Здоров’я школярів багато в чому залежить від їхніх теоретичних знань і практичних навичок, які сприяють збереженню здоров’я



Сторінка21/27
Дата конвертації30.11.2016
Розмір4.34 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   27

Альтернатива зловживанню психоактивними засобами

Потрібно вірити, що сьогодення повноти щастя і відчуття повноти життя можна добитися тільки самостійно.

Потрібно вірити у вищий розум і вищу справедливість. Не можна концентруватися тільки на собі, важливо усвідомити, що для нашого щастя важливі інші люди, а ми важливі для них.

Необхідно зрозуміти, що пошук психоактивних речовин шкідливий. Синдром скасування й толерантність унеможливлюють досягнення бажаного стану за допомогою психотропних речовин і наркотиків.



Перемогти хімічну залежність важко, але гра варта свічок. Психоактивні засоби викликають неправильні надії, залежність і розчарування. З життєвими труднощами необхідно справлятися власними силами.
Очікуваний ефект від приймання психоактивних засобів і можливі альтернативи їх використання


Очікуваний ефект

Можливі альтернативи

Поліпшення фізичного стану: розслаблення, гарне самопочуття

Спорт, танці, подорожі, прогулянки, гарний сон і повноцінне харчування

Задоволення сенсорних потреб: більш сильна сенсорна стимуляція

Тренування сенсорного сприйняття, заняття ризикованими видами спорту (стрибками з парашуту, пірнання з аквалангом, скелелазіння), спілкування із природою, суспільство інтелектуально розвинених людей

Задоволення емоційних потреб: звільнення від болю, відхід від проблем, підняття настрою, звільнення від тривоги

Консультації психологів

Поліпшення міжособистісного спілкування: одержання суспільного схвалення, більш легке спілкування, руйнування бар’єрів

Організовані спортивні групи, групи за інтересами, суспільні клуби, групова терапія, суспільна робота, допомога іншим

Задоволення інтелектуальних потреб: цікавість, подолання нудьги, одержання нових знань, використання власних знань

Читання, суперечки, дискусії в групах, що сформувалися

Задоволення естетичних потреб: розвиток власних творчих можливостей і здатності насолоджуватися творами мистецтва й музики

Вивчення образотворчого мистецтва, відвідування концертів і виставок

Задоволення філософських потреб: відкриття нових життєвих цінностей, пошук сенсу життя, формування особистості, світогляду

Дискусії, семінари, вивчення соціальної літератури

Задоволення духовних потреб: вихід за межі існуючих релігійних вірувань, духовне пізнання світу, досягнення більш відомого рівня свідомості

Дослідження різних релігійних систем, медитація, йога

Токсикоманія.

Вдихувальні засоби (леткі речовини)

Вдиху вальні засоби діляться на чотири групи:



Леткі розчинники типу тих, що втримуються в бензинах, клеях, розчинниках фарб.

Аерозолі типу лаків для волосся, дезодорантів, розпилювачів фарб.

Загальні анестезуючі агенти типу трихлоретилену в рідині для виправлення друкарських помилок.

Леткі нітрити типу амілнітрита й бутилнітрита.

Леткими речовинами або інгалянтами вживають діти, незаможні люди й ув’язнені. Вони діляться на експериментаторів і хроніків. Перші зустрічаються в неблагополучних родинах, де діти залишаються без догляду. Інгалянти виявляють гнітючу дію на нервову систему, подібне з діями барбітуратів й алкоголю: невиразна мова, хитка хода, емоційна нестабільність, сонливість; при більших дозах – ступор. Через серцеву аритмію й пригнічення подиху може настати смерть.



Наслідки хронічного вживання інгалянтів:

  • смертельне ушкодження бронхів і печінки;

  • гноблення кровотворення в кістковому мозку;

  • анемія;

  • зниження захисних властивостей;

  • порушення властивостей крові до згортання;

  • стійкі ушкодження мозку й периферичних нервів;

  • частота виникнення рака.

Леткі нітрити використовують:

  • у медичних цілях для зняття болючих приступів стенокардії (розширює судини);

  • для збільшення тривалості й інтенсивності оргазму;

  • при регулярному уживанні може розвитися толерантність.

Побічні ефекти:

  • важкі головні болі;

  • нудота;

  • запаморочення;

  • слабкість;

  • зниження імунної відповіді;

  • лізис еритроцитів.

Виробництво, реалізація й уживання деяких наркотиків, наприклад, марихуани, взагалі заборонені. Різновидом наркоманії є токсикоманія.

При токсикоманії замість наркотиків в організм уводяться різні хімічні речовини, в тому числі не призначенні для внутрішнього застосування, такі як пари бензину, засоби побутової хімії і т.д.

Токсикомани, як правило, це підлітки 13 – 14 років, що не розуміють наслідків отруєння. Небезпека токсикоманії полягає в тому, що діти в результаті інтоксикації (отруєння) або гинуть, або роблять дії, що ведуть до їхньої загибелі. Але якщо токсикоман залишається жити, то вплив отруйних парів на дитячий організм призводить до незворотних наслідків: інвалідності, розумової неповноцінності.

Прийнято розрізняти токсикоманію пов’язану:



  • зі зловживанням стимуляторами;

  • систематичних вдиханням летючих ароматичних речовин.

У першому випадку токсикоманія пов’язана зі зловживанням стимуляторів, що не відносяться до наркотиків, наприклад, кофеїн, алкалоїди кофеїну – чай (концентрована заварка чаю) і кава.

Гостре отруєння стимуляторами викликає примарне відчуття бадьорості й припливу сил, ясності мислення, прагнення до діяльності. При постійному уживанні стимуляторів для одержання бажаного ефекту потрібні більші дози речовини (100 – 200 таблеток кофеїну в добу).

Тривале щоденне приймання стимуляторів викликає виснаження дитячого організму, припинення приймання призводить до непрацездатності токсикомана. Домінуючим стають ознаки розбитості, утоми, підвищеній сонливості, млявості; настрій знижений, виникають суїцидні думки й наміри. У той же час, виникає безсоння, що змушує токсикомана вживати снотворні і переходити на інший наркотик.

Прийняття начебто невинних стимуляторів протягом декількох років веде до стійких порушень сну, відсутності апетиту, зниження маси тіла; наростає конфліктність.

Токсикоманія, що розвивається внаслідок приймання різних дурманних речовин, припускає використання легкодоступних і розповсюджених засобів побутової хімії, нітрофарб, розчинників, засобів для виведення плям, синтетичних клеїв, зокрема клею «Момент» тощо. Прийняття даних речовин, починається, як правило, з 10 років, і найбільш частий мотив при цьому – бажання не відстати від інших членів групи, цікавість. Якщо потреба в прийманні речовини з’являється тільки в тому випадку, коли компанія збирається разом, говорить про групову залежність.

Найпоширенішим способом інгаляції ароматичної речовини є вдихання парів у надягнутому на голову поліетиленовому мішку, де створюється підвищена концентрація речовини, й у замкненому просторі вона не має можливості швидко зникати, що продовжує час отруєння організму. Нерідко такий спосіб інгаляції приводить до смертельних результатів внаслідок важкого отруєння.

Як правило, перша інгаляція супроводжується нудотою, блювотою, головними болями, запамороченням, однак під впливом підліток-новачок знову й знову повторює вживання засобу, поки не досягне бажаного результату – розвитку яскравих зорових галюцинацій.

Майже всі підлітки націлені на те, що при багаторазовому вдиханні якої-небудь токсичної речовини наступає такий ступінь сп’яніння, який дозволяє їм «подивитися мультики» , причому ці мультики можуть бути «запрограмовані», замовлені, самим підлітком. Як правило, галюцинації мають дуже природній зоровий, а іноді й слуховий образ. Однак систематичні інтоксикації організму згодом ведуть до того, що «мультики» починають носити страшний і загрозливий характер (літаючі труни, кістяки, небіжчики, чудовиська з відповідними звуками, шумами). Під впливом цих переживань підлітки намагаються розкрити собі вени, вистрибнути з вікна, вчинити агресивні дії.

Крім того, прийняття одурманюючих речовин веде до порушень поведінки.

Підліткова наркоманія

Якщо розглядати термін «наркоманія» у соціально-педагогічному аспекті, то можна визначити, що наркоманія – це форма девіантної поведінки, яка виражається у фізичній або психічній залежності від наркотиків, що поступово призводить дитячий організм до фізичного й психічного виснаження й соціальної дезаптації особистості. Головна небезпека наркоманії полягає не стільки в нанесенні фізіологічної шкоди організму, скільки в наступній деградації особистості, яка наступає у 10 – 20 раз швидше, ніж при алкоголізмі. Наркомани перестають цікавитися навчанням, школою, а потім і зовсім залишають її. Поступово послаблюються і припиняються корисні соціальні зв’язки із друзями, шкільним колективом, педагогами, виникають складні відносини в родині, розвиваються егоїстичні риси характеру, лицемірство, брехливість; увага концентрується лише на проблемі придбання наркотиків.



Фактори ризику можна розділити на три більш значущі групи:

соціальні фактори – доступність речовини (або препарату); мода на нього; вплив групи однолітків (найпоширеніший фактор);

психологічні фактори – особистісний характер людини; привабливість випробуваних відчуттів і переживань;

біологічні фактори – споконвічна толерантність; шляхи й природа вживання речовини (препарату).Найнебезпечнішим із цих груп з погляду епідеміології є соціальний фактор, у якому щонайважливішим етапом адитивної поведінки (АП) є етап групової психічної залежності, коли потреба у вживанні наркотиків виникає негайно, як тільки збирається своя компанія.

Тут, як правило, ще відсутня своя індивідуальна психічна залежність, але надзвичайно важливим з епідеміологічної точки зору є той момент, що на цьому етапі мають значення існуючі певні суспільні ритуали застосування наркотиків (такі, як один шприц для всіх і загальний посуд, розподіл дози наркотику з товаришем, додавання своєї крові для очищення й перевірки якості наркотику тощо).

Питання формування наркотичної залежності в підлітковому віці привертають до себе усе більш пильну увагу фахівців різних галузей, тому що кількість підлітків. Утягнених у наркоманію, зростає з кожним роком. Крім того, відомий той факт, що лише незначна частина неповнолітніх, що страждають наркоманією звертається за допомогою самостійно, у той час як 5 – 7% підлітків уже мають досвід хоча б разового вживання наркотиків.

Ефективність профілактичних заходів підліткової наркоманії вкрай низька, і однією з причин цього є недостатнє знання специфіки підліткового віку. Підлітковий вік, як відзначалося вище, має свої особливості, він важкий у соціально-психологічному плані. У підлітків яскраво виражена пізнавальна активність і в той же час висока соціальна конфліктність. Відзначається значна нервово-психічна нестійкість, дисгармонійний розвиток особистості, низький самоконтроль. Разом з тим спостерігається висока активність організму на тлі недостатньо сформованих захисних сил. У цьому віці відсутня увага до свого здоров’я. Підлітки прагнуть до самоствердження й самостійності, активно домагаючись цього різними способами.



Одним з найважливіших факторів, що впливають на формування особистості підлітка, є підліткові поведінкові реакції:

  • групування з однолітками;

  • емансипація – прагнення вийти з-під опіки дорослих;

  • почуття протесту й опозиції, коли у відповідь на зайвий «тиск дорослих», підліток демонстративно починає курити, уживати психоактивні речовини, у тому числі наркотики й алкоголь;

  • імітація – копіювання підлітками поведінки дорослих.

Уживання наркотичних речовин стало серйозною молодіжною проблемою, а протягом останнього десятиліття її вже відносять до числа дитячих і підліткових проблем, яка характеризується:

  • масовим збільшенням зловживання наркотичними препаратами серед дітей і підлітків, причому в підлітків потяг до наркотиків дуже довго залишається психічним;

  • «омолодженням» контингенту осіб, що вживають наркотичні засоби, до віку 13 – 14 років;

  • перехід від «легкодоступних» психоактивних речовин, якими були в 80-х роках транквілізатори, барбітурати, препарати конопель, до таких дорогих і престижних наркотиків, як кокаїн, героїн, «екстазі», що наносять більш руйнівну дію на організм підлітків, викликають швидке звикання до наркотиків, призводять до деградації особистості, хоча є й певна група підлітків, які через нестачу засобів вживають дешеві, «брудні» наркотики. Але у тому, й у іншому випадку, на відміну від дорослих, які, пристрастившись до наркотиків, як правило, намагаються використовувати більш мякі наркотики (марихуану, алкоголь), молодь прагне до наркотичних речовин сильної дії, коли наркотичне сп’яніння не розслаблює, а має рухове активне забарвлення;

  • поширення більш небезпечних форм уживання наркотичних речовин (наприклад, внутрішньовенні ін’єкції) у групі;

  • симптом наркотичної залежності підлітка стає прийом наркотичної речовини до одинака;

  • задоволенням цікавості підлітка щодо дії наркотичної речовини;

  • пізнанням, що приносить задоволення, нове, що хвилює й таїть небезпеку, досягненням почуття повного розслаблення, а іноді «ясності мислення» і «творчого натхнення». Застосування наркотику дорослими рідко диктується цікавістю. Тут виступають інші мотиви – прагнення добитися спокою, легкості, щиросердечної рівноваги. Виникнення почуття цікавості стосовно наркотиків говорить про найширше поширення в Росії і Україні «наркокультури», яка підіграє цю цікавість (адже ні в кого не виникає бажання з почуття цікавості спробувати води з вуличної калюжі), і недостатній боротьбі з нею державних і суспільних інститутів;

  • зміною соціального статусу підлітків, початківців уживати наркотичні препарати.

Якщо ще 5 років тому, це були діти з неблагополучних родин, що характеризуються такими асоціальними факторами, як пияцтво або кримінальність батьків, жорстокі внутрішньо сімейні відносини, то на сьогоднішній день кількість наркоманів поповнюється підлітками із благополучних родин з високим достатком. Існуюча в цих родинах фінансова свобода підлітка, достаток коштів, невисокі морально-етичні норми призводять до формування особливої молодіжної субкультури, у якій провідною цінністю стає вільне проведення часу, а наркотики виступають атрибутом певного стилю життя.

Престижні дискотеки, концерти рок-зірок, молодіжні «тусовки» стають тими «нарконебезпечними місцями, у яких вільно продаються і вживаються наркотики. На сьогодні особливу небезпеку представляє вживання таких наркотиків, як кокаїн, героїн, таблетки «екстазі» (незважаючи на досить високу ціну від 50 до 150 доларів США за одну дозу).

Етап перших спроб змінюється етапом «полі наркотизму», коли підлітком починають повторно й систематично ухвалюватися різні наркотичні препарати. Спробувавши різні наркотики, підліток робить вибір, коли кращими виявляються ті психоактивні речовини, які полегшують бездумну комунікацію. Тут уже можна говорити про перехід від відхилення у поведінці до хвороби, де за етапом вибору наступає спочатку психічна, а потім і фізична залежність від будь-якого наркотику.

Так, популярним видом розваг стають для молоді нічні дискотеки, які припускають, що молодь буде танцювати без перерви протягом 10 годин. Для того, щоб витримати таке фізичне навантаження, молоді люди повинні бути добре підготовлені: мати гарну танцювальну, фізичну, силову форму. Але не всі юнаки і дівчата здатні витримати цей нічний марафон під приголомшуючу музику. Тому в молодіжному середовищі дуже швидко почали розповсюджуватися психоактивні речовини «для невтримних веселощів», наприклад, наркотик «екстазі», коли під дією лише однієї таблетки можна танцювати без перерви, не відчуваючи утоми, протягом 10 – 12 годин. Або інший напрям у моді – захоплення музикою. Для загострення сприйняття модної музики, стану розслаблення молоді люди починають вживати психостимулятори й психоделічні речовини.



Поширення міфів про наркоманію

Міф перший – « я тільки спробую, це не страшно й не небезпечно» (дітям властиво відчувати себе безсмертними і безстрашними).

Міф другий – « я в будь-який час можу відмовитися, я ж не наркоман».

Міф третій – «алкоголь і тютюн – це теж наркотики, але люди вживають їх і це є суспільно схвалюваним, тому немає нічого страшного в прийнятті легких наркотиків».

Небезпека даних міфів полягає в недооцінці наркотиків, після першого ж приймання яких погіршуються всі стани здоров’я – фізичні (біологічні, екологічні), генетичні, соціальні, психічні (душевні й духовні), і цей процес стрімкого падіння не зупиняється.

Причина й наслідки підліткової наркоманії

У доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я про причини наркоманії говориться, що основні причини наркоманії зв’язуються насамперед з:

* особливостями характерів наркоманів;

* психічними і фізичними розладами його організму;

* соціально-культурним впливом на його особистість.

Погоджуючись із такою класифікацією, уточними її й розглянемо на мікро-, мезо- і макрорівнях.



  1. Мікрорівень

Тут розрізняють біологічні і психологічні причини. Серед біологічних факторів особливо виділяються:

  • ступінь споконвічної толерантності (терпимості) до наркотичного препарату, наявність патологічного грунту у вигляді ураження головного мозку або «мінімальної мозкової дизфункції». Ці порушення можуть виникнути, наприклад, під час вагітності жінки. Відомо, що приблизно з 60-х років у практику родопомочі широко ввійшла стимуляція родової діяльності, стала використовуватися практика регульованих пологів (зупинка пологів у нічний час і стимуляція в денний), породіллям стали активно вводити речовини з психоактивною дією: транквілізатори, антигістамінні препарати тощо, що нерідко веде до різних мозкових дисфункцій плода;

  • природа наркотичної речовини, яким зловживає підліток, а також спосіб його введення;

  • потреби в прийнятті наркотику, які викликані почуттям голоду, посиленням полової потенції, хронічною перевтомою організму, хворобою, коли провокується вживання «рятівних доз наркотиків». Соматичні захворювання, що вимагають прийняття «заспокійливих» або « таких, що знімають біль» препаратів, ведуть до виникнення лікарської залежності, що перетворює хворого в наркомана.

Психологічні фактори містять у собі:

  • привабливість на психічному рівні виникаючих відчуттів і переживань;

  • прагнення до самоствердження;

  • відсутність стійких, позитивно орієнтованих соціальних інтересів;

  • розладу психіки неорганічної природи, а саме: соціальний стрес, період статевого дозрівання, розчарування, катастрофа життєвих інтересів, страх і тривога. Суб’єктивна причина незадоволеності життям розглядається у зв’язку зі всілякими обставинами: особистими труднощами, недоліками соціально-культурної сфери, що не забезпечує умови для проведення вільного часу, що особливо важливо для підлітків, соціальною несправедливістю, невпорядкованістю побуту, невдачами в навчанні, розчарування у людях і т.д.

  • особливості особистісної акцентуації підлітка.

Найбільш значними типами акцентуації характеру, що виявляють вплив на формування наркотичної залежності, є:

  • епілептоїдний тип – при вживанні наркотиків і алкоголю відбувається найбільш швидке формування залежності;

  • нестійкий тип – рівень високого ризику;

  • конформний тип характеризується високою сугестивністю й швидким формуванням наркотичної залежності;

  • астенічний тип – для нього характерне вживання наркотиків або алкоголю для симуляції настрою;

  • шизоїд ний тип – уживання наркотиків (опій, героїн) і алкоголю для поліпшення контакту;

  • істеричний тип – в основному, відбувається вживання алкоголю і стимуляторів.

2. Мезорівень

Основні причини наркоманії серед неповнолітніх на цьому рівні слід шукати, як вважають фахівці, в умовах виховання. Тобто можна говорити про соціально-педагогічні й соціальні причини. Соціально-педагогічні фактори залежать від виховання дитини в родині і його адаптації в шкільному колективі. «Людей, як і дерево, викривляє найчастіше в молодості».Найчастіше помилки й прорахунки виховання в дитячому і юнацькому віці мають важкі наслідки. Підлітки засвоюють далеку нормальному людському суспільству психологію, сприймають із навколишнього середовища аморальний спосіб життя, копіюють цинічні манери поведінки. Вони зі зневагою ставляться до суспільних вимог, виражених у моральних і правових нормах, до порад і настанов старших. Регресивні моменти в розвитку духовного світу особистості закономірно проявляються в її поведінці.

Вчинки і дії молодих людей поступово втрачають характер безневинного хлоп’ячого бешкетництва, усе частіше й частіше здобуваючи небезпечну для суспільства спрямованість. У цих випадках, коли ці вчинки і дії завдають шкоди суспільству і його членам, вони неминуче вступають у конфлікт із законом. За даними однієї тільки наркологічної служби, серед 344 дітей, що страждають наркотичною залежністю, були виявлені:


  • соціальна деградація особистості батьків (злочинність, бродяжництво, непостійна робота) – усього у 198 людей;

  • нездоровий побут внаслідок розпаду родини – у 158 наркоманів;

  • матеріальна незабезпеченість – у 109 людей;

  • виховання в неповній родині – у 319 людей.

На підставі наведених даних був зроблений висновок, що наркотизації більшою мірою сприяють неблагополучна сімейна обстановка і неправильні умови виховання, психопатологічна спадковість.

Аномалії психічного розвитку дитини найчастіше пов’язують із неправильною побудовою взаємин «мати-дитина». Помічено, що від психічного стану матері ( або особи, що її заміняє) залежить психічний стан дитини, особливо до 5 років. Які емоції, вчинки, реакції демонструє мати, такі ж реакції будуть формуватися в дитини.

До соціальних факторів ми віднесемо дві причини: мода (престижність вживання наркотиків або інших психоактивних речовин) і вплив референтної групи, яка має вирішальне значення із усіх перерахованих вище факторів.

На думку вчених, найбільш схильні до вживання наркотиків такі групи підліткових груп:



  • територіальні групи, що формуються з однолітків за місцем навчання або проживання. Це вільні, слабко регламентовані об’єднання. Основними психоактивними речовинами, уживаними вних, є алкоголь і дешеві наркотики;

  • делінквентні і кримінальні групи. Ці групи жорстко регламентовані і міцно збиті. У них дуже висока роль лідера, чітко представлена ієрархічна структура. Навіть особистісно слабкі індивіди, яких називають «шістками», тримаються за групу, тому що вона захищає їх від інших підлітків, створюючи подобу психологічного комфорту. Ці групи нечисленні, але часто намагаються втягнути у своє середовище новачків, схильних до зловживання наркотиками. Причому спочатку їх постачають наркотиками безкоштовно. Лідер у цих групах, як правило, повнолітній наркоман зі стажем. Він одержує наркотик безкоштовно.

Іншими видами груп високого ризику є:

  • «панки» – агресивні групи, що вживають алкоголь;

  • «хіпі» – відкриті, доброзичливі, які розглядають наркотики як невід’ємний атрибут своєї субкультури;

  • «металісти» – схильні до вживання алипола й психоделічних препаратів;

  • «поппери» – вільні групи з непостійним складом, без постійного лідера, схильні до вживання алипола, гашишу, різноманітних таблеток; не люблять інгаляторів та ін’єкційних наркотиків;

  • «мажори» – вільні групи підлітків старшого віку з дуже небезпечних родин; уживають дорогі алкогольні напої, гашиш, кокаїн;

  • «фанати» – жагучі вболівальники – групи високого ризику; уживають усе у великих кількостях.

Такі групи, як «брейкери» і «люгери», є групами невисокого ризику.

  1. Макрорівень

Ці причини зв’язують із соціально-культурними факторами:

# вплив культури і, зокрема субкультури на підлітка. Взаємини підлітка й оточуючого його культурного поля не так очевидні, як взаємини, що складаються на мікро- і мезорівнях, але вони існують і накладають свій відбиток на формування психічної сфери, психічних реакцій, потягів та ін. До культурного поля відносять рідну мову як вираження суспільної свідомості, релігії, побут, їжу і ритуали та багато чого іншого, що визначає етнічну приналежність. Деякі молодіжні субкультури включають наркотики як невід’ємний, обов’язків елемент, наприклад, стиль «рейв» (божевілля) допускає вживання наркотику «екстазі», а стиль «хіпі» припускає вживання конопель. Помітну роль зіграла традиція вживання наркотиків у країнах Середньої Азії, які зараз є основними їхніми постачальниками для нелегального продажу;

# замовчування проблеми наркотизації молоді. Радянське суспільство багато займаючись пияцтвом і алкоголізмом, на проблему наркоманії і токсикоманії закривало очі, роблячи вигляд, що її немає. У нас були засекречені статистичні дані про поширення злочинності, часті самогубства, рівні споживання алкоголю й наркотиків. Приховуючи від людей подібного роду відомості, не можна очікувати їхньої активізації в питаннях протидії цим суспільним хворобам;

# розвал ідеологічних і суспільних інститутів, різке зубожіння населення з неможливістю задовольняти природні потреби привели значне число підлітків у сурогатні культури, насаджувані із Заходу, збільшили число дезадаптированих дітей, які стали вирішувати свої проблеми за допомогою наркотиків;

# доступність наркотиків. Незважаючи на кримінально-правові заборони, вирощування, виготовлення й збут наркотиків здобуває все більш широких масштабів. Найбільше поширення це «виробництво» одержало в країнах Середньої Азії, Чечено-Інгушетії й ряді інших місць.У торгівлю наркотиками включилася несумлінна частина медичних працівників, що постачає наркоманів лікарськими препаратами, призначеними для лікування хворих. Можна назвати три різновиди наслідків наркоманії, взаємозалежні між собою: біологічні, соціально-психологічні і кримінальні.

До біологічних наслідків ставлять прогресуюче падіння активності, енергетичного потенціалу особистості, вгасання потягів, біологічних потреб, зниження опору прогресує, виснаження дитячого організму.

У найбільш загальному вигляді соціально-психологічні наслідки наркоманії можна охарактеризувати як морально-етичне деградацію особистості дитини. Спочатку в нього знижується, а потім поступово втрачається цінність усіх інших інтересів і потреб, крім уживання наркотиків.

Наркотичний потяг змінюють міжособистісні відносини особистості, що формується, її соціальні орієнтації, а отже, і все життя. Навколишнє соціальне середовище сприймається, оцінюється наркоманом тільки з огляду можливостей, що полегшують або ускладнюють пошук і вживання наркотиків. Відбувається розрив соціально корисних зв’язків із суспільством ( наркоман втрачає друзів, не прагне й не бажає вчитися і працювати, паразитує). Психічний комфорт можливий тільки за умови приймання необхідної дози наркотику.

Кримінальні наслідки наркоманії обумовлені біологічними і соціально-психологічними наслідками. Механізм цього взаємозв’язку може бути представлений у наступному у наступному виді. Наркоман, щоб задовольнити потяг, спочатку змушений пропускати, а потім зовсім залишити навчання чи роботу, оскільки повністю зайнятий пошуками наркотику. Через те, що засобів на постійне придбання наркотиків не вистачає, наркоман змушений шукати протизаконні шляхи їх придбання (найчастіше шляхом крадіжок, пограбувань і розбійних нападів). При відсутності грошей наркоман не зупиняється ні перед якими засобами, у тиму числі убивством.

Іншу групу становлять злочини, що спричиняють незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або збут, а також розкрадання наркотичних засобів; змушення дітей і підлітків до споживання наркотиків; посів, вирощування заборонених для оброблення культур, що містять наркотичні речовини.

На думку фахівців, наркоманія, як правило, сполучається з алкоголізмом. Відсутність наркотиків багато наркоманів прагнуть компенсувати алкоголем. Комбінація алкоголю і наркотичних засобів прискорює деградацію особистості дитини, визначає настання психозів і ускладнює медичне лікування.

Наркоманія пов’язана із самогубством, де основна причина – незадоволеність життям. Деякі з наркоманів, що деградували, займаються бродяжництвом, не працюють.

Безумовно, застосування чистих наркотиків певною мірою знижує ризик інфікування, так само як і наркотики, призначенні для куріння або таблетки. Разом із тим тут є інший аспект проблеми. Як правило, усі чисті, синтетичні і медичні препарати виявляють дії, що розкріпачують а також ефект підвищення лібідо й сексуальної потенції. Таким чином, у мотивацію споживача наркотичних речовин уводиться додатковий мотиватор, пов'язаний з його сексуальною потребою для того, щоб забезпечити себе постійною дозою. Грубі наркотики виявляють різко гальмуючу дію на споживача, приводячи до того, що через 1,5 – 2 року сексуальна потреба зовсім пропадає.



Крок у безодню


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал