І. Д. Звєрєвої та Ж. В. Петрочко



Pdf просмотр
Сторінка14/38
Дата конвертації13.03.2017
Розмір4.42 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   38
Мобілізація ресурсів громади щодо підтримки сімей із дітьми
172
ді можливість робити власний внесок ужиття громади. Створення повноцінної громади залежить від того, наскільки вона є відкритою для нових ідей, для взаємодії з тими, чиї погляди різняться, а також до сприйняття нових методів роботи у випадку, коли старі вжене спрацьовують.
Визначальним є економічний аспект життя громади. Він впливає нате, як саме люди у громаді взаємодіють між собою, зі світом природи таз іншими громадами для задоволення основних потреб. Саме економічні взаємозв'язки можуть забезпечити членам громади процвітання, впевненість у власних силах, дати відчуття власної гідності або, навпаки, призвести до злиднів, залежності від інших і руйнування довкілля.
Діяльність кожної громади має й політичний аспект. Йдеться проте, як громада ухвалює рішення, хто користується владою, а хто ні. Кожна громада має власну систему управління своїми справами та ресурсами, які необхідно використовувати на благо людей.
I нарешті, громади різняться аспектами культури. Культура громади може зазнавати впливу етнічних груп, які живуть у межах. Однак самого лише розуміння того, що певна громада належить, наприклад, до татарської культури, недосить. Колими говоримо про культурницькі аспекти, мова має йти про переконання, цінності, мораль і потреби, якими керуються люди. Культурницька основа громади часом здається невидимою, однак подібна до ролі програмного забезпечення у комп'ютері. Мине можемо побачити електронну програму, хоч саме вона визначає, яким чином працюватиме комп'ю–
тер. "Програмним забезпеченням" для громади є цінності та переконання, які впливають на формування всіх аспектів громадського життя. У багатьох громадах далеко не всі люди керуються однаковими цінностями, переконаннями та потребами. Тому, коли соціальні працівники розвивають мережу соціальних послугу громаді, вони мають враховувати ці багатокультурні реалії.

Мобілізація ресурсів громади щодо підтримки сімей із дітьми
173
Подружжя Боп розглядає три рівні – особа, родина, громада – як своєрідні підсистеми, зображуючи їх у вигляді різних за розміром, накладених одне на одне концентричних кілі утворюючи, таким чином, певну модель громади, в якій добре видно взаємовплив та взаємозумовленість усіх складових громади у тріаді індивід – сім’я (родина) – громада див. Рис. Дана модель показує, що, працюючи над вирішенням проблем конкретної сім’ї, важливо враховувати вплив усіх рівнів і секторів як на етапі виникнення проблеми, такі в її розв’язанні. Аналіз конкретних проблем людей, сімей у різних секторах і нарізних рівнях, а також їх розв’язання передбачають одержання підтримки й допомоги збоку конкретних осіб та організаційна цих рівнях, що дозволяє досягати більшої результативності та надійності у вирішенні цих проблемі подоланні їх наслідків.
Рис. 17. Секторальна модель громади ( за Джуді та Майклом Боп)

Мобілізація ресурсів громади щодо підтримки сімей із дітьми
174
Саме це і становить сутність соціальної роботи, яка є комплексною у громаді і забезпечується [1]:
• діяльністю державних та неурядових організацій, які працюють в інтересах сімей та дітей розвитком співпраці, партнерських стосунків між різними соціальними інституціями територіальної громади, органами виконавчої влади та членами громади
• стимулюванням членів громади до різних ініціатив, насамперед до участі у визначенні й вирішенні проблем сімей і дітей та на місцевому рівні.
Однією з необхідних умов здійснення соціальної роботи в громаді є її ресурсне забезпеч­ення. Цей вид діяльності неможливо уявити поза зв’язком із необхідними для її проведення ресурсами. Ресурсний потенціал соціальної роботи в окремій громаді постійно видозмінюється, з’являються нові його види, динамічно розвивається наявна ресурсна база. Зазначимо, що практично всі об’єкти і явища, які оточують людей, є ресурсним простором (ресурсною базою. Тому дуже важливо правильно визначитися в питаннях необхідності та спрямованості їх використання, особливо в умовах дефіциту ресурсів місцевих громад. На сьогодні серед таких ресурсів найчастіше виокремлюються природні, людські, фінансові, матеріальні, інституційні, інформаційні, технологічні, часові.
Одним із найбільш сталих видів ресурсів територіальної громади є природні ресурси. Кожна громада розташована на певній території, яка має свої особливості. Серед природних ресурсів територіальної громади можна виокремити наявність лісопаркової зони, водойм, певних корисних копалин, особливостей географічного місця розташування. Природні ресурси можуть бути активно застосовані членами громади під час вирішення проблем дозвілля людей, їхнього працевлаштування чи розвитку певних напрямів виробництва на території громади.

Мобілізація ресурсів громади щодо підтримки сімей із дітьми
175
Фінансові ресурси територіальної громади можуть складати такі їх види доходна частина місцевого бюджету трансфери з Державного бюджету України кошти загальнообов’язко- вого державного соціального страхування, які виплачуються жителям відповідної адміністративно-територіальної одиниці кошти підприємств, установі організацій, які спрямовуються на реалізацію соціальних програм кошти благодійних і релігійних організацій, підпорядковані вирішенню соціальних проблему громаді приватні кошти громадян [5, с. За умови, що цих ресурсів замало для вирішення певних соціальних проблему громаді, можна залучати зовнішні фінансові ресурси у формі грантів чи спонсорських надходжень від представників інших громад. Такі гранти можуть бути найрізноманітнішими цільові спрямовані на сприяння будь-якій події чи заходу, наприклад, реконструкція школи у сільській громаді тематичні (призначені для підтримки ініціативу будь-якій сфері соціально вагомої діяльності, наприклад, розвиток дитячої творчості чи працевлаштування людей з обмеженими функціональними можливостями іменні (виділені підприємцем чи певною компанією).
Очевидним є той факт, що будь-яка діяльність не може здійснюватися без участі людей. Тому людські ресурси відіграють провідну роль у соціальній роботі нарівні громади. Серед різновидів таких ресурсів можна визначати спеціалістів соціальної сфери (штатних соціальних працівників, соціальних педагогів, психологів, педагогів тощо, які виконують роль соціальних організаторів, членів ініціативних груп, залучених консультантів та волонтерів.
Ініціативна група – це непросто громадська комісія, створена для розв’язання певної проблеми, що стосується всієї громади. Ініціативні групи насправді складаються з членів громади та професіоналів, що їх підтримують, і займаються проблемами, які стосуються всіх. Ключем до ефективного розвитку ініціативної групи є погляд на неї як на своєрідну
„міні”-громаду. Створення ініціативної групи здійснюється

Мобілізація ресурсів громади щодо підтримки сімей із дітьми
176
за участю зацікавлених осіб. Кожна така група обирає для вирішення певні проблеми, аби стати ініціатором та учасником активних зміну громаді. У межах територіальної громади залежно від її чисельності може бути від однієї до кількох десятків ініціативних груп [2, с. Таким чином, можна виокремити такі основні критерії корисності волонтерської діяльності для місцевої громади певний економічний внесок у суспільне життя громади можливість членам громади реалізувати свої доброчинні наміри залучення до громади людей різних соціальних груп посилення впевненості людей у собі, можливість розвитку нових умінь та навичок.
Російський дослідник І. Є. Кокарєв зазначає, що одним із важливих завдань ініціативної групи (він називає її кореневою) є не тільки вирішення місцевих проблем, алей нарощення соціального капіталу, який визначається потенціалом взаємної довіри та взаємодопомоги, що формується в міжособистісному просторі [1, с. 115]. Соціальний капітал міститься в таких елементах громадської організації, як соціальні мережі, соціальні норми та довіра, що створюють умови для координації та кооперації заради взаємної вигоди. Соціальний капітал – це соціальний клей, який дає змогу мобілізувати додаткові ресурси взаємин на основі довіри людей одне до одного [3]. Соціальний капітал громади складається з певних правил, яких дотримуються окремі особи чи організації, та соціальних стосунків, що створюють довіру і взаємність між громадянами чи організаціями. Соціальний капітал існує у формі міжособистісних взаємин приналежність до певних неформальних спільнот, до кола друзів це сукупність усіх неформальних зв’язків, які можуть бути мобілізовані для вирішення того чи іншого завдання. Р. Путнем зазначає, що під соціальним капіталом слід також розуміти мережу стосунків між людьми, рівень розвитку звичаєвого права, рівень довірив суспільстві, тобто все те, що дозволяє діяти спільнота більш ефективно, досягаючи намічених завдань. Він виокремлює два типи соціального капіталу рівень залучення жителів до процесів, які відбува-

Мобілізація ресурсів громади щодо підтримки сімей із дітьми
177
ються у громаді, та рівень довіри між суб’єктами, які діють на певній території [7, с. 116]. У першому випадку зближуються люди, які вже знають один одного у другому – об’єднуються люди або групи людей, доти не знайомі.
Якщо порівняти, чим різниться успішна громада від неуспішної та чому деякі громади поводяться з подібними економічними, соціальними й демографічними цінностями краще, ніж інші, то стане очевидно, що більш успішні громади мають більші рівні соціального капіталу. Потужні громади мають сильні мережі сусідів та сімей, у той час як неуспішні часто характеризуються слабкими сімейними та родинними мережами. Успішні громади мають сильну інфраструктуру – від громадських та волонтерських груп до релігійних організацій, місцевих соціальних служб, молодіжних клубів, асоціацій батьків/учителів, ігрових груп та ін. Соціальний капітал створюється у випадку, коли люди навчилися довіряти одне одному так, що можуть створювати надійні зв’язки і покладатися на певні стосунки взаємності, а не на вузькі ланцюжки спеціалізованих контактів, організованих за принципом ти мені – я тобі. Соціальний капіталу разі його інтенсивного використання не вичерпується, а без застосування порівняно швидко зникає. На соціальний капітал мало впливає нестача матеріальних ресурсів, а його потенціал до творення обмежується лише бажанням та активністю людей. Отже, соціальний капітал за своєю суттю охоплює різних представників громади як суб’єктів соціального життя, мережу їхніх взаємозв’яз– ків, цінності та норми, яких вони дотримуються, а також різні види діяльності, здійснювані ними з власної ініціативи в рамках сформованої мережі зв’язків таз дотриманням усталеної системи цінностей і норм [6, с. Кожна територіальна громада має низку соціальних інститутів, які надають соціальні послуги, забезпечують соціальні гарантії та соціальний захист населення. Як різновиди соціальної системи такі інститути виконують дві важливі функ–

Мобілізація ресурсів громади щодо підтримки сімей із дітьми
178
ції: сприяють соціалізації та інтеграції нових поколінь у суспільство, тобто створюють необхідну для розвитку громади спадкоємність забезпечують важливий для кожної соціальної системи рівень соціального контролю за діяльністю та спрямованістю поведінки всіх членів спільноти з метою збереження й підтримки впорядкованих суспільних стосунків.
Серед найпоширеніших інституційних ресурсів у територіальній громаді можна виокремити загальноосвітні заклади позашкільні заклади заклади системи охорони здоров’я, культури, різноманітні соціальні служби (центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центри роботи з жінками, територіальні центри обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян центри соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх соціальні гуртожитки, клуби за місцем проживання тощо. Окрім наведених інституційних ресурсів, діяльність яких координується на державному та місцевому рівнях, слід ще назвати такі види ресурсів, як церква та неурядові організації.
В Україні церква є одним із найстаріших інститутів підтримки соціально незахищених верств населення. З часів Київської Русій дотепер церква організовує віруючих на допомогу хворим, людям похилого віку, тим, хто перебуває у скруті збирає пожертви від парафіян на придбання харчів, одягу, ліків для тих людей, які перебувають у складних життєвих обставинах організовує благодійні обіди та притулки для осіб, що не мають постійного місця проживання сиротинці для дітей, позбавлених батьківського піклування недільні школи тощо. Нині церква є одним із тих соціальних інститутів, який активно залучає людей до громадської роботи саме в місцевій громаді. Соціальна робота у громаді тісно пов’язана з ініціацією створення громадських організацій і спрямована на налагодження активної співпраці міжурядовим та неурядовим

Мобілізація ресурсів громади щодо підтримки сімей із дітьми
179
секторами. Діяльність цих організацій у межах територіальної громади робить певний внесок у соціально-економічний розвиток територіальної громади забезпечує рівновагу та балансу співфункціонуванні трьох секторів – органів місцевого самоврядування, бізнесу та неурядових організацій сприяє налагодженню співробітництва між ними забезпечує формування альтернативної (недержавної) системи надання соціальних послуг сприяє підвищенню громадянської активності членів територіальної громади. Організація та здійснення соціально-педагогічної роботи в межах зазначених соціальних інституцій неможлива без використання різноманітних технологій – сукупності форм, методів і прийомів, що застосовуються соціальними службами, закладами соціального обслуговування, громадськими організаціями та спеціалістами й волонтерами з метою задоволення потреб чи вирішення проблем членів місцевої громади. У практичній соціальній роботів громаді найчастіше застосовуються прикладні технології соціально-правового захисту, соціального обслуговування, соціальної профілактики, соціальної реабілітації, соціального опікунства, патронажу, супроводу, рекламно-інформаційні технології.
Наявність матеріальних засобів, технологій діяльності та спеціалістів і волонтерів ще не є належною умовою для здійснення соціально-педагогічної роботи у громаді. Увік бурхливого розвитку інформаційних технологій не можна не зважати на пріоритетні позиції інформаційного поля в забезпеченні високого рівня професійної діяльності. Організація інформаційного обміну є однією з передумов вирішення проблемна локальному рівні, оскільки якісна інформація відображає усе розмаїття життя громади. Завдяки інформації кожен громадянин має можливість відчути свою власну причетність до громади. Шляхом вивчення відповідної інформації можна визначити стан розвитку та потреби громади, оскільки саме інформація часто спонукає людей до активної участі в різних заходах.
Деталізуючи види інформаційних ресурсів нарівні практичної соціальної роботи в громаді, виокремлюють такі різ-

Мобілізація ресурсів громади щодо підтримки сімей із дітьми
180
номанітні документи органів місцевого самоврядування (звіти, накази, постанови спеціальну літературу інформацію засобів масової інформації про проблеми в громаді, діяльність органів місцевого самоврядування, державних та неурядових організацій інформаційну мережу Інтернет
(інформаційно-пошукові сервери, сайти урядових, громадських організацій, організацій донорів рекламно інформаційну продукцію різноманітних соціальних служб та неурядових організацій усну інформацію спеціалістів та волонтерів.
Організовуючи соціально-педагогічну роботу в громаді, важливо також зважати на ресурс часу, оскільки саме від кількісних характеристик тривалості вирішення певних соціальних проблем залежить як ініціативність людей, такі міра їх задовільності певними послугами та змінами. Часовий ресурсу цілому складається з витрат часу, потрібних для реалізації кожного наміченого виду діяльності, і має бути визначений на підставі міркувань, планів, розрахунків. Для визначення загального часового ресурсу, слід враховувати, що окремі види діяльності можуть виконуватися одночасно, а деякі можуть бути реалізовані тільки послідовно.
Відтак, якщо певні проблеми в громаді потребують нагального вирішення, очевидно, що ресурс часу в цьому випадку зумовлює необхідність пошуку таких ресурсів, які дадуть змогу фахівцям і членам ініціативної групи якомога скоріше вирішувати проблему. За умови наявності певного часового періоду для розв’язання намічених соціально-педагогічних завдань зацікавлені особи можуть готувати пропозиції до певних проектів для різних державних і неурядових організацій чи поетапно проводити потрібні зміни у тривалому часовому періоді. Таким чином, соціальна робота з дітьми та сім’ями у територіальних громадах може проводитися з використанням значної кількості різноманітних ресурсів. Наявні в територіальних громадах ресурси можуть бути доповнені залученими. Використання сукупних ресурсів соціальної роботи має бути комплексним. Планування соціальної роботи з сім’ями із

Мобілізація ресурсів громади щодо підтримки сімей із дітьми
181
дітьми доцільно здійснювати таким чином, щоб одні види ресурсів органічно доповнювалися іншими. Це сприятиме отриманню максимально вагомого соціального ефекту у вирішенні соціальних проблем сімей із дітьми в територіальних громадах.
Одним із важливих напрямів соціальної роботи в громаді є активізація членів громади до участі у визначенні та вирішенні місцевих проблем. Наразі існує низка технологій активізації членів громади та мобілізації її ресурсного потенціалу. До найпоширеніших із них належать опитування членів громади з метою визначення наявних у громаді проблем;

інформаційно-рекламні кампанії громадські збори громадські слухання.
Сьогодні у практиці соціальної роботи виокремлюють два
підходи щодо визначення потребі проблем членів громади. Перший підхід полягає втому, що визнач­ення потреб
громади здійснюється фахівцями соціальної сфери (соціальними працівниками, психологами, соціальними педагогами, представниками неурядових організацій тощо. В основі цього підходу лежить такий різновид участі членів громади, як залучення до надання інформації, оскільки вони постають зазвичай джерелом необхідних даних для тих, хто організовує та проводить опитування. Визначення проблемно-потребового поля членів громади найчастіше проводять за допомогою таких соціологічних методів, як спостереження, інтерв’ю, анкетування, аналіз документів тощо. Після аналізу отриманих результатів фахівці приймають рішення щодо розробки певних проектів, програм, надання необхідних, на їхню думку, соціальних послуг для задоволення існуючих потребі розв’язання проблем сімей, враховуючи насамперед можливості організації, яку вони представляють,

Мобілізація ресурсів громади щодо підтримки сімей із дітьми
182
та наявні ресурси. При цьому думка членів громади про необхідність тих чи інших заходів, послуг тощо до уваги практично не береться. (див. Таблицю 5)
Другий підхід – це оцінка громадою своїх потреб (ОГП) – група методів і підходів, завдяки яким люди визначають проблеми громади, аналізують їх та ухвалюють рішення, важливі для їхнього життя у громаді. Особливість цього підходу полягає втому, що саме пересічні члени громади (діти, молодь, дорослі) намічають шляхи вирішення і працюють, щоб реалізувати власні потреби. Звичайно, вони можуть отримувати допомогу та підтримку фахівців соціальної сфери, але самі члени громади, а нефахівці, контролюють процес визначення й вирішення певної проблеми. Схему проведення оцінки громадою своїх потреб подано на Рис. Вочевидь обидва означені підходи можуть мати місце у практиці соціальної роботи в громаді. Надання пріоритету певному підходу в кожній конкретній ситуації залежить передусім від того, які види участі членів громади планують застосовувати фахівці соціальної сфери для вирішення потреб та проблем сімей із дітьми.
Одним із дієвих способів активізації громади останнім часом стали соціальна реклама та проведення рекламно інформаційних кампаній – система методів і заходів, спрямованих на конкретну цільову аудиторію з метою зміни ставлення до окремої соціальної проблеми. Вони дають можливість привернути увагу людей до проблем дітей та сімей місцевої громади
• залучити додаткові ресурси для вирішення наявних проблем формувати в людей думку проте, що вони також є відповідальними за створення сприятливих умов життєдіяльності дітей у своїй громаді.
Провідною фігурою мобілізації ресурсів громади задля вирішення проблем сімей із дітьми є працівник соціальної сфери.

183
М
ет
оди
Те
хн
іка пр
ов
еде
н
ня оці
-
н
ю
ва
н
ня
П
ер
ев
аги
Н
ед
ол
іки
Оп ит ува ння представників громади Ін те рв’ю з членами громади Дає широкий погляд на існую чі потреби і проблеми Потребує багато часу і витрат Опитування на давачів послуг Ін те рв’ю зо бр аною цільовою групою Інформація отримана безпосередньо від членів цільової групи Можливі труднощі з визначенням місця перебування членів цільової групи. Потребує часу і коштів Оцін кас оц
іа ль них індикаторів (показ ни ків)
Ан аліз кількості сімей різних типів, дітей, позбавлених батьківського піклування, рівня доходів членів громади тощо Дані є доступними й загалом характеризують соціально-економічний стан членів громади Показ ни кине є деталізованими Аналіз документів Ви вчення адміністративних документів Над ають інформацію щодо основних проблемі турбот членів громад Можуть бути с уб’є
кт ив
- ними та важкодоступними Вивчення інформації від інших організацій Аналіз даних і документів державних та інших місцевих організацій Можуть надати нову інформацію, яку важко отримати зі нших джерел Не завжди є доступними Таблиця 5.

М
ет
оди
оц
ін
ки
п
отреб
гр
ом
ади

184
Рис.
18.
Фази проведення оцінки громадою своїх потреб (ОГП)
Етапи
Ф
аза 1
Ф
аза 2
Ф
аза 3
Ф
аза 4
Ф
аза 5
Ф
аза 6
Ф
аза 7
• Н
авча ння методів ОГП
• В
изн аче ння очікуваного результату від ОГП Визначення меж громади Зустрічі з представниками влади та активістами громад Інформування населення про
О
ГП
• Визн ач ен ня
інфор м
ац
ії,
необхідної для
О
ГП
• Визн ач ен ня потенційних учасників
О
ГП
• Визн ач енн я необхідних ресурсів Розподіл ролей і груп під час проведення
О
ГП
• Проведення
О
ГП у групах, сформованих із представників місцевих громад
• О
гляд
і узагальнення можливих вторинних джерел інформації Систематизація результатів Пріоритетність проблемна зборах представників місцевих г
ромад

Ф
орм ува ння ініціативних груп із розробки та подальшого виконання планів щодо вирішення проблем місцевої громади Інформування населення через ЗМІ, зустрічі 1

Фа
за 2
Фа
за 3
Фа
за 4
Фа
за 5
Фаза
6
Ф
аз
а 7
Сформ ов ан о групу зацікавлених людей
озна йо м
ле них із методами ОГ
П
Визначено мету ОГ
П
Отр им ано згоду місцевої влади на проведення
О
ГП у громаді.
Н
ас ел ення знає про майбутню
ОГП
Сплано ва но процес О
ГП і створено всі необхідні умови для проведення О
ГП
Вия вле нота визначені проблеми за пріоритетністю Сфор м
овано ініціативні групи Пред ст авник
ів місцевої громади поінформовано про результати
О
ГП
В умовах низького рівня активності членів громади соціальні працівники, соціальні педагоги та інші фахівці соціальної сфери мають стимулювати членів громади до ухвалення певних рішень та впровадження ініціатив, спрямованих на поліпшення становища сімей із дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал