Зміст Вступ 2 розділ І психолого-педагогічні аспекти необхідності формування в учнів ціннісного ставлення до рідного краю 6



Сторінка5/6
Дата конвертації01.12.2016
Розмір0.5 Mb.
1   2   3   4   5   6

РОЗДІЛ ІІ Емпіричне дослідження рівня ціннісного ставлення учнів молодших класів до рідного краю

ІІ.1. Визначення рівня ціннісного ставлення учнів до рідного краю


Основою для побудови технології ціннісного ставлення до рідного краю, вважаємо виховний, ціннісний потенціал змісту цієї технології природознавчого матеріалу.

Природознавчий матеріал є багатофункціональним. Він несе в собі значні потенційні можливості, які забезпечують одночасне здійснення кількох функцій: освітньої, виховної, розвивальної та профорієнтаційної. [12]

Хоча технологія формування в молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю передбачає організацію виховної позаурочної роботи, виховний процес є невіддільним від навчального, і лише в єдності навчально-виховного процесу можна стверджувати про ефективність застосування цієї технології. Тому природознавчий матеріал необхідно використовувати і під час уроків, причому не перевантажуючи їх краєзнавчо-природознавчим змістом, а вплітаючи його в загальну структуру уроку як реалізацію виховних цілей процесу навчання. При цьому ми опирались на принцип інтеграції змісту і форм навчання. У перебігу констатуючого етапу експерименту в нашій школі вивчався ступінь ціннісного ставлення учнів до рідного краю в процесі навчання та під час прогулянок дітей на природі. Оцінка результатів при спостереженні за поведінкою учнів молодших класів контрольної групи на природі, з метою визначення рівня ціннісного ставлення, здійснювалася за допомогою таких критеріїв:

Емоційний критерій позначається наявністю таких особистісних якостей дитини, як відчуття краси природи, переживання радості, захоплення, милування від її сприймання і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви елементів живої природи.

Мотиваційний критерій характеризується наявністю інтересу дитини до практичної діяльності та участі у спостереженні за життям природи рідного краю.

Когнітивний критерій показує активність пізнання учня нового матеріалу при активному «спілкуванні» з природою та розуміння суті живого навколо нас.

Оцінювання проводилось нами способом опитування учнів про природу та явища. Паралельно проводилось спостереження за цікавістю та поведінкою дітей на природі. Бали за спостереження та опитування шумувались та підраховувалась загальна відсоткова оцінка рівня ціннісного ставлення учнів у контрольній групі. Оцінювання спостереженням мало вищий бал, аніж опитуванням за одне питання, оскільки практичне використання існуючих знань та проявів інтересів має вищий пріоритет, аніж усна відповідь на питання. На основі виділених мною критеріїв здійснено оцінювальний зріз, на підставі якого визначено рівні ціннісного ставлення учнів: низький середній і високий.



Низький рівень (4 бали) відображає слабку емоційність, яка характеризується байдужістю дітей до явищ і об’єктів природи, пасивність у виконанні завдань, у висловленні своїх суджень з приводу побаченого та у вираженні своїх почуттів.

Середній рівень (8 балів) характеризується зацікавленістю учнями деякими елементами природи, намаганням проявити увагу до світу природи та намаганням допомогти одноліткам під час праці на природі. У цих дітей за часткової стимуляції вчителя слабо спостерігається прояви цікавості до світу природи.

Високий рівень (12 балів) ціннісного ставлення учнів до природи рідного краю характеризується широкими знаннями в області свят та традицій рідного краю, активним зацікавленням світом природи, що оточує дитину та інтересом до покращення існуючого стану довкілля (активною співпрацею з однолітками при праці на подвір’ї).

Наступним етапом нами було проведене опитування контрольної групи учнів. Питання були наступні:



  1. Що ви вважаєте рідним краєм?

  2. Чи потрібно доглядати за рослинами в саду?

  3. А в лісі?

  4. Яку допомогу люди можуть зробити для лісу?

  5. Навіщо люди забруднюють водойми?

  6. Як потрібно себе поводити біля річки чи озера?

  7. Хто піклується про чистоту водойм?

  8. Що таке природа?

  9. Навіщо людині пам’ятати про героїв свого краю?

  10. Чи можна смітити у місті?

  11. Чи потрібно поступатись місцем у транспорті людям, яким важко стояти (пенсіонери, інваліди, вагітні жінки…)?

  12. Чи були ви у музеї рідного міста?

  13. Яке втручання людини шкодить природі?

  14. Навіщо існує природа навколо людей?

  15. Чи правильно кажуть, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять?

Усього нами було задано 15 питань та проведене візуальне спостереження за цікавістю та поведінкою дітей на природі. За кожне правильне питання дитина отримувала 1 бал. Всього було проаналізовано 25 дітей та отримано відсоткові дані по рівню ціннісного ставлення до природи для кожної дитини. Максимальна кількість набраних балів може бути 15+12=27 балів. Аналітичні дані подані в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Результати експериментального дослідження в контрольній групі.

П.І.П. дитини

Кількість балів за спостереження

Кількість балів за опитування

Сумарна кількість балів

Антропов М.І.

4

9

13

Антоненко В.Г.

8

10

18

Бурлаков А.П.

12

15

27

Гармашко К.В.

12

15

27

Гаркот Т.О.

4

13

17

Дмитренко М.В.

8

15

23

Єфімов А.П.

8

11

19

Кашака І.П.

8

8

16

Котенко М.О.

4

5

9

Коваленко Г.М.

8

13

21

Коваленко І.П.

4

12

16

Коломієць. Н.А.

4

6

10

Коновалов П.В.

12

15

27

Ловка І.П.

8

8

16

Липка А.М.

4

12

16

Мозговий М.Я.

8

11

19

Мурликан В.І.

8

7

15

Носов А.П.

4

9

13

Остапенко А.В.

4

8

12

Прянніков М.Р.

12

11

23

Руснак В.О.

8

12

20

Степаненко А.Л.

12

13

25

Трепеченко А.Р.

4

15

19

Умка П.А.

12

15

27

Фурса В.І.

8

12

20

Далі нами було проведене усереднення даних за чотирма рівнями оцінювання для полегшення обробки даних. Високий (24-27 бали), середній (18-23 балів), низький (14-17 балів), дуже низький (до 13 балів). Усереднені аналітичні дані наведені на діаграмі Рисунку 2.1.

Рисунок 2.1. Відсотковий розподіл дітей контрольного класу за рівнями ціннісного ставлення до рідного краю.

З результатів експериментального дослідження контрольного класу видно, що переважна більшість дітей мають середній рівень ціннісного ставлення до рідного краю – 8 дітей (32%), трохи менше мають високий рівень – 7 дітей (28%), та 5 дітей (20%) мають високий рівень і нажаль існує великий відсоток дуже низького рівня – 5 дітей (20%).

Оскільки, рівень ціннісного ставлення до рідного краю контрольного класу є незадовільний, то на формувальному етапі експериментального дослідження, нами було проведено ряд завдань пізнавального та стимулювального теоретичного змісту, викладених в Додатках А і Б. Для розвитку у дітей якостей шанувального ставлення до оточення та формування ціннісних уявлень про природу рідного краю нами використовувались методи і прийоми ознайомлення дітей з природою. В основному це були екскурсії та прогулянки по місту, в музей, праця на природі, похід у парк по гербарій з іграми та забавами.

Головне завдання екскурсії полягає в тому, щоб показати дітям знайомий світ з нового, може бути, несподіваного для них боку. Не відразу діти в молодшому шкільному віці починають відчувати свою спорідненість з природою. По дорозі до парку діти проводили спостереження. Їх увагу учитель звертав на красу та різноманітність забарвлення осінньої природи: на яскраве блакитне небо, хмари, що пливуть по ньому, на яскраве сонце і строкатість листя на деревах. Учням відводився час для мовчазного спостереження та переживання. Після цього Учитель приступав до постановки перед ними заздалегідь продуманих питань: яка сьогодні погода? А яке сьогодні небо? і т.д.

Спостереженнями учнів намагались надавати активний характер - вчили, по можливості, не тільки дивитися, а бачити всі подробиці, зрозуміти, чому відбувається те чи інше явище. Нами пропонувалось взяти дітям по листу дуба і обвести пальцями по краях пластинки. Діти помічали великі вирізи по краях листа, що розділяють його. Знаходили на землі жолуді, розглядають їх, дізнаються, що - це плід дуба. Знайомились з органами дерева: стовбуром, гілками, пагонами, листям, корінням.

Спостереження за станом погоди, які проводилися щодня, допомогли закріпити в дітей знання про ознаки осені: стало холодно, часто йдуть дощі, трава мокра і т.д. Розвитку пізнавальних інтересів дітей більшою мірою допомагають дидактичні ігри. Так, в роботі використовувались такі ігри: «Знайди дерево по листочку», «Які є птахи і тварини в парку?». З їх допомогою діти вчились пізнавати ознаки предметів, явищ, групувати їх за певними якостями. Широко використовувались імітаційні ігри та вправи. Так, часто пропонувалось дітям «політати», як птах, побігати швидко, як вітер.

Так, як велику роль у процесі ознайомлення з навколишнім світом, формування позитивного ставлення до природи відіграють батьки, то ми намагалися залучати до роботи і їх. Так, проводяться відкриті заняття, в куточку для батьків поміщали поради, давали різні консультації, відповідали на їхні запитання.

Нами були розроблені рекомендації для батьків з питань дітей у вчителя, що виникали під час походів у парк:

1. Надайте дитині можливість самостійного пошуку відповідей - це буде вчити її думати, міркувати, намагатися вирішувати питання.

2. Відповідайте на всі дитячі питання точно і доступно.

3. Вчіть дитину не тільки поставити питання, але і самому робити спроби до знаходження відповіді на нього.

4. Заохочуйте допитливість дитини. Потреба дізнаватися нове - важлива й цінна якість.

5. Хваліть дитину за гарне питання, за прагнення до пізнання.

6. Умійте показати вашій дитині, що боятися ставити питання не потрібно, адже не знати щось не соромно, соромно не хотіти знати.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал