Зміст Вступ Компетентнісний підхід як чинник формування особистості



Сторінка5/6
Дата конвертації02.12.2016
Розмір1.46 Mb.
1   2   3   4   5   6
Тема: Поміркуємо над казкою А. Дімаров «Для чого людині серце»

Мета: закріпити знання дітей про ознаки жанру літературної казки, вчити читати діалоги, удосконалювати уміння працювати з текстом, визначати тему, головну думку, своє ставлення до прочитаного, розвивати моральні почуття, виховувати оцінні судження.

Хід уроку

І. Організація класу.

- Подивіться мені в очі, посміхніться. Поверніться один до одного, поділіться своєю посмішкою, побажайте успіху.

- Прочитайте девіз нашого уроку (Життя дароване людині на добрі справи і діла).

итятж роданева динілю

ан рідоб виспра і ладі.

Читання девізу хором.

2.Перевірка домашнього завдання. Тести

І варіант



1). Продовжте речення.

Загадка це -…

а) цікава задача;

б) невеличкий вірш;

в) жартівливий вислів.

2). «Ходить гарбуз по городу» за жанром є:

а) казкою;

б) віршем;

в) народною піснею.



3). Ким князівна подала вісточку на волю (казка «Кирило Кожум’яка»)?

а) слугою;

б) голубком;

в) дітьми.



4). Продовжте прислів’я.

Умій сказати, …



5). До якої казки належить прислів’я: «Беруть завидки на чужі пожитки»?

а) «Кривенька качечка»;

б) «Кобиляча голова»;

в) «Кирило Кожум’яка».



6). Роз’єднайте і запишіть прислів’я:

Задобродобромплатять.



7). Продовжте речення.

А сонце каже: «…».

а) «То і зрадіє риба у морі»;

б) «То і зрадіють усі на світі»;

в) То і зрадіє жито, пшениця».

8). Чому дівчинка не захотіла залишитися у діда й баби?

а) бо їй не сподобалось у них;

б) бо вони її скривдили;

в) бо вони спалили гніздечко.

ІІ варіант

1). Продовжте вірш:

Один товариш –

Другий товариш –

Третій товариш – .



2). «Три товариші» за жанром є:

а) віршем;

б) байкою;

в) народною піснею.



3). Скільки бочок смоли і скільки конопель попросив Кирило Кожум’яка?

а) 10;


б) 20;

в) 12.


4). Продовжте прислів’я.

Хто хоче більше знати,… .



5). Якій казці може відповідати прислів’я: «Чия відвага, того й перемога»?

а) «Кривенька качечка»;

б) «Кирило Кожум’яка»;

в) «Кобиляча голова».



6). Роз’єднайте і запишіть прислів’я:

Знаннядеревоаділоплоди.



7). Продовжте речення.

Скоромовка – це…:

а) цікава задача;

б) жартівливі вислови із важких слів;

в) повчання.

8). Хто допоміг дівчинці знову стати качечкою?

а) дід;


б) баба;

в) перелітні качки.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку. Відгадування загадки.

Ця дивна країна

Довкола – чудесна,

І все там чарівне,

Скрізь – диво-краса.

Подумайте, друзі,

Промовте будь ласка,

Яка це країна?

Згадали? Це ж … (казка).


  • Ми закінчили розділ «Усна народна творчість» і сьогодні починаємо розділ «Літературні казки». Пригадайте, чим відрізняються літературні казки від народних?

Дидактична гра «Хто чим славиться?»

Соловейко –…(піснею)

Джерельце –… (водою)

Колосок –…(зерном )

Людина –…( працею, розумом,щедрістю, добрим серцем…)


  • Сьогодні на уроці вам потрібно буде дати відповідь на дуже важливе запитання. Це запитання і є назвою казки українського письменника Анатолія Дімарова» ялД гочо дилюні цесер» ( «Для чого людині серце».)

(Створення проблемної ситуації)

- У вас на партах лежать аркуші. Подумайте і напишіть для чого, на вашу думку, людині серце?



ІV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

Кажу, кажу казку

за бубликів в’язку.

Один бублик – на зубок,

другий бублик – в козубок,

третій – у кишеню,

а четвертий – в жменю.

А онука п’ятим

буду частувати.

Хай він бублика смакує,

хай над казкою міркує.

Починаєм…

Т.Коломієць

1. Первинне сприйняття тексту. Читання казки вчителем. Подумайте, яка тема казки?

2. Бесіда за змістом казки.

- Де відбувались події ?

- Кого дівчинка зустріла в лісі?

- Чому вони не мали жодних почуттів?



3.Фізкультхвилинка.

Я посміхаюсь сонечку:



  • Здрастуй, золоте !

Я всміхаюсь квіточці:

  • Хай вона росте!

Я всміхаюсь дощику:

  • Лийся, мов з відра!

Друзям усміхаюся,

Зичу їм добра!

(М. Познанська)

4.Словникова робота. Тлумачення слів.

Плем’я схлипнула

вражено ринутись

володіння одноплемінники

неминуча дошкулити

безпорадно жевріючі

5.Читання казки мовчки.

- Знайдіть діалог дівчинки і дерев’яного чоловічка, прочитайте в парах. Читаючи, передайте голосом здивування, цікавість, схвильованість.



(Робота в парах)

6. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання за запитаннями. Робота в групах.

- А зараз ви попрацюєте в групах. Кожна група буде готувати відповіді на всі запитання, але відповідати перед класом буде тільки на одне, яке витягнете в лотерею. Пригадайте правила роботи в групах (вміння слухати, дисципліна, активність, міркування, доведення своєї думки, увага…).



p2070015.jpg

Запитання:

- Як ви зрозуміли слова лікаря про те, що люди мають різні серця?

- Як змінилося життя дерев’яного чоловічка, коли лікар вставив йому серце доброї людини?

- Які чарівні перетворення описанні в казці? Хто головний герой казки? Чому?

- Який подвиг здійснив дерев’яний чоловічок? Чому?

- Чому серця мали різний колір?

- Чому дерев’яному чоловічку було жаль своїх одноплемінників?

- Головна думка твору?

- Відповіді на запитання.

Загальне запитання для всіх груп:


  • Поміркуйте, для чого людині потрібне серце? Запишіть (у кожної

групи наліпка у вигляді серця).

p2070020.jpg

7. Виконання колективного проекту «Для чого людині серце?»

V. Підсумок уроку.

- Який висновок ви можете зробити? («Мікрофон»)

- То для чого людині серце? Чи співпали ваші відповіді з вашими думками на початку уроку? А яке серце у вас?

- Стали в коло, притиснули долоньки до своїх сердець,прислухались, відчули стукіт серця,взялись за руки і поділились теплом свого серця.



VІ. Домашнє завдання. Навчитися читати виразно діалог,придумати свою кінцівку,за бажанням намалювати ілюстрацію до казки.
p2070014.jpg p2070022.jpg

Урок читання

Тема: В. Скомаровський "Чому у морі вода солона"

Мета: Удосконалювати навички правильного і виразного читання віршованих творів. Формувати вміння визначати головну думку твору,аналізувати поведінку і вчинки героїв казки; формувати власні оцінні судження на основі прочитаного. Вчити порівнювати, аналізувати, обирати лінію поведінки, робити висновки, розкривати зміст образних висловів. Розвивати уяву і фантазію, творити на основі прочитаного. Виховувати любов до казки, до поетичного слова; доброзичливість т щедрість.

Хід уроку:



1. Організація класу.

Мовна розминка

чоловічок

дятел

качечка народна



князь казка

лікар літературна

голова

одуд


-Швидко прочитай, об'єднай слова і поясни

Вивчення скоромовок.

Робота в парах "Бережок – річечка"

1) На столі стоїть сільниця,



у сільниці сіль.

2) Білий цукор, біла сіль,



але сніг більше всіх.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

1) "Проблемна ситуація"

- Які слова антоніми зустрілись у скоромовці?

- Антоніми – це слова з протилежним значенням.

- Цукор – білий, сіль – біла. Хіба це антоніми?

Діти роблять висновок за кольором – однакові, а протилежні за смаком.



сіль – солона

цукор – солодкий.

2) "Мозковий штурм"

- Що може бути солоним?

- Що може бути солодким?

- Пригадайте, коли ми готувалися до участі у конкурсі "Колосок", то розглядали таке завдання?

- Звідки кінь ніколи не нап’ється води?

а) Дніпра

б) Азовського моря

в) Озера Світязь

г) струмка

- Доведіть правильність своєї думки.

- Чому у морі вода солона, а у річці, озері – ні?



3. Повідомлення теми і мети уроку.

- На сьогоднішньому уроці ми продовжимо знайомитись з літературними казками. І нарешті дізнаємось, чому ж у морі вода солона.



4. Опрацювання казки В. Скомаровського "Чому у морі вода солона"

1) Передбаченння

- Як ви рахуєте про що ця казка?

- Хто буде головними героями?

а) школярі;

б) брати;

в) дід і баба



2) Читання казки вчителем

- Хто головні дійові особи казки?

- Так чому ж у морі вода солона?

- Чи сподобалась вам казка?

- Чим вона відрізняється від попередніх прочитаних казок?

( попередні казки – прозові твори, а казка Вадима Скомаровського написана у формі вірша.)



3) Рольова гра "Музей"

- Діти, на вулиці стало холодно, ми з вами не можемо відвідати музей. Тому до нас з цікавою розповіддю завітали працівники музею.

2 учні – "екскурсоводи" (випереджувальне домашнє завдання: підготувати розповідь "Жорна".)

Я показую слайди, а діти розповідають:

- з чого виготовляли жорна;

- для чого вони служили;

- за яким принципом працював цей пристрій ?

- чому на сучасній кухні він відсутній?



4) Словникова робота.

Читання "сходинок" слів.

сіті скелі брат

жорна дрібка базар

доволі млинці бідняк

умовний мудрість байдужа

неповторна загуркотіли молодший

Потренуйтесь читати: повільно. швидше, ще швидше, скоромовкою.

5) Самостійне читання казки учнями. Читання з позначками (позначати незнайомі слова)

6) Тлумачення незнайомих слів.

2 учні "екскурсоводи" – консультанти.

Діти працюють з тлумачними словниками. Якщо виникають проблеми на допомогу приходять консультанти.

Баклан – водяний птах з чорним оперенням (слайд 6)

Фелюга – невелике парусне судно (слайд 7)

Барак – дерев'яний будинок для тимчасового житла (слайд 8)

Баркас – велике судно з веслами (слайд 9)

Сваволя – беззаконня.



5. Фізкультхвилинка.

7) Вибіркове читання стр. 102 запитання.

- Прочитайте, якими були брати у дитинстві. Чим вони відрізнялися?

- Яке горе спіткало братів? Як молодший брат сприйняв біду? А старший? Прочитайте.

- Як жив після смерті старший брат? Прочитайте, як жилося молодшому.

- Чому молодший брат не вельми зрадів жорнам? Прочитайте, яку народну мудрість він згадав.

- Як став використовувати ці жорна юнак? Як ви думаєте, чому старший брат вирішив завітати до молодшого?

- Прочитайте, як жорна працювали на старшого брата. Чому він їх не спинив? Де зараз ці жорна? Прочитайте.

8) Характеристика братів. Гра "Ти мені, а я тобі".

Робота в групах (2 групи)

1 група – створити характеристику старшого брата.

2 група – створити характеристику меншого брата.

Умови гри: учні однієї групи зачитують характеристику свого героя словами автора, а інша група називає рису характеру, якість людини.

Наприклад: Молодший – лагідна душа - (лагідний, добрий)

віддасть останнього гроша - (щедрий)

розділить радощі і горе - (співчутливий)

Старший син – той навпаки:

ховав у скриньку мідяки. - (жадібний)

9) Творча робота в парах.

Скласти 6-7 запитань по змісту казки (у вигляді інтерв’ю)

Вільміть "інтерв’ю" у своїх однокласників.

6. Підсумок уроку. Рефлексія.

- Що у казці чарівного?

- Чого вчить ця казка?

- На кого з героїв казки ви хотіли бути схожим. А на кого ні. Чому?



Творче домашнє завдання

  • Намалювати найцікавіший момент казки.

  • Скласти продовження казки.

( Додаток 3.3.1)



Завдання, що сприяють емоційному сприйняттю дітьми поетичних та прозових творів.

- Прочитайте вірш В. Конопельця «Якого кольору сніг?»

- Чи можна сказати про зиму, що вона безбарвно біла? Згадайте, якого кольору буває сніг на сонці, у затінку, вранці, ввечері, під час морозу, у відлигу.



- Порівняйте, як описана краса осені у віршах С. Сухомлинського «Скільки барв кругом розлито...» та К. Перелісної «Золота осінь».

-Які нові думки, образи виникли у вас під час читання цих творів?



- Що тебе вразило в оповіданні В. Сухомлинського «Як Павлик списав у Ніни задачу»?

- Які почуття викликав у вас вірш Т. Г. Шевченка «І досі сниться: під горою...»? Користуйтесь таблицею почуттів.

Таблиця вираження почуттів після читання тексту

сум зневіра задоволення

гнів спокуса захоплення

біль вдячність здивування

осуд рішучість пригнічення

жаль протест незадоволення

страх тривога розчарування

огида гордість співпереживання

сором обурення жорстокість

спокій співчуття життєрадісність

повага ненависть віра (в)

радість зневага любов (до)

смуток лагідність ніжність (до)

каяття байдужість принципове ставлення (до)



Завдання, в основі яких лежить використання прийому емпатії

1. Гра «Якби я був...»

Учням пропонується закінчити речення, яке починається зі слів «Якби я був...». Наприклад, «Якби я була ялинкою, то...».



2. Гра «Фантастичні гіпотези».

Ця гра виражена у формі запитання: «Що було б, якби...?». Для постановки запитання беруться будь-які підмети і присудки. Їх поєднання дає гіпотезу, на основі якої можна працювати. Наприклад: «Що було б, якби до нас у клас для навчання директор привів Чебурашку?»



3. Гра «Якби я потрапив у ...».

Учневі пропонується уявити, що він є одним із героїв твору. Наприклад:

а) Уяви, що ти хлопчик Веснянка з повісті-казки В. Нестайка «В Країні сонячних зайчиків». Якби ти потрапив до палацу Чарівних Казок, з ким із казкових героїв ти хотів би подружитися? (3 кл.)

б) Уяви, що ти хлопчик Миколка із оповідання Ю. Ярмиша «Паличка-рятівниця». Якби тобі потрапила до рук чарівна паличка, про що б ти її попросив?



4. Гра «Перевтілення».

Дитині пропонується перевтілитися в інший образ і описати у 3-4 реченнях:

а) пиріжок від імені бабусі; онучки Оленки; собаки Жучки;

б) яблуню від імені гусені, яка сидить на листочку; яблука, яке лежить під деревом; хлопчика, який хоче залізти на дерево. Усі учасники обговорюють недоліки, які були в описах, визначають який із них був найкращим.



5. Гра «Я-білочка».

Вчитель пропонує дітям уявити себе певною тваринкою чи рослинкою, тобто ввійти в образ і за допомогою тексту-опори скласти твір:



Я (яка?) ______________ білочка.

Мені подобається (що?) _________________ .

Я не люблю ____________________________.

Світ навколо мене дуже _________________.

Мене оточують (які?) _______ (хто?) _____.

Вони (що роблять?) ____________________.

Я дивлюся на (що?) ______ і мені стає (як?) _______.

Питання відіграють роль стимулів для творчого розповідання про себе-білочку, дають поштовх для власного фантазування.



6.Гра «Добре-погано».

Знайти щось хороше в негативних подіях. Наприклад: «Хлопчик за диктант отримав погану оцінку. Раптом у небі загримів грім...»



Завдання для розвитку творчої уяви засобами слова.

Ознайомлення з найпростішими прийомами розвитку творчої уяви.

Біном фантазії.

Для гри береться два слова, між якими є певна змістова дистанція. Це вимушено активізує уяву, а в результаті виходить єдине фантастичне ціле. Слова потрібно використовувати не в їхньому звичайному значенні, а звільненими з мовного ряду, в якому вони звично фігурують. Наприклад, на етапі підготовки до сприймання казки М. Трублаїні «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку», дітям пропонується поєднати слова «лебідь» і «черевички». Ці слова можуть бути поєднані за допомогою прийменників: Лебідь у черевичках, лебедеві черевички, лебідь біля черевичок. Кожне це словосполучення може слугувати основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких утворюється казка.



Довільне додавання префіксів.

Цей прийом є одним із способів словотворчості, що полягає у деформуванні слова за рахунок підключення фантазії. Наприклад, суперкіт, віце-черепаха, антивітер, мікроквітка, мікрохмара, максігніздо, замлис, трикорова.



Конструювання загадки.

Цей прийом стимулювання дитячої творчості у концентрованій, символічній формі відображає дитячий досвід пізнання дійсності. У ході такої роботи діти вчаться добирати прикметники-епітети, практично знайомляться з порівняннями.



Придумування історії з шостим словом.

Дітям даються слова, на основі яких вони вигадують яку-небудь історію. Наприклад, п’ять слів, які підказують сюжет казки «Лисичка та Журавель»: лисичка, журавлик, кашка, глечик, гості; з шостим словом, наприклад, крокодил.



Казка-навиворіт.

Метод «вивертання казки навиворіт» цінний не тільки для розвитку пародіювання. З його допомогою можна визначити вихідну точку для вільної розповіді, яка самостійно розгортається в будь-якому іншому напрямку. Наприклад, дівчина з казки «Кривенька качечка» - зла, нечемна. Не допомагає дідові з бабою, а шкодить, псує хатнє майно.



Створення вінегрету з казок.

Суть цього методу полягає в тому, що події з різних казок переплітаються й розгалужуються за новим сюжетом. Наприклад, Колобок у лісі зустрічає бременських музикантів і проситься з ними в дорогу.



Створення уявних образів за словесним описом.

- Спробуйте уявити озеро таким, яким його побачила автор вірша «Спить озеро» Леся Українка

- Як можна проілюструвати вірш Я. Щоголіва «Осінь»? Які фарби-теплі чи холодні ви використали б?

- Чому вірш Лесі Українки «Вже сонечко в море сіда...» можна назвати «кольоровим»?

- Впізнайте предмет за ознаками: добра, мила, лагідна, найрідніша. (Якщо діти не відгадують, що це за предмет, то вчитель називає його функцію.)

- Впізнайте предмет за діями: повзе, шипить, блищить, жалить.



Створення словесних описів образів.

- Розгляньте сюжетний малюнок у підручнику. Пофантазуйте, які події могли б відбуватися, складіть невелике оповідання

- Розкажіть, як описано Дніпро у вірші Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Якщо ти бачив Дніпро, то опиши, яким він буває, яким ти його побачив уперше

- Пофантазуйте, на що схожа літера, де живе, що їсть, з ким дружить, який у неї хар.

- Опишіть шум дощу (скрип дверей, шурхіт листочків). Який цей звук – товстий чи тонкий, широкий чи вузький, добрий чи злий, солодкий чи гіркий?

Складання творів-мініатюр за опорними словами та словосполученнями

1. Складання маленьких оповідань чи казок за набором опорних слів:

- горобець, струмок, подих весни, бруньки, свіжість, добрий настрій;

- дерево, жолудь, вітер, сон, паросток, дубочок.

2. Складання історій з обов’язковим використанням трьох слів, які взяті з різних творів.

Складання творів-описів на основі узагальнення особистих вражень:

- Складіть кілька речень про квіточку. Не забудьте, що вона, як і ви, мріє, дихає, радіє, сумує, сподівається.

- Уявіть, що у вас в руках пензлик. Опишіть тихий осінній день.

- Спіймайте у долоньку сонячний зайчик. Розкажіть про свої враження.

- Розкажіть про мрії тихого літнього вечора, який нечутно щоразу ночує за вашим вікном.

- Опишіть, яким ви уявляєте фантастичне місто.

- Розкажіть, яким ви уявляєте школу майбутнього.

Придумування казок

1. Створення власної кальки-казки з будь-якої відомої.

2. Переплітання подій різних казок та створення власної оригінальної казки.

3. Створення казок за поданими темами:

Теми для 1 – 2 класів: «Як блакитна краплинка впала на землю», «Мандрівка осіннього листочка», «Про що розповіла сніжинка», «Як промінчик став сонячним зайчиком».

Теми для 3 – 4 класів: «Де живе Місяць», «Коли я був чарівником», «Казка про синю квіточку, що народилася пізно восени», «Чому зайчик на зиму міняє шубку?»



Складання віршів

1. Доказування чистомовок.

2. Складання римованих віршів на тему

3. Доповнення віршів добиранням слів, що римуються.

4. Відновлення віршів на основі рими і змісту.

5. Складання віршів за римами: кульбаба-баба, травичка-сестричка.

6. Складання віршів – хоку. (трирядковий білий вірш-метафора, в якому змальовується певний об’єкт природи.) Для об’єкту опису можна взяти, наприклад, краплинку роси на квіточці, світлячків уночі, листочок на воді.

7. Складання віршів-небилиць за одним із початків: «Зустріла жабка слоненя», «Так печемо ми пиріг...»

8. Складання римованих текстів, використовуючи алгоритм створення лімериків.

Лімерик є одним із засобів розвитку мовленнєвої творчості. Це короткий вірш, який складається, як правило, з 5 рядків. Лімерик пишеться у жанрі нонсенсу (небилиці, абракадабри). Римовані тексти цього жанру почали складати в Ірландії у місті Лімерик. Лімерик римується таким чином: 1-2 рядок між собою; 3-4 рядок між собою; 5 рядок є висновком і може не римуватися.

Лімерик повинен мати яскраво виражений парадокс або гіперболу. Наприклад:

Жив – був кумедний ведмедик Пух.

Був дуже добрий і навіть любив набридливих мух.

По лісу він собі блукав,

Усіх друзів медом пригощав.

Ось такий чудернацький був ведмедик Пух.



Літературні ігри

1. Кросворди.

Наприклад, кросворд до уроку «Підсумок теми «Похвала книгам»

Завдання. Вписавши по горизонталі правильні відповіді, отримаєте прізвище людини, яка зробила багато для розвитку українського книгодрукування.

1. Як називається невеличка книжечка, яка заведена на усіх читачів бібліотеки і в яку вписують дані про взяті книги? (Формуляр.)

2. Спеціально оброблена шкіра молодих тварин, яку колись використовували для письма. (Пергамент.)

3. Майстерня, фабрика, де виготовляють книги. (Друкарня.)

4. Автор оповідання про сплячу Книгу. (Сухомлинський.)

5. Хто заснував першу бібліотеку в Київській Русі? (Мудрий.)

6. У якому вірші «Сонце перегортає сторінки й світло вливає в літери та слова?»

7. Який князь створив на Русі перші школи? (Великий.)

(Слово, яке вийшло у виділеному вертикальному стовпчику – Федоров.)

Складання назв віршів, прізвищ авторів, уривків творів, прислів’їв із розсипанки слів.

Матеріал до уроку. Т. Г. Шевченко «Село! І серце одпочине...», «І досі сниться під горою...»

Із розсипанки слів складіть назви творів Т. Г. Шевченка, які ви вже читали.

«з – під, вода, Тече, явора»; «край, палає, Світає, неба»;

«калина, у лузі, Зацвіла, червона»; «моя, Зоре, вечірняя»;

«землю, Встала, сонну, весна, чорну, розбудила»;

«ранВці»; «жнаКня».

- Про який твір ви почули вперше? («Княжна».)

Літературний диктант

Тема уроку. Підсумок теми «Міфи народів світу»

Літературний диктант:

Водяний хаос. (Нун.)

Дивовижна квітка, у якій ховалося мале дитя. (Лотос.)

Богиня Нюйва виліпила першу людину з ... (глини.)

Правнук Слави й Гука, нащадок могутніх гукрів. (Мисливець.)

Бог Громовержець. (Перун.)

Митець, який зробив крила. (Дедал.)

Гра «Слідство ведуть знавці»

Тема уроку. Підсумок теми «Міфи народів світу»

Діти, працюючи у групах чи командах, отримують «речові» докази (речі, які

належать або якось пов’язані з героями прочитаних міфів).

«Речові докази»: пір’я («Дедал та Ікар»), яйце («Створення світу»), глина («Створення людей»), стріла («Гнів Перуна»).

Гра «Незвичайна математика»

Тема уроку. До джерел народної мудрості

Виконайте дії і прочитайте утворений результат.

Зуб + і – убі + ага + дка = ... (загадка.)

Скарб – арб + ород – д + мовк + а = ...(скоромовка.)

Усіх – іх + мі + шум – ум + ка = ... (усмішка.)

При + кут – ут + азал – ал + ка = ... (приказка.)

Пас – ас + рис + ліс – с + в’я = ... (прислів’я).



Літературні вікторини

Тема уроку. Підсумок теми «Казки народів Європи.»

-Хто у діда викинув із саней усю рибу? (Лисичка.)

-Чим годував виноградар змію? (Молоком.)

-Хто майстер вити гнізда? (Сорока.)

-Хто став воювати з котами? (Собаки.)

-Визначте, до якої казки підходять ці прислів’я:

Легкого хліба ніде нема. («Легкий хліб»).

Терпіння і труд все перетруть. («Сорочаче гніздо.»)

Де гурт – там і сила. («Бременські музиканти».)



Інтерактивні форми роботи на уроках читання

«Мозковий штурм» - це чудовий метод для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей. Група із 5 – 7 осіб, що є «генератором ідей» пропонує максимальну кількість гіпотез за відведений проміжок часу. Висувати можна будь – які гіпотези: фантастичні, помилкові, жартівливі. Ідеї можуть доповнюватися і розвиватися. Усі ідеї записується на дошці. Учасникам групи забороняється критика. Враховуючи вікові особливості молодшого шкільного віку, і щоб вдосконалювати якість ідей, дітям варто надати час для написання своїх ідей спочатку індивідуально.

Матеріал уроку. М. Рильський «Ким ти хочеш бути, хлопчику?...» (4 клас.)

Запитання вчителя: - Що означає бути людиною?

Технологія «Мікрофон» - це обговорення проблеми у загальному колі, тобто надається змога кожному сказати щось швидко, почергово висловити свою думку чи позицію. Говорити може тільки той, у кого символічний мікрофон, але подані відповіді не коментуються і не обговорюються.

Матеріал до уроку. «З чого складається книга?», «Хто створює книгу?» (4 клас.)

Запитання вчителя: - Як до нас приходить книжка? З чого її виготовляють? З чого складається книга? Хто її створює?

Інтерактивна технологія «Незакінчене речення»

Тема. До джерела народної мудрості. Народні усмішки. Прислів’я і приказки. Скоромовки. (4 клас.)

Завдання для малої групи: закінчити речення.

1. Усна народна творчість – це ...

2. До жанрів усної народної творчості належать ...

3. До малих форм усної народної творчості відносять ...

4. На мою думку, скоромовки створилися для того, щоб ...

5. Прислів’я відрізняється від приказки тим, що ...



Вправа «Криголам» допомагає подолати відчуженість, згуртовує учнів, сприяє формуванню товариськості.

Матеріал уроку. Марк Беденко. «Неслухняна кулькова ручка» (3 клас.)

Учитель роздає всім учасникам різнокольорові смужки, на звороті яких записані слова з прислів’їв. Організується група за складеними прислів’ями.

1. Хто працює, той і достаток має.

2. Краса людських рук світом мандрує.

3. Наполегливість і труд до мети ведуть.

Один учасник із групи зачитує складене прислів’я і пояснює його.

Працюючи над складанням «Асоціативного куща», учні пригадують все, що стосується заданої вчителем теми. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім – другорядні. Все це фіксується у вигляді «куща», який поступово розростається.

Тема. Дивлюсь на світ і все мене дивує.

Запитання:

- Де ви можете знайти відповіді на свої запитання?

- Звідки можна черпати знання?

Давайте складемо тематичну павутинку до слова «знання».

(Знання можна почерпнути від дорослих, з телебачення, радіо, комп’ютера, друкованої продукції: енциклопедій, довідників, творів письменників, журналів, словників.)



Технологія «Т – схема»

Матеріал до уроку. В. Сухомлинський «Красиві слова і красиве діло» (3 клас.)

Запитання вчителя:

- Чи потрібні нам добрі вчинки? Внесемо свої аргументи в таблицю.

Докази «за». Докази «проти»

Про добро можна говорити дуже багато і красиво розповідати, мріяти. Але ніякої користі це не принесе, якщо добрі діла не будуть втілюватися в життя, якщо гарні слова залишатимуться лише словами. Про це ми дізнаємося з оповідання В. Сухомлинського.



Технологію «Акваріум» можна впроваджувати в роботу, коли учні вже мають навички групової роботи. Учитель об’єднує учнів у три групи, пропонує завдання для виконання та надає необхідну інформацію. Одна з груп сідає в центр класу і утворює маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану проблему, використовуючи метод дискусії і знаходять спільне рішення. Усі інші учні класу тільки слухають, не втручаючись в обговорення.

Після закінчення роботи група займає свої місця, а клас обговорює питання: «Чи погоджуєтесь з думкою групи? Чи була ця думка достатньо доведена? Який із доказів ви вважаєте найбільш переконливим?»Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група і обговорює свою, іншу ситуацію. Усі учні повинні побувати в «Акваріумі», робота кожної з нихмусить бути обговорена.

Матеріал уроку. Ю. Ярмиш. «Як Солов’ятко вскочило в біду»

Питання для обговорення в акваріумі:

- Чи правильно робили птахи, вихваляючи Солов’ятко?

- Солов’ятко саме винне у своїй ганьбі. Доведіть це.

- Що ви порадили б Солов’ятку, якби могли звернутися до нього?



Технологія «Ажурна пилка»

Тема. Золоті зернята народної мудрості.

Учитель розділяє клас на групи. Завдання: опрацювати вдома усі малі жанри усної народної творчості (прислів’я, приказки, скоромовки, загадки.) На уроці учасники груп перегруповуються в так звані експертні групи, де представники кожної з них пояснюють засвоєний матеріал іншим, і самі набувають нових знань. Учасники цих експертних груп повертаються у домашні групи і передають отримані знання іншим. Для підбиття підсумків клас об’єднується у загальне коло.

Технологія «Ситуативне моделювання»

Матеріал уроку. В. Сухомлинський «Як Павлик списав у Зіни задачу»

Діти отримують картки з записом життєвих позицій:

«Якщо мені лінь виконати завдання, я його можу списати».

«Домашніх завдань можна і не виконувати».

«Якщо не можу розв’язати задачу, то попрошу товариша її пояснити».

«Якщо помічу помилку у зошиті іншого, не вкажу на неї. щоб отримати вищу оцінку».

Уявіть себе в одній із описаних ситуацій. Що б зробили ви?

Оберіть одну думку з переліку, об’єднайтеся у групи за цією думкою.

Обміркуйте доведення своєї позиції і довірте висловити спільну думку одному із учасників групи.

Після аналізу твору, учитель ставить запитання:

- Чи змінили ви свою думку? В яку групу ви б перейшли тепер? Чи залишились у своїй групі?

Формування нових груп, рефлексія результатів учнями.

Технологія «Прес»

Матеріал уроку. А. Костецький «У гостях»

Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання дати відповідь на поставлене запитання за поданим кліше.

Запитання:

Як можна оцінити поведінку сестрички Віті?

1 – ша група – «Я вважаю, що ...».

2 – га група – «... тому, що ...».

3 – тя група – «...таким чином...».

4 – та група – «...отже ...».

5 – та група – «Сестричка Віті повинна була ...».

Творчі види роботи на основі прочитаного тексту

1. Скласти новий твір з такою ж назвою, що і прочитали.

2. Скласти твір за аналогією чи протиставленням.

3. Домислити події, які б могли передувати зображуваним.

4. Придумати кінець оповідання.

5. Продовжити текст.

6. Замінити одну із структурних частин: зачин, основну частину, кінцівку.

7. Скласти загадки за прочитаним.

8. Уявити наслідки, які б могли відбуватися за умови зміни часу описуваних подій.

9. Перенести дії твору в сучасне або минуле.

10. Дібрати власний заголовок: веселий, запитальний тощо. Дібрати кілька різних заголовків.

11. Дібрати до кожної частини твору прислів’я, фразеологічний зворот.

12. Порівняти вчинки героїв твору, виділивши при цьому істотні риси їх характеру.

13. Ввести нового героя в текст.

14. Поміняти героїв твору місцями.

15. Прочитати уривок тексту, поширюючи речення у ньому.

16. Переказати текст зі зміною особи.

17. Скласти анотацію до прочитаного твору.

18. Скласти рекламу до твору.

19. Скласти міркування за прочитаним, виразивши і довівши власну думку.

20. Скласти твір за певною темою, використовуючи цитати з вивчених творів.

21. Написати лист героєві твору.

22. Продовжити вірш власними рядками.

23. Скласти діалог за прочитаним.

24. Скласти тлумачний словник до прочитаного.

25. Поспівчувати героєві твору, дати йому пораду та заспокоїти його.



Орієнтовні форми роботи з батьками для підтримки ними творчої діяльності дитини

Теми батьківських зборів:

Виховне значення книги в житті дитини.

Як допомогти дитині навчитися писати твори.

Забезпечення підтримки творчої діяльності дитини з боку батьків.

Виховання у дітей інтересу до читання.

ІІ. Індивідуальні бесіди і консультації:

Розвиваємо фантазію дитини.

Додому задали творче завдання.

Збираємо дитячу бібліотечку.

Світ дитячих фантазій.

Розвиваймо дар слова.

Нестандартні форми роботи з батьками:

«Мистецтво запитання». Тренінг.

«Як зробити спілкування з дитиною захоплюючим». Поради батькам.

«Розвиваємо творчу уяву, образне мислення». Тренінг.

Уроки з поетики для дітей і їхніх батьків.

«Книжковий океан – бібліотека». Екскурсія для усієї сім’ї.

«Калейдоскоп ідей». Круглий стіл з обміну досвідом про особливості родинного виховання.

Форми виховної роботи, що сприяють літературно – творчому розвитку дитини

І. Свята:

1. «Пригоди у алфавітному королівстві». Свято – казка.

2. «Чудо – діти». Свято – мозаїка для батьків другокласників.

3. «Чарівні слова». Літературне шоу.

4. «Конкурс вдумливих і винахідливих».

5. «Театралізоване свято книги».

6. «Дива в Країні Казок». Свято – феєрія.

7. «Тато, мама і я – творча сім’я. Фестиваль сімейної творчості.

Інші форми роботи

1. «Доторкнися словом до серця». Конкурс виразного читання творів українських поетів.

2. «Моя перша книжечка». Фестиваль творчості.

3. «Малюємо словом осінь». Хвилинка фантазії.

4. «Подорож у словникову країну».

5. «Слово до слова – зложиться мова». Літературна вікторина.

6. «Книги – морська глибина». Літературна година.

7. Граматична гра «Дотепник».

8. Лінгвістична олімпіада «Рідна мова».

9. «Українська мова – мова калинова». Гра «Поле чудес».

10. «Люби, знай, вивчай рідну мову!» КВК
(Додаток 3.4.1)

Анкета для батьків 1-х класників


  • Чи є у вас дитяча бібліотека?

  • Чи є окреме місце для її утримання?

  • Як часто вона поповнюється?

  • Як відбувається знайомство вашої дитини з новою книгою?

  • Чи любить ваша дитина розглядати книги?

  • Яка улюблена книжка вашої дитини?

  • Чи читаєте ви книжки дітям?

  • Чи любить ваша дитина слухати читання дорослих ?

  • Чи просить вас почитати їй книжку?

  • Чи намагається сама читати ?

Анкета для батьків 2- 4класів

1.Ваша дитина бере книги для читання:



  • В бібліотеці(Якій?)

  • Користується домашньою

  • У друзів

  • Інший варіант

  1. Яким книжкам надає перевагу ваша дитина?

  2. Хто вибирає книги для читання?

  3. Чи обговорюєте ви з дитиною прочитану книгу?

  4. Чи є можливість у вас відвідувати книгарні?

  5. Як часто ви це робите?

  6. Чи любить ваша дитина читати періодичні дитячі журнали? Які?

  7. Як вони потрапляють до неї?

  8. Чи прийнято у вашій родині одночасне читання книжок?


(Додаток 3.4.2)

Збірка пам'яток та рекомендацій щодо роботи з книгою

Пам'ятка читача

1. Перед тим як розпочати читання, вибери книжку, в якій розкривається зміст матеріалу, що ти вивчаєш.

2. Пам'ятай, що читання одне з найважливіших занять у самоосвіті і ставитися до нього треба серйозно.

3. Слід урізноманітнювати прийоми і способи читання.

4. Читаючи, думай, шукай головне, основне, найістотніше.

5. Не поспішай, не ковтай книгу, вдумайся в логіку і зміст того, що ти читаєш.

6. Домагайся, щоб кожне речення, кожне слово, термін, фраза були добре зрозумілі, не залишай незрозумілого.

7. Читай з олівцем у руках, роби потрібні помітки.

8. Обов'язково конспектуй прочитане. Конспект зберігається надовго, прочитане забувається.

9. Розпочату роботу доводь до кінця. Не залишай книжку недочитаною головне може бути попереду.

10. Прочитавши, обдумай, чого навчила тебе книга.

11. Прочитане спробуй пов'язати з життям, з практикою, досвідом. Добре при цьому придумати (знайти) приклади, що підкріплюють прочитане.

12. Не забудь пов'язати те, що читаєш (вивчаєш) з раніше вивченим і уявити його в системі знань.

13. Не поспішай кликати на допомогу інших, коли щось незрозуміло. Намагайся розібратися самостійно.

14. Де потрібно — змушуй працювати і уяву.

15. Читай не тільки зліва направо, а й повертайся до прочитаного: повторення найкращий засіб закріплення прочитаного.

16. Навчись критично сприймати прочитане.

17. Обов'язково ознайомся з рецензіями і відгуками на книжку: один розум добре, колективний краще.

18. Раніше ніж критикувати книгу, добре розберись у її змісті.

19. Чужу критику на книжку читай після того, як прочитаєш книжку. Чотири завдання, які повинні бути розв'язані під час читання. Перше завдання при читанні — це зрозуміти і засвоїти прочитаний матеріал. Друге завдання продумати прочитане. Третє зробити з прочитаного потрібні для пам'яті виписки. І, нарешті, четверте завдання це усвідомити, чого нового навчила книжка.



Як читати книжку

1. Пам'ятай: читання одне з найважливіших завдань у самоосвіті, ставитись до нього треба серйозно.

2. Внутрішньо налаштовуйся на читання. Не поспішай, не ковтай зміст книжки, а читай уважно, вдумливо, намагайся запам'ятати прочитане.

3. Зміст треба осмислювати. Не можна допускати механічного фіксування тексту.

4. Вчися читати швидко, не проговорюючи про себе, охоплюй поглядом цілі фрази, речення.

5. Для свідомого сприймання прочитай передмову, перегортаючи сторінки, обміркуй заголовки.

6. Коли щось незрозуміло, не поспішай гукати на допомогу інших. Спочатку спробуй самостійно розібратися. Користуйся словниками, довідниками.

7. Роби помітки, виписки, за потреби склади план (тези, конспект).

8. Найцікавіше запам'ятай. Порівнюй прочитане з уже відомими фактами, знайди йому місце в системі знань.

9. Прочитавши книжку, обміняйся думками і враженнями про неї з друзями, дай оцінку. Згадай основні образи, події, думки.

10. Порівняй власну думку про книжку з відгуками і рецензіями на неї: один розум добре, а колективний краще.

11. Зроби відповідні записи про книжку у читаць-кому щоденнику.



Як конспектувати книжку, статтю

Конспект це стислий виклад змісту статті чи книжки. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними даними тексту в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновки.



Види конспектів

а) текстуальний: основні положення твору, докази і висновки передаються словами автора, тобто цитатами;

б) вільний це переказ основного змісту книги (статті) своїми словами;

в) змішаний найчастіше використовуваний вид, при якому вільний переказ змісту поєднується із цитуванням.



Правила конспектування

1. Запиши автора і назву статті чи книжки, яку конспектуєш. Виділи їх більшим шрифтом.

2. Під час конспектування статті запиши, в якому журналі, збірнику або в якій газеті її вміщено.

3. Складай конспект після того, як продумав план тексту.

4. Записуй тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.

5. Намагайся, щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуй схеми, таблиці.

6. Для зручності користування конспектом, підкреслюй найважливіші думки, навіть окремі фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів підбирай заголовки.

7. Цитуй правильно і точно, зазначай сторінку, з якої взято цитату.

8. Роби помітки, які виявляють твоє ставлення до того, що конспектуєш. Використовуй для цього свої умовні позначки, а також подані нижче:

а) знак оклику на полях дуже добре;

б) знак питання — здивування, незгода з автором, нерозуміння якоїсь думки.

9. Вчися конспектувати відразу начисто.



Як вчити вірш напам'ять

1. Уважно двічі-тричі прочитай увесь вірш.

2. Обміркуй зміст твору, умовно розділи його на смислові частини.

3. У кожній такій частині правильно визнач інтонацію, з якою будеш читати, розстав логічні наголоси, визнач паузи та темп читання.

4. Навчися читати вголос, дотримуючись цих вимог, спочатку кожну частину, а відтак увесь вірш.

5. Тепер без допомоги підручника спробуй пригадати вірш, повтори кожну частину по пам'яті.

6. Візьми книжку. Читаючи напам'ять, перевіряй, чи правильно запам'ятав текст.

7. Відклади підручник, двічі чи тричі продекламуй увесь вірш.

8. Запам'ятай: знання тексту вірша треба довести до автоматизму. Це дасть змогу зосередитися на виразності читання.

9. Перед уроком уявно продекламуй вірш іще раз. Якщо ти не задоволений звучанням окремих рядків, то ще є час усунути недоліки.



Як працювати над тематичними виписками

1. Вибрати з тексту необхідний матеріал і виписати його на картки у вигляді цитати в такій послідовності: цитата, прізвище та ініціали автора твору, назва твору, видавництво, рік і місце видання, розділ книги чи том, сторінка.

2. Якщо з цієї сторінки беруться ще цитати, то посилання на джерело робиться так: Там само. Коли ж цитата береться з іншої сторінки книжки, то пишеться: Там само й вказується сторінка.

3. Чужі слова потрібно наводити з абсолютною точністю, не вириваючи їх з контексту.

4. Якщо під час цитування доводиться робити пропуск окремих слів, то в цитаті замість пропущених слів ставляться три крапки (...).

5. Цитати у вигляді самостійного речення оформлюються за правилами пунктуації при прямій мові.

6. Якщо цитата є складовою частиною думки того, хто пише, то вона береться в лапки і пишеться з малої букви.

7. На полях перед цитатою або у верхній частині доцільно давати її короткий заголовок, тобто одним чи декількома словами передати основний зміст цитованого тексту.



Як працювати з книгою

1. Для ознайомлення в загальних рисах зі змістом книги необхідно:

а) прочитати титульну сторінку прізвище автора, заголовок, рік видання;

б) прочитати анотацію (коротку інформацію про цю книгу), вміщену на зворотному боці титульної сторінки;

в) уважно ознайомитися зі змістом, вміщеним або в кінці книги, або після титульної сторінки;

г) прочитати передмову або вступ.

2. Під час читання звернути увагу на:

а) назви окремих розділів, частин, параграфів і т.ін.;

б) вдумливо ставитись до слів і словосполучень, виділених різними шрифтами (розрядкою, курсивом, півжирним та ін.);

в) з'ясувати значення незрозумілих слів за допомогою словників та енциклопедій;

г) звернути увагу на посилання (позначаються зірочкою або цифрою) і зразу ж уважно прочитати пояснення (внизу сторінки).

3. Для засвоєння змісту прочитаного необхідно:

а) поділити прочитаний матеріал на частини, виділити в них найголовніше;

б) скласти план (простий, складний), тематичні виписки, тези або конспект.

Як скласти тези статті

1. Попередньо переглянути статтю, продумати тему, яку ви ставите перед собою, розпочинаючи її опрацювання.

2. Уважно прочитати статтю, визначити її основну думку.

3. Поділити статтю на смислові частини, визначити всі мікротеми.

4. Сформулювати пункти плану, логічно пов'язав-ши їх між собою.

5. Сприймаючи текстову інформацію, намагатися чітко уявити, що є важливим для автора, а що для вас як читача.

6. Вибирати для тез основні ідеї та положення, відділивши важливі деталі від подробиць, записати їх словами автора або власними словами, розмістивши в певній послідовності.

7. Керуватися найголовнішим принципом нотування чужого тексту не допускати перекрученьзмісту.



Як складати план, тези і конспекти

1. Прочитати текст, визначити його тему та основну думку.

2. Поділити текст на логіко-смислові частини.

3. Дібравши заголовок до кожної частини, матимемо план тексту.

4. Поставити до кожної логіко-смислової частини тексту запитання: Про що йдеться в цій частині

5. Знайти в тексті відповідь. Записавши її стисло словами автора, матимемо тези.

6. Доповнивши тези конкретним матеріалом, фактами, взятими з тексту цитатами, матимемо конспект.

7. Складаючи план, тези чи конспект, записати прізвище автора, повну назву роботи, рік, видавництво, назву журналу чи газети, в якому вона надрукована.

8. Виділяти в конспекті розділи, параграфи, пункти, відокремлювати їх один від одного.

9. Після кожної закінченої частини робити інтервал (сюди можна виписати нові замітки).



Орієнтовна схема відгуку на книжку

1. Зміст книжки.

2. Актуальність тематики твору.

3. Творчий задум автора.

4. Критична оцінка твору:

а) особливості композиції книжки;

б) сила впливу слова письменника;

в) майстерність автора у зображенні характерів героїв;

г) мистецтво художника-ілюстратора книжки.

5. Основна думка відгуку.



Перш ніж піти до бібліотеки:

1.     Визнач мету відвідування –



  • тобі потрібні конкретні книги (у тебе є список з точно визначеними джерелами);

  • тобі потрібна додаткова література з теми (у тебе немає точного переліку джерел);

  •   ти хочеш ознайомитися з фондами бібліотеки, щоб надалі ними користуватися.  

2.    Якщо учитель не запропонував тобі список потрібних книг, напиши назву теми, з якої тобі потрібно дібрати додатковий матеріал, і візьми ці записи з собою до бібліотеки.

У бібліотеці:

1.     Якщо ти відвідуєш її вперше, тобі необхідно оформити абонемент.

2.    Попроси бібліотекаря допомогти тобі в пошуку книг відповідно до списку або теми.

3.    Під керівництвом бібліотекаря ознайомся з розташуванням книг, порядком пошуку необхідної літератури за каталогами.

4.     Дбайливо поводься з книгами.

5.     Вчасно повертай їх до бібліотеки.


Робота з виставкою книг, прочитаних до уроку

  1. До якої теми уроку ви готувались? Який жанр літературних творів будемо аналізувати?

  2. Які книжки представлені на виставці? Твори яких жанрів увійшли до цих книжок ? Доведіть. Запишіть на виставці назви тільки тих книжок, що містять вірші. Яку закономірність ми простежуємо? (Книжки – жанр)

  3. Серед книжок, що залишились на виставці, є книжки з віршами одного автора? Яка це книжка? Назвіть і покажіть її. Який зв'язок встановимо? (Жанр – автор - книга).

  4. Чи трапилось вам при підготовці до уроку книжки з творами на одну тему? Чи є така книжка на виставці? Назвіть і покажіть її. Який зв'язок маємо?(Жанр – тема – книжка).У цих творів один автор, чи кожен із творів має має свого? Що маємо додати до цього зв’язку?(Жанр – тема - автори – книжка).

  5. Чи є у вас книжки у нетиповому оформленні? Як називаються такі книжки? Яка сторінка обкладинки про це повідомляє?Доведіть . Що ви можете розповісти про цю книжку?Розповідаючи,обов’язково підкресліть, чому саме вона стала предметом вашої уваги.

Всебічний аналіз прочитаних творів

  1. Твори яких авторів ви прочитали? До складу яких книг вони увійшли? Чиї твори вам особливо сподобались? Чим? До яких творів ви зробили малюнки?

  2. Який малюнок вам сподобався? Який з малюнків , ви вважаєте, точно відтворює зміст твору? Чим можна доповнити малюнок? Які елементи на малюнку зайві? Хто з вас ілюстрував твір улюбленого автора? Як ви думаєте, хто з авторів є улюбленим автором? До якого твору цей малюнок? У якій книжці можна прочитати цей твір?

  3. Хто підготував розповідь про автора, твори якого стали улюбленими? Де ти прочитав про це?

Активізація дитячої памяті


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал