Зміст тема 1 Судово-медична експертиза потерпілих звинувачуваних та інших осіб



Pdf просмотр
Сторінка1/3
Дата конвертації08.02.2017
Розмір0.55 Mb.
  1   2   3

3
ЗМІСТ
Тема 1 Судово-медична експертиза потерпілих звинувачуваних та інших осіб……...………….4
Тема 2 Судово-медична експертиза статевих станів і злочинів ...……………………….………39
Тема 3 Судово-медична експертиза речових доказів ………………………………….…………58
Тема 4 Професійні правопорушення, які допускають медичні працівники, та відповідальність за них………………………………….66




















4
Тема 1
СУДОВО-МЕДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА ПОТЕРПІЛИХ
ЗВИНУВАЧУВАНИХ ТА ІНШИХ ОСІБ

Актуальність теми. Судово-медична експертиза живих осіб з приводу встановлення характеру і тяжкості тілесних ушкоджень належить до найбільш частих видів експертизи. Цей вид досліджень становить майже 80-90% усіх випадків експертизи живих осіб. Знання цієї теми необхідно лікарям всіх спеціальностей, оскільки лікар може бути залучений до проведення експертизи. Він може брати участь у проведенні комісійної експертизи, може виступати у ролі консультанта, до якого у ряді випадків направляють потерпілого при виникненні необхідності у висновку фахівця-консультанта.
Загальна мета заняття
Знати методику проведення судово-медичної експертизи живої особи, основні принципи судово- медичної оцінки тяжкості тілесних ушкоджень, особливості складання документації судово-медичної експертизи. Уміти визначати тяжкість тілесних ушкоджень за медичною документацією у різноманітних випадках травми, оформляти за ними судово-медичну документацію.
Конкретні цілі. Знати:
1 Юридичну і медичну класифікацію тілесних ушкоджень.
2 Приводи призначення судово-медичної експертизи живої особи.
3 Ознаки тяжких, середньої тяжкості і легких тілесних ушкоджень.
4 Правила судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень.
5 Визначення побоїв, мордування і катування.

5 6 Визначення симуляції, агравації, штучна хвороба, дисимуляція, самоушкодження.
Уміти:
1 Встановити стан здоров’я.
2 Встановити діагноз на підставі клінічних даних, які записані в історії хвороби.
3 Диференціювати ушкодження за тяжкістю згідно з
Правилами встановлення тяжкості тілесних ушкоджень
(Наказ №6 МОЗ України).
4 Встановити відсоток втрати професійної працездатності.
5 Правильно скласти і оформити судово-медичну документацію при проведенні експертизи живої особи.
Вихідний рівень знань-умінь. Знати:
1 Приводи призначення судово-медичної експертизи живої особи.
2 Юридичну і медичну класифікацію тілесних ушкоджень.
3 Ознаки тяжких, середньої тяжкості і легких тілесних ушкоджень.
4 Правила судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
5 Правила складання і оформлення судово-медичної документації при проведенні експертизи живої особи.
6 Диференціювати ушкодження за тяжкістю згідно з
Правилами встановлення тяжкості тілесних ушкоджень
(Наказ №6 МОЗ України).
7 Правила встановлення відсотка втрати професійної працездатності.
8
Правила судово-медичного визначення тяжкості ушкоджень.

Список основної літератури
1. Концевич І.О., Михайличенко Б.В. Судова медицина. –
Київ: МП «ЛЕСЯ», 1997. – С. 456-490.

6 2. Сапожников Ю.С., Гамбург А.М. Судебная медицина. –
Киев: Высшая школа, 1980. – С. 250-254.
3. Судебная медицина /Под ред. В.М. Смольянинова. – М.:
Медицина, 1975. – С. 308-343.
4. Судебная медицина /Под ред. В.М. Смольянинова. – М.:
Медицина, 1982. – С. 372-383.
Список додаткової літератури
1. Громов А.П., Капустин А.В. Судебно-медицинское исследование трупа. - М.: Медицина, 1991. - 320 с.
2. Судебная медицина: Учебник для вузов /Под ред.
В.В. Томилина. – М., 1996. – 370 с.
Лекція за даною темою
Зміст теми у графологічних схемах, таблицях

Теоретична частина практичного заняття
Згідно з існуючим законодавством України будь-який за фахом лікар незалежно від його посади може бути залучений слідчим або судом для виконання експертних функцій (ст. 192 Кримінально-процесуальний кодекс
України (далі КПК) «Огляд трупа». Зовнішній огляд трупа слідчий проводить з участю судово-медичного експерта і в присутності двох понятих. У випадку, коли неможливо викликати експерта, запрошується найближчий лікар. Ст. 193 КПК «Проведення освідування» При необхідності виявити або засвідчити наявність у обвинуваченого, підозрюваного або у потерпілого чи свідка особливих прикмет слідчий виносить про це постанову і проводить освідування. Якщо необхідно провести судово-медичне освідування обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого або свідка, то таке освідування за вказівкою слідчого проводить судово-медичний експерт або лікар.).

7
Різноманітність приводів, які потребують проведення експертизи під час розгляду кримінальних і цивільних справ, зумовлює умовне виділення кількох її видів.
І Експертиза при тілесних ушкодженнях для встановлення:
1) їх наявності, особливостей і тяжкість;
2) ступеня втрати загальної
і професійної працездатності;
3) стану здоров'я симуляції, агравації, дисимуляції, штучних хвороб і калічення членів (самоушкодження);
4) виявлення рубців як наслідків ушкоджень чи хвороб.
ІІ Експертиза при спірних статевих станах для вста- новлення:
1) статі, статевої зрілості;
2) порушення цілісності дівочої пліви;
3) статевої репродуктивної функції;
4) вагітності і пологів, що відбулися.
ІІІ Експертиза при статевих злочинах для встановлення факту:
1) насильного статевого акту та характеру і механізму виникнення ушкоджень при його скоєнні;
2) насильного статевого акту в спотвореній формі;
3) розбещувальних дій щодо неповнолітніх;
4) статевих зносин із особами, які не досягли статевої зрілості;
5) зараження венеричною хворобою, СНІДом.
IV Експертиза з інших приводів:
1) для встановлення віку, ідентичності особи;
2) у разі спірного батьківства і підміни дітей;
3) для встановлення факту алкогольного сп'яніння.
Судово-медична експертиза проводиться на підставі постанови органів слідства або ухвали суду. У справах приватного звинувачення проводиться судово-медичне обстеження на підставі направлення органів дізнання
(міліції), а також народного суду.

8
У більшості випадків експертиза або обстеження проводиться в бюро судово-медичної експертизи. В окремих випадках виникає потреба проведення експертизи в лікувальних установах, приміщенні суду, кімнаті слідчого, місцях позбавлення волі. Як виняток, експертиза може бути проведена вдома у потерпілого в присутності представника органу слідства. Категорично забороняється проведення її вдома у лікаря.
Найчастіше експертиза живих осіб проводиться одним лікарем, який робить необхідні дослідження і дає висно- вок. В особливо складних випадках, наприклад при вста- новленні ступеня стійкої втрати працездатності, судово- медична експертиза проводиться комісією лікарів.
Перед проведенням експертизи потрібно обов'язково встановити особу обстежуваного шляхом перевірки пас- порта або іншого документа з фотографією. Експертизу осіб, що не досягли 16 років, потрібно проводити в присут- ності батьків, опікунів чи педагога.
Кожний "Висновок експерта" ("Акт судово-медичного обстеження") має складатися з таких розділів:
1) вступної частини, у якій наведено паспортні дані, підстави для судово-медичного обстеження, питань, що потребують вирішення під час експертизи і обставин справи;
2) описової частини;
3) висновків.
Титульний аркуш цих документів заповнюється на бланку затвердженого зразка в суворій відповідності до тексту.
Кожний вид експертизи має певні особливості, в зв'язку з чим методика її проведення залежить від цілей і завдань.
Загалом під час проведення експертизи рекомендована така послідовність дій:
1) ознайомлення з обставинами справи;

9 2) вивчення медичних документів;
3) опитування обстежуваного зі збиранням анамнезу;
4) огляд обстежуваного;
5) проведення спеціальних досліджень;
6) складання експертного документа.
У статтях Кримінального кодексу наведені кваліфі- каційні юридичні ознаки тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, а "Правила судово-медичного визначен- ня ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" містять критерії цих ознак.
Згідно з Кримінальним кодексом України (далі КК) розрізняють тілесні ушкодження трьох ступенів: тяжкі, середньої тяжкості і легкі
Ст. 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження
1 Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або передання вагітності чи непоправиме знівечення обличчя, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
2 Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого, - карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Небезпечними для життя згідно з "Правилами" є ушкодження, що під час заподіяння чи в клінічному пере- бігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя стани, які без надання медичної допомоги за зви-

10 чайним своїм перебігом призводять або можуть призвести до смерті. Запобігання смерті завдяки наданню медичної допомоги не береться до уваги при визначенні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який виникає в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після їх заподіяння, має з ними прямий причинно-наслідковий зв'язок.
До небезпечних для життя ушкоджень належать такі:
1 Ушкодження, що проникають у порожнину черепа, в тому числі і без травмування головного мозку.
2 Відкриті і закриті переломи кісток склепіння та основи черепа за винятком переломів кісток лицевого скелета та
ізольованої тріщини тільки зовнішньої пластинки склепіння черепа.
3 Забій головного мозку тяжкого ступеня (як зі стисканням головного мозку, так і без нього) або середньої тяжкості за наявності симптомів ураження його стовбурового відділу.
Примітка. При судово-медичній оцінці ступеня тяжкості струсу і забою головного мозку слід керуватися діючими методичними рекомендаціями.
4 Ізольовані внутрішньочерепні крововиливи за наявності загрозливих для життя станів.
Примітка.
Субарахноїдальний
(підпавутинний) крововилив, одноразово підтверджений поперековою пункцією без відповідної клінічної симптоматики, не може бути віднесений до небезпечних для життя ушкоджень.
5 Ушкодження, що проникають у канал хребта, в тому числі й без травмування спинного мозку та його оболонок.
6 Переломовивихи і переломи тіл чи обох дуг шийних хребців, односторонні переломи дуг, І або П шийних хребців, а також переломи зубоподібного відростка П шийного хребця, в тому числі без порушення функції спинного мозку.

11 7 Підвивихи шийних хребців за наявності загрозливих для життя станів, а також їх вивихи.
8 Закриті ушкодження спинного мозку у шийному відділі.
9 Перелом чи переломовивих одного або кількох грудних чи поперекових хребців із порушенням функції спинного мозку або наявністю клінічно встановленого шоку тяжкого ступеня.
Примітка. Рефлекторне порушення функцій (спазм чи розслаблення сфінктерів, порушення ритмів скорочень серця, дихання тощо) не є підставою для віднесення ушкоджень до загрозливих для життя.
10 Закриті ушкодження грудних, поперекових і крижових сегментів спинного мозку, які супроводжувались тяжким спинальним шоком чи порушенням функцій тазових органів.
11 Ушкодження з повним (усіх шарів) порушенням цілісності стінки глотки, гортані, трахеї, головних бронхів, стравоходу, незалежно від того, з боку шкірних покривів чи слизової оболонки (просвіту органа) вони заподіяні.
12 Закриті переломи під'язикової кістки, закриті і відкриті ушкодження ендокринних залоз в ділянці шиї
(щитовидної, прищитовидної, загрудинної у дітей) — все за наявності загрозливих для життя станів.
13 Поранення грудної клітки, які проникли в порожнину плеври, перикарда чи клітковину середостіння, в тому числі і без ушкодження внутрішніх органів.
Примітка. Підшкірна емфізема, що виявляється при пораненнях грудної клітки, не може розглядатись як ознака проникного ушкодження в тих випадках, коли проявів гемопневмотораксу не спостерігається, емфізема має обмежений характер і не виникає сумнівів у тому, що рановий канал не проникає в плевральну порожнину.
14 Ушкодження ділянки живота з проникненням у черевну порожнину, в тому числі і без ушкодження внутрішніх

12 органів: відкриті ушкодження внутрішніх органів, розташованих у заочеревинному просторі (нирок, надниркових залоз, підшлункової залози) і в порожнині таза (сечовий міхур, матка, яєчники, передміхурова залоза, верхній і середній відділи прямої кишки, перетинкова частина сечівника).
Примітка. Відкриті ушкодження нижньої третини прямої кишки, піхви, сечівника слід відносити до небезпечних тільки за наявності загрозливих для життя станів.
15 Закриті ушкодження органів грудної, черевної по- рожнини, заочеревинного простору, порожнини таза — все за наявності загрозливих для життя станів.
Примітка. Проведення діагностичного розтину живота
(лапаротомії), якщо немає ушкоджень органів черевної порожнини, при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не враховується.
16 Відкриті переломи діафіза (тіла) плечової, стегнової і великогомілкової кісток.
Примітка. Відкриті переломи інших відділів і закриті переломи будь-яких відділів зазначених кісток, а також відкриті і закриті переломи променевої, ліктьової і малогомілкової кісток можуть бути віднесені до небезпечних для життя за наявності загрозливих для життя станів.
17 Переломи кісток таза за наявності загрозливих для життя станів.
18 Ушкодження, що спричинили шок тяжкого ступеня, масивна крововтрата, кома, гостра недостатність нирок, печінки, гостра недостатність дихання, кровообігу, гормональні розлади, гостре порушення регіонарного і органного кровообігу, жирова чи газова емболія. Усі вони мають бути підтверджені об'єктивними клінічними даними, результатами лабораторних та інструментальних досліджень.

13 19 Ушкодження великих кровоносних судин: аорти, сонної
(загальної, внутрішньої, зовнішньої), підключичної, пахвової, плечової, клубової, стегнової, підколінної артерії чи вен, що їх супроводжують.
Примітка. Ушкодження інших периферичних судин
(голови, обличчя, шиї, передпліччя, кисті, гомілки, стопи) кваліфікується у кожному випадку залежно від спричинених ними конкретних загрозливих для життя станів.
20 Загальна дія високої температури (тепловий і сонячний удари) — за наявності загрозливих для життя проявів, термічні опіки VІ-IV ступеня з площею ураження понад
15% поверхні тіла; опіки III ступеня — понад 20% поверхні тіла; опіки II ступеня — понад 30% поверхні тіла, а також опіки меншої площі, що супроводжувалися шоком тяжкого ступеня; опіки дихальних шляхів за наявності загрозливих для життя станів.
21 Ушкодження від дії низької температури, променеві ушкодження і такі, що виникли внаслідок баротравми, — за наявності загрозливих для життя станів.
22 Отруєння речовинами будь-якого походження з пе- реважною як місцевою, так і загальною дією (в тому числі
і харчові токсикоінфекції) за умови, що в клінічному пе- ребігу мали місце загрозливі для життя стани.
23 Усі види механічної асфіксії, що супроводжувалися комплексом розладів функції центральної нервової системи, органів кровообігу і дихання, які загрожували життю за умови, що це встановлено об'єктивними клінічними даними. Ушкодження, що не загрожують життю, належать до тяжких за кінцевим результатом і наслідками.
Втрата будь-якого органа (або частини тіла) чи втрата органом його функції (зору, слуху, мовлення, функції кінцівки, статевої репродуктивної здатності).

14
Під втратою зору розуміють цілковиту стійку сліпоту на обидва ока чи зниження зору до підрахунку пальців на відстані 2 м і менше (гострота зору на обидва ока — 0,04 і нижче).
Примітка. Ушкодження сліпого ока, що потребує його вилучення, оцінюється залежно від тривалості розладу здоров'я.
Під втратою слуху треба розуміти цілковиту глухоту на обидва вуха або такий незворотний стан, коли потерпілий не чує розмовної мови на відстані 3-5 см від вушної раковини.
Примітка. Оцінка ступеня тяжкості наслідків травми органів зору і слуху проводиться за таблицями втрати загальної працездатності (у відсотках) та іншими відомостями, що передбачені "Інструкцією про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи".
Під втратою мовлення розуміють втрату можливості висловлювати свої думки членороздільними звуками, зро- зумілими для оточуючих.
Примітка. Заїкання не слід розуміти як втрату мовлення.
Втрата руки, ноги — це відокремлення їх від тулуба чи втрата ними функцій (параліч або інший стан, що робить неможливим їх діяльність).
Примітка. Під анатомічною втратою руки чи ноги слід розуміти як відокремлення від тулуба всієї руки чи ноги, так і ампутацію кінцівки на рівні не нижче ліктьового чи колінного суглобів; усі інші випадки слід розглядати як втрату частини кінцівки і оцінювати за ознакою стійкої втрати працездатності.
Втрата статевої репродуктивної здатності полягає у втраті здатності до злягання чи до запліднення, зачаття і дітонародження (розродження).

15
Примітка. При ушкодженні будь-якого органа чи його частини, функція якого була втрачена раніше (до травми), ступінь тяжкості ушкодження встановлюється за ознакою фактично спричиненої тривалості розладу здоров'я.
Психічна хвороба. До психічних хвороб не слід відносити пов'язані з ушкодженням реактивні стани
(психоз, невроз). Ушкодження кваліфікується як тяжке тільки тоді, коли воно призвело до розвитку психічної хвороби, незалежно від його тривалості і ступеня виліковування.
Розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою пра- цездатності не менш ніж на одну третину. Під розладом здоров'я слід розуміти безпосередньо пов'язаний із ушкодженням послідовно розвинений хворобливий процес. Ступінь стійкої /постійної/ втрати загальної працездатності внаслідок ушкоджень встановлюється після визначення його наслідків на підставі об'єктивних даних з урахуванням показників таблиці втрати працездатності (у відсотках) та інших відомостей за "Інструкцією про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи".
Під
стійкою
(постійною)
втратою
загальної
працездатності треба розуміти таку незворотну втрату функції, яка цілком не відновлюється.
Переривання вагітності. Ушкодження, що призводять до переривання вагітності незалежно від її терміну, належать до тяжких за умови, що між ними і перериванням вагітності є причинний зв'язок.
Експертиза проводиться комісійно з обов'язковим залученням лікаря акушера-гінеколога.
Незгладиме спотворювання обличчя. Судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження обличчя як спотворювання, оскільки це поняття не є медичним. Він

16 визначає вид пошкодження, його особливості та механізм утворення, встановлює, чи є це ушкодження незгладимим.
Ст. 122. Умисне середньої тяжкості тілесне
ушкодження
1 Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, - карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2 Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Навмисне тілесне ушкодження середньої тяжкості — це пошкодження, що не є небезпечним для життя, проте спричиняє тривале порушення функцій будь-якого органа або інший тривалий розлад здоров'я без наслідків; карається позбавленням волі на строк до чотирьох років або виправними роботами на строк до двох років.
Кваліфікаційні ознаки ушкоджень середньої тяжкості згідно з "Правилами" такі:
1 Відсутність небезпеки для життя.
2 Відсутність наслідків, передбачених кримінальним законодавством щодо тяжких тілесних ушкоджень.
3 Тривалий (більше 3 тижнів) розлад здоров'я.
4 Стійка втрата працездатності менш ніж на третину.
Під стійкою втратою працездатності менш ніж на третину розуміють втрату загальної працездатності від
10% до 33%.
Ст. 125. Умисне легке тілесне ушкодження

17 1 Умисне легке тілесне ушкодження – карається штрафом до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
2 Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, - карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Навмисні легкі тілесні ушкодження поділяються на 2 підгрупи:
1) легкі тілесні ушкодження, що спричинили не- тривалий розлад здоров'я або нетривалу втрату працездатності;
2) легкі тілесні ушкодження без нетривалого розладу здоров'я чи втрати працездатності.
Судово-медичному експерту належить чітко визначити наявні у потерпілого ушкодження.
Кваліфікаційними ознаками легкого тілесного ушкод- ження згідно з "Правилами" є:
1) нетривалий розлад здоров'я терміном від 6 до 21 дня;
2) незначна стійка втрата працездатності — до 10%.
3) відсутність як нетривалого розладу здоров'я, так і втрати працездатності.
Заняття проводиться у вигляді амбулаторного прийому у відділі судово-медичної експертизи живих осіб або студенти отримують матеріали справи. Вивчають їх і відповідають на поставлені запитання, відповіді на які повинні бути викладені у висновках «Акта судово-

18 медичної експертизи живої особи». Викладач звертає увагу студентів на особливості подібних досліджень.

Теоретичні питання
1 Назвати види судово-медичної експертизи живих осіб і приводи їх проведення.
2 Методика проведення експертизи.
3 Складові частини «Висновків експерта» («Акт судово- медичного обстеження»).
4 Класифікація тяжкості тілесних ушкоджень.
5 Назвати кваліфікаційні ознаки і охарактеризувати тяжкі тілесні ушкодження.
6 Назвати кваліфікаційні ознаки і охарактеризувати тілесні ушкодження середньої тяжкості.
7 Назвати кваліфікаційні ознаки і охарактеризувати тілесні ушкодження середньої тяжкості.
8 Судово-медична експертиза стану здоров’я: симуляція, агравація, штучні хвороби, дисимуляція, самоушкодження.
9 Судово-медична експертиза визначення віку.

Короткі методичні вказівки щодо роботи
на практичному занятті
На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Заняття проводиться у вигляді бесіди із демонстрацією таблиць і відповідних документів судово- медичної експертизи живих осіб. Викладач роздає наочний робочий матеріал та називає питання, на які треба дати відповідь.
Оформлюється вступна частина і висновки «Акта судово-медичної експертизи живих осіб».
Викладач показує методику і правила проведення судово-медичного обстеження живої особи.

19
Студенти самостійно дають відповіді на запитання, які були визначені на початку дослідження у вступній частині
«Акта», складають висновки.
Наприкінці заняття проводиться обговорення виконаної роботи: студенти зачитують висновки з конкретного випадку, вносять виправлення.
Викладач керує обговоренням, робить висновок із заняття, відмічаючи правильно складені висновки і помилки, які найбільш часто трапляються у складених діагнозах.
Заняття завершується аналізом підсумків самостійної роботи кожного студента, який повинен вміти дати правильну відповідь на теоретичне запитання і завдання.
Кінцевий рівень теоретичних знань буде визначатися шляхом стандартизованого тестового контролю.

Технологічна карта заняття


Етап
Т
ри
ва
лі
сть


Засоби навчання

Обладнання

Місце
проведення
1
Перевірка і корекція вихідного рівня знань та домашніх завдань
60 хв
Графологічні структури, таблиці, рисунки-схеми, слайди, завдання методичних вказівок
Комп’ютери
Комп’ютерний клас
2
Самостійна робота
120 хв
Судово-медичні документи: постанови, акти дослідження, протоколи огляду місця події
Судово-медична документація, методичні рекомендації..
Ділянки шкіри із ушкодженням
Навчальна кімната, відділення дослідження живих осіб
3
Аналіз самостійної роботи
50 хв
Опитування і розв’язування задач
Навчальна кімната




20
Ситуаційні задачі
Задача 1
При зіткненні автомашин гр. Х., 1935 р. народження, одержала ушкодження тіла. Свідомості не втрачала. При госпіталізації в лікарню діагностований закритий перелом променевої кістки в нижній третині без зміщення, множинні садна й синці в ділянці обличчя, лівої руки й лівої ноги. У лікарні перебувала 2 тижні, після чого виписана додому в задовільному стані.
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 2
18 вересня 1998 р. під час бійки гр. С., 35 років, гайковим ключем було ушкоджене ліве око. В очному відділенні обласної лікарні діагностований розрив рогівки, райдужки й склери з випаданням склоподібного тіла. Проведена енуклеація ока. 3 жовтня виписаний у задовільному стані, гострота зору правого ока - 0,8.
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 3
Гр. С. був нанесений удар каменем по голові. При госпіталізації у хірургічне відділення обласної лікарні діагностований вдавлений перелом лівої тім'яної кістки розмірами 4x3 см. Проведено операцію з трепанації черепа.
Післяопераційний стан задовільний. У лікарні перебував 35 днів. Через 1 рік після події у гр. С. почалися напади судом. У неврологічному відділенні лікарні поставлений діагноз: посттравматична епілепсія.
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 4
Гр. Ф., 7 місяців вагітності, побив чоловік (бив ногами в живіт). На другий день після побоїв постраждала народила недоношену дитину, що померла у пологовому будинку. Через
9 днів гр. Ф. виписана додому в задовільному стані. При огляді
її у день виписки в ділянці передньої стінки живота виявлено

21 3 слабко виражені синці з нечіткими контурами блідо- жовтуватого кольору розмірами від 3x2 см до 5x3 см.
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 5
Гр. К., 35 років, збитий вантажною автомашиною й доставлений у лікарню, де у нього виявлений закритий перелом правої плечової кістки. Стаціонарне лікування тривало 2 місяці, потім гр. К. був виписаний на амбулаторне лікування (2 тижні).
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 6
Гр. В., 28 років, у бійці заподіяли проникаюче ножове поранення живота з ушкодженням підшлункової залози. У лікарні, куди доставили потерпілого, зробили операцію. На
12-й день гр. В. виписаний на амбулаторне лікування. При огляді його у судово-медичній амбулаторії на 15-й день він особливих скарг не пред'являв - при різких рухах з'являвся біль у лівій половині живота. Операційний розріз загоївся первинним натягом.
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 7
Під час нападу з метою пограбування гр. З., 40 років, заподіяний вивих правого плеча. На другий день вивих був вправлений в амбулаторії. При огляді через 5 днів після травми гр. З. скаржилася на болі при русі лівою рукою, лівий плечовий суглоб був припухлим, у шкірних покривах цієї ділянки - масивний крововилив.
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 8
При огляді гр. Л у лівій половині обличчя знайдений рожевий, щільний, розмірами 5x1,5 см рубець довгастої форми зі звивистими краями, малорухливий (ударили рукояткою лопати).
Який висновок потрібно зробити у даному спостереженні?

22
Задача 9
Гр. Н. ножем було заподіяне ушкодження голови. У цей самий день доставлений у нейрохірургічне відділення лікарні.
Дані карти стаціонарного хворого: «...скарги на болі в ділянці рани, загальний стан задовільний, свідомість збережена. У лівій скроневій ділянці рана 2x0,3 см. При хірургічній обробці виявлений щілиноподібний дефект луски скроневої кістки розмірами 1,8x0,3 см, до якого прилягає неушкоджена тверда мозкова оболонка. На 22-й день виписаний зі стаціонару на амбулаторне лікування...».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 10
Після автомобільної травми гр. 3. був доставлений у лікарню. Дані карти стаціонарного хворого: «...при госпіталізації пред'являв скарги на болі в шийному відділі хребта і в ділянці глотки, що підсилюються при ковтанні.
Відзначається обмеження в шийному відділі хребта, хворобливість по ходу остистих відростків ІІІ-IV шийних хребців, випинання задньої стінки глотки. Рентгенографічно: зменшення тіні міжхребцевої щілини, крайовий перелом тіла
ІІІ шийного хребця. Клінічних ознак ушкодження спинного мозку не виявлено...».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 11
Гр. П. ударом викрутки було заподіяне поранення передньої поверхні шиї. Із травматологічного кабінету був доставлений у ЛОР-віділення лікарні.
Дані карти стаціонарного хворого: «...стан середньої тяжкості. На передній поверхні шиї, на 3 см нижче нижнього краю щитоподібного хряща, рана розмірами 0,7x0,4 см, через яку під час подиху із шумом виділяються повітря й слиз із кров'ю. При хірургічній обробці рани встановлено, що вона проникає в просвіт трахеї, кільця якої не ушкоджені...».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.

23
Задача 12
Пострілом з малокаліберного пістолета гр. В. було заподіяне поранення передньої стінки живота. Перебував на лікуванні в хірургічному відділенні лікарні.
Дані карти стаціонарного хворого: «...загальний стан задовільний. На передній стінці живота рана діаметром 0,4 см, що помірковано кровоточить. Живіт при пальпації хворобливий, симптоми подразнення очеревини позитивні.
Зроблено лапаротомію, у процесі якої виявлено, що на пристінковій очеревині відповідно рани на шкірі є ушкодження округлої форми діаметром 0,5 см. При ревізії органів черевної порожнини ушкоджень не виявлено. Витягнута вільно лежача куля. На 9-й день виписаний зі стаціонару під спостереження дільничного хірурга...».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 13
При автодорожній події гр. М. було заподіяно тілесне ушкодження - закритий перелом правої плечової кістки. Під час транспортування його в лікарню в машині швидкої допомоги стан потерпілого різко погіршився, з'явилося вiдчуття страху, біль у грудях.
Дані карти стаціонарного хворого: «...загальний стан тяжкий, дуже збуджений. Подих прискорений, поверхневий.
Шкіра й видимі слизові ціанотичні, петихіальні крововиливи в шкірні покриви шиї, потилиці, лопаток, проксимальних відділів верхніх кінцівок. При рентгеноскопії органів грудної порожнини - дрібновогнищеві тіні в нижніх задніх відділах легень. Відзначається стійка гіпертермія. При флуоресцентній мікроскопії в крові виявлені крапельки жиру діаметром більше 15-20 мікронів. На рентгенограмі правого плеча відзначається перелом плечової кістки зі зміщенням уламків на
1
/
4
діаметра...».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 14

24
Під час електрозварювання гр. Д. частинки розпеченого металу потрапили в обидва ока. Доставлений в очне відділення лікарні.
Дані карти стаціонарного хворого: «...повіки очей різко набряклі. При їхньому пасивному відкриванні обидва очних яблука різко зменшені в розмірі. На рогівках є рани, що проникають у задні камери очей. Зроблена енукліація очних яблук...».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 15
Гр. Н. впродовж декількох років працював на укладанні бетону з використанням віброукладача. Близько року тому став відзначати прогресуюче зниження слуху на обидва вуха.
На прийомі у судово-медичного експерта: «...стан хворого задовільний. Контакт утруднений через різке зниження слуху.
Направлений на консультацію до ЛОР-лікаря.».
Дані огляду ЛОР-лікаря: «...розмовну мову не чує на відстані 4 см від вушних раковин. Проведеним аудіометричним дослідженням виявлене ураження обох слухових нервів...».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 16
Гр. Л. було заподіяне вогнепальне поранення обличчя.
Медична допомога надана у стоматологічному відділенні лікарні.
Дані карти стаціонарного хворого: «...загальний стан задовільний. На правій щоці рана діаметром 0,7 см з дефектом тканини, що проникає в порожнину. На лівій щоці рана
1,5x2 см з нерівними краями. При огляді порожнини рота: неповна травматична ампутація язика на рівні середньої третини. Зроблено хірургічну обробку ран на обличчі й зшивання травмованих ділянок язика. Виписаний на 15-й день у задовільному стані...».

25
На прийомі у судово-медичного експерта: «...мовний контакт вкрай утруднений, оскільки потерпілий вимовляє лише окремі звуки, незрозумілі для навколишніх. Активні рухи язика відсутні. У середній третині язика є грубі рубцеві зміни...». Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 17
Гр. Ш. під час бійки було заподіяне поранення в ділянці мошонки. З місця події доставлений в урологічне відділення лікарні.
Дані карти стаціонарного хворого: «...загальний стан задовільний, на питання відповідає правильно. Артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. Пульс 90 за 1 хв, задовільний. На мошонці є наскрізна рана розміром 4x2 см. При ревізії рани виявлене повне перетинання сім’яних канатиків..».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 18
У гр. Н. при падінні з висоти на рівні ноги виникло ушкодження правої нижньої кінцівки. Перебувала на лікуванні в травматологічному відділенні лікарні.
Дані карти стаціонарного хворого: «...стан середньої тяжкості. Скарги на біль в ділянці правого колінного суглоба, неможливість зігнути ногу в колінному суглобі. Артеріальний тиск 120/70 мм рт. ст., пульс 70 за 1 хв. Суглоб збільшений в об’ємі, ділянка його при пальпації хвороблива.
Рентгенографічно: внутрiшньосуглобовий перелом випинання великогомілкової кістки. При пункції суглоба отримана кров.
Кінцівка іммобілізована. Через три місяці виписана зі стаціонару на амбулаторне лікування...».
На прийомі у судово-медичного експерта: «...м'язи правої гомілки трохи атрофовані. Колінний суглоб у розігнутому стані, рухи в ньому відсутні. Рентгенографічно суглобова щілина не визначається..,».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.


26
Задача 19
Гр. І. була збита мотоциклом. Доставлена в травматологічне відділення лікарні.
Дані карти стаціонарного хворого: «...стан середньої тяжкості, скарги на біль в поперековій ділянці. Артеріальний тиск 90/70 мм рт. ст. Пульс 95 за 1 хв. У м'яких тканинах поперекової ділянки синець 15x20 см. Рентгенографічно: крайовий перелом крила правої здухвинної кістки.
Постраждала на 6-му місяці вагітності. Через 2 години після госпіталізації з'явилися різкі болі внизу живота, перестала відчувати ворушіння плода. Переведена в гінекологічне відділення, де настав викидень мертвого плода...».
Дані карти жіночої консультації: «...вагітність третя, попередні закінчилися терміновими пологами, абортів, як і викиднів, не було. Шлюб перший. Дана вагітність проходила нормально. Туберкульозом не хворіла.».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 20
Гр. Д. хлюпнули в обличчя концентрованою кислотою сірки. Доставлена в травматологічне відділення лікарні.
Дані карти стаціонарного хворого: «...загальний стан потерпілої задовільний. На лівій половині обличчя з поширенням на бічну поверхню шиї опікова поверхня розміром
21x6 см. Місцями тканини некротизовані, особливо у нижніх відділах. Шкіра в окружності гіперемійована. Через 28 днів виписана в задовільному стані....».
Через 1,5 місяця оглянутий судово-медичним експертом:
«...на лівій половині обличчя з поширенням на ліву бічну поверхню шиї рубці на площі 15x4 см. Вони рожевого кольору, щільні на дотик, спаяні з оточуючими тканинами.
Обличчя асиметричне, лівий кут рота опущений, голова трохи приведена до лівої бічної поверхні шиї...».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.


27
Задача 21
Гр. П. лезом бритви нанесене ушкодження в ділянці носа.
Медична допомога надана у травматологічному пункті.
На прийомі у судово-медичного експерта: «...на обличчі пов'язка. При знятті пов'язки виявлено, що кінчик носа відсутній, є ранова поверхня з нерівними краями, що злегка кровоточить. Носовий подих не порушений. При повторному огляді через три тижні: кінчик носа відсутній. На місці ранової поверхні утягнений синьо-рожевий рубець, спаяний з прилеглими тканинами...».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 22
Гр. Ч., рухаючись на мотоциклі, ударився правою гомілкою об бордюр. Звернувся в травматологічний пункт.
Дані карти травмпункту: «...загальний стан задовільний.
Скарги на біль у правій нижній кінцівці, що підсилюється при навантаженні по осі. Артеріальний тиск 120/80 мм рт. ст.
Пульс 90 за 1 хв., задовільний. У середній третині гомілки рана розміром 6x2 см, дном якої є уламки малогомілкової кістки. Рентгенографічно виявлений уламковий перелом малогомілкової кістки...».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 23
Гр. Н. циркулярною пилкою заподіяне поранення першого пальця правої кисті. Медична допомога надана в травматологічному пункті.
Дані карти амбулаторного хворого: «...стан задовільний.
Артеріальний тиск 90/60 мм рт. ст., пульс 100 за I хв. Перший палець правої кисті відділений на рівні основної фаланги й тримається за рахунок шкірного шматка...».
На прийомі у судово-медичного експерта: «...перший палець правої кисті відсутній на рівні основної фаланги.
Культя сформована.».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.

28
Задача 24
Гр. Р. під час бійки був нанесений удар тупим предметом в ділянку підборіддя.
На прийомі у судово-медичного експерта: «... на слизовій оболонці нижньої губи синець багряного кольору. На нижній щелепі перший зуб ліворуч відсутній, лунка зуба з нерівними, розпушеними краями. У глибині лунки видно уламок зуба...».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 25
Гр. Ц. був побитий на вулиці невідомими громадянами.
Удари наносилися кулаками по обличчю.
На прийомі у судово-медичного експерта: «...на обличчі безліч багрово-синюшних синців розмірами від 1x1 см до 3x1 см із чіткими краями. Інших ушкоджень не виявлено...».
Визначити тяжкість тілесних ушкоджень.
Задача 26
19 грудня 1997 р. о 23 годині у міському сквері був виявлений труп невідомого чоловіка, на вигляд 25 років, з ушкодженнями голови. Труп лежав на снігу обличчям догори.
При судово-медичному дослідженні трупа виявлено: по передній поверхні сірого драпового пальто - патьоки крові, спрямовані вертикально зверху донизу. Такі ж патьоки є на правій половині штанів попереду.
У лобній ділянці, на межі з тім'яною, розміром 5x6,5 см. три рани. Одна - прямолінійна, довжиною 2,3 см. Під нею, розташовуються поруч майже горизонтально дві рани: одна - також прямолінійна довжиною 2 см, інша - у вигляді ламаної лінії довжиною 1,5 см. Краї всіх ран нерівні, осаднені, у глибині з'єднані тонкими сполучнотканинними перетинками.
Відповідно до шкірних ран у м'яких тканинах лобної та тім’яної ділянки голови розлитий крововилив темно-червоного кольору. На лобовій кістці праворуч вдавлений перелом округлої форми діаметром 2,2 см. Уламки проникають у

29 речовину головного мозку на глибину 1-1,5 см. Лобова частка мозку на цій ділянці розім'ята, просочена кров'ю. У шлуночках велика кількість рідкої крові. Мозок тістуватої консистенції, звивини його сплощені, м'які мозкові оболонки у ділянці півкуль рясно просочені кров'ю. Від мозку відчувається запах етилового алкоголю. Кістки основи черепа цілі.
Концентрація етилового алкоголю в крові - 2,3 ‰, у сечі -
1,6 ‰. Органи грудної й черевної порожнин помірного кровонаповнення, без патологічних змін і ушкоджень.
1 Скласти судово-медичний діагноз.
2 Визначити причину смерті.
3 Висловити судження про знаряддя травми, про положення потерпілого в момент нанесення ушкодження й про можливість здійснення ним після цього активних дій (зокрема, про здатність до пересування).

Приклади стандартизованого тестового контролю
1 Прийом потерпілих, звинувачених та інших осіб проводиться у такому структурному підозрілі бюро судово-медичної експертизи, як:
а) вiддiл з експертизи потерпілих, звинувачених та
інших осіб;
б) вiддiлення комісійних експертиз;
в) судово-медичній полiклiніці;
г) прийомне вiддiлення бюро експертизи.
2 Судово-медичний огляд живих осіб не може проводитися у таких установах, як:
а) бюро судово-медичної експертизи;
б) вдома у експерта;
в) лікувальна установа;
г) вiддiлення міліції.
3 Серед тілесних ушкоджень згідно з КК України не виділяють:
а) середньої тяжкості тiлеснi ушкодження;

30
б) тяжкі тiлеснi ушкодження;
в) важкі тiлеснi ушкодження;
г) легкі тiлеснi ушкодження.
4 Ознаками тяжкого тілесного ушкодження є:
а) механiчна асфіксія;
б) термiчнi опiки;
в) ушкодження хребта у шийному вiддiлi;
г) небезпека для життя потерпілого.
5 Ознаками тілесного ушкодження середньої тяжкості не є:
а) небезпека для життя;
б) безпека для життя та здоров'я;
в) тривалий розлад здоров'я;
г) стійка втрата працездатності менш ніж на 1/3.
6 Ознаками легких тілесних ушкоджень, якi спричинили нетривалий розлад здоров'я або незначну стійку втрату працездатності не є:
а) втрата загальної працездатностi - 10-33%;
б) втрата загальної працездатностi до 10%;
в) небезпека для життя;
г) розлад здоров'я на строк 6-21 день.
7 Ознаками легких тiлесних ушкоджень, якi не спричинили короткочасного розладу здоров'я або незначну стiйку втрату працездатностi, не є:
а) небезпека для здоров'я;
б) розлад здоров'я до 6 днiв;
в) втрата працездатностi 10-33%;
г) вiдсутнiсть розладу здоров'я.
8 Ознаками тяжких тiлесних ушкоджень є:
а) шок;
б) механiчна асфіксія;
в) черепно-мозкова травма;
г) небезпека для життя.
9 Небезпечними для життя ушкодженнями є тi, що:
а) викликають незначнi ушкодження головного мозку;

31
б) загрожують життю в момент нанесення;
в) нанесені у рефлексогенну зону.
10 До ушкоджень, небезпечних для життя, не належать:
а) шок легкого ступеня;
б) проникаючi поранення ковтки, гортані;
в) втрата зору, слуху;
г) проникаючi поранення трахеї, стравоходу.


























32
Додатки
Графологічна схема 3.1.1

Судово-медична експертиза удаваних і штучних
хвороб
Форми удаваних
і штучних хвороб
Суть удаваних
і штучних хвороб
Симуляція
(удавана хвороба)
Дисимуляція
Агравація
Дезагравація
Членоушкодження
Зображення симптомів неіснуючого захворювання
Приховування наявного захворювання (його симптомів) чи ушкоджень
Перебільшення тяжкості дійсного ушкодження або захворювання, або зменшення фактичних результатів лікування
Зменшення симптомів захворювання чи ушкодження або збільшення фактичних результатів лікування
Умисне заподіяння шкоди своєму здоров’ю
Хвороби, що умисно спричинюються застосуванням фізичних, хімічних, біологічних чинників або їх комбінації
Штучні хвороби

33
Графологічна схема 3.1.2

Чинники визначення віку
Аналіз стану загального розвитку обстежуваної людини (якому віку відповідає). Особливо важливе значення має у ранньому дитинстві:

3-4 місяці – лежить на спині, фіксує погляд, самостійно перевертається на живіт, утримує голівку;

6 місяців – сидить;

7-8 місяців – повзає;

9-11 місяців – самостійно підводиться на ноги;

Близько року – намагається ходити тощо
Антропометричні дані: довжина тіла новонародженої дитини
– 50 см, зріст стоячи у рік – 75 см, у п’ять років – до 100 см, у
12 – 14 років – 150 см; сидячі: довжина тулуба, окружність голови, грудної клітки, плеча, стегна, гомілки; маса тіла новонародженої дитини – 3-4 кг, до півроку – подвоюється, до року - потроюється
Стан зубів
Наявність зубів:

6 місяців – з’являються перші молочні зуби;

1 рік – 6-8 молочних зубів;

до 2 років – виростають усі 20 молочних зубів;

з 7 років – починається заміна молочних зубів на постійні;

13-15 років – 28 постійних зубів;

до 25 (звичайно) - з’являються зуби мудрості
Ступінь стирання зубів:

у 18-20 років – стираються дрібні горбочки різців;

до 30 років – стираються горби жувальних поверхонь корінних зубів;

у 35 років – стирання різців до з’явлення плям дентину;

у 40 років – стирання корінних зубів до дентину;

до 50 років – стирання коронок зубів до зубного каналу;

до 60 років – стирання сягає повного перетину коронок зубів, багато зубів до часу випадає

34
Продовження графологічної схеми 3.1.2


Чинники визначення віку
Ступінь розвитку вторинних статевих ознак
У дівчаток:

11-13 років – оволосіння на лобку і пахвових ямках;

12-15 років – формування молочних залоз, поява менструації.
У хлопчиків:

13-16 років - оволосіння на лобку і пахвових ямках;

15-16 років – збільшення статевих органів, поява полюції, змінює форму щитоподібний хрящ і грубішає голос;

15 років – починає рости волосся на підборідді;

17 років - починає рости волосся на щоках
Стан шкіри

у дитячому віці – виражена еластичність та високий тургор;

з 20 років – з’являються перші зморшки на лобі;

до 25 років – носо-губні зморшки;

після 25 років – зморшки у зовнішніх куточках очей;

після 30 років – зморшки спереду від козелка;

після 50 років – зморшки на мочці вуха;

після 55 – з’являються пігментні плями на тильних поверхнях кистей.
Стан волосся
Посивіння і випадіння волосся має більш індивідуальний характер
Рентгенографічне дослідження

у дитячому і юнацькому віці – виявлення точок закостеніння кісток кистей і синостозів кісток кінцівок;

у похилому та старечому віці – виявлення ділянок остеопорозу

35
Графологічна схема 3.1.3

Алгоритм проведення судово-медичної експертизи
(обстеження) потерпілих, яким спричинено
тяжкі тілесні ушкодження,
що викликали психічну хворобу
Обстеження з метою виявлення тілесних ушкоджень або їхніх слідів (рубці, переломи тощо)
З’ясування анамнезу хвороби:
- з якого часу вважає себе хворим;
- з якими причинами пов’язує початок хвороби;
- особливості початку й перебігу (гострий, підгострий) симптомів
Дані медичної документації (карт амбулаторного та стаціонарного хворого, історій хвороб, консультативних висновків тощо)
Психічний статус та психологічний стан на час обстеження
Зовнішній вигляд (охайність, акуратність), особливості поведінки (активність, млявість), пози, міміки, параміміки, жестів
Стан свідомості (у повні свідомості, свідомість звужена, паморочний стан), орієнтація в просторі, часі, власній особистості, ситуації (повна, правильна, упевнена)
Доступність мовного контакту (доступний, недоступний, контактує формально), реакція на звернення (негативізм, синтонність, повне сприйняття), уміння витримувати дистанцію в розмові (витримує, не витримує: збільшує, скорочує)

36
Продовження графологічної схеми 3.1.3

Особливості мовлення: темп (швидкий, повільний), тембр
(високий, низький), інтонація та наголос (правильність), детальність (докладно, реперно), активність (природна, підвищена, знижена)
Психічний статус та психологічний стан на час обстеження
Ставлення до хвороби (вважає себе хворим чи ні), скарги на психічні розлади, які з них вважає найсуттєвішими, критичність оцінки стану
Ставлення до хвороби (вважає себе хворим чи ні), скарги на психічні розлади, які з них вважає найсуттєвішими, критичність оцінки стану
Ставлення до шпиталізації та перебування в лікарні, лікування лікаря, медичного персоналу, хворих, родичів,
їжі, налаштованість на одужання
Ставлення до майбутнього: одужання, ресоціалізація, працевлаштування, сімейні стосунки тощо
Розлади свідомості: непродуктивні
(кома, сопор, оглушення, обнубіляція, втрата свідомості), продуктивні
(делірій, агенція, онейроїд), запаморочення (автоматизм, транс, фуга тощо)
Алгоритм проведення судово-медичної експертизи
(обстеження) потерпілих, яким спричинено
тяжкі тілесні ушкодження,
що викликали психічну хворобу

37
Продовження графологічної схеми 3.1.3

Розлади сприйняття або рецепторні розлади: мікроскопія, метаморфопсія, гіпостезія, парестезія, сенстопатія, розлади
«схеми тіла», дереалізація, деперсоналізація, ілюзії, галюцинації (псевдо чи істинні; зорові, слухові тощо)
Психічний статус та психологічний стан на час обстеження
Розлади мислення: порушення темпу (прискорення, уповільнення, туго плинність, в’язкість), форми
(докладність, зісковзування, резонерство, розірвонанність, паралогічність, формальність тощо), змісту (маячня, верзіння, марення, персеверації, надцінні та нав’язливі
ідеї), звуження обсягу мислення
Розлади пам’яті: гіпомнезії, дисмнезії, амнезії (гостра, початкова, фіксаційна, прогресуюча тощо), парамнезії
(помилкові спогади: продуктивні – конфабуляції та непродуктивні – псевдоремінісценції), криптомнезії
Розлади уваги: розсіяність, підвищена відволікаємість, слабкий розподіл уваги, інертність, апрозексія (випадіння уваги)
Розлади волі та потягів: гіперкінезія (русальна активність), гіпокінезія, пар акінезія (парадоксальні рухальні реакції, кататонічні розлади), акінезія (заторможення), ступор, агресивні дії
Алгоритм проведення судово-медичної експертизи
(обстеження) потерпілих, яким спричинено
тяжкі тілесні ушкодження,
що викликали психічну хворобу

38
Продовження графологічної схеми 3.1.3

Психомоторні розлади: гіперкінезія (русальна активність), гіпокінезія, пар акінезія (парадоксальні рухальні реакції, кататонічні розлади), акінезія (заторможення), ступор, агресивні дії
Психічний статус та психологічний стан на час обстеження
Неврологічний, нейрохірургічний статуси: загальний стан рефлекторної збудженості, симптоми порушення вегетативної та парасимпатичної нервової системи
Алгоритм проведення судово-медичної експертизи
(обстеження) потерпілих, яким спричинено
тяжкі тілесні ушкодження,
що викликали психічну хворобу

39


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал