1. 1 Становлення особистості



Сторінка6/6
Дата конвертації01.06.2017
Розмір0.67 Mb.
1   2   3   4   5   6


Висновок до 2 розділу

Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького заснований протягом 1920-1922 рр., має одне з найзначніших в Україні зібрань вітчизняного і зарубіжного образотворчого і декоративного мистецтва ХVІІ-ХХ ст.

Ідея створення музею в Сумах виникла в Н.Х.Онацького на тлі революційних подій. У цих умовах вона набувала свого поступового розвитку, але її втілення залежало від наявності музейного матеріалу. Спочатку це була невелика кількість поодиноких предметів мистецтва і старовини, які стихійно находили до Сум протягом 1917–1918 рр. зі зруйнованих революцією і громадянською війною навколишніх садиб і маєтків.

Все життя Н.Х. Онацького в цей період (до 1931 року) було підпорядковане подвижницькій діяльності зі створення та забезпечення роботи Сумського музею, проте як обдарована натура він встиг реалізувати себе в різних сферах: мистецтвознавстві і археології, поезії та історії,педагогіці та громадському житті,чим сприяв інтенсивному розвитку культури на Сумщині. У кожній з цих сфер він завжди був на межі ризику: у будь яку мить його могли звинуватити в націоналізмі або формалізмі.

Хронологічно в історії музею виокремлюються три періоди: 1920-1931 рр., 1932-1946 рр., після 1946 р. На першому етапі музейна політика перших років радянської влади була спрямовано на організацію доступу широких верств населення до культурної спадщини, і музейна мережа в цілому по країні зростало швидкими темпами. Тотожні процеси відбувалися й на місцях, керівництво Сумської наросвіти підтримувало Н.Х.Онацького.

І хоча на момент призначення його на посаду майбутній музей не мав не тільки приміщення і штатних працівників, а й музейних фондів, але протягом короткого часу музею були передані три суміжні споруди, після сполучення яких між собою музей уже мав нормальні умови для подальшого розвитку закладу.

Другий етап музейної історії, який розпочався після звільнення Н.Х.Онацького, можна охарактеризувати як період боротьби за виживання.

Процес знищення музею, який тривав кілька років поспіль, був припинений після виходу у світ урядової постанови "Про музеї", яка вимагала від місцевих органів влади "розібратися з профілями музеїв, які є переплутаними". Після офіційного визнання у 1937 р. художнього профілю Сумського музею протягом 1938-1939 рр. до його фондів неодноразово надходили твори західноєвропейського і вітчизняного живопису з Ермітажу, Третьяковської галереї та інших музеїв країни.

З 1946 р. до середини 1970-х років музей свого приміщення не мав, його експозиції працювали в декількох залах будівлі обласної філармонії.

Другу половину 1970-х і 1980-ті роки в історії музею з огляду на його еволюцію можна порівняти з першим десятиліттям існування закладу

Процеси, які почалися у житті музею після 1990 р., перегукуються з тією ситуацією, у якій заклад опинився після звільнення з нього Н.Х.Онацького.

По-перше, протягом цього періоду музей повернув релігійним громадам культові споруди, а унікальні скарби вітчизняного то світового образотворчого і декоративного мистецтва (більше 14 тисяч експонатів) наразі сконцентровані в основній будівлі музею, де на першому поверсі діє експозиція вітчизняною і західноєвропейського образотворчою мистецтва XVI – початку XX ст.

Таким чином, на сьогодні Сумський обласний музей художнього та декоративно-ужиткового мистецтва – провідний культурний центр області, популярність якого зростає завдяки активній виставочній діяльності. Приклад тому – міжнародні виставки в Германії, Італії, Польщі, Росії.

Висновки

Никанор Харитонович Онацький – талановитий художник поет, драматург, археолог, мистецтвознавець, педагог, активний громадський діяч.

Виняткова роль належить Н.X.Онацькому в розгортанні культурного життя на Сумщині. Своєрідним незгасаючим вогнищем культурного життя на Сумщині став створений у 1920 р. з ініціативи Никанора Харитоновича історико-художній музей, яким він керував протягом одинадцяти років.

Творчість Н.Х.Онацького - живописця починається після революції 1905–1907 рр. Два фактори остаточно визначають творче обличчя художника. Революція, яка виявляє могутність народних мас,допомагає більш оптимістичному сприйняттю оточуючої дійсності. Впливає і поглиблене ознайомлення з роботами двох великих художників Слобожанщини С.Васильківського і П.Ловченка.

Мистецька й життєва доля Никанора Онацького досить типова для українського інтелігента, який народився в простій селянській родині, де любили народні пісні, малярство, вишиванки.

Мистецька спадщина Н. Онацького налічує понад триста творів живопису і графіки. У творчості Н.Х. Онацького втілилися кращі традиції українського реалістичного мистецтва другої половини XIX – початку XX ст.

Спадщина Н.X.Онацького займає гідне місце серед великого доробку українського образотворчого мистецтва. Саме завдяки подвижницькій справі таких діячів, як він, набувало свого значення культурне життя провінцій, яке органічно вливалося в могутній потік вітчизняного мистецтва першої чверті двадцятого століття.

Важко переоцінити внесок Н. Онацького у розвиток художнього життя Сумщини, зокрема музейництва та викладацької справи. Образ цієї людини завжди залишиться для нас світлим i нескореним. Таким ми його спостерігаємо на автопортретах, які є найкращим здобутком художника, що органічно вписується в історію українського портретного мистецтва.

У 1960-1980 рр. родина художника (його вдова Н.В.Онацька жила у полтаві у 30-60 роки) передала твори Онацького до Сумського художнього музею. Треба віддати належне Надії Василівні: завдяки її зусиллям поволі виходило з непам’яті ім’я Н. X. Онацького. Ще в 70-х роках відбулися виставки збережених нею художніх полотен. На щастя, не справдились розпачливі рядки поета, написані між в’язничних стін: «Все піде в царство небуття, Сліду жаданого не кине...» Наприкінці 1995 р. його ім'я було присвоєно Сумському художньому музею.

Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького заснований протягом 1920-1922 рр., має одне з найзначніших в Україні зібрань вітчизняного і зарубіжного образотворчого і декоративного мистецтва ХVІІ-ХХ ст.

Ідея створення музею в Сумах виникла в Н.Х.Онацького на тлі революційних подій. У цих умовах вона набувала свого поступового розвитку, але її втілення залежало від наявності музейного матеріалу. Спочатку це була невелика кількість поодиноких предметів мистецтва і старовини, які стихійно находили до Сум протягом 1917–1918 рр. зі зруйнованих революцією і громадянською війною навколишніх садиб і маєтків.

Все життя Н.Х. Онацького в цей період (до 1931 року) було підпорядковане подвижницькій діяльності зі створення та забезпечення роботи Сумського музею, проте як обдарована натура він встиг реалізувати себе в різних сферах: мистецтвознавстві і археології, поезії та історії,педагогіці та громадському житті,чим сприяв інтенсивному розвитку культури на Сумщині. У кожній з цих сфер він завжди був на межі ризику: у будь яку мить його могли звинуватити в націоналізмі або формалізмі.

Хронологічно в історії музею виокремлюються три періоди: 1920-1931 рр., 1932-1946 рр., після 1946 р.

На першому етапі музейна політика перших років радянської влади була спрямовано на організацію доступу широких верств населення до культурної спадщини, і музейна мережа в цілому по країні зростало швидкими темпами. Тотожні процеси відбувалися й на місцях, керівництво Сумської наросвіти підтримувало Н.Х.Онацького.

І хоча на момент призначення його на посаду майбутній музей не мав не тільки приміщення і штатних працівників, а й музейних фондів, але протягом короткого часу музею були передані три суміжні споруди, після сполучення яких між собою музей уже мав нормальні умови для подальшого розвитку закладу.

Другий етап музейної історії, який розпочався після звільнення Н.Х.Онацького, можна охарактеризувати як період боротьби за виживання.

Процес знищення музею, який тривав кілька років поспіль, був припинений після виходу у світ урядової постанови "Про музеї", яка вимагала від місцевих органів влади "розібратися з профілями музеїв, які є переплутаними". Після офіційного визнання у 1937 р. художнього профілю Сумського музею протягом 1938-1939 рр. до його фондів неодноразово надходили твори західноєвропейського і вітчизняного живопису з Ермітажу, Третьяковської галереї та інших музеїв країни.

З 1946 р. до середини 1970-х років музей свого приміщення не мав, його експозиції працювали в декількох залах будівлі обласної філармонії.

Другу половину 1970-х і 1980-ті роки в історії музею з огляду на його еволюцію можна порівняти з першим десятиліттям існування закладу

Процеси, які почалися у житті музею після 1990 р., перегукуються з тією ситуацією, у якій заклад опинився після звільнення з нього Н.Х.Онацького.

По-перше, протягом цього періоду музей повернув релігійним громадам культові споруди, а унікальні скарби вітчизняного то світового образотворчого і декоративного мистецтва (більше 14 тисяч експонатів) наразі сконцентровані в основній будівлі музею, де на першому поверсі діє експозиція вітчизняною і західноєвропейського образотворчою мистецтва XVI – початку XX ст.

Таким чином, на сьогодні Сумський обласний музей художнього та декоративно-ужиткового мистецтва – провідний культурний центр області, популярність якого зростає завдяки активній виставочній діяльності. Приклад тому – міжнародні виставки в Германії, Італії, Польщі, Росії.


Список літератури та джерел
1. Ареф'єва Г. Злочин, якого не було. // Червоний промінь (Суми). - 1995.

2. Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). – К.: 2006. - С. 301-303.

3. Братко-Кутинський О. Феномен України. - К.. 1996.-С.175- 176.

4. Геврик Т. Репресоване краєзнавство. - К, 1991.-С.101 -111,

5. Граб В. "Ворожий" етнос. // Зоря Полтавщини. - 1990. - 5 січня.

6. Граб В. Покликання служити людям. Реабілітовані історією. - Київ-Полтава. - 1992. - С. 89-92.

7. Гуньовський І.М. Х Полтавська обласна наукова конференція з історичного краєзнавства. – Полтава, Колос. – 2007. – с.56-63.

8. ДА УСБУ в Полтавській області. - Спр. 2859-С. - Т.-2 - Арк. 29.

9. Державний архів Сумської області. - Суми: Собор, 2005. - 116 с.

10. Дорошенко Д. І. Коротенька історія Сумщини. – Чернігів: Управління у справах преси та інформації, 2003. – 72с.

11. Звагельський В.Б. Пером і пензлем // Сумський календар ’97. – Суми, 1996.

12. Карась А. З історії Сумщини. Історичні нариси. - Київ: СМП "Аверс", 2006. - 104 с.

13. Корнющенко І. Як світ, їх вічні імена // Наш край. – 1998. – 21 січ.

14. Кривко Я.Н. Н.Х. Онацький // Ленінський прапор. – 1974. – 23 лют.

15. Магура Т. /., Звагельський В. Б., Макаренко М. і Магура С. // Вивчення історичної і культурної спадщини Роменщини: проблеми і перспективи. – Суми – Ромни, 1990. - С. 37-45.

16. Майченко К., Петров Г. Він любив мальви // Дніпро. - 1965. - № 7.

17. Марочко В.І. Репресії в Україні: Хроніка / В.Марочко, О.Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія». - 2008. - 294 с.

18. Михненко А.М. Минуле України: Відновлені сторінки. - К.: Наук. думка, 1991. - 227 с.

19. Намдаров Г.М., Скиба О.В. Внесок народознавців Сумщини в українську етнографію та фольклористику// Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка.– 2001.– № 4.– С. 19-22.

20. Нікольський В. Репрессивна діяльність органів ГПУ під час голодомору в УСРР (1932-1933 рр.) // Архіви. - № 2. – 2004.

21. Оліфіренко В.В. Деякі сторінки історії Південно-Східної України – Донбасу// Донбас.– 1994.– № 1-6.– С. 4-12

22. Онацький Н. До сусіда по камері. Вірші з-за ґрат. - Україна. - 1988. - № 35.

23. Онацький Н. Лист до редактора. // Плуг і Молот (Суми). - 1929. - № 68.

24. Онацький Н. Минув сьогодні місяць... Вірші з-за ґрат. // Україна. - 1988. - №35.

25. Онацький Н. Сім років існування Сумського музею. - Суми.- 1927. – 89 с.

26. Онацький Н.Х. Українська Радянська Енциклопеція. - К. - 1962. - Т. 10. - С. 333.

27. Петров Г. Мужнє слово // Ленінська Правда - 1966. – 5 лют.

28. Петров Г. Народний митець // Ленінська правда. - 1965. - 9 січ.

29. Петров Г. Никанор Онацький на Краснопільщині // Перемога. - 1965. - 7 вер.

30. Письменники Сумщини: Бібліографічний довідник/Упор. Столбін О.П. — Суми: Козацький вал, 1999. – с. 212-214.

31. Сотник О. Репресії проти церкви на Сумщині (1918-1988 рр.). Випуск І /

32. Ткаченко Б. Никанор Воскреслий. // Україна. - 1988. - № 35.



33. Юрченко Н. Н.Х.Онацький (1875-1937). Каталог творів. - Суми. // Слобожанщина. - 1995.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал