Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні



Скачати 104.43 Kb.
Дата конвертації27.04.2017
Розмір104.43 Kb.

Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні,

збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності — це перша заповідь виховання. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися.

(В. О. Сухомлинський)
Метою своєї педагогічної діяльності вбачаю не накопичення знань, умінь та навичок , а розвиток інтелектуальних здібностей дитини , під якими розуміти цілеспрямовану методичну роботу з формування та розвитку основних психічних процесів у кожної дитини на кожному навчальному предметі до максимально можливого для неї рівня , то це призведе до певних позитивних досягнень в особистісному розвитку учня , а також до підвищення якості підготовки учня початкових класів.

Для реалізації цієї мети використовую такі основні технології:




Найменування сучасної освітньої технології


Мета застосування сучасної освітньої технології


Компетенції, на формування яких направлено використання сучасної освітньої технології


Ефекти використання сучасної освітньої технології

Технологія на основі активізації

та інтенсифікації діяльності учнів (ігрова технологія,

проблемне навчання



Формування внутрішньої мотивації для навчання через організацію самостійної пізнавальної діяльності, розвиток

творчого та інтелектуального потенціалу дитини.

Підвищення ефективності засвоєння загально- навчальних умінь і навичок через проблематизацію навчальної діяльності та ігрову діяльність на уроці.


Оволодіння новими

знаннями, новими способами дій, вмінь, навичок



Позитивна динаміка

загальної успішності та якості знань, зріст рівня мотивації



Інформаційно-комунікативні технології

  • підвищення мотивації до навчання,

  • підвищення ефективності освітнього процесу за рахунок високого ступеня наочності,

  • активізація пізнавальної діяльності, підвищення якісної успішності

  • школярів,

  • розвиток наочно-образного, інформаційного мислення,

  • розвиток навичок самоосвіти і самоконтролю у молодших школярів,

  • підвищення активності та ініціативності молодших

школярів на уроці,

  • підвищення рівня комфортності

навчання.

Формування

інформаційно-

комунікативної

компетенції

учнів


Позитивна динаміка

загальної успішності та якості знань ,зріст рівня мотивації



Педагогіка співробітництва


  • Забезпечення ефективного розвитку

індивідуальності кожного учня ,його пізнавальних інтересів,особистісних якостей.

  • Створення системи психолого - педагогічних умов ,що дозволяють класному колективу працювати з орієнтацією не на «усередненого»учня ,а з кожним окремо ,з урахуванням індивідуальних пізнавальних можливостей ,потреб та інтересів.

Розвиток особистості учня, його неповторної

індивідуаль-ності , творчих

здібностей ,

мислення,

формування

здібностей до

активної та самостійної діяльності


Підвищення

результативності та

якості освітнього

процесу


Проектна діяльність

Учні навчаються:

  • презентувати себе;

  • приймати нестандартні рішення;

  • працювати командою;

  • знаходити необхідну інформацію і працювати з нею;

  • знати основні джерела отримання інформації;

  • легко знаходити спільну мову у різних соціальних групах.




- формування власної точки зору

- розвиток культури мовлення

- уміння презентувати свій продукт

- адекватне ставлення до критики

- уміння адаптуватися в мовному середовищі

- Використання різних джерел інформації

- вміння класифікувати інформацію

- уміння переробляти інформацію

- самостійне опрацювання інформації

- залучення власного досвіду

- розуміння та усвідомлення інформації


Позитивна динаміка

загальної успішності та якості знань, зріст рівня мотивації


Основна мета проблемного навчання — забезпечення активного ставлення учнiв до оволодiння знаннями, нормами i цiнностями, iнтенсивного розвитку їхньої самостiйної пiзнавальної дiяльностi та iндивiдуальних творчих здiбностей .

У системi проблемного навчання створюю такі умови:

· виникнення в учня гострої, ситуативно спричиненої пiзнавальної потреби в оволодiннi навчальним матерiалом та осмислення її як внутрiшнього поштовху до дiї;

· становлення пiзнавальної активностi учня пiд час суб'єктивного пошуку бiльш узагальнених знань i норм дiяльностi, якi у свою чергу становлять основу для виконання наступних навчальних завдань;

· актуалiзацiя ранiше засвоєних знань, норм і цiнностей та визначення мети пошукової дiяльностi за конкретних умов навчання;

· усвiдомлення й суб'єктивне сприйняття навчальної проблеми, зосередження уваги на об'єктi пiзнання;

· розгортання процесiв розумiння нових властивостей, зв'язкiв i вiдношень предметiв, що дослiджуються пiд час розв'язування проблемної задачi;

· формування пошукових продуктивних процесiв мислення, що утримує пiзнавальну мотивацiю, iнтелектуально-вольову активнiсть;

· вiдшукування невiдомих елементiв знань i норм та становлення мотивацiйних новоутворень — потреб, установок, узагальнень, переконань, вартостей тощо.



Використання ІКТ є не просто важливим елементом підвищення ефективності навчання, а вимогою часу. (додаток 1) У своїй педагогічній діяльності виділяю шість напрямів використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій:

  1. Використання ІКТ дає можливість оперативно вносити зміни, доповнення, полегшує зберігання і доступ до даної інформації.

  2. Для поліпшення якості освіти і результативності навчання проводжу моніторинг контролю і оцінювання рівня досягнень учнів. Моніторинг дає важливу інформацію вчителеві, батькам про місце учня у відповідній віковій групі з точки зору рівня його підготовки по певній дисципліні. Результати виконання учнями контрольних робіт, діагностичних обстежень, представлені в електронному додатку, дозволяють мені і батькам побачити наочно підсумки засвоєння програмового матеріалу по кожному предмету, по кожному учневі окремо і по класу в цілому, що дозволяє проводити системний аналіз якості навчання школярів та є зробити навчання відкритим і доступним для всіх учасників освітнього процесу.

  3. Третій напрям використання ІКТ враховує перевагу візуального сприйняття над слуховим у більшості учнів початкової ланки освіти. Частковому вирішенню даної проблеми сприяє вживання в процесі навчання електронних наочних посібників, зокрема, диски з серії: “Геометрія для самих маленьких”, “Природознавство для самих маленьких”, “Астрономія для самих маленьких”, “Географія для самих маленьких”; “Дитяча колекція – Видатні митці світу”, “Земля та Всесвіт”, “Рослини нашої планети” (Наш Формат); “Природа й людина”, “Питання про тварин”, “Світ природи» тощо.

У традиційному навчанні підготовка зазначеного уроку викликає низку труднощів, які пов’язані з необхідністю продемонструвати учням динамічні елементи (обертання Землі навколо вісі відносно інших планет; рідкісні явища (зорепад) або процеси, які недоступні для звичайного сприймання (сонячні випромінювання, кругообіг води в природі тощо). У такому разі, засобом унаочнення виступають навчальні відеофрагменти, які відтворені в межах навчальної мультимедіа-презентації.

  1. Включення учнів в проектну діяльність з використанням ІКТ — є четвертим напрямом.

  2. П'ятий напрям використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій — дистанційна освіта учнів початкових класів. Для себе виділила можливі напрями використання дистанційної освіти на початковому рівні навчання: робота з обдарованими дітьми; часто хворіючими дітьми.

  3. Самоосвіта і саморозвиток — важлива складова професійної діяльності кожного сучасного педагога і ще один напрям (шостий) використання інформаційно-комунікаційних технологій, який виражається у всіляких формах діяльності.

Я використовую інформаційні технології на всіх етапах уроку. При поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі, при проведенні олімпіад, позакласних занять, виховних годин і ін. На уроках математики за допомогою комп'ютера можна вирішити проблему дефіциту рухливої наочності, коли діти під керівництвом вчителя на екрані монітора порівнюють способом накладення геометричні фігури, аналізують взаємини множин, вирішують задачі на рух, які демонструються за допомогою Power point. Комп'ютер є потужнішою стимул-реакцією для творчості дітей, у тому числі і самих інфантильних або розгальмованих. Екран притягує увагу, якої ми іноді не можемо добитися при фронтальній роботі з класом. На екрані можна швидко виконати перетворення деформованого тексту, перетворивши розрізнені речення на зв'язний текст.

Сутність педагогіки співробітництва полягає в демократичному та гуманному ставленні до дитини, забезпеченні їй права на вибір, на власну гідність, на повагу, права бути такою, якою вона є, а не такою, якою хоче її бачити вчитель.

Вважаю, що стосунки співробітництва складаються там, де діти і дорослі об'єднані спільними поглядами і прагненнями, де школа — не "єдина трудова політехнічна", а... рідна — так колись її називали й офіційно.

Добрі й людяні стосунки між учителем і учнем сприймаються дитиною як норма життя. "Раз добром нагріте серце вік не прохолоне", — ці слова Т. Шевченка підтверджують одвічний закон гуманістичного виховання: атмосфера добрих стосунків формує добру людину, авторитарність і грубість сприяють розвитку мізантропічних рис у її характері, бо немає в раба вищого прагнення, ніж стати деспотом. Педагогіка співробітництва бачить в учневі добровільного і зацікавленого соратника, однодумця, рівноправного учасника педагогічного процесу, турботливого і відповідального за його результати.

В основу нового підходу покладено демократизацію та гуманізацію взаємин між учителем та учнем, оптимістичний погляд на людину, зміну характеру взаємодії. Педагогіка співробітництва визначає істинно демократичний спосіб співпраці педагога і дитини, який не відкидає різниці в їх життєвому досвіді, знаннях, але передбачає безумовну рівність у праві на повагу, довір'я, доброзичливе ставлення і взаємну вимогливість.

До реалізації ідей педагогіки співробітництва (педагогіки партнерства) ведуть, зрештою, два шляхи.

По-перше, шлях, який можна назвати "романтичним" — "віддавши серце дітям". Учитель наближується до дитини за рахунок великої любові й поваги до неї, "схиляється до її рівня". Слідом за В. Сухомлинським цей шлях пропонував і відомий грузинський педагог Ш. Амонашвілі. На жаль, не всі педагоги готові до такого стилю стосунків, і далеко не всі діти повірять у свою "рівність" з учителем.

По-друге, шлях розподілу функцій вчителя та учня і організації їхньої співпраці, про що вже йшлося вище. У функції вчителя входить ретельно підготувати вдома для дитини навчальне завдання, продумати в деталях хід його вирішення різними групами учнів тощо. Функція учня — на добровільних засадах прийняти запропоновану вчителем задачу як свою і самостійно її вирішувати.

У такому випадку обидва учасники навчання і виховання — вчитель і учень — рівноправні, вони — суб'єкти діяльності. Ніхто ні над ким не застосовує владу. Так реалізується ідея рівності. Не кожен учитель має достатній запас любові до дітей, але кожен може побудувати навчання так, щоби дитина почувала себе істотою вільною і час від часу забувала, що в класі є наглядач".

Так доходимо висновку, що психологічну основу педагогіки співробітництва становлять суб'єкт-суб'єктні стосунки співпраця двох суб'єктів. Цей тип взаємин є для навчально-виховного процесу оптимальним, бо, з одного боку, він зберігає за вчителем функцію управління, а з іншого, — надає учневі можливість діяти самостійно.

На мою думку, невід’ємним елементом удосконалення навчальних знань, умінь та навичок учнів початкових класів є проектна діяльність.

Під час проектування чітко виокремлюю шляхи, якими формую інформаційно – комунікативну компетентність своїх учнів на кожному етапі проекту.(додаток 2)

З досвіду роботи визначила оптимальні форми навчання. Це , насамперед, уроки активного пошуку ( уроки – дослідження, уроки – мандрівки, уроки - міркування, уроки серед природи, уроки – турніри, уроки – взаємонавчання), які пов’язані з створенням та реалізацією проектів.

Кожен етап проектної діяльності носить глибокий потенціал для формування інформаційно – комунікативної компетентності.

Додаток 1



АЛГОРИТМ РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ

  Додаток 2


Етапи проектування

Діяльність учасників



- Визначення мети і завдань проекту

- створення моделі проекту

- пошук методик і засобів виконання завдань




Занурення в проект


- Об’єднання учнів у групи

- постановка завдань перед кожною групою

- розподіл обов’язків між учасниками

- підготовка необхідних матеріалів, засобів.



Організація проекту




Реалізація завдань проекту




- Виконання завдань учнями за складеним планом та обраними методиками


- Обробка, аналіз, узагальнення результатів

- звіт груп



Презентація результатів проекту



Рефлексія проекту

- Оцінка результатів діяльності

- самооцінка




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал