Центр наукового забезпечення апв



Сторінка1/3
Дата конвертації02.04.2017
Розмір0.72 Mb.
  1   2   3


Львівська обласна державна адміністрація

департамент агропромислового розвитку

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

ЦЕНТР НАУКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Львівський обласний державний центр експертизи сортів рослин
рекомендації

З ОСОБЛИВОСТЕЙ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

ОЗИМИХ ЗЕРНОВИХ ПІД УРОЖАЙ 2017 РОКУ

обробіток ґрунту

удобрення

строки сівби

сорти

якість зерна

органічне виробництво

Оброшино 2016

УДК 633.1:631.526:631.5


Рекомендації з особливостей вирощування озимих зернових культур під урожай 2017 року: рекомендації. – Оброшино : [Б. в.], 2016. - с.
У рекомендаціях відображено формування врожаю і якості зерна в умовах 2014-2015 вегетаційного року, а також елементи осіннього комплексу як вагомі складові осінньо-польових робіт під урожай 2016 року.
Рекомендації підготували:

Седіло Г.М., директор Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, член кореспондент НААН, доктор с.-г. наук, професор;

Коник Г.С., перший заступник директора інституту, доктор с.-г. наук;

Шувар А.М., Ткаченко Л.Ю., Беген Л.Л., Тимків М.Ю., Дорота Г.М., Качмар О.Й., співробітники Інституту СГКР НААН;

Хмиз Н.С., директор департаменту АПР Львівської ОДА;

Кузько В.Г., директор ЛОДЦ експертизи сортів рослин.

Рекомендації з особливостей технологій вирощування озимих зернових культур під урожай 2017 року видаються за рішенням вченої ради Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН (протокол № від 26 липня 2016 р.).


© Інститут сільського господарства

Карпатського регіону НААН, 2016

Шановні аграрії!


Кожен господар хоче отримати цікаву нову інформацію щодо: стійких сортів проти шкодочинних організмів та стресових факторів в умовах зміни клімату; біологічних стимуляторів, які за обробки насіння поліпшують його посівні якості; бактеріальних для посилення азотфіксації та процесів фотосинтезу; ефективності попередників, якості обробітку ґрунту, який повинен бути енергоощадним та багато інших заходів, що сприяють ефективній реалізації потенціалу продуктивності сортів озимих.

У рекомендаціях висвітлені узагальнені перевірені науковими дослідженнями й багаторічним виробничим досвідом елементи технології вирощування озимих колосових культур, які дозволять збільшити виробництво зерна і покращити його якість.

Щодо стабільного виробництва зернової продукції на Львівщині особливу увагу слід зосередити на створенні високопродуктивних агрофітоценозів, зведенні до мінімуму втрат від шкодочинних організмів й стресових факторів погоди за умови збереження екологічної безпеки навколишнього середовища та зростання окупності ресурсо-й енерговитрат.

В умовах зміни клімату ми все більше маємо володіти знаннями про вплив факторів зовнішнього середовища на життя рослин. Це дозволить обґрунтовано застосовувати агротехнічні прийоми, формувати високоврожайні посіви сільськогосподарських культур, підвищувати продуктивність як рослинництва, так і тваринництва.

За останні роки кліматичні умови різко змінюються, тому вирощувати озимі зернові культури по однаковій єдиній схемі неможливо і це вимагає диференційованого підходу з урахуванням різного роду контрастних проявів погоди в кожній зоні області (західний Лісостеп, мале Полісся, Передкарпаття, Карпати).

Серед колосових культур основна частина в агроформуваннях області припадає на пшеницю озиму. Безперечно можна стверджувати, що це стратегічна культура й альтернативи їй немає, але вона буде відповідати цьому статусу тоді, коли рівень врожайності і якості продукції буде технологічно, економічно й екологічно збалансованим.

Сподіваємось, що у цих рекомендаціях аграрії знайдуть для себе цікаву інформацію щодо технологій вирощування озимих культур.
З повагою

директор інституту, член-кор. НААН,

доктор с.-г. наук, професор

Седіло Г.М.
Завершені наукові розробки лабораторії рослинництва,

які пропонуються до впровадження в агроформуваннях області:


  • технологія вирощування сильних і цінних за якістю зерна сортів пшениці озимої на продовольчі цілі;

  • інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці;

  • біологізована технологія вирощування пшениці озимої;

  • технологія вирощування жита озимого на продовольчі цілі;

  • технологія вирощування тритикале озимого та ярого на продовольчі й фуражні цілі;

  • вирощування пшениці озимої, гречки і льону на органічній основі;

  • технологія вирощування пивоварного та фуражного ячменю;

  • технологія вирощування тритикале ярого на продовольчі цілі;

  • технологія вирощування пшениці ярої на продовольчі цілі;

  • альтернативна технологія вирощування плівчастого вівса;

  • технологія вирощування голозерного вівса;

  • удосконалена технологія вирощування гречки сортів нового покоління;

  • високоефективна технологія вирощування гороху;

  • високоефективна технологія вирощування квасолі;

  • технологія вирощування льону-довгунцю в умовах західного Лісостепу і Полісся;

  • технологія вирощування льону-довгунцю на насінницькі цілі в умовах західного Лісостепу і Полісся;

  • технологія вирощування льону олійного в умовах Лісостепу західного.

Технології забезпечують високий рівень врожайності поліпшеної якості.

Ознайомитись із розробками можна в Інституті СГКР НААН. Співробітники лабораторії рослинництва можуть надати наукові супроводження технологій, консультативно-методичну допомогу та послуги на запит товаровиробників.
Зав. відділу координації

випробування та трансферу інновацій,



канд. біол. наук Боївка Т.Т.

Прогнозовані площі посіву озимих культур під урожай 2017 р. , га





Прогноз посіву озимих культур під урожай 2017 року

культури

область

Броди

Буський

Городоцький

Дрогобицький

Жидачівський

Жовківський

Золочівський

Кам'янка-Бузький

Миколаївський

Мостиський

Перемишлянський

Пустомитівський

Радехівський

Самбірський

Сколівський

Сокальський

Старосамбірський

Стрийський

Турківський

Яворівський

 

Всі категорії господарств

Озимих зернових

183486

5800

10857

10290

6020

10920

13500

15561

13379

6100

9255

8000

6800

15830

6855

0

24577

4515

8053

124

7050

в тому числі: пшениця

151630

5600

9219

7710

5400

6924

12050

12219

10481

5000

6230

7300

5730

13630

6750

0

21326

4120

6123

118

5700

жито

5729

100

266

30

460

81

650

70

560

250

745

0

230

700

80

0

249

100

52

6

1100

тритікале

5

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

5

0

0

0

0

0

0

0

0

ячмінь

26118

100

1372

2550

160

3915

800

3272

2338

850

2280

700

831

1500

25

0

3002

295

1878

0

250

вика

4

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

4

0

0

0

0

0

0

0

0

Оз. ріпак на зерно

45511

2000

2020

2020

1700

3980

700

3660

4070

1350

3050

3000

3400

1500

6000

0

3408

250

3253

0

150




Сільськогосподарські підприємства

Озимих зернових

113884

3150

7030

5640

2940

9200

5000

12871

8702

4850

4985

5000

3600

8050

4810

0

17793

1460

7153

0

1650

в тому числі: пшениця

89329

3100

5610

3150

2800

5424

4350

9939

6769

3900

3030

4500

2830

6500

4750

 

15074

1200

5303

 

1100

жито

2372

50

210

 

140

36

150

20

420

200

75

 

80

550

60

 

59

10

12

 

300

тритікале

5

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

ячмінь

22174

 

1210

2490

 

3740

500

2912

1513

750

1880

500

681

1000

 

 

2660

250

1838

 

250

вика

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

Оз. ріпак на зерно

45488

2000

2020

2020

1700

3980

700

3660

4070

1350

3050

3000

3400

1500

6000

 

3400

250

3238

 

150




Господарства населення

Озимих зернових

69602

2650

3827

4650

3080

1720

8500

2690

4677

1250

4270

3000

3200

7780

2045

0

6784

3055

900

124

5400

в тому числі: пшениця

62301

2500

3609

4560

2600

1500

7700

2280

3712

1100

3200

2800

2900

7130

2000

 

6252

2920

820

118

4600

жито

3357

50

56

30

320

45

500

50

140

50

670

 

150

150

20

 

190

90

40

6

800

тритікале

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ячмінь

3944

100

162

60

160

175

300

360

825

100

400

200

150

500

25

 

342

45

40

 

 

вика

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оз. ріпак на зерно

23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

15

 

 


2. Формування врожаю в умовах 2016 року

Врожайність зернових культур формується за кількісними і ваговими показниками елементів продуктивності: колосоносні пагони, число колосків і зерен у колосі, маса зерна. Величини у значній мірі залежать від застосованих технологічних заходів, біологічних особливостей сортів та впливу метеорологічних факторів.

Восени 2015 року склалися складні умови для початку посівної кампанії озимих культур через екстремально посушливі умови серпня – початку вересня. Сівбу озимих зернових культур проводили з кінця вересня – у першій декаді жовтня. На 15 жовтня було засіяно 83% посівних площ, із яких близько 40% посівів утворили сходи. Утримання прохолодної, сухої, сонячної погоди у першій половині жовтня створювало умови для зменшення запасів вологи у грунті, які на 8 жовтня були знову недостатніми для появи дружніх сходів у посіяних озимих зернових культур. До кінця жовтня через нестачу ефективного тепла розвиток озимих культур затримувався.

Припинення вегетації відбулося 21 листопада, що на два тижні пізніше середньо багаторічного показника і озимі зернові культури увійшли у стан спокою на більшості площ у доброму та задовільному стані. Утримання дуже теплої, здебільшого з додатніми відхиленнями температури повітря погоди упродовж грудня утримувало посіви у стані неглибокого спокою, у денні години у рослин могли відновлюватися фізіологічні процеси.

Зима, що є характерно для останніх років спостережень тривала близько місяця (з 29 грудня по 26 січня). Різке зниження температурного фону з початку січня зумовило промерзання грунту до глибини 22-45см. Відсутність снігу на полях призвело до зниження мінімальної температури грунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці до 6-11º морозу, при критичній температурі вимерзання на цей період -14-16º. Короткотривалі зниження мінімальної температури на поверхні грунту, до 16-23º морозу, в другій і третій декадах січня, не несли загрози для рослин, оскільки вони були вкриті снігом. З кінця січня і впродовж лютого переважала дуже тепла, характерна для березня, в окремі дні початку квітня погода, що, в окремі дні, могло порушувати фізіологічні процеси у рослин на південних схилах рельєфу та в затишних місцях.

То ж зважаючи на умови, які склалися нинішньої зими, несприятливих агрометеорологічних факторів, які б могли призвести до пошкодження зимуючих культур не спостерігалося. Тому, на час відновлення вегетації озимі культури здебільшого знаходитимуться у доброму та задовільному стані.

Негативного впливу за осінньо-зимовий період (2015-2016 рр.) на озимі зернові культури не відзначено, загибелі рослин практично не було (1-2%). Із зимового спокою 72,4% посівів в агроформуваннях області вийшли у доброму стані, 25,3 - задовільному, 2,3 – слабкі та зріджені. Проте через неглибокий зимовий спокій визначено ослаблення рослинного організму за даними моніторингу впродовж зими.

Але у весняний період на час відновлення вегетації рослин (перехід температур через біологічний мінімум 50С, ЧВВВР – 30.03) відбулось на 5-7 днів пізніше порівняно з багаторічним показником, зумовило повільне наростання позитивних температур, що сприяло вегетативному розвитку рослин, тобто весняному кущінню. Зазначені вище процеси вимагали диференційованих підходів у системі підживлення, які надавались агроформуванням області у вигляді різних інформаційних матеріалів.

Запаси продуктивної вологи були достатніми для розвитку озимих і ярих зернових культур, ГТК (гідротермічний коефіцієнт), розрахований за середньодобовими температурами і кількістю опадів був на рівні середніх та оптимальних показників зволоження, хоча температурний режим був досить строкатий і значно відхилявся від багаторічних середніх показників.

Загалом погодні умови були сприятливими для росту і розвитку культур, окрім надмірних грозових опадів з градом у першій декаді червня, які носили локальний характер. На час переходу озимих зернових культур до VІІІ етапу органогенезу (фаза колосіння) рослини розвинули потужну кореневу систему, яка здатна засвоювати поживні речовини і вологу із глибших шарів ґрунту.

Кількість продуктивних пагонів визначає рівень врожайності: цьому елементу належить понад 50% формування маси зерна. За нашими багаторічними дослідженнями число колосоносних пагонів пшениці озимої 250-350 шт./м2 призводить до низькопродуктивних посівів (2,0-2,5 т/га); 450-500 шт./м2 – середньопродуктивних (3,5-4,0 т/га); 500-600 шт./м2 – високопродуктивних (5,0-6,5 т/га); 600-700 – високо інтенсивних (7,0-8,0 т/га).

Визначення індексу врожайності по сільськогосподарських підприємствах з використанням середніх статистичних даних за останні 10 років показав рівень прогнозованої врожайності озимої пшениці у межах 2015 року, а по деяких культурах дещо вищу.

Вся посівна площа становить 647,7 тис. га, що на 11,7 тис. га більше до минулого року. Особливих змін у структурі посівних площ не відмічено. Проте деякі корективи проведено. Зернові всього займають 300,1 тис. га, тобто 46 % у структурі в т.ч. озимі на зерно 29 %, ярі зернові і зернобобові 17 %. Площа всіх зернових знизилась на 0,2 тис. га, а ярих зернових і зернобобових на 3,1 тис. га 2,9 % (до минулого року). У структурі зернових порівняно з 2015 роком на 28 % збільшили площу ячменю озимого, що обґрунтовується стабільною його врожайністю за останні роки. Проте є деяке зниження площ пшениці ярої 4,0 тис.га (11 %) і значне гречки – 2,4 тис. га (39 %) та збільшення кукурудзи на зерно (1,4 тис. га) – 0,4 %,.
3. Технологічні заходи

(осінній комплекс робіт під урожай 2017 року)

На початку осінньо-польових робіт необхідно обрати технологію вирощування відповідного сорту: інтенсивну, ресурсозберігальну, альтернативну чи органічну. Оскільки показники врожайності і якості зерна залежать від рівня застосованої технології.

Для отримання високої врожайності та якості зерна озимих зернових культур необхідно всі технологічні заходи спрямовувати на отримання своєчасних і дружніх сходів, досягнення оптимальних параметрів розвитку рослин, тобто структури посівів, яка забезпечує максимальну продуктивність.

Виважені заходи у технології осіннього комплексу робіт дають можливість створити посів, як продукуючу біологічну систему, з його структурою стеблестою, надземною біомасою, фотосинтезуючим апаратом та кореневою системою й іншими елементами, що визначають врожай і якість зерна озимих. Правильно сформований агроценоз несе у собі стабільність і гарантію запланованих показників, позаяк посіви з оптимальною структурою стеблестою, краще використовують сонячну енергію, фізіологічно активніші, екологічно стійкіші і в меншій мірі піддаються фізіологічним стресам в умовах зміни клімату.
3.1.Роль попередника

Вибираючи попередник слід пам’ятати, що від нього крім формування елементів продуктивності у значній мірі залежить якість зерна.



У даний період спостерігаємо недостатню кількість площ кращих попередників для озимих зернових культур, особливо під пшеницю озиму. Потенціал реалізації врожайності і якості зерна цієї культури на даний час використовується недостатньо. Розширенням площ зернобобових культур та бобових трав можна кардинально його у перспективі підвищити.

У рослинах зернобобових культур поєднуються такі найважливіші процеси – фотосинтез та біологічна фіксація азоту, вони інтенсивно синтезують органічну речовину, значною мірою утримують свою потребу в азоті і вагому частку його залишають після себе, цим і покращують родючість й азотний баланс ґрунту, а також забезпечують отримання екологічно безпечних продуктів харчування. Незважаючи на зазначені властивості на практиці їх часто недооцінюють:

- важлива складова харчування людей і тварин;

- високий вміст білка в зерні;

- здатність зв’язувати вільний азот повітря за допомогою бульбочкових бактерій, які розвиваються на їх корінні;

- добрі попередники у сівозмінах для зернових та технічних культур;

- сприяють підвищенню родючості ґрунту, залишаючи на 1 га площі з соломою і кореневими рештками азоту (кг): горох – 60-90; кормові боби > 100; люпин – 150-200.

Отже, розширенню площ зернобобових культур повинна приділятись пріоритетна увага. Утім, згадані вище культури, особливо горох, кормові боби, люпин на даному етапі господарювання не займають належного місця в структурі посівних площ.

Кращими попередниками пшениці озимої у зоні Лісостепу є конюшина на два укоси або з приорюванням другого укосу на удобрення, зернові бобові культури (горох, вика, кормові боби, соя, квасоля), які забезпечують ґрунт азотом і високоякісною органічною масою, покращують його структуру.

Озимий ріпак – фітосанітар у зернових сівозмінах, його кореневі рештки запобігають переущільненню ґрунту, поліпшують структуру, збагачують органічною речовиною, якщо дотримуватись відповідного його повернення на попереднє місце.

Добрими попередниками є однорічні трави, картопля, кукурудза, цукрові буряки, але перших строків збирання, під які вносили органіку. Із зернових культур – гречка, яка має властивість розчиняти в ґрунті важкодоступні сполуки фосфору і калію.

Можна сіяти пшеницю після вівса, бо він не уражується кореневими гнилями. Із стерневих попередників – найгірший для озимих зернових культур ячмінь ярий. Після нього рослини інтенсивніше уражуються хворобами, зниження врожайності досягає 30-55% порівняно з попередником бобово-вівсяна сумішка на зелений корм, а після вівса лише до 6-10%.

На дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах зони Полісся добрі врожаї пшениці забезпечує розміщення її після люпину на корм і зелене добриво, картоплі ранніх сортів, льону та конюшини на один або два укоси. На дерново-карбонатних ґрунтах зони кращими попередниками пшениці є еспарцет, вико-овес, горох.

На дерново-підзолистих поверхнево оглеєних ґрунтах Передкарпаття добрими попередниками пшениці озимої є конюшина, вико-овес, люпин на зелений корм, льон.

Відомо, що жито озиме менш вимогливе до попередників, проте високу врожайність зерна поліпшеної якості забезпечує лише за правильного розміщення у сівозмінах. В західному Лісостепу добрими попередниками жита озимого є вико-вісяні та інші однорічні бобово-злакові суміші на зелену масу і сіно, а також ярі зернові, які були розміщенні після угноєних просапних культур. У зоні Полісся, необхідно відновити вирощування люпину на зелене добриво, який покращує родючість ґрунту і є добрим попередником жита.

Пшеницю озиму і жито, що вирощують на хлібопекарські цілі, необхідно розміщувати на кращих ґрунтах і після добрих попередників. Попередники тритикале, такі ж що й для озимої пшениці чи жита.

Кращими попередниками озимого ячменю є кукурудза і цукрові буряки ранніх строків збирання, картопля та вико-овес, зібраний на корм.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал