Департамент освіти І науки дніпропетровської обласної державної адміністрації дніпропетровська обласна агенція регіонального розвитку національна академія державного управління при президентові україни



Скачати 87.78 Kb.
Дата конвертації09.05.2017
Розмір87.78 Kb.
ПРОЕКТ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА АГЕНЦІЯ

РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
Дніпропетровський регіональний інститут державного управління
Кафедра філософії, соціології державного управління

_______________________________________________________


ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ

СОЦІАЛЬНИМ І ГУМАНІТАРНИМ РОЗВИТКОМ
РЕЗОЛЮЦІЯ

Х Регіональної науково-практичної конференції за міжнародною участю,

присвяченої пам’яті Сурміна Юрія Петровича

(м. Дніпро, 25 листопада 2016 р.)


В ході роботи конференції, вислухавши доповідачів та обговоривши основні ідеї, що було висловлено в ході пленарного та секційних засідань, учасники конференції ухвалили наступну резолюцію:

  1. Основними напрямами соціальної політики в умовах сьогодення є насамперед:

  • реагування на різке погіршення життя населення шляхом розробки і реалізації програм соціально-економічного розвитку території;

  • постійне інформування територіальних громад про роботу органів публічної влади щодо залучення інвестицій на відповідну територію;

  • реалізація спільно з підприємствами екологічних програм, побудова та модернізація підприємств, які забезпечують водопостачання, утилізацію сміття тощо;

  • перспективний розвиток на відповідній території підприємств усіх форм власності та реалізація місцевих програм зайнятості населення та розвитку підприємництва;

  • реагування на відсутність планового характеру формування і регулювання цін на послуги житлово-комунального господарства, охорони здоров’я шляхом залучення субвенцій та посилення контролю за ціновою політикою і якістю роботи закладів соціальної сфери;

  • розширення можливостей реалізації соціальної політики шляхом прийняття місцевих нормативних актів;

  • реалізація програм забезпечення житлом молодих сімей тощо.

Соціальна політика в територіальній громаді повинна упорядкувати суперечливу взаємодію індивідуальних, групових та спільних інтересів з метою їх спільної реалізації, регулювати соціальні відносини, які визначають становище та роль людей не лише в межах територіальної громади, а й суспільства в цілому, спрямованість діяльності на задоволення соціальних інтересів.

  1. Одним із найважливіших напрямків державного регулювання демографічних процесів є удосконалення організаційно-правового механізму державної підтримки сім’ї.

  2. Гуманітарна політика має передбачати всеосяжний, підзвітний та інноваційний тип управління, охоплюючи при цьому всі основні процеси регулювання освіти дорослих, і тим самим допомагаючи суттєво підвищити життєвий рівень населення. Нині гуманітарна політика в Україні перебуває під впливом низки тенденцій соціального розвитку, що існують в європейському просторі, серед них – освіта дорослих як життєва необхідність. З урахуванням глобалізаційних тенденцій та євроінтеграційних процесів, цей напрям освіти буде і надалі утверджуватись та розвиватись.

  3. Сутність, зміст і характер взаємодії держави та людини є важливим показником стану розвитку України як демократичної, соціальної, правової держави та формування гармонійно розвиненого демократичного суспільства. Конституційно-правовий статус людини в Україні вимагає свого подальшого удосконалення, подолання пострадянських інерцій позитивістського закріплення державою широкого спектру прав і свобод людини та громадянина за відсутності реальних гарантій і механізмів їх реалізації.

  4. Соціальне партнерство держави з українською громадою має стати передумовою актуалізації принципів соборності у процесі взаємовідповідальної та взаємозацікавленої взаємодії цих соціальних партнерів. Дотримання суб’єктами владних повноважень фундаментальних положень соборності є передумовою формування сучасної національної ідеї, спільної для усіх і кожного сущого громадянина України, перш за все кожного, хто присягається на професійне служіння народу.

  5. Для розвитку консолідаційних процесів в Україні потрібно враховувати інтереси усіх її регіонів та етноспільнот, налагодити взаєморозуміння між всіма учасниками соціальної взаємодії у межах держави та сприяти їх толерантній співпраці.

  6. Кардинальні зміни у політичному, соціально-економічному та громадянському житті українського суспільства засвідчують нагальну необхідність активізації громадянського і національно-патріотичного виховання. Епіцентром нової виховної реальності стала людина з її інтенціями до ідеалу, цінностями й особистісними смислами, гуманними людськими відносинами і високими духовними устремліннями. На часі розроблення такої загальної цілісної моделі виховного процесу, яка передбачатиме врахування вікових, індивідуальних, регіональних особливостей, обґрунтування і перевірку наукових засобів і діагностичних програм, оновлення змісту виховного процесу і, зокрема, громадянського та національно-патріотичного виховання відповідно до змін, що відбуватимуться у суспільстві та особистісному розвитку його членів.

  7. Виділено такі сторони взаємодії держави та суспільства:

    • соціальна довіра в рамках якої держава отримує ексклюзивне право на управління життєдіяльністю суспільства в обмін на виконання зобов’язань задовольняти потреби громадськості в послугах. Реалізація загальних очікувань взаєморозуміння громадян і державних органів створює основу для соціально значущої взаємодії;

    • соціальна участь, як залучення громадян у вирішення проблем, що стоять перед суспільством на підставі розвитку громадянської свідомості через створення сприятливого суспільно-політичного клімату;

    • соціальна злагода, як ймовірність того, що, незважаючи на відсутність попередньої домовленості, учасники в тій чи іншій формі досягнуть консенсусу.

  8. Потребують більш ретельного дослідження:

механізми впливу етичних факторів на соціальну політику України;\

негативні впливи та ризики, які загрожують наявністю недоброчесних публічних службовців в органах влади при впровадженні ефективнішої моделі соціальної політики;



суспільні загрози проникнення деструктивних особистостей в органи публічної влади, визначення та попередження соціальних наслідків такого проникнення, вдосконалення механізмів превентивної боротьби з такими явищами; визначення коефіцієнту впливу доброчесної влади на якість життя населення та суспільний розвиток зокрема.

  1. Необхідне створення та підтримання потужного профспілкового руху в Україні як невід’ємного атрибуту соціальної правової держави, який повинен стати справжньою силою у боротьбі за достатній рівень соціального захисту, за гідну, соціально захищену працю та ефективну протидію всім формам дискримінації у праці та її оплаті; підняти питання недопущення практики вирішення Урядом питань, що безпосередньо торкаються інтересів працівників, без погодження з профспілками.

  2. Необхідним механізмом громадського контролю для розвитку соціально-гуманітатрної сфери визнана гуманітарна експертиза. Невідкладною є потреба гуманітарної експертизи під час проведення політичних, освітніх, культурних, адміністративно-територіальних, соціальних та інших реформ, що торкаються духовного життя суспільства і розвитку особистості. З метою запровадження в Україні такого механізму, як гуманітарна експертиза, задля практичного забезпечення духовного життя суспільства і людини, необхідно зробити такі кроки на державному рівні:

    • здійснити аналіз практичного досвіду у здійсненні функції контролю, вивчити досвід країн, у яких діє інститут гуманітарної експертизи, систематизувати його, а також визначити напрями, що можуть бути за своїм змістом охарактеризовані як гуманітарна експертиза;

    • у гуманітарній сфері законодавчо-нормативних ініціатив і управлінських рішень, що стосуються духовного життя людей (першочергово необхідно розробити та ухвалити закон про гуманітарну експертизу;

    • створити службу гуманітарної експертизи, забезпечити фінансування досліджень у цьому напрямі та ввести до структури державних органів вищого рівня управління Консультативну раду вчених-експертів, члени якої мали б можливість брати безпосередньо участь у прийнятті політичних рішень, обговоренні галузевого реформування;

    • визначити фіксовані критерії гуманітарної експертизи, розробити інструменти їх узгодження як основи управлінської діяльності;

    • розпочати підготовку експертів серед представників громадянського суспільства, для чого необхідно розробити й упровадити в навчальний процес ВНЗ відповідні навчальні програми дисциплін, а також продумати організацію курсів підвищення кваліфікації та атестацію експертів;

    • підготувати тренерів-експертів, які б проводили тренінги-навчання з проведення гуманітарної експертизи для представників громадянського суспільства;

    • організувати інформаційне просування гуманітарної експертизи в суспільній свідомості (організація друкованого і/або електронного журналу, проведення відповідних телерадіопередач тощо).

  3. На даний час не приділяється достатня увага формуванню комплексного механізму безпеки у сфери соціального захисту населення. Потребують визначення та удосконалення механізми реалізації гуманітарної політики щодо охорони суспільного здоров’я, розширення поняття «медичний захист» населення як в державній системі органів управління (цивільній обороні), так й в загальній системі цивільного захисту населення України. Формування загального рівня безпеки населення України є пріоритетним напрямом державної політики. Соціальний захист має задовольняти існуючі (або виникаючі) потреби в медичній допомозі, забезпечувати екологічну безпеку суспільства, компенсувати або мінімізують наслідки надзвичайних станів. Заходи гуманітарного впливу не повинні обмежуватись міжгалузевою компонентою та потребують розширення за рахунок збільшення політичних повноважень із залученням інституцій міжнародного співробітництва.

  4. Для взаємодії держави та громадянського суспільства в Україні створено умови, але вони повинні одержати подальший інтенсивний розвиток на основі системних підходів до формування української моделі громадянського суспільства, націленої на досягнення високих стандартів якості життя громадян і реалізацію демократичних прав і свобод у суспільстві.

  5. Удосконалення механізмів державного управління в напрямку створення громадянської інфраструктури, яка визначена як сукупність політико-правових, організаційних, етичних механізмів, методів і нормативно-правових засобів, що використовуються для формування публічного простору, засобів і центрів комунікації, співпраці, узгодження інтересів, лобіювання запропоновано віднести до т. зв. «м’яких технологій». Сама інфраструктура включає низку елементів: нормативно-законодавча база, порядок і процедури реєстрації, канали зворотного зв’язку, дискусійні майданчики для обговорення, інформаційні ресурси тощо. Громадянська інфраструктура потребує подальшого розвитку з метою стимулювання громадської активності на основі лояльності та довіри владним структурам і державі взагалі.

  6. Перехід до інноваційної соціально-орієнтованої моделі розвитку є найважливішою умовою подолання інноваційної дисфункції економіки України, забезпечення економічного зростання. Реалізація інноваційної соціально-орієнтованої моделі економічного розвитку передбачає надання кожному громадянину можливості реалізувати свій потенціал на благо суспільства та встановлення прямого зв’язку між показниками економічного розвитку та рівнем добробуту громадян України.

  7. Сучасне суспільство потребує розробки та практичного впровадження принципово нової теорії пізнання, яка пов’яже між собою систему гуманістичних світоглядних орієнтацій та механізми організації взаємодії людей, держав, суспільства та універсуму буття. В ході конференції запропоновано контамінаційну теорію,яку складають декілька фундаментальних постулатів:

    • систему точних і надійних знань здатні забезпечити лише поєднані між собою раціональні та позасвідомі засоби;

    • якісно відмінні системи засобів пізнання створюють відповідні передумови розвитку та ефективності практичної реалізації системи засобів перетворень;

    • основу контамінаційної теорії має складати принципово нова «мультимодальна» логіка як така, що здатна одночасно розкривати бгатознчні системи відносин між засобами теоретичного пізнання та практичних перетворень;

    • матричну організацію тезаурусів детермінаційних приписів у організації як «висхідних», так і «низхідних» процесів розвитку.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал