1. Опис навчальної дисципліни



Скачати 177.43 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації05.02.2017
Розмір177.43 Kb.

1.
Опис навчальної дисципліни
Найменування показників
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо- кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів – 3
Галузь знань
(шифр, назва)
Нормативна
Модулів – 2
Напрям
(шифр, назва)
Рік підготовки:
Змістових модулів – 2
Спеціальність

1-й
Курсова робота –
Семестр
Загальна кількість годин – 90
1-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи – 2,6
Освітньо-кваліфікаційний рівень:
БАКАЛАВР
16 год
Практичні, семінарські
32 год
Лабораторні

Самостійна робота
42 год
ІНДЗ: –
Вид контролю:
залік
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання – 1:0,9

Яремко З.М., 2015

Муць І.Р., 2015

Галаджун Я.В., 2015

Петришин Р.С., 2015

Тимошук С.В., 2015

Писаревська С.В., 2015

Стельмахович О.Б., 2015
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компетентностей, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.
Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.
Засвоївши дисципліну студенти повинні оволодіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетентностей з питань безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу суб’єкта господарювання в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні володіти сукупністю головних загальнокультурних та професійних компетентностей.
Загальнокультурні компетентності охоплюють:
• культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення, за яких питання безпеки людини, захисту і збереження навколишнього середовища вважають найважливішими пріоритетами;
• знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;
• вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;
• здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.
Професійні компетентності за видом діяльності охоплюють:
організаційно-управлінська діяльність:
• знання основних нормативно-правових актів та організаційно-технічних заходів у галузі забезпечення безпеки та охорони здоров’я;
• вміння обґрунтувати та забезпечити виконання заходів з колективної та особистої безпеки;
• вміння забезпечити координацію дій виробничого колективу із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків;
• забезпечення необхідного рівня безпеки у надзвичайних ситуаціях відповідно до майбутнього профілю роботи, галузевих норм і правил;
педагогічно-консультативна діяльність:
• вміння обґрунтувати та методично забезпечити проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій у разі надзвичайних ситуацій;
• вміння надати допомогу та консультації працівникам і населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;
контрольно-консультативна діяльність:

• вміння оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення надзвичайної ситуації за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу) щодо підвищення його рівня;
• здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину з урахуванням особливостей та комбінованої дії їхніх уражальних чинників.
3.
Програма навчальної дисципліни
Змістовний модуль 1. Забезпечення оцінювання небезпечних ситуацій
Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія
небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
Лекція 1. Науково-технічний прогрес, розвиток і безпека цивілізації.
Модель життєдіяльності людини. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Безпека людини, суспільства, національна безпека. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Концепція допустимого ризику. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.
Практичне заняття 1. Статистичне оцінювання небезпечних чинників для
життя людини.
Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Коефіцієнт індивідуального ризику та методичні підходи для його оцінювання.
Самостійна робота.
Види небезпек: мікро- та макробіологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.
Тема 2. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних
структурно-логічних моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій.
Лекція 2. Головні завдання та проблеми безпеки життєдіяльності.
Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), техногенну сферу та природне середовище. Ідентифікація ризику. Індивідуальний та груповий ризик. Управління ризиком та проблема допустимого ризику. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику. Головні умови безпечної життєдіяльності людини та глобальної безпеки. Класифікація небезпечних чинників. Головні принципи забезпечення безпечної життєдіяльності.
Практичне заняття 2. Моделювання небезпечних подій та оцінювання рівня
ризику.
Головні етапи кількісного аналізу та оцінювання ризику. Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей.
Визначення базисних подій.
Самостійна робота.
Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків. Вибір методів та інструментів управління виявленим ризиком.
Тема 3. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики.
Соціальні та психологічні чинники ризику.
Лекція 3. Фізіологічні, психологічні та соціальні основи забезпечення безпечної
життєдіяльності.
Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки. Захисні властивості людського організму. Аналізатори людини та їхні спільні властивості. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі надзвичайних ситуацій.
Чинники, які впливають на психофізіологічну надійність людини. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія. Зростання злочинності як чинник небезпеки. Види злочинних посягань на людину. Поняття та різновиди натовпу.
Поводження людини в натовпі. Психофізіологічний вплив оточення на людину.
Практичне заняття 3. Психофізіологічні особливості людини та безпека
життєдіяльності.
Визначення деяких психофізіологічних особливостей людини та обґрунтування
їхньої ролі у забезпеченні безпеки особи. Професії підвищеного ризику. Основи підвищення психофізіологічної стійкості кадрів до професійних небезпек.
Самостійна робота.
Глобальні проблеми людства: глобальна біосферна криза, екологічна криза, ресурсна криза, мирне співіснування, припинення гонки озброєння та відвернення ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, ліквідація небезпечних хвороб. Соціально- політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі чинники; збройні напади, захоплення й утримання об’єктів державного значення; встановлення вибухового пристрою у багатолюдному місці, установі (організації, підприємстві), викрадання зброї та небезпечних речовин з об’єктів їхнього зберігання, використання, переробляння або під час транспортування. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення.

Тема 4. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин,
рослин, об’єкти економіки.
Лекція 4. Природне середовище як критерій безпеки життєдіяльності.
Складові природного середовища та їхня характеристика. Якісні та кількісні параметри природного середовища, які визначають умови життєдіяльності людини.
Гігієнічна характеристика чинників природного середовища. Екологічна характеристика життєдіяльності та основи екологічної безпеки. Забруднення природного середовища – один із головних чинників порушення екологічної рівноваги.
Регіональний комплекс природних загроз. Методи виявлення їхніх уражальних чинників. Комплекс заходів із запобігання природним надзвичайним ситуаціям та усунення їхніх негативних наслідків.
Практичне заняття 4. Забруднення атмосфери аерозолями та його вплив на
здоров’я людини.
Забруднення атмосфери аерозолями та оцінювання його впливу на здоров’я людини. Пожежі у природних екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торф’яна пожежа). Уражальні чинники природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.
Негативний вплив на здоров’я людини природних джерел забруднення атмосфери.
Самостійна робота.
Негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування об’єктів економіки в умовах небезпечних метеорологічних явищ: сильного вітру, урагану, смерчу, шквалу, зливи, сильної спеки, морозу, снігопаду, граду, ожеледі.

Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту. Уражальні чинники, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.
Небезпечні гідрологічні процеси і явища: підтоплення, затоплення повеневими або паводковими водами, талими водами та в поєднанні з підняттям ґрунтових вод, підтоплення внаслідок затору льоду, вітрові нагони. Уражальні чинники, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
Біологічні небезпеки. Уражальні чинники біологічної дії. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
Пандемії, епідемії, масові отруєння людей. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.). Інфекційні захворювання тварин і рослин.
Змістовний модуль 2. Забезпечення соціальної, природної та техногенної безпеки
Тема 5. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
Лекція 5. Техногенна сфера та її негативні чинники.
Техногенне середовище та його складові. Головні принципи виробничої діяльності та безпека життєдіяльності. Техногенні небезпеки та їхні уражальні чинники за генезисом
і механізмом впливу. Класифікація уражальних чинників фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.
Електромагнітні чинники. Дія електромагнітних полів і випромінювань на людину, методи та засоби захисту від них.
Хімічні чинники. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою.
Практичне заняття 5. Аналіз небезпеки під час роботи зі шкідливими та
вибухопожежонебезпечними речовинами.
Шкідливі та вибухопожежонебезпечні речовини і головні заходи безпеки під час роботи з ними. Безпека використання побутового газу.
Лекція 6. Основи пожежної та радіаційної безпеки.
Загальні положення теорії виникнення, розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини чинники пожежі та вибуху. Показники пожежо- та вибухонебезпеки речовин і матеріалів.
Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами. Механізм дії іонізувальних випромінювань на тканини організму. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення.
Нормування радіаційної безпеки.
Практичне заняття 6. Оцінювання небезпек під час експлуатації електро-
обладнання.
Електричні чинники. Дія електричного струму на організм людини. Заходи безпеки під час експлуатації електрообладнання. Захист від атмосферної та статичної електрики.
Пожежна безпека під час експлуатації електрообладнання.
Практичне заняття 7. Захист від йонізувальних випромінювань.
Ядерні чинники. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС. Вміст радіонуклідів у продуктах харчування та їхній вплив на здоров’я людини. Вимоги радіозахисного харчування.
Лекція 7. Забезпечення техногенної безпеки.
Основи техногенної безпеки галузей господарювання, підприємств, установ та організацій. Загальні вимоги до безпеки технологічного обладнання, виробничих процесів, будівель і споруд. Внутрішні чинники, що впливають на безпечність діяльності суб’єкту господарювання. Санітарно-гігієнічна класифікація умов праці. Параметри та норми забезпечення безпечної життєдіяльності: мікроклімат, вентиляція, освітлення приміщень, шум.
Ергономічні вимоги до середовища.
Ергономіко-психологічні проблеми автоматизації та комп’ютеризації. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства. Комплекс робіт на об’єкті з попередження надзвичайних ситуацій з урахуванням чинних галузевих норм і правил.
Самостійна робота.
Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу. Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.
Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів.
Класифікація об’єктів за їхньою пожежо- та вибухонебезпекою. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій. Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.
Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Вимоги до транспортування небезпечних речовин.
Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-
функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіальних
одиниць у надзвичайних ситуаціях.

Лекція 8. Управління безпекою та його організаційно-правове забезпечення.
Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків. Критерії переходу небезпечної події у надзвичайну ситуацію, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки надзвичайних ситуацій та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.
Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на надзвичайні ситуації на державному рівні. Загальні норми законодавства, підзаконних актів, стандарти
і технічні умови, технічні і адміністративні регламенти, що регламентують принципи і механізми регулювання безпеки, зниження ризиків і пом’якшення наслідків надзвичайних ситуацій.

Практичне заняття 8. Класифікація надзвичайних ситуацій та прийняття
управлінських рішень.
Класифікація надзвичайних ситуацій. Державний класифікатор. Алгоритм класифікації надзвичайних ситуацій.
Загальні функції управління пов’язанні з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем. Управлінське рішення, його сутність, правове, організаційне, інформаційне та документальне забезпечення. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень. Інформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення
надзвичайних ситуацій або реагуванням на надзвичайні ситуації та організації ліквідування її наслідків.

Практичне заняття 9. Організаційно-правове забезпечення безпеки життє-
діяльності.
Головні правові акти, що діють в галузі забезпечення безпечної життєдіяльності.
Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях, режими її функціонування. Положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення надзвичайних ситуацій та аварій. Програми підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту.
Практичне заняття 10. Моніторинг надзвичайних ситуацій
Складові моніторингу надзвичайних ситуацій: галузева та територіальна.
Галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері відповідальності центральних органів виконавчої влади. Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами
і системами захисту та ліквідації надзвичайних ситуацій, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їхніх масштабів. Мережа спостереження і лабораторного контролю. Головні етапи аналізу надзвичайних ситуацій та прогнозування
їхніх наслідків.
Практичне
заняття 11. Організаційно-правове
забезпечення
цивільного
захисту населення та територій
Організаційно-правове забезпечення цивільного захисту населення та територій.
Міжнародне співробітництво України з питань цивільного захисту. Правовий режим надзвичайного стану. Правовий режим воєнного стану.

Самостійна робота.
Головні показники рівнів регіональних небезпек, які внесено у Паспорт ризику виникнення надзвичайних ситуацій в області, де знаходиться вищий навчальний заклад.
Загальні засади моніторингу надзвичайних ситуацій та порядок його здійснення.
Застосування захисних бар’єрів та видів цивільного захисту. Критерії та показники оцінювання ефективності функціонування системи безпеки та захисту в надзвичайних ситуаціях суб’єкту господарювання.
Система управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях в галузі, як складова державної системи, її місце і значення в системі управління функціонуванням галузі. Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях на підприємстві, в установі та організації. Завдання і повноваження спеціально створених координувальних і постійних органів управління безпекою і захистом у надзвичайних ситуаціях.
Фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від надзвичайних ситуацій. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резервів. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня надзвичайних ситуацій.

Тема 7. Управління силами та засобами суб’єкту господарювання під час
надзвичайних ситуацій.

Практичне
заняття
12. Соціальний
захист
потерпілих
від
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
Головні заходи і засоби захисту населення і територій під час аварій, стихійних лих, катастроф та застосування засобів ураження. Оповіщення та інформування суб’єктів забезпечення цивільного захисту. Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту. Інженерний захист територій.
Загальні принципи превентивного та оперативного (аварійного) планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайних ситуацій. Соціальний захист потерпілих від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Оцінювання збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій.
Розрахунок загального обсягу збитків. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій за основними їхніми видами. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров’я населення.

Практичне заняття 13. Організація евакуації населення в надзвичайних
ситуаціях
Евакуаційні заходи. Організація і планування евакуаційних заходів у випадку аварій, катастроф, стихійного лиха і воєнної обстановки

Самостійна робота.
Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення надзвичайних ситуацій. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в надзвичайних ситуаціях. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації надзвичайних ситуацій. Сили і засоби постійної готовності.
Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.
Розрахунок необхідних угрупувань сил першого, другого ешелонів та резерву, їхнього складу та визначення завдань. Організація взаємодії сил під час проведення аварійно- рятувальних робіт та основних видів життєзабезпечення населення у зоні надзвичайних ситуацій.
Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, одягу, взуття і засобів захисту, продовольства, води, продовольчої сировини і фуражу.
Спеціальні галузеві та позаштатні формування, які залучають до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Визначення порядку їхнього приведення до готовності та організації управління діями у процесі виконання завдань.
Основні засоби, тактика дій і способи виконання робіт у зоні надзвичайних ситуацій в залежності від профільного напряму вищого навчального закладу.
Матеріально-технічне, медичне та інші види забезпечення під час проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах галузі. Організація життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях та надання гуманітарної допомоги потерпілим.
Тема 8. Невідкладна допомога у разі ушкоджень органів і систем.
Практичне заняття 14. Термінальні стани, етапи серцево-легеневої реанімації.
Виконання штучної вентиляції легень та непрямого масажу серця. Накладання бинтових пов’язок. Розв’язування ситуаційних задач за темою заняття.
Практичне заняття 15. Невідкладна долікарська допомога у разі відкритих
ушкоджень.
Види, ознаки кровотеч. Способи тимчасової зупинки кровотеч. Невідкладна допомога у разі поранень. Розв’язування ситуаційних задач за темою заняття.
Практичне заняття 16. Невідкладна долікарська допомога у разі закритих
ушкоджень.

Переломи кісток, їхні різновиди, ознаки, ускладнення і невідкладна допомога.
Вивихи суглобів, їхні різновиди, ознаки, ускладнення і невідкладна допомога. Виконання транспортувальної іммобілізації. Розв’язування ситуаційних задач за темою заняття.
Самостійна робота. Травматичні ушкодження хребта, грудної клітки і живота, їхні різновиди, особливості надання невідкладної долікарської допомоги дорослим і дітям.
Відкриті ушкодження черепа і головного мозку та невідкладна долікарська допомога.
Поняття клінічної та біологічної смерті.

4. Структура навчальної дисципліни
Назви змістових модулів і тем
Кількість годин
Денна форма
Усього у тому числі лекції практичні самостійна робота
Змістовий модуль 1. Забезпечення оцінювання небезпечних ситуацій
Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небез- пек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
8 2
2 4
Тема 2. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови
імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій
8 2
2 4
Тема 3. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні чинники ризику.
8 2
2 4
Тема 4. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
8 2
2 4
Разом – змістовний модуль 1 32 8
8 16
Змістовий модуль 2. Забезпечення соціальної, природної та техногенної безпеки.
Тема 5. Техногенні небезпеки та їхні наслідки
24 6
6 12
Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно- функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіальних одиниць у надзвичайних ситуаціях
10 2
8 4
Тема 7. Управління силами та засобами суб’єкту господарювання під час надзвичайних ситуацій
8
-
4 4
Тема 8. Невідкладна допомога у разі ушкоджень органів і систем.
12
-
6 6
Разом – змістовний модуль 2 48 16 24 24
Усього годин
72
16
32
42

5. Теми лекційних занять
№ з/п
Назва теми
Кількість годин
1
Науково-технічний прогрес, розвиток і безпека цивілізації.
2 2
Головні завдання та проблеми безпеки життєдіяльності.
2 3
Фізіологічні, психологічні та соціальні основи забезпечення безпечної життєдіяльності.
2 4
Природне середовище як критерій безпеки життєдіяльності.
2 5
Техногенна сфера та її негативні чинники.
2 6
Основи пожежної та радіаційної безпеки.
2 7
Забезпечення техногенної безпеки.
2 8
Управління безпекою та його організаційно-правове забезпечення.
2
Разом
16

6. Теми практичних занять
№ з/п
Назва теми
Кількість годин
1
Статистичне оцінювання небезпечних чинників для життя людини.
2 2
Моделювання небезпечних подій та оцінювання рівня ризику.
2 3
Психофізіологічні особливості людини та безпека життєдіяльності.
2 4
Забруднення атмосфери аерозолями та його вплив на здоров’я людини.
2 5
Аналіз небезпеки під час роботи зі шкідливими та вибухопожежонебезпечними речовинами.
2 6
Оцінювання небезпек під час експлуатації електрообладнання.
2 7
Захист від йонізувальних випромінювань.
2 8
Класифікація надзвичайних ситуацій та прийняття управлінських рішень.
2 9
Організаційно-правове забезпечення безпеки життєдіяльності.
2 10
Моніторинг надзвичайних ситуацій
2 11
Організаційно-правове забезпечення цивільного захисту населення та територій
2 12
Соціальний захист потерпілих від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
2 13
Організація евакуації населення в надзвичайних ситуаціях
2 14
Термінальні стани, етапи серцево-легеневої реанімації
2 15
Невідкладна долікарська допомога у разі відкритих ушкоджень
2 16
Невідкладна долікарська допомога у разі закритих ушкоджень
2
Разом
32

7. Самостійна робота (денна форма навчання)
№ з/п
Назва теми
Кількість годин
1
Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
4 2
Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови
імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій
4 3
Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики.
Соціальні та психологічні чинники ризику
4 4
Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
4 5
Техногенні небезпеки та їхні наслідки
12 6
Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно- функціональна структура захисту населення та адміністративно- територіальних одиниць у надзвичайних ситуаціях
4 7
Управління силами та засобами суб’єкту господарювання під час надзвичайних ситуацій
4 8
Невідкладна допомога у разі ушкоджень органів і систем
6
Разом
42


8. Методи навчання
Головними методами навчання є:
• словесні методи (лекції, бесіди з елементами формування проблемних завдань);
• наочні методи (мультимедійні презентації);
• практичні методи (розрахункові вправи з аналізом моделей реальних ситуацій);
• проблемно-пошукові (виконання завдань самостійної роботи, спрямованих на активізацію отриманих знань під час аудиторних занять та виробленню навичок самостійної пізнавальної діяльності).

9. Методи контролю
Дисципліна має два змістовних модулі, які охоплюють матеріал усіх тем.
Рівень знань студентів оцінюють за 100-бальною системою, контролюючи якість виконання:
• контрольного опитування у вигляді письмових тестів – 44 бали.
• індивідуальних завдань на практичних заняттях (загалом 52 бали).
• самостійної роботи, яку оцінюють включенням теоретичних питань, що винесені на самостійне опрацювання, до підсумкового тестового контрольного опитування та за якістю виконанням одного індивідуального самостійного завдання, яке оцінюють максимально у 4 бала.
Підсумковий контроль – диференційований залік, який оформляють за результатами контролю знань студентів упродовж семестру.

10. Розподіл балів, що присвоюється студентам
Поточне тестування та самостійна робота
Сума
Змістовий модуль №1
Змістовий модуль №2
Тема 1
Тема 2
Тема 3
Тема 4
Тема 5
Тема 6
Тема 7
Тема 8 100 15 15 15 10 15 10 10 10

11. Шкала оцінювання: національна та ЄКТС
Сума балів за всі види навчальної діяльності (ЄКТС)
Оцінка за національною шкалою для екзамену, курсового проекту (роботи), практики для заліку
90-100 (А)

відмінно зараховано
81-89 (B)
добре
71-80 (C)
61-70 (D)
задовільно
51-60 (E)
0-50 (FX) незадовільно з можливістю повторного складання не зараховано з можливістю повторного складання
0-50 (F) незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

12. Методичне забезпечення
Методичне забезпечення навчальної дисципліни охоплює: підручники та посібники, зазначені у списку літератури, роздатковий матеріал на практичних заняттях, нормативні документи, інтернет-ресурси.
13. Рекомендована література
Базова
1. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / Яремко З.М. – Львів:
Видав. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. – 300 с.
2. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: короткий виклад та засоби контролю знань.
Навчальний посібник / Яремко З.М., Муць І.Р., Галаджун Я.В. – Львів. Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 267 с.
3. Запорожець О.І. Безпека життєдіяльності / О.І. Запорожець, Б.Д. Халмурадов, В.І.
Применко та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2013. – 2013.
4.
Васійчук В.О. Цивільний захист: Конспект лекцій для студентів всіх спеціальностей
і форм навчання / В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, О.С. Дацько та ін. – Львів:
Видавництво Львівської політехніки, 2011. – 208 с.
5. Наливайко Н. В. Невідкладна допомога: короткий виклад та тестові завдання: навч.- метод. посібник / Н. В. Наливайко, – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана
Франка, 2012. – 268 с.
Допоміжна
1. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. / Желібо Є.П.,
Заверуха Н.М., Зацарний В.В.; за ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2008. – 344 с.
2. Мохняк С.М. Безпека життєдіяльності. Навч. посібник. / Мохняк С.М., Дацько О.С.,
Козій О.І. та ін. – Львів: Видав. Львівської політехніки, 2009. – 264 с.
3. Петрук М.П. Безпека життєдіяльності / М.П. Петрук, Х.Я. Гіщак, Н.М. Карп’як та
ін. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011.– 224 с.
4. Яремко З.М. Навчальна програма та практикум з безпеки життєдіяльності. Яремко
З.М., Галаджун Я.В., Муць І.Р. та ін.– Львів. Видавничий центр ЛНУ імені Івана
Франка, 2006. – 102 с.
5. Васійчук В.О. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / В.О. Васійчук, В.Є.
Гончарук, С.І. Качан, С.М. Мохняк. – Львів: Видавництво Львівської політехніки,
2010. – 384 с.
6. Бикова О.В. Основи цивільного захисту: Навч. посібник; за заг. ред. канд. іст. наук
М.В. Болотських / О.В. Бикова, О.Ч. Болієв, Д.М. Деревинський та ін. – К.: МНС
України, Ун-тет цивільного захисту України, Ін-тут держ. упр. у сфері цивільного захисту, 2008. – 223 с.
7. Мусалатов Х. А. Хирургия катастроф: учебник / Х. А. Мусалатов − М.: Медицина,
1998. − 592 с
14. Інформаційні ресурси
1. Сайт кафедри безпеки життєдіяльності: http://www.lnu.edu.ua/faculty/bzhd/LifeSafety.htm
2. Сайт
Державної служби з питань надзвичайних ситуацій
України:
http://www.mns.gov.ua/
3. Сайт Міністерства охорони здоров'я України: http://www.moz.gov.ua/
4. Інформаційно правовий портал «Закони України»: http://uazakon.com/
5. Сайт Української асоціації римського клубу: http://clubofrome.org.ua/
6. Офіційне інтернет-представництво Президента України:
http://www.president.gov.ua/
7. Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua/
8. Сайт Кабінету Міністрів України: http://www.kmu.gov.ua/
9. Сайт Міністерства екології та природних ресурсів України: http://www.menr.gov.ua/
10. Сайт ради національної безпеки і оборони України: http://www.rainbow.gov.ua/

11. Сайт постійного представництва України при ООН: http://www.uamission.org/
12. Сайт північноатлантичного альянсу (НАТО): http://www.nato.int/
13. Сайт Державної служби з гірничого нагляду та промислової безпеки України:
(Держгірпромнагляду): http://www.dnop.gov.ua/
14. Міжнародна організація цивільної оборони http://www.icdo.org.
15. Міжнародне агентство з атомної енергії http://www.iaea.org.
16. Міжнародний Комітет Червоного Хреста http://www.icrc.org.
17. Товариство Червоного Хреста України http://www.redcross.org.ua.
18. Інститут державного управління у сфері цивільного захисту http://iducz.gov.ua.
19. 2. Перший західно-український медичний портал http:// www.zdorovya.in.ua.
20. 4. Медичний портал http://www.likar.org.ua.

15. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
1. Конституція України. Основний закон. – К., 1996.
2. Кодекс цивільного захисту України. – К., 2013.
3. Про охорону здоров'я: Закон України. – К., 1992.
4. Про охорону праці: Закон України. – К., 1992.
5. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон
України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27.
6. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. – К., 1998.
7. Про адміністративні порушення: Закон України. – К., 1993.
8. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - Київ: Відділ поліграфії
Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1998. - 125 с.
9. ДСТУ 2272-2006 „Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять ”.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал