Черкаський обласний навчально-методичний



Скачати 478.84 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації08.01.2017
Розмір478.84 Kb.
ТипПротокол
  1   2
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИбезымянный3f:\img10.gif

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ

ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ


МЕТОДИКА

проведення контролю знань з української мови та літератури.

c:\users\lesya\desktop\катерина миколаївна\2ad3ad4bff73.jpg

Черкаси-2012

Завдання рекомендуються викладачам української мови та літератури професійно-технічних навчальних закладів для проведення конкурсів, олімпіад, тематичного оцінювання знань, комплексних контрольних робіт з української мови і літератури та під час атестації навчального закладу.

Завдання охоплюють увесь програмовий матеріал, вони розподілені за розділами науки про мову та рівнями навчальних досягнень. Поданий матеріал допоможе викладачам якісно підготувати учнів до успішного складання підсумкової атестації та тестів зовнішнього незалежного тестування учнів.

Упорядники:

Проценко Н.Д., директор ОНМЦ ПТО

Сокол К.М., заступник директора ОНМЦ ПТО


Схвалено методичною радою ЧОНМЦ ПТО

Протокол №7 від «01» жовтня 2012 року


Технічна редакція та комп’ютерна верстка:

Воробйова А.О.


Віддруковано в Черкаському обласному навчально-методичному центрі професійно-технічної освіти

Зміст.

  1. Вступ. Методичний коментар.

  2. Використання тестових технологій у процесі вивчення української мови.

  3. Тестові завдання.

  4. Різнорівневі завдання з української мови та літератури.

  1. ВСТУП

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Цей методичний посібник покликаний на допомогу викладачам, яких поступовий розвиток суспільства привів до необхідності працювати із тестами. Не кожному це слово є зрозумілим, оскільки використання його в освітянській діяльності розпочалося в кінці 60-х років XX століття. Тому,перш ніж говорити про методику роботи із тестовими завданнями,необхідно розібратись із самим поняттям тесту.

Так,у методичній теорії та практиці прийнято визначення: тест – це форма контролю навчальних досягнень учнів, що допомагає об’єктивно визначити рівень знань учнів та сформованість у них відповідних умінь та навичок, тобто тест – це не лише обрання правильної відповіді, а низка завдань, які допоможуть об’єктивно встановити рівень знань учнів.

Тестові завдання бувають двох видів:



  • з відкритими запитаннями (передбачається поширена відповідь учня)

  • із закритими запитаннями (відповідь має бути обранням відповіді із поданих декількох).

Найкращим є тест, який поєднує в собі завдання з відкритою та закритою формами відповіді.

Найбільшу кількість видів мають завдання із закритою формою відповіді. На сьогоднішній день їх нараховують близько п’ятнадцяти. Пропонуємо лише найпоширеніші з них (тобто такі, які вживалися при проведенні зовнішнього оцінювання):



  • обрання із декількох однієї правильної відповіді;

  • обрання визначеної кількості правильних відповідей із декількох запропонованих;

  • зіставлення відповідей.

Робота викладача з підготовки учнів до успішного прходження зовнішнього оцінювання ускладнюється тим, що практично не видаються матеріали щодо правил складання тестових завдань, і тому на сьогоднішній день найякіснішими матеріалами залишаються тестові завдання, підготовлені центрами зовнішнього оцінювання, але для того, щоб кожен викладач міг сам визначити ступінь «якісності » тих чи інших матеріалів, пропонуємо деякі вимоги до складання тестових завдань:

  • тестових завдань може бути така кількість, яка дозволить вивести оцінку за дванадцятибальною шкалою (але слід пам’ятати, що тестові завдання одного виду мають оцінюватися однаковою кількістю балів);

  • умова тестового завдання має бути чіткою та лаконічною;

  • формулювання запитання доцільно починати з дієслова.

Дефекти тестових завдань

  • вживання абсолютних термінів («завжди» або «ніколи»);

  • правильна відповідь – найдовша;

  • повторення слів (слово чи фраза з умови включені до правильної відповіді);

  • варіанти відповідей є довгими, складними або подвійними;

  • використання фрази «нічого з вищезазначеного» як варіанту відповіді;

  • складність та заплутаність умов тестового завдання.

Після того, як Україна вступила в експеримент з упровадження зовнішнього оцінювання, у колективах педагогів постійно виникають все нові та нові запитання, на які не так легко знайти відповідь, тобто виникає низка проблем, що потребують негайного вирішення.

Так, викладачі все більше наголошують на таких проблемах, як надвеликий обсяг тестових завдань та нестача часу на їх виконання; наявність тестових завдань на такі правила, які не вивчаються у навчальному закладі.

Враховуючи все вищезгадане,зазначимо, що перед методичними службами постає завдання надання невідкладної методичної допомоги викладачу у психологічній установці на тест, розтлумачені шляхів підготовки учнів хоча б до відповідей на закриті тестові завдання.

Отже, пропонуємо познайомитись з деякими можливими шляхами вирішення існуючих проблем у методиці підготовки учнів до зовнішнього оцінювання.

На сучасному етапі розвитку визначаються лише дві групи методів роботи учня з тестовими завданнями закритого типу:


  1. метод «довільного вибору», який у народі ще має назву «методу тику» (відповідно до цього методу учневі надається можливість визначитися із власними відповідями навіть не вчитуючись у запитання);

  2. це група аналітичних методів:

  • метод виключення (даний метод полягає у тому, що учень, працюючи з тестовим завданням, може не дочитувати до кінця рядок у разі знаходження помилки, а відразу виключати його як неправильний);

  • метод аналогій (відповідно до цього методу учневі необхідно уважно перечитати всі слова, подані у завданні, та провести між ними аналогії, що дозволяє, не вповні володіючи мовним матеріалом, все ж дібрати правильну відповідь).

Більш цікавим матеріалом для учнів є різнорівневі завдання різної складності, під час виконання яких учень показує знання за рівнем навчальних досягнень а також творчі здібності.

У збірці подаються зразки завдань, розроблених викладачами професійно-технічних навчальних закладів.



2. ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Упродовж останніх років поряд із традиційними формами контролю все більшого поширення набуває незалежне оцінювання, результати якого учні загальноосвітніх навчальних закладів можуть за бажанням зарахувати як державну підсумкову атестацію та вступний іспит до закладу вищої освіти.

Досвід проведення зовнішнього оцінювання переконливо засвідчує, що протягом навчального року викладачам-словесникам слід постійно готувати учнів до такої особливої форми контролю, якою є тестування. Викладачу доцільно використовувати різноманітні тестові завдання під час проведення поточного й тематичного оцінювання,широко практикувати тестування не тільки як контрольну форму перевірки знань, але і як продуктивний навчальний прийом, відпрацьовувати в учнів навички виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності.

Іноді помилково всі завдання, що за формою нагадують тестові, називають тестом. Проте «педагогічний тест – це система паралельних завдань специфічної форми , які розташовано в зростаючому за ступенем складності порядку, що дозволяють якісно й ефективно виміряти рівень і структуру підготовки екзаменованих» (Аванесов В. Форма тестовых заданий: Учебное пособие для учителей школ, лицеве, преподавателей вузов и колледжей. – М.: Центр тестирования, 2005. – С. 19). Зогляду на це до тесту не можна включити будь-яке завдання. Кожне з них має відповідати чітко визначеній формі, змісту, рівневі складності. Складниками тесту є лише такі завдання, що пройшли попередню фахову та статистичну експертизи й мають відповідні схвальні характеристики. Вони й називаються «тестовими завданнями».

Тестові завдання - це компоненти, з яких складається весь тест. Тільки якісні завдання забезпечують високу обґрунтованість, адекватність, (тест справді вимірює те, для чого його призначено) і надійність (наскільки точно тест вимірює досліджуване явище) тесту.

Завдання в тестовій формі – це, власне, те. З чим викладач має справу під час поточного та тематичного контролю. Воно відповідає певній формі (завдання з вибором однієї чи кількох правильних відповідей, на встановлення відповідності тощо), але не пройшло перевірки статистичними й математичними методами.

Тести, справді, є давно відомою й широко практикованою формою перевірки навчальних досягнень учнів, щодо її використання накопичено чималий методичний досвід, але поки що сама методична підготовка викладачів із техніки використання тестів перебуває на порівняно низькому рівні. До того ж майже цілковита відсутність якісних стандартизованих тестів породжує безсистемність у їх використанні й недооцінку в навчально-виховному процесі.

Проте водночас тестові завдання мають суттєві переваги над іншими формами контролю: вони високотехнологічні, можуть розроблятися, проводитися й перевірятися з використанням комп’ютерної техніки, потребують порівняно невеликих часових ресурсів для проведення та перевірки, порівняно не складні в проведенні, що дає змогу спростити саму процедуру контролю від його підготовки та здійснення до перевірки й аналізу, а також вивільнити час для інших видів роботи на уроці. Також вони дозволяють викладачеві динамічно визначити рівень засвоєння учнями теоретичного матеріалу й уміння його застосовувати на практиці та відповідно корегувати цей рівень. Як порівняно нова й сучасна освітня технологія – тести активізують пізнавальну діяльність учнів,сприяють розвитку в них уміння концентруватися, робити правильний вибір,усувати неточності й неповноту у формулюванні певних тверджень. А найголовніше – саме за їхньою допомогою процес перевірки навчальних досягнень учнів (рівень їхніх знань з предмета, сформованість у них відповідних умінь та навичок) значно об’єктивується й убезпечується від суб’єктивної думки викладача або іншого перевіряльника, вони забезпечують для кожного з учасників освітнього процесу реально рівні умови під час контролю є найсуттєвішими, оскільки й учні, і їхні батьки, і керівники навчальних закладів між усіма іншими вимогами до оцінювання на перше місце ставлять саме його об’єктивність.

Тестові завдання однаковою мірою надаються до використання під час здійснення поточного, тематичного та підсумкового контролю, можуть пропонуватися учням із різними навчальними можливостями, тобто передбачити градацію завдань за ступенем складності, мати творче спрямування. Переваги тестування над традиційними формами контролю навчальних досягнень учнів полягають також у тому, що за їхньою допомогою знімається емоційна напруга учнів, характерна для проведення контрольних робіт, контроль здійснюється у формі, яка створює відчуття комфорту й розвиває позитивну налаштованість учнів щодо нього.



Дидактична мета поточного контролю – відстежувати процес навчання й отримувати оперативну інформацію про відповідність (невідповідність) знань учнів вимогам чинної програми. Найпоширенішою формою проведення поточного контролю, крім усного опитування й самостійних робіт, є виконання педагогічних тестів, які допоможуть викладачеві вчасно відкоригувати й удосконалити навчальний процес. Поточний тестовий контроль можна здійснювати за допомогою кількох варіантів тестів, дібраних зі спеціальної літератури або розроблених самим викладачем. Систематичне відстеження всіх етапів засвоєння знань у формі тестування стимулюватиме учнів до самостійної роботи під час виконання класних і домашніх завдань, підвищуватиме інтерес до навчання та відповідальність за його результати.

Використання тестових технологій здійснюється в три етапи: теоретична й практична підготовка викладача та учнів до проведення тестування, організація тестування, аналіз і корекція результатів.

На першому етапі викладач здійснює відбір або самостійно розробляє тестові завдання. Головними вимогами до них є відповідність меті навчання, високий ступінь обґрунтованості, багатоваріантність,побудова неправильних відповідей на основі типових помилок. Типологія тестів ураховує особливості їхнього змісту та структури. За наявністю або відсутністю варіантів відповіді виділяють тести закритої та відкритої форм; проміжною є напіввідкрита форма тестів,яка передбачає неповне або неточне формулювання відповіді. Тести закритої форми поділяються на альтернативні (наявність двох взаємовиключних варіантів відповідей), множинного вибору (наявність однієї правильної відповіді між трьома – п’ятьма з пропонованих), встановлення відповідності (у двох частинах пропонуються переліки, між якими треба встановити зв'язок), відтворення послідовності (перекомбінування наведених даних або елементів) та ін. Деякі з цих груп поділяються на підгрупи.

За метою використання та місцем у навчальному процесі розмежовують тести навчальні і контрольні. Навчальні тести використовуються на всіх етапах роботи над матеріалом і покликані відстежити рівень оволодіння матеріалом, закріпити або повторити його, їх головна мета – виявити прогалини в знаннях, уміннях, навичках учнів спрямувати їх на усунення недоліків у підготовці. З огляду на це перевіряти такі тести можуть і самі учні. Контрольні тести проводяться як певний підсумок роботи над вивченням теми, вони мають комплексний характер, тобто перевіряють знання й уміння,здобуті й вироблені учнями в межах одного або кількох тематичних блоків.

Другий етап включає в себе пояснення процедури, режиму, правил виконання тестових завдань, умов оформлення робіт, демонстрування алгоритмів виконання завдання, виконання тренувальних завдань. Важливим для викладача є дотримання головної вимоги просування учнів в освоєнні тестових технологій – від простих завдань до складніших. Освоєння кожної нової форми тестових завдань слід починати з детального ознайомлення з інструкцією щодо їх виконання.

На третьому етапі здійснюється виявлення типових та індивідуальних помилок, що їх припустилися учні. Аналіз результатів проводиться в довільній. Найбільш зручній і звичній для викладача й учнів формі.

Виконання завдань у тестовій формі для поточного контролю доцільно планувати на різних етапах уроку не більш як на 10-15 хвилин. У зв’язку з тим, що ці завдання є навчальними, не варто робити їх занадто складними. На цьому етапі контролю слід використовувати переважно завдання з вибором однієї правильної відповіді (чотири запитання).

Також слід враховувати, що мислення учнів, як правило, конкретне й не надто активно спирається на оперування абстрактними поняттями, тож завдання для них слід добирати саме такого типу – якнайбільш конкретні, такі, що спрямовуються на перевірку знання та розуміння теоретичного матеріалу, певною мірою – вміння застосовувати інформацію в практичній діяльності. Натомість учні вже можуть оперувати абстрактними категоріями, здійснювати аналіз мовних явищ і понять, їх зіставлення й порівняння, встановлення зв’язків між ними та їх розчленування за певними показниками.

Викладачеві варто пам’ятати, що на виконання завдань з вибором однієї правильної відповіді треба відводити одну хвилину, а кількох правильних відповідей або встановлення відповідності – півтори хвилини. Важливо привчати учнів виконувати завдання не лише правильно, але й швидко, щоб максимально наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під час зовнішнього оцінювання. На цьому етапі викладачеві слід навчати учнів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм,аналізувати результати тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення. Доцільно давати учневі конкретні інструкції, як виправити виявлені помилки.

Під час тематичної атестації викладач перевіряє відповідність підготовки учнів зафіксованій у програмі з рідної мови системі вимог до рівня і якості освіти. Проведення тематичного контролю у формі тестування забезпечує отримання результатів, які характеризуються обґрунтованістю й об’єктивністю, а бали навчальних досягнень є точнішими та більш диференційованими, ніж ті, що одержані за допомогою традиційних форм контролю.

Дані тематичного контролю інформують викладача про рівень засвоєння учнями навчального матеріалу та вказують, наскільки раціональні алгоритми використано для виконання завдань тесту. Щоб забезпечити максимальну надійність результатів оцінювання і якнайповніше перевірити, як засвоєно вивчений матеріал, викладач повинен підготувати на тематичну атестацію тест зі значною кількістю завдань. У ньому слід якнайповніше відобразити зміст вивченої теми, збалансовано представити як основний теоретичний матеріал (розуміння понять. Знання мовної теорії, значення термінів тощо), так і завдання практичного характеру. Готуючи матеріали для тематичного оцінювання, викладач повинен збалансувати його за складністю. Для цього слід включити завдання приблизно в такій пропорції: 25 % легких, 25 % складних, 50 % середнього рівня складності. Такий розподіл відображатиме співвідношення сильних, середніх і слабких учнів.

Проектуючи тест, треба враховувати, що запропоновані завдання мають бути різноманітними за змістом і формою, що дасть змогу уникнути монотонності та забезпечити постійну і стійку мотивацію учнів до роботи. Не варто обмежуватися тільки завданнями закритої форми, доцільно пропонувати учням також і відкриті завдання, у яких вони самостійно мають записати повну відповідь на запитання.

Викладач повинен пам’ятати, що основу завдання треба формулювати переважно у формі стверджувального речення, воно має бути максимально коротким, точним і однозначним, а варіанти відповідей доступними для розуміння учнями. Не слід указувати після речення чи тексту прізвище автора, щоб не переобтяжувати завдання зайвою інформацією і не відволікати учнів від головного.

Щоб правильно розрахувати кількість завдань, викладач повинен пам’ятати: одна хвилина потрібна для виконання одного типового завдання закритої форми. Таким чином, можна спланувати, що учням доцільно запропонувати на тематичну атестацію приблизно 35 – 40 тестових завдань. Оптимально розрахувати кількість завдань допоможе й така рекомендація С. Отіса: тест має бути таким, щоб не більше 5 % учнів могли виконати його повністю.

Перевести отримані бали в 12-бальну шкалу оцінювання викладач може шляхом встановлення ваги кожного завдання. Наприклад, за кожне правильно виконане завдання, що перевіряє знання теоретичного матеріалу або завдання з вибором однієї правильної відповіді, - 1 бал, за завдання з вибором кількох відповідей чи встановлення відповідності – 3-4 бали.

Отримавши загальну кількість балів, викладач визначає інтервали, які відповідають балам навчальних досягнень. Наприклад, якщо за виконання всіх завдань тесту можна одержати 60 балів, то результат 55-60 відповідатиме 12 балам, 50-54 – 11 балам тощо. Отже, оцінити найвищим балом можна не лише роботу, у якій правильно виконано всі завдання, а й таку, що максимально наближається до такого результату. Таким чином, учневі дається деяке право на помилку, якого під час традиційного оцінювання він не має.

Підсумковий контроль вимірює ступінь засвоєння змісту всіх розділів та ключових тем навчальної програми, сформованість в учнів навчальних компетенцій, перевіряє відповідність знань випускників навчальних закладів нормативним документам з предмета (чинній програмі з рідної мови, програмовим вимогам для вступу до ВНЗ). Учні, які проходитимуть державну підсумкову атестацію шляхом зовнішнього оцінювання, виконуватимуть комплексний тест, що перевірятиме знання, уміння й навички з лінгвістичної теорії, уміння читати й розуміти текст і будувати власне висловлювання (писати твір-роздум).

У тестовому зошиті буде вміщено завдання двох форм: закритої та відкритої з розгорнутою відповіддю.

Закриті завдання (з вибором однієї або кількох правильних відповідей, на встановлення відповідності, завдання до мікротекстів) перевірятимуть повноту застосування лінгвістичної змістової лінії навчальної програми та рівень сформованості у випускників навчальних закладів мовної компетенції.

Слід спланувати повторення теоретичного матеріалу, правил орфографії та пунктуації, продовжити роботу з удосконалення навичок культури мовлення учнів. Особливу увагу слід приділяти темам, які завжди були надзвичайно складними для учасників тестування, а саме: «Дзвінкі та глухі приголосні звуки», «Уподібнення приголосних звуків», «Співвідношення звуків і букв», «Звукове значення букв я, ю, є, ї », «Рід іменників , іменники спільного роду», «Ступені порівняння прикметників», «Відмінювання числівників», «Лексичні значення фразеологічних зворотів», «Складне речення з різними видами синтаксичного зв’язку», «Будова слова» тощо. Доцільно також систематично розглядати й аналізувати приклади, що перевіряють, як учні опанували фонетичні, лексичні, граматичні (морфологічні та синтаксичні) норми мови (дотримання орфоепічних норм, доречне слововживання побудова речень із дієприслівниковим зворотом, правильне утворення форм слова та ін.).

Одне із завдань – це читання й аналіз тексту. Читання, розуміння й інтерпретація тексту – провідне загально навчальне вміння, потрібне для успішного навчання не лише на уроках української мови, а й у процесі вивчення інших предметів, тому викладачеві української мови варто вдосконалювати навички з цього виду навчальної діяльності протягом року. Доцільно тренувати учнів читати й аналізувати тексти різних стилів мовлення різноманітної тематики, орієнтувати учнів не стільки на запам’ятовування фактологічного матеріалу прочитаного, скільки на усвідомлення причиново-наслідкових зв’язків, розуміння головної думки, будови й комунікативного призначення тексту, прямих і метафоричних значень слів відповідно до контексту, стилістичної ролі окремих елементів тексту, уміння чітко сформулювати відповідь за його змістом тощо. Зрозуміло, що часу на уроці для виконання такої роботи має бути відведено значно більше, ніж передбачено нормативами чинної програми для читання мовчки. Можна порадити викладачам резервний час використовувати саме для вдосконалення навичок читання у формі, аналогічній до тієї, що й на зовнішньому оцінюванні (учні працюють 30 хвилин з текстом обсягом 600 – 800 слів).

Готуючи навчальний матеріал, доцільно розробляти як завдання закритої форми з вибором однієї правильної відповіді (з чотирма варіантами відповідей), так і відкриті завдання з короткою відповіддю. Наприклад, викладач може пропонувати 6 завдань закритої форми (за правильне виконання кожного завдання – 1 бал) і 3 – з розгорнутою відповіддю (за правильне виконання кожного завдання – 2 бали). Перевіряючи відкриті завдання, викладач повинен оцінювати не тільки те, як правильно учні розуміють зміст тексту, а й їхню мовленнєву. Орфографічну та пунктуаційну грамотність.



Написання власного висловлювання – перевіряє, як учні засвоїли комунікативну лінію програми, сформованість їхньої мовленнєвої компетенції. Викладачі повинні розвивати монологічне мовлення учнів (усне й писемне), формувати вміння створювати власне висловлювання на запропоновану тему. Учням доцільно систематично пропонувати теми для творів-роздумів на суспільно-політичні та морально-етичні теми з подальшим їх обговоренням і аналізом.

Будуючи власне висловлювання, учні мають виявити вміння дотримуватися структури тексту цього типу мовлення, а також висловлювати власні думки на запропоновану тему , логічно викладати їх і доречно та правильно аргументувати, добирати приклади з літератури, інших видів мистецтва, історії тощо.

Для успішного написання роботи дуже важливо, щоб учні могли не тільки правильно навести приклади, які розкриватимуть тему, а й пояснити їх, оцінити значення того чи іншого літературного твору чи героя. Важливо вправляти учнів не в переказуванні змісту творів або перебігу історичних подій, а вчити використовувати приклади для аналізу проблеми та переконливої аргументації. Дуже важливо також розвивати в учнів уміння стисло й чітко письмово формулювати власні думки. Саме тому слід систематично аналізувати на уроках зміст виконаних робіт, навчати учнів розпізнавати й самостійно виправляти змістові, композиційні, стилістичні неточності й помилки.

Підготовку учнів до виконання тестових завдань з української мови слід здійснювати насамперед за моделями, пропонованими Українським центром оцінювання якості освіти (друковані матеріали УЦОЯО див., наприклад: Зовнішнє тестування з української мови. Інформаційні матеріали. – К.: УЦОЯО, 2006. – 40 с.; вичерпну інформацію про становлення й удосконалення системи тестування навчальних досягнень учнів, головні напрямки діяльності та конкретні напрацювання згаданого центру, типологію й конкретне наповнення завдань та результати їх виконання учнями різних загальноосвітніх навчальних закладів України можна одержати на офіційному сайті УЦОЯО за адресою: www.ukrtest.org ). Ці моделі розроблено відповідно до вимог Державного стандарту базової й повної загальної середньої освіти, вони охоплюють усі головні напрями комплексної мовної підготовки учнів та репрезентують усі розділи чинної програми з української мови, передбачають виконання звичних для них різнотипних завдань. Вони вибудовуються за кількома напрямками:



  • завдання на перевірку рівня засвоєння учнями лінгвістичної змістової лінії чинної програми (оволодіння граматичними засобами, нормами літературної мови, правилами орфографії та пунктуації, вироблення вмінь розпізнавати, аналізувати, порівнювати, групувати й класифікувати мовні явища, визначати певні граматичні категорії, розрізнювати правильні та помилкові випадки слововживання); як правило, це завдання закритого типу, тобто такі, що потребують короткої однозначної відповіді – вибрати правильне твердження, встановити відповідність між мовним поняттям та його тлумаченням або ілюструванням;

  • завдання на перевірку виробленості в учнів комунікативних умінь і навичок, тобто на визначення рівня засвоєння ними комунікативної змістової лінії програми; ці завдання потребують формулювання розгорнутої відповіді на запитання до прочитаного тексту, написання твору-роздуму, підготовку ділового документа визначеного жанру й под..

Цілком можливим є й використання викладачем готових зразків тестових завдань, які друкуються в методичній літературі, фаховій пресі, спеціальних збірниках. Такі матеріали слід добирати уважно, аналізуючи їхню відповідність головним дидактичним вимогам до структури та змісту навчальних і контрольних завдань такого типу. Важливим чинником під час вибору викладачем видань такого типу є наявність дозволу щодо їх використання в освітньому процесі, наданого науково-методичною комісією Міністерства освіти і науки України. Гарним зразком тестових матеріалів з української мови, які ефективно можуть використовуватися в навчальному процесі. Є збірник за редакцією професора Н. Гуйванюк (Українська мова. Тести. 5-12 класи: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 376а). Посібник має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, укладався відповідно до чинної програми з української (рідної) мови, охоплює теоретичний і практичний матеріал усіх основних розділів курсу сучасної української мови й містить різні за функціональним призначенням завдання. Використання матеріалів посібника на різних етапах контролю та перевірки знань сприятиме актуалізації та систематизації знань учнів з української мови, формуванню в них рис мовної культури, реалізації їхнього інтелектуального потенціалу.

Надаються до використання в навчальному процесі й тестові зразки, складені безпосередньо самим викладачем, але за умови, що ці завдання відповідатимуть головним вимогам щодо розробки методичних матеріалів такого типу, насамперед зведення до мінімуму такої негативної риси тестування, як можливість відгадування учнем відповіді. Також обов’язково слід передбачити запитання і завдання, які потребуватимуть активної мисленнєвої роботи учнів і передбачатимуть підготовку розгорнутої відповіді на них, тобто матимуть відкритий характер.

Для якісного впровадження у навчальну практику тестування як методичної форми обов’язковим є його систематичність, вписаність у загальну структуру уроку і продуманість методів його використання протягом усього навчального року , причому не тільки під час проведення тематичної атестації, а й на уроках вивчення та закріплення нового матеріалу, що буде гарним тренінгом для учнів, призвичаюватиме їх до виконання завдань такого типу. Першорядну роль в ефективному освоєнні учнями тестових технологій відіграє успішне оволодіння ними алгоритмами виконання тестових завдань різних тематичних типів, рівня складності та структури, неодмінне здійснення аналізу результатів тестування, з’ясування типових помилок, яких припускаються учні. Та визначення шляхів їх усунення. Тільки такий підхід до впровадження тестових технологій сприятиме якісному освоєнню їх сучасною освітою.

Найоптимальнішою і найефективнішою формою тестування є використання його роздрукованих варіантів, яке унеможливлює помилки, що трапляються при сприйнятті завдань на слух, і сприяє осмисленому сприйняттю запитання та усвідомленому визначенню відповіді на нього. Важливою передумовою якісного використання тестових завдань є також їх варіювання, яке передбачає звернення до кількох різновидів того самого завдання та убезпечує від списування між самими учнями.

Викладачу-словеснику слід пам’ятати, що впровадження системи тестових завдань не передбачає цілковитого або часткового згортання чи послаблення інтенсивності інших видів навчальної діяльності учнів на уроках української мови. Навіть саме виконання тестових завдань потребує від учнів глибокої, всебічної мовно-мовленнєвої підготовки, зорієнтованості в мовній теорії та вміння ефективно застосовувати її в практичній діяльності, як і сформованості навичок використовувати мову в різних ситуаціях спілкування. Система тестування передбачає всебічне оцінювання досягнень учнів із української мови, враховує всі напрями її вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах. Саме тому викладачу-словеснику слід виконувати програму з мови в повному обсязі, що дасть змогу посилити підготовку учнів до проходження оцінювання їхніх навчальних досягнень.
Рекомендована література


  1. Аванесов В. Форма тестовых заданий. Учебное пособие для учителей школ, лицеев, преподавателей вузов и колледжей. – М.: Центр тестирования, 2005. – 156 с.




  1. Майоров А. Н. Теория и практика создания тестов для системы образования. (Как выбирать, создавать и использовать тесты для целей образования). – М.: Народное образование, 2000. – 352 с.

3. Челышкова М. Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов. – М.: Логос, 2002. – 432 с.



3 ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Тестові завдання мають чотири варіанти відповідей. У кожному завданні лише одна правильна відповідь. Оберіть правильну відповідь та позначте її у бланку відповідей.



Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк відповідей!

Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей, або виправленням.


    1. ФОНЕТИКА




  1. Позначте рядок, у якому в усіх словах наголошений другий склад:

А дочка, подруга, вимова, гуртожиток, русло;

Б новий, спина, виразно, завдання, попереду;

В предмет, рукопис, ненавидіти, фартух, в’язкий;

Г середина, дефіс, старий, горошина, каталог.


  1. Позначте рядок, у якому всі слова мають наголос на першому складі:

А олень, спина, приріст, циган;

Б русло, шофер, центнер, черствий;

В статуя, фартух, читання, фарфор;

Г легкий, просіка, новий, діалог.


  1. Позначте рядок, у якому всі слова мають наголос на другому складі:

А дочка, подруга, вимова, сантиметр, ідемо;

Б спина, виразно, завдання, попереду;

В предмет, рукопис, ненавидіти, в’язкий;

Г кропива, приязнь, горошина, каталог.
4. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з літерою ґ.

А джи(ґ, г)ун, (ґ, г)удзик, а(ґ, г)рус, (ґ, г)учний;

Б (ґ, г)рунтець, мамали(ґ, г)а, (ґ, г)уля, (ґ, г)азда;

В (ґ, г)анок, (ґ, г)валт, (ґ, г)орно, (ґ, г)ава;

Г джи(ґ, г)іт, (ґ, г)речний, об(ґ, г)рунтувати, (ґ, г)уцул.
5. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з літерою ґ.

А (ґ, г)алченя, (ґ, г)рунтовний, (ґ, г)едзь, (ґ, г)алузь;

Б (ґ, г)атунок, (ґ, г)анок, (ґ, г)орно, (ґ, г)ава;

В (ґ, г)уля, (ґ, г)анчір’я, (ґ, г)арнір, (ґ, г)речний;

Г (ґ, г)рунт, (ґ, г)армонія, (ґ, г)ачок, (ґ, г)удзик.

6. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з літерою ґ.

А (ґ, г)героїчний, (ґ, г)удзик, (ґ, г)остинець, (ґ, г)воздика;

Б (ґ, г)рунтець, (ґ, г)лей, (ґ, г)уля, (ґ, г)азда;

В (ґ, г)анок, (ґ, г)валт, (ґ, г)отовий, (ґ, г)араж;

Г (ґ, г)азета, (ґ, г)ерб, (ґ, г)ектар, (ґ, г)уцул.
7. Позначте рядок, у якому в усіх словах приголосні тільки дзвінкі:

А джерельний, ґазда, в’юнець, гриб;

Б жанр, забіг, лід, джміль;

В коледж, регіон, неділя, мова;

Г добро, лимон, рейс, недорогий.
8. Позначте рядок, у якому в кожному слові однакова кількість звуків і букв:

А відзвук, їжак, ячмінь, здоров’я;

Б джміль, щирість, п’ять, вугілля;

В земля, райдуга, європеєць, порядок;

Г щавель, ательє, лічба, боєць.
9. Позначте рядок, у якому в усіх словах при вимові відбувається уподібнення приголосних:

А безшумний, доріжка, (на) стежинці, просьба;

Б дьогтю, кузня, пругкий, казка;

В піднігтьовий, зцідити, боротьба, співачці;

Г сережка, двигтить, стіжки, зчистити.
10. Позначте рядок, у якому в усіх словах відбувається уподібнення приголосних звуків:

А безшумний, (у) сорочці, кузня, сонце;

Б вокзал, указка, радістю, весна;

В (у) книжці, молотьба, нігті, легкий;

Г вогкий, пісня, смієшся, земний.
11. Позначте рядок, у якому в усіх словах відбувається уподібнення приголосних:

А доріжка, бризки, блюдце, річка;

Б дьогтю, гілка, співачці, стрічка;

В вилізши, безжальний, (на) дошці, пругкий;

Г ніжка, безчестя, корж, зчистити.

12. Позначте рядок, у якому всі слова записано за алфавітом:

А легко, легкоатлет, лідерство, лицемірство;

Б лотерея, лоцман, лупнути, лупа;

В лижник, лимонка, листоноша, ліворуч;

Г лісовий, лимонний, листування, лісник.
1.2 СЛОВОТВІР ТА БУДОВА СЛОВА


  1. Позначте рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:

А пречудовий, возз’єднаний, наддунайський, ухвалений;

Б обсипати, підкреслений, по-українськи, перепиляний;

В підлеглий, підзвітний, розквітлий, придорожній;

Г подарувати, прикордонний, сказаний, зробивши.


  1. Позначте рядок, у якому в усіх словах значущі частини виділено правильно:

А каз/к/а, під/сум/ува/ти, весел/о, стін/ний;

Б при/кордон/н/ий, за/добр/ий, хоч/уть, про/вул./ка;

В плеч/е, при/воз/и/ти, нож/ем, роб/от/а, за/блуд/а;

Г шан/ува/ти, мат/ер/і, дар/унк/а, ми/ш/а, нов/ий.


  1. Позначте рядок, у якому подано спільнокореневі слова:

А завод, водити, водянка, завідувач;

Б бал, балет, балкон, балон;

В нога, ніжка, підніжжя, підніжок;

Г переносити, листоноша, носоріг, носовий.


  1. Позначте рядок, у якому всі слова утворено за допомогою одного і того ж префікса:

А возвеличити, возз’єднати, возитися, водний;

Б індустріальний, інтуристський, інновація, інваріантний;

В надбрів’я, надбати, надбитий, надбудова;

Г підніжжя, підпора, підказка, підщепа.


  1. Позначте пару слів, утворену префіксальним способом:

А праліс – паросток;

Б запічок – співрозмовник;

В безробітний – безрадісний;

Г перехід – насип.


  1. Позначте рядок, у якому всі слова утворено суфіксальним способом:

А чайник, перехід, біг, снігопад;

Б відродження, читач, подорожник, глядач;

В веселість, слухач, водяник, письменник;

Г безпорядок, передмова, молокозавод, надзвуковий.


  1. Позначте рядок, у якому всі слова утворено префіксально-суфіксальним способом:

А переджнивний, бездоганний, запічок, підсніжник;

Б міжряддя, настільний, протизаконний, заширокий;

В по-доброму, провулок, передбачити, заморський;

Г прегарний, надзвуковий, протипожежний, видолинок.

1.3. МОРФОЛОГІЯ ТА ОРФОГРАФІЯ


  1. Позначте рядок, у якому всі слова є службовими частинами мови:

А над, на, ні, у, нам;

Б зі, із, але, бо, для;

В при, під, лиш, не, десь;

Г ж, за, хто, попід, однак.


  1. Позначте рядок, у якому всі іменники належать до жіночого роду:

А вуаль, Чилі, акварель, Міссісіпі;

Б зала, синиця, воєвода, комісія;

В загс, ГЕС, жовч, пастораль;

Г бязь, СДПУ, Токіо, мадам.


  1. Позначте рядок, у якому всі іменники іншомовного походження належать до жіночого роду:

А ООН, ГЕС, леді, мадам;

Б Сочі, таксі, метро, кіно;

В піаніно, Делі, аташе, Конго;

Г бязь, СДПУ, Токіо, мадам.
4. Позначте рядок, у якому всі іменники належать до спільного роду:

А бурлака, суддя, теля, замазура;

Б біль, вельможа, сирота, путь;

В бідолаха, злюка, хитрюга, недоучка;

Г плакса, вереда, зівака, папороть.
5.Позначте, у якому рядку всі іменники належать до спільного роду:

А професор, математик, педагог, адвокат;

Б архітектор, касир, бібліотекар, листоноша;

В капризуля, зануда, чистьоха, приблуда;

Г ябеда, каліка, ледащо, сподвижник.
6.Позначте рядок, у якому всі іменники мають форми однини і множини:

А дзеркало, колосся, дерево, космос;

Б круча, мати, остриг, програма;

В слово, річка, листя, селище;

Г ім’я, село, коріння, озеро.
7.Позначте рядок, у якому всі іменники у формі орудного відмінка мають у закінченні літеру –е, -є:

А кухар, тротуар, вихор, ячмінь;

Б стиль, майстер, прізвище, чиж;

В перпендикуляр, рій, плече, слюсар;

Г калач, кущ, кобзар, слухач.
8.Позначте рядок, у якому всі іменники у формі орудного відмінка однини мають у закінченні літеру –е, -є:

А кухар, пісня, круча, ячмінь;

Б стиль, колія, прізвище, мікрофон;

В перпендикуляр, рій, плече, слюсар;

Г вулиця, сім’я, бригадир, буквар.
9.Позначте рядок, у якому всі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення –а, -я:

А прибув з Єгипт.., не поставив апостроф.., основи світогляд..;

Б літр бензин.., приміщення театр.., не було прапор..;

В з останнього вагон.., вулиці Париж.., зібрали з гектар..;

Г недалеко від ліск.., сторінки журнал.., довгого коридор..
10.Позначте рядок, у якому всі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення –у, -ю:

А сокіл, дуб, дощ, Київ;

Б барвінок, слюсар, степ, гектар;

В Дон, цемент, інститут, туман;

Г Крим, атом, журнал, трикутник.
11.Позначте, у якому рядку всі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення –у, -ю:

А клен, гай, ключ, мороз;

Б кришталь, прогрес, Буг, електрон;

В сон, цукор, вогонь, Байкал;

Г грім, Конотоп, прогрес, барвінок.
12.Позначте рядок, у якому всі прикметники є якісними:

А рожевий, кислий, радісний, вишневий;

Б суворий, гнилий, дубовий, справжній;

В веселий, щасливий, смачний, чарівний;

Г стрункий, блідий, буйний, особовий.
13. Позначте рядок, у якому всі складні прикметники пишуться через дефіс:

А сліпучо/білий, вічно/юний, червоно/гарячий, ніжно/рожевий;

Б сніжно/білий, північно/східний, світло/голубий, мовно/літературний;

В гірко/солоний, хіміко/біологічний, західно/український, радіо/фізичний;

Г суспільно/політичний, густо/синій, зовнішньо/торговий, військово/патріотичний.
14. Позначте порядок, у якому в усіх числівниках відмінюється тільки друга частина:

А триста, п’ятсот, шістсот, вісімсот;

Б двісті, шістдесят, сімсот, тридцять;

В п’ятдесят, шістдесят,сімдесят,вісімдесят;

Г чотириста, дев’яносто, вісімдесят, сімсот.
15. Позначте рядок, у якому всі займенники пишуться разом:

А аби/хто, де/котрий, будь/що, хто/небудь;

Б де/хто, чий/небудь, аби/кому, де/кому;

В де/якого, аби/кому,кому/сь, аби/чим;

Г що/небудь, де/який, будь/який, чого/небудь.
16. Позначте рядок, у якому всі дієприкметники пишуться з не разом:

А не/виконане завдання, не/скошена трава, не/розв’язана задача;

Б не/прочитана книга, не/побілена хата, стіни не/фарбовані;

В не/вишитий рушник, слова, ще нікому не сказані, не/довантажена машина.

Г не/вивчений текст, не/узгоджені питання, поле не/засіяне.
17. Позначте рядок, у якому всі дієслова недоконаного виду:

А зберігати, ходити, гарантувати, зашивати;

Б писати, виконувати, скочити, знати;

В поважати, залежати, зашити, думати;

Г атакувати, перенести, сидіти, просити.
18. Позначте рядок, у якому всі дієслова належать до другої дієвідміни:

А малювати, носити, боятися, знати;

Б кричати, бачити, просити, клеїти;

В полоти, боротися, гоїти, їздити;

Г ходити, об’єднатися, радіти, веселити.
19. Позначте рядок, у якому від усіх прислівників можна утворити просту форму вищого ступеня порівняння:

А остаточно, щасливо, широко, мужньо;

Б вічно, рідко, низько, надмірно;

В надзвичайно, радісно, бадьоро, високо;

Г яскраво, добре, лагідно, мудро.
20. Позначте рядок, у якому всі словосполучення містять частки:

А хай буде так; ошелешений і розгублений; дізнатися не від товариша;

Б озирайся не озирайся; це ж мій друг; сказав би комусь;

В то джерело знань; ось чого захотів; довідався про новини;

Г хотів би сказати; нехай не гнівається; розмова з людьми.
21. Позначте речення, яке потребує редагування:

А Інформацію про надходження нових товарів можна отримати у продавця-консультанта.

Б Розпочинається сезонний розпродаж зимових пальто.

В Пропозиції покупців буде обов’язково передано виробникам.

Г У неділю магазин працює з десятої години.
22. Позначте речення, яке потребує редагування:

А Дозвольте оголосити порядок денний.

Б Пропозицію прошу внести до протоколу.

В хочу подякувати учасників круглого столу.

Г Нараду буде проведено відповідно до визначеного регламенту.
23. Позначте рядок, у якому в усіх словах спрощення в групах приголосних позначається на письмі:

А піз..ній, гіган..ський, безсовісний, балас..ний;

Б заздрісний, кіслявий, бороз..на, улесливий;

В волосний, особистісний, злісний, капосний;

Г зап’ясний, очисний, захисник, буревісник.
24. Позначте рядок, у якому в усіх словах відбувається спрощення в групах приголосних, що позначається на письмі:

А тижневий, блиснути, вісник, шістнадцять;

Б совісний, корисний, чесний, якісний;

В звісно, проїзний, пестливий, туристський;

Г жалісний, студентський, щасливий, тісний.
25. Позначте рядок, у якому в усіх словах спрощення в групах приголосних позначається на письмі:

А обласний, контрасний, сер..цю, учасник;

Б нещасний, беззахисний, форпостний, компосний;

В жалісливий, кістлявий, безрадісн..ий, улесливий;

Г безвиїз..ний, пристрасний, чесно, піз..но.
26. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з апострофом:

А м..ятний, роз..ятрений, присв..ята, пом..якшити;

Б в..язати, моркв..яний, компь..ютер, кур..єр;

В пів..юрти, дзв..якнути, зв..язок, кров..ю;

Г черв..як, В..ячеслав, круп..яний, між..ярусний.
27. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з апострофом:

А в..язати, пів..апельсина, моркв..яний, компь..ютер;

Б лит..ясла, пів..ящика, матір..ю, черв..як;

В двох..ярусний, мавп..ячий, Святослав, кар..єра;

Г пів..юрти, дзв..якнути, ін…єкція, зв..язок.
28. Позначте, в якому рядку всі слова пишуться з апострофом:

А м..ятний, роз..ятрений, присв..ята, пом..якшити;

Б кам..яніти, без..ядерний, кур..йозний, медв..яний;

В солов..ї, тьм..яно, кон..юктивіт, грав..юра;

Г пір..я, пів..ями, прив..ялений, п..єдестал.
29. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться без м’якого знака:

А землян..ці, яблун..ці, ремін..чик, емул..сії;

Б тон..ший, ніч.., перелаз..мо, рибал..ці;

В сопіл..ці, домен..щик, степ.., удар..те;

Г ад..ютант, ковз..кий, україн..ський, кан..йон.
30. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться без м’якого знака:

А дон..чин, лл..ється, ад..ютант, батал..йон;

Б ковз..кий, павіл..йон, сопіл..ці, секретар..;

В бар..єр, мен..ший, кров.., сопіл..ці, секретар..;

Г матір..ю, удар..те, близький, домен..щик.
31. Позначте, у якому рядку всі слова пишуться без м’якого знака:

А голуб.., піч.., дон..чин, Гал..чин;

Б Вас..чин, ходит.., лял..ці, щастя;

В буквар.., брин..чати, т..мяність, чотир..ма;

Г Уман..щина, май бут..нє, мен..ший, бджіл..ці.
32. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з подвоєними літерами:

А зран..я, безсмерт..я, пісен...ий, прочитан..ий;

Б довгождан..ий, блажен..ий, згуртован..ий, височен..ий;

В узвиш..я, стат..ей, роз..броїти, суд..ів;

Г ріл..я, узбіч..я, проніс..я, відкрит..ів.
33. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з подвоєними літерами:

А зран..я, безсмерт..я, пісен..ий, прочитан..ий;

Б довгождан..ий, блажен..ий, згуртован..ий, височен..ий;

В страшен..ий, картин..ий, міськ..ом, від..зеркалити;

Г стат..ей, жит..єдайний, облич..я, роздоріж..я.

1.4 синтаксис та пунктуація



  1. Позначте рядок, у якому всі словосполучення іменні:

А будь-що із запропонованого, вивчений напам’ять, другий день, цікава виставка;

Б троє з п’яти, намальований фломастерами, квітки нагідок, чесна гра;

В великі врожаї, шість днів, дехто з присутніх, розумніший від усіх;

Г пишний цвіт, руки матері, дуже сильно, знання про природу.


  1. Позначте речення зі складеним дієслівним присудком:

А Я хочу вам про рідний край сказать (Олександр Олесь).

Б Я берусь за важку роботу – виглядати синів (О. Семакович).

В Мені дальня зоря буде слати листи вересневими журавлями (М. Ільницький)

Г Вже клен, що казку розказав бузкам, ліг тінню спати на телігу (Б. Бора)


  1. Позначте речення з неоднорідними означеннями (розділові знаки пропущено):

А Вже українське щире слово почув збагнув і визнав світ (Б. Дегтярьов)

Б У світ ідемо щирими гостинними (В. Каюков)

В Навіть через вікна було видно як пухнасті сніги одсвічувались рожевими малиновими бризками зорі (М. Стельмах)

Г За шкільними партами схилились чорняві біляві русяві голівки (І. Цюпа)


  1. Позначте речення з невідокремленим поширеним означенням (розділові знаки пропущено):

А На землю зорану плугами спада рожево-білий цвіт (Г. Кривда)

Б Озвучене піснями бринить моє перо (І. Перебийніс)

В Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади (Г. Кривда)

Г Шумлять смерекові ліси по вінця сповнені краси.


  1. Позначте речення, у якому другорядним членом виступає обставина способу дії:

А Заходить до хати зоря-зоряниця, і гомін стихає кругом (М. Сом)

Б Ходить вітер яром та горою,плачуть трави, тужать під косою (М. Рильський)

В За півкілометра річка розпливалася великим плесом трохи меншого, широкого й чистого ставу (Ю. Смолич)

Г Ну, словом, листя розпустили всі назустріч живодайному дощеві (М. Рильський)


  1. Позначте речення з узагальнюючим словом після однорідних членів речення (розділові знаки пропущено):

А Січ дала видатних полководців славних державних діячів Наливайка Сагайдачного Хмельницького Сірка (з підручника)

Б Шевченкові були підвладні всі жанри літератури поезія проза драматургія (О. Ющенко)

В Козацтво було озброєне вогнепальною зброєю мушкетами пістолями рушницями (О. Апанович)

Г Іван Богун Данило Нечай Максим Кривоніс ці підручні гетьмана були відомі всім (А. Кащенко).


  1. Позначте речення, у якому між однорідними членами кома не ставиться:

А Я був у власному житті і машиніст (?) і пасажир (А. Григорук)

Б Один оце я тільки – ні в тин (?) ні в ворота (О. Гончар)

В Не схотіла душа бунтівна ні тепла (?) ні смачного пшона (П. Перебийніс)

Г Слизняк не виросте ні лебедем (?) ані орлом (Г. Кирпа)


  1. Позначте речення, у якому вставне слово (словосполучення) дає емоційну оцінку повідомлюваному:

А Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега (Ю. Мушкетик)

Б Сумління людське, виявляється, схоже на вулик, його теж можна розтривожити (О. Гончар)

В Досі дні стояли теплі, сонячні, а сьогодні, мов на гріх, задощило (О. Гуршенко).

Г Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе – само прийде (Панас Мирний).


  1. Позначте односкладне неозначено особове речення:

А Від щирого слова світ радіє (Нар. творчість)

Б Мова – тонкий інструмент (Б. Антоненко-Давидович)

В Весною в селі встають рано (Г. Тютюнник)

Г За правду, браття, єднаймося щиро! (Леся Українка)


  1. Позначте односкладне безособове речення:

А Світлішає в житті і на душі (О. Підсуха)

Б Люблять у нас дотепне слово.

В Сади свій сад, плекай свої надії (П. Дорошко)

Г Від добра добра не шукають (Нар. творчість)


  1. Позначте складносурядне речення, між частинами якого не треба ставити коми (розділові знаки пропущено):

А Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги (Л. Первомайський)

Б Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття (М. Бажан)

В Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив (М. Лукін)

Г Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі (М. Рильський)


  1. Позначте складне речення, між частинами якого (на місці (?)) не ставиться кома:

А Небо густо затяглося хмарами (?) і на землю впав темний теплий вечір (В. Малик)

Б За вікном ішли росяні ранки (?) і падали перламутри (М. Хвильовий)

В Золотіє вечірня тополя (?) і дивним світом горять небеса (М. Лукін)

Г Прилинув вітер (?) і в нічній хатині він про весняну волю заспівав (Леся Українка)


  1. Позначте складнопідрядне речення з підрядним означальним:

А Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край (І. Колодій)

Б А доки є пісня, нікому не вдастся захмарити небо моєї душі (Т. Севернюк)

В Духовність – озонова пелюстка, що так бережно огортає планету й не дає зруйнувати життя (О. Гончар)

Г Народе мій, як добре, що ти у мене є на світі (М. Вінграновський)


  1. Позначте речення, що відповідає такій характеристиці: складнопідрядне речення з однорідною підрядністю:

А Усіх, хто живе в Україні, має об’єднувати в суспільство українська мова, котру треба знати (Б. Олійник)

Б Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок, що зветься Слово, в ріку несмертного життя? (С. Марченко)

В Повінь добрих почуттів затоплює вчителя, коли він чує, як довірливо тулиться до нього дитина (М. Стельмах)

Г Велике діло, коли людина має чисте сумління, коли ніякі тіні не каламутять, не забруднюють душу (М. Стельмах)


  1. Позначте речення, що відповідає поданій характеристиці: складнопідрядне речення з послідовною підрядністю:

А Хоч проживи сто і двісті років, Київ пізнати повністю неможливо, бо в кожного він свій, особливий, самобутній, неповторний (А.Камінчук)

Б Ніколи я не знав, як тяжко жить без солов’я, що в пісні аж тремтить тільцем своїм маленьким (М. Рильський)

В Доволі малої іскринки бува, щоб просвітліла людська голова, щоб нас охопила турбота не тільки про хліб та роботу (А. Григорук)

Г Коли до тебе прилечу, засяє в сонці все навкруг, як після теплого дощу в росі важкій зелений луг (Д. Павличко)


  1. Позначте безсполучникове складне речення, між частинами якого слід поставити тире (розділові знаки пропущено):

А Переконатися пора зробивши зло не жди добра (Д. Білоус)

Б Одним заспокоюю себе у мене ще все попереду (В. Канівець)

В у товаристві лад усяк тому радіє (Л. Глібов)

Г Добре сказано Сенекою жорстокість народжується з посередності й слабкості (Є. Гуцало)


  1. Оберіть рядок, у якому між частинами безсполучникового складного речення (на місці(?)) ставиться двокрапка:

А Квітень виправдав свою назву (?) весело гомоніли струмки, сніг розтанув (Ю. Збанацький)

Б Зійшли сніги (?) земля відкрилась небу (В. Бровченко)

В Світить з блакиті сонце (?) зеленіють гори (О. Гончар)

Г Сонце впало на жовту хмарку (?) обрій полум’ям запалав (В. Симоненко)


  1. Позначте речення, що відповідає такій характеристиці: складне речення з різними типами синтаксичного зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим):

А Демократія тим і добра, що при ній не держава руйнує людину, а людина будує державу і саму себе (Ліна Костенко)

Б Пігмей бажа високим буть на зріст, порядним хоче виглядіти злодій, завжди злочинець – на ділах добродій (Д. Павличко)

В Преславне українське слово звучить у серці у моїм, бо мова - хліб, а не полова: я чув із уст батьків (Г. Позняк)

Г Шануймося, бо одна у нас усіх Україна й життя у кожного одне (Б. Гірський)
4. Різнорівневі завдання з української мови та літератури.
ВЛАСНЕ ПИСЬМОВЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ
Прочитайте Маніфест Матері Терези:

Життя – це можливість. Використовуй її.

Життя – це мрія. Реалізуй її.

Життя – це виклик. Приймай його.

Життя – це гра. Грай.

Життя – це таємниця. Пізнай її.

Життя таке чудове – не зіпсуй його.

Це твоє життя. Борись за нього.

Висловте письмово міркування з приводу сказаного у Маніфесті. Сформулюйте тезу висловлювання, наведіть два – три переконливі докази, які найкраще аргументуватимуть Ваші думки.

Проілюструйте їх прикладами з художньої літератури (укажіть проблему, порушену письменником, назвіть художні образи, через які розкрито проблему), історичні факти чи випадки з життя. Зробіть висновок. Не переказуйте змісту художніх творів, не характеризуйте всебічно образи.

Обсяги роботи – I сторінка (150 - 200 слів).

Текст обсягом 100 слів не оцінюватиметься.



ВЛАСНЕ УСНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал