Зміст Вступ 2 Гуманізм педагогічних нововведень В. О. Сухомлинського. 6 Екологізм педагогіки В. О. Сухомлинськог



Сторінка3/8
Дата конвертації19.12.2016
Розмір0.54 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

2. Екологізм педагогіки В.О. Сухомлинського.


Гадаємо, що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поновлювати природні багатства, які маємо ”. В.Сухомлинський

Природа – це домівка людства і джерело ресурсів для його життя. Протягом багатьох років суспільство було націлене на те, щоб узяти у природи всі багатства, використати її заради наживи, перевтілити її собі на користь, не звертаючи уваги на наслідки.

Звідси – виникнення багатьох екологічних проблем. Майже щодня ми чуємо про стихійні лиха, що змінюють життя, рельєф і клімат по всій планеті. З болем згадуємо екологічні й техногенні катастрофи в Україні: Чорнобиль, Новобогданівка, Карпати, Ожидів, Керченська затока. На жаль, цей перелік можна продовжити. Перспектива розвитку всього людства перебуває під загрозою. Забруднюються і отруюються водойми, повітря, ґрунти; знищується флора і фауна цілих країн і континентів. Чи є вихід з цієї трагічної кризи? Звичайно, є. Це олюднення сучасної техногенної цивілізації, переорієнтація людської свідомості, повернення її до натурально-природного універсального буття в органічній єдності з породжуючим макрокосмосом, у якому вона виникла.

Екологи наголошують, що природа може існувати без людини, як вже було колись, а от людина без природного оточення не може.

Орієнтуючись на сучасні запити ХХІ століття щодо формування нового підростаючого покоління, можна зазначити, що метою виховання є формування гуманної, соціально-активної, різнобічної і гармонійної особистості, орієнтованої на відтворення екологічної культури суспільства.

Це передбачає розвиток чуттєвої сфери дитини, розвиток у неї позитивного ставлення до природного довкілля, дбайливого ставлення до її компонентів.

Здійснення роботи з ознайомлення дітей з природою потребує глибокого усвідомлення комплексу завдань, спрямованих на використання природи для їхнього всебічного розвитку.

Сухомлинський говорив, щоб екологічне виховання дало належний результат, воно має бути організоване належним чином, відповідати певним вимогам. Робота повинна бути цілеспрямованою, діти мають розуміти, для чого вони виконують певне завдання та яким має бути результат. Важливість і потрібність виконуваної діяльності дає їм відчуття потреби діяти, задоволення кінцевим результатом, причетності до вирішення глобальних проблем, готує до продуктивної праці в різних галузях виробництва, до свідомого самостійного життя у злагоді з природою.

Виховна ефективність екологічної діяльності зростає за тієї умови, коли діти є не лише виконавцями, а й її організаторами. Саме тому треба давати більше творчих завдань, котрі вирішуються колегіально, у співпраці, спонукають до пошуку об’єктів впливу, до раціоналізаторських ідей і розв’язання проблем.

Метою вивчення досвіду роботи дитячого садочка з екологічного виховання дітей є:

• виховувати любов і повагу до природи;

• спонукати до збереження неповторної краси рідного краю;

• формувати почуття відповідальності за стан природного середовища;

• сприяти розвитку творчих здібностей дітей;

• учити самостійно мислити, знаходити раціоналізаторські рішення поставленої проблеми;

• навчати бачити красу навколо себе, розвивати почуття прекрасного;

• формувати почуття дбайливого ставлення до навколишнього середовища;

• формувати активну життєву позицію.

Сухомлинський радить, що для накопичення об’єктивних кількісних даних про стан екологічної освіти та екологічного виховання дітей серед них варто провести опитування у формі усного анкетування чи тестування. Аналіз результатів, що наводиться нижче, дає ґрунтовні узагальнення, не зважаючи на те, що опитуваним ставились досить прості та зрозумілі запитання.

1. Чи любите природу?

а) так; б) ні.



Мета запитання: виявити, у чому полягає любов до природи, як діти ставляться до природного середовища. Виховувати любов до природи. Спонукати до збереження неповторної краси рідного краю.

2. Що таке «екологія»?

а) наука, що вивчає походження Землі;

б) наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію з цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя;

в) світорозуміння, яке включає в себе і свідоме ставлення до всього сущого, і його активний захист.



Мета запитання: виявити рівень теоретичних знань; з’ясувати ступінь розуміння поняття «екологія».

3. Чи існують екологічні проблеми в Україні?

а) так; б) ні.



Мета запитання: виявити рівень обізнаності учнів з питань існування екологічних проблем в Україні.

4. Що буде з тим куточком природи, де повністю вирубають ліс?

а) там буде поле;

б) руйнуватимуться ґрунти;

в) погіршиться повітря;

г) порушиться природний баланс, що може призвести до негативних наслідків.

Мета запитання: виявити рівень розуміння проблеми винищення лісів, бездумного втручання людини в життя природи, порушення природного балансу.

5. Чому не можна в річці мити автомобіль?

а) гине риба;

б) бензинова плівка перешкоджає надходженню кисню;

в) це погано;

г) автомобіль руйнується.

Мета запитання: виявити рівень розуміння проблеми забруднення водойм; формувати почуття господарського ставлення до навколишнього середовища.

6. Чи хвилює вас доля природи?

а) так; б) ні.



Мета запитання: виявити, чи потрібно турбуватись про долю природи, що саме їй загрожує; формувати почуття відповідальності за стан природного середовища.

7. Чи всі люди знають правила поведінки на природі?

а) так; б) ні.



Мета запитання: виявити рівень розуміння важливості знання та використання правил поведінки на природі; виховувати бажання дотримуватись правил мирного співжиття з природою.

8. Як слід учинити з людьми, котрі забруднюють довкілля?

а) проводити роз’яснювальну та агітаційну роботу;

б) примусити прибирати після себе;

в) накласти грошове стягнення;

г) не зачіпати їх, бо однаково не буде результату.

Мета запитання: учити дітей помічати порушення та порушників, бути готовими захистити довкілля; виховувати бажання вести роз’яснювальну та агітаційну роботу серед населення з метою покращення стану природного середовища; учити самостійно мислити, знаходити раціоналізаторські рішення поставленої проблеми.

9. Які екологічні проблеми існують на території вашого населеного пункту?

а) винищення зелених насаджень (вирубування лісів, винищення квітів);

б) нераціональне використання ґрунтів;

в) забруднення повітря (шкідливе виробництво, транспорт, спалювання листя);

г) забруднення водойм (прання в річці, миття автомобілів, викиди нечистот);

д) засмічення вулиць, відсутність смітників поза жилою зоною;

е) нема проблем.

Мета запитання: дізнатися, чи знають учні про наявність екологічних проблем безпосередньо в їхньому населеному пункті; виявити ставлення підростаючого покоління до існуючих екологічних проблем.

10. Що ви робите для того, щоби покращити стан довкілля?

а) садимо дерева та квіти;

б) проводимо акції з охорони природи;

в) нічого;

г) очищаємо територію населеного пункту та розчищаємо русла річок;

д) збираємо макулатуру.



Мета запитання: формувати почуття господарського ставлення до навколишнього середовища; сприяти розвитку творчих здібностей дітей; формувати активну життєву позицію.

В сучасній практиці роботи дитячого садочка виховні можливості участі дітей у різноманітних заходах, націлених на екологічне виховання, виявляються в таких напрямах:

по-перше, працюючи поруч із наставниками, діти долучаються до життя суспільства, відчувають причетність до справи глобального масштабу, набувають практичного досвіду з вирішення проблем власними зусиллями, набувають досвіду спілкування в колективі та спілкування з природою;

• по-друге, власноруч допомагаючи природі, діти відчувають власну значущість, потрібність, упевненість у своїх можливостях, емоційне піднесення, моральне задоволення та естетичну насолоду;

• по-третє, усвідомлення позитивного результату роботи переконує дітей у значущості та потрібності їхньої діяльності; учить бережливого ставлення до природних багатств, господарського підходу до організації власного життя;

• по-четверте, діти привчаються правильно поводитись на лоні природи, розумно відпочивати та задовольняти власні потреби, не зашкоджуючи довкіллю. Виховуються дисциплінованість, відповідальність, ініціативність;

• по-п’яте, діти ростуть небайдужими, у них є бажання допомогти природі, оздоровити довкілля. У них формуються почуття господарського ставлення до навколишнього середовища, активна життєва позиція. Розвиваються творчі здібності. Сухомлинський говорив: «Після «спілкування з природою» народжуються прекрасні вірші та пісні». [12]



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал