Звіт про діяльність Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України у 2013 році




Сторінка2/9
Дата конвертації25.04.2017
Розмір1 Mb.
ТипЗвіт
1   2   3   4   5   6   7   8   9
2.1. Виконання державних цільових науково-технічних програм
У 2013 році Держінформнауки здійснював супровід виконання чотирьох державних цільових науково-технічних програм.
Державна цільова науково-технічна програма впровадження і
застосування грід-технологій на 2009-2013 роки (затверджена
постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 № 1020;
державні замовники Програми: НАН України (замовник-координатор),
Держінформнауки).
У звітному році Держінформнауки здійснювало супровід виконання та фінансування 4 науково-технічних робіт за Програмою.
Фактичний обсяг фінансування виконання завдань та заходів Програми
Держінформнауки - 2970,0 тис. грн.
Науково-технічні роботи, які фінансувало Держінформнауки, були спрямовані на створення і забезпечення розвитку матеріально-технічної бази національної грід-інфраструктури, забезпечення її інтеграції до європейської
і світової грід-інфраструктури. 2013-й рік був завершальним роком виконання Програми.
У результаті виконання робіт у 2013 році сформульовано вимоги та обрано оптимальні програмно-апаратні технології роботи з банками даних в українській грід-інфраструктурі на базі технологій SRM, LFC, AMGA,
10 Gigabit Ethernet, RDMA. Розроблено алгоритми роботи агентів та грід- служб роботи з банками даних в грід, які забезпечують надійність,

13
продуктивність, можливість перенесення на рівні, заданому користувачем.
Розроблено грід-служби доступу до банків даних в Українській національній грід-інфраструктурі, грід-служби реплікації даних користувачів в банках даних Української грід-інфраструктури, агент користувача доступу до даних в Українській національній грід-інфраструктурі. Грід-сервіси, розгорнуті на грід-ресурсах Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доступні на швидкості 10 Гбіт/с.
В Інституті ядерної медицини та променевої діагностики НАМН
України створено систему накопичення та обробки візуальної інформації, отриманої з медичного діагностичного обладнання (комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії, цифрових рентгенівських та мамографічних установок, ультразвукових діагностичних приладів), розроблено грід-сервіси для обробки, передачі та зберігання візуальної
інформації у грід-банку даних Ресурсного грід-центру НАН України
(Інститут теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова НАН України).
Два діагностичних відділення Інституту ядерної медицини та променевої діагностики на базі Інституту педіатрії, акушерства і гінекології
НАМН України та Інституту урології НАМН України також підключено до основного серверу, загальна довжина прокладеної волоконно-оптичної лінії зв’язку складає 5900 метрів. Згідно із законодавством України об’єктивна
інформація кожного пацієнта повинна зберігатися у медичному закладі протягом 20 років з останнього звернення пацієнта. Кількість файлів медичних зображень на рік, які потребують зберігання та подальшої обробки складає приблизно 20 млн.; загальний розмір даних на рік, які потребують зберігання та подальшої обробки складають 30-40Тб.
У Державній установі «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова Національної академії медичних наук України» також створено систему запису, зберігання та обробки цифрових медичних зображень та відеоматеріалів, протоколів операцій та іншої інформації щодо пацієнтів, що перебували на лікуванні ДУ «НІССХ ім. М.М. Амосова НАМН
України» до грід-банку даних Ресурсного грід-центру НАН України.
Створено локальний сегмент грід-мережі інституту для підключення діагностичної апаратури (22 одиниці) до серверу бази даних (що включає два вузли в головному та адміністративному корпусі), до грід-мережі підключено
63 точки доступу терміналів вводу даних, забезпечено безперервне живлення грід-мережі на 1,5 години при відсутності енергопостачання від електромережі, максимальна швидкість обміну даними між сервером
інституту та грід-банком даних до 10 Гбіт/с. Прокладено ВОЛЗ довжиною
3150 м.
Важливою частиною Програми є міжнародне співробітництво у сфері грід-технологій.
Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України для участі в обробці даних експерименту Belle II на колайдері SuperKEKB з фізики високих енергій виконав роботи з доведення технічних параметрів обчислювального кластера ІСМА до рівня, що відповідає вимогам до Т2-центру грід-

14
інфраструктури Belle II. У результаті модернізації розрахункова потужність кластеру збільшена на 64% (додано 256 розрахункових ядер). До мережевого дискового простору додано 150 ТБ. На кластері було забезпечено високий рівень доступності ресурсів. За час розрахунків у 2013 році передано для обробки майже 21 Гб даних. Участь кластеру ІСМА у розрахунковій кампанії
2013 року продемонструвала його ефективну, надійну роботу та перспективність для подальшої участі у грід-інфраструктурі проекту Belle II у якості T-2 центру. У той час, коли не проводяться розрахунки у рамках колаборації Belle II, ресурси кластеру можуть використовуватися користувачами українського грід-співтовариства для наукових розрахунків у
інших галузях науки.
Державна цільова науково-технічна програма «Нанотехнології та
наноматеріали» на 2010-2014 роки (затверджена постановою Кабінету
Міністрів України від 28 жовтня 2009 № 1231, державні замовники
Програми: Держінформнауки (замовник-координатор), НАН України).
Передбачений державним бюджетом та фактичний обсяг фінансування на 2013 рік - 18644,0 тис. грн.
У 2013 році Держінформнауки фінансувало 13 договорів на виконання науково-технічних робіт за Програмою, у тому числі: за напрямом «Наноматеріали» – 6 договорів з дворічним строком виконання (на загальну суму 4 644,0 тис. грн.); за напрямом «Наноелектроніка та нанофотоніка» – 8 договорів (на загальну суму 14 000,0 тис. грн.);
У 2013 році було завершено виконання 9 робіт.
За напрямом «Наноматеріали» у 2013 році завершено 6 робіт, за якими отримано такі результати.
Розроблено дослідно-промислову технологію вироблення багатошарових керамічних конденсаторів класу X7R з наноструктурними діелектричними та металевими шарами товщиною менше за 500 нм.
Складовими комплексної технології виготовлення багатошарових керамічних конденсаторів є: технологія виготовлення паст на основі нанопорошків діелектриків і провідників для використання в технології трафаретного друку; технологія трафаретного друку діелектричних та провідних шарів товщиною менше 1 мкм і багатошарових збірок від 1 до 10 електродів; технологія виготовлення суспензій нанопорошків титанату барію для використання в технології плівкового лиття; технологія плівкового лиття діелектричних шарів для корпусів конденсаторів; технологія виготовлення
«чорнил» для використання в технології струменевого друку; технологія струменевого друку надтонких шарів діелектриків 0,2-0,4 мкм; технологія ламінування багатошарових метало-керамічних збірок; технологія спікання безпористого керамічного діелектрику, що має нанодисперсну структуру та технологія спікання прототипів багатошарових керамічних конденсаторів.
Розроблено дослідно-промислову технологію виробництва градієнтних матеріалів на основі легких та кольорових металів з наповненим

15
фторопластом для екстремальних умов тертя без мастил, яка може бути використана для створення в Україні власного виробництва метал- полімерних матеріалів для вузлів тертя, зокрема метал-полімерної стрічки підвищеної якості, що в свою чергу дозволить відмовитись від імпорту цих матеріалів і суттєво підвищити надійність, ресурс роботи, знизити питому вагу і енергозатратність машин та механізмів в авіаційній, автобудівельній та хімічній галузях промисловості.
У результаті виконання робіт розроблено: технологічні рішення підвищення рівня функціональних властивостей зварних з’єднань, зниження ризику їх крихкого руйнування за рахунок впливу наноутворень на умови формування мікроструктури металу зварних з’єднань високоміцних низьколегованих сталей. Робота має велике практичне значення та перспективи промислового впровадження на
Новокраматорському машинобудівному заводі при зварюванні низьколегованих високоміцних сталей, які використовуються для виготовлення відповідальних конструкцій; дослідно-промислову технологію отримання економнолегованих високоміцних аморфно-нанокристалічних сплавів Fe-(Ni,Cr,Мn,Mo,W,Nb)-
(Si,B,C,Р) з використанням промислової сировини для заміни промислових високоміцних легованих сталей, сплавів на основі нікелю та неіржавіючих сталей, зокрема в машинобудуванні та хімічній промисловості. Розроблений та впроваджений аморфний сплав вдало поєднує характеристики міцності і пластичності з високим рівнем електроопору (>130 мкОм*см), що дає можливість ефективного його використання у високоміцних корозійностійких стрічкових низькотемпературних нагрівачів в побутовому та промисловому обладнанні замість ніхромових, фехралевих та вуглеволоконних матеріалів, які імпортуються в Україну; розроблено технології отримання композитів на базі нанодисперсних неорганічних і органіко-неорганічних сполук для використання у якості люмінесцентних матеріалів у технічних та біомедичних галузях, а саме розроблено методики синтезу: нанокомпозитних люмінесцентних матеріалів на основі вископористих матриць ксерогелей SiO
2
, активованих рідкісноземельними іонами, колоїдними нанокристалами, органічними сцинтиляторами; показано перспективність їх використання у якості детекторів ультрафіолетового та
іонізуючого випромінення; стабільних водних колоїдних розчинів оксидних нанокристалів, які не містять сполук, що мають власний ефект впливу на біологічні процеси
(полімери, поверхнево-активні речовини); на основі колоїдних розчинів та люмінесцентних барвників синтезовано нанокомпозитні матеріали для біологічного тестування; показано перспективність використання колоїдних нанокристалів діоксиду церію СеО
2 з розміром 8-10нм в якості антиоксиданту;

16
люмінесцентних наночастинок та сцинтиляційних середовищ на їх основі, розроблено методи виготовлення полімерних основ композитних сцинтиляторів, удосконалено методи модифікації полімерних сцинтиляційних плівок для реєстрації рентгенівського випромінювання та розроблено методи виготовлення композитних сцинтиляторів на основі нанокристалічного матеріалу. Одержано плівкові та блочні полімер- мінеральні сцинтиляційні композиції. Досліджено оптичні та люмінесцентні характеристики отриманих зразків. Полімер-мінеральні плівкові та блочні сцинтиляційні композиції можуть бути використані для створення на їх основі детекторів для реєстрації нейтронного та рентгенівського випромінювання.
За напрямом «Наноелектроніка та нанофотоніка» у 2013 році завершено 3 роботи, за якими отримано такі результати.
Створено інфраструктуру технологічної дільниці на базі установки
MOCVD D-180LDM для випробування нанотехнологій формування квантово-розмірних та нанорозмірних об’єктів, що застосовуються для виробництва приладових гетероепітаксійних структур на основі твердих розчинів А
3
В
5 та інфраструктуру технологічної дільниці виготовлення епітаксійних структур методом
МОС-гідридної епітаксії для фотоелектронних приладів на промисловій установці MOCVD D-180GaN.
Розроблено та апробовано промислову технологія виготовлення гетероструктур на основі AlInGaAsP /AlInP з активними наношарами для високоефективних червоних та оранжевих світлодіодів з використанням
МОС-гідридної технології та трихлоридної газофазної епітаксії.
Cтворено технологічну дільницю трихлоридної газофазної епітаксії для виготовлення гетероструктур AlInGaAsP/AlInP та післяепітаксійної обробки гетероструктур AlInGaAsP/AlInP, отримуваних методом трихлоридної газофазної епітаксії.
Cтворено нанотехнологічну лінію передепітаксійних пористих наношарів на поверхні підкладок GaAs та нанотехнологічну лінію виготовлення нанопорошків люмінофорів для світлодіодів червоного та оранжевого кольору. Технологічні дільниці та лінії є ланкою замкненого циклу виготовлення високоефективних червоних та оранжевих світлодіодів.
Державна цільова науково-технічна програма розроблення новітніх
технологій створення вітчизняних лікарських засобів для забезпечення
охорони здоров’я людини та задоволення потреб ветеринарної медицини
на 2011-2015 роки

(затверджена постановою Кабінету Міністрів України
від 22 червня 2011 № 725, державні замовники Програми: Держінформнауки
(замовник-координатор), НАН України, МОЗ України, Мінагрополітики
України).
Метою Програми є розроблення молекулярних та клітинних технологій створення вітчизняних лікарських засобів для забезпечення охорони здоров’я людини та задоволення потреб ветеринарної медицини.

17
Фактичне фінансування робіт на замовлення Держінформнауки у
2013 році склало 15 млн. грн., що становить 9,1% від обсягу, передбаченого за Програмою.
У звітному році Держінформнауки здійснювало супровід виконання та фінансування 13 науково-технічних робіт за Програмою з дворічним строком виконання (2013-2014 рр.).
Внаслідок виконання Програми отримано такі результати.
Відібрано дві композиції пробіотичних штамів бактерій з високою антагоністичною активністю до музейних штамів тест-культур стафілококів та інших умовно-патогенних мікроорганізмів. Створено експериментальні моделі, які відображають імунопатологічні стани, характерні для захворювання на колібактеріоз та стафілококової інфекції. Показано
імуностимулюючу дію відібраних композицій штамів у цих моделях та перспективність створення препаратів на їх основі.
Виготовлено та протестовано лабораторні зразки тест-систем для ДНК- діагностики синдрому ламкої Х-хромосоми у індивідів чоловічої статі, ДНК- діагностики кількості CGG-повторів гена FMR1 у осіб жіночої статі, ДНК- діагностики синдромів Прадера-Віллі та Ангельмана, та ДНК-діагностики хореї Гентінгтона. Дані порушення призводять до розвитку дегенеративних захворювань нервової системи. Створено колекцію еталонних зразків ДНК, яка налічує 25 зразків.
Для створення панелі пухлиноасоційованих антигенів як основи тест- системи для серологічної діагностики раку молочної залози розроблено технологію отримання рекомбінантних пухлиноасоційованих антигенів із бактеріальних клітин штамів-продуцентів пухлиноасоційованих антигенів. У результаті із клітин-продуцентів отримано 20 різних рекомбінантних білків відповідної чистоти.
Виготовлено експериментальні серії тест-системи для виявлення у сироватці або плазмі крові людини сумарних імуноглобулінів до антигену
НВcore вірусу гепатиту
В.
Складено протокол виготовлення експериментальних серій тест-ситеми, оформлено паспорти на експериментальні серії тест-систем. Досліджено діагностичні показники, параметри якості і стабільності тест-системи. Розроблено рекомендації щодо виготовлення дослідно-промислових серій тест-системи.
Створено кон’югати з модельним антитілом IgG нових флуоресцентних барвників ISC-3, ISC-5 і ISC-5.5, що є поліпшеними вітчизняними аналогами закордонних біомедичних барвників Cy3, Cy5 і Cy5.5, розроблено методики
їх тестування та отримано результати тестування – спектральні, фотофізичні та фотохімічні характеристики.
За результатами віртуального скринінгу створено скринінгову бібліотеку хімічних сполук – низькомолекулярних модуляторів, орієнтованих на лікарську мішень SIRT6 (прототипів лікарських засобів для подолання метаболічних, серцево-судинних і онкологічних захворювань). Створено бібліотеку інгібіторів SIRT6 з 11500 сполук, частина з яких синтезована за раніше реалізованими методиками, а близько 400 сполук синтезовано

18
вперше. Внаслідок пошуку рецепторів, спряжених з G-білками, виявлено сполуки, що мають активність на рівні існуючих на ринку лікарських засобів.
З метою створення нових протитуберкульозних препаратів розроблено фармакофорну модель взаємодії інгібіторів із аміноацил-тРНК синтетазами, проведено віртуальний скринінг колекції 100000 сполук. Відібрано 209 лігандів для подальшого біохімічного тестування їх інгібувальної активності стосовно мікобактеріальної проліл-тРНК синтетази, розроблено методи синтезу та виготовлено лабораторні зразки надпродуцентів.
Шляхом препаративного напрацювання створено робочий банк серії клітинних культур різного гістогенезу
(рак молочної залози, недрібноклітинний рак легені, карциноми кишківника, нирки, шийки матки, лейкозу людини та інші). Клітинні культури кріоконсервовано в рідкому азоті. Отримано нові клітинні системи in vitro з лабораторних пухлин, які входять до списку обов’язкових за вимогами МОЗ експертиз нових протипухлинних засобів, зокрема: клітинні лінії меланоми В 16, карциноми
Льюіс, карциноми Ерліха, саркоми 180, раку молочної залози 755 та інші.
Досліджені ростові, онкологічні та цитотоксичні характеристики клітин напрацьованих культур та перевірена їх чутливість до широкого спектру протипухлинних препаратів.
За допомогою розробленої методики досліджено перерозподіл наночастинок на основі диоксиду церію та ортованадатів рідкісноземельних елементів в органах піддослідних тварин при ентеральному введенні.
Показано, що наночастинки у короткостроковому експерименті позитивно впливають на функціональний стан системи травлення та репродуктивної системи самців та самок лабораторних тварин, відновлюючи показники старечих тварин до рівня молодих. У хронічному експерименті найбільшу антивікову активність виявлено у наночастинок ортованадату гадолінію, активованого європієм, які уповільнюють у старих щурів вікове зростання маси тіла та розвиток гіперглікемії, впливають на нервову систему з позитивним ефектом для емоційної сфери, також демонструють антивікову дію щодо репродуктивної функції старих тварин за гормональними показниками та станом сперматогенезу. Досліджено вікові зміни у функціональному стані комплексу скоротливих білків шлунку і товстої кішки in vitro та вивчено вплив нанокристалічного диоксиду церію на виявлені зміни. Досліджено гостру токсичність наночастинок диоксиду церію.
Проведено віртуальний скринінг азотовмісних гетероциклів на основі розроблених фармакофорних моделей, у результаті якого виділено найбільш перспективні 50 сполук за
їхніми антиоксидантними,
інсулінсенситайзерними та про/антиапоптотичними властивостями.
Складено протоколи синтезу цих сполук та отримано експериментальні партії нових сполук. У результаті первинного біологічного скринігу in vitro та in vivo нових сполук виявлено дві сполуки, які за умов діабету 2 типу у щурів знижують параметри дисглікемії, інсулінорезистентності та оксидантного стресу та мають позитивний вплив на загальну виживаність клітин печінки діабетичних тварин.

19
Створено модель індукованого CCl
4
ураження печінки у лабораторних щурів, на якій буде розроблятись спосіб відновлення функції печінки шляхом трансплантації мезенхімальних стромальних (стовбурових) клітин пуповини людини.
Розроблено проект технічного регламенту виробництва радіофармпрепарату натрію йодиду (
131
І) і проект технологічного регламенту його виробництва. Розроблено план «чистих» приміщень мікробіологічної лабораторії контролю умов виробництва і якості даного радіофармпрепарату та технічне завдання на їх облаштування. Розроблено проект програми контролю якості радіофармпрепарату, підготовлено матеріали для отримання ліцензії Державного комітету з ядерного регулювання на захисний транспортний пакувальний комплект для даного радіофармпрепарату.
Роботи, що виконуються, сприятимуть усуненню залежності держави від імпортних препаратів, створенню додаткових робочих місць для спеціалістів високої кваліфікації, зміцненню науково-технологічного потенціалу шляхом введення в експлуатацію сучасного наукового обладнання. Новітні препарати, тест-системи, діагностикуми, технології (у т.ч. генні діагностикуми, моноклональні антитіла) дозволять своєчасно виявляти захворювання на ранніх стадіях, зменшити приріст нових хворих, знизити витрати на їх лікування. Вітчизняні препарати не поступатимуться за якістю світовим аналогам, проте матимуть значно нижчу собівартість і ціну для споживача.
Нові технології цільового отримання синтетичних хімічних сполук з визначеною біологічною активністю, спеціалізовані лабораторії для їх доклінічного випробування (які досі були відсутні в Україні), дадуть змогу значно скоротити терміни створення вітчизняного виробництва інноваційних лікарських препаратів, а отже, гарантувати біологічну безпеку державі.
Державна
цільова
науково-технічна
програма
проведення
досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки (затверджена постановою
Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 р. № 1002, державний
замовник Програми - Держінформнауки).
Передбачений державним бюджетом обсяг фінансування на 2013 рік –
24475,5 тис. грн. (за КПКВ 2209120 «Дослідження на антарктичній станції
Академік Вернадський»), фактичний обсяг фінансування Програми –
24402,2 тис. грн.
У рамках виконання заходів Програми здійснено конкурсний відбір проектів, спрямованих на виконання її завдань, а відтак з установами університетської і академічної науки України укладено та профінансовано
25 договорів на проведення наукових і науково-технічних робіт, а також один договір – на забезпечення послуг з підготовки та проведення 18-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ).
За час роботи 18 УАЕ (зимівля, сезон) поповнено бази даних вимірювань основних метеорологічних параметрів, параметрів геомагнітного поля, сейсмоакустичного і електромагнітного моніторингу, еманації радону

20
та радіозондування іоносфери, а також виконано зобов’язання України щодо передачі отриманих даних до ряду міжнародних і вітчизняних систем та організацій, а саме:
-
2920 зведень про фактичну погоду SYNOP – до ВМО та УкрГМЦ;
-
12 зведень кліматичної інформації CLIMAT – до ВМО і Центральної геофізичної обсерваторії України;
-
2400 результатів вимірювань загального вмісту озону – до Британської антарктичної служби і ВМО;
- понад півмільйона вимірювань рівня моря, переданих до Міжнародної океанографічної комісії та до Національного океанографічного центру
Великої Британії;
-
24 зразки атмосферних опадів для ізотопного аналізу, переданих до
МАГАТЕ;
-
12 місячних таблиць ТМС, призначених для Центральної геофізичної обсерваторії;
- геомагнітні дані, передані до міжнародної мережі INTERMAGNET.
За результатами палеомагнітних досліджень території, прилеглої до
УАС «Академік Вернадський», виконано палеотектонічні реконструкції блоків Західної Антарктики (згадана територія є унікальним полігоном для встановлення послідовності етапів геодинамічної еволюції блоку
Антарктичного півострова). Побудовано нові геодинамічні моделі блоків
Західної та Східної Антарктики, які стануть основою для прогнозу мінерально-ресурсного потенціалу регіону.
Уперше розроблено методику, що дозволяє більш глибоко дослідити механізм кінематики тектонічних плит. За результатами спільного використання даних наземного лазерного сканування і стереофотограм- метричної зйомки визначено поверхневі обсяги льодовиків. Установлено, що середня швидкість танення досліджуваних льодовиків порівняно з шістдесятими роками ХХ століття практично збільшилась у 8 разів.
Створено нові моделі глибинної будови району досліджень, які дозволили конкретизувати особливості динамічних процесів, що відбувалися в надрах Землі на різних етапах; зокрема, вдалося відтворити геодинамічні процеси дрейфу Антарктичного півострова відносно Південної Америки та стосовно розкриття протоки Дрейка.
Побудовано моделі висот поверхні океану, аномалій сили тяжіння геоїду та динамічної топографії океану. Отримана модель аномалій сили тяжіння, на відміну від існуючих моделей, характеризується високою роздільною здатністю та точністю. Чітка кореляція тектонічних структур з отриманою моделлю сили тяжіння дозволила значно вдосконалити створені зарубіжними науковцями тектонічні схеми регіону. Високоточна модель гравіметричного геоїду може бути використана для потреб навігації та океанографії.
Уперше запропоновано фізико-статистичний сценарій зміни стану озонового шару Південної півкулі порівняно з першою половиною ХХ сторіччя. Підготовлено до впровадження статистичну модель прогнозу

21
температури на поточний рік із завбачливістю до 90 днів. Розроблено чисельну регіональну прогностичну модель циркуляції льодового покриву західної частини моря Беллінсгаузена з деталізацією на шельфі
Антарктичного півострова. Отримана модель дозволить оптимізувати оперативно-дослідницькі роботи на станції «Академік Вернадський».
Створено нову модель перенесення енергії з поверхні Землі на висоти геокосмосу, що дозволило пояснити сезонні залежності в характеристиках
іоносфери, раніше виявлені експериментально. Результати обробки синхронних супутникових даних і даних, отриманих зі станції «Академік
Вернадський» під час потужного збурення на Сонці, вказують на перспективність використання станції як пункту підсупутникового
іоносферного моніторингу з метою дослідження взаємодії атмосферної і космічної погодних систем.
Уперше складено список видів окремих груп безхребетних тварин на теренах Антарктики і карту-схему ареалу їх поширення в районі північно- східних островів архіпелагу Аргентинські острови, а також колекцію мікропрепаратів і атлас кліщів. Засобами молекулярно-генетичної
ідентифікації визначено низку видів членистоногих, що дає можливість у подальшому виявити ступінь генетичної відмінності різних популяцій певних видів Антарктичного регіону.
Отримано унікальні дані щодо закономірностей формування векторних потоків біогенних елементів, кількісних та якісних змін в екосистемах під впливом кліматичних факторів, закономірностей синтезу та поглинання парникових газів антарктичними екосистемами Аргентинських островів і мису Туксон.
Поповнено бази даних генів, які зумовлюють стійкість антарктичних організмів до дії екстремальних факторів. Зокрема, розроблено протоколи виділення ДНК генів СО1, NDH, 12S, створено базу даних ДНК генів СО1,
NDH, 12S обраних груп бентосних організмів. База цих даних є вкрай важливою для дослідження походження та трансформації антарктичних екосистем.
Згідно з вимогами Договору про Антарктику проведено роботу зі створення нових наземних та морських антарктичних районів з особливим режимом управління; доцільність створення двох нових морських підохоронних районів (МОР) у протоках Стелла і Скуа уже науково обгрунтовано, визначено їх основні характеристики та розроблено модельний профіль і проекти планів управління.
На ХХХІІ Нараді з міжнародної моніторингової програми КЕМП, що проходила в жовтні 2013 року в м.Хобарт (Австралія), Міжнародний
Науковий комітет Комісії зі збереження морських живих ресурсів
Антарктики (АНТКОМ) склав подяку Україні за поповнення та розширення світової бази даних КЕМП з моніторингу прибережних екосистем
Антарктики. Результати цієї роботи є суттєвим внеском нашої держави у збереження Антарктики як природного заповідника планетарного значення і

22
сприятимуть зміцненню позицій України в Системі Договору про
Антарктику.
Забезпечуючи виконання Україною міжнародних зобов’язань, що випливають з її статусу Консультативної Сторони Договору про Антарктику,
ДУ НАНЦ брала участь у роботі чергової, 36-ї Консультативної Наради з
Договору про Антарктику, в 16-му засіданні Комітету з охорони навколишнього середовища (відбулися 20 – 29 травня 2013 р. у Брюсселі,
Бельгія), а також 25-ї щорічної Загальної Наради Ради керівників національних антарктичних програм (COMNAP) у м. Сеул (Республіка
Корея, 5 – 11 липня 2013 р.). Ухвалені на цих нарадах керівні документи, що унормовують різні аспекти наукової, природоохоронної та логістичної діяльності в Антарктиці, буде враховано при організації та проведенні подальших Українських антарктичних експедицій.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал