Зміст Вступ 2 Гуманізм педагогічних нововведень В. О. Сухомлинського. 6 Екологізм педагогіки В. О. Сухомлинськог



Сторінка1/8
Дата конвертації19.12.2016
Розмір0.54 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8


Зміст

Вступ 2

1. Гуманізм педагогічних нововведень В.О. Сухомлинського. 6

2. Екологізм педагогіки В.О. Сухомлинського. 12

3. Вплив природного оточення на розумовий, морально-естетичний, креативний розвиток дітей у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського. 20

3.1. Спостереження – шлях до відкриття перед дітьми таємниць світу природи. 20

3.2. Педагогічний вплив праці в природі на розвиток особистості. 29

3.3. Бачення краси природи – важлива передумова оптимістичного світосприймання. 33

3.4. Через природу до людяності. 38

4. Впровадження педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського в роботу сучасного дошкільного навчального закладу. 44

Висновки 50

Використана література 52

Додатки 55





Вступ


Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.

В.О.Сухомлинський

Василь Олександрович Сухомлинський народився 28 вересня 1918 року на Україні в селі Омельник недалеко від Павлишу. Все своє життя великий педагог і письменник присвятив вихованню у дітей всіх тих позитивних якостей, які можуть бути в людини. Помер він 2-го вересня 1970 року - на самому початку нового навчального року. Своє „серце він віддав дітям". Великий внесок зробив Сухомлинський у формуванні інтересу у дітей до природного оточення.

За словами педагога, людина вийшла із світу тварин і стала обдарованою істотою не тільки тому, що зробила своїми руками перше знаряддя праці, а й тому, що побачила глибину синього неба, мерехтіння зірок, багряний захід перед вітряним днем, безкраю далечінь степів, журавлиний ключ у синьому небі, відображення сонця в прозорих каплях ранкової роси, сірі нитки дощу в похмурий, осінній день, ніжне стебло і блакитний дзвоник проліску, - побачила і здивувалася і почала створювати нову красу.

Зупинись і ти в здивуванні перед красою, в твоєму серці тоді теж розцвіте краса.

Людина стала людиною, коли почула шепіт листя і пісню коника, журчання весняного струмка і дзвін срібних дзвоників жайворонка в бездонному літньому небі, кружляння сніжинок і стогін завірюхи за вікном, ласкавий плескіт хвилі і урочисту тишу ночі, - почула і, затамувавши подих, слухає сотні і тисячі років чудову музику життя. Умій і ти слухати цю музику, вмій насолоджуватися красою.

Краса рідного краю, що відкривається завдяки фантазії, творчості, - це джерело любові до Батьківщини, розуміння й відчуття величі, могутності Батьківщини приходить до людини поступово і має своїми джерелами красу. Вихователям при вихованні дітей потрібно обережно готувати дитину до того моменту, коли буде сказано про велич і могутність рідної землі. Нехай дитина відчуває красу і захоплюється нею. Нехай в її серці і пам'яті назавжди збережуться образи, в яких втілюється Батьківщина. Краса - це крові і плоть людяності, добрих відчуттів, сердечних відносин... Посмішка, топлення перед красою - стежка, яка повинна привести до дитячих сердець.

У світі є країни, де природа більш яскрава, чим наші поля і степи, але рідна краса повинна стати для наших дітей самою дорогою. Потрібно, щоб діти не просто бачили, як дерева вкриваються весною білим простирадлом, як над золотими дзвониками хмелю літають бджоли, як наливаються яблука і червоніють помідори, - все це вони повинні сприймати, як радість, як повноту духовного життя. Нехай дитинство згадується їм в яскравих, сонячних образах: сад в білому вбранні цвітіння, неповторне звучання бджолиної арфи над полем гречихи, глибоке, холодне осіннє небо з журавлиним ключем над горизонтом, сині кургани, багряний захід, верба, яка похилилась над дзеркалом річки, стрункі тополі край дороги - все це хай залишить свій відбиток у серці дитини, як краса життя в роки дитинства.

Систему В.О.Сухомлинського без перебільшення можна назвати універсальною щодо широти охоплення системотворчих феноменів та глибини й переконливості інтерпретації їх причинно-наслідкових зв'язків. Свідченням цього є ємність термінологічного апарату, що його застосовує й творить Василь Олександрович, „конструюючи" свою педагогічну систему.

Звернення до серця і розуму дитини, а не намагання повчати, вказувати їй, розпоряджатися нею, є найкращим, психологічно довершеним інструментом, який завжди спрацьовує, викликає відгук дитячої душі, бажання стати кращим.

Актуальність теми. Сучасні тенденції розвитку дошкільної освіти знайшли своє відображення в тих матеріалах, що зобов’язані реалізувати зміст навчання і виховання. Це, насамперед, програма виховання і навчання дошкільників за принципом, описаним у працях В.О. Сухомлинського. Основні її принципи – гуманізація виховного процесу, що полягає в орієнтації вихователя на особистість дитини, на її вікові та індивідуальні особливості, у підтримці пізнавальної активності, корекції негативних проявів; принцип узгодження колективних та індивідуальних форм і методів роботи з дітьми в усіх вікових групах з метою принципового збільшення питомої ваги індивідуальної роботи.

Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття», закон України «Про освіту», закон України «Про дошкільну освіту», «Базовий компонент дошкільної освіти» визначають пріоритети сучасного розвитку дошкільної освіти. Складовими цієї системи є гуманізація, демократизація, національна спрямованість освіти та індивідуалізація виховання та навчання. Як зазначено в цих документах, сучасна освітня система повинна забезпечити різнобічний розвиток особистості дитини як найвищої цінності, сприяти виявленню талантів, здібностей, зміцненню фізичного здоров’я, формування самоповаги, почуття власної гідності, позитивної оцінки, самостійності, творчості, винахідливості та відповідальності за свої слова та вчинки.



Об’єктом дослідження є процес організації роботи по фіксації знань та формуванні уявлень дітей про природу за методикою, запропонованою В.О. Сухомлинським.

Предмет дослідження є педагогічні умови організації ознайомлення дітей дошкільного віку з природою та екологією нашої місцевості .

Метою даної роботи є аналіз основних методик щодо засвоєння знань дошкільників про природу, із спадщини В.О. Сухомлинського.

Завданням є висвітлення таких основних питань як:

1. Аналіз процедури спостереження та усної розповіді про природу дошкільникам.

2. Пояснення напрацювань В.О. Сухомлинського з точки зору гуманізму педагогіки.

3. Методика роботи по ознайомленню дітей із природою та формування навичок любові до оточуючого середовища та виховання в них людяності.

4. Аналіз процесу праці на природі, а зокрема її вплив на формування майбутньої особистості.

Дана курсова робота складається із вступу, чотирьох основних розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал