Зміст І. Загальні положення



Скачати 398.33 Kb.

Сторінка1/2
Дата конвертації22.12.2016
Розмір398.33 Kb.
  1   2




2
Зміст
І. Загальні положення
Нормативно-правове забезпечення організації освітнього процесу
ІІ. Основні напрями освітнього процесу
ІІІ. Організація освітнього процесу
3.1. Форми навчання
3.2. Форми і порядок організації освітнього процесу. Навчальний час студента.
3.3. Форми організації освітнього процесу
3.4. Організаційно-методичне забезпечення освітнього процесу
ІV. Учасники освітньо-наукового процесу
4.1. Права та обов’язки науково-педагогічних працівників
4.2. Робочий час науково-педагогічних працівників
4.3. Права та обов’язки осіб, які навчаються в університеті
V. Управління освітнім процесом
VI. Основні структурні підрозділи університету, які здійснюють
організацію освітнього процесу
VІI. Органи студентського та громадського самоврядування університету





















3
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Нормативно-правове забезпечення організації освітнього процесу

Положення про організацію освітнього процесу (далі – Положення) розроблене відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту»,
Указу Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» від 25 червня 2013 р. № 344/2013, Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»), наказу МОН України від 16.10.2009 № 943 «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи», Методичних рекомендацій щодо запровадження
Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у вищих навчальних закладах (лист МОН України від 26.02.2010 № 1/9-119) і на підставі внутрішніх нормативних документів:
– Статуту Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»;
– Програми інноваційного розвитку університету на 2013–2015 роки, ухваленої
Вченою радою КНЕУ 31.10.2013;
– Стратегії розвитку ДВНЗ «Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана» на 2010–2015 роки;
– Положення про організацію практики студентів у КНЕУ, ухваленого Вченою радою КНЕУ 30.10.2003;
– Положення про робочу навчальну програму дисципліни та методичні рекомендації до її розробки, ухваленого Вченою радою КНЕУ 25.03.2004;
– Положення про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи в КНЕУ, ухваленого Вченою радою КНЕУ 20.12.2012;
– Порядку оцінювання знань студентів, ухваленого Вченою радою КНЕУ
28.05.2009;
– Положення про структуру, зміст та обсяги навчально-методичних видань, затвердженого наказом ректора від 13.04.2009 № 252;
– Положення про розрахунок науково-педагогічного навантаження в ДВНЗ
«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», затвердженого наказом ректора від 17.03.2009 № 158;
– Положення про електронний журнал обліку навчальної роботи студентів академічної групи, затвердженого наказом ректора від 24.02.2010 № 121;
– Положення про Індивідуальний навчальний план студента та результати його виконання, ухваленого Вченою радою КНЕУ 21.06.2012;
– Положення про організацію ректорського контролю якості знань студентів, ухваленого Вченою радою КНЕУ 21.06.2012;
– Порядку ліквідації академічних заборгованостей студентів КНЕУ за результатами підсумкового контролю знань, ухваленого Вченою радою КНЕУ
09.02.2012;

Положення про апеляцію результатів підсумкового контролю у формі іспиту, ухваленого Вченою радою КНЕУ 22.12.2005;

4

Положення про включене навчання студентів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» у закордонних вищих навчальних закладах, ухваленого Вченою радою КНЕУ від 26.09.2013;

Положення про Інститут бізнес-освіти ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», затвердженого наказом ректора від 10.01.2013 №993;

Положення про організацію навчального процесу із застосуванням дистанційних технологій навчання, ухваленого Вченою радою КНЕУ 20.03.2013;

Типового положення про факультет, ухваленого Вченою радою КНЕУ
23.10.2014;

Положення про Науково-методичну раду ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», ухваленого Вченою радою
Університету 26.09.2013;

Положення про Вчену раду ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», ухваленого Вченою радою КНЕУ від 25.09.2014;
– Положення про ректорат ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», ухваленого Вченою радою КНЕУ 25.09.2014;
– Положення про вчену раду факультету ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», ухваленого Вченою радою КНЕУ
25.09.2014;
– Положення про порядок проведення «Дня заочника», затвердженого наказом ректора від 13.02.2014 № 84;
– Положення про Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені
Вадима Гетьмана», затвердженого загальними зборами трудового колективу від
24.12.2014 №4;
– Положення про Інститут підвищення кваліфікації, ухваленого Вченою радою
КНЕУ 29.01.2015.
У процесі розробки даного Положення враховано засади Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи.
Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) – система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти.
Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення необхідних результатів навчання, й обліковується у кредитах ЄКТС.
ЄКТС забезпечує прозорість через такі засоби.
1. Кредити ЄКТС, які є числовим еквівалентом індексу трудомісткості, що призначається навчальному курсу, щоб окреслити обсяг навчального навантаження студентів, необхідний для його повного опанування.
2. Інформаційний пакет, який дає письмову інформацію про навчальний заклад, його факультети, навчальні програми, організацію освітнього процесу, систему оцінювання тощо.

5 3. Перелік оцінок з предметів, який показує здобутки студентів у навчанні загальнозрозумілим способом і може легко передаватися з одного навчального закладу до іншого.
4. Форми заяв для студентів / навчальний контракт.
Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи
(далі – кредит ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин.
Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС.
Індивідуалізація навчанняце надання можливості особі, яка навчається, самостійно обирати рівень вивчення наук (дисциплін) та їх перелік понад нормативні вимоги, передбачені освітньо-професійною програмою залежно від власних цілей, потреб, можливостей.
Складовою індивідуалізації є така організація навчального процесу, за якої вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні особливості студентів, рівень розвитку їх здібностей до навчання.
Індивідуалізація навчального процесу забезпечується такими заходами, як:
1) запровадження сучасного арсеналу форм і методів індивідуально- консультаційної (контактної) роботи викладача зі студентами;
2) підвищення ролі індивідуальної компоненти під час організації самостійної роботи студентів;
3) використання всього арсеналу педагогічних прийомів, засобів для створення умов, за яких кожна людина, що навчається, здобуває можливість виявити власну
індивідуальність.
Основними формами індивідуалізації навчального процесу є організація навчання за індивідуальними навчальними планами та з застосуванням дистанційних технологій навчання.
Фундаменталізація навчаннясуттєве підвищення якості освіти і рівня компетентності фахівців способом модернізації змісту наук (дисциплін) і науково- методичного забезпечення навчального процесу.
Завданням фундаментальної університетської освіти є створення умов для виховання і формування сучасного наукового мислення, внутрішньої потреби у саморозвитку, самоосвіті впродовж життя людини.
Університетська освіта може вважатися фундаментальною, якщо продукує не вузькоспеціалізовані, а системні, методологічно важливі, інваріативні знання, які сприяють інтелектуальному розвитку особистості, її адаптації до швидко змінюваних технологічних і соціально-економічних умов.
Обов’язковою передумовою фундаменталізації університетської освіти є як створення нових навчальних курсів, якісно відмінних від традиційних за структурою
і змістом, спрямованістю на узагальнені, універсальні знання, формування загальної культури і розвиток наукового мислення, так і підвищення фундаментальної компоненти у науках (дисциплінах) діючих навчальних планів.



6
ІІ. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

2.1. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана» (далі – Університет) має статус національного вищого навчального закладу і функціонує на засадах автономності і самоврядності.
2.2. Взаємодія Університету з органами державного управління у сфері вищої освіти України та з іншими організаціями відбувається на основі принципів демократії та інших загальнолюдських цінностей для забезпечення світового рівня професійної освіти.
2.3. Університет здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:
– початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
– перший (бакалаврський) рівень;
– другий (магістерський) рівень;
– третій (освітньо-науковий рівень);
– науковий рівень.
Здобуття вищої освіти на кожному з її рівнів передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
1) молодший бакалавр;
2) бакалавр;
3) магістр;
4) доктор філософії;
5) доктор наук.
Кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей
(результатів навчання) згідно з стандартами вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту;
Компетентність – динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально- етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно виконувати професійну і подальшу навчальну діяльність та є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.
Результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо- професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити і виміряти;
2.4. Метою освітнього процесу в Університеті є реалізація інтелектуальної, творчої діяльності у сфері вищої освіти і науки через систему науково-методичних та педагогічних заходів, що спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей в осіб, які навчаються, забезпечення професійної підготовки осіб відповідно до їх покликання, інтересів,

7 здібностей і нормативних вимог ринку праці, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.
2.5. Основними принципами діяльності Університету є:

органічне поєднання освітньої і наукової діяльності для забезпечення випереджувального інноваційного розвитку освіти;

забезпечення конкурентоспроможності Університету завдяки високій гарантованій якості освітніх послуг;

відповідність освітніх програм потребам особи та суспільства, кращим світовим зразкам, їх мобільність і компетентнісна орієнтованість на ринок праці;

демократизація системи навчання,
її прозорість, обов’язковість громадського контролю;

партнерство і соціальна відповідальність учасників освітньої діяльності.
2.6. Наукова та інноваційна діяльність є невід’ємною і пріоритетною складовою діяльності Університету. Інтеграція наукової, освітньої та виробничої діяльності сприяє імплементації в навчальний процес сучасних науково-технологічних досягнень, постійному вдосконаленню кваліфікації науково-педагогічних і наукових працівників, підвищенню рівня професійної підготовки фахівців, зміцненню конкурентних позицій Університету на вітчизняному ринку науково-освітніх послуг, піднесенню його міжнародного іміджу та престижу, а також диверсифікації джерел фінансування насамперед завдяки розвитку різноманітних форм співробітництва з державним і підприємницьким секторами, а також участі у міжнародних програмах і грантових проектах.
2.7. Основними завданнями освітньої діяльності Університету є:
– здійснення освітньої діяльності, яка забезпечує підготовку фахівців за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами, що відповідає стандартам вищої освіти, і підготовку фахівців до професійної діяльності;
– формування особистості через патріотичне, правове, екологічне виховання, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, пропагування здорового способу життя, вміння вільно мислити і самоорганізовуватися в сучасних умовах;

формування змісту освіти та змісту навчання, відкриття нових спеціальностей, спеціалізацій відповідно до потреб ринку праці;

формування освітніх програм виключно на компетентнісній основі;

вдосконалення системи компетенцій бакалаврського і магістерського рівнів на основі їх гармонізації з професійними стандартами роботодавців;

сприяння конкурентоспроможності випускників;

сприяння працевлаштуванню випускників Університету через забезпечення належної практичної підготовки;

забезпечення інтеграції освітньої та наукової діяльності через підвищення ролі дослідницької компоненти в освітніх програмах;

створення умов для нерозривності процесів навчання і науково-дослідної роботи;

розробка нового покоління міждисциплінарних дослідних освітніх програм;

8

інноваційний розвиток освіти через зміщення акцентів з аудиторної на самостійну роботу студентів, з навчальної – на науково-методичну роботу викладачів;

впровадження європейських стандартів і принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців;

створення умов для набуття студентами комунікативної компетентності
іноземною мовою на необхідному рівні;

формування повноцінних англомовних освітніх програм за бакалаврським і магістерським рівнями вищої освіти;

забезпечення відповідності освітніх програм міжнародним класифікаціям і стандартам вищої освіти;

запровадження дистанційних технологій в освітній процес;

розширення участі Університету в міжнародних програмах академічної мобільності студентів і науково-педагогічних працівників;

підготовка спільних із зарубіжними партнерами навчальних програм і навчально-методичних видань;

інтеграція з навчальними закладами різних рівнів, науковими установами та підприємствами, зокрема через створення навчально-науково-виробничих комплексів.
2.8. Основними документами Університету, що регламентують зміст і організацію навчального процесу в структурних підрозділах, які здійснюють підготовку фахівців з вищою освітою за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами, є засоби діагностики якості вищої освіти, навчальні плани, робочі навчальні плани, індивідуальні навчальні плани студента (ІНПС), структурно-логічна схема, робочі програми з наук (дисциплін) тощо.
2.9. Структурно-логічна схема підготовки – наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.
Структурно-логічна схема підготовки надається у вигляді мережі міждисциплінарних зв’язків за спеціальністю і діє протягом всього строку реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки.
Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – це система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного рівня вищої освіти.
Університет на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що

9 затверджується ректором.
Навчальний план – це нормативний документ Університету, який складається на підставі освітньо-професійної програми підготовки фахівців, структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних наук і вибіркових дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу і засоби проведення поточного та підсумкового контролю. Навчальний план ухвалюється Вченою радою КНЕУ і затверджується ректором.
Вибіркові навчальні дисципліни (у тому числі пакети вибіркових дисциплін, сертифікаційні програми) встановлюються нормативними документами Університету відповідно до концепції підготовки фахівців з метою задоволення освітніх потреб студентів, ефективного використання можливостей і традицій Університету, потреб замовника, регіональних потреб та ін.
Студент обирає навчальні дисципліни в обсязі, що становить не менш як 25 % загальної кількості кредитів ЄКТС, що передбачені для даного рівня вищої освіти.
Навчальні плани заочної та заочно-дистанційної форм навчання розробляються на основі навчальних планів денної форми навчання з урахуванням особливостей організації навчання за відповідною формою.
Робочий навчальний план – нормативний документ Університету, який складається на поточний навчальний рік і конкретизує форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми і засоби проведення поточного і підсумкового контролю за семестрами.
Індивідуальний навчальний план студента (ІНПС) – нормативний документ
Університету, за яким здійснюється навчання студентів виходячи з вимог освітньо- професійних, освітньо-наукових і наукових програм відповідно до рівнів вищої освіти, з максимальним урахуванням індивідуальних потреб, особистісних освітньо- професійних інтересів студентів щодо своєї фахової підготовки і вимог ринку праці.
ІНПС складається на підставі робочого навчального плану і містить нормативні науки і вибіркові дисципліни, обрані студентом з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки фахівця з певної спеціальності. ІНПС містить
інформацію про перелік і послідовність вивчення наук (дисциплін), що передбачені програмою підготовки, форми організації навчального процесу, обсяги навчального навантаження студентів з аудиторної і самостійної роботи, оцінки поточної і підсумкової успішності та державної атестації випускника.
Індивідуальний навчальний план студента розробляється відповідно до
Положення про індивідуальний навчальний план студента і результати його виконання.
Робоча навчальна програма з науки (дисципліни) – розробляється на основі нормативно-методичних документів університету і містить виклад конкретного змісту науки (дисципліни), послідовність, обсяги й організаційні форми її вивчення, визначає форми і засоби поточного та підсумкового контролю якості знань студентів.
Робоча навчальна програма з науки (дисципліни) розробляється відповідно до
Положення про робочу навчальну програму з науки (дисципліни) і методичні рекомендації щодо її розробки.

10
Навчальний процес за всіма формами навчання організовується за чинними положеннями Університету і здійснюється за графіком навчального процесу.
Графік навчального процесу – це нормативний документ Університету, який відображає конкретні терміни проведення екзаменаційних сесій, тривалість канікул, строки ліквідації академічної різниці та академічної заборгованості, визначає терміни проведення державної атестації та проходження студентами практики.
Графік навчального процесу складається на навчальний рік і затверджується ректором Університету.
ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
3.1. Форми навчання в Університеті.
3.1.1. Університет здійснює підготовку фахівців за такими формами навчання:
1) очна (денна);
2) заочна (заочно-дистанційна).
Форми навчання можуть поєднуватися.
очна форма навчання – це форма здобуття певного рівня вищої освіти, яка побудована на принципі особистого спілкування студентів і викладачів в ході лекцій, під час контактних і семінарських занять в установленому розкладом обсязі.
Вважається, що саме це дозволяє максимально розширити і зміцнити знання студентів, а на самостійне вивчення відводиться незначна кількість тем, причому не найважливіших. Студенти зобов’язані щодня бути присутніми на заняттях (не враховуючи вихідних днів) і не пропускати їх без поважної причини. Термін навчання коливається від 2 до 6 тижнів залежно від обраної спеціальності;
заочна форма навчання – форма здобуття певного рівня вищої освіти, яка поєднує риси самонавчання та очного навчання (періодичне відвідування контактних занять). Характеризується фазністю. Перша фаза – отримання бази знань, навчальної літератури та її вивчення (настановча сесія); друга фаза – перевірка засвоєного матеріалу (виконання і захист випускної роботи). При цьому ці фази помітно віддалені одна від одної за часом (як правило, від кількох тижнів до місяця);
заочно-дистанційна форма навчання – інноваційна форма здобуття певного рівня вищої освіти без відриву від виробництва, яка реалізується на основних засадах заочної форми навчання, шляхом гармонійного поєднання таких періодів навчання, як формування самостійної діяльності студентів із засвоєння програми навчання за фахом під час їх безпосереднього перебування в Університеті; дистанційна підготовка студентів безпосередньо за місцем їх перебування (проживання) на основі використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій.
Організація освітнього процесу в КНЕУ за заочно-дистанційною формою навчання відбувається згідно з даним Положенням і відповідно до Положення про організацію навчального процесу із застосуванням дистанційних технологій.
3.1.2. Особливості організації навчального процесу студентів заочної форми навчання.
3.1.2.1. Організація навчального процесу для студентів заочної форми навчання здійснюється під час сесій і в міжсесійний період відповідно до цього Положення.

11 3.1.2.2.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал