Звіт мвф по країні №16/25 україна звіт з технічної допомоги: зменшення внесків у фонди соціального забезпечення І удосконалення системи оподаткування корпорацій та малих підприємств



Pdf просмотр
Сторінка2/11
Дата конвертації25.12.2016
Розмір4.8 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Глава V. Податок на прибуток підприємств
Скасувати віднесення витрат, непов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, на валові витрати та визначити конкретні категорії витрат, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат
КС
Запровадити механізм інфляційного коригування в цілях оподаткування, що спрацьовуватиме при досягненні певного рівня інфляції
ДС
Запровадити суворіші правила «тонкої» капіталізації
КС
Переглянути базу нарахування попередніх платежів з урахуванням минулорічної маржі прибутку
КС
Дозволити взаємозалік АВП та попередніх платежів
КС
Надавати пільгу, встановлену для інститутів спільного інвестування, лише тим, діяльність яких підлягає регулюванню
КС
Підняти ставку ППП до 20%, тобто до рівня верхньої граничної ставки ПДФО
КС
I. В
СТУПНЕ СЛОВО

1.
У цьому звіті розглядаються чотири питання податкової політики України Два з них зараз інтенсивно обговорюються серед розробників політики та заінтересованих осіб: це питання єдиного соціального внеску (ЄСВ) та спрощеної системи оподаткування малого бізнесу, що тісно пов'язані між собою, а також питання податку на прибуток підприємства
(ППП) та акцизів, які також потребують уваги. Зазначені питання розглядаються в такому самому порядку в чотирьох главах цього звіту.
2.
Усі ці чотири питання тісно пов'язані між собою. Україна має дуже високі ставки
ЄСВ, причиною чого є роздутий неформальний сектор економіки, що розмиває податкову базу. Спрощений режим оподаткування малого бізнесу передбачає непомірні пільги, що ослаблює податкову систему та наражає її на зловживання. У проблемах системи соціального захисту населення неможливо розібратись, не дослідивши спеціальний режим оподаткування самозайнятих осіб, передбачений системою спрощеного оподаткування малого бізнесу. Зниження ставок ЄСВ є відправним пунктом у розв'язанні цієї проблеми, але ця ініціатива не повинна позначитись на доходах державного бюджету, і в цьому звіті обговорюються можливі рішення. Зокрема, главу II присвячено обговоренню політики по відношенню до ЄСВ, у главі III детально розглянуто спрощену систему оподаткування

13
малого бізнесу; у главі IV досліджено фіскальний простір для встановлення акцизів, а у главі
V обговорюються можливі шляхи вдосконалення ППП.
II. В
НЕСКИ НА СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

A. Історія питання
3.
В Україні склався консенсус з приводу необхідності реформування системи
соціального захисту населення. Вона має великий дефіцит (він перевищує 5% ВВП — див. таблиці 1 і 2) попри дуже високі внески. Водночас, висока частка неформального сектору означає, що охоплення цією системою є неповним, і роботодавці та працівники мають потужні стимули до уникнення цієї системи. Систему додатково ослаблюють вельми щедрі, а іноді й дуже м'які нормативні документи, що регулюють діяльність самозайнятих осіб.
Уряд України розглядає різні можливості спрощення цієї системи, зміцнення її фінансового стану та одночасного зниження ставок внесків. Усі ці варіанти обговорюються в цій главі звіту.
Попередні рекомендації ДБП
4.
У попередньому звіті ДБП з питань податкової політики
1
було відзначено, що
соціальні внески в Україні є надто високими за міжнародними стандартами. Вони становлять близько 40% фонду оплати праці та перевищують показники всіх країн-членів
ОЕСР. Водночас, стверджується, що цілком обґрунтовано було б припустити, що цей високий податковий тягар на працю пов'язаний із великим неформальним сектором. І справді, частка неформальної економіки в Україні є дуже високою — однією з найвищих у світі.
2
Ця система також є складною: в ній передбачено майже 70 різних ставок залежно від класу професійного ризику виробництва.
1
IMF, Restoring a Strategic Approach to Tax Reform («Відновлення стратегічного підходу до
податкової реформи»), березень 2015 р.
2
За даними F. Schneider, A. Buehn & C. Montenegro, Shadow economies all over the world («Тіньові
економіки по всьому світу»), Policy Research Working Paper 5356, World Bank, July 2010
(стор. 27-30), Україна посіла 140-е місце серед 151 країни, а розмір неформального сектору в період з 1999 по 2007 рік становив майже 50% ВВП. Базові показники ринку праці, розраховані
Державною служб статистики України, показують, що у 2010-2014 роках частка найманих працівників упала нижче 50% загальної чисельності зайнятого населення, що мало роботу.
І хоча це не може служити дуже точною оцінкою обсягу неформального сектору (до найманих працівників віднесено тих, хто працює на підприємствах, які мають 10 або більше працівників), наведені дані вказують на те, що ситуація з неформальною економікою протягом останніх років могла погіргшитись.

14

5.
У зазначеному звіті було рекомендовано знизити середню ставку ЄСВ, за
можливості, на цілих 40% до 25% фонду оплати праці. Таке зменшення було б меншим, ніж пропонувалося в той час деякими учасниками дебатів із питань політики, але воно обмежувало б частку втрачених надходжень державного бюджету, зводячи її до суми, основний обсяг якої можна було б компенсувати за рахунок запровадження більш прогресивної структури податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Загальна стратегія, рекомендована в зазначеному звіті, передбачала зміщення податкового тягаря з працівників із середнім доходом у бік працівників із більшим доходом, розширення бази податків на майно, підвищення граничних ставок ПДФО та ліквідацію пільг і привілейованих податкових режимів на кшталт фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП)
3

Виклики для державної політики на майбутнє
6.
Українська влада занепокоєна високим рівнем ЄСВ та високою часткою
неформального сектора. Наслідком цих явищ є звуження бази платників податків, що одночасно обмежує можливості надання передбачених законом соціальних виплат.
Водночас, стратегію, рекомендовану ДБП, не було взято на озброєння. До законодавства було внесено зміни зі зниженням ставок ЄСВ (але не кількості ставок), хоча консенсус щодо шляхів пом'якшення впливу цих змін на доходи державного бюджету досягнуто так і не було. Лише в останньому півріччі стратегія роботи в цій сфері кількаразово змінювала свій напрямок, віддзеркаленням чого є внесені Верховною Радою поправки до внесених на розгляд та вже схвалених законопроектів (див. виноску 1). Серед заінтересованих осіб триває обговорення шляхів реформування ЄСВ під проводом Міністерства фінансів та консультативних органів при ньому
4

7.
Поточне становище є неприйнятним Чинне на сьогоднішній день законодавство передбачає обов'язковість зниження ставок ЄСВ без урахування низки життєво важливих чинників: фонди соціального страхування в Україні вже мають величезний дефіцит; на
3
У звіті від березня 2015 року також рекомендувалось підняти граничний розмір ЄСВ з 17 до 80 місячних мінімальних зарплат. Оцінювана вартість зниження ставки ЄСВ на 40% за таких умов становила 1,08% ВВП (стор. 25); майже 95% зазначеної суми можна було б перекрити за рахунок установлення додаткових граничних ставок ПДФО в розмірі 20% та 25% (стор. 31).
У зазначеному звіті також було рекомендовано суттєво зменшити кількість ставок ЄСВ.
4
У Мінфіні утворено робочу групу з податкової реформи, до складу якої було включено представників різних міністерств, парламенту, наукових кіл, незалежних консультантів та експертів, представників приватного сектору та НУО. Їй було доручено розробити пропозицію з докорінної податкової реформи системи оподаткування, включаючи ЄСВ, для складення бюджету на 2016 рік.

15
бюджет 2016 року діятимуть додаткові чинники тиску, оскільки дію деяких із заходів, за допомогою яких у 2015 році здійснювалась мобілізація доходів, не може бути продовжено
5
;
і вплив низьких ставок на сторону пропозиції не є достатньо надійним наріжним каменем для розробки обачливої податкової політики. Зважаючи на всі ці обмеження, реформування ЄСВ має бути, як мінімум, нейтральним до доходів державного бюджету у статичному розумінні. Сподіватися, що нескомпенсоване нічим зниження ЄСВ посуне
Україну вздовж нижньої половини кривої Лаффера та розв'яже проблему недостатності доходів державного бюджету, є вельми ризикованим припущенням, і не може наразі розглядатись як основа податкової політики України позитивні динамічні ефекти можуть бути враховані вже тоді, коли вони й справді виникнуть у середньостроковій перспективі — якщо вони виникнуть).
Рекомендації

Знизити кількість ставок ЄСВ за класами професійного ризику виробництва до невеликого числа

Зробити зниження ставок ЄСВ нейтральним по відношенню до доходів державного бюджету

Визначення нейтральності до доходів державного бюджету не повинне враховувати динамічні ефекти зниження ЄСВ
B. Дефіцити фондів соціального страхування
8.
За рахунок ЄСВ фінансуються чотири різних види соціальних виплат: на
випадок безробіття, на випадок тимчасової непрацездатності, у зв'язку з нещасними
випадками на виробництві, а також пенсії. За своїм розміром пенсії є найважливішими з цих виплат; доходи Пенсійного фонду приблизно увосьмеро перевищують доходи решти трьох фондів, узятих разом (див. таблицю 1). Пенсійна система вже давно працює з дуже великим дефіцитом. І хоча з часом цей дефіцит зменшився (з 7% ВВП у 2009 році до 5% у
2014 році), той дефіцит, що прогнозується на 2015 рік (3,9% ВВП), все одно викликає занепокоєння. Крім того, інші фонди у 2015 році, як очікується, вперше додадуть 1,4% ВВП до зазначеного дефіциту.

5
До них належить тимчасове одноразове підвищення тарифів на імпорт та перерахування сум перевищення доходів НБУ над витратами в державний бюджет.

16

Таблиця 1. Україна: діяльність фондів соціального страхування
Таблиця 1.а. Фонд соціального страхування на випадок безробіття


2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Факт Факт Факт Факт Факт Факт Факт Факт
Прогн.
(млрд грн.)
Дохід
3,7 4,8 5,8 7,2 8,1 9,2 9,7 6,2 5,9
Видатки
3,6 4,7 5,9 6,8 8,1 6,9 7,9 6,9 8,3
Дефіцит
0,2 0,1
-0,1 0,4
-0,1 2,3 1,7
-0,7
-2,4
(% ВВП)
Дохід
0,5 0,5 0,6 0,7 0,6 0,7 0,7 0,4 0,3
Видатки
0,5 0,5 0,6 0,6 0,6 0,5 0,5 0,4 0,4
Дефіцит
0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,2 0,1 0,0
-0,1










Таблиця 1.b Фонд соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності

2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Факт Факт Факт
Факт
Факт
Факт
Факт
Факт
Прогн.
(млрд грн.)
Дохід
5,5
7,2
6,8
8,0
8,6
10
,
0
10,5
9,4
8,2
Видатки
5,3
7,2 7,5 8,2 7,6 9,3 10,6 9,2 8,8
Дефіцит
0,3 0,0
-0,7
-0,2 1,0 0,8
-0,1 0,3
-0,6
(% ВВП)
Дохід
0,7 0,7 0,7 0,7 0,7 0,7 0,7 0,6 0,4
Видатки
0,7 0,7 0,8 0,8 0,6 0,7 0,7 0,6 0,4
Дефіцит
0,0 0,0
-0,1 0,0 0,1 0,1 0,0 0,0 0,0










Таблиця 1.с. Україна: Фонд соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві

2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
H1, 2015
Факт Факт Факт
Факт
Факт
Факт
Факт
Факт
Прогн.
(млрд грн.)
Дохід
3,0 3,9 3,2 4,2 5,5 6,2 6,5 6,5 3,4
Видатки
3,0 3,7 3,5 4,0 4,6 5,7 7,3 5,9 3,9
Дефіцит
0,0 0,3
-0,4 0,1 0,9 0,5
-0,7 0,5
-0,5
(% ВВП)
Дохід
0,4 0,4 0,3 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 0,2
Видатки
0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 0,5 0,4 0,2
Дефіцит
0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0










Джерела: дані органів влади України та оцінки працівників МВФ.



17

Таблиця 2. Операції Пенсійного фонду України, 2007-2015 рр.

9.
Єдиний соціальний внесок був найважливішим і найнадійнішим джерелом
податкових надходжень. Протягом більшості років надходження від ЄСВ були більшими, ніж надходження від усіх податок на дохід (ППП та ПДФО) або непрямих податків (ПДВ + акцизи). До самого початку конфлікту на Сході ЄСВ також мав більш стабільну тенденцію до зростання, ніж інші податки, хоча й недостатню для того, щоб перекрити розрив у видатках
(див. рисунок 1).
Рисунок 1. Україна: податкові надходження, процентна частка від ВВП
(2003-2014 рр.)

2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Факт
Факт
Факт
Факт
Факт
Факт
Факт
Факт
Прогн.
Власні надходження
75,5 102,0 99,8 119,3 139,1 158,0 166,9 165,9 172,5
Видатки
99,9 150,3 165,7 191,5 210,7 233,7 250,3 243,5 249,5
Дефіцит
-24,4
-48,4
-65,9
-72,1
-71,7
-75,7
-83,5
-77,6
-77,0
Власні надходження
10,1 10,3 10,5 11,1 10,7 11,2 11,4 10,6 8,7
Видатки
13,3 15,2 17,5 17,7 16,2 16,6 17,1 15,5 12,6
Дефіцит
-3,2
-4,9
-7,0
-6,7
-5,5
-5,4
-5,7
-5,0
-3,9
Довідково:
ВВП (млрд грн.)
751,1 990,8 947,0 1 079,3 1 300,0 1 404,7 1 465,2 1 566,7 1 980,7
Джерела: дані органів влади України та оцінки працівників МВФ
(млрд грн.)
(% ВВП)
Операції Пенсійного фонду України, 2007-2015 рр.
Власний дохід
Видатки
Дефіцит
Власний дохід
Видатки
Дефіцит
Довідкова стаття
ВВП (млрд грн)
(% ВВП)
Джерела: дані органів влади України та оцінки працівників МВФ.

18

10.
При коригуванні з урахуванням ситуації в Криму та зонах конфлікту
надходження від ЄСВ у 2015 році не знизились. При врахуванні відповідних корективів, надходження, фактично, зросли на 7% у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року (див. рисунок 2). Таким чином, ЄСВ залишається основоположним джерелом коштів для бюджету.
Рисунок 2. Україна: надходження від ЄСВ помісячно, за винятком Криму

C. Реформа ЄСВ: недавні зміни в законі та нові пропозиції
Первісна пропозиція Уряду України
11.
У грудні 2014 року Уряд України запропонував Верховній Раді України
поступово знизити ЄСВ для працівників, дохід яких перевищує 2 мінімальні зарплати.
Зниження надходжень унаслідок запропонованого зниження ставки планувалося частково компенсувати за рахунок: (а) встановлення мінімальної бази в розмірі місячної мінімальної зарплати для працівників, що працюють менш ніж 40 годин на місяць (тобто пропонувалося зробити так, щоб усі, хто працює на частину ставки сплачували ЄСВ так, ніби працюють на повну ставку) та (b) суттєвого підвищення граничного розміру ЄСВ
Джерела: дані органів влади України та оцінки працівників МВФ.

19

(див. виноску 1). За розрахунками місії (статична) вартість реалізації цієї ініціативи сягнула б
17,5 млрд гривень (1,2% ВВП)
6

Перша реформа, затверджена Верховною Радою
12.
Пропозиції щодо реформування, внесені урядом, прийнято не було. Замість цього Рада проголосувала за зниження ставок ЄСВ на 2015 при дотриманні певних умов із подальшим меншим, але безумовним їх зниженням у 2016 році без підвищення верхнього граничного розміру доходу, а також без збереження підвищеної ставки для осіб із доходом, що не перевищує двох мінімальних зарплат. У затвердженому вигляді зниження ставки ЄСВ на 60% у 2015 році підлягало б застосуванню лише у випадку збільшення роботодавцями фонду оплати праці як податкової бази в розмірі, достатньому для компенсації втрат (за рахунок нових робочих місць і підвищення заробітної плати). При цьому зниження ставок
ЄСВ задумувалося як своєрідний стимул для виведення роботодавцями «з тіні» своїх неформальних зарплат і розширення бази в розмірі, достатньому для того, щоб розмір чистих надходжень не знизився. На 2016 рік законопроектом було передбачено зниження ставок ЄСВ на 40% без умов.
13.
Деякі роботодавці застосовували у 2015 році знижені ставки ЄСВ. За даними
ДФС знижену ставку ЄСВ у 2015 році застосовували 7000 роботодавців, що мають майже
700 000 працівників. Таку кількість не можна вважати незначною, але наразі немає визначеності щодо того, яким чином ці підприємства виконували умови сплати ЄСВ за зниженою ставкою, чи було збільшено (та наскільки) фонд оплати праці за рахунок легалізації зарплат, що раніше виплачувались приховано, чи за рахунок збільшення кількості робочих місць, яке все одно відбулося б, чи внаслідок інфляції оплати праці, чи внаслідок злиття підприємств, чи внаслідок будь-яких комбінацій зазначених вище чинників.
14.
Важко зрозуміти, навіщо роботодавцям узагалі застосовувати цю схему.
Вона не передбачала зниження сукупного розміру сплачуваних ними податків, а єдиною потенційною користю було б виведення з тіні колишніх прихованих виплат. При цьому у зв'язку з цією ініціативою не передбачено жодної амністії, а також не прозвучало жодної вірогідної (та неминучої) загрози застосування закону з метою стягнення простроченого
ЄСВ. Наразі найбільш безпечним варіантом дій видається подальша робота в умовах неформальної економіки. Крім того, на 2016 рік не встановлено жодних умов; видається, що платникам податків доцільніше перечекати рік, щоб повністю скористатися з наслідків зниження ЄСВ.
6
У цій оцінці на основі даних за 2013 рік не враховано ефект зниження відрахувань роботодавців у цілях сплати ППП завдяки зниженню розміру ЄСВ.

20

Внесення поправок до реформи
15.
У березні 2015 року Верховна Рада скасувала попередню редакцію закону та
спростила умови застосування знижених ставок ЄСВ. Крім того, вона дозволила всім підприємствам коригувати в бік зменшення свою ставку ЄСВ з урахуванням зростання фонду оплати праці у 2105 році в порівнянні з 2014 роком, але не більш ніж на 40%.
Зниження ставки ЄСВ на 2016 рік було залишено без змін, тобто без застосування умов або
інших компенсаційних заходів.
16.
У травні 2015 року Верховна Рада ініціювала обговорення поправок до закону,
прийнятого в березні. Нова ініціатива (висунута депутатами) передбачала зняття всіх умов для зниження ставки ЄСВ у 2015 році та забезпечувала негайне зниження на 60% (зі зниженням поточної ставки з 40% до 15% у 2015 році) без вжиття компенсаційних заходів на покриття втрачених надходжень
7
. При цьому малося на меті, що настільки радикальне скорочення створить для роботодавців достатні стимули для «формалізації» — переходу на офіційну виплату заробітної плати, що виплачується приховано. Існує ризик того, що така формалізація не відбудеться у значному обсязі або відбудеться в обсязі, недостатньому для покриття зменшених доходів, що потягне за собою важкі наслідки для бюджету. У липні
Президент наклав вето на цей закон.

7
Законопроект № 2576, проголосований 19 травня 2015 року.

21

Виноска 1. Зміни та доповнення до реформи ЄСВ, 2014-2015 рр.

I.

Первісна пропозиція, подана у Верховну Раду в грудні 2014 року

o
Для заробітної плати в розмірі до 1 мінімальної зарплати (для працівників, що працюють на неповну ставку) база нарахування ЄСВ становить 1 мінімальну зарплату. o
Для заробітної плати в розмірі до 2 мінімальних зарплат застосовується поточна ставка (в середньому 40%). o
Для заробітної плати в розмірі вище 2 мінімальних зарплат ставка ЄСВ знижується до 26% у 2015 році, 21% у 2016 році та 16% у 2017 році.
II.

Пропозиція, схвалена Верховною Радою 28 грудня 2014 року
У 2015 році ЄСВ може знижуватися з застосуванням коефіцієнту 0,4 за умови одночасного виконання таких умов:
(i)
база нарахування ЄСВ перевищує середньомісячну базу 2014 року як мінімум у 2,5 разу;
(ii)
середня заробітна плата є більшою в порівнянні з 2014 роком як мінімум на 30%;
(iii)
середній платіж на одного застрахованого становить не менше 700 грн;
(iv)
середня зарплата на підприємстві перевищує як мінімум три розміри мінімальної зарплати.
На 2016 рік понижувальний коефіцієнт установлено на рівні 0,6 без додаткових умов.
III.

Пропозиція, схвалена Верховною Радою 2 березня 2015 року

o
Платники податків можуть сплачувати ЄСВ за нижчою ставкою у 2015 році у випадку:
(i)
збільшення місячної бази нарахування ЄСВ у 2014 році на одного працюючого на
20%;
(ii)
збереження середнього платежу з ЄСВ в розрахунку на одного працюючого на рівні, не нижчому, ніж середньорічний показник 2014 року;
(iii)
чисельність працюючих не перевищує 200% середньооблікової чисельності у
2014 році. o
зменшення ставок ЄСВ визначатиметься для кожного підприємства та розраховуватиметься як відношення середньомісячної зарплати у 2014 році та заробітної плати за звітний місяць. При цьому понижувальний коефіцієнт не може перевищувати
0,4.З 1 січня 2016 року понижувальний коефіцієнт буде встановлено на рівні 0,6 без додаткових умов.
IV.

Пропозиція, підтримана Верховною Радою 19 травня 2015 року

ЄСВ знижується із застосуванням понижувального коефіцієнту 0,4, починаючи з поточного року без застосування додаткових умов.

Президент наклав на цей закон вето в липні 2015 року.

22

Обговорення на засіданнях Робочої групи
17.
Обговорення питань ЄСВ триває, а цілі політики наразі залишаються
невизначеними. Різні заінтересовані особи подали в Робочу групу з податкової реформи при Мінфіні нові пропозиції. Одна з пропозицій, що здобула певну підтримку, передбачає об'єднання ЄСВ та «військового збору»
8
з ПДФО в єдиний податок за ставкою 29%
(що перевищує поточну найвищу маржинальну ставку). Розподіл надходжень здійснюватиметься за формулою в загальний фонд бюджету та на фінансування соціальних виплат. Ця ідея передбачає включення ЄСВ та військового збору до валової зарплати з метою збільшення бази нарахування нового «об'єднаного» ПДФО. А згодом ставку ПДФО буде поступово знижено до 20% до 2018 року.
18.
Об'єднання ЄСВ за ПДФО тягне за собою низку значних ризиків для доходів.
Пропозиція, що зараз розглядається Мінфіном, передбачає різні механізми компенсації втрачених надходжень у зв'язку зі справлянням ПДФО за ставкою 29% зі збільшеної податкової бази в порівнянні з чинною системою. Водночас, відповідні компенсатори значною мірою ґрунтуються на припущенні про те, що роботодавці легалізують фонд заробітної плати, що зараз виплачується приховано, а податок з осіб, які зараз застосовують спрощену систему оподаткування малого бізнесу (див. главу ІІІ) справлятиметься за набагато вищою ставкою. Це вельми непевні припущення, які є не надто послідовними: з одного боку, очікується, що роботодавці виявляться дуже чутливими до нижчої ставки ЄСВ й виведуть тіньовий фонд заробітної плати «на світло», тоді як інші малі платники податків, як очікується, ніяк не реагуватимуть на підвищення податків і не перенесуть свою діяльність у тіньовий сектор (відповідні оцінки обговорюються в розділі H цієї глави).
19.
Україна не має фіскального простору для реформи ЄСВ, що призводить до втрати надходжень Поступове зниження ставок ЄСВ обґрунтовується як одна зі складових більш комплексних зусиль, спрямованих на подолання тіньової економіки — а ця робота вимагає реформування законодавства про працю, раціоналізації соціальних виплат і підвищення адміністративної ефективності. Будь-яке «авансове» зниження доходів через застосування нижчих ставок ЄСВ має повністю компенсуватися іншими заходами з залучення доходів із цілком визначених джерел.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал