Бирка М. Ф., к пед н., доцент кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою іппочо інноваційні засоби навчання



Pdf просмотр
Дата конвертації10.03.2017
Розмір151 Kb.

1
Бирка М.Ф.,
к. пед. н., доцент кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою ІППОЧО

ІННОВАЦІЙНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ

Анотація
В статті проведено аналіз сучасного стану та перспектив розвитку засобів навчання. Виділено основні категорії інноваційних засобів навчання згідно класифікації за дидактичними функціями.

Вступ. Сучасний урок неможливо уявити без використання персональних комп’ютерів. Належне використання всіх складових процесу
інформатизації, який зараз широко впроваджується – підручників, засобів наочності, засобів оцінювання успішності навчання, процесів пошуку, обміну та опрацювання інформації, підготовки та використання навчально- методичних матеріалів, тренування і контролю, розв'язування навчальних та прикладних задач сприятиме успішному та ефективному викладанню будь- якої дисципліни у школі.
Комп'ютерні технології суттєво впливають на форми і методи навчання, роблять процес пізнання творчим, стимулюють заняття самоосвітою. Традиційні форми навчання поступово доповнюються но- вітніми технологіями, спрямованими на формування навичок та вмінь, що відповідають випереджаючому стану науки і техніки.
На сучасному етапі розвитку інформаційних та комп’ютерних технологій не виникає сумніву в потребі підготовки учнів, які б вільно орієнтувалися в інформаційному просторі. Комп'ютерні засоби навчання повинні сприяти активному залученню учнів до навчального процесу, розумінню та засвоєнню учнями навчального матеріалу, підтримувати
інтерес до пізнавальної діяльності. Сучасний вчитель повинен активно впроваджувати та використовувати їх у своїй професійній діяльності.
Засоби навчання завжди виступали як ресурси здійснення навчально- виховної діяльності, структурно-упорядкована взаємодія яких створює умови для успішного досягнення цілей навчання і виховання.
Далі більш детально розглянемо означення та класифікацію засобів навчання. Так, з точки зору Н.П. Волкової, засоби навчання це матеріальні й
ідеальні об'єкти, які використовуються в освітньому процесі як носії
інформації та інструменти діяльності вчителя й учнів та застосовуються ними як окремо, так і спільно. До них належать: природне і соціальне оточення, обладнання, підручники, книжки, комп'ютери з відповідним інформаційним забезпеченням, наукова допомога, електронні довідники, енциклопедії тощо.
При цьому під системою засобів навчання розуміється сукупність

2 взаємопов'язаних (у рамках методики їх використання) дидактичних компонентів, які утворюють певну цілісність, єдність.
Існують різні класифікації засобів навчання. Одна з них – класифікація за дидактичною функцією:
• інформаційні засоби (підручники і навчальні допомоги);
• дидактичні засоби (таблиці, плакати, відеофільми, програмні засоби навчального призначення, демонстраційні приклади);
• технічні засоби навчання (аудіовізуальні засоби, комп'ютер, засоби телекомунікацій, відеокомп’ютерні системи, мультимедія, віртуальна реальність) [4, с. 150-167].
Крім цього, засоби навчання можна умовно поділити на дві групи: традиційні та інноваційні засоби.
Серед традиційних засобів навчання особлива увага завжди приділяється слову вчителя та підручнику. Слово вчителя – найістотніший засіб навчання. За допомогою слова вчитель організовує засвоєння знань учнями, формування в них практичних умінь і навичок. Викладаючи новий матеріал, він спонукає учнів до роздумів над ним. Підручник як важливий засіб навчання слугує учневі для відновлення в пам'яті, повторення та закріплення знань, здобутих на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу.
Одні засоби навчання заміняють вчителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.); другі – конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які він повідомляє (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал); треті – виступають у ролі прямих об'єктів вивчення, дослідження (машини, прилади, хімічні речовини, предмети живої природи); четверті – в ролі "посередників" між учнем і виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або ускладнене (препарати, моделі, колекції та ін.); п'яті – використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками – навчальними і виробничими (прилади,
інструменти, ін.); шості – символічні (знакові) засоби (історичні і географічні карти, графіки, діаграми і т.п.).
Окремі засоби навчання, або, просто, засоби навчання – це матеріальні об’єкти (елементи) навчального середовища, які призначені для використання учнями навчально-виховного процесу при здійсненні ними окремих навчальних дій.
Комплекти засобів навчання – структурно упорядковані сукупності засобів навчання, які призначені для забезпечення навчальної діяльності за однією структурою.
Комплекс засобів навчання – структурно упорядкована сукупність засобів навчання, яка призначена для забезпечення навчальної діяльності за декількома структурами.
Система засобів навчання – підсистема навчального середовища, склад якої утворюють інтегровані засоби навчання, а структура – визначається

3 множиною навчальних цілей їх використання учнями навчально-виховного процесу [2, с. 184].
При сучасному інтенсивному розвитку комп’ютерів та інформаційних технологій особливо важливим є використання електронних засобів навчального призначення при викладанні у школі.
Електронні засоби навчального призначенняце засоби навчання, що зберігаються на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюються на електронному обладнанні. Вони поділяються на:

електронні засоби загальнодидактичного спрямування;

електронні засоби практичного спрямування (віртуальні фізичні, хімічні, біологічні лабораторії).
Розрізняють такі типи електронних засобів загальнодидактичного
спрямування:

педагогічний програмний засіб;

бібліотека електронних наочностей;

електронний задачник;

мультимедійний курс;

програмно-методичний комплекс;

навчальне програмне забезпечення для викладання та вивчення предмета;

дистанційний курс;

інтегрований електронний комплекс;

електронний атлас;

електронний навчальний посібник [8, с. 55-56].
Для підвищення ефективності використання засобів навчання при викладанні з множини усіх засобів навчання слід утворювати їх відповідні сукупності, в яких забезпечується техніко-технологічна і функціонально- цільова інтеграція.
Далі розглянемо найпоширеніші традиційні та інноваційні засоби навчання, згідно їх класифікації за дидактичними функціями.
Інформаційні засоби навчання
Сьогодні на заміну традиційним навчальним підручникам з паперу приходять електронні підручники.
Електронний підручникпідручник, виконаний в електронному
(цифровому) форматі HTML, який допускає гіперпосилання, графіку, мову диктора, реєстраційні форми, інтерактивні завдання, мультимедійні ефекти; включення елементів анімації та комп’ютерних ігор; забезпечує
інтерактивність, режим самонавчання, можливість самоконтролю, поширюється на компакт-дисках (СD-ROM) [5, с. 258]. Декілька електронних підручників утворюють електронну бібліотеку.
Електронна бібліотека створюється у вигляді централізованого сховища, побудованого на поєднанні машинної пам'яті, мікроносіїв і засобів передавання інформації. Інформація відшуковується в системі

4 запам'ятовуючих пристроїв за допомогою відповідних методів пошуку. До
інформаційних ресурсів належать інформаційно-навчальні матеріали лекції, словники, посилання на літературні джерела, посилання на віддалені мережеві ресурси (бази даних WWW-сервери, програмне забезпечення та
ін.) Ці інформаційні ресурси є основною складовою електронних курсів – навчальних курсів, поданих мовою HTML [7, с. 155].
На нашу думку, як ефективний інформаційний засіб слід використовувати доступ до глобальної комп’ютерної мережі Інтернет.
Internet (Inet, I-net, Net)(Інтернет, мережа, «мережа мереж») глобальна комп’ютерна мережа, що використовує стандартизовані протоколи й об’єднує понад 50 тисяч мереж. Її попередницею була мережа ARPAnet [1].
У сучасному Інтернеті будь-який учень або вчитель зможе потрапити на будь-який необхідний освітній ресурс у будь-який час із будь-якого місця земної кулі. Технології освіти майбутнього, за прогнозами сьогоднішнього дня, будуть будуватися на основі ділових ігор у мережі й досягнень мультимедіа, а освітні ресурси будуть доступні й відкриті для користувачів.
Навчання стане мобільним і буде проходити як індивідуально, так і у командах. Більшу роль буде грати зв'язок через Інтернет. Перспективні вчителі розуміють простоту й ефективність таких сучасних освітніх
інструментів, як Вікіпедія, блоги, подкасти та ін. і вже повноцінно їх використовують. Аудіо та відео матеріали стануть однією з основ модернізації освіти. Наприклад, навіть зараз все частіше в навчальні матеріали входять аудіокниги, які можна прослухати на іPod або mp3-плеєрі.
Мобільність і велика кількість контента, який можна розмістити на сучасні носії, сприятиме підвищенню інформованості та ерудиції [9].
Дидактичні засоби навчання
Інноваційні дидактичні засоби навчання, які базуються на використання персональних комп’ютерів, охоплюють широке коло програмного забезпечення навчального призначення. Серед програмного забезпечення навчального призначення слід виділити: електронні навчальні курси, програмно-педагогічні засоби, електронний навчально-методичний комплекс, мережеві програми та контрольно-діагностичні системи.
Електронні навчальні курси присвячені вивченню якої-небудь окремої дисципліни. Крім інформаційних матеріалів, вони повинні містити ще й матеріали для організації контролю та самоконтролю завдання для самостійного виконання, питання дія самоконтролю, тести тощо.
Електронний навчальний курс виконується в форматі, який допускає гіперпосилання, графіку, анімацію, реєстраційні форми, інтерактивні завдання мультимедійні ефекти. Він варіативний щодо виконання йому можна надати будь-якої зручної для читання форми – колір фону, тексту, розмір шрифту, за необхідності за допомогою принтера можна роздрукувати частину підручника або видати його необхідним тиражем.

5
Матеріал із електронного навчального курсу вчитель може доповнити, виправити, відправити учневі електронною поштою, записати на компакт- диску або розмістити на освітньому веб-сайті для одночасного доступу до нього учнів. Електронний навчальний курс забезпечує режим самонавчання та можливість самоконтролю.
Включення в електронний курс елементів анімації та комп'ютерних
ігор посилює його ефективність і привабливість. Гіпертекстова структура курсу дозволяє здійснювати індивідуальну траєкторію навчання. Однак гіпертекстова система навігації повинна будуватися так, щоб зберігалась логіка і систематичність щодо засвоєння освітніх стандартів.
Учні можуть самостійно поповнювати такий електронний курс творчими роботами, за необхідності відкриваючи їх для загального доступу, наприклад на веб-сайті. Публікація в електронному курсі створених або відібраних учнями матеріалів а також розміщення їх на доступному для інших веб-сайті, суттєво підвищує їх відповідальність за якість своєї інформації.
Електронний курс надає великі можливості для особистісної творчої роботи. Вчитель і учні можуть брати участь у складанні власного електронною курсу, в доповненні його матеріалами або завданнями без суттєвих витрат на перевидання. В паперових підручниках така можливість не передбачена, конструювання учнями особистісного вмісту утруднено. Максимально, що може зробити учень це залишити на полях підручника свої помітки.
Електронний курс надає можливість внесення до нього змін вчительем. Форма електронного курсу – блочна. А це означає що окремі блоки можуть замінюватися, доповнюватися в ході навчання.
Практика свідчить, що навчальний електронний курс доцільно подати у вигляді сукупності модулів, яким передує вступна та організаційна частини.
У свою чергу, кожний модуль може складатися зі змістовно закінчених частин, кожна з яких містить теоретичний матеріал. Завдання для практичної роботи, запитання та тестові завдання для самоконтролю, проміжний контроль, який за бажанням може супроводжуватися підказками та методичними допомогами. Вінцем модуля с обов'язкова частина – тематичний контроль, форма якого може бути запропонована вчителем- консультантом [10, с. 158].
Програмно-педагогічні засобисукупність комп’ютерних програм навчального призначення.

На думку В. С. Круглика, сучасний програмно-педагогічний засіб повинен містити такі модулі:

електронний підручник

електронний довідник

тренажерний комплекс (комп'ютерні моделі, конструктори й тренажери)

6

задачник

електронний лабораторний практикум

комп'ютерна тестуюча система

система планування процесу навчання [9].
Звичайно, представлені компоненти ППЗ самі не вирішують педагогічних завдань. Навчальна функція реалізується через педагогічний сценарій, за допомогою якого вчитель вибудовує освітні траєкторії.
Для роботи учнів над завданнями в індивідуальному режимі та для здійснення вчителем контролю за цим процесом призначені різноманітні
мережеві програми. Для використання таких програмних засобів необхідне обов'язкове підключення всіх комп'ютерів у комп'ютерному класі в локальну мережу з наданням принаймні одному з них статусу робочого місця вчителя, а іншим – робочих місць учня. Серед поширених мережевих програм можна назвати NetOp School та Net Support School.
До основних характерних особливостей мережевих програм можна віднести наступні:
- можливість перегляду на екрані монітора комп'ютера вчителя вмісту монітора будь-якого робочого місця учня, що дозволяє контролювати процес виконання завдання кожним учнем;
- передавання вмісту монітора комп'ютера вчителя як на всі робочі місця учнів, так і вибірково на деякі з них, це дає можливість консультувати учнів під час виконання ними поточних завдань, слідкуючи за цим процесом на моніторі комп'ютера вчителя, втручатися у процес виконання завдань учнями, переключаючи на свій екран вміст екрана монітора учнівського робочого місця;
- більшість подібних програмних засобів надають можливість спілкування по мережі не тільки у візуальному режимі, але й підтримують аудіозв'язок [12].
Саме все вище сказане дозволяє стверджувати, що мережеві програми є незамінним помічником вчителя в організації практичної частини уроку.
Індивідуалізація навчання, диференційований підхід до кожного окремого учня, особистісно-орієнтована методика викладання предмету,
інтерактивність реалізації процесу роботи учнів під час виконання ними практичного фрагменту уроку є дуже важливим як методичним, так і психологічним аспектом застосування мережевих програм у навчальному процесі.
Контроль та оцінка знань, умінь та навичок учнів – невід’ємний структурний компонент навчального процесу. Виходячи з логіки процесу навчання, він є, з одного боку, завершальним компонентом оволодіння певним змістовним блоком, а з другого – своєрідною зв’язуючою ланкою в системі навчальної діяльності особистості.
Для виконання контролю знань учнів зараз дуже широко використовуються різноманітні контрольно-діагностичні системи. Сучасні контрольно-діагностичні системи базуються на комп’ютерних технологіях і

7 можуть бути використанні для контролю знань з будь-яких предметів, як у традиційній освіті так і у дистанційній. Вони можуть стати в нагоді як при безпосередньому тестуванні знань, так і для закріплення пройденого матеріалу і для самотестування. Тобто можуть носити як офіційний, так і не офіційний характер (для власного використання). В будь-якому випадку такі системи сприяють покращенню якості знань та підвищенню
інтелектуального рівня учнів і навіть вчителів та нації загалом.
Одним з перспективних напрямків розвитку контрольно-діагностичних систем – це використання сучасних мультимедійних технологій в системах тестування. А також широке використання на різних етапах тестування всесвітньої мережі Інтернет. Використання мультимедійних технологій та можливостей Інтернет дозволяє підняти на новий рівень якість та ефективність систем тестування знань. Тому можна беззаперечно сказати, що мультимедійна складова даних систем буде постійно зростати, і використання мультимедія буде відігравати провідну роль в розвитку і в ефективному застосуванні систем тестування знань, як в галузі освіти, так і на підприємствах [3, с. 13].
Далі більш детально розглянемо особливості контрольно-діагностичної системи Test-W2, розробленою Шестопаловим Є. А. [13].
У контрольно-діагностичній системі Test-W2 усунуті всі недоліки попередньої версії та реалізовано наступні можливості:

встановлення індивідуальних параметрів тестування (кількість запитань, час тестування тощо);

використання шкали оцінювання на 2, 5, 6, 9 або 12 балів;

проведення тестування з діагностикою (в процесі тестування позначаються правильні й неправильні відповіді);

авторизація учня (вводиться прізвище, ім’я, клас) та збереження даних у протоколі;

захист тестів і протоколу тестування від несанкціонованих дій;

редагування тестів;

використання можливостей редактора Paint та процесора Microsoft
Word для редагування тестів;

конвертування тестів системи Test-W;

робота в локальній комп’ютерній мережі.
Вчителю для редагування тестів достатньо володіти основами роботи в
ОС Microsoft Windows, з графічним редактором Paint і текстовим процесором
Microsoft Word.
Щоб налагодити систему для тестування в локальній мережі, необхідно на учнівські комп’ютери копіювати папки з тестами; файл Test-W2.exe скопіювати на вчительський комп’ютер у папку «Спільні документи»
(SharedDocs), а ярлики файлу розмістити на робочих столах учнівських комп’ютерів. Файл протоколу Result.dat створюється автоматично в папці, з якої завантажували файл Test-W2.exe.

8
Суттєвою перевагою даної системи є те, що як питання, так і варіанти відповідей можуть мати вигляд тексту, формули, таблиці або малюнка.
Диск з контрольно-діагностуючою системою Test-W2 можна замовити на сайті видавництва "Аспект".
Звичайно, що ця система має певні недоліки, але в той же час проводиться постійна робота над покращення її функцій. Така система буде корисна вчителям всіх без винятку дисциплін, які викладаються у освітніх закладах.
Технічні засоби навчання
Навчання завжди було пов'язане із застосуванням технічних засобів, які розширювали можливості і підвищували ефективність подання навчального матеріалу, його засвоєння, управління навчальним процесом.
За останні 10-15 років практично вийшли з ужитку кінопроекційні засоби, аналогові магнітофони і відеомагнітофони. Цифрові засоби збереження і відтворення аудіо-візуальних даних також за останні п'ять років суттєво змінились. Розвиток засобів навчання зумовлює і розвиток нових методів навчання, відродження тих методів, які не могли бути реалізовані без застосування комп'ютеризованих засобів навчання. До таких методів, яким дали нове життя засоби навчання нового покоління, належать методи
«інтерактивного навчання».
Традиційні технічні засоби навчання (ТЗН) включають: дидактичну техніку (кінопроектори, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони, електрофони), аудіовізуальні засоби: екранні посібники статичної проекції
(діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції), окремі посібники динамічної проекції
(кінофільми, кінофрагменти, кінокільцівки), фонопосібники (грамзаписи і магнітофонні записи), відеозаписи, радіо-і телевізійні передачі.
Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання на уроках повинно відповідати таким вимогам: а) врахування пізнавальних закономірностей навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту аудіовізуальними засобами; б) забезпечення органічного поєднання їх зі словами вчителя, а також з іншими засобами навчання; в) відповідність змісту і навчально-виховним завданням уроку; г) врахування можливості застосування різних методичних прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальних інтересів учнів і забезпечення міцності засвоєння знань.
Важливо продумати поєднання слова вчителя з ТЗН, можливості використання методичних прийомів, наприклад: а) пояснення, установка на сприймання перед демонструванням (прослідковуванням) окремих елементів комплексу чи комплексу в цілому, бесіда за їх змістом; б) пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; в) демонстрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю

9
(поясненням); г) демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням).
На думку О.В. Пащенко, при підготовці і проведенні уроку з використанням ТЗН необхідно: а) детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу; визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення; в) відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змісту і цілі уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так комплексу в цілому; г) встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді буде проходити вивчення кожного питання теми; ґ) визначити методи і прийоми для забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, досягнення ними міцного засвоєння знань, умінь і навичок [11, с. 285].
Як підкреслюють Н. П. Дементієвська та Н. В. Морзе, основною і визначальною відмінністю інноваційних засобів навчання нового
покоління від попереднього покоління технічних засобів навчання є програмно-апаратна реалізація, тобто їх обов'язковими складовими є не тільки пристрої відтворення звуку і зображення, принципи фізичної реалізації яких не набагато відрізняються від реалізації засобів навчання, розроблених двадцять і більше років тому, а й програмні засоби, що застосовуються для управління ними [6, с. 122].
Принциповою відмінністю інноваційних засобів навчання є також цифровий спосіб зберігання даних, застосування цифрових носіїв, які забезпечують високу якість, компактність носіїв і простоту пошуку необхідних фрагментів. Цифрове подання даних уможливлює гіпертекстове і гіпермедійне подання навчального матеріалу, яке неможливо реалізувати за
інших умов. Мультимедійні засоби подання навчального матеріалу за деякими функціями, що ними підтримуються, належать до засобів унаочнення нового покоління.
Серед інноваційних ТЗН слід виділити мультимедійний проектор та сенсорну дошку.
Мультимедійний відеопроектор на відміну від звичайного проектора, який використовувався для відображення тексту, написаного на спеціальних прозорих плівках, підключається безпосередньо до комп'ютера і дублює зображення з екрана монітора, проектуючи його на великий екран. За допомогою цього сучасного пристрою можна проектувати будь-які мультимедійні програми навчального призначення, презентації нового матеріалу, розроблені за допомогою програмного продукту Microsoft
PowerPoint.
Презентація, як комп’ютерний документ, являє собою послідовність змінюючих один одного слайдів – тобто електронних сторінок. Демонстрація такого документу може відбуватися на екрані монітору комп’ютера чи на великому екрані за допомогою спеціальних пристроїв – мультимедійного

10 проектора, плазменого екрана, мультимедійного плато, телевізора, тощо.
Учні бачать чергування зображень, на кожному з яких можуть бути текст, фотографії, малюнки, діаграми, графіки, відео-фрагменти, і все це може супроводжуватися звуковим оформленням - музикою чи голосовим коментарем вчителя. Частіше демонстрація презентації супроводжує доповідь окремої людини.
При демонстрації об’єкти можуть відразу відображатися на слайдах, а можуть з’являтися на них поступово, в певний час, визначений вчителем для підсилення наочності доповіді та акцентування на особливо важливі моменти
її змісту. За потреб вчитель може порушити визначену заздалегідь послідовність демонстрації слайдів і перейти до будь-якого з них в довільному порядку.
Проведення презентації може супроводжуватися показом документу- презентації для більшої наочності та демонстрації об’єктів і подій, які не можуть бути в певний час безпосередньо представлені учням. Переваги мультимедійних презентацій:

Презентації можуть створюватися не тільки для показу на стінному екрані для групи учнів в аудиторії, але також можуть використовуватися для
індивідуального перегляду на комп’ютері.

Комп’ютерні презентації можуть використовуватися як для занять з безпосередньою участю вчителя, так і без його участі (наприклад, для самоосвіти).

Потенційна можливість інтерактивності дозволяє комп’ютерні презентації адаптувати під особливості сприйняття учнями навчального матеріалу.

Часова інтерактивність надає можливість учню самостійно визначати початок, тривалість процесу навчання, а також швидкість просування по навчальному матеріалу.

Інтерактивність при доборі потрібної послідовності відображення навчальної
інформації забезпечує вільне визначення чергування використання фрагментів інформації.

Змістова інтерактивність дозволяє змінювати, доповнювати чи зменшувати обсяг змістової інформації.

Створені презентації легко тиражуються, можуть демонструватися практично на будь-якому комп’ютері і являють собою корисний засіб аудіовізуальної підтримки будь-якої доповіді – виступу на науковій конференції чи звіту перед групою.
Крім дидактичних переваг, комп’ютерні презентації мають ряд переваг, пов’язаних з тиражуванням та розповсюдженням. Створені на інших
(наприклад, магнітних чи паперових) носіях та пристроях моделі, схеми, діаграми, слайди, відеокліпи, звукові фрагменти можуть компактно зберігатися в цифровому вигляді за допомогою презентацій. Вони не псуються, не займають багато місця, ними вільно можна керувати в процесі демонстрації та, при необхідності, можна легко модифікувати [6].

11
Все це дозволяє вчителю підготувати подання наперед продуманого за змістом та в часі блоку нового матеріалу. Варто зауважити, що ця інформація може бути представлена не тільки в електронному, але й у традиційному
(роздрукованому) паперовому вигляді. Електронна версія такої інформації поповнить відповідну методичну базу вчителя, що надалі може бути доповнена, відредагована та з часом знову використана для вивчення цієї ж теми.
Використання мультимедійного відеопроектора дозволяє працювати з групою як за пасивною, так і за інтерактивною моделями. Однак, використання тієї чи іншої моделі залежить як від змісту самого матеріалу, що вивчається, так і від методики, обраної вчительем.
Доповнення мультимедійного відеопроектора сенсорною дошкою розширює можливості його використання саме у форматі моделювання уроку як інтерактивного. Технічні особливості сенсорної дошки дозволяють ефективно використовувати її можливості: дотиком до зображень об'єктів, які виведені на сенсорну дошку та призначені для керування програмою, можна втручатися у процес пояснення нового матеріалу. Таким чином, за до- помогою сенсорної дошки можна залучати учнів до процесу пояснення нового матеріалу, використовуючи для цього відповідно розроблене програмне забезпечення.
Водночас вчитель може працювати безпосередньо біля сенсорної дошки, а не біля свого викладацького комп'ютера, реалізуючи одночасно контролюючу функцію під час роботи з аудиторією. У Microsoft PowerPoint передбачена можливість використання гіперпосилань, що дозволяє розробити гнучку розгалужену презентацію, яка певним чином «реагує» на втручання користувача (наприклад, надання правильної або неправильної відповіді та те чи інше запитання). Однак, незалежно від моделі, що використовується під час подання нового матеріалу за допомогою му- льтимедійного відеопроектора або сенсорної дошки використання цих мультимедійних засобів разом із відповідним програмним забезпеченням дозволяє працювати лише у форматі групового навчання.
Для визначення місця інноваційних засобів навчання у системі засобів навчання та в навчальному процесі слід враховувати те, що їх застосування:
− сприяє розвитку в учнів наочно-образного мислення;
− стимулює увагу (мимовільну і довільну) на етапі подання навчального матеріалу;
− активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів;
− допомагає пов'язати теоретичні питання з практикою;
− збільшує можливості показу практичних застосувань явищ, які безпосередньо не можуть спостерігатись на уроці;
− створює можливості для моделювання процесів і явищ;
− дає змогу в найбільш доступній формі систематизувати й класифікувати явища із застосуванням схем, таблиць, спеціальним чином форматованого тексту тощо;

12
− сприяє формуванню мотивації навчання, підвищує інтерес до навчання, створює установку на ефективне навчання;
− допомагає досить швидко й просто оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу суб'єктами навчання і групою у цілому.
Таким чином, можна зробити висновок, що використання інноваційних засобів навчання суттєво підвищує ефективність викладання, наочно демонструє переваги особистісно-орієнтованого навчання, дозволяє вчителю переставити акценти в методиці викладання предмета, підвищити інтерес учня до свого предмету, дозволяє залучити до активної форми роботи на уроці як сильних учнів, так і тих, кому опанування предметом дається важче.
Список використаної літератури:
1.
Англо-український тлумачний словник з обчислюваної техніки, Інтернету і програмування. – Вид.1 – К.: Видавничий дім "Софт Прес", 2005. – 756 с.
2.
Биков В.Ю. Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та е-технологій навчання // Збірник наукових праць до 10–річчя АПН України /
Академія педагогічних наук України. – Ч.2. – Харків: "ОВС", 2002. – С. 182-189.
3.
Бирка М.Ф. Комп’ютер – помічник під час тематичної атестації. // Крайова освіта
№ 3 (195) від 22 січня 2003 р. – с. 13.
4.
Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів /
Н.П. Волкова. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. – 576 с.
5.
Гриценчук О.О. Електронний підручник і його роль у процесі інформатизації освіти // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю.Бикова,
Ю.О.Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К.: Атіка, 2005. – с. 255-261.
6.
Дементієвська Н. П., Морзе Н. В. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю.
Бикова, Ю.О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. –К.: Атіка, 2005. – 272 с. – с. 120-134.
7.
Дементієвська Н.П., Морзе Н.В. Як можна комп’ютерні технології використати для розвитку учнів та вчителів // Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання / За ред. С.Д.Максименка, М.Л.Смульсон. – К.: Міленіум, 2005. -Т. 8, вип. 1. – 238 с. – с. 152-158.
8.
Інформаційне забезпечення навчального процесу: інноваційні засоби і технології:
Колективна монографія. – К.: Атіка, 2005. – 252 с.
9.
Круглик В. С. Концепція сучасного педагогічного програмного засобу / В. С.
Круглик. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e- journals/ITZN/em3/content/07kvsspm.htm
10.
Обрізан К.М. Програмні засоби навчального призначення // Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / За ред.
В.М.Мадзігона, Ю.О.Дорошенка. – К.: Педагогічна думка, 2003. – С.156-165.
11.
Пащенко О. В. Реалізація сучасних комп’ютерних технологій у навчальному процесі // Гум. вісн. ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний пед. унів. ім. Гр.
Сковороди”, наук.-теор. зб., спец. вип. / Індивідуалізація і фундаменталізація навчального процесу в умовах євро інтеграції. Переяслав-Хмельницький, 2007. – 459 с. – с. 283-289.
12.
NETOP SCHOOL як ефективний засіб оптимального використання комп'ютера в навчальному процесі. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ak- s.mylivepage.ru/wiki/463/154_NETOP_SCHOOL
13.
Test-W2. Контрольно-діагностична система. Інструкція з експлуатації. –
Шепетівка: «Аспект», 2008.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал