Звіт про діяльність Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України у 2013 році




Сторінка8/9
Дата конвертації25.04.2017
Розмір1 Mb.
ТипЗвіт
1   2   3   4   5   6   7   8   9
3.3. Розвиток системи науково-технічної інформації
Реалізація державної політики у сфері науки, інновацій та
інформатизації на регіональному рівні здійснюється через відповідну
інфраструктуру – державну систему науково-технічної інформації (НТІ).
Станом на 31.12.2013 р. з регіональних органів системи НТІ
Держінформнауки підпорядковано 8 державних підприємств (7 ЦНІІ та
Укртехінформ) і 1 наукова установа (Волинський НІЦ).
Зазначені організації у рамках виконання прикладних розробок, що фінансувалися із загального фонду державного бюджету, досліджували стан розвитку інноваційної інформаційної інфраструктури в регіонах України, формували регіональні сегменти інформаційно-аналітичної системи для сприяння супроводу процесів інтеграції науки з промисловою та соціально- економічною сферами. Зокрема, за 2013 рік до БД було заведено 880 записів про установи і організації, 782 записи про науково-технічні розробки та
585 записів про спеціалістів високої кваліфікації з різних регіонів України.
Науково-інформаційна діяльність організацій системи
НТІ спрямовувалася на організацію комплексного інформаційного забезпечення пріоритетних напрямів розвитку науки, техніки, науково-технологічного та
інноваційного розвитку регіонів.
Інформаційне забезпечення користувачів здійснювалося на основі довідково-інформаційного фонду та електронних ресурсів, які формуються у кожній організації системи НТІ. Станом на 31.12.2013 сумарний обсяг фонду складає близько 12,26 млн. примірників документів, з них 56,5 тис. надійшло у 2013 році. Довідково-пошуковий апарат налічує понад 4,7 млн. описів документів на традиційних носіях. За 2013 рік його поповнено на 455,5 тис. описів. Інформаційне забезпечення користувачів здійснюється і за допомогою баз даних (103 БД із загальною кількістю понад 2943 тис. записів) як власних і корпоративних, так і придбаних. Читальні зали регіональних організацій системи НТІ відвідало близько 15,5 тис. осіб, яким видано понад
190 тис. документів науково-технічної літератури.
На інформаційному обслуговуванні організацій системи НТІ знаходилося близько 7000 підприємств, установ та організацій різних форм власності і підпорядкування, для яких виконано понад 25 тис. тематичних і фактографічних запитів та понад 70 тис. запитів на копії документів.
Значну увагу у звітному році приділялося проведенню науково- технічних заходів. Спільно з науковими, громадськими організаціями і підприємствами, місцевими органами влади і самоврядування та в рамках виконання обласних програм економічного і соціального розвитку, енергозбереження, регіональних програм підвищення якості та конкурентоспроможності продукції тощо впродовж року проведено
173 науково-технічні заходи (науково-практичні конференції, семінари, круглі столи тощо), у роботі яких взяло участь близько 6350 зацікавлених фахівців. Зокрема, ДП «Укртехніформ» було організовано та проведено низку заходів (у т.ч. дистанційних) щодо нової науково-дослідної програми

69
ЄС «Горизонт 2020». Львівський ЦНІІ спільно з Товариством «Інноваційна
Східна Польща» провів 7-й Міжнародний форум «Інноваційні технології в медицині» та спільно з Свєнтокшиським науково-технологічним парком –
Міжнародний форум науки та інновацій у м. Кєльце (Республіка Польща).
Організації системи НТІ брали участь у підготовці та проведенні обласних конкурсів «Краща науково-технічна розробка регіону».
Як суб’єкти видавничої діяльності регіональні організації системи НТІ готували та видавали періодичні видання (9 журналів та газету), методичні рекомендації, збірники статей, навчальні посібники, інформаційні листки про передовий досвід, поліграфічну рекламну продукцію тощо.
4. Інформатизація
4.1. Стан та перспективи розвитку інформатизації та
інформаційного суспільства в Україні
Однією із загальносвітових тенденцій є розвиток інформаційного суспільства та суспільства знань. Динаміка цього процесу, його результати для громадян, суспільства та держави значною мірою залежать від обґрунтованості відповідної державної політки та управління, які повинні формуватись на основі достовірної, точної, своєчасної та повної інформації про стан, тенденції та фактори впливу на розвиток, у тому числі з урахуванням прогнозних оцінок наслідків прийнятих рішень тощо.
Звітний період характеризується, насамперед, продовженням зростання впливу інформаційних технологій (ІТ) на всі сфери життєдіяльності людини, суспільства та економіки, посиленням динаміки, масштабів та глибини
IT-процесів. Зростає вплив ІТ на процеси глобалізації, адміністративних реформ, що виражається в поширенні систем електронного урядування, підвищенні ефективності життєдіяльності та знаходженні новітніх методів ефективного управління цими процесами. Дедалі більше зростають фактори забезпечення національної та міжнародної безпеки, конкурентоспроможності, сталого соціально-економічного розвитку країн за рахунок використання ІТ. Інформаційне суспільство перестало бути теоретичним визначенням або потенційною метою, воно існує та швидко розвивається.
Практично повсюдно розвиток інформаційного суспільства визнано одним з найважливіших національних пріоритетів. ООН відпрацьовані базові концепції та методи його формування. Зокрема, визначається що національна
інформаційна політика має включати як складові всі інші аспекти державної політики в економічній, соціальній, культурній, екологічній та інших сферах.
Україна при поточних темпах ІТ-розвитку відставатиме від інших країн, що й спостерігається сьогодні. Наприклад, за даними Держстату
України сукупний індекс капітальних інвестицій за період січень - березень
2013 року у відношенні до відповідного періоду попереднього року склав
103%, в той же час, у сфері «Інформація та телекомунікації» він дорівнює
92,4%. Більш того, якщо з цієї сфери вилучити інформаційну або медійну частину, то обсяг капітальних інвестицій у ІТ-сферу складе 1288,4 млн. грн.,

70
що у загальному обсязі в розмірі 51943,5 млн. грн. складе менш, ніж 2,5%, що замало для сучасного високотехнологічного розвитку.
Це говорить про недостатність заходів державної політики, відсутність серйозного інтересу до ІТ-сфери у приватного сектору, розуміння важливості високих темпів розвитку інформаційного суспільства.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 р.
№ 386-р прийнято Стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні, якою передбачено сукупність послідовних конкретних заходів з прискорення процесів розвитку.
Для забезпечення аналізу процесів розвитку Державним агентством з питань, науки, інновацій та інформатизації України розроблено Національну систему індикаторів оцінки рівня розвитку інформаційного суспільства, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада
2012 р. № 1134. Прийняття цієї системи є певним зрушенням у сфері розвитку інформаційного суспільства, оскільки з’явилася основа для оцінки поточного стану цього процесу та можливість прийняття рішень, виходячи з конкретних оцінок ситуації.
Створено програмно-апаратний комплекс ведення Національної системи індикаторів оцінки розвитку інформаційного суспільства,
інстальований в Держінформнауки. Цей комплекс дозволяє систематизувати процес розрахунку та ведення індикаторів та інтегральних індексів, у тому числі за участю групи експертів, що визначається Держінформнауки.
Прийнята
Національна система
індикаторів узгоджується з міжнародними системами, враховує національну специфіку та пріоритетні завдання розвитку інформаційного суспільства в країні. На основі системи
індикаторів розроблено методику розрахунку інтегральних індексів для оцінки проникнення ІТ в життєдіяльність суспільства. Незважаючи на це, проведені розрахунки індексу RITS рівня проникнення інформаційних технологій по регіонах України.
Наказом Міністерства освіти і науки від 06.09.2013
№ 1271 затверджено Методику формування індикаторів розвитку інформаційного суспільства.
Кількість користувачів Інтернет країни не має однозначного тлумачення: Держстат
1
оцінює кількість абонентів, яка на І квартал 2013 р. зросла до 5,4 млн. проти 4,0 млн. у 2012 р. Понад 5 мільйонів абонентів становили домашні абоненти Інтернет, що на 23,4% більше, ніж у I кварталі
2012 року.
Компанії GFK Ukraine, InMind та УНІАН, Інтернет-асоціація України
2
, як і більшість інших компаній та організацій (в тому числі світу) надають
1
http://www.ukrstat.gov.ua/.
2
Ihttp://watcher.com.ua/tag/kilkist-korystuvachiv/?, http://consulting-ua.com/kilkist-internet-korystuvachiv-v-ukrajini/, http://economics.unian.net/ukr/news/169212-kilkist-regulyarnih-internet-koristuvachiv-v-ukrajini-u-1-mu- kvartali-zrosla-na-15.html, http://newsradio.com.ua/2013_06_10/V-Ukra-n-zrosla-k-lk-st-koristuvach-v-nternetu/; http://www.inau.org.ua.

71
дані з кількості Інтернет-користувачів - у І кв. 2013 р. в Україні (за різними оцінками) їх налічувалось від 17,34 до 19,7 млн. (або 43% населення України) проти 15,4 млн. на І кв. 2012 р. За підсумками І кв. 2013 року 79% комп’ютерів в країні були підключені до Інтернет (фіксований зв’язок), в
2012 р. цей показник становив 75%, в 2011-му - 70%.
Рівень проникнення мобільного зв’язку складає 121,8% від загальної чисельності населення України. За даним НКРЗІ кількість абонентів мобільного Інтернет складає 14,1 млн. осіб, всього нараховується біля 3,5 тис. провайдерів та операторів телекомунікацій.
За даними Держстату за показником проникнення доступу в Інтернет серед підприємств також лідирує Київ, де його мають біля 95% підприємств.
У промислових регіонах, цей показник становить вище 85 – 87%%, серед аутсайдерів – Чернівецька та Хмельницька області, де лише 72 - 75%% обстежених підприємств мали доступ в Інтернет.
Як зазначається фахівцями
3
, українці проводять на тиждень 20 годин онлайн, у той час, як у Європейському Союзі цей показник у середньому становить 14,8 годин. Аудиторія - від дітей до пенсіонерів. Кількість чоловіків і жінок-користувачів практично зрівнялася. 80% українців заявили, що Інтернет допомагає в організації життя, 83% - залишатися на зв’язку із друзями та родичами, 33% вважають його корисним для управління фінансами, а 11% - для організації відпустки або поїздки.
Найбільш популярними зверненнями до Інтернет серед регулярних користувачів в І-му кварталі були: соціальні мережі - 63%, електронна пошта
- 50%, завантаження фільмів і музики - 40%, пошук інформації - 38%, новинні сайти, читання газет - 31%, Інтернет-телефонія - 30%.
За даними Google
4
на І кв. 2013 р., 14% населення України користувалося смартфонами, з них 50% щодня виходило в Інтернет. 57% респондентів щодня здійснюють пошук за допомогою свого смартфона. 52% з них краще б відмовилися від телевізора, ніж від смартфона. 91% регулярно відвідують соцмережі зі своїх пристроїв, а 51% - щодня.
За інформацією
5
ТОВ «Хостмастер» у першому півріччі 2013 року кількість імен у домені .UA становить 703,5 тис. штук, збільшившись у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 6,8%.
З серпня 2013 року розпочата реєстрація доменних імен в кирилічному домені .УКР. За період приоритетної реєстрації станом на 1 січня 2014 року зареєстровано більш 100 доменних імен органів влади, а також більш
2400 доменних імен інших юридичних та фізичних осіб.
Найбільш масовий публічний домен com.ua нараховує 294 тис. доменних імен (15%). Чисельність доменних імен другого рівня склала
14,3 тис. (зростання 17,33%). Усі інші імена - третього рівня, при цьому для
3
http://itc.ua/articles/sostoyanie-i-perspektivyi-onlayn-torgovli-v-ukraine-po-materialam-konferentsii-owox-
2012/, http://www.websvit.com.ua/portret-ukrainskogo-interneta/.
4
http://gagadget.com/cellphones/2013-07-12-statistika-google-skolko-ukraintsev-polzuetsya- smartfonami-i-kak/
5
https://hostmaster.ua.

72
реєстрації доступні 61 публічний домен: 54 - географічних і 7 - загального призначення. Серед географічних доменів найбільшою популярністю користується kiev.ua.
Послуги з реєстрації у доменах .UA, .com.ua, .kiev.ua надають
176 реєстраторів (проти 186 минулого року). Частка ринку, що контролюють п’ять найбільших реєстраторів, становить 60,63% (проти 54,71% у минулому періоді).
За даними iKS-Consulting очікується зниження темпів зростання кількості користувачів широкосмугового доступу до Інтернет, які у 2015 році знизяться до 10%. Вочевидь це пов’язане з поступовим насиченням ринку.
Ця ж компанія, визначає найбільшими провайдерами широкосмугового
Інтернет Укртелеком», «Київстар», «Воля», які охоплюють більше половини цього ринку.
За даними Держстату
6
протягом I півріччя 2013 року в Україні надано
інформаційних послуг з програмування на суму 5,0 млрд. грн., за той же час населенню надано IT-послуг на суму 166 млн. грн. Сьогодні Україна є одним з найбільших ринків IT-послуг у Східній Європі
7
. За даними Світового банку, за останнє десятиліття Україна збільшила обсяг експорту IT-послуг майже в десять разів, досягнувши 1,5 млрд. доларів США).
Торгівля через Інтернет – найбільш успішно зростаюча галузь у країні.
За минулий рік її обсяг збільшився на 45% і досяг $1,6 млрд. Загалом, оціночний річний дохід українського Інтернет-ринку становить не менш
3 млрд. доларів США.
Разом з тим, оцінити розмір ринку досить складно через два фактори: поняття «електронна комерція» не має чіткого визначення в правовому плані; досить складно оцінити обіг величезної кількості гравців ринку - більше
8000 Інтернет-магазинів тільки на платформі рrom.ua або 7000 за даними bigmir.net, 300 найбільших з них контролюють до 80% ринку.
За оціночними даними
8
, які заслуговують перевірки, у ТОП-5 ресурсів електронної торгівлі в лютому 2013 р. увійшли: Інтернет-магазин Rozetka
(охоплення української Інтернет-аудиторії - 21,8%), дошка оголошень Slando
(19%), торговий центр в Інтернет Prom (18,7%), Інтернет-аукціон Aukro і дошка оголошень Emarket (9,5%).
Найбільш популярними товарами є одяг, побутова, комп’ютерна та мобільна техніка, аксесуари, книги. На ресурсах безкоштовних оголошень переважають чоловіки (53%), такі ресурси частіше відвідують фахівці (24%) і студенти (18%). Більшість аудиторій Інтернет-магазинів проживає в містах з населенням більше 500 тис. жителів (44,6%), з них 14% - у Києві.
6
http://itexpert.org.ua/rubrikator/item/28632-v-ukraine-za-polgoda-predostavili-it-uslug-na-5-mlrd- grn.html.
7
http://ubr.ua/business-practice/laws-and-business/budet-li-nalogovoe-poteplenie-na-it-rynke-ukrainy-
236120.
8
http://www.in-focus.com.ua/stati/lidery-internet-kommercii-ukrainy/

73
Трендом минулого року стали бізнеси-інкубатори
9
. У 2012 році сума
інвестицій в стартапи, що ініційовані українськими компаніями, склала $30 -
50 млн. Зараз у світі існує дефіцит гарних проектів, і тому інвестиційні фонди західних країн і Росії починають вкладати гроші в українські IT-проекти.
У 2013 році створений
10
перший в Україні грантовий фонд в галузі
інформаційних технологій - Global Technology Foundation (GTF), що планує підтримувати – ІТ-проекти у сфері державних послуг, зв’язку, медіа, освіти, охорони здоров’я; хмарових обчислень та ін. Стандартний розмір фінансової підтримки - 240 тис. грн.
Водночас, на поточний і наступний роки експерти прогнозують
11
стабілізацію ринку ІТ-послуг і навіть його нульове зростання. Це має декілька причин: низька інвестиційна привабливість і купівельна спроможність країни, нестабільна економічна ситуація в Європі, відсутність підтримки IT-галузі зі сторони держави та посилення конкуренції на світовому ринку аутсорсингової розробки програмного забезпечення.
Для підтримки IT-галузі в 2013 році був прийнятий Закон України
«Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції» та внесені зміни в Податковий кодекс України, що встановлюють особливий порядок оподатковування для IT-сфери.
4.2. Формування Національної програми інформатизації та
забезпечення її виконання
Одним з пріоритетів науково-технічного та інноваційного розвитку
України, визначених Законом України «Про Основні засади розвитку
інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки», є необхідність збільшення фінансування Національної програми інформатизації (далі - НПІ) з включенням до її складу всіх проектів інформатизації органів державної влади, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
З метою виконання вимог статті 2 Закону України «Про Національну програму інформатизації» в частині виконання програм і проектів
інформатизації органів державної влади як складових НПІ та пункту 1 розділу III Закону України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки» Генеральним державним замовником НПІ у звітному періоді були продовжені роботи із забезпечення можливості підвищення координації діяльності органів виконавчої влади з виконання програм та проектів інформатизації у рамках НПІ:
- за результатами постійного моніторингу оголошень, розміщених на офіційному загальнодержавному веб-порталі державних закупівель, про результати проведення процедури закупівлі проектів інформатизації до
9
http://www.websvit.com.ua/portret-ukrainskogo-interneta/
10
http://finance.bigmir.net/news/economics/32625-Krypneishie-venchyrnie-fondi-SNG-sozdaut-pervii-v-
Ykraine-grantovii-fond-dlya-startapov
11
http://ubr.ua/business-practice/laws-and-business/budet-li-nalogovoe-poteplenie-na-it-rynke-ukrainy-
236120.

74
органів державної влади направляються листи щодо дотримання вимог законодавства у сфері інформатизації в частині обов’язкового погодження таких проектів з Генеральним державним замовником НПІ;
- у 2013 році на виконання вимог Положення про формування та виконання
Національної програми
інформатизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. № 1352, проведено опитування органів державної влади стосовно надання інформації про проекти (роботи) з інформатизації, які були заплановані до виконання в межах бюджетних програм у 2013 році, в тому числі за рахунок коштів на утримання, а також за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій
(за результатами аналізу отриманої інформації встановлено, що у поточному році в рамках 57 бюджетних програм 47 органами державної влади були заплановані до виконання більше 233 проектів інформатизації із загальним запланованим обсягом фінансування 477,6 млн. грн.).
Так, планові обсяги фінансування бюджетної програми «Національна програма інформатизації», головним розпорядником бюджетних коштів за якою є Генеральний державний замовник НПІ, у 2009 - 2011 роках у порівнянні з минулими роками були зменшені у 10 разів та склали у
2009 році - 0,9 млн. грн., 2010 - 0.9 млн. грн., 2011 - 0,8 млн. грн., 2012 - 0,8 млн. грн.
Динаміка виділення коштів держбюджету на виконання робіт з
інформатизації протягом останніх років свідчить, що загальний обсяг фінансування НПІ становить менше 0,05% від загального обсягу фінансування бюджетних програм органів державної влади з інформатизації.
Стосовно регіональної інформатизації, слід зазначити, що регіональні програми інформатизації як складові частини НПІ об’єднують комплекс взаємопов’язаних організаційних, правових, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб суспільства. Отже, належний рівень
інформатизації є важливим показником економічного потенціалу та розвитку регіону.
Впровадження результатів виконання завдань (проектів) регіональних програм
інформатизації спрямовано на розвиток
інформаційної
інфраструктури у областях у напрямку створення
єдиного телекомунікаційного середовища у соціальній та економічній сферах, що повинно забезпечити оперативну взаємодію державного, міжгалузевого, регіонального та районною рівнів управління.
На сьогодні існує низка проблемних питань, вирішення яких сприятиме удосконаленню роботи з інформатизації регіонів.
На виконання вимог статті 48 Бюджетного кодексу Держінформнауки як Генеральний державний замовник НПІ здійснювало заходи щодо організації проведення науково-технічної експертизи та погодження програм та проектів інформатизації, які виконувалися органами державної влади протягом 2013 року.

75
Так, у 2013 році в рамках 57 бюджетних програм 47 органами державної влади були заплановані до виконання більше 233 проектів
інформатизації із загальним запланованим обсягом 477,6 млн. грн.
Станом на 31.12.2013 на виконання вимог статті 48 Бюджетного кодексу Держінформнауки опрацьовано 383 проекти органів державної влади загальною вартістю 310,0 млн. грн. за 59 бюджетними програмами
47 органів державної влади.
При цьому, 6 проектів інформатизації загальною вартістю 3162,8 тис. грн. не були погоджені, оскільки мали вкрай низький рівень підготовки та були економічно необґрунтовані, а саме: Держспоживінспекція - 52,1 тис. грн. (3 проекти), Міндоходів - 2786,21 тис. грн. (2 проекти),
Мінінфраструктури -324,53 тис. грн. (1 проект).
Таким чином, загальна вартість проектів інформатизації органів державної влади, що надійшли на розгляд до Держінформнауки, складає 65% від їх запланованої вартості.
Крім того, протягом звітного періоду було опрацьовано та погоджено
4 галузеві програми інформатизації, а саме: Галузеву програму
інформатизації на 2014 - 2016 роки галузі охорони здоров’я України,
Галузеву програму інформатизації Фонду державного майна України на
2014 - 2016 роки та на 2014 рік, Галузеву програму інформатизації судів загальної юрисдикції та інших установ судової системи на 2013 - 2015 роки та Завдання програми інформатизації Служби безпеки України на
2013 бюджетний рік та на 2013 - 2015 роки.
Також, протягом звітного періоду було опрацьовано та погоджено
4 регіональні програми інформатизації, а саме: Програма інформатизації міста Севастополя на 2013 - 2015 роки, Регіональна програма інформатизації
Сумської області на 2014 - 2016 роки, Регіональна програма інформатизації
«Електронна Дніпропетровщина» на 2014 - 2016 роки та Регіональна програма інформатизації Одеської області на 2014 - 2016 роки «Електронна
Одещина».
Таким чином, на цей час виконуються регіональні програми
інформатизації у 13 областях, а саме: Дніпропетровській, Житомирській,
Закарпатській, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Полтавській,
Рівненській, Сумській, Харківській, Чернівецькій та містах Київ та
Севастополь, виконання яких спрямовано на реалізацію пріоритетних завдань державної політики у сфері інформатизації, що забезпечить взаємодію державного, міжгалузевого, регіонального та районного рівнів управління.
4.3. Створення системи електронної взаємодії органів виконавчої
влади та системи електронної взаємодії інформаційних ресурсів
Впровадження електронного документообігу як пріоритетний напрям державної політики електронного урядування та
інформаційно- телекомунікаційної інфраструктури визначено актами Президента України,
Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.

76
Держінформнауки здійснило низку заходів щодо забезпечення електронної взаємодії (обміну електронними документами) органів державної влади.
Держінформнауки спільно з Секретаріатом Кабінету Міністрів України впровадило та провело дослідну експлуатацію системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (далі – Система).
Система гарантує прямий доступ до інформаційних ресурсів, їх технологічну сумісність і захист персональних даних. Тобто об’єднуються два базових принципи - відкритість і безпека.
Основними принципами побудови Системи є: використання усіх напрацьованих на сьогодні програмно-технічних рішень щодо автоматизації документообігу в органах виконавчої влади; використання єдиного формату обміну електронними документами при організації електронної взаємодії; застосування електронного цифрового підпису; взаємодія з існуючими системами електронного документообігу органів виконавчої влади.
Система побудована на основі хмарних технологій, завдяки чому доступ до Системи здійснюється з використанням мережі Інтернет.
Основними функціями Системи є: прийом/передача організаційно-розпорядчих електронних документів
Секретаріату Кабінету Міністрів, міністерствам та органам виконавчої влади; прийом/передача електронних документів між Секретаріатом Кабінету
Міністрів, міністерствами та органами виконавчої влади; організація погодження проектів нормативних-правових актів між органами виконавчої влади; контроль за виконанням доручень Секретаріату Кабінету Міністрів.
На сьогодні до Системи підключено Апарат Верховної Ради України,
Секретаріат Кабінету Міністрів України, всі міністерства та центральні органи виконавчої влади.
Секретаріатом Кабінету Міністрів України, міністерствами та центральними органами виконавчої влади здійснено обмін більше ніж двома тисячами електронних документів.
На сьогоднішній день забезпечено автоматичну роботу Системи із системами електронного документообігу органів виконавчої влади у відповідності з вимогами до форматів даних електронного документообігу в органах державної влади (наказ МОНмолодьспорту від 20.10.2012 № 1207).
У 2012 році здійснено важливі кроки щодо вирішення проблеми взаємодії державних інформаційних ресурсів. Так Кабінетом Міністрів схвалена Концепція створення та функціонування інформаційної системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
Концепцією сформовано основні підходи до створення, впровадження та функціонування системи електронної взаємодії державних електронних
інформаційних ресурсів, яка забезпечить передачу необхідних даних за запитами в автоматичному режимі, оновлення первинних даних у разі їх

77
зміни, пошук та узагальнення необхідної інформації під час взаємодії державних органів.
Також, у 2013 році Урядом затверджено План заходів щодо реалізації
Концепції створення та функціонування інформаційної системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів (розпорядження
Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 517-р).
Одночасно Держінформнауки у 2013 році створено та проведено дослідну експлуатацію першої черги інформаційної системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал