Звіт про завершення II (концептуально діагностичного) етапу дослідно експериментальної роботи за темою



Скачати 147.97 Kb.
Дата конвертації14.07.2017
Розмір147.97 Kb.
ТипЗвіт
Звіт

про завершення II (концептуально – діагностичного) етапу дослідно – експериментальної роботи за темою

«Превентивне виховне середовище як фактор формування соціальної зрілості підлітків в умовах навчально – виховного комплексу»

на базі Чемеровецького навчально – виховного комплексу №1 «Загальноосвітня школа IIII ст., ліцей та міжшкільний навчально – виробничий комбінат»

за грудень 2014 – травень 2016

Відповідно до Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, методичних рекомендацій з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014 – 2015 н.р., а також 2015 – 2016 рр. Міністерства оосвіти та науки України, наказу Міністерства освіти і науки про «Затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року» на базі Чемеровецького НВК №1 проводиться дослідно – експериментальна робота за темою «Превентивне виховне середовще як фактор формування соціальної зрілості підлітків в умовах навчально – виховного комплексу». Протягом грудня 2014 – травня 2016 р. проводився II ( концептуально – діагностичний) етап дослідно – експериментальної роботи.

Відповідно до плану та програми проведення II ( концептуально – діагностичний) етапу було передбачено виконання наступних завдань:

визначення педагогічним колективом теоретико-концептуальних засад створення превентивного простору, як фактора формування соціальної зрілості підлітків;

уточнення сутності поняття «соціальна зрілість», превентивного середовища, як фактора формування соціальної зрілості підлітків, визначення компонентів, критеріїв, показників та рівнів сформованості заданої якості;

проведення відбору діагностичних методик дослідження;



визначення рівнів сформованості соціальної зрілості підлітків в умовах навчально – виховного комплексу;

визначення організаційно-педагогічних умов створення превентивного виховного середовища як фактора формування соціальної зрілості підлітків;

розроблення моделі соціальної зрілості підлітків та навчально-методичного забезпечення її реалізації;

здійснення стратегічного планування методичної і навчально-виховної роботи навчально – виховного комплексу відповідно до завдань дослідно-експериментальної роботи і результатів діагностики;

проведення розширеної педагогічної ради “Основні завдання та зміст створення превентивного виховного середовища як фактора формування соціальної зрілості підлітків ”;

Протягом даного етапу дослідження розроблено Концепцію створення превентивного виховного середовища, як фактора формування соціальної зрілості підлітків в умовах навчально – виховного комплексу, в якій окреслено наступне:



сучасні трансформаційні процеси в Україні призводять до змін пріоритетів в усіх сферах суспільного життя. Це особливо позначається на молодому поколінні, у свідомості й поведінці якого ще не сформувалася й не закріпилися значущі ціннісні орієнтації. За таких обставин важливою є проблема формування соціальної зрілості підлітка, яка характеризується саморозвитком, самостійністю й відповідальністю за події власного життя, позитивним мисленням, уміннями, необхідними для продуктивної взаємодії з іншими людьми.

У цьому контексті актуальності набуває проблема створення превентивного простору як фактору формування соціальної зрілості, оскільки молоде покоління формується в складних соціокультурних умовах – під впливом економічних та політичних суперечностей, нестійкості та незбалансованості соціальних процесів, криміногенності суспільства. Аналіз актуальності дослідження з данного питання свідчить про те, що саме створення превентивного виховного середовища забезпечить формування у підлітків соціальної зрілості.

Уточнено сутність понять: превентивного виховного середовища, як фактору формування соціальної зрілості підлітка , визначено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості заданої якості.

У нашому досліджені під превентивнем виховним середовищем ми розуміємо упорядковану цілісну сукупність організаційно – педагогічних умов, взаємодія й інтерпретація яких забезпечує соціально – правову підтримку, розкриття внутрішнього потенціалу, духовного розвитку і життєздійснення особистості, сприяє виробленню нею цінісного ставлення до себе, суспільства.

Зазначимо, що ідея соціальної зрілості, самоактуалізації особистості є основною і значущою для багатьох сучасних концепцій про людину

( К.А.Абульханова – Славська, Т.Ф.Алексєєко, О.В.Безпалько, І.Д.Бех, Н.В.Бордовська, А.В. Брушлінський, Б.З.Вульфов, В.О. Сухомлинський, Л.В. Тарасов, А. Мудрик та ін.).

Щодо розробки питання формування соціальної зрілості особистості, то у наукових працях по – різному визначається не тільки ієрархія цінностей, а й складові компоненти, що є базовими для визначення поняття «морально – духовні цінності ( І.Бех), «моральні цінності» ( С.Тищенко), «гуманістичні моральні цінності» (К.Чорна), «самовиховання та виховання моральної культури особистості учня» (В.Сухомлинський), « взаємозалежність суспільної моральної свідомості і моральної свідомості особистості» ( Б.Ананьєв, Л. Вигодський, С.Рубінштейн, О.Леонтьєв, Г.Костюк).

Спираючись на праці вчених І. Беха, В. Сухомлинського, С. Тищенка, К. Чорної ми поділяємо думку, що соціальна зрілість - інтегрована властивість особистості, що виявляється у сформованості соціальних настановлень, спрямованих на свідому реалізацію суспільних норм та цінностей; прояви соціальних якостей; оволодіння сукупністю основних морально – духовних цінностей, соціальних ролей, що дозволяють особистості компетентно діяти у всіх сферах суспільного життя.

На основі висновків теоретиків пріоритетними напрямами виховання соціальної зрілості підлітків через створення превентивного виховного середовища визначено: компетентнісний і гуманістичний.

Використання компетентнісного передбачає: формування практичних умінь учнів свідомо й відповідально залучатись до системи соціальних відносин; готовність підлітків до самостійної трудової діяльності, здатність відстоювати громадянську та моральну позицію; оволодіння уміннями самостійно реалізовувати свої життєві плани.

Гуманістичний підхід передбачає ставлення до підлітка, як до найвищої цінності, сприяння виявленню взаємної відкритості, відвертості; виховання у дитини почуття власної цінності та гідності;формування умінь вирішувати складні життєві проблеми; розвитку у підліка здібностей конструювати соціально – цінну діяльність.

Формування соціальної зрілості здійснюється на принципах соціальної відповідності, самостійності та активності, життєвої ціннісно – смислової творчої самодіяльності.

Виходячи з аналізу науково – педагогічних досліджень було визначенно компоненти соціальної зрілості: когнітивний, емоційно – ціннісний, практично – діяльнісний.

Критерії когнітивного компоненту відображають знання про соціальну дійсність ( знання про суспільство; усвідомлення сутності соціальних ролей; громадянина, сім’янина, фахівця; знання про сутність таких соціально – значущих якостей як, соціальна відповідальність, соціальна активність, терпимість, позитивне мислення.

Критерії емоційно – ціннісного компоненту спрямовані на ціннісні орієнтації (повага до цінностей суспільства, сімї, майбутнього професійного вибору; мотивація до набуття соціальної відповідальності, соціальної активності, терпимості, позитивного мислення)

Критерії практично – діяльнісного компоненту відображають соціальне самовизначення (ставлення до соціальних норм; ставлення до інших людей, адекватна самооцінка, дотримання соціальних норм, прояв соціальної відповідальності, наявність соціальних умінь конструктивно вирішувати конфлікти, оцінювати соціальну ситуацію, робити адекватний вибір та нести за нього відповідальність)

Застосування розроблених критеріїв та показників у дослідно – експериментальній роботі стало передумовою для визначення трьох рівнів вихованості соціальної зрілості підлітків навчально – виховного комплексу: соціально необхідний ( високий), соціально прийнятий( середній), соціально не прийнятий ( низький).

Для виявлення рівнів формування соціальної зрілості підлітків навчально – виховного комплексу використано ряд діагностичних методик та методів за допомогою яких вимірювалися окремі показники визначених нами критеріїв: експертна оцінка, опитування за авторською анкетою, бесіди, анкета «Оцінка припустимості вчинків та життєвих принципів сучасних учнів» (О.Познякова), тестування, ранжування, методика «Незакінчені речення» ( Сакса і Сіднея), методика «Ціннісні орієнтації» М.Рокича, методика дослідження самооцінки Ч.Спілберга, методика типового реагування на конфліктні ситуації К.Томаса.

Для старшокласників, яких зараховано до групи із соціально необхідним (високим) рівнем сформованості соціальної зрілості, характерними є ґрунтовні знання про соціальні норми, усвідомлення сутності та необхідності їх дотримання у власній життєдіяльності; глибоке розуміння змісту соціальних ролей: громадянина, сім’янина, фахівця; ґрунтовні знання щодо сутності таких соціальних якостей, як соціальна відповідальність, соціальна активність, толерантність, солідарність. Учням, яким притаманний цей рівень сформованості соціальної зрілості дотримуються соціальних норм, виявляють: позитивне мислення, адекватну самооцінку, стійке ціннісне ставлення до людей, соціальну відповідальність, активність, вміння конструктивно вирішувати конфлікти, робити адкеваатний вибір та нести за нього відповідальність.

Учні, які зараховані до групи із соціально – прийнятим (середнім) рівнем вихованості соціальної зрілості виявляють: достатні знання про соціальні норми, усвідомлення сутності та необхідності їх дотримання у власній життєдіяльності; розуміння змісту соціальних ролей; громадянина; сім’янина; фахівця; достатні знання щодо сутності таких як соціальна відповідальність, соціальна активність, толерантність, солідарність. Для них є характерним ситуативне ставлення до людей; адекватна або занижена самооцінка; переважно дотримуються соціальних норм під час вибору моделей поведінки; у більшості випадків виявляють соціальну відповідальність, соціальну активність, толерантність, солідарність; наявним є уміння конструктивно вирішувати конфлікти, але інколи воно супроводжується сумнівними щодо адекватності діями; незавжди здатні оцінювати соціальну ситуацію, робити адекватний вибір та нести за нього відповідальність.

Соціально неприйнятий ( низький) рівень соціальної зрілості мають підлітки з фрагментарними знаннями про соціальні норми. Недостатнім розумінням соціальної сутності та необхідності дотримання у власний життєдіяльсті. Вони не розуміють змісту соціальних ролей: громадянина, сім’янина, фахівця. У них відсутні знання щодо сутності таких соціальних якостей як: соціальна відповідальність, соціальна активність, толерантність, солідарність; ігнорують соціальні норми, ціннісне ставлення до людей не сформовано, значно завищена або занадто занижена самооцінка; не дотримуються соціальних норм, виявляють безвідповідальність, нетерпимість, нестриманість, не бажають взаємодіяти, часто провокують конфлікти намагаючись ствердитися за рахунок сили, завдання шкоди іншим; не вміють оцінювати соціальну ситуацію, здійснювати адекватний вибір.

Діагностування допомогло визначити сильні та слабкі сторони процесу формування соціальної зрілості підлітків навчально – виховного комплексу.



За результатами методики типового реагування на конфліктні ситуації К.Томаса було досліджено, що 28% учнів надають перевагу компромісу, тобто стилю поведінки в конфліктній ситуації, який передбачає задовольнити, як свої домагання, так і прагнення опонента; 12 % вирішують конфлікти за допомогою «пристосування», тобто жертвують власними інтересами на користь іншого; 18% у вирішенні конфліктиних ситуацій шукають альтернативи, прагнуть максимально врахувати як власні інтереси, так і інтереси партнера; 10% вдається до способу «уникнення» як відмови від власних інтересів і від захисту інтересів іншої людини; 32% надали перевагу «суперництву»( конкуренції).

Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону спрямованості особистості і складає основу її відносин до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, основу світогляду і ядро життєвої активності. Тому для нас було важливим діагностувати ціннісні орієнтації підлітків. За результатами методики «Ціннісні орієнтації» Рокича було виявлено, що учні серед термальних цінностей віддають перевагу здоров”ю, продуктивному та матеріально забезпеченому житті; серед інструментальних цінностей для підлітків на першому місці є незалежність, освіченість, раціоналізм та самоконтроль.

Таким чином загальні результати констатувального етапу педагогічного експерименту одержані у ході вивчення стану формування соціальної зрілості підлітків навчально – виховного комплексу дають змогу зробити такі

висновки:

педагогічний процес формування соціальної зрілості підлітків потребує наукового забезпечення його проведення, ретельного відбуру змісту, форм та методів виховного впливу.

Загальний стан сформованості соціальної зрілості підлітків навчально – виховного комплексу – задовільний, оскільки 49,3% опитаних виявили середній рівень сформованості соціальної зрілості,32,4% - високий, а 18,3% – низький рівень, що пояснюється недосконалістю використовуваної системи і методів виховання, посиленням кризових явищ у суспільстві, що негативно позначається на молодіжному середовищі та не сприяє громадянському вихованню.

З метою виявлення причин проблем у формуванні соціальної зрілості підлітків нами було проведенно анкетування класних керівників, вчителів. Згідно опитування, основними проблемами, що виникають у педагогів під час впровадження дослідно – експериментальної програми є недостатній рівень обізнаності з питань виховання соціальної зрілості. Недостатнє забезпечення варіативної складової навчального плану курсами за вибором та факультативами громадянської освіти починаючи з 7 класу. Деякі педагогічні працівники недостатньо обізнані з методикою організації позаурочної діяльності з виховання соціальної зрілості у підлітків, недостатнє володіння новими методами і формами роботи.

Визначено організаційно – педагогічні умови формування соціальної зрілості через створення превентивного простору в умовах навчально – виховного простору, а саме:

розроблення проектних комплексів для підготовки підлітків до опанування соціальними ролями громадянина, сім’янина, фахівця;

для методичного обєднання класних керівників на наступний рік обрано реалізацію методичної проблеми «Науково – методичний супровід як необхідний компонент особистісно орієнтованого підходу класних керівників для формування соціальної зрілості школярів»

апробація авторської програми для вивчення факультативного курсу «Будувати життя за законами духовної гармонії»( кл.кер.9 – А кл. Сухар Є.Г.)

поширення досвіду вчителів – новаторів щодо використання трьох рівневої моделі превентивного виховання подолання асоціальних проявів у молодіжному середовищі

Розроблено модель формування соціальної зрілості підлітків в умовах навчально – виховного комплексу та навчально – методичне забезпечення її реалізації, що передбачає спрямування навчально – виховного процесу на виховання особистості вихованця з високим рівнем соціальної зрілості. Розроблена модель включає всі необхідні компоненти формування соціальної зрілості підлітка. До неї включено організаційно – методичне забезпечення навчально – виховної роботи: її зміст, форми та методи.

В основу розробки структурної схеми було покладено такі завдання:

виховання відповідальності за себе, за інших, за державу;

формування терпимості, позитивного мислення;

сприяння саморозвитку, інтелектуальному та духовному розвитку підлітків;

При відборі методів рекомендованих для формування соціальної зрілості підлітка в умовах навчально – виховного закладу бралося до уваги, що кожний метод виконує певну організаційну, пізнавальну, розвиваючу і виховну функції. Виходячи з цього, на основі результатів дослідження М.Фіцули для формування соціальної зрілості використовуються такі три групи:

метод розвитку свідомості особистості;

метод формування суспільної поведінки;

метод стимулювання діяльності та поведінки.



Форми виховання: традиційні ( гуртки, клуби, конкурси, залучення батьків, громадськості до навчально – виховного процесу) та інноваційні (соціальні проекти, батьківські дні, тренінги).

Розроблено стратегічне планування методичної та навчально – виховної роботи навчально – виховного комплексу відповідно до завдань дослідно – експериментальної роботи: створено цільову програму методичної підготовки педагогів та організації діяльності з підлітками щодо проблем створення превентивного простору як фактора формування соціальної зрілості підлітків. Підготовлено та проведенно розширено педагогічну раду «Основні завдання та зміст створення превентивного виховного середовища як фактора формування соціальної зрілості підлітків», листопад 2015.



Висновки.
У результаті ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно- експериментальної роботи педагогічним колективом:

розроблено теоретико-концептуальні положення за темою дослідження;

уточнено сутність поняття соціальної зрілості,превентивного простору як фактору формування соціальної зрілості, визначенно компоненти, критерії, показники та рівні сформованості заданої якості;



визначено рівень сформ соціальної зрілості підлітків навчально - виховного комплексу;

визначено організаційно-педагогічні умови формування соціальної зрілості підлітків через створення превентивного простору;



вивчено матеріали, які стосуються інноваційних технологій навчання та виховання, їх використання у навчально-виховному процесі;

організовано психолого-педагогічний супровід усіх учасників експерименту;

оброблено та накопичуються дані по підвищенню результативності навчально-виховного процесу;

внесено зміни в організацію методичної роботи з педагогами за темою дослідження;

розроблено модель соціальної зрілості підлітка та навчально-методичного забезпечення її реалізації;

проведено стратегічне планування методичної і навчально-виховної роботи навчально – виховного комплексу відповідно до завдань дослідно-експериментальної роботи і результатів діагностики;

проведено розширену педагогічну раду «Основні завдання та зміст створення превентивного виховного середовища як фактора формування соціальної зрілості підлітків», листопад 2015

На ІІІ (формувальному) етапі дослідно-експериментальної роботи передбачено:

визначення рівня сформованості соціальної зрілості підлітків навчально – виховного комплексу на початку формувального етапу експерименту;

експериментальне дослідження організаційно-педагогічних умов підвищення ефективності превентинвого простору як фактору формування соціальної зрілості підлітків в умовах навчально – виховного комплексу виховання;

визначення рівня сформованості соціальної зрілості підлітків навчально – виховного комплексу в кінці формувального етапу експерименту;

проведення науково-практичного семінару “ Створення превентивного середовища як фактора формування соціальної зрілості підлітків”.


Науковий керівник В.С. Співак



Директор С.М.Павлишин

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал