І. Д. Звєрєвої та Ж. В. Петрочко



Pdf просмотр
Сторінка5/38
Дата конвертації13.03.2017
Розмір4.42 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи
брати активну участь ужитті суспільства і вирішенні власних проблем. Тут доцільно зробити наголос на забезпеченні права дітей брати участь в ухваленні рішень.
Уч­асть – це виконання разом із ким-небудь якоїсь роботи, здійснення якоїсь справи спільна дія, діяльність когось, чогось співучасть, співпраця [4].
Уч­асть дітей – залучення осіб до 18 років згідно з їхньою зрілістю до ухвалення рішень із питань, що стосуються підростаючого покоління.
Положення проте, що дорослі мають враховувати думку і погляди дітей, якщо ухвалюються певні рішення в їхніх інтересах, уперше з’явилося в Конвенції ООН про права дитини. Відповідно до зазначеного міжнародного документа, участь є моральним і юридичним правом для всіх дітей, вона свідома, добровільна і не може бути примусовою. Положення Конвенції стали основою для розвитку участі дітей уріз- них країнах світу «Держави-учасники забезпечують дитині, здатній сформувати власні погляди, право вільно виражати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому, її поглядам приділяється належна увага відповідно довіку і зрілості (стаття 12); Дитина має право вільно висловлювати свою думку це право охоплює свободу шукати,
Рис. 3. Етапи стратегічного планування кампанії з представлення та відстоювання інтересів

54
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи
отримувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду, незалежно від кордонів, в усній, письмовій або друкованих формах, у формі витворів мистецтва або за допомогою засобів на вибір дитини (стаття Участь – показник активної позиції дитини, молодої людини, розвитку особистості. Це основа для кожної демократичної системи, невід’ємна ознака принципів демократії. Суспільство може вважатися розвиненим тією мірою, якою воно забезпечує можливості людей, в т.ч. дітей, брати участь у його житті. Оскільки діти та молодь можуть зробити вагомий внесок у розвиток соціуму, участь сприяє ефективності соціальних проектів і стабілізації соціальних процесів.
Участь сама собою вже є розвитком, мета якого – бути вільним і здатним зробити вибір. Водночас участь є засобом розвитку. У процесі співпраці, діалогу з дорослими розвивається комунікабельність дітей, молодих людей, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, планувати свої дії, прогнозувати результати, братина себе відповідальність за ухвалене рішення. Це фундамент набуття життєвого досвіду. Залучення дітей до ухвалення рішень має відбуватися поступово, відповідно до того, наскільки молода людина готова прийняти відповідальність. Отже, міра участі може бути різною. Водночас це циклічний процес чим значнішою є чиясь участь, тим більш досвідченою, компетентною і упевненою стає людина, тим ефективнішою буде її подальша участь.
Участь дітей та молоді слід розглядати як процес, що має три взаємопов’язаних ступені. Перший – це усвідомлення дітьми власних проблем, бажання і можливість ухвалювати рішення стосовно свого життя другий – участь дітей та молоді у вирішенні проблем інших, здатність надати відповідну допомогу третій – можливість брати участь в ухваленні рішень на державному рівні. Сфери участі дітей сім’я; школа громада неурядові організації держава міжнародне життя. Дорослим доціль–

55
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи
но залучати дітей до вирішення проблему різних сферах відповідно до їхнього віку, знань, досвіду і бажання. Роджер Харт розглядає вісім сходинок Драбини участі дітей При цьому 1-3 сходинки Р. Харт вважає неучастю, 4-5 –
формальною участю, 6-8 – реальною участю».
Плануючи проекти дитячої та молодіжної участі, не слід очікувати швидких результатів. Для набуття навичок участі потрібний досвід. Усі форми участі, у т. ч. і пасивної, дають відповідні навички у різному віці здобувається різний соціальний досвід, що стає основою для ухвалення подальших рішень.
Участь може бути прямою і непрямою (А. Річардсон). Наприклад, непряма – обрання представників класу до ради самоврядування школи пряма – безпосередня робота в раді самоврядування школи і спільне з дорослими ухвалення рішень.
Для ефективного застосування принципу участі необхідні

ініціатива дітей та бажання здійснити зміни

наполегливість

56
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи

обізнаність стосовно своїх прав та обов’язків;

налагоджена співпраця усіх зацікавлених сторін

планування та впровадження запланованого

прозорість у процесі діяльності й ухваленні рішень

гнучкість, можливість зміни обраного шляху

залучення експертів, досвідчених фахівців, які можуть надати професійну допомогу дітям. Існують різні форми залучення дітей до ухвалення рішень, активної діяльності, захисту власних прав бесіди з метою обговорення актуального питання класу, групи мозкові штурми

рольові ігри

робота у малих групах освітні ігри та моделювання ситуації вивчення ситуації

круглі столи-семінари для дітей-лідерів чи за їхньою участю

дебати аудіовізуальна діяльність малювання, музика, театр, танець

створення карти рішення або дерева проблеми

листи дітей до організації-друга;

тренінги Права дитини, Участь дітей

фокус-групи із дітьми-лідерами з питань обговорення – документів, соціальної реклами тощо

волонтерські групи з числа випускників інтернатних закладів

рубрика у місцевій пресі, журналі Говорять наші діти

тематична зміна у таборі оздоровлення та відпочинку

скринька пропозицій

статті дітей у місцевій пресі, виступи на місцевому радіо

анкетування дітей конкурс творів дітей

створення груп дітей, що працюють за методикою
«рівний–рівному»;

різні спільні заходи з органами шкільного самоврядування тощо.

57
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи
Ціла низка із зазначених вище форм мала місце у практиці соціальної роботи в рамках проекту ЄС Розвиток інтегрованих соціальних служб для вразливих дітей і сімей. Принци–
пами стосунків між дорослими і дітьми під час планування і проведення зазначених заходів стали

рівноправність і партнерство

самостійність формулювання дітьми проблеми і самостійність дій

допомога дітям у прогнозах результатів, а не в ухваленні рішень за них

спонукання дітей до створенню об’єднань та груп, бо спільні дії мають більше впливу і можливостей прийняття дитини такою, якою вона є.
Водночас у процесі залучення дітей до самопредставництва, до ухвалення рішень можуть з’явитися об’єктивні ризи-
ки та перешкоди, а саме брак довіри дітей до дорослих недостатня співпраця між зацікавленими сторонами обмежений доступ дітей до інформації невпевненість у власних силах брак навичок, культури участі та досвіду обмаль ресурсів нереалістичні очікування дітей від своєї діяльності недостатнє усвідомлення необхідності професійної допомоги від спеціалістів–дорослих; зосередження на дрібницях тощо.
Долаючи зазначене, соціальним працівникам варто па–
м’ятати: брак умов для залучення дітей до ухвалення рішень призводить до порушення процесу їх соціалізації, соціальної пасивності, підвищення ймовірності проявів девіантної поведінки, збільшення негативних проявів у дитячому та в молодіжному середовищах.
Таким чином, захист прав дитини – важливий пріоритетний напрям соціальної роботи, у межах якого успішність діяльності залежить від низки факторів. Серед них надзвичайно важливими є законодавче закріплення механізмів дотримання прав дітей, відповідний рівень професійної компетентності фахівців щодо представлення та відстоювання
інтересів дітей, забезпечення участі дітей у процесі ухвалення рішень, що стосуються підростаючого покоління тощо.

Література
1. Агаркова НІ Педагогічні умови забезпечення соціально- правового захисту старшокласників Дисерт. канд. пед. наук, 13.00.05. – К, 2005. – 185 с.
2. Вы и права детей. Краткое введение в Конвенцию оправах ребенка. – NGO Group for the Convention,
Geneva, st. 1.
3. Изучаем права ребенка: метод. пособ. для педагогов, представителей социальных служби общественных организаций, которые работают с детьми и для детей /
Автор-сост. НА. Кузнецова. – Симферополь, 2002.
4. Конвенція ООН про права дитини.
5. Лосє­н М. Мнение Климента // За пределами ухода в сообществе. Опыт нормализации и интеграции
/ Под ред. Ш. Рамон. – Амстердам – Киев, 1996. – С. 78–104.
6. Новий тлумачний словник української мови у 3 т. Т. – К, 2001. – 652 с. Права дитини від витоків до сьогодення Зб. текстів, метод. та інформ. матеріалів / Автори-упоряд. Г. М. Лактіонова, Л. В. Пироженко, О. В. Сухомлинська. – К Либідь, 2002. – 280 с. Права дитини посібник для журналістів / Автор. кол. ЗО Доннелл, Д. Коник, Л. Логінова та ін. – К, 2002.
9. Права дитини сучасний досвід та інновації
Зб. інформ. і метод. матеріалів / Автори-упоряд.: Г. М. Лактіонова, О. Калібаба, Т. Цюман та ін.; За заг. ред. Г. М. Лактіонової. – К Либідь, 2005. – 256 с. Представництво інтересів соціально вразливих дітей та сімей Навч. посіб. / За ред. Т. В. Семигіної. – К Четверта хвиля, 2004. – 216 с.
11. Участие детей и молодежи в процесах принятия решений:
Сб. ресурсных материалов. Сб. реализации проектов. – К
ЮНИСЕФ, 2002. – 33 с.
12. Hart P. Children’s participation. Joseph Rowntree Foundation.
York, 1991.
58
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи

Гейткіпінг
1
(від англ. gatekeeping – контроль заворотами складна категорія соціальної роботи, що може розглядатися як нова філософія, концепція та механізм захисту й забезпечення прав дітей, який визначає засади ухвалення рішень стосовно дітей на вищому рівні професійної компетентності.
Гей­ткі­пі­нг – це філософія, політика, концепція й водночас механізм,
що відображає­ нові підходи до реформування системи опіки над діть-
ми взагалі і запобігання розміщення їх в інтернатних закладах зокре-
ма. Складовими гейткіпінгу є оцінка потреб та умов життя дити-
ни; планування і надання послугу громаді, що передує направленню
дитини в систему інтернатних закладів сприяння поверненню
дитини-вихованця інтернатного закладу у біологічну сім’ю чи
влаштування її у сімейну форму виховання (опікай піклування,
усиновлення, прийомна сім’я, ДБСТ); надання допомоги дитині
у організації її самостійного життя.
Якою є історія гейткіпінгу в європейському регіоні У Регіональному звіті з моніторингу ЮНІСЕФ (2001) Декада перехідного періоду говориться про необхідність розуміння та впровадження у країнах Європи протягом останнього десятиріччя нових тенденцій державної опіки, спрямованих на посилення роботи щодо зменшення залежності від інтернатів. В основних висновках звіту зазначалося за останнє десятиріччя в інтернати стала потрапляти більша кількість дітей, особливо дітей раннього віку;
1.3 Гейткіпінг як нова філософія,
концепція та механізм ухвалення
рішень в інтересах дітей
1
На сьогодні немає усталеного перекладу терміну gatekeeping. Часто в літературі цей термін перекладають як кураторство, контроль за наданням послуг, механізм запобігання чомусь (у залежності від контексту тощо. З нашої точки зору усі спроби перекладу не відповідають змісту цього англійського словосполучення, атому за відсутністю українського слова відповідника пропонується вживати термін «гейткіпінг» (Прим. автора).
59

60
Гейткіпінг як нова філософія, концепція та механізм ухвалення рішень
в інтересах дітей

міжнародне усиновлення порівняно з національним домінує у стратегії державної опіки розвиток сімейних форм виховання, незважаючи на визнання їх пріоритетом державної політики країн Європи, відбувається повільно мають місце труднощів забезпеченні якості опіки дітей, які виховуються в інституційній системі тощо. У країнах Західної Європи практика влаштування дітей раннього віку в державні заклади опіки була припинена близько
50 років тому. В багатьох країнах довготривала опіка поступилися короткотривалому перебуванню дитини в закладі з її подальшою реінтеграцією в сімейне середовище. Змінив поглядах направа дитини, економічна оцінка витратна утримання дитини в закладі опіки порівняно з сімейними формами виховання, громадська думка щодо проблем повноцінного розвитку дітей в інтернатах – усе це спричинило розроблення, впровадження та сприйняття гейткіпінгу як нової концепції, оновленої функції держави і одночасно механізм реформування системи опіки та піклування над дітьми.
Гейткіпінг як концепція може формуватися і згори донизу, і знизу догори, за ініціативи як державних, такі недержавних організацій.
Гейткіпінг може поставати функцією держави, що передбачає впровадження його основних елементів у специфічній цільовій сфері. Наприклад, у сферах охорони здоров’я і опіки над людьми похилого віку, захисту прав дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ювенальної юстиції, підтримки сім’ї тощо.
Гейткіпінг можна розглядати і як механізм, спрямований на запобігання потраплянню дітей в інтернатні заклади, а також гарантування, що діти, влаштовані в інтернатні заклади, не лишаються там без уваги, й робиться все для того, щоб повернути їх у біологічну сім’ю, громаду, влаштувати у сімейні форми виховання (опікай піклування, усиновлення, прийомні сім’ї, ДБСТ) або підготовити до самостійного життя.

61
Гейткіпінг як нова філософія, концепція та механізм ухвалення рішень
в інтересах дітей
Він впроваджується нарізних рівнях (індивідуальному, груповому, нарівні організації та діяльності служб, функціонування місцевих громад, регіональному й національному) як окремими людьми, такі системами, як для окремих людей, такі для цілих систем (див. Рис. 4 2
).
О­сновними елементами гейткіпінгу як механізму є [1]:

проведення оцінки потреб дітей та їхніх сімей підготовленим персоналом, дії якого координуються організаційною структурою

створення мережі служб нарівні громади, які надають допомогу й підтримку дітям і їхнім сім’ям;

наявність комплексу доступних послуг, що можуть надаватися в громаді з метою допомоги і підтримки вразли–
2
Підготовлено за матеріалами Andy Bilson та Ian Sparks.
Рис. 4. Механізм запобігання розміщенню дітей в інтернатних закладах

62
Гейткіпінг як нова філософія, концепція та механізм ухвалення рішень
в інтересах дітей
вих дітей і їхніх сімей, втому числі розвиток альтернативних інституційним форм влаштування дітей

ухвалення рішень, що ґрунтується на результатах оцінки потреб дітей, систематичному перегляді наданих послуг із урахуванням їхнього впливу

наявність інформаційної системи (системи моніторингу, яка забезпечує достовірні дані про вразливі сім’ї і діти, служби, що надають соціальні послуги, проведену роботу з клієнтом відповідно до його індивідуального плану тощо. Багато країн стали піонерами впровадження індивідуальних елементів гейткіпінгу, але тільки декілька з них змогли систематично їх поєднати. Тому важливо забезпечити впровадження елементів гейткіпінгу, базуючись на цілісному, системному, інтегрованому підходах.
Гейткіпінг розглядається і як процес, де етапами якого можуть виступати елементи гейкіпінгу як механізму здійснення якісної оцінки потреб дитини, визначення і надання необхідних послуг відповідно до індивідуальних потреб за планом роботи з кожним клієнтом постійний моніторинг виконання цього плану, системи перегляду і моніторингу дій служби протягом регулярних проміжків часу документування результатів будь-яких переглядів тощо. У міжнародній практиці гейткіпінг – це і складова процесу нормування, тобто забезпечує контроль доступу до послуг, аби дібрати тільки тих клієнтів, яким ці послуги конче потрібні. Припущення вданому випадку ґрунтується на тому, що насправді більше людей звертатимуться за послугами, ніж їх реально можна надати Як засвідчує міжнародний досвід, серцем гейткіпінгу є зміна ставлення. Саме формування ставлення до дитини як цінності ідо відповідального усвідомленого батьківства як обов’язку кожного утвердження переконання про роль сім’ї як базового чинника повноцінного розвитку дитинина всіх рівнях від особистісного до державного – є голов–

63
Гейткіпінг як нова філософія, концепція та механізм ухвалення рішень
в інтересах дітей
ною умовою забезпечення якості впровадження гейкіпінгу. Серед інших умов визначають затверджені на законодавчому рівні чіткі критерії ухвалення рішення стосовно забезпечення найкращих умов життя і розвитку дитини, для якої є загроза вилучення із сімейного середовища та влаштування в інтернатний заклад
В якості критеріїв можуть бути докази про заподіяння
дитині значної шкоди чи її загрози проте, що влаштування
в інтернатний заклад є єдиною можливістю забезпечити
благополуччя дитини чи використані всі можливості щодо
надання допомоги і підтримки сім’ї, щоб забезпечити її повно–
цінне функціонування чи належним чином (за протоколом)
було проведено оцінювання ситуації сім’ї та оцінка потреб
дитини тощо.
• забезпечене колегіальне і прозоре ухвалення рішень стосовно дитини міжвідомчою / мультидисциплі- нарною командою;
Показниками забезпечення колегіальності і прозорості ухвалення рішень є наявність організації/особи, яка координує
роботу з клієнтом, контролює достовірність зібраної
членами мультидисциплінарної команди інформації про
кліє­нта і його ситуацію документування цього процесу за
відповідними формами залучення представників місцевої
громади, користувача послуг до ухвалення рішення та
забезпечення його права апеляції тощо.

існує належний рівень підготовки фахівців, які працюють із дітьми та їхніми сім’ями;
Ф­ахівці мають бути професійно компетентними, вміти
працювати в команді, проводити оцінювання становища клієнтів, утому числі оцінку їх потреб, ухвалювати
оптимальні рішення стосовно шляхів подолання складних
життє­вих обставин, враховуючи незалежні точки зору
визначати необхідні клієнту послуги, послідовність їх
надання тощо діяльність фахівців має базуватися на


64
Гейткіпінг як нова філософія, концепція та механізм ухвалення рішень
в інтересах дітей
переконанні, що рідна сім’я, сімейні форми виховання
є­ найкращим середовищем для повноцінного розвитку
дитини. Особливу увагу потрібно звернути на підготовку
менеджерів служб, функціями яких є перегляд індивідуаль–
них рішень соціальних працівників, моніторинг стандартів якості надання послуг і керівництво гейткіпінгом.
Вони мають відповідати за планування належних послуг,
щоб реагувати на зміну потреб клієнта, а також розподіляти обмежені ресурси.
• робота з клієнтом здійснюється мультидисциплінар–
ною командою за певними індикаторами виміру досягнення мети із урахуванням усіх наявних ресурсів громади, членом якої є клієнт;
Досягнення мети забезпечується тим, що клієнт має доступ
до усіх наявних у громаді послуг служби надають послуги
відповідно до розроблених й затверджених стандартів їх ді-
яльності; послуги є комплексними й адресними здійснюється
систематичний перегляд основних цілей індивідуальної роботи, уточнюється доцільність послуг з метою зменшення
шкоди, яка може бути завдана у випадку некоректно проведеної
оцінки становища кліє­нта/оцінки його потреб.
• проводиться моніторинг становища дітей та системи захисту їх прав, наявних тенденцій зміни кількості дітей у інституційних закладах, причин цих тенденцій реформування мережі служб, що працюють в інтересах дітей, оновлення змісту їх діяльності тощо.
Впровадження гейткіпінгу не є легким завданням через низку перешкод Існування парадигми, усталеної думки щодо позитивного впливу інституційної системи опіки на розвиток дитини, необґрунтованість розміщення дитини в інтер- натний заклад як єдину доцільну форму її влаштування.

Нечіткі механізми впровадження законодавства у сфері захисту прав дітей. Низький рівень міжвідомчої взаємодії, дублювання обов’язків різних організацій.

65
Гейткіпінг як нова філософія, концепція та механізм ухвалення рішень
в інтересах дітей

Відносна ізольованість системи закладів інтернатного типу. Труднощі перекваліфікації персоналу та альтернативи використання ресурсів закладів обмеженість соціальних зв’язків вихованців.

Дефіцит кваліфікованого персоналу соціальних служб, недостатній рівень професіоналізму, нерозуміння елементів гейткіпінгу, що в підсумку не гарантуватиме об’єктивність їхніх професійних суджень. Недосконалість систематизації інформації (збір, узагальнення, аналіз інформації про дітей та сім’ї, які опинилися в складних життєвих обставинах, служби, послуги, ресурси тощо) та її раціонального використання. Брак практичних моделей гейткіпінгу та досвіду його впровадження.
Ключ­овим підходом до впровадження гейткіпінгу, що використовується у 12 країнах світу, є поєднання потребі послуг
(ППП), а саме підтримка зв’язку між потребою, перешкодою влаштування дитини в заклад інтернатного типу, послугами і результатами. Використання цього підходу передбачає впровадження ППП у діяльність усіх служб, що працюють із дітьми і сім’ями в громаді, роботу незалежних експертів, комісій. Цей підхід також виступає методологією досліджень життєвих історій вихованців і випускників закладів інтернатного типу.
Неможливо окреслити єдиний підхід у визначенні пріоритетних напрямів гейткіпінгу з метою недопущення влаштування дітей у інтернатні заклади. Це значною мірою залежить від особливостей системи захисту дітей на місцевому рівні, традицій, культурних та релігійних особливостей громади тощо.
Важливим у впроваджені гейткіпінгу є планування послуг з урахуванням реальних можливостей та ресурсів громади, служб, що має забезпечити доступність послуг, їх систематичність і комплексність. Створена у громаді мережа спеціалізованих служб має максимально враховувати її проблеми і потреби. Наприклад, якщо гострою проблемою громади визначено високий рівень злочинності серед підлітків,

66
Гейткіпінг як нова філософія, концепція та механізм ухвалення рішень
в інтересах дітей
у мережі служб доцільно створити службу супроводу дітей, які перебувають у конфлікті з законом, робота якої у тісній взаємодії з існуючими службами підтримки сім’ї, профілактики наркотичної та алкогольної залежності тощо буде спрямована на комплексне подолання проблеми. Одним із дієвих інструментів запровадження гейткіпінгу в міжнародній практиці є підвищення вимог до ухвалення рішень щодо влаштування дитини, покращення стандартів і процедур здійснення оцінки, удосконалення процедури документування, підвищення рівня професійної компетентності фахівців соціальної сфери, проведення постійного моніторингу роботи соціальних службу контексті зміни ситуації клієнта тощо. Засобом перетворення моніторингу у дієвий інструмент посилення перешкод влаштування дитини в інтернатний заклад є розробка та впровадження дохідливих, об’єктивно обґрун– тованих, вимірюваних індикаторів. Кількість індикаторів немає бути надто великою, інакше спеціалісти служб будуть перевантаженими, а дані неправильно витлумачені.
Не менш важливим інструментом механізму гейткіпінгу є створення і функціонування спеціальних комісій захисту дітей (КЗД), які на місцевому рівні контролюють/відстежу- ють роботу соціальних та інших служб щодо влаштування дітей визначеними критеріями забезпечення найкращих умов розвитку і життя дитини. Основними завданнями роботи КЗД є розгляд висновків соціальних працівників щодо наявних альтернативна рівні громади і визначення умов/обста- вин, які гарантують, що дитину не заберуть із сім’ї;
• відслідковування процесу підтримки сім’ї щодо запобігання передачі дитини в інтернатний заклад регулярний перегляд рішень щодо влаштування дитини в інтернат, аби уникнути її довготривалого перебування в ньому тощо.

67


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал