І. Д. Звєрєвої та Ж. В. Петрочко



Pdf просмотр
Сторінка4/38
Дата конвертації13.03.2017
Розмір4.42 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38
Конституція України є основним гарантом прав дітей у нашій державі. Відповідно до неї діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Засади державної політики у сфері забезпечення реалізації прав дитинина життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток закріплено Сімейним кодексом України, законами України Про охорону дитинства, Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, Про молодіжні та дитячі громадські організації, Про освіту, Про соціальну роботу з дітьми та молоддю Положенням про прийомну сім’ю, Положенням про дитячий будинок сімейного типу та
ін. Відображення проблеми захисту прав дітей в основних нормативних документах країни засвідчує усвідомлення соціальних вимог підвищеної уваги до дитинства загалом ідо кожної дитини зокрема.
В Україні найбільш вразливими категоріями дітей щодо забезпечення своїх прав є безпритульні, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, діти з особливими потребами, що виховуються в інтернатних закладах. Саме тому забезпечення дітям права зростати і виховуватися у сімейному середовищі – першочергове завдання державної політики стосовно дитинства в Україні.
Право дітей на сім’ю закріплюється і деталізується у низ-
ці нормативно-правових документів. Зокрема, у статті 5 Сімейного кодексу (К) зазначено, що держава охороняє сім’ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім’ї, материнства та батьківства, забезпечує

41
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи
охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує й підтримує материнство та батьківство забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини бере під свою охорону кожну дитину, позбавлену належного батьківського піклування. СК також визначає підстави позбавлення прав батьків або осіб, котрі їх замінюють, щодо їхніх дітей підопічних) у разі злісного невиконання своїх батьківських обов’язків (стаття 164) та підстави відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав (стаття 170). Правила оформлення опіки та піклування над дітьми- сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також права і обов’язки опікунів та піклувальників (Глава 6. Опіка та піклування) закріплені в Цивільному кодексі України від 16 січня 2003 р. (набрав чинності з 1 січня 2004 р. А в Кодексі України про адміністративні правопорушення (від
7 грудня 1984 р, зі змінами та доповненнями, визначаються правові підстави притягнення батьків, опікунів та піклувальників до адміністративної відповідальності за невиконання своїх обов’язків щодо забезпечення належних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (стаття Закон України Про охорону дитинства від 26 квітня
2001 р. проголошує охорону дитинства в Україні стратегічним загальнонаціональним пріоритетом із метою забезпечення реалізації прав дитинина життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері. Крім того, в Законі вперше дається визначення понять діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти інваліди, «діти-біженці», неповна, багатодітна, прийом- на сім’я», дитячі будинки сімейного типу, що дало змогу планувати і здійснювати заходи щодо охорони дитинства в Україні відповідно до міжнародних стандартів (а саме Конвенції ООН про права дитини).
Зокрема у Законі України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування від 13 січня 2005 р.

42
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи
№2342-ІV та Указі Президента від 11 травня 2005 р. №1086 Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей окреслено такі засади державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування створення умов для реалізації права кожної дитинина виховання всім ї забезпечення права дитинина розвиток виховання та утримання дітей за принципом родинності забезпечення пріоритету форм влаштування усиновлення, встановлення опіки та піклування, передача до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо немає можливості влаштування всім ю) забезпечення державних мінімальних соціальних стандартів і нормативів для кожної дитини профілактика соціального сирітства.
Водночас сьогодні існують певні проблеми у сфері забезпечення права дитинина виховання та розвиток у сімейному середовищі. Серед них відсутність цілісної державної сімейної політики і політики в галузі дитинства неузгодженість загального бачення процесу забезпечення прав дитини як на державному, такі на регіональному рівнях неефективна система управління процесами забезпечення прав дітей недостатня кількість відпрацьованих технологій соціальної роботи з сім’ями і дітьми недостатнє усвідомлення суспільством ризиків для розвитку дитини, пов’язаних із розлученням дитини з батьками інституалізація дітей із неблагополучних сімей

недосконалі механізми формування відповідального й усвідомленого батьківства та ін.

43
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи
На часі розробка нової стратегії державної політики у сфері захисту дітей – створення умов, за яких кожна дитина зростає і розвивається у безпечному середовищі сім’ї та громади.
Основними напрямами діяльності державних і недер-
жавних організацій щодо забезпечення прав дитинина виховання та розвиток у сімейному оточенні є. Забезпечення всебічного розвитку дітей, благополуччя їхніх сімей, соціальної справедливості та участі вжитті суспільства. Подолання сімейного неблагополуччя, стабілізація та відновлення функцій сім’ї, запобігання вилученню дитини із сім’ї, соціально-правовий захист дитини. Розвиток сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Реформування інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Соціальна підтримка молоді із числа дітей-сиріт.
Сьогодні пріоритетність сімейних форм виховання дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначається таким чином:
Рис. 2. Пріоритетність сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

44
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи
У контексті соціально-економічних та політичних перетворень оновлюється підхід до соціально-правового захисту дітей, його зміст набуває нових ознак. У сучасних умовах під соціально-правовим захистом дітей доцільно розуміти комплекс взаємодії державних заходів і зусиль неурядових організацій щодо законодавчого і соціального закріплення прав дітей, в основі яких лежить пріоритет дитини, гарантування особистих і соціальних правна здоров’я, освіту, повноцінне харчування, першочергову увагу до фізичного та духовного розвитку.
Завдання соціально-правового захисту дитинства:

психолого-педагогічна і юридична допомога

консультування неповнолітніх і їхніх батьків

контроль за роботою установ та закладів різного типу, де надаються соціальні послуги дітям

соціально-медична допомога

інформаційно-правова допомога неповнолітнім з питань здобуття професії, працевлаштування, реалізації культурних і дозвіллєвих потреб тощо.
Система соціально-правового захисту дітей охоплює різні заходи, що проводяться у школі, позашкільних навчальних закладах, закладах дозвілля, у громаді та ін. Основним результатом цієї діяльності має стати формування соціально-правової захищеності дітей, їхнього стійкого психічного стану, розкриття інтересів, потреб, творчого потенціалу, успішна соціалізація особистості.
Принципами соціально-правового захисту дітей є
1. Пріоритет інтересів дитини над інтересами інших.
2. Рівність усіх дітей, незалежно від походження, раси, національності, стану здоров’я; повага до права дітей на свободу думки, об’єднань і мирних зборів.
3. Інтеграція зусиль усіх соціальних інститутів, покликаних захищати права дітей колективний аналіз, моделювання здійснення соціально-правового захисту дітей.

45
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи
4. Гуманність уставленні до дитини, що передбачає визнання людини асоціальною цінністю б) метою суспільного розвитку в) вищим критерієм оцінки всіх галузей суспільного життя економіки, науки, мистецтва тощо.
5. Системність, що охоплює а) орієнтацію на між дисциплінарність у дослідженнях проблем захисту прав дітей б) різнобічну оцінку потреб особистості з метою захисту її прав в) координацію діяльності усіх інституцій щодо забезпечення захисту прав дітей.
Разом із центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді роботу у сфері захисту прав дітей в Україні здійснюють служби у справах дітей відділи та управління освіти, охорони здоров’я, у справах сім’ї та молоді кримінальна міліція у справах неповнолітніх управління праці та соціального захисту громадські організації та благодійні фонди релігійні організації.
Однією із функцій соціального працівника у сфері захисту прав дітей є представництво інтересів дитини в різних інституціях. Буквальний переклад цього слова з англ.
advocacyпредставлення та відстоювання інтересів, тобто комплекс заходів окремих осіб або організацій з метою впливу на зміну рішень Представлення та відстоювання інтересів за своєю суттю є процесом, орієнтованим на досягнення певних цілей, атому відіграє важливу роль у відновленні соціальної справедливості, забезпеченні політичних і громадянських свобод, наданні права голосу, врахуванні точки зору дітей тощо. Цей процес виражає можливість окремих осіб, певної організації або суспільства в цілому брати участь у формуванні державної політики, проведенні змін політичного курсу. Отже, залежно від цілей процес представлення та від На сьогодні немає усталеного перекладу терміну advocacy. Часто в літературі цей термін перекладають як захист прав, «адвокація», представництво прав та інтересів, відстоювання інтересів тощо. З нашої точки зору, advocacy слід перекладати як представлення та відстоювання інтересів, що найбільш повно відображає зміст цього поняття.

46
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи
стоювання інтересів може бути спрямований як на вирішення окремих питань (наприклад, майнових прав випускників інтернатів або вдосконалення системи оподаткування, такі на широку проблему трансформації і зміцнення демократичних інституцій у загальному значенні (наприклад, лобіювання конституційних реформ або захист прав дітей).
Це – активна діяльність від імені іншої людини чи групи людей для забезпечення необхідних послуг, гарантій законних прав клієнтів або і те, й інше разом. Це послуга, різноманітні методи і дії, за допомогою яких соціальні працівники захищають права клієнтів (створюють умови для отримання послуги, на яку клієнти мають право, але не можуть отримати це допомога людям у реалізації їхніх інтересів у структурах влади процес захисту прав
індивідів і груп населення вповноваженими представниками забезпечення доступу клієнта до послуг установна які він має право, але неспроможний їх отримати.
У х роках ХХ ст. одним із перших запропонував соціальним працівникам виступати у ролі захисника прав клієнтів Ч. Гроссер (організатор соціальної роботи за місцем проживання – США. Відтоді представництво – це допомога людям отримати щось від когось, наділеного владою. Відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України, представництво – правовідношення, в якому одна сторона представник) зобов’язана або має право здійснювати правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена наведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі угоди, закону, акта чи з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства Залежно від проблеми можна виділити такі рівні пред–
ставлення та відстоювання інтересів: міжнародний проблема зовнішнього боргу, парникового ефекту, тор–

47
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи
гівлі зброєю тощо, регіональний (наприклад, регіональні конфлікти, торгівельна політика, національний (політика у сфері охорони здоров’я і освіти, свободи слова і віросповідання, рівень місцевої влади (якість надання освітніх послуг, охорони здоров’я), громади (питання становища жінок і дітей, сім’ї (розподіл ресурсів, роль жінки, міжособистісний (щоденне ухвалення рішень, участь у виборах).
У практиці представлення та відстоювання інтересів розрізняють три підходи представлення та відстоювання
інтересів для тих, хто перебуває у складних життєвих обставинах представлення та відстоювання інтересів разом із тими, хто перебуває у життєвій скруті представлення та відстоювання інтересів тими, хто перебуває у складних життєвих обставинах. Характеристика цих підходів, їх переваги та недоліки наведені в таблиці 1.
Виділяють такі типи представництва: професійне громадське самопредставництво; юридичне представництво рівних колективне посередництво індивідуальне представництво. Зокрема українська дослідниця Т. В. Семигіна виділяє шість етапів індивідуального представництва інтересів. Представлення проблеми (з’ясування бачення проблеми уході початкової оцінки. Збір інформації (отримання додаткової інформації, комплексна оцінка. Дослідження прав клієнта (вивчення законодавства та нормативно-правових документів, відповідних умов надання послуг, допомоги, уточнення компонентів стану клієнта, що дають право на отримання певних соціальних гарантій тощо. Інтерпретація інформації та погодження з клієнтом плану дій (обговорення з клієнтом зібраної інформації, визначення стратегії і тактики дій, спільне планування. Намагання досягти домовленостей (проведення переговорів уході зустрічі чи телефонної розмови з іншою стороною)

Підхід до
пр
ед
ст
авлення
та
в
ід
ст
оюван
н
я
ін
тересів
Пр
ед
ст
авлення

та
в
ід
ст
оюван
н
я
ін
тересів

для тих
, х
то
п
еребуває

у с
кладни
х
ж
иттєв
и
х

об
ставинах
Пр
ед
ст
авлення

та
в
ід
ст
оюван
н
я
ін
терес
ів
разом
з
тими
, х
то
п
еребуває

у с
кладни
х
ж
иттєв
и
х

об
ставинах
Пр
ед
ст
авлення та
в
ід
ст
оюван
н
я
ін
терес
ів

тими
, х
то
п
еребуває

у с
кладни
х
ж
иттєв
и
х

об
ставинах
Ким здійснюється захист прав Професіоналами, неурядовими організаціям и,
це рк овни ми діячами Поєднанням професіоналів, неурядових організацій там ісцевих представників Місцевою громадою,ок ремим и особами Основні завдання втручання Зміни у законодавстві, політиці і практиці Розширення доступу до ухвалення рішень. Зміни у законодавстві, політиці і практиці. Розвиток навичок з представлення та відстоювання інтересів тими, для кого здійснюється кампані
я
П
ід вищен ня усвідомлення можливостей відстоювання інтересів і захисту прав, розвиток здібностей до правозахисної діяльності Характеристики Про блем ні питання часто визначаються сторонніми особам и.
Зазвичай спрямований на офіційних осі
б,
кот рі
ухвалюють рішення Проблемні питання визначаються спільно з громадою
Розподі
л планування, ресурсів та д
ій.
О
рг ан
ізатор и зовні мобілізують наявні сили Проблемні питання визначаються громадою Навчанн яві дбу ваєть ся через за лучення.
Н
а початку може мати значний поштовх іззовні Переваги Швидкий доступ до осі
б,
кот рі
ухвалюють рішення Широкий доступ до інформації Полегшення доступу до осіб, котрі ухвалюють р
іше ння.
Ро зв иток умінь і навичок представлення та відстоювання інтересів, захисту прав
Пі
дв ище ння впевненості Громада бачить себе у якості носія змін. Стійкий, стабільний. Може коригувати баланс сил
Н
ед ол
іки
М
оже посилити існую чі владні стр ук ту ри.
М
оже не посилити здатність місцевих груп до дії
Н
еур яд ові організації часто зберігають контроль і визначають порядок денний. Повільний через потребу досягати згоди між усіма сторонами Обмеженість доступу до ресурсів та інформації. Ризик п омсти.
Зм
іна політики може зайняти більше часу Таблиця 1

П
ідходи до представлення і відстоювання інтересів. Застосування формальних механізмів (написання офіційних звернень, листів, подання позовів до суду, забезпечення клієнтові доступу до послуг професійного юриста тощо).
Важливими навичками соціального працівника для успішного представлення та відстоювання інтересів клієнта є аналіз нормативно-правових актів отримання чи оформлення необхідних документів упевнене і тверде відстоювання власної думки ведення переговорів подолання конфліктів.
Програма представлення та відстоювання інтересів може вважатися ефективною, якщо завдяки їй вдалося створити мережу з групи організацій або/і окремих осіб, які співпрацюють над запровадженням зміну законодавство, чи державні програми щодо вирішення певних проблем. Тому захисник та представник інтересів дитини за характером своєї діяльності контактує з різними організаціями встановлює зв’язок з установами соціального, медичного обслуговування, центрами працевлаштування тощо. З метою успішного представництва інтересів дитини створюється міжвідомча чи мультидисциплінарна команда.
Не існує універсальної моделі представлення та відстоювання інтересів його стратегія формується відповідно до обставин, проблем та потреб клієнта. Проте, убудь- якому разі, ефективне представництво потребує чіткого окреслення кола проблемних питань, визначення мети і завдань, виявлення потенційних прихильних і супротивників ситуації, що стосується дитини, проведення аналізу добору й підготовки аргументів, мобілізації людських та інших ресурсів.
Процес представлення і відстоювання інтересів може бути конфронтаційним або договірним. Конфронтаційне пред–
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи
49
ставлення інтересів спирається надії, що виражають протилежну думку, незгоду. Договірне передбачає залучення всіх зацікавлених сторін і надає особливого значення консенсусу, переговорам та управлінню конфліктами.
Соціальний працівник може представляти інтереси дитини безпосередньо або навчити відповідних умінь та навичок волонтерів чи залучити до роботи фахівців. І хоча в Україні на законодавчому рівні невизначено методи, форми та повноваження фахівця із соціальної роботи, котрий представляє та захищає інтереси клієнта, певний досвід зазначеного напрацьовується неурядовими організаціями.
Діяльність соціального працівника з представлення та відстоювання інтересів дитини залежить від специфіки проблеми (наприклад, захист інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також від можливостей організації, служби, яку він представляє. Представником інтересів дитини може виступати і фахівець, який не є працівником центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. У такому разі його дії спрямовуються на подання звернення до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проведення переговорів (бесіди) з представником центру оскарження дій центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (написання звернення до вищої інстанції, уповноваженому з прав людини, депутату тощо звернення до суду з вимогою забезпечити виконання відповідного законодавства [10, c. Потреба у представленні і відстоюванні інтересів часто виникає тоді, коли має місце конфлікт між клієнтом (дитиною чи дорослим) та іншою стороною (державною організацією чи конкретним її працівником, представником найближчого оточення дитини тощо. Тому насамперед потрібно визначити, об’єктивним чи суб’єктивним є цей конфлікт.
50
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи
Соціальний працівник має зрозуміти самі допомогти усвідомити клієнтові природу конфлікту і, можливо, запропонувати швидше психолого-педагогічне консультування, аніж представництво інтересів.
Зазначене підкреслює, наскільки важливо для соціального працівника знати етапи циклу конфлікту зростання напруження, дилема ролей, накопичення несправедливості, конфронтація, прилаштування, корекція. Обізнаність щодо цього допоможе соціальному працівникові успішно втрутитися у конфліктну ситуацію з метою її подолання.
Поширена форма представлення та відстоювання інтересів – проведення переговорів. При цьому важливою передумовою їх проведення є взаємозалежність сторін, що беруть участь у переговорах наявність у позиціях сторін суттєвих моментів порозуміння участь у переговорах тих людей, які реально можуть вплинути на ситуацію [10, с. 65]. Переговори проходять у декілька етапів. З’ясовується стан справи, визначаються сильні і слабкі сторони опонентів, формулюється мета участі в переговорах. Попередній вибір позиції та офіційне висловлення своїх інтересів, побажань. Пошук взаємоприйнятного рішення. Вихід із конфлікту або завершення переговорів.
Різновидом представлення та відстоювання інтересів дитини можна вважати й донесення соціальним працівником думок та побажань дитини (клієнта) до членів міжвідомчої чи муль- тидисциплінарної команди під час проведення комплексної оцінки її потреб, планування чи надання послуг, матеріальної допомоги сім’ї. Виконуючи роль представника інтересів дітей, соціальний працівник має бути обізнаним із законодавчими актами та нормативними документами, щоб за потреби оскаржити рішення інституцій, які відмовляють клієнтові у послугах чи надають їх неналежним чином.
51
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи

52
Захист прав дитини як пріоритетний напрям соціальної роботи
Дедалі більшого поширення набуває колективне представництво інтересів клієнтів, основними стратегіями якого є співпраця, кампанія і конфронтація. Особливий інтерес для нас становлять такі форми, як співпраця та кампанія.
Співпраця передбачає робочі стосунки, коли дві системи домовляються проте, щозміни мають відбутися, і спирається на провадження змін та розвиток потенціалу.
Кампанію використовують у разі, коли тих, на кого спрямовані дії, потрібно переконувати уважливості змін. Вона охоплює навчання, переконання та лобіювання, звернення до ЗМІ.
При виборі стратегії колективного представництва потрібно визначити фокус змін, яких хотілося б досягти. Ним може бути політика, програма, проект, персонал, практика соціальної роботи тощо.
Проведення кампанії з представлення та відстоювання інтересів вразливих груп дітей потребує мобілізації та координації зусиль, залучення різних людей до участі в її заходах, регулярного перегляду досягнутого й при потребі – корекції планів. Особливо важливого значення набуває проведення кампанії з представлення і відстоювання інтересів дітей. У зв’язку з економічною залежністю дітей, їхнім надзвичайно пасивним правовим статусом представлення та відстоювання інтересів дітей надає їм доступ до можливостей, послуг і захисту, на які діти мають право як громадяни.
Основні кроки стратегічного планування кампанії з представлення та відстоювання інтересів зображено на рисунку нижче
(див. Рис. Соціальні працівники мають усіма способами заохочувати дитину, особливо підліткового і юнацького віку, до самопредставництва. Необхідно допомогти клієнтові навчитися ухвалювати рішення, повірити у власні сили,

53


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал