І. Д. Звєрєвої та Ж. В. Петрочко



Pdf просмотр
Сторінка11/38
Дата конвертації13.03.2017
Розмір4.42 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   38
Оцінка потреб дитини та її сім’ї
Після такої різнобічної оцінки потреби щодо здоров’я, соціальний працівник переходить до оцінки потреби дитини в освіті, далі щодо емоційного розвитку й поведінки, тоді самоусвідомлення і т.д. Усі потреби оцінюються за єдиною схемою. Наступним кроком після оцінки потреб дитини і відповідно здатності батьків їх задовольняти є оцінка факторів сім’ї та середовища. Вивчення цього компоненту моделі відбувається у такому порядку історія сім’ї і її функціонування, родичі, житлово-побутові умови, зайнятість, доходи, соціальна інтеграція сім’ї, ресурси громади.
Рис. 14. Модель оцінки

132
Оцінка потреб дитини та її сім’ї
Завершивши оцінку всіх компонентів, соціальний працівник мусить зрозуміти й уважно проаналізувати комплексну взаємодію факторів у рамках трьох систем подумати, яким чином з’ясовані факти за визначеними показниками-індикаторами впливають на розвиток дитини і батьківський потенціал.
Наприклад, батьки можуть не задовольняти повною мірою потреби
дитини через власні проблеми, які загострюються через неготовність чи небажання найближчого оточення зрозуміти чи підтрима-
ти їх.
При цьому варто враховувати, що взаємодія між різними факторами часто є непростою, тому важливо, щоб інформацію збирали і записували систематично з детальною точністю до збору інформації залучалися фахівці з різних галузей інформацію перевіряли та обговорювали з батьками і, коли це можливо, з дитиною розбіжності в точках зору про інформацію і її важливість чітко записувались проводилася оцінка сильних сторін і труднощів сім’ї; вивчалися вразливі сторони і захисні фактори у світі дитини тощо.
Таким чином, соціальні працівники, які проводять оцінку потреб дитини та її сім’ї, мають розуміти логіку загального підходу до здійснення оцінки, усвідомлювати значення усіх компонентів Моделі оцінки та їх показників, а також володіти ґрунтовними знаннями, необхідними для їх аналізу. Окрім цього, вони мають мати чітке уявлення, за допомогою яких індикаторів можна проаналізувати кожен показника також яких успішних результатів дитина може досягати стосовно кожного показника на певному етапі вікового розвитку, щоб повною мірою виявити свій особистісний потенціал, успішно соціалізуватися.
Отож насамперед детально проаналізуємо кожен показник компоненту Потреби дітини для розвитку».
Здоров’я. Дитина для повноцінного розвитку має потреби щодо належного догляду за здоров’ям, коли вона хворіє адекватного і калорійного харчування, дієти достатнього і спокійного сну порад й інформації з питань, які стосуються
здоров’я, охоплюючи сексуальну освіту, зловживання наркотиками тощо (особливо для старших дітей. Тому індикаторами стану здоров’я дитини насамперед є відповідність її ваги і зросту визначеним нормам розвитку особи відповідного віку проведені щеплення, їх своєчасність наявність/
відсутність хвороб, захворювань, встановлених діагнозів в т.ч. хронічних загальне самопочуття дитини тощо. За інформацією про здоров’я дитини соціальний працівник може звернутися до медсестри, лікаря загальноосвітнього закладу, де навчається дитина, дільничного чи сімейного лікаря, батьків, родичів та інших дорослих, які знайомі з дитиною, та самої дитини. Оцінка здоров’я дитини здійснюється на основі бесід із дитиною, представниками її найближчого оточення чи фахівцями вивчення медичної документації, аналізу даних лабораторних, клінічних та інших досліджень.
О­світа. Оцінка потреби дитини в освіті передбачає вивчення усіх аспектів її когнітивного розвитку. У ракурсі цього показника досліджується рівень інтелектуального розвитку дитини, розвиток інтересу до навчання, досвід досягнення позитивних результатів (успіху) в навчанні та виконання інтелектуальних завдань тощо. Для дитини важливими є можливості для отримання необхідної інформації гри і взаємодії з іншими дітьми доступ до книжок розвиток когнітивних навичок та інтересів тощо. Тому, здійснюючи оцінку потреби дитини в освіті, соціальний працівник з’ясовує інформацію про успіхи дитини у засвоєнні навчальної програми загалом та конкретних навчальних предметів зокрема, відповідність навчальних досягнень можливостям дитини ставлення дитини до навчання можливі труднощі у навчанні та спілкуванні у класі, з однолітками стан відвідування дитиною школи (як регулярно вона це робить, якщо ні, то чому. Характеристика освіти дитини передбачає також аналіз як вона проводить вільний час поза навчанням, які її інтереси, захоплення та хобі (читає книги, грає на музичному інструменті, плете, малює, сидить за комп’ютером, віддає перевагу спортивним заняттям тощо якою є участь дитини у різних
Оцінка потреб дитини та її сім’ї
133
виховних заходах, що проводяться у школі і поза нею чи відвідує позашкільні навчальні заклади, секції, гуртки тощо.
Емоційний розвиток та поведінка. Для оцінки емоційного розвитку дитини необхідно вивчити позитивні якісні зміни у відображенні її психікою навколишнього світу, що виявляється у переживаннях, прив’язаностях. Цей показник розкриває особливості емоційного стану дитини її страхи, побоювання та проблеми. Соціальному працівникові потрібно вивчити типові та особливі емоційні реакції дитини у стресових ситуаціях, адекватність емоцій дитини до її віку за певних обставин тощо. При цьому чим молодша дитина, тим складніше проаналізувати її емоційний розвиток. Отож важливо оцінити як емоції впливають на стосунки дитини з іншими людьми рівень її довіри іншим чи, взаємодіючи з оточенням, дитина намагається привернути до себе увагу якими є особливості емоційних реакцій дитини у стресових ситуаціях чиє у дитини труднощі у спілкуванні з іншими дітьми, як багато вона має друзів що непокоїть, тривожить дитину або чого вона боїться (конкретних речей, обставин, відкритого/закритого простору, самотності який апетит, сону дитини яким є рівень її тривожності і самоконтролю, прив’язаності і самостійності.
Найзручніший метод діагностики – бесіда з дитиною у вільній, невимушеній формі, що дозволяє знизити рівень страху та емоційного напруження, налаштувати дитину на виконання тестових завдань. До обстеження емоційного стану дитини за потреби залучаються педіатр, психіатр, психолог.
Самоусвідомлення. Тісний зв’язок з емоційним розвитком має рівень самоусвідомлення дитини, потреби у сприйнятті себе як окремої і цінної особистості, приналежності й визнання збоку сім’ї, однолітків і громади. Для гармонійного розвитку дитини важливим є усвідомлення власного образу, самоповага, правильна гендерна та сексуальна орієнтація тощо. Індикатори даного показника чи може дитина назвати своє прізвище, ім’я, по батькові адресу, стать якою є її самооцін-
134
Оцінка потреб дитини та її сім’ї
ка (завищена, адекватна, занижена чи усвідомлює дитина свою культурну приналежність і чи відповідно дотримується культурних традицій чи впливає на самоусвідомлення дитини її національність, статус тощо.
Сімейні та соціальні стосунки. Неабияке значення для повноцінного зростання дитини має потреба у стабільних і люблячих стосунках із батьками/опікунами, братами/сестрами; можливість розвивати співчуття, ставлячи себе на місце іншого дружба з однолітками та іншими значущими особами, а також реакція сім’ї наці стосунки. Отже, оцінюючи сімейні та соціальні стосунки дитини, потрібно проаналізувати які цінності панують у середовищі, де виховується дитина чиє поза сім’єю дорослі або однолітки, яким дитина довіряє друзі, вихователі, вчителі, далекі родичі чи не була дитина об’єктом насильства усім ї з ким дружить дитина і чи дружить із молодшими за себе тощо.
Соціальна презентація. Потреба дитини у соціальній презентації виявляється у прагненні виразити саму себе, свої вміння, здібності, якості й отримати від оточуючих відповідне визнання. При цьому особливої ваги набуває для дитини можливість отримати поради від батьків/опікунів щодо презентації за різних обставин. Основні запитання, відповіді на які дозволять визначити рівень соціальної презентації дитини, такі чим вона вирізняється серед інших членів соціуму яке враження дитина справляє (її зовнішній вигляд чи вміє дитина коректно поводитися, дотримуючись морально-етичних норму громадських місцях який авторитет та міжособистісний статус дитини у дитячому та дорослому колективах чи вміє дитина ввічливо звернутися, у разі потреби, до незнайомої особи з проханням чітко сформулювати свою позицію і висловити її чи знає, які коли себе презентувати чи часто презентує себе тощо.
Навич­ки самообслуговування. Це комплекс дій, що дають змогу дитині самостійно підтримувати себе й особисті речі у стані, який відповідає узвичаєним санітарно-гігієнічним і соціально-побутовим нормам. У контексті цього показни-
135
Оцінка потреб дитини та її сім’ї

136
Оцінка потреб дитини та її сім’ї
ка досліджується рівень розвитку самостійності дитини, знань, умінь і навичок, необхідних для формування й утвердження незалежності від дорослих уміння одягатися, їсти тощо. Навички соціального обслуговування сприяють розвитку навичок самостійного життя, прагнення самостійно розв’язувати соціально-побутові проблеми. Індикатори оцінки показника чи має дитина навички особистої гігієни та догляду за собою чи може сама вдягатися, митися, прати чи турбується про зовнішній вигляд чи доглядає за особистими речами чи вміє користуватися столовими приборами та побутовими електроприладами, готувати їжу тощо.
На сьогодні у соціально-педагогічній практиці немає стандартизованих форм оцінки соціальних якостей дитинина відміну, скажімо, від тестових процедуру психології. Тому потрібно спостерігати за поведінкою дитини у різних життєвих ситуаціях. Для цього рекомендовано проводити оцінку мультидисциплінарною командою, до складу якої можуть входити соціальний працівник, соціальний педагог психолог загальноосвітнього закладу, де навчається дитина, керівник творчого колективу, який відвідує дитина, та ін. Здійснюючи оцінку потреб дитини, яка виховується в інтер– натному закладі, соціальний працівник може використовувати бланки спостережень, зміст яких розроблено й апробовано в рамках проекту ЮНІСЕФ, що реалізовувався у 2006 р. Представництвом благодійної організації Надія і житло для дітей в Україні [8, с. Шанси дітей досягнути оптимальних результатів розвитку значною мірою залежатимуть від здатності батьків (батьківського потенціалу) належним чином реагувати на їхні потреби на всіх стадіях життя. Соціальні працівники мають знати, що може перешкоджати батькам виконувати свої обов’язки і якими є наслідки цього для дітей різного віку. Потрібно зазначити, що діти будуть менш вразливими, якщо проблеми батьків несуттєві і короткочасні не пов’язані з насильст–

137
Оцінка потреб дитини та її сім’ї
вом усім ї, конфліктами та безладом не призводять до розвалу сім’ї.
Характеристика батьківського потенціалу визначається рівнем компетентності батьків і обумовлюються її трьома складовими когнітивною, емоційною та поведінковою. З урахуванням зазначеного, аналізуючи показник елементарний догляд, соціальний працівник має з’ясувати таке як батьки задовольняють потреби дитини в їжі, одязі, відпочинку, грі гігієнічні потреби наскільки вони можуть та готові любити й піклуватися про дитину в разі її поганого здоров’я, інвалідності, важких захворювань, проблему навчанні, емоційному, поведінковому та особистісному розвитку тощо.
Гарантія безпеки. Цей показник визначає спроможність батьків створити безпечне середовище для дитини. Уході його оцінки важливо простежити чи можуть (уміють) батьки створити безпечне середовище для дитини гарантувати їй адекватний захист від заподіяння шкоди чи здатні розпізнавати ризики і небезпеки як в оселі, такі за її межами чиє уколі їхніх друзів наркомани, алкоголіки, інші особи з небезпечною для оточення поведінкою чи захоплення батьків, спосіб проведення дозвілля не загрожують життю або здоров’ю дитини.
Емоційне тепло. Виховний потенціал батьків значною мірою залежить від їхньої здатності передавати дитині емоційне тепло. Дорослі мають гарантувати дитині задоволення її потреби в теплих стосунках зі значущими дорослими, які делікатно і чутливо реагують на запити, емоційний стан юної особистості. Для цього батькам потрібно демонструвати, що вони люблять і цінують дитину, схвалюють її поведінку і заохочують до соціально позитивних дій. Тому, аналізуючи даний показник, соціальному працівникові варто звернути увагу як батьки характеризують дитину і стосунки у власній сім’ї; чи пригортають, обіймають, заспокоюють дитину чи виявляють почуття любові, турботи чи використовують у розмові з дитиною пестливі слова як часто виявляють знаки уваги чи святкують день народження дитини, дарують їй подарунки чиє вияв емоційного тепла батьками традиційним.

138
Оцінка потреб дитини та її сім’ї
Стимулювання. Становлення особистості, яка розвивається, відбувається швидше й успішніше за умов його стимулювання. Стимулювання дитини – це допомога їй у розвитку шляхом впливу на формування навичок спілкування, інтересу до ігрової, навчальної, трудової діяльності розширення соціальних можливостей взаємодії з дитиною, реагування на її мовлення, запитання активної участі в іграх дитини тощо. Індикаторами цього показника є чи батьки стимулюють успішне навчання дитини і як саме це роблять чи завжди вислуховують дитину і відповідають на її запитання чи стимулюють дитину раннього та дошкільного віку під час гри чи здатні батьки створити умови, щоб дитина прагнула досягти успіху у власній діяльності, адекватно оцінювала його чи батьки сприяють, щоб дитина долала посильні для неї труднощі тощо.
Життєві орієнтири і обмеження. Цей показник окреслює, яким чином батьки допомагають дітям у розвитку вмінь та навичок управління власними емоціями і поведінкою демонструють і моделюють позитивну поведінку, взаємодію з іншими людьми контролюють власні емоції, визначають певні кордони у поведінці формують у дитини здатність протидіяти негативному впливові. При цьому особливо цінним для дитини є створення батьками можливостей їй самій регулювати власні емоції та поведінку. Обов’язком батьків є прищеплювати дитині життєві орієнтири для формування й утвердження моральних цінностей, розвитку сумління зміцнювати її прагнення і навички піклування про інших, дисципліни і гнучкої поведінки. Враховуючи зазначене, соціальний працівник має проаналізувати які методи, стиль виховання застосовує сім’я, і чи відповідають вони віку, потребам, характеру дитини (з огляду на історію її життя якою батьки уявляють модель позитивної поведінки дитини, що, на їх думку, не можна робити яким чином батьки прищеплюють дитині потребу і вміння дотримуватися моральних чи суспільних норм.
Стабільність. Важливими умовами, сприятливими для дитини, є збереження стабільного сімейного середовища, у

139
Оцінка потреб дитини та її сім’ї
якому панують порозуміння, взаємоповага, любов гарантія безпечних стосунків, плекання послідовного емоційного тепла протягом тривалого періоду часу і реагування подібним чином на схожу поведінку неперервність зв’язків дитини із кровними для неї членами сім’ї та іншими значущими дорослими. Важливо оцінити ступінь стабільності емоцій, настанов та моделей поведінки батьків, адже саме психолого-педагогічні умови дозволяють будувати позитивні взаємини, забезпечують розвиток дитини. Отож потрібно з’ясувати: чи має сім’я стабільні правила традиції чи передбачувана поведінка батьків чи однаковими є вимоги обох батьків до дитини чи дотримується сім’я режиму дня хто, як правило, перебуває поруч із дитиною чи справедливо розподілено обов’язки між батьками з догляду за дитиною тощо. Під час здійснення оцінки компонента Батьківський потенціал соціальний працівник має звертати увагу, як виконує свої обов’язки з догляду і виховання дитинине лише мати, алей батько. Всім ях, де один із батьків неживе з сім’єю, доцільно визначати, який вплив він має і наскільки важливим для дитини є підтримання тісних зв’язків із татом (мамою. Оцінюючи батьківський потенціал, фахівцям треба зрозуміти, який вплив мають стосунки між батьками на їхню здатність задовольняти потреби дитини. Важливо спостерігати за взаємодією батьків і дітей, а не тільки прислухатися до їхніх розповідей проте, як вони це виконують. Тому слід простежити їхні реакції на дитину та її поведінку те, яким чином батьки відгукуються на потреби дітей чи зазнають вони труднощів у задовільненні потреб, чи здатні їх задовольнити взагалі вплив, який дитина має на них якість стосунків батьки дитина розуміння потреб дитини і її розвитку розуміння батьківських завдань і відповідності цих завдань потребам дитини в розвитку вплив будь-яких труднощів, які вони можуть переживати, на їхню здатність виконувати батьківські завдання (вміння відрізнити реалізацію відсильного бажання вплив минулого досвіду на виконання батьківських обов’язків; здатність усвідомлювати труднощі і долати їх здатність скористатися підтрим–

140
Оцінка потреб дитини та її сім’ї
кою і приймати допомогу здатність батьків адаптуватися і змінюватися.
Роль родичів може стати значним джерелом підтримки і навпаки – родичі не завжди можуть/хочуть підтримати сім’ю, дитину. Щоб детально оцінити вплив факторів сім’ї та середовища на потреби дитини і на здатність батьків реагувати на них, слід проаналізувати цілу низку індикаторів. Зокрема важливо, щоб здатність батьків піклуватися про свою дитину бралася до уваги в контексті структури сім’ї і особливостей її життєдіяльності. Так, індикаторами оцінки історії сім’ї та її функціонування є значні зміни у складі сім’ї; досвід дитинства батьків хронологія важливих подій ужитті і їх значення для членів сім’ї; характер функціонування сім’ї, охоплюючи стосунки між братами/сестрами та їхній вплив на дитину сильні і слабкі сторони батьків стосунки між розлученими батьками.
У ході дослідження цього показника з’ясовується: якою є життєва історія матері, батька чи переживали батьки насильство яка хронологія важливих сімейних подій як члени сім’ї переживали смерть когось із рідних тощо. Соціальному працівникові в аналізі цього фактора допоможе складання разом із батьками генограми сім’ї (форми запису сімейного родоводу. Уній доступно фіксується інформація про всіх членів родини протягом, принаймні, трьох поколінь. Генограма графічно зображує стосунки членів сім’ї, наявність пережитих втрату зв’язку зі смертю родичів і дає змогу проаналізувати, як це впливає на розвиток дитини, сім’ї Соціальні працівники, які проводять оцінку, мають знати, що історія сім’ї і кожного її члена зокрема може відчутно впливати на дитину та батьків. Опис сімейних історій і досвіду допомагає зрозуміти, що вданий момент відбувається з сім’єю. Здатність дорослого доглядати і дбати про дитину може бути безпосередньо пов’язаною з його дитячим досвідом сімейного життя. Розуміння того, як сім’я функціонує зазвичай і як поводяться члени сім’ї у стресових ситуаціях, дає змогу визна-

141
Оцінка потреб дитини та її сім’ї
чати фактори, які допомагатимуть і заважатимуть батькам виконувати свої функції.
Родич­і. Суттєву емоційну, моральну, фінансову підтримку, практичну допомогу батькам і дитині, у разі потреби, можуть надати члени родини. За умов такої консолідації ресурсів сім я нерідко власними зусиллями долає складні життєві обставини, виходить із кризи, прогнозує своє майбутнє. Тож соціальному працівникові потрібно з’ясувати: хто родичі дитини хто входить до кола найближчого оточення батьків де проживають родичі як часто вони підтримують стосунки з дитиною, сім’єю; чи сприяють родичі, у разі необхідності, вихованню й розвитку дитини хто з родичів першим відгукнеться і допоможе у випадку гострої потреби.
Житлово-побутові умови. Під час аналізу житлово- побутових умов сім’ї з’ясовується, наскільки сприятливим для дитини є житло, й оцінюється елементарні комунальні умови (гаряча вода, опалення тощо, інтер’єр, зовнішній вигляд помешкання, його облаштованість, чистота. Роблять також аналіз переваг та слабких сторін місця проживання сім’ї (міста, села, селища, регіону.
Зайнятість. Надзвичайно важливими для соціального працівника є результати оцінки зайнятості батьків, а саме інформації про місце роботи батьків, рівень їхньої зайнятості, умови праці. При цьому потрібно виявити хто всім ї працює який вплив має робота батьків на дитину, на стосунки з нею який графік роботи батьків чи працюють батьки ще десь за сумісництвом, і як це впливає на догляд, виховання та розвиток дитини яким чином робота чи її брак розцінюється членами сім’ї.
Доходи. Оцінюючи доходи сім’ї, необхідно проаналізувати ті фінансові надходження чи заощадження, на які можна розраховувати протягом тривалого періоду. Отож соціальний працівник вивчає заробітна плата кого з батьків становить основний дохід сім’ї; чи вистачає реальних доходів сім’ї для піклування про дитину, забезпечення її потребу захисті, вихованні та повноцінному розвитку чи стабільний прибу-

142
Оцінка потреб дитини та її сім’ї
ток сім’ї; чи сім’я отримує всі належні їй виплати яким чином сім’я використовує всі ресурси, розподіляє бюджет тощо.
Соціальна інтеграція сім’ї. Цей показник характеризує ступінь інтеграції сім’ї у соціум, громаду. Його індикаторами є чи дружить сім’я з іншими родинами чи відчуває себе членом територіальної громади чи відвідує громадські заходи, масові свята яку позицію (активну, нейтральну чи пасивну) ужитті громади займає сім’я тощо.
Ресурси громади. Уході аналізу цього показника оцінюється наявність, доступність, рівень ресурсів і їх вплив на сім’ю. Соціальний працівник має з’ясувати: чи володіє громада необхідними ресурсами та резервами для підтримки й допомоги сім’ї; чиє за місцем проживання сім’ї кінотеатр, школа, будинок творчості, лікувальні, розважальні заклади, соціальна служба, неурядові організації, що працюють із дітьми і для дітей тощо чи користується сім’я зазначеними ресурсами, чи має до них доступ.
Таким чином, оцінка потреб дитини та сім’ї має здійснюватися за адаптованою Моделлю оцінки, що відображає взаємодію і взаємозумовленість трьох систем (компонентів) – потреби дитини, батьківський потенціал для розвитку, фактори сім’ї та середовища. У свою чергу, ці системи мають низку показників, кожен із яких деталізується у відповідних індикаторах. При цьому показники потребують ґрунтовного вивчення, індивідуального підходу щодо визначення впливу того чи іншого фактора, обговорення та зіставлення з’я- сованих позицій. Сприятиме зазначеному відпрацьований алгоритм процедури проведення оцінки та її документування (окремі форми оцінки потреб дитини і її сім’ї наведено в додатках).
Література:
1. Громада як осередок соціальної роботи із дітьми та сім’я- ми / За заг. ред. І. Д. Звєрєвої. – К Наук. світ, 2006. – 69 с. Діксон Дж. Історії громади та показники оцінки розвитку

143
Оцінка потреб дитини та її сім’ї
громади. Журнал із питань розвитку громади. – 1995. –
№ 30(4). – С. 327–336.
3. Дол. М, Шардлоу С. Практика социальной работы. – М Асект Пресс, 1995.
4. Інновації у соціальних службах / За ред. Т. В. Семигіної – К Пульсари, 2002. – 94 с. Кепвелл Є, Баттерфос Ф, Ф­раціско В. Відбір ефективних методів оцінки. Практика сприяння здоров’ю”. – 2000. –
№ 1(4). – С. 307–313.
6. Науковий супровід, моніторинг та оцінка ефективності соціальних проектів / О. О. Яременко, О. Р. Артюх, ОМ. Балакірева та ін. – К ДЦССДМ; ДІПСМ, 2002. – 123 с. Представництво інтересів соціально-вразливих дітей та сімей Навч. посіб. / За ред. Т. В. Семигіної. – К Четверта хвиля, 2004. – 214 с. Проведення комплексної оцінки потреб дитини в інтернатному закладі / Ю. Алімова, О. В. Безпалько, І. Д. Звєрєва та ін. – К видавництво ПП “Март”, 2006. – 131 с. Словарь по социальной педагогике / Авт.-сост. Л. В. Мардахаев. – М Академия, 2002. – 368 с. Соціальна педагогіка теорія і технології. Підручник / За ред. І. Д. Звєрєвої. – К Центр навч. літри, 2006. – 316 с. Соціальна робота в Україні Навч. посіб. / І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Харченко та ін.: За заг. ред. І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової. – К Центр навч. літри, 2004. – 256 с. Соціальна робота в Україні теорія і практика. – Наук.-метод. журн. / Редакційна колегія С. В. Толстоухова, І. М. Пінчук, І. О. Шум. – 2003. – № 2.
13. Соціальна робота Короткий енциклопедичний словник. Книга 4. – К ДЦССМ, 2002. – 536 с. Соціальний супровід сімей, що опинились в складних життєвих обставинах. Метод. посіб. / І. Д. Звєрєва, В. О. Кузьмінський, Ж. В. Петрочко та ін. – К ДЦССДМ,
2006. – 84 с. Управление случаем в социальных службах и при междисциплинарном взаимодействии в решении проблем детства. – М Полиграф-сервис, 2005. – 112 с.

144


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал