Зміст передмова 4 розділ логістика інструмент розвитку ринкової економіки




Сторінка11/16
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.09 Kb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
немеханізовані;
механізовані;
комплексно-механізовані;
автоматизовані;
автоматичні.
2. ФУНКЦІЇ СКЛАДІВ
Сукупність робіт, які виконують на різноманітних складах є приблизно однакова. Це пояснюється тим, що в різних логістичних
процесах функції складів полягають у наступному:
1. тимчасове розташування і зберігання матеріальних запасів –
забезпечення умов зберігання і відповідних для цього площ;
2. перетворення матеріальних потоків – розформування одних
партій товарів і формування на їх основі інших;
3. забезпечення логістичного сервісу в системі обслуговування.

Розділ 9. Логістика складування



Проте, не зважаючи на загальну схожість логістичних функцій складів, їх функції частково відрізняються між собою в залежності від типу складу чи інших особливостей. Так, на складах готової продукції здійснюється складування, зберігання, сортування продукції перед її відправленням, маркування, підготовка до навантаження і навантажувальні операції.
Склади
сировини
і
матеріалів приймають продукцію, вивантажують, сортують, зберігають і готують до виробничого споживання.
Склади
оптово-посередницьких
фірм забезпечують концентрацію товарів, їх комплектацію, організовують їх доставку малими партіями, здійснюють зберігання резервних партій.
Склади торгівлі, які розташовані в місцях виробництва приймають товари у виробника великими партіями, комплектують і відправляють великі партії товарів оптовим покупцям, які знаходяться в місцях споживання.
Торгівельні
склади,
розташовані
в
місцях
споживання отримують товари, формують їх широкий асортимент і постачають їх на роздрібні торгівельні підприємства.
Реалізація функцій, пов’язаних із роботою складів формує
процес складування, відповідно до якого комплекс складських операцій здійснюється в певній послідовності:
1. Розвантаження і приймання вантажів, що робиться відповідно до умов укладеного договору. Технологія виконання вказаних робіт на складі залежить від характеру вантажу (штучний, сипкий), від типу транспортного засобу (трейлер, контейнер), а також від виду використовуваних засобів механізації. В процесі приймання відбувається звіряння фактичних параметрів прибулого вантажу з даними товарно-супровідних документів, оформлення прибулого вантажу через інформаційну систему і формування складської вантажної одиниці.
2. Переміщення прийнятого на складі вантажу в зону
зберігання. Цей процес включає забезпечення відповідних для цього умов і контроль за наявністю запасів на складі. Для впорядкованого зберігання вантажу і економічного його розміщення використовують систему адресного зберігання за принципом твердого (фіксованого) або вільного (вантаж розміщується на будь-якому вільному місці) вибору місця складування.

Дудар Т.Г., Волошин Р.В. Основи логістики


3. Процес комплектації – зводиться до підготовки товарів відповідно до замовлень споживачів і включає відбір товару за замовленням клієнта, підготовку товару до відправки (укладання в тару), об’єднання окремих замовлень в партію відправки і оформлення транспортних накладних, вантаження вантажів в транспортні засоби.
4.
Внутрішньоскладське
транспортування припускає переміщення вантажів між різними зонами складу: з розвантажувального майданчика – в зону приймання, звідти – в зону зберігання, комплектації
і на навантажувальну рампу.
Транспортування вантажів усередині складу повинно здійснюватися по наскрізних прямоточних маршрутах. Це дозволяє уникнути повторного повернення в будь-яку із складських зон і неефективного виконання операцій. Число перевалок (з одного виду устаткування на
інше) має бути мінімальним.
Оперативно-виробнича діяльність складу на підприємстві включає роботи по вивантаженню, розсортовуванню і прийманню матеріалів, що поступають на склад, і виробів, їх розміщення і зберігання, а також по відпустці і доставці споживачам.
Доставка вантажів на матеріальний склад робиться відповідно до плану підприємства. Матеріали і вироби на складі приймаються відповідно до вимог, викладених в технічній документації і
інструкціях. Прийняті матеріали розміщуються у відведених для них місцях зберігання в установленому порядку – по марках, сортах, розмірах і т.п. Найчастіше і у великій кількості споживані матеріали розміщуються ближче до відпускних майданчиків, малоходові – в більше видалених місцях зберігання. Важкі громіздкі вантажі зберігаються в місцях, зручних для виконання складських операцій.
З метою зниження трудомісткості робіт по комплектації матеріалів перед видачею їх у виробництво і полегшення контролю за комплектним забезпеченням виробництва матеріалами застосовується груповий метод розміщення матеріалів на зберіганні, при якому матеріали, що входять в комплект, зберігаються в безпосередній близькості один від одного. Осередки стелажів і інші місця зберігання нумеруються і забезпечуються табличками з назвою
і індексом матеріалу. Підготовка матеріалів до видачі робиться по особливому плану або безпосередньо після їх вступу.

Розділ 9. Логістика складування



Облік руху запасів матеріалів на складі ведеться за допомогою спеціальної картотеки. Регулювання рівня запасів здійснюється по системі з фіксованим розміром або періодичністю замовлення.
Штат персоналу складів визначається залежно від трудомісткості виконуваних складських операцій, вживаних транспортних засобів
і міри механізації та автоматизації навантажувально-розвантажувальних і інших складських операцій.

3. ВИБІР МІЖ ВЛАСНИМ СКЛАДОМ І СКЛАДОМ
ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ
Товарорух в логістичній системі може бути організований або із використанням власного складу, або з використанням складу загального користування. Вирішення проблеми вибору між цими двома варіантами належить до типової логістичної проблеми:
„купити чи зробити”. Ключовий чинник вибору між вказаними варіантами або їх комбінаціями - об’єм складського товарообігу.
Перевага власному складу віддається при стабільно великому об’ємі складованої продукції і високої оборотності. На власних складах краще підтримуються умови зберігання і контролю за продукцією, вищою є якість послуг, що надаються клієнтові і гнучкість постачань.
Склади загального користування доцільно орендувати при низьких об’ємах товарообігу або при зберіганні товару сезонного попиту. У закупівельній і розподільній логістиці (у тих випадках, коли на перше місце виходять вимоги частого постачання дрібними партіями при строгій гарантії її виконання) багато підприємств прагнуть скористатися послугами складів загального користування, які максимально наближені до споживачів. Оренда складів загального користування має наступні переваги:
• не потрібно інвестиції в розвиток складського господарства;
• скорочуються фінансові риски;
• підвищується гнучкість використання складських площ
(можливість зміни розміру і терміну їх оренди);
• знижується відповідальність за підтримку раціонального рівня
і збереження запасів.

Дудар Т.Г., Волошин Р.В. Основи логістики


Методика прийняття рішення щодо доцільності використання власного складу чи складу загального користування зображена на рис.9.1.
Лінією Z на графіку зображена залежність затрат на зберігання запасів на найманому складі від прогнозованого розміру товарообігу.
Залежність затрат на зберігання запасів від розміру товарообігу на власному складі представлена прямою F
3
,
яка являє собою суму умовно-постійних
і умовно-змінних витрат при використанні власного складу (функції F
2
і F
1 відповідно). Г
б
– це вантажообіг
„байдужості”, тобто вантажообіг, при якому витрати на зберігання на власному і найманому складі однакові.


Рис. 9.1 Прийняття рішення про користування послугами
найманого складу.

Графік функції Z будується на основі ринкових тарифних ставок за зберігання товарів на найманому складі. Її залежність від вантажообігу вираховується за формулою:

365
n
S
a
Z



,



(9.1)

Вантажообіг, тонн/рік
Г
б

Г
1

Затрати, грн./год
Z
ΔС
F
3

F
1

F
2

Розділ 9. Логістика складування



де a – добова вартість використання 1 м
2
складської площі найманого складу (тариф на послуги);
365 число днів зберігання вантажу на складі;
S
n
– площа складу, яку ми потребуємо.
Питання про використання послуг найманого складу виникає тоді, коли об’єм вантажообігу вищий ніж Г
б, наприклад, дорівнює Г
1.
Рішення приймається на основі співставлення різниці затрат (ΔС) при використанні власного і найманого складу з розміром капітальних вкладень.
4.
ВИЗНАЧЕННЯ
КІЛЬКОСТІ
СКЛАДІВ
ТА
РОЗМІЩЕННЯ СКЛАДСЬКОЇ МЕРЕЖІ
Після вирішення проблеми стосовно використання власного складу чи складу загального користування постає питання щодо проектування системи розподілення – визначення кількості складів а також місця їх розташування. Найбільш поширений метод, який використовується при вирішенні цього завдання – графічний.
Рішення щодо розвитку складської системи необхідно приймати на основі аналізу повної вартості, що означає, врахування всіх економічних змін, які виникають при зміні кількості складів в логістичній системі, зокрема:
1. Залежність величини затрат на транспортування від
кількості складів в системі розподілу (функція

1
f рис. 9.2).
Виділяють два види затрат на транспортування – витрати пов’язані з доставкою товарів на розподільчі склади (функція
1
f
рис. 9.2) і витрати пов’язані з доставкою товарів до споживачів (функція
1
f 
рис. 9.2). Як видно з вказаного рисунка, при збільшенні кількості складів затрати на доставку товарів на склади – зростають, але при цьому зменшуються затрати на доставку товарів до споживачів.
Загалом же, затрати транспортні затрати на доставку товарів зменшуються.
2. Залежність затрат на утримання запасів від кількості
складів в системі розподілу (функція
2
f , рис. 9.3). Збільшення складів веде за собою скорочення зони обслуговування складів, а, відповідно і розміру запасу на окремому складі. Проте, розмір запасу зростає меншими темпами ніж зменшується зона обслуговування, в

Дудар Т.Г., Волошин Р.В. Основи логістики


результаті сумарний запас і, відповідно, витрати на його утримання зростають.
3.
Залежність
затрат,
пов’язаних
з
експлуатацією
складського господарства від кількості складів в системі
розподілення (функція
3
f
, рис. 9.3). При збільшенні кількості складів затрати, пов’язані з експлуатацією одного складу зменшуються, проте сукупні затрати системи розподілення на утримання всього складського господарства зростають.
4.
Залежність
затрат,
пов’язаних
з
управлінням
розподільчою системою від кількості складів, що входять в неї
(функція
4
f , рис. 9.3). Загальні затрати на управління складами також збільшуються із збільшенням кількості складів, проте це збільшення із додаванням кожного наступного складу стає меншим.

Рис. 9.2. Залежність затрат на транспортування від кількості
складів в системі розподілу.
5. Залежність втрат від продажу, які виникають при
зменшенні кількості складів, що спричиняє, в свою чергу,
віддалення від кінцевих споживачів (функція
5
f
, рис. 9.3). При віддалені складів від споживача виникають умови, за яких стає важче задовольняти специфічні потреби споживачів, а також самим затрати

1
f

1
f
1
f

1 2 3 4 5 6 7 8 кількість складів

Розділ 9. Логістика складування



споживачам стає важче відвідувати склади, що призводить до скорочення обсягів продажу.
Таким чином залежність сукупних затрат на функціонування системи розподілення від кількості складів, що входять в неї (функція
F) отримується шляхом сумування всіх зображених на рис 9.3. графіків.
В процесі проектування системи розподілу виникає питання не тільки стосовно того скільки складів повинно бути в нашій системі, але й де повинні знаходитися ці склади. Оптимальне розміщення складів – це розміщення їх в тих точках, в яких транспортні витрати на доставку товарів будуть найменшими. При визначенні місця розташування складів враховують:
• відстань до населених пунктів;
• розмір вантажообігу кожного населеного пункту;
• форму території;
• розгалуженість сітки доріг.

Рис. 9.3. Залежність сукупних затрат на функціонування системи
розподілу від кількості складів, що входять до неї
5
f
втрати, через віддалення складу від споживача
2
f
затрати на зберігання
3
f
експлуатаційні затрати
4
f
затрати на управління
1
f
загальні затрати на транспортування
Кількість складів
1 2 3 4 5 6 7 8 N
N
опт
Затрати на функціонування системи розподілу
F сукупні затрати

Дудар Т.Г., Волошин Р.В. Основи логістики


Наукою і практикою розроблено багато методів визначення оптимального місця розміщення складу, ось деякі з них:
1. Метод повного перебору. Здійснюється з допомогою ЕОМ, при чому комп’ютер перебирає всі можливі варіанти і знаходить оптимальний відповідно до заданого алгоритму. Недолік – великий об’єм зайвої роботи.
2. Евристичні методи. На основі експертної оцінки відразу відкидаються варіанти з наперед непридатними значеннями і обчислення ЕОМ проводяться тільки з тими варіантами, що залишилися.
3. Метод визначення центру ваги фізичної моделі розподілу.
При використанні даного методу вирізається макет району обслуговування у вигляді пластини, потім на даному макеті визначаються координати кожного населеного пункту і до них прикріпляються гирьки з вагою, яка відповідає товарообороту цих населених пунктів. Пізніше визначається центр рівноваги для створеної моделі, координати якого і є координатами розподільчого складу. Даний метод доцільно використовувати при наявності розгалуженої системи сполучення в межах досліджуваної території.
4. Метод пробної точки. Доцільно використовувати при наявності прямокутної конфігурації шляхів сполучення. При цьому ми щоразу ставимо пробну точку між різними точками, які відповідають координатам населених пунктів і зіставляємо суми об’ємів товарообігу, які отримуємо по кожному напрямку. В результаті, в тій точці, яка врівноважить товарообіг всіх населених пунктів слід формувати розподільчий склад.
Важливим чинником, що впливає на розміщення складської мережі є прогнозовані значення показників її роботи.
Основним показником, що характеризує те або інше складське приміщення, є розмір загальної площі складу.
Загальна площа складу підрозділяється на наступні складові:
вантажну
або
корисну, зайняту безпосередньо матеріальними цінностями або пристроями для їх зберігання;
оперативну, зайняту приймальними, сортувальними, комплектуваннями і відпускними майданчиками, а також штабелями і стелажами;
конструктивну, зайняту перегородками, колонами, сходами і тому подібне;

Розділ 9. Логістика складування



службову, зайняту під контори і побутові приміщення.
Визначення розміру вантажної (корисної) площі складу може здійснюватися двома методами: по питомих навантаженнях; за допомогою об’ємних вимірників.
По першому методу розмір корисної площі визначається по формулі
,
q
Z
S
дот
max
кор





(9.2)
де S
кор
– корисна площа складу, м
2
; Z
max
– максимальний розмір запасів, що підлягають зберіганню, тонн; q
дот
– допустиме навантаження на 1 м
2
корисної площі складу, тонн.
В цьому випадку загальна площа S
заг
визначається по формулі:
,
K
S
S
u
кор
заг






(9.3)
де K
и
– коефіцієнт використання загальної площі складу.
Другий метод точніший. Корисна площа складу визначається за формулою:
,
n
S
S
ст
ст
кор






(9.4)
де S
ст
– площа, яку займає один стелаж, м
2
; n
ст
– кількість стелажів для зберігання, шт.
5. УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМ ПРОЦЕСОМ НА
СКЛАДІ
Логістичний процес на складі можна розглядати як
управління
логістичними
операціями
пов’язаними
із
вантажопереробкою (операційне управління), і координацію
суміжних служб, які певною мірою забезпечують ефективне
функціонування складу.

Дудар Т.Г., Волошин Р.В. Основи логістики


До основних операцій, які, відповідно до логістичного процесу, протікають на складі слід віднести:
• забезпечення потреб в запасах;
• контроль за постачанням;
• розвантаження і приймання вантажів;
• внутрішньоскладське транспортування і перевалка вантажів;
• складування і зберігання вантажів;
• комплектація замовлень клієнтів;
• транспортування і експедиціювання замовлень;

• збір і доставка порожніх товароносіїв (тари, контейнерів тощо);

• контроль за виконанням замовлень;


інформаційне обслуговування складу;

• забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг).

Логістичний підхід до управління матеріальними потоками на складі базується на управлінні всім процесом вантажопереробки в рамках єдиної організаційно-управлінської системи.
Ефективна система управління логістичним процесом на складі передбачає швидку адаптацію умов функціонування складу до змін попиту. Саме попит повинен стати основним при виборі методології процесу створення точного опису системи управління (моделювання).
В зв’язку з цим, для побудови системи управління складом вибрана методологія SADT (Structured Analysis and Design Technique – методологія структурованого аналізу і конструювання).
SADT – модель є ієрархічно організованою сукупністю діаграм, що складаються, в свою чергу, із блоків. Кожен блок також ділиться на частини, з яких власне і складається діаграма. Таким чином, тут має місце детальна структуризація усіх елементів і зв’язків системи управління, на основі якої проводиться детальний аналіз.
Моделювання управлінських процесів на базі SADT дозволяє забезпечити:
• ємність і виразність, здатність уявити в графічному вигляді величезну кількість комерційних, виробничих та інших операцій для будь-якого рівня деталізації;
• простоту і доступність, яка забезпечує точне і зрозуміле зображення і сприяє узгодженості дій при її використанні;
• зручність взаємодії між системними аналітиками, розробниками і користувачами завдяки простоті вивчення і використання ієрархічної деталізації.

Розділ 9. Логістика складування




6. ЕФЕКТИВНІСТЬ СКЛАДСЬКИХ СИСТЕМ
При побудові складської системи і розрахунку її параметрів вирішальну роль відводять правильному і обґрунтованому вибору критеріїв оптимізації. Відповідно до яких складська система, яка створюється, повинна бути найкращим чином призвичаєна для реалізації мети функціонування логістичної системи товароруху, елементом якої вона є. Така здатність може проявлятися як ефективність логістичного управління, яка характеризується трьома показниками: величиною очікуваного корисного ефекту, імовірністю його досягнення і витратами ресурсів на досягнення цього ефекту.
В більшості випадків основним критерієм ефективності логістичних систем є мінімум сукупних логістичних затрат, пов’язаних із наскрізним управлінням матеріальними та іншими потоками при забезпеченні відповідного рівня сервісу. Проте, зважаючи на вимоги зовнішнього середовища та корпоративні
інтереси такими критеріями можуть бути: максимальний обсяг продажу, максимальний прибуток, захоплення максимальної частки ринку, максимальна ціна акцій тощо.
Загалом показники ефективності логістичного процесу на складі подано у таблиці 9.1.
Таблиця 9.1.
Показники ефективності логістичного процесу на складі
Ключові
чинники

Показники ефективності і результативності
1
2
Якість складського сервісу і задоволення потреб споживачів
- Забезпечення виконання замовлення точно у вказаний термін;
- Повнота задоволення замовлення;
- Точність параметрів замовлення;
- Кількість повернень замовлень, відсутність запасів;
- Помилки при виконанні замовлення;
- Випадки крадіжок, втрат, псування;
- Повернення товарів покупцем, скарги покупців;
- Оцінка споживачами ступеня задоволення сервісом.

Дудар Т.Г., Волошин Р.В. Основи логістики


Продовження табл. 9.1
1
2
Використання
інвестицій
- Швидкість і кількість оборотів запасів;
- Використання оборотного капіталу;
- Середній рівень запасів на складі;
- Повернення на інвестиції в основні фонди;
- Вкладання інвестицій в складську інфраструктуру;
- Вкладання інвестицій в технологічне обладнання.
Логістичні витрати
- Затрати на управління складськими запасами;
- Затрати на внутріскладське транспортування;
- Затрати пов’язані із якістю продукції і сервісу;
- Затрати на складську вантажопереробку і зберігання;
- Затрати пов’язані з процедурами замовлення.
Час логістичних циклів
- Час складових циклу замовлення;
- Час поповнення запасів;
- Час обробки замовлень споживачів;
- Час доставки замовлення;
- Час підготовки і комплектації замовлення;
- Час циклу закупки товарів;
- Час циклу підготовки звітів.
Продуктивність
- Кількість опрацьованих замовлень за одиницю часу;
- Вантажні відправлення на одиницю складських потужностей і вантажовмістимості транспортних засобів;
- Використання складського простору;
- Кількість операцій по вантажопереробці на годину;
- Загальні логістичні витрати на одиницю інвестованого в складські запаси капіталу;
- Загальні логістичні витрати на одиницю складського товарообігу.
Більшість показників ефективності, поданих в таблиці 9.1. можуть бути виражені в кількісній формі, що має велике значення для підвищення достовірності контролю логістичного процесу на складі і прийняття правильних управлінських рішень. Подана у таблиці система показників може бути доповнена також й іншими критеріями і показниками ефективності в залежності від цілей аналізу, синтезу або управління складськими системами.
Оцінка роботи діючих складів, а також вибір найбільш вигідного варіанту що будуються і реконструюються робиться по наступних групах техніко-економічних показників:
• показники інтенсивності роботи складів;
• показники ефективності використання площі складу;



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал