Змістовий Модуль 4



Сторінка4/11
Дата конвертації30.11.2016
Розмір1.36 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Навчальний елемент 4.5

Злочинність неповнолітніх

як соціально-педагогічна проблема


  1. Проблема злочинності неповнолітніх, її причини. Нормативно-законодавча база в роботі з неповнолітніми правопорушниками

  2. Типологія груп неповнолітніх правопорушників

  3. Система спеціальних навчально-виховних закладів для неповнолітніх правопорушників

  4. Соціальні та психолого-педагогічні особливості неповнолітнього підсудного

  5. Структура і зміст індивідуальної профілактичної роботи з неповнолітніми правопорушниками

  6. Рівні виховно-профілактичного впливу на особистість неповнолітнього правопорушника

  7. Корекція і реабілітація протиправної поведінки неповнолітніх

Ключові поняття: адміністративне правопорушення, кримінальний злочин, злочинність неповнолітніх, групи неповнолітніх правопорушників, примусові заходи виховного характеру, виховно-трудові колонії, виправно-трудові колонії, центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх, індивідуальна профілактична робота з неповнолітніми правопорушниками, корекція та реабілітація протиправної поведінки неповнолітніх.

Зміст навчального елемента 4.5

Проблема злочинності неповнолітніх, її причини. Нормативно-законодавча база в роботі з неповнолітніми правопорушниками

Матеріальна незабезпеченість, безробіття, професійні проблеми, вторинна зайнятість, неможливість забезпечити сім’ю, деформованість сімейно-шлюбних відносин дали поштовх до зростання групової і рецидивної злочинності і правопорушень неповнолітніх. На долю неповнолітніх припадає 178 вбивств, 229 тяжких тілесних ушкоджень, 308 зґвалтувань, 1/5 всіх грабежів, розбійних нападів, 27853 крадіжки державного та особистого майна громадян, 22002 випадки хуліганства, 2261 крадіжка транспортних засобів. При цьому щороку більш як 11 тисяч дітей вчинили злочин, не досягнувши віку, з якого наступає кримінальна відповідальність.

За десять років статистика свідчить, що спостерігається тенденція до зростання злочинності неповнолітніх. Серед причин цього явища дослідники виокремлюють такі:


  • різке скорочення закладів організованого відпочинку, відсутність виховної роботи за місцем проживання;

  • проблема трудової зайнятості молоді;

  • гуртки, клуби, школи за інтересами вимагають значної оплати, тому не є доступними для всіх, особливо матеріально незабезпечених;

  • значне зростання злочинності у сільській місцевості;

  • погане освітлення вулиць;

  • відсутність належного контролю за продажем спиртного неповнолітнім;

  • збільшення кількості торгових точок, які реалізують спиртні напої;

  • незайнятість дітей у позаурочний час, зростання кількості дітей, які займаються протиправним бізнесом;

  • зростання числа дітей, які ніде не навчаються і не працюють після закінчення школи;

  • не належно організована діяльність органів по боротьбі з дитячою безпритульністю;

  • недостатність контролю за роботою комісій у справах неповнолітніх, приймальників-розподільників, спеціальних навчально-виховних закладів;

  • втрачена система профілактичної роботи або її повна відсутність.

Основними нормативними актами, які регулюють відносини держави та неповнолітніх, що скоїли правопорушення, є Конституція України, Конвенція про права дитини, Декларація прав дитини, Кодекс України про шлюб і сім’ю, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінально-процесуальний кодекс України.

Згідно з цими документами, неповнолітніми вважаються особи, які не досягли 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона досягає повноліття раніше. Крім того, враховуючи біологічні, психологічні та соціальні особливості неповнолітніх, закон, по-перше, забезпечує їх посилену правову охорону, по-друге, передбачає особливості притягнення їх до відповідальності, звільнення від покарання і його відбування. Ця позиція базується на міжнародно-правових актах, зокрема Декларації прав дитини, у Преамбулі якої зазначається, що неповнолітні, у зв’язку з їх фізичною і розумовою незрілістю, потребують спеціальної охорони і захисту, включаючи належний правовий захист.

Конвенція про права дитини застерігає, щоб жодна дитина не піддавалася катуванням та іншим жорстоким, нелюдським або принижуючим гідність видам поводження чи покарання. Ні смертна кара, ні довічне тюремне ув’язнення, які не передбачають можливості звільнення, не призначаються за злочини, вчинені особами, молодшими 18 років; жодна дитина не може бути позбавлена волі незаконно або свавільно. Арешт, затримання чи тюремне ув’язнення дитини здійснюється згідно із законом та використовується лише як крайній захід і протягом якомога більш короткого відповідного періоду часу. Держави-сторони забезпечують гуманне ставлення до кожної позбавленої волі дитини і повагу до гідності її особи з урахуванням потреб осіб її віку; крім того, щоб кожна позбавлена волі дитина мала право на негайний доступ до правової та іншої допомоги, а також право оскаржувати законність позбавлення її волі перед судом чи іншим компетентним, незалежним і безстороннім органом.

Що ж стосується правопорушень, то вони бувають двох видів: адміністративні проступки і кримінальні злочини.



Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

До осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративне правопорушення, можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал