо [2]. Саме такий підхід покладено в основу діяльності інтегрованих соціальних служб, створених у Київській області в рамках проекту ЄС Розвиток інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей і дітей, що реалізовувався консорціумом Кожній дитині. У рамках проекту

68
Гейткіпінг як нова філософія, концепція та механізм ухвалення рішень
в інтересах дітей
також було враховано головні підходи гейткіпінгу, а саме запровадження обмежень на потрапляння дітей до інтернат- них закладів і широких можливостей реінтеграції тих дітей, які ще перебувають в інтернатах, що є напрямами деінсти– туалізації (див. Рис. 5).
Таким чином, в Україні розпочалося впровадження гейт– кіпінгу як нової філософії, концепції та механізму захисту та забезпечення прав дітей, що дасть змогу піднести не тільки соціальну роботу, алей державну політику стосовно дітей на якісно новий рівень. Було би неправильним заперечувати існування в соціальній політиці України щодо захисту прав дітей та сімей із дітьми елементів геткіпінгу. Так на сьогодні створені і діють координаційні ради з питань захисту прав дітей, інші дорадчі органи, що визначають стратегію та політику підтримки сімей з дітьми на місцевому рівні опікунські ради, робота яких базується на міжвідомчому підході до ухвалення рішень стосовно кожної окремої дитини тощо. Проте як показує практика реалізації проекту у Київській області, тільки розвиток усіх необхідних елементів гейткіпінгу забезпечить захист прав дітей на сім’ю повною мірою. Тенденціями розвитку геткіпінгу в Україні є інтеграція зусиль різних міністерстві відомств щодо розв’язання проблем сімей із дітьми ухваленням спільних міжвідомчих
Рис. 5. Напрями деінституалізації

69
Гейткіпінг як нова філософія, концепція та механізм ухвалення рішень
в інтересах дітей
наказів; удосконалення законодавства, зокрема, ухвалення Закону України Про соціальні послуги і як наступний крок – розробка стандартів соціальних послуг та діяльності
інституцій, що їх надають розвиток системи збору, руху, використання інформації про вразливих дітей і їхні сім’ї; створення спеціалізованих служб, діяльність яких базується на інтегрованому підході. Зокрема, у проекті ЄС Розвиток інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей і дітей основний акцент було зроблено на таких важливих елементах геткіпінгу, як створення інтегрованих соціальних служб для надання адресних комплексних послуг клієнтам. Проте, запровадження гейткіпінгу як нової філософії ухвалення рішень стосовно дітей, вимагає перегляду і оновлення функцій державних установ та організацій, які працюють в інтересах дітей, запровадження нових форм організації їхньої діяльності, розробки інноваційних технологій в соціальній сфері. Крім цього, необхідно апробовувати й запроваджувати нові види соціальних послуг, удосконалювати систему підвищення професійної компетентності спеціалістів соціальної сфери. Виконання цих завдань забезпечить ухвалення рішень стосовно дітей відповідно до міжнародних стандартів.
Література:
1. Bilson А, Harwin J. Gatekeeping Services for Vulnerable Child–
ren and Families. A Concept Paper, 2003, UNICEF
2. Bilson, A. and Gotestam, R. (2003) Improving Standards in
Child Protection: Developing Better Services for Children and
Families in ECA Countries - A Concept Paper. Florence: UNICEF-
World Bank.
3. Bilson, A. and Ross, A. (1999) Social Work Management and
Practice: Systems Principles (2nd ed.). London: Jessica Kingsley
Publishers.
4. Bilson, A. and Thorpe, D. H. (1988) Child Care Careers and their
Management - A Systems Perspective. Glenrothes: Five Region- al Council.
5. Thomas, M. and Pierson, J. (eds.) (1995) Dictionary of Social
Work. London: Collins Educational.
Сучасна соціальна робота перебуває на етапі активного розвитку теоретичних положень та аналізуй систематизації досягнень соціальної практики. Стрімкий розвиток соціальної роботи зумовлений соціальним замовленням суспільства, спрямованим, насамперед, на формування засад нової соціальної політики щодо дітей, сімей, молоді. На шляху розвитку соціальної роботи як складової соціальної політики постають такі пріоритети, як посилення уваги до кожного клієнта, комплексність надання соціальних послуг, їх адресність, доступність та результативність. А це можливо тільки за умови інтегрованого підходу до здійснення соціального обслуговування населення нарівні громади.
Інтеграція – процесу рамках якого певна громада забезпечує умови для реалізації максимального соціального потенціалу кожного індивіда – члена цієї громади. При цьому інтеграція, насамперед, спрямована на покращення співпраці між соціальними інституціями, що функціонують у громаді (службою у справах дітей, відділами освіти, охорони здоров’я, праці та соціального захисту, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, неурядовими організаціями, закладами освіти, культури, охорони здоров’я та ін.), – партнерство, за якого вони розвиваються, досягають спільних цілей.
За таких умов до локальної моделі соціального обслуговування залучається максимальний соціальний потенціал громади, що забезпечує ефективність наданих послуг членам громади, результативність соціальної роботи загалом. Характеристиками й одночасно показниками інтеграції як процесу є наявність у ньому інтегрованого підходу
та інтегративної ситуації. Інтегрований підхід розглядається як спосіб ставлення до індивіда та ведення справ стосовно нього, вході застосування якого не тільки інди–
1.4 Змісті організація роботи
інтегрованих соціальних служб
від адаптується до громади, алей громада робить необхідні кроки, докладає певних зусиль, аби пристосуватися до нього. Беручи за основу своєї діяльності інтегрований підхід, інституції соціальної сфери громади змінюють переконання і цінності, принципи та організаційно-методичні засади своєї роботи, що виводить їх на вищий рівень розуміння проблем клієнтів, якісного реагування на їхні потреби. В інтегративній ситуації, як правило, турботу про члена громади, котрий потребує допомоги, бере на себе особа, яка представляє його інтереси і водночас від імені громади є виконавцем адресних, комплексних послуг, різних видів підтримки, що може надати йому ця спільнота. Враховуючи зазначене, доцільним видається створення і забезпечення функціонування таких соціальних служб, які б спеціалізувалися на наданні адресних послуг клієнтам певних категорій і здійснювали свою діяльність у тісній взаємодії з усіма інституціями громади. Соціальні працівники таких служб можуть ініціювати створення комплексу нових послуг та надання їх у різних галузях освіти, охорони здоров’я, соціального захисту.
Таким чином, інтегровані соціальні служби – це комплекс спеціалізованих соціальних служб, які створюються відповідно до потреб членів громади і реалізують певні напрями соціальної роботи, орієнтовані на надання адресної допомоги сім’ям і дітям у подоланні складних життєвих обставинна основі інтегрованого підходу.
Окрім цього, інтегрований підхід та інтегративна ситуація є підґрунтям функціонування самих спеціалізованих соціальних служб, оскільки передбачають тісну взаємодію спеціалістів цих служб між собою таз клієнтами. Впровадження інтегрованого підходу забезпечує створення інноваційної системи соціального обслуговування нарівні громади як складової соціальної роботи, спрямованої на захист прав клієнта шляхом визначення та надання йому повного комплексу послуг.
Зміст і організація роботи інтегрованих соціальних служб
Соціальна робота, яку здійснюють інтегровані соціальні служби, може бути представлена функціонально-змістовою моделлю (див. Рис. 6).
Рис. 6. Функціонально-змістова модель роботи інтегрованих соціальних служб
72
Зміст і організація роботи інтегрованих соціальних служб
Моделювання соціальної роботи інтегрованих соціальних служб базується на основних принципах та підходах до моделювання соціальної роботи як системи. О­сновні
компоненти моделі – мета, завдання, принципи, технології, напрями, форми та методи роботи – зумовлюють змістове наповнення діяльності служба наявність певних механізмів, що забезпечують ефективність роботи інтегрованих соціальних служб, надають моделі функціональних ознак як системі. Індикатором успішності функціонування системи соціальної роботи є результат, що відображає зміну становища клієнта, подолання його складних життєвих обставин тощо.
Ключовим компонентом моделі є мета і завдання соціальної роботи, які реалізуються інтегрованими соціальними службами і деталізуються в роботі спеціалізованих соціальних служб. Загальна мета – гарантований захист прав клієнтів – конкретизується в системі надання різних видів соціальних послуг, матеріальної допомоги, здійсненні соціального обслуговування, профілактичній роботі й реабілітації дітей та сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах Завдання інтегрованих соціальних служб полягають у забезпеченні належної послідовності та прозорості дій у процесі надання соціальних послуг сім’ям із дітьми, відповідно до визначених повноважень та відповідальності учасників цього процесу в запровадженні комплексного, особис–
тісно-орієнтованого, індивідуального підходів у наданні послуг дітям і сім’ям, які потребують декількох видів допомоги та послуг одночасно. Стратегіями реалізації завдань інтегрованих соціальних служб є

підтримка сімей з дітьми, формування засад відповідального батьківства раннє виявлення та подолання причин, що породжують сімейне неблагополуччя;

запобігання вилученню дитини із сім’ї;

розвиток сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
Зміст і організація роботи інтегрованих соціальних служб
73

74
Зміст і організація роботи інтегрованих соціальних служб

реінтеграція та соціалізація вихованця інтернатного закладу.
Основними принципами функціонування інтегрованих соціальних служб є

пріоритетність інтересів дітей

ухвалення рішень на основі оцінки та аналізу потреб дитини та сім`ї;

комплексність адресність та доступність послуг

послідовність та системність

гуманність та добровільність участь клієнтів, утому числі й дітей, в ухваленні рішень, плануванні роботи та в моніторингу наданих послуг тощо Відповідно до чинного законодавства України будь-які особи, які перебувають на території України на законних підставах та опинилися у складних життєвих обставинах, мають право на отримання соціальних послуг. До потенційних користувачів соціальних послуг належать і громадяни інших країна також особи безгромадянства та біженці, тобто особи, які отримали цей статусу встановленому законом порядку. Статтею 7 вищезгаданого закону передбачено, що сім’ї, діти і молодь, які опинилися у життєвій скруті, мають право на отримання соціальних послуг на безоплатній основі.
О­тримувач­ами послуг, які надають інтегровані соціальні служби, є діти і сім’ї з дітьми (незалежно від раси, релігійних поглядів, віку батьків, які опинилися у складних життєвих обставинах і не в змозі їх подолати самостійно.
До категорії дітей, які опинилися в складних життєвих
обставинах, належать вихованці закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, притулків для неповнолітніх, центрів соціально-психологічної реабілітації, шкіл та училищ соціальної реабілітації, виховних колоній,

75
Зміст і організація роботи інтегрованих соціальних служб
центрів медико-соціальної реабілітації випускники інтер–
натних закладів віком до 23 років та ін.
Сім’я з дітьми, яка опинилася у складних життєвих
обставинах, розглядається як сукупність осіб, серед яких є хоч одна дитина віком до 18 років, що проживають разом і пов’язані спільним побутом, взаємними правами та обов’язками. При цьому під складними життєвими обставинами вбачають обставини, що об’єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв’язку зі старістю або за станом здо ров’я, самотність, сирітство, безпритульність, брак житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки всім ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо (стаття 1 Закону України Про соціальні послуги. До складних життєвих обставин відносять також втрату здатності до самообслуговування, близької людини, роботи, порушення звичного, нормального способу життя, дитячу бездоглядність, пожежу, стихійне лихо, а також випадки, коли людина стала жертвою злочину, захворіла невиліковною хворобою, коли існує загроза її життю та здоров’ю чи життю та здоров’ю її близьких, погіршення матеріально-побутових умов, поступове зубожіння все, що викликає у людей почуття незахищеності, страху перед завтрашнім днем, все, що веде до загострення конфлікту всім ї, що негативно позначається на вихованні та розвитку дітей.
Відповідно до чинного законодавства перелік складних життєвих
обставин не є вичерпним. Зокрема, у статті 7 Закону України Про
соціальні послуги йдеться про безоплатні послуги в обсягах державних соціальних стандартів для громадян, які опинилися у склад-
ній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям та дітей і молоді,
які опинилися у складній життєвій ситуації у зв’язку з інвалідніс-
тю, хворобою, сирітством, безпритульністю, малозабезпеченістю,
конфліктами і жорстоким ставленням усім ї. Про складну жит-
тє­ву ситуацію йдеться і в статті 11 Закону Про соціальні послу-
ги». До того, у статті 4 Закону вказано, що положення міжнарод-
них договорів, які встановлюють вищі вимоги до соціальних послуг,

76
Зміст і організація роботи інтегрованих соціальних служб
мають пріоритет стосовно закону Про соціальні послуги.
Тому, якщо ратифіковані Україною конвенції та інші міжнарод-
ні договори встановлюють інші підстави для визнання ситуації
в сім’ї як кризової або складної (статті 19, 27 і 39 Конвенції ООН
про права дитини, необхідно застосовувати положення цих дого-
ворів. Відповідно до Закону України Про соціальну роботу з дітьми
та молоддю передбачається здійснення системного обліку і догля-
ду дітей та молоді (себто осіб віком від 18 до 35 років, які опинилися
«у складних життєвих ситуаціях (стаття 9), виявили схильність
до асоціальної поведінки (стаття 10 – це положення стосується
і батьків до 35 років, або відбували чи відбули покарання у формі
позбавлення волі (стаття 12). Також спеціальний порядок і підста-
ви обліку запроваджено Законом Про попередження насильства
в сім‘ї», який не збігається з тим, що вказано в Законі Про
соціальні послуги».
Отже, складними життєвими обставинами можна назвати такі несприятливі для людини події, життєву скруту, коли їй особливо важко, і коли вона об’єктивно потребує сторонньої допомоги, втому числі і від держави, суспільства, громади, від найближчого оточення, щоб упоратися з цими обставинами і відновити свою нормальну життєдіяльність. Теорія соціальної роботи дає таку класифікацію складних
життєвих обставин, в основі якої лежать важливі для виховання дітей умови соціально-демографічні, матері ально-побутові, медико-соціальні, психологічні і соціаль- но-педагогічні, соціально-правові. Саме брак цих умов або неповна їх наявність певною мірою визначає становище дітей і сімей. Але перелік складних життєвих обставину яких опинилася сім’я з дітьми, чітко невизначений і може бути розширений, уточнений за потреби. Таку рамках проекту ЄС Розвиток інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей та дітей було розроблено розширений перелік складних життєвих обставин, що обговорювався із соціальними працівниками та медиками Київської області уході робочих зустрічей, круглих столів та семінарів. Групи складних життєвих обставин визначалися відповідно до видів послуг, що можуть надаватися сім’ям із дітьми, а саме:

77
Зміст і організація роботи інтегрованих соціальних служб
Соці­аль­но-­медич­ні­ об­ставини:
– Інвалідність
– Психічні захворювання
– Інфекційні (туберкульоз, ВІЛ/СНІД, ЗПСШ)
та інші важкі захворювання
– Алкогольна залежність
– Наркотична залежність
Соці­аль­но-­поб­у­тові­ обставини та проблеми
працевлаш­ту­вання:
– Бідність, малозабезпеченість (неповноцінне харчування,
брак необхідного одягу)
– Безробіття одного з батьків/обох батьків
– Брак/втрата документів
– Неоформлені документи на отримання державної соціальної
допомоги
– Борги (у т. ч. за комунальні послуги)
– Брак мінімальних побутових умов (опалення, водо-,
газопостачання тощо)
– Брак/втрата власного житла (утому числі коли двоє
і більше сімей проживають на одній житловій площі,
якщо це не відповідає нормам)
– Вимушена міграція (в т. ч. трудова) одного чи декількох
членів сім’ї
– Грубе порушення санітарно-гігіє­нічних норм проживання сім`ї
Соці­аль­но-­педагогі­ч­ні­ об­ставини:
– Проблеми адаптації (брак навичок самообслуговування, ведення
господарства, планування сімейного бюджету брак професійної
освіти; проблема адаптації дітей у прийомних сім`ях, ДБСТ, опікун-
ських сім`ях; брак навичок адаптації до самостійного життя дітей
із функціональними обмеженням)
– Недогляд за дитиною раннього віку
– Девіантна поведінка дитини
– Низький рівень виховного потенціалу сім‘ї (недостатня увага
до дитини, її розвитку і життя надмірно високі вимоги до дити-
ни; потурання забаганкам дитини непослідовна поведінка батьків
щодо дитини від приниження до ідеалізації тощо, високий рівень
зайнятості батьків, брак часу для виховання дитини

78
Зміст і організація роботи інтегрованих соціальних служб
– Бездоглядність
– Безпритульність сім‘ї/дитини
– Соціальна ізольованість сім’ї
– Ухилення від виконання батьківських обов’язків
– Самовільне залишення дітьми місця постійного проживання
Психологі­ч­ні­ об­ставини:
– Конфлікти (поколінь дитини/дітей з однолітками дитини/дітей
із вихователями, вчителями та іншими конфлікт прийомної дитини
(дитини-вихованця)/дітей із рідними дітьми тощо)
– Залежності (від азартних ігор, комп’ютера, релігійних сект)
– Насильство (фізичне, психологічне, економічне)
– Інші психологічні дисбаланси (стреси, постабортальний,
постродовий синдром агресія, депресія, істеричні прояви)
Інш­і­ об­ставини:
– Небажана вагітність, дитина
– Позашлюбна дитина
– Подружня зрада
– Міжетнічні конфлікти
– Міжрелігійні конфлікти
– Батьки розлучені, але проживають разом
– Неповнолітні батько/мати
– Перебування одного з батьків/батьків в місцях
позбавлення волі
– Повернення одного з батьків/батьків із місць позбавлення волі
– Батьки не розлучені, але проживають окремо
– Місцезнаходження одного з батьків невідоме
Наявність такого переліку допомагає соціальному працівникові знайти справжні причини сімейної кризи і визначити перелік та обсяг необхідних послуг.
Головним компонентом функціонально-змістової моделі роботи інтегрованих соціальних служб є самі інтегровані соціальні служби, які утворюються в районному, міському, селищному/сільському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і діють відповідно до загальних положень щодо їхньої діяльності (див. Додаток 1).

79
Зміст і організація роботи інтегрованих соціальних служб
У структурі інтегрованих соціальних служб представлено
спеціалізовані служби: служба підтримки сім’ї (СПС), служба раннього втручання (СРВ), служба супроводу сімейних форм виховання (ССФВ), служба реінтеграції та соціалізації вихованців інтернатних закладів (СРС), служба супроводу дітей, які перебувають у конфлікті з законом (ССДКЗ). Відповідно до Закону України Про соціальні послуги спеціалісти спеціалізованих соціальних служб надають клієнтам соціально-економічні, соціально-педагогічні, соці ально-психологічні, медико-соціальні, юридичні, інформаційні та інші послуги (див. Додатки А Б В Г Д.
Закон України Про соціальні послуги від 19 червня 2003 року
№ І Ст. 5 -­ Види соціальних послу­г»:
психологі­ч­ні­ – надання консультацій з питань психічного здоро-
в’я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем,
застосування психодіагностики, спрямованої на вивчення соціально-
психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної
корекції або психологічної реабілітації, надання методичних порад;
соці­аль­но-­педагогі­ч­ні­ послу­ги – виявлення та сприяння розвитку
різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних
життє­вих обставинах, організація індивідуального навчально-
го, виховного та корекційного процесів, дозвілля, спортивно-
оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо, а також
залучення до роботи різноманітних закладів, громадських органі-
зацій, заінтересованих осіб
соці­аль­но-­медич­ні­ послу­ги – консультації щодо запобігання
виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи,
збереження, підтримка та охорона її здоров’я, здійснення профі-
лактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал