Зміст передмова 4 розділ логістика інструмент розвитку ринкової економіки



Pdf просмотр
Сторінка14/16
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.09 Kb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

3. код EAN – найчастіше використовується на товарах масового вжитку, складається з чотирьох частин, на основі яких можна визначити країну виробника, підприємства виробника, найменування товару а також проконтролювати правильність формування коду (з допомогою останньої контрольної цифри);

Розділ 11. Інформаційна логістика


З допомогою спеціального обладнання та програмного забезпечення зчитування кодів при придбанні чи реалізації товарів дозволяє відстежувати оперативні зміни розмірів запасів на складах, в оптовій чи роздрібній сітці.
Використання в логістиці технології автоматичної ідентифікації штрихових кодів дозволяє суттєво покращити управління матеріальними потоками на всіх етапах логістичного процесу. До основних її переваг належать:
На виробництві:
• створення єдиної системи обліку і контролю руху виробів і комплектуючих, а також контроль за станом логістичного процесу на підприємстві;
• скорочення чисельності обслуговуючого персоналу і звітної документації, зведення кількості помилок до нуля.
В складському господарстві:
• автоматизація обліку і контролю матеріального потоку;
• автоматизація процесу інвентаризації матеріальних запасів;
• скорочення часу на виконання логістичних операцій з матеріальним та інформаційним потоком.
В торгівлі:
• створення єдиної системи обліку матеріального потоку;
• автоматизація замовлень та інвентаризації товарів;
• скорочення часу обслуговування покупців;
• зменшення кількості помилок при введенні найменування товару в касовий апарат.
4. ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
ІНФОРМАЦІЙНИМИ
ЛОГІСТИЧНИМИ
ПОТО-
КАМИ
Сучасні тенденції розвитку науки, техніки і технології тісно переплітаються із процесами управління інформаційними потоками.
Суть даних тенденцій полягає у заміні паперових перевізних документів на електроні - що фактично означає перехід на безпаперову систему обміну логістичною інформацією.
На жаль, у вітчизняній практиці проби скасування перевізних документів, розрахунків ватажних тарифів, системи взаємних

Дудар Т.Г., Волошин Р.В. Основи логістики


розрахунків за перевезення між відправниками, отримувачами і транспортними організаціями не підпорядковані системності і не забезпечені технічними засобами.
Основою створення
„безпаперових” систем управління
інформаційними потоками є технічна база, яка включає в себе:
• багатопроцесорні ЕОМ, міні- і макро- ЕОМ п’ятого покоління;
• канали зв’язку;
• обладнання персональними комп’ютерами посадових осіб вантажних станцій.
Крім застосування прогресивної технічної бази, при створенні принципово нової технології необхідно здійснювати комплекс наступних організаційно-технологічних заходів:
• розробити уніфіковану для всіх видів транспорту систему кодування вантажів, вантажовідправників і вантажоотримувачів, вагонів та інших транспортних засобів тощо. Всі види інформації на вантажних одиницях повинні наноситися способом зручним для автоматичного зчитування;
• сформувати банки даних з нормативно-довідкової та оперативної інформації, які містять всю інформацію, необхідну для вирішення завдань, пов’язаних із відслідковуванням і розшуком вантажів в межах складу, станції тощо.
В результаті скасування роботи по оформленню перевізних документів і канцелярських звітів суттєво спрощується процедура прийому і видачі вантажів, відпадає значна кількість операцій, в тому числі: складання комплексу перевізних документів; оформлення накладної після прийому вантажів до перевезення; заповнення книги прийому вантажу до перевезення; складання оперативної звітності про навантаження та розвантаження товарів і т.д.
Головний принцип бездокументарної технології вантажного перевезення полягає в тому, що з моменту надходження вантажів і до моменту видачі, вся необхідна інформація знаходиться в пам’яті
ЕОМ.
Для здійснення принципів бездокументарної технології необхідно вирішити наступні завдання:
• створення єдиної системи обліку матеріального потоку;
• реформувати існуючі правові та адміністративні норми, пов’язані зі скасуванням перевізних та інших документів, які, на даний час, мають велике юридичне значення;

Розділ 11. Інформаційна логістика


• виконати дослідження діяльності посадових осіб, які традиційно працювали з документуванням перевезень, і яким належить працювати в умовах повної автоматизації і діалогу з ЕОМ;
• розробити раціональну уніфіковану систему кодування вагонів, вантажів, вантажоотримувачів та відправників
із забезпеченням мінімальних збитків при роботі даної системи;
• сформувати структуру уніфікованого коду для нанесення його на вантажі і транспортні засоби і забезпечення швидкого і зручного зчитування інформації.
Загалом, процес вдосконалення системи управління
інформаційними потоками в контексті переходу на бездокументну основу є безальтернативним. Оскільки, вже на сучасному рівні впровадження бездокументних технологій супроводу руху вантажів часто відбувається дублювання операцій електронними та паперовими носіями. При цьому все відчутнішою стає перевага електронних засобів, які забезпечують більшу швидкість та оперативність обміну інформацією, зручність при отриманні, сортуванні, зберіганні, обробці та використанні інформації.



Н
Н
А
А
В
В
Ч
Ч
А
А
Л
Л
Ь
Ь
Н
Н
И
И
Й
Й


Т
Т
Р
Р
Е
Е
Н
Н
І
І
Н
Н
Г
Г




КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ
Логістичні
інформаційні системи, автоматизовані системи,
інтегровані системи управління, корпоративні інформаційні системи, системи
ERP,
CSRP,
CSM,
IRP.
Інформаційні технології,
інформаційні сукупності, штрих-код, ITF-14, код 128, EAN, без документарна технологія вантажного перевезення.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Що собою являють собою логістичні інформаційні системи? Яким чином їх класифікують?
2. Охарактеризуйте
інформаційні системи для прийняття довготривалих рішень.

Дудар Т.Г., Волошин Р.В. Основи логістики


3. Охарактеризуйте інформаційні системи для прийняття тактичних та оперативних рішень.
4. Охарактеризуйте інформаційні системи для виконання звичайних справ.
5. Дайте визначення поняттю „інформаційні технології”.
6. Дайте визначення поняттю „інформаційні сукупності”.
7. З чого складаються інформаційні технології? Від чого вони залежать?
8. Охарактеризуйте систему штрих-кодування?
9. Назвіть та охарактеризуйте основні види кодів для автоматичного отримання інформації.
10.
Охарактеризуйте основні переваги штрих-кодування на виробництві, в складі, в торгівлі.
11.
Охарактеризуйте найбільш відомі інформаційні системи в логістиці.
12.
В чому суть вдосконалення системи управління
інформаційними потоками?


ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Якої інформаційної системи не виділяють в логістиці?
 призначеної для прийняття термінових рішень;
 призначеної для прийняття довготривалих рішень;
 призначеної для прийняття тактичних та оперативних рішень;
 призначеної для виконання звичайних справ.
2. Які коли не використовуються при штрих-кодуванні?
 код з прямокутним контуром – ITF-14;
 код GPS;
 код 128;
 код EAN.
3. Код, який може друкуватися не тільки на гладких поверхнях,
використовується переважно для кодування товарних партій – це:
 код з прямокутним контуром – ITF-14;
 код GPS;
 код 128;
 код EAN.
4. Код, який використовується паралельно з іншими кодами для
кодування додаткової інформації (номер партії, дата виготовлення,
термін реалізації тощо) - це:
 код з прямокутним контуром – ITF-14;
 код GPS;

Розділ 11. Інформаційна логістика


 код 128;
 код EAN.
5. Код, який найчастіше використовується на товарах масового
вжитку, складається з чотирьох частин, на основі яких можна
визначити країну виробника, підприємства виробника, найменування
товару а також проконтролювати правильність формування коду –
це:
 код з прямокутним контуром – ITF-14;
 код GPS;
 код 128;
 код EAN.
6. Інформаційна система, яка забезпечує збір та обробку
інформації, необхідної для оптимізації управління в різних сферах
людської діяльності - це:
 ІСУ;
 АСУ;
 КІС;
 Інтегрована інформаційна система.
7. Інформаційна система, яка сприяє оптимізації процесу
планування ресурсів територіально-розподіленої організації – це
система:
 MRP II;
 MRP;
 CSRP;
 ERP.
КЕЙС
“Інформаційні потоки в логістиці”
Протягом десяти років компанія “Сі-тек Дистрибюшн Компані” виконує 11 % операцій, пов’язаних із оптовими поставками різного роду продуктів у магазини й універмаги району міст Сітл і Такома на
Північно-заході США. Компанія досить конкурентоспроможна й відкрита для впровадження найпрогресивніших технологій.
У компанії є посада віце-президента по логістиці, який відповідає за всі операції, що стосуються одержання продуктів від постачальників, їх зберігання й розвезення по магазинах. Крім відділу по логістиці в його підпорядкуванні перебуває також комп’ютерний центр компанії.

Дудар Т.Г., Волошин Р.В. Основи логістики


“Сі-тек” приймає всі продукти від постачальників на два своїх оптових склади, здійснює їхнє зберігання, а потім відправляє на замовлення в роздрібну мережу магазинів. Компанія має власний невеликий парк вантажівок – 12 одиниць. У питаннях поставки продуктів у роздрібну мережу використовуються як ці 12 вантажівок, так і транспорт спеціалізованих автомобільних підприємств. Як правило, поставки продуктів у магазини здійснюються по телефону, а потім усна домовленість підтверджується письмово.
Закупівлями продуктів у постачальників займається інший віце- президент (віце-президент по закупівлях), який у своїй роботі опирається на команду з 8 досвідчених менеджерів – співробітників відповідного відділу. Ці менеджери досить самостійні у своїй роботі.
Вони вирішують: у кого і скільки закуповувати, за якою ціною, чи користуватися знижками чи ні, коли продукти повинні бути доставлені на два оптові склади компанії, чи одержувати від постачальників кредит і якщо так, то на яких умовах, і т.д.
Номенклатура продуктів, що закуповується компанією “Сі-тек” перевищує 3000 найменувань.
Хоча обоє віце-президенти спеціально не координують свою роботу, проте , вони почувають, що в цьому є потреба, і без подібної координації надалі не обійтися. Два інших віце-президенти компанії займаються питаннями маркетингу й фінансів. Активно взаємодіє з віце-президентом по логістиці віце-президент по фінансах, який буквально закидає його різною інформацією стосовно витрат, пов’язаних із логістикою. Але ця інформація, на думку віце- президента, не впорядкована, і на її основі неможливо робити які- небудь глибокі висновки з питань скорочення логістичних витрат.
Завдання: ґрунтуючись на матеріалах про інформаційні потоки в логістиці, які рекомендації ви могли б дати віце-президентові компанії по логістиці по використанню комп’ютерних технологій у питаннях установлення координації в роботі з відділом закупівлі товарів і фінансовим відділом? Яка додаткова інформація з діяльності компанії вам могла б знадобитися для підготовки своїх міркувань?
Джерело: Coyle J.J; Bardi E.J., Langley C.J. Die Management of Business
logistics. 5th ed. West Publishing З., 1992. P. 186-187.


171
РОЗДІЛ 12
ЛОГІСТИЧНИЙ СЕРВІС
1. Поняття та значення логістичного сервісу.
2. Класифікація видів сервісу.
3. Формування та оптимізація логістичного сервісу.
4. Методика визначення рівня логістичного сервісу.
1. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ЛОГІСТИЧНОГО
СЕРВІСУ
В умовах ринку покупця, коли конкуренція між продавцями стає значно жорсткішою, все більшого значення набуває здатність окремого продавця забезпечити високий рівень сервісного обслуговування товарів. Сервісне обслуговування в окремих випадках стає рівнозначним
і невід’ємним елементом конкурентоспроможності поряд із такими його складниками як ціна та якість.

Поняття
логістичного сервісу
визначається як
сукупність нематеріальних логістичних операцій, які
забезпечують
максимальне
забезпечення
попиту
споживачів
в
процесі
управління
логістичними
потоками, при оптимальному рівні затрат.

Основною проблемою, яку вирішує логістика в процесі надання послуг є визначення оптимального співвідношення між затраченими на сервіс ресурсами і отриманим від цього ефектом. Надання

Дудар Т.Г., Волошин Р.В. Основи логістики


максимально можливого обсягу сервісу, який забезпечив би більшу конкурентоспроможність товарів, може сприяти зниженню загальної конкурентоспроможності фірми і бути економічно не вигідним. Саме тому повне сервісне забезпечення товарів зустрічається на практиці вкрай рідко.
Основним споживачем логістичного сервісу є споживач матеріального потоку або готової продукції. Сервісні послуги в основному надаються постачальником, експедиторською фірмою або
іншим логістичним посередником.
Логістичний сервіс функціонує на основі шести основних
принципів:
обов’язковість пропозиції – будь-який товар в процесі продажу обов’язково супроводжується певним рівнем сервісу;
необов’язковість використання – рішення про доцільність і ступінь використання сервісу повинен приймати сам покупець;
еластичність – набір послуг, що надаються, повинен бути максимально широким і здатним до різноманітних комбінацій;
зручність – логістичні послуги повинні бути максимально підлаштовані під потреби і специфіку покупців;
раціональна цінова політика – сервіс не повинен бути джерелом прибутку, а лише засобом для його максимізації;
інформаційна віддача – в процесі надання логістичних послуг повинна існувати система зворотного зв’язку з покупцями, в якій повинні враховуватися відгуки, претензії та пропозиції покупців.
2. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ СЕРВІСУ
Наявність великої кількості сфер логістики визначає значну різноманітність видів логістичного сервісу. Класифікація цих видів дозволяє впорядкувати і спростити розуміння та управління окремими логістичними операціями. Відповідно до найбільш поширеної класифікації види логістичного сервісу виділяють за наступними ознаками:
1. По часовому параметру:
сервіс, що передує продажу – консультація споживачів, розфасовка, упаковка, консервація, маркування, зберігання, доставка на реалізацію, усунення різноманітних дефектів, що виникають до процесу продажу;

Розділ 12. Логістичний сервіс



сервіс в процесі продажу – обумовлюється в залежності від договірних зобов’язань між продавцем і покупцем;
сервіс після продажу – доставка, встановлення, підключення, налагодження, гарантійне обслуговування.
2. В залежності від форми оплати:
безкоштовний сервіс – це ті види послуг, надання яких є невідривно пов’язане із самим товаром, і вартість яких включається у собівартість товару;
платний сервіс – це послуги, які надаються при придбанні чи доставці товарів за додаткову плату, про що виставляється додатковий рахунок.
3. По спрямованості:
прямий сервіс – об’єднує послуги, цільове призначення яких визначається безпосередньо предметом торгівельної угоди
і направляється на товар і споживача;
побічний сервіс – це сервіс, який практично не стосується предмету обміну, а спрямовується на створення сприятливих умов, які б забезпечили тривале взаємовигідне співробітництво.
4. По ступеню адаптивності до споживачів:
стандартизований сервіс – включає в себе типовий пакет послуг, потребу в яких клієнти відчувають найчастіше;
індивідуальний сервіс – формуються пакетом послуг, які опираються на специфіку потреб клієнтів.
5. По формі організації:
сервіс, який реалізується власними зусиллями;
сервіс, який організовується із залученням третьої
сторони;
сервіс, організований по принципу самообслуговування.
6. По масштабу:
локальний;
регіональний;
національний;
міжнародний.

Дудар Т.Г., Волошин Р.В. Основи логістики


3.
ФОРМУВАННЯ
ТА
ОПТИМІЗАЦІЯ
ЛОГІСТИЧНОГО СЕРВІСУ
Формування системи логістичного сервісу включає в себе вирішення проблем стосовно пошуку оптимального рівня логістичного сервісу при оптимальному рівні витрат. Цей процес включає в себе наступну послідовність дій:
1. сегментація споживчого ринку, його поділ на групи споживачів відповідно до набору послуг яким віддають перевагу споживачі;
2. визначення переліку найбільш значимих для споживача послуг;
3. ранжування послуг вибраного переліку, доцільність зосередження зусиль на найбільш значимих послугах;
4. визначення стандартів послуг в розрізі окремого сегмента ринку;
5. оцінка послуг, що надаються; встановлення взаємозв’язку між рівнем сервісу і вартістю послуг; визначення рівня сервісу, необхідного для забезпечення конкурентоспроможності підприємства;
6. побудова системи зворотного зв’язку з покупцем задля забезпечення відповідності потреб споживача рівню послуг, що надаються.
Проблема оптимізації об’єму логістичного сервісу полягає у визначенні кількості та рівня надання послуг за якого затрати на надання та обслуговування цих послуг будуть мінімальними.
Оптимальний обсяг рівня сервісу можна визначити шляхом побудови кривої, яка відображає поведінку затрат і доходів в залежності від зміни рівня сервісу (рис. 12.1).
Як видно з рисунка 12.1, незначний рівень сервісу (значення якого знаходяться лівіше від точки З
опт
) – не дає можливості отримати максимальний прибуток, оскільки на цьому відрізку прибуток від реалізації послуг є або меншим за витрати, або переважає їх незначно. Так само й надлишковий рівень сервісу
(значення якого знаходяться правіше від З
опт
) – не сприяє оптимізації прибутку від реалізації послуг, оскільки при таких значеннях рівня сервісу затрати є більшими ніж прибутки або переважання прибутку над витратами є меншим ніж у точці З
опт
. В точці З
опт переваження

Розділ 12. Логістичний сервіс



доходів від реалізації послуг над затратами на сервіс є найбільшим, таким чином оптимальний рівень сервісу для певного ринку дорівнює процентному відношенню визначеному в цій точці.

Рис. 12.1. Визначення оптимального рівня сервісу (якщо
головний критерій оптимізації – максимальний прибуток)

Не зважаючи на наявність значної кількості інструментів забезпечення відповідного рівня сервісу логістичних операцій та методів його визначення, ми не можемо отримати максимально точні дані про рівень сервісу в тій чи іншій організації, що пояснюється рядом особливостей логістичного сервісу у порівнянні
із продуктовими характеристиками. До них належать:
- невідчутність сервісу – постачальникам сервісу важко пояснити, що саме вони пропонують покупцям, до моменту покупки, так само як і покупцям важко оцінити рівень сервісу;
Крива прибутку

1
f
- залежність затрат на сервіс від величини рівня сервісу
2
f
- залежність доходів від реалізації від рівня сервісу
З опт
Рівень сервісу, %

Дудар Т.Г., Волошин Р.В. Основи логістики


- покупець часто приймає безпосередню участь у виробництві послуг, в деяких випадках виробництво послуги
є неможливим без покупця;
- час і місце виробництва послуг співпадають із часом і місцем споживання послуги, відповідно вони не можуть транспортуватися і складуватися;
- покупець ніколи не стає власником самої послуги – тільки її результатом;
- сервіс – це діяльність, яку неможливо спожити до моменту виробництва і купівлі;
- сервіс часто складається із системи менших (субсервісних) операцій.

4.
МЕТОДИКА
ВИЗНАЧЕННЯ
РІВНЯ
ЛОГІСТИЧНОГО СЕРВІСУ
Визначення рівня логістичного сервісу є важливим з позиції можливої оптимізації прибутку, оскільки, як уже зазначалося, тільки одне значення рівня сервісу дає можливість отримувати максимальний прибуток. В цьому контексті надання як повного комплексу послуг так і незначної його частини є економічно не вигідним. Виходячи з цього, показник рівня логістичного сервісу є відносним показником, який виражається у відсотках від всього можливого сервісу, який може бути наданий по окремій товарній позиції.
Таким чином,
розрахунок
рівня
логістичного
сервісу
здійснюється за формулою:
100%
M
m



,

(12.1)
де,

– рівень логістичного сервісу; M – кількісна оцінка теоретично можливого об’єму логістичного сервісу; m – кількісна оцінка фактично наданого об’єму логістичного сервісу.
Рівень сервісу можна оцінювати також і шляхом зіставлення часу, який фактично затрачається на надання логістичних послуг, із

Розділ 12. Логістичний сервіс



часом, який потрібно затратити при наданні всього спектру можливих послуг:
100%
N
1
i
i
t
n
1
i
i
t







,

(12.2)
де, N – кількість послуг, яка теоретично може бути надана; n – фактична кількість послуг, що надаються; t
i
– час на виконання і-тої послуги. Таким чином


n
i
i
t
1
– сумарний час, який затрачається на надання послуг, а




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал