Знаходження вектора інформаційної відповідності значень неоднозначних



Скачати 161.67 Kb.
Дата конвертації27.03.2017
Розмір161.67 Kb.
Солдатова Леся Петрівна,

кандидат філологічних наук, доцент
Знаходження вектора інформаційної відповідності значень неоднозначних слів у практиці навчання міжмовних трансформацій
У статті розглядаються проблеми навчання міжмовних трансформацій та формування міжкультурної компетенції. Пропонується варіант технології знаходження вектора інформаційної відповідності між неоднозначними акусто-графічними кодами (словами) в «Мові первинної соціалізації» і «Мові вторинної соціалізації» у практиці навчання міжмовних трансформацій.

Ключові слова: вектор інформаційної відповідності, мова первинної соціалізації, мова вторинної соціалізації, інформація, міжмовні трансформації.


На початку ХХI століття предметом спеціальних теоретичних досліджень став процес викладання та оптимізації процесу  навчання іноземних мов.

Одним із найважливіших завдань сучасної методики викладання іноземних мов є дослідження механізмів навчання міжмовних трансформацій для підвищення ефективності комунікації.

Комунікація – є однією з основних форм діяльності людини.


Іноземна мова – це засіб міжкультурної комунікації.

Сучасна людина виявляється залученою у процес спілкування з людьми, які є представниками інших культур, головною умовою ефективності якого є взаєморозуміння, діалог культур, терпимість і повага до культури партнерів по комунікації.

Знання і розвиток мовного механізму стають все більш необхідними і важливими для вирішення основних проблем людської комунікації і формування автентичних мовних картин світу.

В основі будь-якої комунікації лежить «спільний код», спільне знання предмета комунікації. Акусто-графічні коди (АГК) (слова) різних мов виглядають оманливо еквівалентними, кожне містить у собі систему значень, яка лише частково збігається з системою значень в іншій мові.

Дізнавшись нове іноземне слово, слід бути дуже обережним з його вживанням: за словом стоїть поняття, за поняттям – предмет або явище реальності світу, а це світ іншої країни.

Дане дослідження викликано як з погляду наукових, так і практичних завдань необхідністю

- проведення дослідження механізмів міжмовних трансформацій;

- виявлення проблемних точок у процесі навчання;

- пошуку принципово нових підходів до навчання студентів;

- створення ефективних моделей навчання проведенню міжмовних трансформацій;

- спрощення вивчення іноземної мови;

- підвищення ефективності міжмовної комунікації.



Наукова проблематика статті пов'язана з проблемою багатьох інформаційних значень одного і того ж АГК та проявами інформаційної неоднозначності.

Із розвитком суспільства і в процесі пізнавальної діяльності людини у мові найбільше зростає кількісний склад іменників, тому об'єктом дослідження є іменникові неоднозначності. При цьому відбувається кореляція між неоднозначністю і частотністю вживання слова: чим частіше вживається слово у мові, тим ймовірніше, що воно є неоднозначним. Даний процес пов'язаний з фізіологією мозку людини. Молекулярна система першого Образу вже активізована (збуджена) при кореляційному пошуку збуджуючим потенціалом і активується інформація Образу, записаного раніше.

Актуальність вирішення цієї проблеми полягає у необхідності пошуку ВІВ кожного значення неоднозначного АГК однієї мови зі значеннями АГК іншої мови, що необхідно для максимально повної передачі інформації та автентичності міжмовних трансформацій, що буде запобігати помилкам.

Мета роботи полягає в аналізі проблем міжмовних трансформацій  та удосконаленні технології коректного та однозначного міжмовного перекладу інформації, тобто знаходження ВІВ інформації між елементами інформації. Елементи інформації – це елементи змісту інформації, а не елементи форм, в яких матеріально вміщено зміст.

Цілі дослідження:

- формулювання вимог до процесу навчання мови вторинної соціалізації;

- дослідження і систематизування труднощів у навчанні;

- розробка методу, що забезпечить автентичність обміну інформацією, на основі знань про психофізіологічні особливості функціонування мозку;

- показати варіант вирішення проблеми і метод досягнення ідентичності інформації.

Предмет наукового дослідження – процес педагогічних технологій для міжкультурного спілкування між комунікантами з різними «Мовами первинної соціалізації» для збереження автентичності інформації.

Мовна компетенція – сукупність умінь та навичок, що надають можливість використовувати іноземну мову як у професійній діяльності, так і для подальшої самоосвіти.

Найбільш важлива мета навчити думати, створювати і використовувати структури дискурсу, як це роблять носії мови.

Однією з характеристик рівня володіння мовою є певний запас слів. Широкий словниковий запас вказує на рівень інтелектуального розвитку людини.



Мова первинної соціалізації (МПС) – мова, з якою діти ростуть з раннього дитинства в процесі первинної соціалізації, а також інструмент цієї соціалізації.

Мова вторинної соціалізації (МВC) – мова, за допомогою якої відбувається вторинний процес соціалізації, розуміння іншого світу [1, с. 429-434].

У статті розглядаються інформаційні бар'єри сприйняття інформації, пропонується технологія знаходження ВІВ значень неоднозначного АГК однієї мови з можливими інформаційними значеннями цього АГК в іншій мови та представлено метод для підвищення ефективності МВС викладання та навчання на прикладі лексичних неоднозначностей (іменників).

В основі розробленого методу лежить побудова тлумачної формули значення слова (ТФЗС) [2, с. 277-288] на основі інформаційного аналізу елементів інформації порівнюваних АГК у двох мовах та визначення ступеня кореляції інформації по суті і знаходження ВІВ елементів інформації для уникнення комунікативних помилок.

Учасники комунікації поділяють спільну відповідальність за встановлення автентичності інформації (максимально можливу повноту передачі інформації, яка передається) при міжмовних трансформаціях. Навіть володіючи однією і тією же мовою, люди не завжди можуть правильно зрозуміти один одного, і причиною часто є лексичні неоднозначності. При міжмовних трансформаціях це ще більш ускладнюється.

Вчителі іноземної мови мають пам´ятати:

- логіка людського мислення об'єктивно відображає навколишній світ.

- логіка людського мислення є однаковою для всіх людей, незалежно від того, якою мовою вони розмовляють.

Треба знайти ВІВ, як це роблять носії мови для кодування і декодування інформації в системі знаків і символів мови.

Основний механізм цього методу реалізується шляхом прямого кодування між «знаком» і його «сутністю» без проміжного або часткового «перекладу».

Уявлення, що виникають у свідомості людини, завжди одиничні і індивідуальні і не можуть гарантувати того, що мовець і слухач будуть асоціювати з одним і тим же АГК одне й те саме значення, а саме ця умова є необхідною для успішного здійснення акту мовної комунікації.

Студенти, які вивчають іноземні мови, часто допускають помилки на етапах мовних кодування та декодування, причинами яких є особливості фізіології мозку, розбіжності в інформації на рівні АГК, міжмовна інтерференція та ін.

Первинна інформація «фільтрується» на індивідуальному рівні. Під персональними фільтрами розуміється система обмежень, що сформувалася в особистому досвіді людини. Така «персональна» історія особистості обумовлює готовність сприймати інформацію в одних, більш значущих областях, на шкоду іншим [3].

Т.ч., міжмовна трансформація здійснюється мимоволі, одні з образів «випливають» з підсвідомості в зону усвідомлюваного, інші, усвідомлені, «опускаються» в зону неусвідомлюваного.

Результати: виникнення неоднозначної інтерпретації інформації (у разі полісемії) або повне руйнування інформації (у випадках омонімії).

Для того щоб не просто дізнатися, розпізнати значення АГК в чиїмось тексті, а самому утворити цей текст, потрібно знати не тільки значення АГК, але і те, що стоїть за ним, про предмет-поняття, про його місце і функції в світі, де ця мова використовується в якості реального засобу спілкування.

АГК будь-якої мови може виражати більш широке поняття, ніж в іншій мові, йому можуть відповідати два або кілька АГК, кожне з яких виражає більш вузьке поняття:

рука – arm (рука від кисті до плеча) і hand (частина руки від зап'ястя до кінця пальців); годинник – watch (ручний або кишеньковий); clock (настільний, стінний або баштовий); велосипед - bibycle (двоколісний); tricycle (триколісний ); каша - porridge (розсипчаста), gruel (рідка).

В інших випадках, навпаки, семантично недиференційованими, виявляються англійські слова, як наприклад: cold (іменник) – нежить і застуда; cherry – вишня і черешня; strawberry – суниця і полуниця.



Основні лексичні еквіваленти:

1.1.Повні еквіваленти – терміни (в основному). Вони охоплюють все значення: фонема (phoneme), kidney (нирка), sine (синус).

1.2. Часткові еквіваленти – факти інформаційного перетину відповідно до сутності, кількість «вторинних» значень, як правило, відрізняється в мовах: стілець (4 значення) (Ukr.) – chair (7 значень) (Engl.); rose (6 значень) (Engl.) – троянда (4 значення) (Ukr.);

1.3. Абсолютні еквіваленти – АГК ідентичні семантично і стилістично у мовах кодування: клен (Ukr.) – maple (Engl.)

1.4. Відносні еквіваленти – ідентичні АГК з різним емоційним забарвленням: «капуста» (Ukr.) – «bucks» (American)

1.5. АГК без еквівалентів – АГК, які не мають аналогів в мовах кодування.

Безеквівалентна лексика існує в кожній мові, але становить не більше 6-7 % загальної кількості активно вживаних слів [4, с. 171-172].

Основні причини виникнення безеквівалентної лексики:

1) відсутність предметів або явищ у житті людей: great go – випускний іспит на ступінь бакалавра (у Кембриджському університеті) (Engl.);

2) відсутність концепта в одній мові: об’єкт існує, але немає відповідного АГК: доба (Ukr.) = day and night or 24 hours (Engl.); їдальня (Ukr.) = dining-room (місце громадського харчування), mess-room (армійська), canteen (при заводі або установі), refectory (при університеті або школі) (Engl.).

2. збіги, які семантично, стилістично і емоційно абсолютно різні АГК:

2.1. акустичні: кофта (Ukr.) (короткий (нижче пояса) жіночий одяг) – kofta (Engl.) (в близькосхідній та індійської кулінарії приправлена прянощами фрикаделька).

2.2. графічні: кір (Ukr.) (дитяча заразна хвороба) - kip (Engl.) (шкура молодої (невеликої) тварини (теляти, вівці і т.ін.).

2.3. акусто-графічні: кака (Ukr.) (бруд) – kaka (новозеландський папуга) (Engl.)

Еквівалентність оригіналу і перекладу не базується на тотожності значень його складових. Переклад на рівні слів («послівний») недостатній, оскільки інформація спотворюється, правила мови порушуються, а це призводить до помилок. Найбільш яскравим прикладом є переклад ідіоматичних або стійких (фразеологічних) словосполучень. Їх значення не може бути прирівняно до суми його складових, і в якості одиниці інформації перекладу виступає все словосполучення в цілому: a dog`s breakfast (Engl.) (щось чи хтось виглядає вкрай неохайно, або щось, що дуже погано зроблено) – сніданок собаки (Ukr.); a piece of cake (Engl.) (те, що дуже легко зробити) – шматок пирога (Ukr.).

Однак семантичні розбіжності між мовами не можуть служити нездоланною перешкодою для міжмовних трансформацій тому, що ми маємо справу не з мовами як абстрактними системами, а з конкретною інформацією, в межах якої здійснюється складне переплетення і взаємодія якісно різнорідних мовних засобів. Ця обставина дуже ускладнює процес, але не підриває самого принципу міжмовних трансформацій інформації, тобто не робить неможливою передачу цієї інформації засобами іншої мови.

Значення АГК по-різному поєднуються, групуються і виражаються в різних мовах. Таким чином, постає завдання побудувати певну модель процесу трансформації інформації, тобто деяку схему, при якій би відбувся успішний процес комунікації.

Кореляція інформаційного масиву з самим собою (автокореляція) у той самий історичний період завжди дорівнює «1» (100%), тому критерій успішності процесу комунікації – кореляція інформації (∩), яка на «вході» і «виході» «=1», а критерій неуспішності процесу комунікації – кореляція інформації, яка на «вході» і «виході» « > 1» або « <1», тобто «≠1».

Для різних значень одного й того ж АГК (полісемів) кореляція не дорівнює «1». Для омонімів кореляція є близькою до «0».

Явище неоднозначності створює найбільші труднощі, тому виникає необхідність «зняття» неоднозначності з мовних одиниць і визначення вибору інформаційного еквівалента. Можливість зробити правильний вибір забезпечується правильним вибором необхідного відповідника при трансформації інформації, а це можливо тільки за умови зіставлення двох мов (МПС і МВС): порівняльний розгляд «лексичних полів», виявлення подібності та відмінності між семантично близькими «лексичними полями» в цих мовах, тобто формування ВІВ.

Основою нашого методу є створення тлумачної формули значення слова (ТФЗС) [5, с. 255-258] і використання ВІВ, для того щоб уникнути помилок при міжмовних трансформаціях. Треба знайти ВІВ інформації для кодування і декодування інформації в системі знаків і символів мови, як це роблять носії мови.

Основний механізмом цього методу реалізується шляхом прямого кодування між «знаком» і його «сутністю» без перехідного і часткового «перекладу».

Вирішення цього завдання проводиться у 2 етапи:

1) наведення тлумачення кожного значення (створення ТФЗС за двомовними, тлумачними словниками, іншою довідковою літературою; тільки тоді стане зрозумілим, у чому саме полягає різниця в їх семантичному змісті) та розмежування їх за омонімічними групами та полісемами всередині кожної такої групи, що зіставляються за суттю інформації, яка міститься у центральних омонімах цих АГК;

2) проведення кореляційного аналізу між угрупованнями розмежованих значень у двох мовах та визначення ВІВ.

Технологія детектування кореляції інформації за сутністю в інформаційних масивах полягає, у випадку простих логічних операцій, в оцінці збігу елементів характеристичної структури.

Rose




Троянда

1) Багаторічна кущова рослина родини розових з великими запашними квітками, звичайно вкритими колючками.



1) Багаторічна кущова рослина родини розових з великими запашними квітками, звичайно вкритими колючками.

2) рум'янець



2) рум'яна

3) розетка




-

4) сито (лійки, душу)




-

5) рожевий колір




-

6) (the rose) бешиха (гостре запалення шкіри у людей і деяких тварин)




-

-




3) про благополуччя, щастя, радощі в житті.

Збігається основний зміст:

1) багаторічна кущова рослина родини розових:rose-1” “троянда-1;

2) рум'янець (природний рожевий або червонястий колір щік, обличчя):rose-2” “троянда-2;


  1. В українській мові такі значення, як rose-3”, “rose-4”, “rose-5”, “rose-6” відсутні.

  2. В англійській мові таке значення, як “троянда-3 відсутне.

Результат: rose-1” “троянда-1 (багаторічна кущова рослина);rose-2” “троянда-2 (колір щік, обличчя)

Виявлення такого роду кореляції інформації в різних мовах є дуже цікавим і важливим з точки зору як теорії, так і практики перекладу. Знаходження ВІВ дає користь всім, хто вивчає іноземні мови. Такі дослідження наочно показують, що лексичні одиниці двох мов лише в рідкісних випадках повністю збігаються за своїм значенням, а в переважній більшості випадків вони збігаються лише частково.

Перевагою даного методу є те, що у студента не виникає інтерференції між лексичними одиницями МПС та МВС, це дає можливість усвідомлювати весь об’єм інформації, вміщений в АГК, повно і однозначно виявляти випадки омонімії та полісемії, збагатити словниковий запас [6, с.429-434].

Люди не думають англійською, українською та т.ін.; вони думають в кодах думок. Цей код схожий у всіх мовах.

Навчання МВС є специфічна структура загального процесу – навчання формуванню інформації.

Завдання викладача:

- уникати прямого кодування самому та не вчити студентів цьому студентів для міжмовного перекладу, який може забезпечити кореляцію інформації тільки випадковим збігом інформаційних елементів у мовах;

- показати студенту, що різні мови, різні мовні картини світу мають співіснувати у свідомості не дистанційно, а в єдиному семантичному полі ситуацій, контекстів, тематики, а це означає перекодування інформації, тобто формування інформації за законами МВС.

Запропонований метод дозволяє сформувати вторинну мовну особистість, здатну сприймати, описувати, кодувати інформацію та брати повноцінну участь у міжкультурній комунікації.


Література

  1. Soldatova Lesia «Psycho-physiological features of second language teaching to avoid language learning difficulties» // ICT for Language Learning. // ICT for Language Learning. Conference Proceedings. Edited by Pixel. 7th Conference Edition – University Press. – Florence (Italy) 2015.– 429-434(527p.) // conference. pixel-online. net

  2. Солдатова Л.П. Актуальність використання інформаційно-кореляційного критерію та унормування неоднозначностей в слов'янських мовах // Ukrajinistika: munulost, přitomnost, budoucnost II. Sborník příspĕvků z mezinárodní conference konané v Brné ve dnech 19.-20.listopadu 2008 a vĕnované 15. výčí zahájení výuky ukrajinštiny jako studijního oboru na Filozofické fakultĕ Masarykovy university. – Brno – 2008, s. 277-288 (645 C.)

  3. Брунер Дж. Психология познания. – М., 1977. – 413 с.

  4. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти / М. П. Кочерган. – К., 1999. 260 с.

  5. Солдатова Л.П. Визначення семантичної кореляції угрупувань значень неоднозначних слів української та англійської мови // Актуальні проблеми германської філології: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2008, с. 255-258 (316 С.)

  6. Soldatova Lesia. One of the most effective methods of student`s word stock enrichment// ICT for Language Learning. // ICT for Language Learning. Conference Proceedings. Edited by Pixel. 6th Conference Edition – University Press. – Florence (Italy), 2013. – 429-434 (527 p.)


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал